Про необхідність оформлення трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Електронний кабінет для суб’єктів господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

Електронний кабінет – це інформаційно-комунікаційна система, яка створена для забезпечення реалізації платниками податків та державними органами своїх прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України, в електронному вигляді.

Сервіси приватної частини Е-кабінету для суб’єктів господарювання:

- реєстраційні та облікові дані;

- доповнення облікових даних інформацією про види діяльності (КВЕД);

- дані про об’єкти оподаткування;

- інформація про стан розрахунків з бюджетом;

- листування з органами ДПС;

- надсилання в електронному вигляді сервісних запитів за встановленими формами та отримання інформації;

- подання звітності в електронному вигляді до органів ДПС, пенсійного фонду та статистики;

- перегляд та друк раніше поданої звітності;

- перегляд вхідних/вихідних документів (квитанцій про приймання та обробку податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо);

- надання згоди на отримання контрагентом інформації про себе;

- надання згоди на отримання банківською установою інформації про податковий борг;

- податковий аудит (критерії ризику);

- доступ до сервісів Е-ПДВ, Е-акциз;

- РРО/ПРРО;

- доступ до Єдиного рахунку;

- доступ до реєстрів, отримання інформації з реєстрів;

- інші електронні сервіси та корисна інформація.

Платники ПДВ в приватній частині Електронного кабінету мають можливість:

- реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;

- доступу до даних ЄРПН;

- подання в електронному вигляді повідомлень, скарг на рішення Комісії ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;

- доступу до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ): розрахунок суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН; перелік операцій, зареєстрованих в СЕА ПДВ; перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо);

- доступу до аналітичних сервісів системи автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування оцінки ступеня ризиків: показник D (навантаження за останні 12 календарних місяців); показник P (сума ПДВ, зазначена у зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у звітному періоді); показники Позитивної податкової історії (ППІ); інформація щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризиковості.

Сервіси для платників акцизного податку:

- реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН;

- доступ до даних ЄРАН;

- сервіси системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового: перелік операцій, зареєстрованих в СЕА РПСЕ; перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо); перелік акцизних складів та інформації щодо обладнання акцизного складу; результат зіставлення показників обсягів обігу спирту етилового.

Сплата земельного податку за земельні ділянки, що надані у постійне користування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що місцеві ради на підставі повноважень, передбачених пунктом 10.2¹ статті 10 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), приймають рішення про встановлення місцевих податків, у тому числі податку на майно, включаючи земельний податок (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, підпункт 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Кодексу), із зазначенням всіх передбачених статтею 7 Кодексу елементів податків.

Інтервали допустимих розмірів ставок як елементу земельного податку встановлені статтями 274 та 277 Кодексу.

Зокрема, для земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, що не належать до державної та комунальної форм власності, пунктом 274.2 статті 274 Кодексу встановлено обмеження розміру ставки не більше 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Місцеві ради, які планують затвердити ставку земельного податку у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при визначенні кола платників, на яких вона поширюватиметься, мають керуватися переліком юридичних осіб, які можуть набути право постійного користування земельною ділянкою, що визначений статтею 92 Земельного кодексу України.

Благодійникам – фізичним особам до уваги!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.

Пунктом 31 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 01 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру.

Про особливості подання звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).

Відповідно до п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:

«Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;

«Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;

«Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.