ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-11-08 08:25 29 Нравится

Дії суб’єкта господарювання, якщо він не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Якщо суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.

При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391802 необхідно вказати «Старший касир».

Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир».

Водночас, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.

Розрахунок бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Щодо права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

База нарахування єдиного внеску для роботодавців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є роботодавці.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Перелік товарів, які належать до підакцизних товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

Визначення зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у виконавця за

операціями за довгостроковими договорами:

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Норми визначені п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей п. 187.9 ст. 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Основний засіб переведено до складу необоротних активів,

утримуваних для продажу: що з фінансовим результатом до оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми передбачені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

► на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий п. 138.1 ст. 138 ПКУ);

► на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац п’ятий п. 138.1 ст. 138 ПКУ).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

► на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій п. 138.2 ст. 138 ПКУ);

► на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (абзац шостий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

При цьому згідно з п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:

► витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

► витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III ПКУ – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ.

Таким чином, у випадку продажу основних засобів (у т. ч. у разі їх переведення у групу необоротних активів, утримуваних для продажу), які використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

При цьому на вартість необоротних активів, утримуваних для продажу, коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ, не здійснюється.

ПСП застосовується до суми допомоги,

яка виплачується за листками непрацездатності (лікарняні)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП).

Норми передбачені п. п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Враховуючи те, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухомість!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – ЮО самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Таблична частина декларації передбачає заповнення рядків 5.1 та/або 6.1, у яких вказується податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий (звітний) період.

При цьому у рядку 5.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини Декларації (далі – рядок 5.1 Декларації) зазначається сума податкового зобов’язання за житлову нерухомість, яке повинно відповідати значенню (сумі значень) колонки 20 «сума податкового зобов’язання до сплати, усього» рядка 3 розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатків 1) до Декларації (далі – колонка 20 розд. І додатка 1).

У рядку 6.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини Декларації (далі – рядок 6.1. Декларації) вказується значення (сума значень) колонки 19 «сума податкового зобов’язання за нежитлову нерухомість до сплати, усього» рядка 3 розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 (додатків 2) до Декларації (далі – колонка 19 розд. І додатка 2).

Тобто, рядки 5.1 та/або 6.1 табличної частини Декларації з типом «Уточнююча» заповнюються лише у випадку уточнення показників, які призводять до зміни значень колонки 20 розд. І додатка 1 та/або колонки 19 розд. І додатка 2.

Визначення юрособою – платником єдиного податку третьої групи доходу при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Норми встановлені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Зокрема, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З огляду на зазначене, до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.

Деякі особливості оформлення операцій з приймання готівки

для подальшого її переказу через ПТКС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що форма та зміст розрахункового документа затверджені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, п. 1 розділу VI Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу через програмно-технічний комплекс самообслуговування (далі – ПТКС) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), встановленим на ПТКС, під час проведення операцій приймання та переказу готівкових коштів. Форма № ФКЧ-3 касового чека наведена в додатку 5 до Положення № 13 (далі – чек ПТКС), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 21 чеку ПТКС).

Згідно з приміткою 6 інформації до додатку 5 до Положення № 13 контрольне число, формується за допомогою одностороннього алгоритму хешування даних. В один період часу для всіх ПРРО застосовується одна хеш-функція, визначена центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, інформація про яку оприлюднюється в Електронному кабінеті.

Отже, під контрольним числом слід розуміти сформоване за допомогою хеш-функції (sha 256) значення (набір чисел та літер) вказаного розрахункового документа (чеку ПТКС).

Який код КОАТУУ зазначається у 2021 році

в рядку 7 податкової декларації з плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Норми встановлені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2020 № 756 внесені зміни до довідника місцевих бюджетів.

Для реалізації механізму нарахування та сплати місцевих податків і зборів у податкових деклараціях з місцевих податків і зборів міститься реквізит «код за КОАТУУ органу місцевого самоврядування» (рядок 7 податкової декларації з плати за землю (далі – Декларація)).

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування) – неосновне місце обліку.

Законом України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 157) не обмежено право створення об’єднаної територіальної громади з громад, розташованих у суміжних районах.

Юридична особа – сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися (абзац другий частини четвертої ст. 8 Закону № 157).

У разі розташування адміністративного центру територіальної громади на території юрисдикції іншого контролюючого органу, платником податків мають бути дотримані вимоги п. 63.3 ст. 63 ПКУ щодо реєстрації за новим неосновним місцем податкового обліку.

За наведених обставин платники місцевих податків і зборів, які дотримались вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, у рядку 7 Декларації зазначають код за КОАТУУ об’єднаної територіальної громади (громади, яка розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади).

У іншому разі у перехідний період у 2021 році у рядку 7 Декларації рекомендується зазначати код органу місцевого самоврядування, на території якого знаходяться об’єкти оподаткування, до створення об’єднаної територіальної громади, тобто код, який платники зазначали при наданні Декларацій у 2020 році.

До уваги платників, які застосовують РРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

При цьому ст. 15 Закону № 481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО.

Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до ст. 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

Взяття на облік у контролюючих органах за основним місцем обліку громадських об’єднань без статусу юрособи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платниками податків є юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Норми встановлені п. 15.1 ст. 15 ПКУ.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (далі – Закон) громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Відповідно до норм цього Закону, громадські об’єднання без статусу юридичної особи не мають права бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства.

З метою обліку громадських об’єднань та забезпечення загального доступу до інформації про громадські об’єднання уповноважений орган з питань реєстрації веде Реєстр громадських об’єднань. Основні відомості Реєстру громадських об’єднань є відкритими для безоплатного доступу на офіційному вебсайті уповноваженого органу з питань реєстрації, та містять відомості про тип запису: громадське об’єднання (із статусом юридичної особи) або громадське об’єднання (без статусу юридичної особи).

Громадські об’єднання, які включені до Реєстру громадських об’єднань без статусу юридичної особи, не підлягають взяттю на податковий облік в контролюючих органах.

Організація особистого прийому громадян в контролюючих органах здійснюється за певних умов

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 1 розділу VIІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 (далі – Порядок), особистий прийом громадян (далі – особистий прийом) проводиться керівництвом органів ДПС (Головою, заступниками Голови, керівниками територіальних органів ДПС та їх заступниками) відповідно до розподілу функціональних обов’язків, а у разі відсутності – уповноваженими ними посадовими особами, керівниками або посадовими особами структурних підрозділів органів ДПС, до компетенції яких належать відповідні питання.

Особистий прийом здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи органу ДПС за попереднім записом (далі – запис) у дні та години, визначені графіком особистого прийому громадян (далі – графік), затвердженим наказом органу ДПС (п. 2 розділу VIІ Порядку).

Пунктом 3 розділу VIІ Порядку визначено, що у графіках прийомні дні визначаються для керівництва органів ДПС (Голови, заступників Голови, керівників територіальних органів ДПС та їх заступників) та посадових осіб структурних підрозділів органів ДПС. У разі кадрових змін у керівництві або змін у структурі органів ДПС вносяться відповідні зміни до графіків.

Графіки керівництва органів ДПС формуються із зазначенням прізвища, власного імені посадової особи та днів їх прийому.

Графіки особистого прийому громадян посадовими особами структурних підрозділів органів ДПС формуються із зазначенням назв структурних підрозділів.

Згідно з п. 4 розділу VIІ Порядку для особистого прийому облаштовуються спеціальні кімнати (приймальні громадян). Приймальня громадян забезпечується необхідною оргтехнікою, кнопкою виклику охорони (за можливості).

Особистий прийом може проводитися в інших приміщеннях, визначених керівництвом органу ДПС (Головою, заступниками Голови, керівниками територіальних органів ДПС та їх заступниками).

Інформація про порядок і графік в органах ДПС розміщується на вебпорталі ДПС, відповідних субсайтах територіальних органів ДПС вебпорталу ДПС у мережі Інтернет та на спеціальних стендах у місцях, доступних для вільного огляду громадянами (п. 5 розділу VIІ Порядку).

Пунктом 6 розділу VIІ Порядку встановлено, що запис громадян на особистий прийом проводиться структурним підрозділом або відповідальною посадовою особою органу ДПС, на яку покладено функціональні обов’язки щодо організації особистого прийому (далі – підрозділ з організації особистого прийому).

Проведення запису завершується не пізніше ніж за 45 хвилин до закінчення робочого дня і сумарно не може бути меншим 6 робочих годин за три робочі дні.

Запис на черговий особистий прийом до керівництва органу ДПС (Голови, заступників Голови, керівників територіальних органів ДПС та їх заступників) припиняється за 10 робочих днів до дати особистого прийому, до посадових осіб структурних підрозділів органів ДПС – за 5 робочих днів до дати особистого прийому (абзац перший п. 7 розділу VIІ Порядку).

Запис на наступний особистий прийом розпочинається в день припинення запису на черговий прийом (абзац другий п. 7 розділу VIІ Порядку).

Відповідно до п. 8 розділу VIІ Порядку якщо дата наступного особистого прийому за графіком припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, дата проведення прийому до початку запису на прийом переноситься підрозділом з організації особистого прийому на інший робочий день за погодженням із посадовою особою, яка здійснюватиме прийом, але не пізніше ніж на 10 робочих днів від дати цього прийому за графіком.

Керівник органу ДПС (Голова, керівники територіальних органів) може перенести дату чергового особистого прийому без внесення змін до графіка не пізніше ніж за три робочих дні до дати такого прийому, але не пізніше ніж на сім робочих днів від дати чергового прийому, про що підрозділ з організації особистого прийому повідомляє громадянам, які записані на особистий прийом, одним із засобів зв’язку.

Під час запису на особистий прийом у громадянина або його законного представника з’ясовується така інформація: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) громадянина, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку у паспорті) за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, контактний номер телефону, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) представника громадянина, місце проживання, контактний номер телефону, чим підтверджуються повноваження на представлення інтересів громадянина, зміст питання, яке потребує вирішення, передумови виникнення питання, чи звертався громадянин з цього питання раніше і куди, чи приймалися рішення за зверненням з цього питання, реквізити документів, якими надавались відповіді на звернення, тощо (абзац перший п. 11 розділу VIІ Порядку).

Також запис на особистий прийом може бути проведено на підставі письмового звернення, оформленого з дотриманням вимог ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями, та містити інформацію, передбачену абзацом першим п. 11 розділу VIІ Порядку (абзац другий п. 11 розділу VIІ Порядку).

Громадянам під час запису повідомляють про дату, години і місце особистого прийому, необхідність наявності при собі документів, що посвідчують особу, або документів для представлення інтересів громадянина, порядок доступу до приміщень органу ДПС відповідно до вимог пропускного та внутрішньо об’єктового режиму в адміністративних будівлях, або надаються обґрунтовані роз’яснення щодо причин відмови в записі на особистий прийом (абзац перший п. 16 розділу VIІ Порядку).

Час початку особистого прийому для конкретного громадянина при записі не встановлюється (абзац другий п. 16 розділу VIІ Порядку).

Якщо звернення потребує опрацювання та підготовки матеріалів у кількох структурних підрозділах органу ДПС, доручення щодо підготовки матеріалів та проєкту рішення надається кожному структурному підрозділу органу ДПС, до компетенції якого належить опрацювання звернення (абзац другий п. 17 розділу VІI Порядку).

Матеріали та проєкт рішення для використання при проведенні особистого прийому керівництвом органу ДПС (Головою або виконуючими обов’язки Голови, керівниками територіальних органів ДПС або виконуючим обов’язки керівників територіальних органів ДПС) надаються підрозділу з організації особистого прийому структурним підрозділом органу ДПС, відповідальним за їх підготовку, після погодження підрозділом правового забезпечення органу ДПС не пізніше ніж за три робочих дні до дати прийому (п. 19 розділу VІI Порядку).

Посадова особа органу ДПС, яка здійснюватиме особистий прийом, для забезпечення кваліфікованого вирішення питань, порушених громадянином у зверненні, може залучати до розгляду працівників відповідних структурних підрозділів органу ДПС або одержувати від них необхідну інформацію (п. 21 розділу VІI Порядку).

Слід зазначити, що згідно з п. 25 розділу VIІ Порядку громадянин, який з’явився на особистий прийом, або його законний представник перед початком особистого прийому повинні пред’явити представнику підрозділу з організації особистого прийому та посадовій особі органу ДПС, яка проводить особистий прийом, документ, що посвідчує особу, або документ щодо уповноваження на представлення інтересів громадянина. У разі відсутності такого документа або відмови його пред’явити громадяни не допускаються до особистого прийому.

Документ щодо уповноваження на представлення інтересів громадянина надається законним представником щоразу при проведенні особистого прийому, незалежно від того, що вже був проведений попередній особистий прийом з того чи іншого питання.

Присутність сторонніх осіб під час проведення особистого прийому не допускається.

Які витрати враховуються при обчислені розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

Пунктом 252.11 ст. 252 ПКУ встановлено, що у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

► матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг) (п. п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

► витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п. п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

► витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п. п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

► інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;

на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (п. п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ).

Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ встановлено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

► сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

► сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничих підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр (п. 252.13 ст. 252 ПКУ).

Згідно з п. 252.14 ст. 252 ПКУ сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів) (п. 252.15 ст. 252 ПКУ).

На черговій зустрічі зі студентами Університету імені Альфреда Нобеля -

про актуальні питання податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Упродовж багатьох років податкова служба приділяє значну увагу вихованню податкової культури у молодого покоління. Адже їх сумлінність у майбутньому забезпечує економічне зростання держави. З цією метою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) тісно співпрацює з Університетом імені Альфреда Нобеля (далі – Університет).

Днями, за організацією ГУ ДПС та Університету у форматі онлайн проведено зустріч заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровської області Валерія Леонова зі студентами Університету.

У зустрічі також прийняли участь Голова комітету з якості академічних стандартів Університету імені Альфреда Нобеля, завідувач кафедри інноваційного менеджменту та фінансової аналітики, доктор економічних наук, доцент Митрофанова Ганна, фахівці ГУ ДПС та викладачі Університету.

Зустріч проводилась з ціллю продовження комунікацій з молодим поколінням.

Леонов Валерій привітав присутніх і висловив впевненість, що спілкування буде цікавим та корисним.

«Податкова служба області постійно тримає у полі зору молодь. І це зрозуміло, адже майбутнє нашої країни залежить саме від молодого покоління.

Сьогодні ж є важливим і те, щоб молодь, яка навчається і набирається знань, не тільки б ставилася з розумінням до обов’язку сплати податків, а й була б підтримкою у такій справі, як наповнення бюджетів держави. Тому ми завжди раді вітати у нашій команді молодих енергійних фахівців, які бажають служити нашій країні. На сьогоднішній зустрічі зупинимось на актуальних питаннях оподаткування», – зазначив заступник начальника ГУ ДПС.

Леонов Валерій повідомив, що головне завдання податкової служби – мобілізація коштів, необхідних для функціонування держави.

Заступник начальника ГУ ДПС ознайомив присутніх з регулятором відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів,– Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та принципами, на яких ґрунтується податкове законодавство.

Леонов Валерій акцентував увагу на тому, що у ПКУ вперше в Україні здійснено об’єднання в одному нормативно-правовому акті норм права, якими врегульовано відносини у сфері оподаткування.

На заході розглядались питання податку на додану вартість (далі – ПДВ), його історія, зміст. Студентам розповіли що таке податкове зобов’язання і податковий кредит з ПДВ, яка процедура повернення коштів. Також ознайомили з цікавими прикладами, з якими стикалися податківці щодо махінацій з ПДВ.

Крім того, молодь проінформували про законодавчі нововведення, а також про актуальний погляд фахівців щодо обсягу надходжень до державного бюджету у 2022 році.

Захід пройшов у форматі активного та детального обговорення питань, які викликали зацікавлення у молодих людей. Студенти отримали фахові відповіді на свої запитання.

«Хочу ще раз акцентувати, що податкова служба контролює наповнення державної скарбниці, сприяє розвитку провідних галузей вітчизняної промисловості, аграрного сектора, сфери послуг. Тому досконалість, працездатність, раціональна структура податкових органів – це важливі фактори ефективного функціонування податкової системи.

Тож ми завжди раді бачити у рядах податкової служби амбітних, креативних, ініціативних, енергійних молодих спеціалістів, які своєю працею на користь держави будуть підвищувати імідж нашої служби. Ласкаво просимо до наших лав!», - зазначив у заключному слові Леонов Валерій.

Голова комітету з якості академічних стандартів Університету, завідувач кафедри інноваційного менеджменту та фінансової аналітики, доктор економічних наук, доцент Митрофанова Ганна висловила подяку за організацію та проведення зустрічі, а також зауважила, що підтримує вже традиційну комунікацію податкової служби з Університетом. Адже таке спілкування дозволяє студентам отримувати інформацію, яка буде корисною не тільки під час навчання, а й під час вибору майбутньої професії.

Податківці прийняли участь у засіданні міської робочої групи з питань соціально – економічного захисту найманих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Днями в приміщенні виконкому Криворізької міської ради відбулось онлайн засідання міської робочої групи з питань соціально – економічного захисту найманих працівників.

У нараді від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь: заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та заступник начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Олена Балуєва.

У ході засідання обговорювались питання щодо виконання плану надходжень «галузевих» податків і зборів, у тому числі єдиного податку І та ІІ групи платників податків протягом 9- ти місяців 2021 року (у динаміці з 2020 роком).

Особлива увага приділено питанням щодо соціально – економічного захисту найманих працівників та легалізації трудових відносин.

За результатами засідання учасниками розроблено ряд заходів для забезпечення збільшення надходження до міського бюджету та зменшення рівня незадекларованої праці.

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

прийняли участь у відео конференції з питань легалізації трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно, за організацією Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (далі – Інспекція з питань праці) за участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі відеоконференції відбулось засідання комісії з питань надходжень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин.

У конференції прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, фахівці ГУ ДПС і Інспекції з питань праці та керівники підприємств, установ та організацій м. Дніпра.

На заході розглядався стан заборгованості із виплати заробітної плати.

Леонов Валерій зауважив, що легалізація заробітної плати є одним з резервів наповнення місцевого бюджету, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги.

Конференція пройшла у форматі продуктивної взаємодії державних органів і платників.

Учасники дійшли згоди, що підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Заклади, які відносяться до вітчизняних закладів

з метою отримання податкової знижки за навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України, а саме:

► від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями,

► від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту»,

► від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»,

► від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями,

► від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Нагадуємо, що отримати право на податкову знижку за 2020 рік платники мають право до 31 грудня 2021 включно.

Особливості визначення витрат

фізособою, яка здійснює незалежну професійну діяльність – нотаріусом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом таких платників вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п.178.3 ст.178 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Водночас, з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20, в якому наведено єдиний перелік витрат, які приватним нотаріусам необхідно враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу.

Які фізичні особи відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми встановлені п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону № 2238).

Коди продукції сільського господарства та пов’язані з ними послуги визначені розділом 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування згідно з п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Що означає поняття тип ПРРО «Пересувний»

з метою заповнення розділу 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що з метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України.

Земельна ділянка перебуває у спільному користуванні кількох фізосіб (ФОП): нарахування орендної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Абзацом першим ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) визначено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої ст. 179 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами та доповненнями сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частина друга ст. 15 Закону № 161).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 зі змінами та доповненнями (абзац четвертий п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).

Згідно з частиною першою ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі є:

► об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

► дата укладення та строк дії договору оренди;

► орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2 та 288.3 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З урахуванням норм абзацу першого п. 286.5 ст. 286 та п. 288.7 ст. 288 ПКУ нарахування фізичним особам сум орендної плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Відповідно до частини першої і другої ст. 510 ЦКУ сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. У зобов’язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Враховуючи зазначене, якщо договором оренди земельної ділянки державної і комунальної власності, передбачено, що земельна ділянка перебуває у спільному користуванні кількох фізичних осіб (кількох фізичних осіб – підприємців (ФОП)), то орендна плата нараховується контролюючим органом фізичним особам, а фізичні особи – підприємці самостійно обчислюють суму оренди та подають податкову декларацію, за площу орендованої земельної ділянки відповідно до умов договору оренди.

Про розстрочення (відстрочення)

податкового боргу платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Норми передбачені п. п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п. п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку).

Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Фактичні перевірки проводяться за певних підстав

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Норми встановлені п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Функції контролюючих органів передбачено ст. 19 прим. 1 ПКУ.

Зокрема, п. п. 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

► у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п. п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п. п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п. п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п. п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ (п. 80.10 ст. 80 ПКУ).

Щодо відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України у зв’язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова № 718) повідомила наступне.

Пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління за результатами фінансово- господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.

Положеннями Постанови № 718, яка набрала чинності з 20 липня 2021 року (термін дії до 31 грудня 2024 року), передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Крім того, використання 30 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.

Згідно з абзацами п’ятим та шостим п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 Кодексу. При цьому для державних унітарних підприємствами та їх об’єднань, які є платниками частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Враховуючи наведене державні лісогосподарські, лісозахисні, інші підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, можуть відраховувати частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 50 відсотків, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за III квартал 2021 року за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

З метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) вищезазначеними платниками (які за III квартал 2021 року застосовують норматив відрахування 50 відсотків), за підсумками трьох кварталів 2021 року рекомендуємо заповнити Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 (далі – Розрахунок) ідентифікатор форми 30108208, зокрема, окремі рядки наступним чином:

► у рядку 01 та відповідно у рядку 06 зазначається обсяг чистого прибутку (доходу) за три квартали 2021 року;

► у рядку 10 «Норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку (%)» зазначається базовий норматив відрахування 50 відсотків;

► у рядку 11 «Частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний податковий період (рядок 06 х рядок 096 х рядок 10/100)» та рядку 13 «Частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що підлягають сплаті (рядок 11 – рядок 12)» показники обчислюються та заповнюються з урахуванням цього базового нормативу;

► у рядку 12 відображається сума частини чистого прибутку (доходу), задекларована у рядку 11 Розрахунку за підсумками півріччя 2021 року (що обчислювалась за нормативом 80 відсотків);

► водночас у рядку 18 блоку «Виправлення, пов’язані зі зміною базового нормативу відрахування9» необхідно зазначити суму збільшення податкового зобов’язання, яка обраховується як різниця між сумою частини чистого прибутку (доходу) за півріччя 2021 року, обрахованою за нормативом 80 відсотків та сумою, обрахованою за нормативом 50 відсотків за такий же звітний (податковий) період.

Щодо заповнення Розрахунку за підсумками 2021 року, зокрема:

► у рядку 01 та відповідно у рядку 06 зазначається обсяг чистого прибутку (доходу) за 2021 рік;

► у рядках 10, 11, 13 відображаються показники з урахуванням базового нормативу відрахування 50 відсотків;

► у рядку 12 відображається сума частини чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року, що дорівнює підсумку показників рядків 11 та 18 Розрахунку за три квартали 2021 року;

► у рядку 18 блоку «Виправлення, пов’язані зі зміною базового нормативу відрахування9», який заповнюється наростаючим підсумком, зазначається сума збільшення податкового зобов’язання, що обраховується як різниця між сумою частини чистого прибутку (доходу) за півріччя 2021 року, обчисленою за нормативом 80 відсотків та сумою, обчисленою за нормативом 50 відсотків за такий же звітний (податковий) період.

Разом з тим до Розрахунку необхідно подати доповнення та пояснення, складені у довільній формі щодо обрахунку суми частини чистого прибутку (доходу), а також інформацію щодо спрямування такими платниками 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Про що зазначається у полі «Наявність доповнення» Розрахунку. При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Також звертаємо увагу, що у разі не дотримання платником умов Постанови № 718 щодо спрямування 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів, то для обчислення частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до бюджету, застосовується базова ставка у розмірі 80 відсотків.

На Дніпропетровщині за 10 місяців платники сплатили податків і зборів

та єдиного внеску майже 64,1 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протягом січня – жовтня 2021 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 47 млрд 774,5 млн грн, що більше на 10 млрд 222,7 млн грн, або на 27,2 %, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до Державного бюджету протягом поточного року спрямовано 22 млрд 172,0 млн грн, що на 4 млрд 705,1 млн грн (або на 26,9 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 25 млрд 602,5 млн гривень. Це на 5 млрд 517,6 млн грн (або на 27,5 %) більше фактичних надходжень десяти місяців 2020 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – жовтні 2021 року в області надійшло 16 млрд 290,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 646,9 млн грн (або на 19,4 %).

Придбали нерухоме майно за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори – одноразова (спеціальна) добровільна декларація не подається!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що гідно з п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому, відповідно до п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Таким чином, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.

Оподаткування ПДФО доходу у вигляді процентів,

отриманих фізособою від розміщення коштів на депозитному рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п. п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п. п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Протягом звітного року термін використання легкового автомобіля

досяг 5 років: сплата юрособою транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п. п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Про обчислення земельного податку за земельну ділянку, яка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох юросіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Норми передбачені п. п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Підпунктом 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Отже, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюється Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, є платниками єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зокрема, роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Звільнення від сплати єдиного внеску за працюючих на підприємстві, в установі, організації (у роботодавця) пенсіонерів законодавством не передбачено.

З яких питань доцільно звертатись безпосередньо

до центрів сервісного обслуговування РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/518254.html повідомила про наступне.

Інформуємо суб’єктів господарювання, які є користувачами реєстраторів розрахункових, що з питань:

- спроможності (технічних можливостей), зареєстрованої ними касової техніки, виконувати вимоги чинної редакції Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2016 № 13;

- необхідності чи/або можливості проведення робіт з доопрацювання наявної у них касової техніки з метою дотримання вимог щодо форми та змісту розрахункових документів;

- термінів, які надавались для здійснення такого доопрацювання;

доцільно звернення безпосередньо до центрів сервісного обслуговування, з якими укладено договори про сервісне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Загальний фонд держбюджету з початку 2021 року отримав

майже 6,5 млрд гривень ПДФО від платників Дніпропетровського регіону

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протягом січня – жовтня 2021 року платники Дніпропетровського регіону спрямували до загального фонду держбюджету майже 6,5 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження виросли на суму понад 1,1 млрд гривень.

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ.

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету ПДФО є податковий агент.

Військовий збір: державний бюджет у січні – жовтні 2021 року

від платників Дніпропетровщини одержав більш ніж 1,2 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

З початку 2021 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1,2 млрд грн військового збору. Сума у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року зросла майже на 200 млн гривень або на 19,3 відсотки.

Нагадуємо, що нормами п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Платники ПДВ Дніпропетровської області спрямували протягом

січня – жовтня 2021 року до державного бюджету майже 9,3 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протягом десяти місяців поточного року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 9,3 млрд гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року надходження виросли на 12,1 % або більше ніж на 1 млрд гривень.

Нагадуємо, що ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

- постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;

- постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;

- постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

- постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону протягом

десяти місяців поточного року поповнились податком на нерухомість

майже на 591 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Платники Дніпропетровського регіону протягом десяти місяців 2021 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму майже 591 млн грн, у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року надходження виросли на 44,4 % або майже на 182 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Нормами Податкового кодексу України визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Декларація з податку на прибуток підприємств зазнала змін

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 04 червня 2021 року № 317 внесено зміни у форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (декларація).

Так, з'явився новий рядок 7.1 в декларації для відображення повного найменування постійного представництва/відособленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні, їх місцезнаходження і найменування контролюючого органу за місцем обліку.

У додаток ПН до рядка 23 ПН декларації додана нова позиція для відображення нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) одержувачем (власником) доходу.

В додатку РІ до рядка 03 РІ декларації:

- рядок 3.1.14 щодо збільшення фінансового результату до оподаткування «Сума витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (підпункт 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)» замінено на «Сума витрат, пов'язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у потоковому звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат потокового звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)»;

- рядок 3.2.6 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування «Сума бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.4.8 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України);

- підрозділ «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX Податкового кодексу України» розділу 4 «Інші різниці» доповнили двома новими рядками:

- рядок 4.2.22 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування «Сума отриманої одноразової компенсації суб'єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України);

- рядок 4.2.23 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування «Сума списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2 3 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України).

У додатку АМ Декларації після рядка за кодом А17 додали новий рядок наступного змісту: (КП) Капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)».

Наказ № 317 набув чинності з 17.09.2021.

Отже, з урахуванням вимог п. 46.6 ст. 46, Податкового кодексу України оновлена форма податкової звітності застосовується для звітності за IV квартал 2021 року.

Розрахунки між фізособою та юрособою за інвестиційні активи проводяться самостійно: чи виконує функцію податкового агента інвестиційна фірма?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлено п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 якого податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) ПДФО за ставкою, визначеною п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, та сплачує (перераховує) утриманий ПДФО до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника ПДФО від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

На виконання положень ПКУ Міністерством фінансів України наказом від 22.11.2011 № 1484 із змінами та доповненнями та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 22.11.2011 № 1689 із змінами та доповненнями затверджено Методику визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента.

Водночас, п. п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що при застосуванні платником податку норм п. п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Статтею 44 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених Законом № 3480.

Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами включає такі види діяльності:

► субброкерську діяльність;

► брокерську діяльність;

► дилерську діяльність;

► діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;

► інвестиційне консультування;

► андеррайтинг та/або діяльність з розміщення з наданням гарантії;

► діяльність з розміщення без надання гарантії.

Разом з тим, перелік операцій, які можуть здійснюватися без участі або посередництва інвестиційної фірми, визначено частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480.

Деривативні контракти, які є фінансовими інструментами, та правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480, є нікчемними (частина тринадцята ст. 36 Закону № 3480).

Враховуючи викладене, при здійсненні фізичною та юридичною особами операцій з торгівлі цінними паперами, які відповідно до вимог законодавства провадяться з використанням послуг інвестиційних фірм, податковим агентом є інвестиційна фірма. При цьому така інвестиційна фірма зобов’язана виконати всі функції податкового агента, встановлені ПКУ.

До уваги платників акцизного податку – виробників пального!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 217.6 ст. 217 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для пального, при виробництві якого в якості сировини використані інші оподатковувані підакцизні товари, сума акцизного податку (податок) до сплати зменшується на суму податку, розрахованого для такої сировини.

Сума податку щодо сировини, яка підлягає відніманню, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.

Отже, сума акцизного податку з сировини, яка підлягає відніманню, розраховується за ставкою акцизного податку згідно з п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, що діє на дату здійснення реалізації пального.

Пунктом 217.3 ст. 217 ПКУ визначено, зокрема, що податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Пунктом 223.2 ст. 223 ПКУ передбачено, що платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Розрахунок суми акцизного податку з пального здійснюється у розділі В до декларації акцизного податку (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (далі – Порядок № 14).

При цьому у рядку В14 розд. В Декларації зазначаються суми зменшення (коригування) податку, які обчислюються за формою згідно з Додатком 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу» (далі – Додаток 11) до Декларації, зокрема, у рядку В14.2 зазначається зменшення (коригування) суми податку на суму акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з п. 217.6 ст. 217 ПКУ.

Відповідно до п. 15 розд. V Порядку № 14 Додаток 11 заповнюють особи, визначені п. п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку. У розділі I Додатку 11 зазначається пальне, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, яке згідно із п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ є підакцизним та облік обсягів якого ведеться у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ). Розділ І заповнюється у розрізі кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

У розділі II Додатку 11 зазначаються товари (продукція), використані як сировина під час виробництва пального, зазначеного у розділі I, та які згідно із п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ є підакцизними. У Додатку 11 наводиться лише підакцизна сировина, облік обсягів якої ведеться у СЕАРП та СЕ. Розділ ІІ заповнюється у розрізі кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, платники акцизного податку – виробники пального відображають суми акцизного податку, сплаченого при придбанні чи імпорті підакцизної сировини, яка використана для виробництва такого пального, у розділі В Декларації та Додатку 11 до Декларації.

Платник податків має можливість сплачувати податки і збори

через єдиний рахунок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено «Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» (Порядок).

Так, Порядком визначено механізм зарахування платниками коштів на єдиний рахунок, перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску, повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів, а також визначено процес інформаційної взаємодії між ДПС та Казначейством про рух коштів на єдиному рахунку, зазначив заступник керівника.

У разі виявлення бажання використовувати такий рахунок платник податків повідомляє про використання єдиного рахунка в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України.

При цьому, платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (із змінами) затверджено «Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок».

Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість грошові зобов'язання та/або податковий борг (заборгованість) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

З початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. Кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України.

Щодо оподаткування ПДВ факторингових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що згідно із ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Підпунктом 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

► надання послуг, пов’язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

► відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;

► переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.

Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Зміна нормативної оцінки землі:

з якої дати уточнюються показники декларації з плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Правові засади оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки земель, забезпечення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).

За результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (частина перша ст. 20 Закону № 1378).

Частиною першою ст. 23 Закону № 1378 визначено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 20 Закону № 1378).

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу на виконання норм п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Отже, з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної нормативної грошової оцінки, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Збільшення кількості рядків розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці»: заповнення форми № 1-РРО в Електронному кабінеті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) яким, зокрема, встановлено процедуру реєстрації (перереєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).

Пунктом 20 глави 2 розд. II Порядку № 547 встановлено, що реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями шляхом подання до контролюючого органу, де здійснюється реєстрація РРО, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО (ідентифікатор J/F1311403)) (додаток 1 до Порядку № 547).

Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

Згідно з формою реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у графах розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначаються, зокрема: назва, адреса, поштовий індекс, область, місто, вулиця, будинок, класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).

Електрона форма Заяви за ідентифікатором J/F1311403 розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів.

Отже, у разі реєстрації резервного РРО, який буде використовуватися на декількох господарських одиницях, суб’єкт господарювання збільшити кількість рядків розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО шляхом їх додавання, яке здійснюється натисненням правої кнопки миші при наведенні курсору на одне з полів таблиці цього розділу та у новому спливаючому віконці натиснути знак «+».

Аналогічно здійснюється зменшення кількості рядків розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО.

Порядок відстрочення суми податкового боргу, що обліковувалася за платниками податків – фізособами станом на 01.12.2020

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 1 прим. 2.

Нормами п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 грн, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

У разі надання відстрочення згідно з п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми ст. 100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ не застосовуються.

До уваги платників екологічного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платники екологічного податку (далі – податок) застосовують ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення передбачені ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в гривнях за тонну.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (в залежності від найменування забруднюючої речовини) визначені у п. 243.1 ст. 243 ПКУ.

За викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які встановлено клас небезпечності, податок справляється за ставками, визначеними у п. 243.2 ст. 243 ПКУ, в залежності від класу небезпечності.

Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), застосовуються ставки податку, визначені п. 243.3 ст. 243 ПКУ, залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів.

Ставка податку за викиди двоокису вуглецю встановлена п. 243.4 ст. 243 ПКУ.

Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з п. 243.2 ст. 243 (п. 243.5 ст. 243 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

До сфери повноважень органів державної податкової служби не належить визначення складу та вмісту речовин, які надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення та встановлення класу небезпечності і орієнтовно безпечного рівню впливу для таких забруднюючих речовин. З цією метою слід звертатися до відповідного територіального органу Державної екологічної інспекції України, до завдань якої, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 із змінами та доповненням, належить, зокрема, здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Щодо відображення у чеках РРО/ПРРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу подарункових наборів, які містять алкогольні напої

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/518856.html повідомила.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), фіскальний чек має містити обов'язкові реквізити.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454 внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються виключно наявності з 01.10.2021 року у фіскальних касових чеках (які формуються всіма без виключення РРО/ПРРО) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Враховуючи викладене вище, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

З урахуванням вимог чинного законодавства пропонуємо платникам податків з 1 жовтня 2021 року здійснювати продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої (дві та більше пляшок в одному подарунковому наборі), з дотриманням вимог Закону № 265 та Положення № 13, яким визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів для розрахункового документу шляхом відображення у ньому цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру) кожної пляшки алкогольного напою, які є в подарунковому наборі.

Увага! Конкурс!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2022 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.

Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:

► заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;

► копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;

► копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

► довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;

► копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

► баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а до 14 грудня 2021 року.

Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2021 року о 14.00 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:

(056) 370-10-64

До уваги платників, які декларують активи (нерухоме майно)

в рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

При цьому згідно з п. п. 6.1 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):

► відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

► самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

► ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Крім того, для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума витрат або оціночна вартість такого об’єкта нерухомого майна в частині коштів з яких не були сплачені податки.

Порядок електронного документообігу

між платником податків та контролюючим органом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що нормами п. 42.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

► отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відокремлені підрозділи (філії) юрособи подавати податкові декларації з плати за землю не мають права

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності – орендарі земельних ділянок (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Підпунктами 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями та підпунктів 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю.

Статтею 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (п. 2 ст. 96 ЦКУ).

Згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

З урахуванням викладеного, податкові декларації з плати за землю до контролюючих органів за місцем знаходження земельних ділянок повинні подавати платники плати за землю - юридичні особи – власники та землекористувачі.

Про врахування податковим агентом

авансу при остаточному розрахунку туристичного збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Норми передбачені п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п. п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Так, наприклад, п. 3.6 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19 із змінами та доповненнями (далі – Правила) передбачено, що договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі, інформацію, передбачену п. 3.6 Правил.

Крім того, п. 3.2 Правил визначено, що при бронюванні номера (місця) готель може запросити передплату за надання готельних послуг. Передплата враховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним із замовником договором.

Враховуючи викладене, оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) та факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо), то з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється.

Про встановлені строки проведення виїзних (невиїзних) планових

та позапланових перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Норми передбачені абзацами першим і другим п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

► платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

► платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

► в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

● використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

● відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама