ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-06-07 09:11 166 Нравится

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

Алгоритм розрахунку податкової знижки на суму понесених витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих платником як пожертвування або благодійні внески

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – благодійна допомога) на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, яким встановлено, що за результатами 2020 року при реалізації права на податкову знижку згідно з положеннями ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – допомога на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховується наступним чином:

1) визначається база оподаткування: задекларована річна загальна сума оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,– обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

2) на підставі підтверджувальних документів визначається загальна сума витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки (далі – загальна сума витрат), що складається із:

- суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, – у розмірі не більше 4 відс. суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати;

- суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – уся сума без обмежень;

3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за 2020 рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18 відсотків).

Порядок формування діапазону номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером Державної податкової служби від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

Нарахування єдиного внеску на середню заробітну плату (дохід) за час вимушеного прогулу, нараховану за рішенням суду

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

Обчислення ЄВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.

Отже, база нараховування ЄВ для осіб яким нараховано середню заробітну плату (дохід) за час вимушеного прогулу, згідно з рішенням суду при поновленні працівника на посаді визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована та включається до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі нарахування.

У разі, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Обчислення рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, зокрема для потреб водного транспорту.

Згідно із п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата для потреб водного транспорту не справляється, зокрема:

- з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування); під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

Об’єктом оподаткування рентною платою без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату, зокрема для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю встановлюються у розмірах, визначених п.п. 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

Правовідносини в частині оренди майна регулюються, зокрема Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ).

Згідно з частиною першою ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (частина перша ст. 284 ГКУ).

Тобто, істотними умовами договору регулюються питання щодо покладення обов’язку сплати рентної плати.

Таким чином, у разі оренди водного транспорту (крім водного транспорту, визначеного п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ) платником рентної плати для потреб водного транспорту є суб’єкт господарювання, на якого за договором оренди покладено обов’язок із сплати рентної плати.

Антикорупційний сервіс «Пульс» - інструмент двостороннього зв’язку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Антикорупційний сервіс «Пульс» - інструмент двостороннього зв’язку із громаданами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників Державної податкової служби України.

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів Державної податкової служби України та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08 год. 00 хв. – до 18 год. 00 хв. (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18 год. 00 хв. – до 08 год. 00 хв. (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати

відкритих ключів від ДПС отримали 178,3 тис. клієнтів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Протягом січня – квітня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 178,3 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано майже 423,7 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 88,7 тис. фізичних осіб протягом січня – квітня 2021 року отримали 179,5 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Також протягом вказаного періоду 89,7 тис. юридичних осіб отримали 244,1 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 81,2 тис. клієнтів, з яких 48,6 тис. – юридичних та 32,6 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 174,9 тис. сертифікатів.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 9,7 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/471208.html

ДПС посилює взаємодію з територіальними громадами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/471424.html повідомила наступне.

Державна податкова служба реалізує пілотний проєкт по взаємодії з територіальними громадами для покращення адміністрування місцевих податків і збільшення надходжень до місцевих бюджетів (бюджетів громад). Про це повідомив виконуючий обов’язки Голови ДПС Євген Олейніков під час засідання колегії ДПС.

Участь у пілотному проєкті взяли територіальні органи ДПС Черкаської, Чернігівської, Івано-Франківської та Дніпропетровської областей.

За словами Євгена Олейнікова, результатом реалізації пілотного проєкту для 1 469 територіальних громад стане:

- створення паспорту територіальної громади,

- визначення потенціалу податкової спроможності,

- відпрацювання моделі взаємодії податкових органів та територіальних громад з метою покращення адміністрування місцевих податків,

- запровадження додаткових сервісів підприємствам, територіальним громадам, громадянам для легкості і простоти адміністрування та сплати податків,

- створення умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток територіальних громад.

Під час відпрацювання проєкту була розроблена інтегрована платформа, яка надасть можливість максимально сформувати в електронному вигляді паспорт територіальної громади.

У паспорті територіальної громади буде міститися інформація, яка впливає на сферу адміністрування податків, зокрема, про адміністративно-територіальний устрій, соціально-демографічні показники, фінансові показники, податкова інформація, інформація про об’єкти оподаткування доходів місцевого бюджету. На сьогодні в ІТ-системі встановлено зв’язок між 24 млн об’єктами оподаткування та 22 млн інтегрованими картками платників з 1 469 територіальними громадами.

Перші результати впровадження пілотного проєкту показали резерви збільшення надходжень до місцевих бюджетів та, відповідно, підвищення фінансової спроможності місцевих громад для розвитку територій.

На заході «UkraineInvest Talks: Dnipro» –

про прогрес у впровадженні реформ та розвиток інвестиційного клімату

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, за організацією Державної установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» спільно з Дніпровською міською радою відбувся захід у комбінованому форматі дискусійних панелей (офлайн та онлайн) «UkraineInvest Talks: Dnipro».

Мета заходу – інформування інвестиційної спільноти про прогрес у впровадженні реформ та розвитку інвестиційного клімату, посилення співпраці з органами влади на місцях та презентації механізмів залучення інвестицій.

У заході прийняли участь Прем’єр-міністр України Шмигаль Денис, Голова Дніпровської міської ради Філатов Борис, представники Офісу Президента, парламенту та Уряду, керівники кампаній-інвесторів та представники міжнародної бізнес-спільноти, голови обласних та міських рад, від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – керівник Чуб Ганна.

Шмигаль Денис відкрив захід, привітав учасників і побажав продуктивної комунікації.

За словами Прем’єр-міністра України Дніпропетровська область сьогодні є лідером по кількості іноземних інвестицій, тому не випадково м. Дніпро обрано для проведення «UkraineInvest Talks: Dnipro».

Борис Філатов презентував інвестиційний потенціал м. Дніпра.

На заході розглядались питання стосовно інвестиційної політики та розвитку регіонів, досвіду інвесторів в регіонах, інвестиційних можливостей регіонів, індустріальних парків, діалогу з інвестором: Україна-Світ.

Важливою передумовою розвитку країни є розвиток інвестиційного ринку і посилення регіонів як ключових драйверів економіки. Завдання місцевої влади полягає у наданні локальної підтримки малому і великому бізнесу та вмілому використанні наявних інструментів залучення інвестицій в розвиток регіонів.

Усвідомлення, аналіз та вміле використання конкурентних переваг регіону є першочерговим завданням місцевої влади для формування привабливого інвестиційного клімату. Місцеві ограни влади мають бути посередником між представниками бізнесу та потенційними інвесторами, а також гарантом створення необхідних умов для комфортного ведення бізнесу.

Міжнародний досвід демонструє, що індустріальні парки стають основою інноваційних стратегій розвитку країн та багатьох регіонів, забезпечують формування економіки знань, інформаційних технологій, нових бізнес процесів та економічне лідерство держав на світовій арені.

Надзвичайно важливо, щоб інвесторам на місцевому рівні надавалась підтримка разом з інструментами та механізмами для сприяння комунікації та економічній співпраці. У цьому аспекті важливими є побудова ефективного діалогу між місцевою владою та міжнародною бізнес-спільнотою, і зокрема, інформування щодо можливостей залучення фінансування від провідних інвестиційних фондів для приватних інвестиційних проектів та розвитку муніципальної інфраструктури.

Успішна взаємодія органів влади з кампаніями-інвесторами – це запорука продуктивної співпраці, направленої на запровадження нових інвестиційних проектів і залучення нових інвесторів, а результат такої співпраці є підґрунтям для розвитку регіону і країни в цілому.

Наприкінці заходу були підведені підсумки та визначені шляхи довгострокових відносин на майбутнє.

Проведено онлайн-практикум за темою «Фінансове забезпечення територіальних громад: законодавчі ініціативи по ПДФО»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, за організацією Дніпропетровського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» (далі – РВ АМУ) в рамках проекту міжнародної технічної допомоги ІІ8АГО «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), проведено онлайн-практикум із застосування законодавства на тему: «Фінансове забезпечення територіальних громад: законодавчі ініціативи по ПДФО».

У заході прийняли участь виконавчий директор Дніпропетровського РВ АМУ Молошна Олена, начальник управління доходів департаменту фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Сигарьова Світлана, представники РВ АМУ.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області присутні в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій і начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенія.

Молошна Олена у привітальному слові побажала всім продуктивної роботи.

Леонов Валерій повідомив, що враховуючи високу питому вагу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в загальній сумі надходжень, актуальним залишається питання виплати заробітної плати в розмірах, не менших ніж встановлено законодавством.

«Що ж стосується детінізації доходів, а саме заробітної плати та дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, то важливість цього питання для місцевого бюджету області визначена питомою вагою надходжень ПДФО у власних доходах місцевого бюджету. З метою збільшення надходжень до місцевого бюджету необхідно продовжувати активну роботу створених при територіальних громадах робочих груп по легалізації заробітної плати та зайнятості населення», – зазначив в.о. заступника начальника ГУ ДПС.

На онлайн-практикумі здійснено огляд джерел нормативно – правового забезпечення фінансової діяльності органів місцевого самоврядування та новел в бюджетному законодавстві.

Також розглянуті питання, пов’язані з особливостями формування бюджетів територіальних громад в частині ПДФО, динамікою виконання показників поточного року у Дніпропетровській області.

Учасників ознайомлено зі актуальними законодавчими ініціативами РВ АМУ по ПДФО та економічним підґрунтям законодавчих ініціатив по ПДФО на базовому рівні місцевого самоврядування.

Особливу увагу приділено шляхам і способам зростання надходжень до місцевих бюджетів від ПДФО.

Під час жвавої дискусії пройшло обговорення актуальних питань, пов’язаних з надходженнями ПДФО до місцевих бюджетів.

Підсумовуючи, учасники заходу зазначили, що спільна конструктивна робота державних органів дасть можливість збільшити власні надходження місцевого бюджету та спрямувати їх на соціально-економічний розвиток регіону.

Щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів через додатки служб з організації кур’єрської доставки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу.

Електронна торгівля – господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 2 ст. 3 Закон України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон 675)).

Інтернет-торгівля – це електронна торгівля, внаслідок якої товари реалізують дистанційним способом посередництвом інтернет-магазину.

Інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 ст. 3 Закону № 675).

Покупець повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чеку, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар (п. 11 ст. 11 Закону № 675).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю з зазначенням в них місця торгівлі (ст. 15 Закону № 481).

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (ч. 38 ст.15 Закону № 481).

УВАГА!

Місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз.14 ст. 1 Закону № 481).

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)).

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

► застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування (ст. 3 Закону № 265).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами зобов’язані мати відповідну ліцензію, а суб’єкти, які здійснюють інформаційно-агентські послуги та кур’єрську доставку, використовуючи мобільний додаток для отримання та виконання доручень користувачів (споживачів) щодо придбання та доставки замовлень не зобов’язані мати відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Крім цього, продавці (реалізатори), повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15³ Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, особами, які не досягли 18-річного віку, у невизначених для цього місцях торгівлі, тощо.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Деякі особливості процедури оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Норми встановлені п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАСУ).

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами (частина перша ст. 122 КАСУ).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя ст. 122 КАСУ).

Так, відповідно до частини четвертої ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Отже, строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) становить 1095 днів із дня отримання такого рішення якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.

Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржується в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Лікарняний, виплачений ФОП Фондом соціального страхування України, підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Норми визначені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).

Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 ПКУ.

Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізичних осіб.

Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України не включається до доходу ФОП проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб ПДФО регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) ФОП Фондом соціального страхування України є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а Фонд соціального страхування України є податковим агентом щодо такого доходу.

Оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється тільки за наявності ліцензії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

У заяві обов’язково зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (оптова торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом ліцензування – ДПС. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. (ст. 16 Закону).

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Отже, ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видається за заявою суб’єкта господарювання, яка може бути подана особисто або уповноваженою особою заявника, чи надіслана рекомендованим листом.

Чи повідомляються контролюючі органи про зміну засновників юрособи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

► інформація органів державної реєстрації;

► документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Норми визначені п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, й про перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 9.2 розділу IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, слід зазначити, що інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.

Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників діяльності оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Повідомлення про прийняття працівника на роботу

до контролюючих органів – обов’язок роботодавця

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Норми встановлені Порядком № 413.

Обчислення суми екологічного податку

за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Норми визначені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою наведеною у п. 249.5 ст. 249 ПКУ.

Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

ДПС у повному обсязі виконала постанову КМУ про відкриті дані

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

ДПС на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 407 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867», яка набрала чинності 28.04.2021, оприлюднила усі 5 нових наборів даних на Порталі відкритих даних та вебпорталі ДПС:

- Фінансова звітність (звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подані як додаток до звітної (звітної нової) податкової звітності за річний податковий (звітний) період відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України https://data.gov.ua/dataset/24069422-5825-41f6-81f7-89567e5e2ac9;

https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210524075558;

- Реєстр отримувачів бюджетної дотації https://data.gov.ua/dataset/9755f3b0-1db0-4edf-b76c-456a62a727f9;

https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210521140229;

- Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу https://data.gov.ua/dataset/6d7a0f6b-3ff5-4f6f-be0f-437e66081719;

https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210521082325;

- Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий https://data.gov.ua/dataset/cd56bd06-7209-4f55-9e0d-600ab5d2b1fa;

https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210521170449;

- Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування https://data.gov.ua/dataset/8e7a4472-a010-4656-bfe9-60959ba5209d; https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210222164442.

Окрім того, оприлюднено новий набір даних «Довідник підприємств, установ, організацій та територіальних органів розпорядника інформації та організацій, що належать до сфери його управління, у тому числі їх ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, офіційних вебсайтів, адрес електронної пошти, номерів телефонів, місцезнаходження», який закріплений за усіма розпорядниками інформації. У зазначеному довіднику міститься інформація у машиночитаному форматі, зокрема щодо керівників територіальних органів ДПС, місцезнаходження, адрес електронної пошти, субсайтів вебпорталу ДПС, графіку роботу тощо.

Нагадаємо, що відповідно до зазначеної постанови за ДПС додатково закріплено 5 наборів даних для оприлюднення та подальшого їх оновлення.

Таким чином за ДПС закріплено 46 основних наборів даних у формі відкритих даних.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/471546.html

До уваги фінансових агентів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/471570.html повідомила наступне.

Службою внутрішніх доходів США повідомлено Державну податкову службу України про початок відкритого тестування в Міжнародній службі обміну даними (далі – МСОД) в межах підготовки до виконання положень Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA).

Важливі дати для тестування в МСОД:

- Кінцевий термін реєстрації: середа, 2 червня 2021 року, о 5:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (четвер, 3 червня 2021 року, о 00:00 за київським часом).

- Відкриття: понеділок, 7 червня 2021 року, о 8:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (вівторок, 8 червня 2021 року, о 03:00 за київським часом).

- Закриття: середа, 7 липня 2021 року, о 5:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (четвер, 8 липня 2021 року, о 00:00 за київським часом).

Для отримання додаткової інформації про відкрите тестування в IDES скористуйтесь посиланням https://www.irs.gov/businesses/corporations/ides-testing-schedule.

Рекомендуємо усім фінансовим установам, які мають подавати звіт про підзвітні рахунки, зареєструватись у Міжнародній службі обміну даними (IDES) та взяти участь у відкритому тестуванні IDES. Для тестування пропонуємо підготувати і надіслати звіти, зокрема, але не виключно за 2020 рік.

Ганна Чуб: кількість платників податків

Дніпропетровщини зросла на 3,4 тис. осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Станом на 1 травня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало 255,8 тис. платників податків. Це на 3,4 тис. платників більше, ніж на цю ж дату 2020 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, 112,3 тис. – юридичні особи та 143,5 – фізичні особи – підприємці.

У квітні 2021 року на податковий облік взято 425 юридичних осіб та 1 950 фізичних осіб – підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.05.2021 обліковано 17,6 тис. фізичних осіб, при чому 572 – іноземці.

Що стосується платників податків на додану вартість, то станом на 1 травня поточного року у відповідному реєстрі перебувало 21,4 тис. юридичних осіб та 1,8 тис. фізичних осіб – підприємців.

Слід звернути увагу, що змінам до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо взяття на облік у податкових органах як платників податків іноземних юридичних компаній, організацій, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, а також їх реєстрації платниками податку на прибуток присвячено двадцятий випуск інформаційного листа ДПС України.

У цьому інформаційному листі викладені вимоги до реєстрації нерезидентів платниками податків, їх відповідальність за порушення вимог ПКУ щодо податкової реєстрації, практичні аспекти виконання нерезидентами обов’язків платника податку на прибуток тощо.

Ознайомитися з інформаційним листом можна на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/369/466649/InfoList20.pdf.

Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Зустріч податківців з бізнесом Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повіомляє.

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено зустріч у форматі онлайн з представниками бізнесу Дніпропетровщини.

Тема зустрічі – застосування платниками податків Єдиного рахунка для сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

У заході прийняв участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій та фахівці ГУ ДПС.

Леонов Валерій привітав присутніх і побажав конструктивного діалогу.

Фахівці ГУ ДПС повідомили, що починаючи з 01.01.2021 року ДПС України впроваджено функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Учасників зустрічі ознайомлено з механізмами зарахування платниками коштів на єдиний рахунок, перерахування коштів з єдиного та/або на не бюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску; процедурою повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів.

Також присутнім повідомлено про порядок інформаційної взаємодії між ДПС та Державною казначейською службою України стосовно руху коштів на єдиному рахунку.

Учасники заходу подякували за актуальну інформацію, якою за необхідності скористаються.

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів

за електронним запитом можна здійснити онлайн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua).

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=aq606khOuYM).

Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

► особистий ключ доступний лише користувачу та не є

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію

щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, шляхом, зокрема перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ.

Норми встановлені п. 421.2 ст. 421 ПКУ.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

До уваги ФОП – платників єдиного податку другої – четвертої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Норми встановлені пунктами 1 і 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18 фіскального чека).

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Сплата податку на нерухомість юрособою – нерезидентом –

власником об’єктів житлової (нежитлової) нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні (п.п «а» і «б» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями представництво є відокремленим підрозділом головної компанії – нерезидента і не є юридичною особою.

Процедури взяття на облік іноземних юридичних осіб – нерезидентів визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), відповідно до розділу ІІ якого, в залежності від обраного варіанту реєстрації, на обліку в контролюючому органі, як платник податків перебувають, зокрема:

► іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, представництва міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія), у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розділу IV Порядку № 1588;

► нерезиденти, у разі взяття їх на облік відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку № 1588 (крім дипломатичних місій);

► постійні представництва нерезидентів на території України, у разі взяття їх на облік згідно з п. 5.5 розділу V Порядку № 1588.

При цьому, абзацом третім п.п. 1 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні) до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Разом з тим, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 глави 24 розділу І ЦКУ).

Отже, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

► самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

► через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного

У 2021 році податкова служба надала майже 2 млн адміністративних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Протягом січня – квітня 2021 року Державна податкова служба надала майже 2 млн адміністративних послуг платникам податків.

Однією з популярних серед 137 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – квітня 2021 року було надано майже 455 тис. таких послуг.

Майже 880 тис. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано 90,6 тис. таких довідок.

Крім того, протягом вказаного періоду було зареєстровано майже 139,2 тис. платників єдиного податку та надано майже 141,2 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.

Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано 95,8 тис. таких послуг.

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2021 році фахівцями Контакт-центру надано 71,9 тис. консультацій із зазначених питань.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Для переміщення пального транспортним

засобам необхідно мати статус акцизного складу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протидія нелегальному ринку обігу пального в пріоритеті задач, поставлених Урядом України. Ефект від його ліквідації для економіки країни буде значний, адже виведення в правове поле нелегальних АЗС – це додаткові надходження до бюджету.

У 2021 році в сфері обігу паливо-мастильних матеріалів фахівцями податкової служби Дніпропетровщини проведено 48 перевірок АЗС на території Дніпропетровській області. За результатами вжитих заходів встановлено порушень податкового законодавства на загальну суму 7,2 млн гривень.

У ході проведення перевірок встановлено 15 АЗС, якими подано до органів ДПС недостовірні дані в документах на право отримання відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю пальним. На підставі матеріалів перевірок 15 ліцензій анульовано.

Податковим законодавством встановлена відповідальність для суб’єктів господарювання, які порушують встановлені законодавчі норми при реалізації пального.

Так, Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що транспортні засоби, які набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий (п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 ПКУ).

Переміщення пального транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН), складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.

У разі виявлення фактів переміщення пального з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають таке пальне та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію) (п. 228.3 ст. 228 ПКУ).

Функціонування нелегальних АЗС негативно впливає безпосередньо на місцевий бюджет області і наносить колосальний збиток усій економіці України.

Податкова служба Дніпропетровського регіону за активний діалог з бізнесом задля побудови цивілізованого паливного ринку. Наша спільна мета – подолання тіньового сектору у цій галузі, забезпечення динамічного зростання надходжень до бюджету і його конвертація у соціально відчутний результат, направлений на захист споживачів від контрафактної і небезпечної продукції.

На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Ганна Чуб: У платників до 10 червня 2021 року є час для списання штрафних санкцій і пені у разі сплати основної суми боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) передбачена можливість для платників податків скористатися процедурою списання штрафних санкцій та пені. (підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23).

Згідно з процедурою, у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами протягом шести місяців від дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі до 10 червня 2021 року, списуються штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу.

Тобто, штрафні санкції і пеня, пов’язані зі сплатою такого податкового боргу, не будуть застосовуватися, а нараховані будуть відкориговані до нульових показників.

Норма п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ розповсюджується на платників податків, які станом на 01 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:

▼ великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

▼ осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

▼ осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

▼ банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

▼ осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

▼ осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Платнику податків, який бажає скористатись пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою про такий намір та забезпечити протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 погашення грошовими коштами основної суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань.

Штрафні санкції та пеня будуть списані, якщо:

▼ основна частина податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням) погашена платником податків грошовими коштами;

▼ це погашення здійснене протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 (тобто з грудня 2020 року до 10 червня 2021 року);

▼ та за умови, що платник податків забезпечує своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань із загальнодержавних та місцевих податків.

При цьому, черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена п. 87.9 ст. 87 ПКУ, застосовується.

Тобто, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, у разі, якщо всі умови п. 23 підрозділу 10 розділу ПКУ виконано, розрахунки проведено у термін до 10 червня 2021 року – штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не застосовуються і не нараховуються.

За результатами проведеної роботи до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 67 заяв від платників податків, які виявили бажання скористатися можливістю списання штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем та сплати у повному обсязі поточних зобов’язань.

У результаті розгляду матеріалів по 34 заявам платників податків списано штрафних санкцій і пені, які залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, що обліковувався станом на 01 листопада 2020 року, на загальну суму 11,2 млн гривень.

Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Якщо при імпорті товарів сума ПДВ не була включена до складу податкового кредиту , то платник має можливість подати уточнюючий розрахунок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника ПДВ, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Норми встановлені п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Отже, у разі якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що деклараційна кампанія 2021 завершилась 01.05.2021.

Платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) необхідно сплатити зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

У 2021 році граничний строк сплати для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність припадає на 02 серпня 2021 року .

Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Звертаємо увагу, що за несвоєчасну сплату податку (збору) відповідальність передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.

Про коригування фінансового результату до оподаткування

за операціями з цінними паперами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що при визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

► на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

► на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Нормами п.п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

► на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п.п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються на:

1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;

2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;

3) операції з деривативами.

Довідково: операція РЕПО – операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО (п.п. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року): декларування екологічного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та чинному на час її подання.

Норми визначені п. 48.1 ст. 48 ПКУ.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Норми встановлені п. 291.3 ст. 291 ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Пунктом 291.5 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема:

► виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

► діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (п.п. 9 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи вищевикладене, платник податків – юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності лише за умови, що такий платник податків не здійснює діяльність, передбачену п. 291.5 ст. 291 ПКУ та відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ для застосування спрощеної системи оподаткування.

Про надсилання податкового повідомлення-рішення

щодо сплати транспортного податку фізособі – нерезиденту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

При цьому податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику цього податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

Інформаційна довідка щодо стану надходжень

до бюджету у січні-травні 2021 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

У травні минулого року була сформована нова команда ДПС та було розпочато низку трансформаційних процесів, зокрема, змінено стратегічні цілі та місію.

Забезпечення сталого зростання надходжень до бюджету, що було розпочато минулого року, зберігається. І це не випадковий результат, це – наслідки системної роботи.

Травень цього року – перший місяць перемоги вже своїх результатів.

Податковою службою продовжується боротьба з тіньовою економікою та розбудова сучасної моделі взаємодії з платниками податків за принципами справедливості, рівності, прозорості та зручності процесів у сфері оподаткування.

Детально зі станом надходжень можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/472400.html

Державна податкова служба долучилася до Ярмарку вакансій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/472290.html повідомила наступне.

Державна податкова служба України долучилася до Ярмарку вакансій, який проведений Університетом державної фіскальної служби України для студентів та випускників університету.

Захід зібрав роботодавців вітчизняного ринку праці, а саме: Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України, Державну аудиторську службу України, Ірпінський міський центр зайнятості, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) та інших.

Під час Ярмарку вакансій учасники мали змогу дізнатися про особливості та переваги роботи в ДПС, про інструменти щодо залучення студентів та молодих спеціалістів до державної служби.

Так, зокрема, представники служби розповіли про Програму адаптації новопризначених працівників Державної податкової служби України, про Зручнобук, який розроблено для надання відповідей на більшість питань нового працівника та який буде корисним та зручним навігатором у ДПС, про можливість проходження практики та стажування.

Крім того, Директор кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС Лариса Ящук надала відповіді на питання учасників заходу.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

для формування та подання звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що оновлено до версії 1.29.13.0 спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 28.05.2021. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 28.05.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.13.0) (станом на 28.05.2021):

Нові версії документів:

на виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 841 додано нові версії документів:

J0104706 – Звіт про контрольовані операції;

J0147106 – Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях;

J0147206 – Інформація про пов'язаність осіб;

на виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 додано нові версії документів:

J0108208 – Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (на якого поширюється стаття 111 Закону України «Про управління об'єктами державної власності») – для державних/комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань податкові (звітні) періоди: квартальний (І квартал, Півріччя, Три квартали, Рік) – із граничним строком подання 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду І квартал, півріччя, три квартали та граничним строком подання 60 днів для річного звіту;

J0118208 – Додаток ВП до рядків 14-16, 18 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку;

J0108408 – Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (на якого поширюється стаття 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності») – для господарських організацій з державною/комунальною часткою у статутному капіталі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави/органів місцевого самоврядування яких становить 100 відсотків, державних банків звітний (податковий) період – рік з поданням Розрахунку до 01 липня року, наступного за звітним.

J0118408 – Додаток ВП до рядків 14 – 16, 18 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.

З оновленням спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Руками творимо красу – у Міжнародний день захисту дітей

підведено підсумки конкурсу дитячої творчості

Днями, у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) підведено підсумки конкурсу дитячих творчих виробів, присвяченого Дню вишиванки, який об’єднує українців всього світу.

Конкурс проводився за ініціативою начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганни.

Він був налаштований на те, аби викликати у підростаючого покоління – наших юних громадян, почуття приналежності до великої родини – української нації. І проведення конкурсу продемонструвало, що діти відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв і традицій нашого народу.

Підведення підсумків за участі керівника ГУ ДПС не випадково пройшло у Міжнародний День захисту дітей. Адже це свято радості, любові, турботи і захисту маленьких громадян.

Молодих талантів та їх батьків привітали, подякували за активну участь у конкурсі, а також відзначили індивідуальність, оригінальність, сміливість, непередбачуваність та креативність робіт.

У цьому році 53 учасники конкурсу. Це діти – від 4-х до 17-ти років. Творчі роботи – надзвичайно різноманітні. І тому було вирішено провести конкурс не зовсім за традиційними правилами.

Він проходив за п’ятьма номінаціями з визначенням кращого у кожній номінації.

Так,

- в номінації «Найменший учасник конкурсу» переможець – Міла Бондіна, 4 роки, з композицією «З Україною у серці»;

- у номінації «Самий креативний учасник конкурсу» переможець – Володимир Хребто з композицією «Дружня Україна»;

- у номінації «Творче натхнення» переможець – Софія Шураєва з композицією «Українська лялька-мотанка»;

- у номінації «Оригінальність задуму» переможець – Мілена Мельник з композицією «Український віночок»;

- у номінації «Композиційне рішення» переможець – Влада Латиш з композицією «Корзина квітів».

Майбутнє людської цивілізації залежить виключно від реалізації обдарованості людей. Саме тому однією з основних задач є формування творчо активної, всебічно розвиненої особистості з дитинства. На формування індивідуальності дитини впливає багато чинників, серед яких чільне місце посідає культура й мистецтво. У кожної дитини є творчі здібності, їх просто потрібно розкрити.

Робота податківців з молоддю направлена на тісний контакт і такі конкурси є підтвердженням інтересу податкової служби до підростаючого покоління. Інтерес підтримується успіхом, до успіху веде інтерес. А без успіху, без радісного переживання перемоги немає інтересу, немає розвитку здібностей, немає навчання, немає знання.

Під час підведення підсумків податківці оцінили творчі таланти дітей і всі учасники конкурсу отримали подарунки. Особливу відзнаку здобули найцікавіші роботи. Нагородження конкурсантів пройшло в атмосфері радості і позитивних емоцій.

Адже найбільшу радість приносить свято, в якому безпосередньо приймаєш участь і з натхненням долучаєшся до процесу!

Легалізація трудових відносин – головне питання відеоконференції,

в якій прийняли участь представники

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Нещодавно, за організацією Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (далі – Інспекція з питань праці) за участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі відеоконференції відбулось засідання комісії з питань надходжень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин.

У конференції прийняли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерій Леонов, фахівці ГУ ДПС і Інспекції з питань праці та керівники підприємств, установ та організацій м. Дніпра.

На заході розглядався стан заборгованості із виплати заробітної плати.

Леонов Валерій зауважив, що легалізація заробітної плати є одним з резервів наповнення місцевого бюджету, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги. Підприємства та фізичні особи – підприємці, які застосовують нелегальні схеми виплати заробітної плати, перешкоджають проведенню соціальних реформ, адже «тіньова» зарплата негативно впливає на добробут кожного мешканця нашого міста і призводить до скорочення надходжень в бюджет ПДФО.

Конференція пройшла у форматі продуктивної взаємодії державних органів і платників.

Учасники дійшли згоди, що підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Оподаткування ПДВ операцій з постачання маркетингових послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника ПДВ в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника ПДВ до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Норми встановлені п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ.

З урахуванням вищевикладеного, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

Про випадки, за яких фізособа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:

▼ є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

▼ перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

▼ перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

▼ перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділу IV ПКУ.

Норми встановлені п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

▼ від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

▼ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

▼ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;

▼ у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Коли ФОП зобов’язаний подавати

податкову декларацію з плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця (ФОП), то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.

До уваги ФОП, яка планує одночасно

провадити незалежну професійну діяльність!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Норми визначені ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункти 1 та 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

ДПС зацікавлена у відкритому діалозі з платникам податків, –

Євген Олейніков

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/472573.html повідомила.

В.о. Голови ДПС Євген Олейніков у рамках Комунікаційної податкової платформи провів зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації.

Учасники обговорили системні питання у сегменті зупинки реєстрації податкових накладних.

Так, зокрема, за словами в.о. Голови ДПС Євгена Олейнікова, на сьогодні системою автоматизованого моніторингу здійснюється зупинка реєстрації лише 0,5 % податкових накладних. При цьому платники мають право підтвердити реальність таких операцій.

«Існує процедура оскарження зупинки реєстрації податкових накладних. Такі скарги податкова служба розглядає оперативно – до 25 днів. Платник доводить реальність своїх операцій і комісія приймає відповідне рішення. Раджу тим підприємствам, накладні яких були зупинені, використовувати нормативно визначені механізми відстоювання своїх інтересів. Податкова служба зацікавлена в оперативному вирішенні питання для того, щоб платник отримав обігові кошти для своєї діяльності, а отже і вчасно та у повному обсязі сплатив податки до бюджету», – підкреслив Євген Олейніков.

Він у черговий раз зазначив, що наявність ознак ризиковості у підприємства не є забороною для подальшої реєстрації податкових накладних. Навпаки сенс такого механізму полягає в тому, щоб податкова служба отримала можливість більш детального аналізу операцій такого платника, а зовсім не заборону операцій взагалі.

Євген Олейніков також наголосив, що ДПС завжди відкрита до діалогу і готова у разі необхідності надавати консультативну допомогу платникам податків.

Учасники зустрічі розглянули загальну практику вирішення спорів та домовилися про подальшу взаємодію у вирішенні неузгоджених питань.

Середня вартість 1 літра дизельного палива ulsd 10 ppm та бензинів автомобільних gasoline 10 ppm (станом на 01.06.2021 року)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує про наступне.

Міністерство економіки України оприлюднило оновлену інформацію про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних.

Так, відповідно до вимог пункту 414 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на підставі розрахунків акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»» (лист від 01.06.2021 № 16/2-47-21) визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm, яка становить 20,91 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm, яка становить 24,92 гривень.

Інформацію розміщено на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням

https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=2768c31f-eec6-48d8-9b44-63875972c635&title=SeredniaVartist1-LitraDizelnogoPalivaUlsd10-PpmTaBenzinivAvtomobilnikhGasoline10-Ppm-stanomNa01-06-2021-Roku-

Прийнято за основу проект Закону

«Про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступну інформацію.

Законопроект від 14 квітня 2021 року № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» спрямований на надання податкових стимулів ІТ індустрії, разом із проектом Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюючи комплексну систему заходів, необхідну для розвитку цифрової економіки в Україні.

Проектом передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ індустрії, а саме запровадження:

► спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті-ІТ компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки; та

► спеціального режиму оподаткування окремих доходів працівників резидентів Дія Сіті та залучених ними гіг-спеціалістів (фахівців, які виконують роботи (надають послуги) в рамках здійснення резидентами Дія Сіті їх господарської діяльності на підставі гіг-контрактів, укладених відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»).

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

1) виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих в державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

2) надання фінансової допомоги не платнику податку, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі – неплатнику податку або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або пов’язаній юридичній особі – неплатнику податку чи непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців (крім окремих випадків);

3) безоплатне надання майна не платнику податку (крім окремих випадків);

4) виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,

5) придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

6) виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Спеціальний режим оподаткування окремих доходів працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті передбачає:

1) оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5 %:

- заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті;

- винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами Дія Сіті;

- авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

2) сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі:

- мінімального страхового внеску – для працівників резидентів Дія Сіті;

- 22 відсотки від визначеного з урахуванням положень гіг-контракту розміру бази нарахування єдиного внеску, однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом - для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі парламенту України за посиланням

https://www.rada.gov.ua/news/Povidomlennya/209404.html

Проведено засідання робочої групи з вирішення питань,

пов’язаних з оподаткуванням в аграрному секторі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно, за організацією Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації у форматі ZOOM проведено конференцію, в якій прийняли участь керівництво Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства фінансів України, представники профільних аграрних асоціацій та громадських об’єднань.

Від державної податкової служби області на заході присутні в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій, фахівці ГУ ДПС.

На засіданні особлива увага сконцентрована на оперативному вирішенні питань, пов’язаних з оподаткуванням в аграрному секторі, зокрема – з реєстрацією податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, відмовою в їх реєстрації та зупиненням їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Учасників робочої групи ознайомлено з механізмом зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами.

Крім того, присутнім повідомлено про дії платників ПДВ щодо розблокування зупинених податкових накладних та особливостями заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість.

Також на конференції розглянуто питання надання платниками аграрного сектору повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, зокрема необхідності подання платниками податків аграрного сектора повідомлення № 20-ОПП по кожній земельній ділянці окремо.

Захід пройшов у форматі жвавого обговорення нагальних питань.

Представники аграрного бізнесу отримали фахові відповіді на важливі питання, пов’язані із процедурою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аграрії Дніпропетровщини висловили подяку представникам державних органів за отриману інформацію і сподівання на діалог з вищезазначених питань у майбутньому.

На вебінарі платникам ПДВ про норми Порядку № 1165

та мораторій на перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) і Криворізького регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців (далі – КРВ УСПП) проведено вебінар для платників ПДВ.

У заході від ГУ ДПС прийняли участь в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Дядченко Юлія, начальник відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Лебідь Ганна, представники КРВ УСПП та бізнесу.

На вебінарі розглядались питання щодо блокування реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Присутніх проінформовано про механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засадах роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Крім того, фахівці ГУ ДПС нагадали про положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (Порядок № 1165) та алгоритм дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Увагу також приділено перевіркам і мораторію на перевірки.

Бізнес активно прийняв участь в обговорені нагальних питань, пов’язаних із зупиненням реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Активний зворотній зв’язок підтвердив необхідність заходу.

Представники бізнес-спільноти отримали фахові відповіді на питання, які їх особливо турбували.

По завершенню вебінару представники бізнесу подякували за отриману інформацію, яка буде у нагоді на практиці, і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.

Платники Дніпропетровщини за січень – травень 2021 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 31,2 мільярда гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протягом січня – травня 2021 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 23 млрд 538 млн гривень. Це на 5 млрд 198,1 млн грн (або на 28,3 відс.) більше надходжень відповідного періоду 2020 року, про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до Державного бюджету України надійшло 11 млрд 239,4 млн грн, що на 2 млрд 329,6 млн грн більше, ніж за січень – травень 2020 року.

До місцевих бюджетів регіону надійшло 12 млрд 298,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники аналогічного періоду на 2 млрд 868,5 млн гривень.

За підсумками січня – травня 2021 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 7 млрд 713,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 206,5 млн гривень.

Дякуємо сумлінним платникам!

Нові форми заявок на виготовлення та придбання

марок акцизного податку діють з 01.06.2021

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що 01.06.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.02.2021 № 102 «Про затвердження форм заявок - розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, переліків марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції 19.05.2021 за № 666/36288) (далі – Наказ № 102), яким затверджено нові:

▼ Перелік видів марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

▼ Попередню/додаткову попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

▼ Зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку для алкогольних напоїв;

▼ Зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку для тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

▼ Заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв;

▼ Заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

▼ Перелік виданих марок акцизного податку до Заявки-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв/тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

▼ Звіт про використання марок акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

▼ Журнал реєстрації імпортера (замовника) алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

▼ Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва;

▼ Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва;

▼ Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах вітчизняного виробництва;

▼ Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах імпортного виробництва;

▼ Журнал обліку документів, що підтверджують внесення плати за марки акцизного податку;

▼ Реєстр повернутих марок акцизного податку.

Крім того, Наказом № 102 визнано, що з 01.06.2021 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку».

Наказ № 102 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.06.2021 № 41.

Про строки оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Норми встановлені п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАСУ).

Згідно із частиною першою ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами.

Частиною третьою ст. 122 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до частини четвертої ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Отже, строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) становить 1095 днів із дня отримання такого рішення якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.

Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Витрати на придбання електронних квитків для відрядження

працівника підприємства підтверджують первинні документи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми визначені п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 12 розділу ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 11 розділу ІIІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція), у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.

У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований на паперовому носії документ на послуги).

У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

Програмний РРО: електронну касу і касирів реєструють

через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що з алгоритмом реєстрації каси і касирів, уповноважених здійснювати операції з касами на відповідному об’єкті, можна ознайомитись в меню «Програмний РРО» у вкладці «Документи Електронний кабінет» розділу «Допомога» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html

Будівлі, що використовуються як адміністративно-побутові

для офісних цілей, є об’єктом оподаткування податком на нерухомість

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади (п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.

До групи «Будівлі офісні» (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.

Тобто адміністративно-побутові (офісні) приміщення не підпадають під дію п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Враховуючи зазначене, будівлі що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Довідково: визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором, ведення якого здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України.

У разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (віком до 14 років), необхідно подати заяву за ф. № 5ДР

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи (до 14 років) подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії (п. 7 розділу IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР на малолітню особу використовуються дані документа, що посвідчує особу одного з батьків, свідоцтва про народження дитини, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (п. 5 розділу IХ Положення № 822).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (додаток 3 до Положення № 822) малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 12 розділу VII Положення № 822).

Пунктом 8 розділу VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) до контролюючого органу за місцем проживання.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Одиниці обліку пального та спирту етилового,

які використовуються в CЕАРП та СЕ, встановлені

Податковим кодексом України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) є літри, приведені до температури 15° C, – для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, – для спирту етилового. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей розділу VІ «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Норми визначені п. 232.1 ст. 232 ПКУ.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы поддерживаете вступление Украины в НАТО?

Реклама