ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-12-13 08:42 41 Нравится

Щодо необхідності фізичній особі - підприємцю на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8 - 11, 15, 19 - 21, 24 - 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Розрахунок бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Документи, які має подати фізична особа щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.

Так, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Порядок проведення камеральної перевірки звітності по єдиному внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся звітність по ЄВ суцільним порядком. Згода платника ЄВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄВ, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄВ призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

Щодо відкликання податкових вимог та податкових

повідомлень-рішень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляють.

Згідно з ст. 60 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).

Податківці викрили схему ухилення

від сплати податків на 2,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановили факти безпідставного застосування заниженої ставки податку з доходів нерезидента з джерелом його походження з України.

Порушуючи норми законодавства України, зменшену ставку було застосовано при здійсненні виплат на користь нерезидента без належного документального підтвердження статусу нерезидента.

Внесення посадовими особами підприємства до офіційних документів неправдивих відомостей призвело до завдання збитків державі у вигляді несплачених податків на загальну суму понад 2,5 млн гривень.

За вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження за ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.

На Дніпропетровщині за 11 місяців платники сплатили податків і зборів

та єдиного внеску майже 73,2 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протягом січня – листопада 2021 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 55 млрд 205,4 млн грн, що більше на 12 млрд 240,9 млн грн, або на 28,5 %, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до Державного бюджету протягом поточного року спрямовано 26 млрд 276,2 млн грн, що на 5 млрд 950,7 млн грн (або на 29,3 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 28 млрд 929,2 млн гривень. Це на 6 млрд 290,2 млн грн (або на 27,8 %) більше фактичних надходжень січня – листопада 2020 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – листопаді 2021 року в області надійшло 17 млрд 995,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 892,0 млн грн (або на 19,1 %).

В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

► у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ);

► у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ);

► у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ);

► після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;

після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ (абзац перший п. п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ);

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Що відноситься до загального і до спеціального

використання об’єктів тваринного світу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що згідно з ст. 10 Закону України від 13 грудня 2001 року № 2894-ІІІ «Про тваринний світ» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2894), громадяни відповідно до закону мають право на загальне і спеціальне використання об’єктів тваринного світу.

Громадянам гарантується право безоплатного загального використання об’єктів тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо).

Нормами статтями 16 та 17 Закону № 2894 загальне використання об’єктів тваринного світу здійснюється без вилучення об’єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову).

До спеціального використання об’єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Спеціальне використання об’єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України від 25 січня 1996 року № 123 «Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин» зі змінами та доповненнями. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об’єкти тваринного світу.

Оподаткування ПДВ операції з постачання послуг

у сфері мистецтва та культури

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що ставка ПДВ в розмірі 7 відс. встановлюється по операціях з:

► постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;

► постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;

► постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.

Норми визначені абзацами четвертим – шостим п. п «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 12 підрозділу 2 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України від 13 січня 1998 року № 9/98-ВР «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

Пунктом 13 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження, показу та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).

Відповідно до п. 61 підрозділу2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції суб’єктів кінематографії, яким відповідно до Закону України від 23 березня 2017 року № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405.

Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених у п. 61 підрозділу 2 розділу XX ПКУ товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник ПДВ зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

ПКУ встановлено термін повернення ПДФО платнику внаслідок застосування права на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 179.8 ст.179 Податкового кодексу України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Застосування ФОП на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу: відображення доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми передбачені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

У разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, зокрема, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг).

Крім того, фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування, яка здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язана щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. п. 3 п. 1 розділу ІІ Порядку № 261 ФОП на загальній системі оподаткування у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми відображають суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. (п. 1 розділу І Порядку № 261).

Враховуючи викладене, у разі застосування ФОП на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО при проведенні розрахунків з покупцями за продані товари (надані роботи, послуги), графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми заповнюється за підсумками робочого дня на підставі інформації вказаної у фіскальних звітних чеках.

Особливості заповнення рядків 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» податкової декларації з плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.

Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:

► у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865));

► у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);

► у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);

► у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);

► у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.

При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.

До уваги користувачів програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО Каса)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У разі використання програмного забезпечення ПРРО Каса з версією нижче ніж 1.0.2.2619, необхідно оновити програмне забезпечення додатків ПРРО Каса для операційних систем Windows та Android.

Перед оновленням програмного забезпечення необхідно створити резервну копію. Механізм резервного копіювання описано в розділі «Резервне копіювання» документу «ПРРО Каса – Керівництво користувача».

Після встановлення оновленої версії програмного забезпечення слід перевірити збереження даних та за необхідності відновити резервну копію.

Про необхідність оновлення наступних версій програмного забезпечення ПРРО Каса користувача буде проінформовано під час авторизації. Посилання на сторінку завантаження буде розміщено у діалоговому вікні.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/534408.html

Застосування РРО/програмних РРО, облік товарних запасів – тема зустрічі, проведеної податківцями Дніпропетровщини з малим бізнесом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч з малим бізнесом Дніпропетровщини. Тема заходу «Застосування РРО/програмних РРО, облік товарних запасів: продовжуємо співпрацювати з бізнесом у форматі діалогу».

Зустріч відбулася за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги; Голови Спілки Підприємців Дніпропетровщини, заступника голови робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності фізичних осіб – підприємців у Дніпропетровській області Григоренка Олега; начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мяч Оксани; начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипової Манушак; начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенії; начальника управління електронних сервісів ГУ ДПС Свірської Алли; заступника начальника управління – начальника відділу обліку платників та об’єктів оподаткування, ведення реєстрів управління електронних сервісів ГУ ДПС Пономарьової Світлани; начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Аратюнової Світлани та фізичних осіб – підприємців.

Мазур Ольга привітала колег і представників малого бізнесу, побажала всім ефективної комунікації.

«Почути кожного платника, побудувати ефективну співпрацю з бізнесом, знайти точки порозуміння – це не просто гасла, це наша щоденна робота. І сьогодні зустріч буде проводитись саме у форматі діалогу. Будемо обговорювати доволі цікаві та важливі питання у сфері застосування РРО та програмних РРО. Фахівці податкової проаналізували усі надіслані вами запитання та готові до спілкування. Ми завжди відкриті до співпраці з платниками, які ведуть бізнес прозоро та сумлінно сплачують податки», – зазначила заступник начальника ГУ ДПС.

Підприємцям нагадали про основні зміни у застосуванні РРО/програмних РРО, які запроваджені законодавством з вересня 2020 року. ФОП, спілкуючись з фахівцями ГУ ДПС, активно обговорювали питання, які виникають під час здійснення ними розрахункових операцій.

Конструктивний діалог і живий інтерес до тематики застосування РРО/програмних РРО підтверджує, що взаємодія податкових органів з бізнес-спільнотою є важливою і необхідною. Практичні знання, які платники отримують під час обміну досвідом дають позитивний результат – кількість порушень законодавства зменшується.

Підсумовуючи, Мазур Ольга зауважила, що співпраця податкової служби області з бізнесом надає можливість вирішувати важливі питання.

Учасники зустрічі подякували за ту інформацію, яку вони отримали та висловили сподівання на діалог із зазначеної тематики і в подальшому.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулась чергова ZOOM-нарада

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, з метою здійснення ефективної співпраці з територіальними громадами (далі – ТГ) та бізнесом заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леоновим Валерієм проведено ZOOM-нараду з представниками Нікопольського регіону Дніпропетровської області.

У заході прийняли участь начальники управлінь ГУ ДПС: з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Бохан Вікторія, податкового адміністрування юридичних осіб Копильченко Тетяна; з питань запобігання та виявлення корупції Орлов Ігор; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкового адміністрування фізичних осіб Самсоненко Євгенія; електронних сервісів Свірська Алла; по роботі з податковим боргом Цегельська Світлана; фахівці підрозділів ГУ ДПС за територіями обслуговування Нікопольського регіону та бізнес-спільнота.

Леонов Валерій звернув увагу на те, що взаємодія податкової служби області з ТГ, яка вже стала традиційною, важлива і необхідна.

Також заступник начальника ГУ ДПС нагадав, що продовжується кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка завершиться 01 вересня 2022 року.

«Запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування – це перспектива громадянам працювати прозоро у правовому законодавчому полі України. Добровільність такого декларування надає можливість будь-якій фізичній особі самостійно здійснити свій вибір», – зазначив Леонов Валерій.

На заході з метою популяризації застосування РРО – програмних РРО ТГ представлено «Вісім легких кроків роботи з ПРРО».

Присутнім повідомлено про напрямки єдиної інформаційної політики в ГУ ДПС. Особливу увагу приділено субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» та соціальним мережам, які є інформаційними платформами ГУ ДПС.

Подолання негативної практики нарахування суб’єктами господарювання – юридичними особами середньомісячної заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму, взаємодія ГУ ДПС і ТГ під час проведення заходів з погашення боргу, адекватність сплати податків і зборів, повнота декларування податку на прибуток підприємств та ПДВ – важливі питання, які розглядались під час ZOOM-наради.

Крім того, у ході спілкування з представниками бізнесу Нікопольського регіону також обговорювались питання нарахування та сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску та інше.

Під час комунікацій платники отримали фахові відповіді на запитання, що виникають під час проведення підприємницької діяльності.

Також, провідними фахівцями ГУ ДПС проведено наради з працівниками структурних підрозділів Нікопольського регіону з метою надання їм практичної допомоги за напрямками роботи, пов’язаними з виконанням функціональних обов’язків.

Дотримання державними службовцями норм антикорупційного законодавства та етичних норм поведінки під час виконання службових обов’язків – питання, яким приділено окрему увагу.

Взаємодія податкової служби області з представниками ТГ, бізнесом та підрозділами ГУ ДПС за територіями обслуговування сприяє успіху у формуванні у платників позитивного іміджу податкової служби і орієнтована на активність всіх сторін у напрямку забезпечення своєчасного і в повній мірі наповнення бюджетів.

Про коригування сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи, у зв’язку з виправленням помилок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п. п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п. п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Щодо реєстрації платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що, будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Норми встановлені п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 2.5 розд. ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130) контролюючі органи, які є територіальними органами Державної податкової служби України, забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території.

Відповідно до п. 2.6 розд. ІІ Положення № 1130 контролюючі органи, зазначені у пункті 2.5 розд. ІІ Положення № 1130, та державні податкові інспекції, які є їхніми структурними підрозділами, здійснюють:

► приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

► обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ;

► реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ;

► формування і надання витягів з Реєстру автоматизованого банку даних (далі – Реєстр);

► підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

► моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру.

У разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Податкова знижка у вигляді пожертвувань: визначення товарів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Пунктом 11 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Отже, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, тощо.

При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки, визначається КМУ(на сьогодні проект постанови в розробці).

Щодо сплати податку на нерухомість нерезидентами – власниками

нерухомого майна на території України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Норми передбачені абзацом першого п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів (абзац четвертий п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Інформація для платників, які обрали четверту групу єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми визначені п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.

Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.

Визначення належності до підакцизних товарів палив рідких,

на основі газойлів, розчинників та розріджувачів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Норми встановлені п. п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Статтею 215 ПКУ наведено перелік підакцизних товарів, їх коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та ставки акцизного податку на таку продукцію.

Згідно з абзацом четвертим п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належить, зокрема, пальне.

До пального віднесено, зокрема, товар (продукцію) «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350 °С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350 °С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %», який класифікується у товарній позиції 2710 за кодами 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковується за ставкою акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів.

Також п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ передбачено, що до пального належить товар (продукція) «Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу», який класифікується у товарній позиції 3814 за кодом 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковується за ставкою акцизного податку 245,50 євро за 1 літр за 1000 літрів.

Отже, палива рідкі, на основі газойлів та розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу належать до підакцизної групи товарів за наявності умов, визначених у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, зокрема, належності останніх до опису товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та відповідних кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, що визначенні у ПКУ.

До уваги ФОП, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,

та членів фермерського господарства!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Норми передбачені частиною 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

На сьогодні обмін даними між ДПС України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФУ від 19.09.2013 № 16-1.

Так, ДПС та ПФУ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно ПФУ.

Таким чином, ФОП, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

У січні – листопаді до бюджету надійшло 97,4 млрд грн

акцизного податку та плати за ліцензії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У січні – листопаді 2021 року до зведеного бюджету надійшло 97,4 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами, що становить 110,2 відс. до індикативного показника. У листопаді поточного року – 9,5 млрд грн, що становить 109,4 відс. до індикативного показника. Надходження збільшилися порівняно з січнем – листопадом минулого року на 16,5 відс., або на 13,8 млрд грн, а порівняно з листопадом минулого року – на 21,5 відс., або на 1,7 млрд грн.

З основних видів вироблених підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби та пальне) у листопаді 2021 року до державного бюджету надійшло 7,5 млрд грн акцизного податку, що на 1,1 млрд грн, або на 17,2 відс. більше, ніж у жовтні поточного року та на 0,8 млрд грн, або на 12,5 відс. більше, ніж у листопаді минулого року.

Зазначених показників вдалося досягти, зокрема, за рахунок взаємодії Державної податкової служби України з Національною поліцією України та іншими уповноваженими державними органами, спрямованої на протидію правопорушенням, що пов’язані з незаконним виробництвом та роздрібною торгівлею підакцизними товарами.

Так, протягом листопада поточного року під час проведення спільних заходів у сфері виробництва та обігу пального перевірено 2 360 суб’єктів господарювання. За виявленими правопорушеннями складено 643 адміністративні протоколи, розпочато 42 кримінальних провадження, у результаті чого припинили діяльність 237 автозаправних об’єктів, з яких 13 – демонтовано, вилучено з обігу 8 336 тонн пального на суму 201,4 млн гривень. У сфері незаконного обігу алкогольної та тютюнової продукції перевірено 86 518 суб’єктів господарювання, складено 5 047 адміністративних протоколів, розпочато 141 кримінальне провадження. У правопорушників вилучено з обігу 246 931 л алкогольної продукції, 102 307 л спирту етилового, 1 243 799 пачок тютюнових виробів, понад 400 кг подрібненого тютюну та 3 595 марок акцизного податку з ознаками фальсифікації.

Правом на податкову знижку скористалися 133 тис. громадян

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Станом на 01 грудня 2021 року декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2020 році, для отримання податкової знижки подали більше ніж 133 тис. громадян. До повернення з бюджету декларанти визначили 399,6 млн гривень. Протягом 2020 році правом на податкову знижку скористалися понад 150 тис. осіб, які задекларували до повернення 389,2 млн гривень.

Середня сума податку на доходи фізичних осіб, що була заявлена в 2021 році до повернення з бюджету у звʼязку із використанням права на податкову знижку, на одну особу складає 3 тис. гривень. У 2020 році цей показник становив 2,6 тис. гривень.

Нагадаємо, що для отримання податкової знижки громадяни мають до 31 грудня 2021 року включно подати податкову декларацію про доходи, отримані протягом минулого року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тому для отримання знижки за 2020 рік необхідно подати декларацію до кінця грудня 2021 року.

Детальніше про отримання податкової знижки дізнатися можна тут: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/534961.html

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/534967.html

Загальний фонд держбюджету з початку 2021 року отримав від платників ПДФО Дніпропетровщини майже 7,2 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Платниками Дніпропетровської області до загального фонду держбюджету спрямовано з початку 2021 року майже 7,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року майже на 1,3 млрд грн або на 21,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що податок на доходи фізичних осіб сплачується податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено, податок на доходи фізичних осіб підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Рентна плата за воду: надходження до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровської області збільшились майже в 2 рази

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом січня – листопада 2021 року поповнились рентною платою за спеціальне використання води на суму понад 82,5 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше ніж на 41,1 млн грн або на 99,5 відсотків.

Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6 – 255.10 ст. 255 ПКУ.

Від платників Дніпропетровського регіону протягом

січня – листопада 2021 року держбюджет отримав

понад 3,3 млрд гривень податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Надходження з податку на прибуток підприємств до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону протягом січня – листопада 2021 року склали понад 3,3 млрд гривень. Це на понад 1,04 млрд грн або майже на 46 відсотків більше минулорічного показника за аналогічний період.

Звертаємо увагу, що коди класифікації доходів бюджету по податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Бюджетні рахунки (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.

Ганна Чуб: Одноразове добровільне декларування – унікальна можливість легалізувати доходи, з яких не були сплачені податки

Вперше громадянам України надано можливість легалізувати свої доходи, з яких раніше не були сплачені податки. З початку вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування доходів.

З цього приводу начальниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб надала інтерв’ю для представників регіональних засобів масової інформації.

Питання 1. Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Питання 2. Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?

Відповідь. Активи, що підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

До нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Питання 3. Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?

Відповідь. У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Питання 4. Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) до бази для нарахування Збору встановлюються у таких розмірах:

ставка 5 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;

щодо права грошової вимоги до резидентів України;

щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою 9 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

ставка 9 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах;

щодо прав грошової вимоги до нерезидентів України;

щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою 2.5 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11.5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Тимчасово з 01.09.2021 по 01.03.2022 ставка Збору застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

ставка 2.5 відс.:

щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021 до 31.08.2022 до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Питання 5. Який строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідь. Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Питання 6. Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) декларування є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у її власності відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- склад та обсяг таких активів, перебуває у межах, які визначені положеннями Податкового кодексу України та вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори.

Питання 7. Наслідки для фізичної особи, яка має у власності активи, що були одержані (набуті) такою особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, не подання одноразової (спеціально) добровільної декларації?

Відповідь. Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому до декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядку, строки та розмірі, а також виконав інші вимоги, передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не можуть:

1) застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів фізичної особи, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 Кримінального кодексу України.

Суми, щодо яких сплачено збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, вираховуються з установлених критеріїв для цілей кваліфікації правопорушення як кримінально караного діяння щодо активів фізичної особи, які були відображені (у межах складу та вартості) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації;

2) розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також за ст.ст. 155 прим. 1, 162, 162 прим. 1, 163 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 прим. 4 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 прим. 1, 164 прим. 2 (щодо фізичної особи – підприємця), 165 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 166 прим. 6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо такі правопорушення пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єктів декларування до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Питання 8. На які активи, валютні цінності, права вимоги та грошові кошти не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальність під час одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Державні гарантії та звільнення від відповідальності не поширюються:

на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статті 212, 212 прим. 1 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин повʼязаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ);

на активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 прим. 5 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України;

валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

Термін проведення камеральної перевірки одноразової

(спеціальної) добровільної декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Згідно з п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

Змінили дані, які вносяться до облікової картки фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР) – повідомте контролюючий орган!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 2 розділу IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Умови, за яких ФОП – «загальносистемник» має право включити до складу витрат кошти, сплачені за придбання програмного забезпечення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП, встановлений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до складу витрат ФООП на загальній системі оподаткування не включаються:

● витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою ФОП; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

● витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;

● документально не підтверджені витрати.

Підпунктом 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації зокрема, підлягають витрати на придбання нематеріальних активів.

Згідно з п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 із змінами та доповненнями, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Підпунктом 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ встановлено, що амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів. Для групи 4 «Нематеріальні активи» – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менше як два роки. Дія цього пункту поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Враховуючи вищевикладене, ФОП на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) віднести до складу витрат амортизаційні відрахування з вартості придбання програмного забезпечення, що використовується для ведення господарської діяльності, витрати на придбання якого підтверджені документально з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

За нестворення фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів)

передбачена відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що фіскальний звітний чек (далі – щоденний Z-звіт) – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Норми встановлені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.

Установа/підприємство, відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних Z-звітів у електронній формі, формат їх зберігання, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу (абзац другий п. 12 розділу ІІ Положення № 148).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (п. 1 глави 1 розділу II Порядку № 547).

Згідно з пунктами 24 і 28 постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту РРО. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

Тобто, у разі створення РРО та/або ПРРО щоденних Z-звітів в електронній формі, суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити їх зберігання, зокрема, у фіскальній пам’яті РРО, протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ (не менш як 1095 днів).

За порушення встановленого Законом № 265 порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, нестворення (несвоєчасне створення) або незберігання щоденних Z-звітів в електронній формі протягом встановленого строку, до платників податку застосовується штраф відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП):

► на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

► на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:

► на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

► на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Акцизний податок: визначення ставки

для спирту плодового та спирту коньячного

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що до спирту етилового належать всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Норми встановлені п. п. 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Визначення спиртів, що відносяться до товарних позицій 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД, зокрема коньячного та плодового надано у ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями:

► спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою;

► спирт плодовий – спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією.

Ставки акцизного податку визначені ст. 215 ПКУ.

Так, згідно з п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 відс. об’ємних одиниць або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації (код 2207 згідно з УКТ ЗЕД) та на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту менш як 80 відс. об’ємних одиниць, спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт (код 2208 згідно з УКТ ЗЕД) ставка податку становить 126,96 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Враховуючи вищезазначене, ставка акцизного податку для спирту плодового та спирту коньячного встановлена п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ і становить 126,96 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Іноземцю згідно трудового договору виплачується заробітна плата:

чи є база нарахування єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право», згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями – фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 253 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Згідно з п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати ЄВ (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, сума нарахованої заробітної плати (доходу), що виплачується юридичною особою застрахованій особі (фізичній особі, у т. ч. іноземцю) згідно трудового договору, є базою нарахування єдиного внеску.

Податківці прийняли участь у засіданні комісії з питань надходжень податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно, за ініціативою Інспекції з питань праці та зайнятості Дніпровської міської ради в форматі онлайн пройшло засідання комісії з питань надходжень податку з доходів фізичних осіб і легалізації трудових відносин (далі – Комісія).

У засіданні Комісії прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій та фахівці ГУ ДПС.

На засіданні Комісії запрошені керівники підприємств, які за інформацією Головного управління статистики у Дніпропетровській області мають заборгованість із виплати заробітної плати.

Під час проведення заходу заслухано представників підприємств – боржників із виплати заробітної плати. Вони доповіли про причини існування заборгованості та перспективи її погашення.

На засіданні Комісії керівникам підприємств надано рекомендації щодо необхідності активізації роботи в напрямку прискорення погашення існуючої заборгованості в коротші терміни та недопущення її зростання у 2022 році.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2020 рік доходів

на суму понад 7,3 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Станом на 01 грудня 2021 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 48 580 декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік, що на 2 246 декларацій більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 7 млрд 348,1 млн грн, що на 1 млрд 900,9 млн грн більше, ніж минулого року.

Сума податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), визначена громадянами до сплати у 2021 році, становить 142,7 млн грн, сума військового збору – 19,6 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 400 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 млрд 768,9 млн гривень. Сума ПДФО до сплати складає 57,2 млн грн, військового збору – 6,4 млн гривень.

Звертаємо увагу! Ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2020 року. На сьогодні вже 8 604 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована ними сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників– 23,1 млн грн, станом на 01 грудня 2021 року повернуто 20,4 млн. гривень.

Платниками Дніпропетровщини з початку 2021 року до держбюджету спрямовано майже 1,4 млрд грн військового збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Платники Дніпропетровщини протягом січня – листопада 2021 року спрямували до загального фонду держбюджету майже 1,4 млрд грн військового збору. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились майже на 230,0 млн грн або на 20,1 %.

Нагадуємо, що відповідно до п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Надходження від платників податку на прибуток підприємств до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону збільшились на 30 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Платниками податку на прибуток підприємств з початку 2021 року поповнено місцеві бюджети Дніпропетровського регіону на суму понад 393 млн гривень. Ця сума збільшилась у порівнянні з січнем –листопадом 2020 року майже на 91 млн грн або на 30, 1 %.

Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

Платникам ПДВ про особливості повернення помилково

та/або надміру сплачених грошових зобов’язань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно із п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При цьому у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200 прим.1.5 ст. 200 прим.1. ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).

На виконання абзацу першого п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІІ Порядку заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пунктом 2 розд. ІІІ Порядку визначено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Державної казначейської служби (далі – Казначейство), на ім’я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

► на поточний рахунок платника податку в установі банку;

► на єдиний рахунок (у разі його використання);

► на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

► у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

На виконання положень абзацу другого п. 7 розд. ІІІ Порядку інформація про повернення, правомірність якого підтверджено, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Згідно із положеннями абзацу четвертого п. 7 розд. ІІІ Порядку опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до Порядку, які у подальшому передаються до Казначейства для виконання.

Форма електронного висновку (додаток 1 до Порядку) містить, зокрема, таку інформацію:

- рахунок, з якого повертаються кошти;

- код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, з якого повертаються кошти;

- рахунок, на який повертаються кошти;

- код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства/платника, на ім’я якого відкрито рахунок, на який повертаються кошти.

Вказані реквізити електронного висновку необхідні органам Державної казначейської служби України для формування платіжного доручення на переказ коштів засобами внутрішньодержавної платіжної системи, зокрема системи електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до абзацу першого п. 3.1 глави 3 «Розрахунки із застосуванням платіжних доручень» Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (далі – Інструкція) платіжне доручення оформляється за формою, наведеною в додатку 3 до Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до Інструкції.

Додатком 9 до Інструкції встановлено вимоги щодо заповнення платіжного доручення, зокрема:

- реквізит «платник» (поле 9 додатка 3 до Інструкції) – у разі повернення платежів із бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації;

- реквізит «рахунок платника» (поле 10 додатка 3 до Інструкції) – зазначається номер рахунку платника в банку. Якщо платником є орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (фінансової установи);

- реквізит «банк платника» (поле 11 додатка 3 до Інструкції) – зазначається найменування банку (філії) платника. У разі складання розрахункового документа з використанням комп’ютерної техніки допускається скорочення найменування за умови, що в скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії);

- реквізит «банк отримувача» (поле 13 додатка 2 до Інструкції) – зазначається найменування банку (філії) отримувача. У разі складання розрахункового документа з використанням комп’ютерної техніки допускається скорочення найменування за умови, що в скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії);

- реквізит «отримувач» (поле 15 додатка 3 до Інструкції) – зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі. Зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів). Під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації;

- реквізит «код отримувача» (поле 16 додатка 3 до Інструкції) – зазначається ідентифікаційний код отримувача за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється контролюючими органами (далі – ідентифікаційний код). Якщо платник знає, що ідентифікаційний код юридичній особі не присвоєний, то ставиться дев’ять нулів. Для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово «відмова»;

- реквізит «рахунок отримувача» (поле 17 додатка 3 до Інструкції) – зазначається номер рахунку отримувача в банку. Якщо отримувач – орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (фінансової установи).

З метою забезпечення виконання вимог Порядку Державною податковою службою України реалізовано електронний сервіс щодо подання платником податків Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документу (ідентифікатор форми J/F 1302001).

Так, заява у формі електронного документу може бути подана до територіального органу ДПС з використанням засобів програмного забезпечення приватної частини Електронного кабінету та ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Заповнення реквізитів заяви у формі електронного документу здійснюється з урахуванням вимог ст. 43 ПКУ, п. 2 розд. ІІІ Порядку та додатків 3, 9 до Інструкції.

Оподаткування ПДФО коштів, що виплачується юрособою – боржником згідно договору про відступлення права вимоги фізособі – новому кредитору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Норми встановлені ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ)Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, відповідно до п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлена у розмірі 18 відс. (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Так, згідно з п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ.

Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається уся сума коштів, яка отримана нею від юридичної особи за договором про відступлення права вимоги та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Перелік видів діяльності, які не має права здійснювати ФОП – «загальносистемник» визначено Законом України «Про підприємництво»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Норми визначені ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Статтею 42 Конституції України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.

Чи включаються до складу доходу фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, власні кошти внесені на розрахунковий рахунок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу на наступне.

Згідно з п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходи з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають таким умовам:

1) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

2) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичнійособі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзацу другого п. п. «и» та п. п. «і» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та нерухомого майна (для цілей абзацу третього п. п. «и» та п. п. «і» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

Дохід, отриманий з джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п. п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Згідно з п. 1 Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), визначено порядок відкриття та закриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними.

Відповідно до п. 5 розд. І Інструкції № 492 клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (п. 14 розд. І Інструкції № 492).

Згідно з п. 15 прим. 1 розд. І Інструкції № 492 банк під час відкриття рахунку фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, або фізичній особі, яка має статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримує відомості про взяття цієї особи на облік у контролюючому органі з даних про взяття на облік як платників податків юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що оприлюднені на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України.

Отже, у разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Типовій формі.

По об’єктам нерухомості встановлені нульові ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: чи подається декларація?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок) для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми встановлені п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

ФОП – платник єдиного податку планує здійснювати ЗЕД: особливості заповнення заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Норми визначені п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Водночас відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни подається Заява.

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни місця провадження господарської діяльності Заява подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність повинна у строки, встановлені ПКУ, подати Заяву з позначкою «Внесення змін».

При цьому у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому повинна зазначатися інформація, зокрема щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номеру будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначається: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

З якого часу мають право зареєструватись платниками єдиного податку

четвертої групи новоутворені сільгосптоваровиробники – юрособи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Нормами п. п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Порядок скасування реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

► до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

► щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

► щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

► стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

► суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розділу III Порядку № 317).

Юрособа – платник єдиного податку третьої групи є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво: що з земельним податком?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми передбачені статтями 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), юридична особа не використовує у господарській діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

Джерела погашення податкового боргу

за рішенням органу стягнення відповідно до ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Норми передбачені п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Про впровадження євроінтеграційних програм на місцевому рівні і вільну торгівлю між Україною та ЄС на регіональному форумі «Євроінтеграція 2021»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Дніпропетровська область є ключовим економічним центром України з розвиненою промисловістю та аграрним комплексом. За останні роки регіон став лідером за темпом проведення реформ, залученням іноземних інвестицій та розвитком євроінтеграційних процесів.

З метою популяризації євроінтеграційного руху та соціального середовища регіону, презентації вдалих кейсів від українських, міжнародних експертів та власників бізнесу за організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА) 08 грудня 2021 року у м. Дніпрі відбувся Регіональний форум «ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ 2021» (далі – Форум).

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у Форумі прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій і начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак.

Форум відбувався у форматі мотиваційного бізнес-марафону, який сприяв покращенню діалогу між владою та місцевим бізнесом, що, в свою чергу, має позитивний вплив на впровадження інноваційних пілотних проєктів Дніпропетровського регіону.

Дискусії, «круглі столи», спілкування з міжнародними експертами, дипломатами та бізнесменами – запропоновані формати комунікацій Форуму.

На заході говорили про впровадження євроінтеграційних програм на місцевому рівні і вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Особливу увагу приділено децентралізації. Презентовано програму USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – програму, що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities), яка спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку територіальних громад, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень.

«Круглі столи» проведено за темами: «Як оптимізувати процес інтеграції українського бізнесу в ЄС? Створення оптимального інвестиційного середовища в регіоні», «Українські ФОП, кооперативи та фермерські господарства на ринку ЄС. Реальність чи міф? Пошук інструментів об’єднання та створення регіональної еко системи розвитку малого бізнесу», «Впровадження вдалих європейських практик в громадах регіону. Інновації, виклики, рішення».

Під час проведення «круглих столів» за участі керівництва ОДА, Дніпропетровської обласної Ради та ГУ ДПС, представників дипломатичного корпусу та міжнародних фондів, міжнародних та українських експертів і підприємців, обговорювались питання створення оптимального інвестиційного середовища в регіоні.

Впровадження вдалих європейських практик у громадах області – важлива тема для обговорення.

Тісна взаємодія представників органів місцевого самоврядування і представників державної податкової служби області позитивно впливає на співпрацю у напрямку залучення інвестицій в Дніпропетровській регіон. Інформування інвестиційної спільноти про розвиток інвестиційного клімату в області – одна з першочергових задач, яка сприяє залученню нових інвестицій.

По завершенню заходу учасниками підведені підсумки та визначені напрями довгострокових відносин у майбутньому.

Надходження до загального фонду держбюджету від платників ПДВ Дніпропетровщини протягом поточного року

збільшились майже на 1,3 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Платниками ПДВ Дніпропетровського регіону протягом 2021 року до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 10,5 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились майже на 1,3 млрд грн або на 14,1 %.

Звертаємо увагу, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Платниками Дніпропетровщини у січні – листопаді 2021 року до державного бюджету направлено майже 4,6 млрд грн рентних платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У січні – листопаді 2021 року платники Дніпропетровської області направили до державного бюджету майже 4,6 млрд грн, що у порівнянні з минулим роком майже на 2,4 млрд грн або на 110 відс. більше.

Нагадуємо, що рентна плата складається з:

► рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

► рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

► рентної плати за спеціальне використання води;

► рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Від платників Дніпропетровської області надходження з податку на нерухомість у 2021 році виросли майже на 44 % у порівнянні з минулим роком

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від платників Дніпропетровської області у січні – листопаді 2021 року склали майже 614 млн гривень. Ця сума збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року майже на 187 млн грн або на 43,8 %.

Доводимо до відома платників, що з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Подарунки не в грошовій формі від юрособи або ФОП фізособі:

оподаткування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зокрема, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Водночас доходи, які включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема:

► дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (п. п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (п. п. «е» п. п. 164.2.17 п 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або самозайнятою особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість подарунків, наданих такому платнику юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року.

При цьому якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі відображається в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них ПДФО, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) за ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у Розрахунку за ознакою доходу «126».

Про порядок оподаткування ПДВ новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2117) визначено, що цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

Так, відповідно до ст.2 Закону № 2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

Згідно зі ст.5 Закону №2117 цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Тобто, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ.

Щодо пільги з податку на нерухомість, якщо у фізособи декілька об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що п. п. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Про строки, в які контролюючий орган здійснює

реєстрацію ФОП, як платника єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми визначені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Для отримання права на застосування пільги зі сплати земельного податку, фізичні особи надають до контролюючого органу заяву

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу , що облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Норми передбачені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 285.1 ст. 285 ПКУ встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Водночас податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПКУ).

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Крім того, п. 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Пунктом 281.5 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

Отже, пільга по земельному податку почне застосовуватися з наступного податкового (звітного) року, якщо фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подала контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком) тощо) невчасно:

► після 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;

► після завершення 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

Оподаткування акцизним податком операцій із ввезення на митну територію України авто, оснащених електричними двигунами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до ст. 74 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Підпунктом 215.3.5 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Крім того, ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній підкатегорії 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома) встановлюється у розмірі 100 євро за 1 шт.

Довідково: до товарної категорії 8703 10 належать транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби:

- 8703 10 11 00 – транспортні засоби спеціального призначення для переміщення снігом, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням;

- 8703 10 18 00 – інші.

Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы будете делать третью бустерную прививку от COVID-19?

Реклама