ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-06-03 11:12 13 Подобається

Сервіс «Пульс»: як надати інформацію?

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Для надання Інформації необхідно здійснити такі кроки:

1. Набрати номер телефону 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), або 0 500 501 007 (Vodafone), або 0 770 501 007 (Київстар), або 0 730 501 007 (Lifecell) (вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента).

2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю з 8 год 00 хв до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

4. У неробочий час з 19 год 00 хв до 08 год 00 хв, у п’ятницю з 18 год 00 хв (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту [email protected].

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Заявник дає згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно із законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Інтернет-торгівля: ведення прозорої господарської діяльності – запорука формування міцної ділової репутації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Сьогодні у мережі «Інтернет» можна придбати будь-який товар або замовити будь-яку послугу. Однаково продаються товари як оптом, так і у роздріб, зникає географічна прив’язаність до місця реалізації продукції.

Оnline-торгівля активно розвивається. Інтернет-торгівля представляє собою сучасну дистанційну торгівельну мережу, яка є суттєвим доповненням традиційної торгівлі.

При цьому, застосування РРО/ПРРО у разі здійснення вищезазначеної діяльності забезпечує чесну конкуренцію і захист прав споживача.

Акцентуємо увагу, що дотримання платниками вимог чинного законодавства є ознакою ведення чесного і прозорого бізнесу. Адже високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання своїх обов’язків платниками податків забезпечує важливу фінансову підтримку економіки держави.

Наголошуємо, що неухильне дотримання підприємцями законодавчих норм, пов’язане із поповненням бюджетів, – це не тільки відповідальність платника, а й запорука формування міцної ділової репутації суб’єкта господарювання, відсутність порушень та незастосування фінансових санкцій.

Підкреслюємо, що фіскалізація готівкових операцій – індикатор чесного бізнесу! А фіскальний чек – дієвий механізм боротьби проти «тіньової» економіки!

Довідково: Закон № 265 – Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями), який визначає правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Стратегічні цілі Національної стратегії доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Національна стратегія доходів України до 2030 року (далі – НСД) – це дорожня карта реформування, зокрема податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування.

Досягнення мети НСД передбачається за такими стратегічними цілями:

▪ забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

▪ забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов'язань України в частині митної і податкової політики та адміністрування;

▪ зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

▪ підвищення рівня дотримання податкового та митного законодавства платниками податків та контролюючими органами;

▪ створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового та митного адміністрування.

Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Абзацами першим та другим п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності (абзац п’ятий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Іноземні компанії, визначені п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку під час застосування положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (абзац шостий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Згідно з абзацом тринадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша ст. 9 Закону № 996).

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим частини другої ст. 9 Закону № 996 реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень абзацу восьмого частини другої ст. 9 Закону № 996 не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Комунікаційні податкові платформи: яким чином платники податків надіслати звернення?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Відповідно до п.п. 78 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань співпрацює з інститутами громадянського суспільства, забезпечує проведення консультацій з громадськістю з питань реалізації державної податкової політики.

Комунікаційні податкові платформи є механізмом для ефективного діалогу інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій, що представляють інтереси платників податків, з ДПС та її територіальними органами, спрямованим на оперативне вирішення питань в сфері оподаткування.

Для звернення через комунікаційні податкові платформи необхідно надіслати офіційний / електронний лист на електронну адресу комунікаційної податкової платформи в ДПС (її територіальному органі), розміщену на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Контакти / Комунікаційні податкові платформи, зазначивши:

суть питання або проблеми, що потребує вирішення;

назву та код ЄДРПОУ організації;

податкову адресу;

контактний телефон.

Такі звернення розглядаються у термін, встановлений ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями), а саме не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

За результатами моніторингу (аналізу) найбільш актуальних та резонансних питань, зазначених у зверненнях, які потребують обговорення, можуть бути організовані заходи (зустрічі) представників інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій з представниками органів ДПС.

Таким чином, звертатись через комунікаційні податкові платформи до ДПС та її територіальних органів можуть представники інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій з питань, що належать до компетенції ДПС. Звернення розглядаються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Який розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян?

Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Згідно з п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку на доходи фізичних осіб.

Про отримання інформації щодо відсутності податкової застави майна

Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (із змінами та доповненнями), держатель або реєстратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі – Державний реєстр) зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Через Електронний кабінет можна надіслати повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту

Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» (із змінами і доповненнями):

повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організаціїабо уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 (далі – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу, а у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій» відповідна інформація автоматично передається з використанням інтерфейсу прикладного програмування (API);

у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган ДПС за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 (далі – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником) протягом трьох днів з дня його звільнення.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (із змінами та доповненнями).

Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу / укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001005» Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або форму «F3001101 Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

У запропонованих формах Повідомлень необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати до контролюючого органу.

Додатково інформуємо, що Повідомлення приймається ДПС спільно з Пенсійним фондом України. Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, який формує та веде Пенсійний фонд України. Після отримання від Пенсійного фонду України інформації про результат обробки Повідомлення платнику надсилається друга квитанція.

Переглянути квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можливо у вкладці «Квитанції» режиму «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

У які строки платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості з податкових платежів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).

Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Про застосування базового звітного періоду платниками, які перейшли у середині року на загальну систему оподаткування за певних умов

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: який базовий звітний період зобов’язаний застосовувати у податковому (звітному) році платник податку на прибуток підприємств, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, якщо його сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн грн, повідомляє.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ;

е) юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи щодо доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.

Отже, платник податку на прибуток, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, та у якого сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн грн, повинен застосовувати у податковому (звітному) році квартальний базовий звітний період, оскільки річний дохід за попередній календарний рік (включаючи період перебування на спрощеній системі), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), перевищує 40 млн гривень.

Платникам податку на прибуток про деякі особливості заповнення податкової декларації

Таблиця 6 додатка БД до Податкової декларації з прибутку на прибуток підприємств (далі – Декларація) заповнюється незалежно від того чи перевищує / не перевищує загальна вартість безоплатно переданих військовим частинам товарів 4 відс. оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

Показник рядка 6.1 графи 7 таблиці 6 додатка БД до Декларації враховується під час обчислення суми податку, несплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги, та відображається у додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020399.

При цьому таблиці 1 та 2 Додатка БД до Декларації не заповнюються.

Сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету за операціями з безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг підприємствам, установам, організаціям, визначеним, зокрема, п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є пільгою (код пільги згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – 11020399).

Сума пільги, передбачена п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:

1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до пункту 1 – розрахунок відповідно до пункту 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.

Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.

Якщо за результатами проведеного розрахунку сума пільги відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ дорівнює нуль гривень, Додаток ПП подавати не потрібно.

У такому випадку згідно з абзацом другим п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати доповнення до Декларації з поясненням причин неподання Додатка ПП, зокрема, у зв’язку з відсутністю використання пільги, яка за результатами проведеного розрахунку дорівнює нуль гривень. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44436

Чи можуть контролюючі органи надавати третім особам інформацію стосовно суб’єктів господарювання та фізичних осіб?

Контролюючі органи згідно з чинним законодавством можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише у межах та у спосіб, передбачений законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а також Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Згідно з нормами ПКУ посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом та/або поширенням персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних надання контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування звітності у розрізі платників податків протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з Законом України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39755

В який термін контролюючий орган надає на звернення (запит) платника копії ППР(податкових вимог, актів камеральних перевірок, листів або інших документів)?

Порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулюється, зокрема, Законами України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) та від 13 січня 2011 року № 2939 «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939).

Згідно з ст. 1 Закону № 393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).

Частиною першою ст. 19 Закону № 2939 визначено, що запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається (п. 2 частина перша ст. 10 Закону № 2939).

Відповідно до частини першої ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта ст. 20 Закону № 2939).

Згідно з частиною другою ст. 21 Закону № 2939 у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Враховуючи зазначене, термін надання відповіді контролюючим органом залежить від обраної платником податків форми звернення (заяви, клопотання, запиту на інформацію) щодо надання копій податкових повідомлень – рішень або податкових вимог, актів камеральних перевірок, листів або інших документів як надісланих суб’єкту господарювання, так і вручених йому особисто або його представнику.

При цьому відповідь на такі звернення (запити тощо) надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації.

ФОП, яка застосовує спрощену систему оподаткування, може надіслати заяву про видачу довідки про доходи через Електронний кабінет

Фізична особа – підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, має можливість надіслати до контролюючого органу в електронному вигляді лист, який містить Заяву довільної форми.

Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

код ДПІ, до якого відправляється лист;

тип документа;

тематика звернення;

короткий зміст листа;

сканований документ, який необхідно завантажити (файл у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ).

Протягом одного робочого дня після надсилання відповідної заяви її автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації заяви в органі ДПС, до якого дана заява направлена. Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Довідка про доходи довільної форми протягом 10 календарних днів з дня отримання контролюючим органом Заяви надсилається поштою або отримується безпосередньо в контролюючому органі, до якого подано Заяву (у разі зазначення такого способу отримання).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області