ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-06-02 09:45 13 Подобається

У яких випадках вартість спадщини оподатковується за нульовою ставкою ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, здійснюється за правилами, встановленими ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, за нульовою ставкою ПДФО оподатковуються:

а) об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

При цьому, у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається (п. 174.8 ст. 174 ПКУ).

Довідково:

- членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (абз. перший п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

- членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (абз. другий п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Електронна черга: алгоритм запису на відвідування ЦОП та ОПК через вебпортал ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Для запису на візит до центрів обслуговування платників (ЦОП) або Офісу податкових консультантів (ОПК) (електронна черга) через вебпортал ДПС, необхідно:

1. На головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП та ОПК», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг». Натиснути кнопку «Продовжити».

2. Зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу.

3. Перейти за посиланням та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП (ОПК), зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».

Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП або ОПК (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП (ОПК)) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.

Довідково: Контакт-центр ДПС (за номерами телефонів 0 800 501 007, 0 500 501 007 (Vodafone), 0 770 501 007 (Київстар), 0 730 501 007 (Lifecell)) також здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до ЦОП (ОПК) (електронна черга).

До уваги ФОП – платників єдиного податку другої групи!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що ФОПи – платники єдиного податку другої групи мають право здійснювати таку діяльність:

- надавати послуги населенню та іншим платникам єдиного податку;

- займатись виробництвом, а також реалізацією товарів;

- проводити діяльність у сфері ресторанного господарства.

Під час здійснення господарської діяльності такі ФОПи проводять розрахунки за операціями виключно у готівковій або безготівковій формі. Бартерні операції та взаємозаліки – під забороною.

Гранична сума доходу, який можна отримати протягом року ФОПу – платнику єдиного податку другої групи, складає 7 211 598 гривень.

Також ФОПи мають право одночасно мати не більше 10 найманих працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах.

ФОПи – платники єдиного податку другої групи можуть надавати в оренду нерухомість (житлові приміщення загальною площею не більше 400 кв. м, нежитлові приміщення – до 900 кв. м).

ФОПи – платники єдиного податку другої групи подають звітність за минулий календарний рік протягом 60 днів після закінчення року.

Фінансові зобов’язання сплачуються:

- єдиний податок – 1 729,40 грн на місяць авансовим внеском до 20 числа поточного місяця (20% від розміру мінімальної заробітної плати (МЗП));

- військовий збір – 864,70 грн на місяць авансовим внеском до 20 числа поточного місяця (10% від розміру МЗП);

- єдиний внесок – 1902,34 грн на місяць (22% від розміру МЗП).

Звертаємо увагу, що єдиний податок та військовий збір ФОПи – платники єдиного податку другої групи, які мобілізовані та ті, що зареєстровані на територіях ведення бойових дій, можливих бойових дій, а також на окупованих територіях, мають можливість не сплачувати.

Акцентуємо увагу, що під час здійснення розрахункових операцій ФОПи – платники єдиного податку другої групи обов’язково застосовують РРО/ПРРО.

Щодо реєстрації платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)щодо: чи зобов’язаний суб’єкт господарювання подати заяву за ф. №1-ПДВ, яка не була своєчасно подана для обов’язкової реєстрації платником ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо на дату встановлення факту такого не подання обсяг операцій за попередні 12 календарних місяців є меншим 1 000 000 грн, та яку дату зазначати в графі «Дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій», повідомляє.

Порядок реєстрації платників ПДВ визначено ст. 183 Податкового кодексу України та розд. ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами) (далі – Положення № 1130).

Пунктом 181.1 ст. 181 встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів / послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Форму реєстраційної заяви платника ПДВ (далі – заява за ф. №1-ПДВ) наведено у додатку 1 до Положення № 1130.

У разі обов’язкової реєстрації платником ПДВ передбачено внесення до заяви за ф. №1-ПДВ даних щодо показників господарської діяльності, визначених п. 181.1 ст. 181 ПКУ, та дати досягнення таких показників. Зокрема, форма заяви ф. №1-ПДВ (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів / послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, та дати досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Отже, суб’єкт господарювання, який не подав своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягав обов’язковій реєстрації, незважаючи на те, що на дату встановлення факту такого не подання обсяг операцій за попередні 12 календарних місяців є меншим 1 000 000 грн, зобов’язаний подати таку заяву, в графі «Дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій» якої вказати дату фактичного досягнення обсягу операцій 1 000 000 гривень.

Чи передбачено обмеження у сумі розмінної монети, яка зберігається (буде зберігатися) на місці проведення розрахунків?

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами) (далі – Положення № 148) перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснюються ДПС(далі – контролюючий орган) відповідно до її компетенції.

Згідно з п.п. 4 п. 58 Положення № 148 контролюючий орган під час проведення перевірки, перевіряє обов’язковість забезпечення постійної наявності в касах підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що перевіряються, монет для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг / додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України).

До компетенції та функціональних обов’язків ДПС належать, зокрема, питання дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснення касових операцій, а також їх документального оформлення.

Відповідно, питання обмеження, в тому числі гранично допустимої та/або необхідної суми розмінних монет, що можуть зберігатись в місцях проведення розрахунків, не належить до компетенції ДПС, а містить ознаки належності таких відносин до сфери захисту прав споживачів.

За допомогою Електронного кабінету можна направити запит щодо отримання відомостей з ДРФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: яким чином фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка має КЕП може направити через Електронний кабінет запит щодо отримання відомостей з ДРФО про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (в електронному вигляді) і отримати відповідь на нього в електронному вигляді та перевірити її достовірність, повідомляє.

За допомогою меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

У розділі «Запит про суми виплачених доходів» меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету можна:

переглянути відповідь без збереження;

завантажити відповідь у форматі PDF – інформаційна довідка, або завантажити відповідь, засвідчену кваліфікованою електронною печаткою ДПС, у вигляді пакету, який містить: відповідь на запит у електронному вигляді (форма F14191) у форматі PDF та файл формату .p7s, який містить кваліфіковану електронну печатку ДПС.

В меню «ЕК для громадян» розділу «Допомога» Електронного кабінету розміщено покрокову допомогу «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».

Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів здійснюється за допомогою онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів за посиланням https://czo.gov.ua.

З інформацією щодо такої перевірки можна ознайомитися в меню «Порядок перевірки достовірності електронного документа» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44424

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи за договором позички отримала майно в безоплатне користування: чи є дохід?

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною першою ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (частина друга ст. 827 ЦКУ).

Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею (частина перша ст. 831 ЦКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Крім того, згідно з абзацами першим та другим п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

Враховуючи зазначене, оскільки передача майна юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи на підставі договору позички не передбачає переходу права власності на таке майно до юридичної особи, то майно отримане юридичною особою – платником єдиного податку в безоплатне користування за договором позички не включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи у разі повернення користувачем майна в належному стані у терміни визначені договором позички та з урахуванням строків позовної давності, визначені ЦКУ.

У іншому разі, якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи отримала за договором позички майно в безоплатне користування та не повернула в строк зазначений договором позички, то в розумінні ПКУ майно вважається безоплатно отриманим товаром, наданим платнику єдиного податку, та вартість якого включаються до суми доходу платника єдиного податку по даті підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Щодо особливостей заповнення Заяв за формою № 1-ПРРО та № 1-РРО при здійсненні торгівлі через інтернет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: яку адресу господарської одиниці СГ необхідно зазначити у заявах за формою № 1-ПРРО та № 1-РРО при здійсненні торгівлі через інтернет, у випадку відсутності окремого об’єкта оподаткування (приміщення), якщо розрахунки здійснюються за місцезнаходженням покупця (замовника) та/або у заздалегідь невизначеному місці, повідомляє.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись РРО / ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, (далі – Заява за ф. № 20-ОПП)).

Торгівля через інтернет-магазин (сайт) є певним різновидом торгівлі поза торговельними або офісними приміщеннями.

У разі, якщо місцем роздрібної торгівлі виступає певне приміщення, за адресою якого, у тому числі, здійснюється реалізація товарів дистанційним способом (через інтернет-магазин (сайт), то можлива реєстрація одного ПРРО на таку господарську одиницю з типом «стаціонарний».

Для проведення розрахунку за доставлений товар поза межами такої господарської одиниці реєструється ПРРО з типом «пересувний».

У випадку відсутності окремого об’єкта оподаткування, адресою та місцем проведення господарської діяльності суб’єкта господарювання є місце його реєстрації та обліку в контролюючому органі (квартира, офіс, тощо).

Якщо торгівля (надання послуг) здійснюється суб’єктом господарювання за місцезнаходженням покупця (замовника) з використанням транспортних засобів, що експлуатуються суб’єктом господарювання, то у Заяві за ф. № 20-ОПП зазначаються відомості про такий транспортний засіб, як про об’єкт оподаткування. У заяві про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО / заяві про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО про транспортний засіб повідомляється, як про господарську одиницю, на яку реєструється РРО та/або ПРРО.

Якщо торгівля (надання послуг) здійснюється суб’єктом господарювання за місцезнаходженням покупця (замовника) без використання транспортного засобу, то суб’єкт господарювання реєструє РРО та/або ПРРО на стаціонарну господарську одиницю (квартира, офіс, магазин, склад, тощо), про яку повідомлено контролюючий орган, як про об’єкт оподаткування шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП.

Порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітньої особи (до 14 років) подається одним із батьків (іншим законним представником дитини) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (іншого законного представника дитини), який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Якщо в документі, що посвідчує особу одного із батьків відсутня інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) необхідно пред’явити витяг з реєстру територіальної громади.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) малолітньої особи, видається одному з батьків (іншому законному представнику дитини) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (іншого законного представника дитини).

Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного із батьків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Крім того, за бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 3 прим. 1 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Як користуватися послугою «Підпис даних» на вебсайті КНЕДП ДПС?

За допомогою сервісу «Підпис даних» на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) за посиланням: Головна / «Підпис даних» / (https://ca.tax.gov.ua/sign) користувач має можливість з використанням носія ключової інформації: файлового, токена чи хмарного підпису, накласти електронний підпис на електронні документи.

Для цього користувачу на вебсайті КНЕДП ДПС у розділі «Підпис даних» необхідно:

обрати тип носія ключової інформації (файловий, токен, хмарний);

у разі використання носія ключової інформації файлового чи токена – у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» обрати відповідного надавача, яким було сформовано сертифікати та у визначеному полі завантажити файл особистого ключа з файлового носія або токен, ввести пароль захисту ключа та натиснути на кнопку «Зчитати».

У разі використання хмарного підпису – у полі «Тип сервісу підпису» обрати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у «Хмарному сховищі» якого зберігається кваліфікований електронний підпис та у наступному полі «Ідентифікатор користувача» зазначити такий ідентифікатор, після чого натиснути на кнопку «Зчитати»;

перевірити дані та обрати формат електронного підпису;

у відповідному полі завантажити електронний документ, який необхідно підписати та натиснути кнопку «Підписати».

Після чого, для завантаження буде доступний оригінал файлу електронного документу (без підпису), файл з підписом, та Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису для засвідчення цілісності даних.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області