ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-06-04 10:49 13 Подобається

За п’ять місяців бюджети усіх рівнів і державні цільові фонди отримали від платників Дніпропетровщини більш ніж 75,1 млрд гривень

Протягом січня – травня 2026 року до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 75,1 млрд грн платежів.

Зведений бюджет поповнився на понад 53,5 млрд гривень. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли майже на 6,5 млрд грн, або на 13,8 відсотка.

До державного бюджету упродовж п’яти місяців поточного року платники спрямували майже 32,3 млрд грн, що на понад 4,2 млрд грн, або на 15,1 відс., більше ніж за підсумками січня – травня 2025 року.

Місцеві бюджети з початку року отримали від платників більш ніж 21,2 млрд грн податкових платежів. Це перевищує минулорічні показники січня – травня майже на 2,3 млрд гривень. Темп росту – 112,0 відсотків.

Також платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – травні 2026 року поповнили держані цільові фонди на понад 21,6 млрд гривень. Надходження зросли порівняно з відповідним періодом 2025 року на понад 4,0 млрд грн, або на 22,8 відсотка.

Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Позитивна динаміка надходжень – це результат постійної взаємодії податкової служби з платниками податків. Висловлюємо вдячність кожному, хто сьогодні відповідально працює і своєчасно та у повному обсязі сплачує податки до бюджетів», – зазначив Юрій Павлютін.

Звернення на отримання ІПК можна подати через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Платники податків мають можливість за допомогою Електронного кабінету (далі – Е-кабінет) подати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК).

Звернення подається через меню «Індивідуальні податкові консультації» або «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету.

У меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Е-кабінету заповнюються: код ДПІ, адреса для листування, контактний номер телефону, електронна адреса, дата подання та наводяться фактичні обставини. Поля «Найменування» та «Код ЄДРПОУ/РНОКПП» звернення заповнюються автоматично.

При формуванні звернення у меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету заповнюються поля: код ДПІ, тип, тематика, короткий зміст та завантажується скановане звернення з додатками (за наявності) у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.

Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету.

У загальному порядку відповідь на звернення надається у паперовій або електронній формі протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання звернення даним контролюючим органом. При цьому строк розгляду звернення може бути продовжений понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів.

Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання?

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями) (далі – КАСУ) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи ФОПа – платника єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Пунктом 296.8 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пп. 296.5, 296.6 ст. 296 ПКУ та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

Згідно з приміткою до форми податкової декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами), ФОПи – платники єдиного податку (незалежно від групи) у разі подання податкової декларації для отримання довідки про доходи обов’язково зазначають тип декларації «Довідкова», податкові зобов’язання по єдиному податку в розділах V та VI декларації не визначаються та Додаток 1 «Відомостей про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» не подається. Подання такої податкової декларації не звільняє платника від обов’язку подання декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Отже, у довідці про доходи ФОПа – платника єдиного податку відображається сума отриманих нею доходів за відповідний період.

Чи застосовуються штрафні санкції за неподання копій податкових декларацій (розрахунків) до контролюючого органу, у випадках передбачених ПКУ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

При цьому, застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 120 ПКУ за неподання копій податкових декларацій (розрахунків) ПКУ не передбачено.

Порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів

Відповідно до п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Згідно з п. 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою.

Обмеження застосування спрощеної системи оподаткування: які товари є виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату?

Відповідно до п. 210.2 ст. 210 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка визначає спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату, під поняттям «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату» розуміються товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701 – 9706 згідно з УКТ ЗЕД.

Оскільки інші розділи ПКУ не містять визначення поняття «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату», то для застосуванням норм ст. 291 ПКУ використовується поняття, наведене у п. 210.2 ст. 210 ПКУ.

В який термін має бути повернута платнику сума ПДФО у разі застосування права на податкову знижку?

Відповідно до п. 179.8 ст.179 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) сума, що має бути повернута платнику податку на доходи фізичних осіб, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

РРО/ПРРО: випадки, в яких використовуються операції «службове внесення» та «службова видача»

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Так, передбачено зменшення бази оподаткування об’єкта / об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок):

а) для квартири / квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку / будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири / квартир та житлового будинку / будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Надано право сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з Податку, що сплачується на відповідній території:

з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.

Крім того, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право звільняти від сплати Податку на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової / нежитлової нерухомості, які внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання / використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту.

Встановлено звільнення від сплати Податку, для резидентів Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті), яке поширюється на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

З якого віку громадянин України зобов’язаний отримати паспорт з метою самостійного отримання РНОКПП?

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами і доповненнями) (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Відповідно до ст. 21 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (із змінами та доповненнями), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Фізична особа не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: як отримати довідку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) має право безоплатно отримувати від контролюючих органів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, покладених на платника згідно з Законом № 2464, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду України сплачених платником сум єдиного внеску.

Тобто, платник може звернутися до контролюючого органу за основним місцем обліку з письмовим зверненням щодо отримання довідки про те, що ФО не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Довідка видається безоплатно на підставі поданого звернення, яке обов’язково повинне містити посилання на найменування підприємства (установи, організації), яке потребує таку довідку. Форма довідки не визначена нормами Закону № 2464 та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, тому є довільною.

Контролюючий орган на підставі поданого звернення визначає наявність/відсутність договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та надає довідку довільної форми у термін, визначений ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (змінами і доповненнями), не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання звернення.

Чи необхідно скасовувати кваліфіковані сертифікати та отримувати нові у разі зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті?

Скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.

Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС).

Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КНЕДП ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:

компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);

зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;

виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.

З метою скасування кваліфікованого сертифіката користувачу необхідно подати до представництва КНЕДП ДПС заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. При цьому подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області