ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-04-27 10:00 52 Нравится

Про кампанію декларування доходів громадян, новаціях у сфері застосування РРО (ПРРО) та списання штрафних санкцій і пені під час зустрічі з представниками бізнесу Соборного району м. Дніпра

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (теріторії обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями відбулася зустріч начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави з представниками малого та середнього бізнесу Соборного району м. Дніпра.

Під час заходу вона нагадала присутнім, що з 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році та зупинилася на категорії громадян у яких виникає обов’язок подання декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та на праві громадян на податкову знижку і порядку її отримання.

Звернула увагу, що добігає до закінчення граничний термін подання Декларації за 2020 рік для фізичних осіб, які відповідно до норм Податкового кодексу України зобов’язані її подати, – 30.04.2021.

Також повідомила, що для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку, останній день подання Декларації, – 31.12.2021 (включно).

Окремо зупинилася на новаціях у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі –РРО).

Так, з 01 серпня 2020 року в Україні суб’єкт господарювання залежно від його потреб в своїй роботі може самостійно обирати працювати з використанням класичного РРО чи програмного РРО (далі - ПРРО). Електронні чеки мають таку ж юридичну силу, як і паперові чеки. Також, фіскальні функції звичайного РРО і ПРРО однакові, але програмний реєстратор зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через особистий кабінет платника податків.

«До 1 січня 2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі - МЗП) або 1320000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органагенного утворення та напівдорогого каміння»,- зазначила Алла Булава.

У ході заходу податківець довела до присутніх, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX (далі – Закон № 1072) внесені зміни до Податкового кодексу України.

Так, змінами передбачено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Вказані зміни не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;

осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Також під час заходу розглядались питання легалізації заробітної плати, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань, роботи електронних сервісів ДПС України, одним з яких є антикорупційний сервіс «Пульс».

По закінченню зустрічі платникам податків надано друковану продукцію на податкову тематику.

Щодо права платника податку – фізичної особи подати нову податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) для реалізації свого права на податкову знижку, якщо виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій Декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Перереєстрація ПРРО у тому числі в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Порядок проведення перевірки платників єдиного внеску (в тому числі при ліквідації)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розд. ІІ ПКУ.

Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).

Згідно з п. 1 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) у зв’язку з припиненням платника ЄВ контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розд. ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати ЄВ (п. 2 розд. ІV Порядку № 1162).

Порядок обчислення рентної плати за спеціальне використання води

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Аудитори ДПС провели 186 фактичних перевірок АЗС, за якими донараховано 83,4 млн грн штрафних санкцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Скорочення строку дії мораторію на проведення деяких видів перевірок дозволило поновити контрольно-перевірочну роботу у частині планового контролю. Так, у березні 2021 року організовано проведення 335 документальних планових перевірок та завершено 77 таких перевірок.

Крім цього, за січень – березень 2021 року підрозділами податкового аудиту територіальних органів ДПС проведено понад 5 тис. фактичних перевірок (з них у березні – 2048) суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж підакцизних товарів. За матеріалами перевірок застосовано штрафні (фінансові) санкції на 190,4 млн грн, з яких у березні – 104,6 млн гривень.

Зокрема, у березні поточного року проведено 186 фактичних перевірок АЗС, за результатами яких застосовано 83,4 млн грн штрафних (фінансових) санкцій. Також ініційовано вилучення з незаконного обігу 237,3 тис. літрів пального на загальну суму 5311,0 тис. грн.

За результатами контрольно-перевірочних заходів припинено діяльність 10 АЗС та вилучено 40 одиниць обладнання на загальну суму 4 840,0 тис. гривень.

Основними порушеннями, що допустили перевірені суб’єкти господарювання, є:

► торгівля необлікованими підакцизними товарами;

► не проведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій;

► продаж підакцизних товарів без отримання відповідних ліцензій;

► відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;

► зберігання палива в місці, на яке не отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/463484.html

Податки в декілька кліків та е-Акциз: Мінцифри й ДПС анонсували нові послуги для бізнесу в Дії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує про наступне.

Сплата податків у декілька кліків – просто зі свого смартфона чи ноутбуку – це нова можливість для українських підприємців. Міністерство цифрової трансформації спільно з Державною податковою службою анонсували нові податкові послуги для бізнесу в мобільному застосунку та на порталі Дія. Презентація послуг відбудеться вже навесні на Diia Summit.

«Вже цієї весни на Diia Summit ми запускаємо електронний підпис у Дії, який відкриває нові можливості для цифровізації послуг для бізнесу. Наш наступний крок – ми інтегруємо послуги податкової в Дію, щоб створити для українців зручний та простий сервіс. Спільно з Державною податковою службою ми знайшли оптимальний підхід, як реалізувати в кілька кліків сплату податків та подання декларацій для ФОПів на спрощеній системі оподаткування як у застосунку, так і на порталі Дія», – заявив Михайло Федоров.

Після Diia Summit на порталі та в застосунку Дія в розділі «Мої податки» для громадян будуть доступними сплата податків та подання декларацій для ФОП на спрощеній системі оподаткування, довідка про отримані доходи та сплачені податки, відображення даних про платника податків і стан його розрахунків з бюджетом.

«Запорука розвитку цифрової економіки — цифрова трансформація України. Тому одним із наших головних пріоритетів є інтеграція з порталом та застосунком Дія. Це сервіси, які забезпечують прозорість, простоту та зручність надання державних послуг громадянам. Відтепер сервіси будуть доступні на двох платформах в електронному кабінеті платника податків й у Дії», – додав Голова державної податкової служби України Олексій Любченко.

Процеси заповнення декларацій у Дії максимально автоматизовано. Система заповнюватиме за користувача всі поля так, що йому треба буде відповісти лише на 4 запитання. До прикладу, сьогоднішня декларація – це 2 сторінки з більш ніж 30 полями.

Також через Дію українці отримуватимуть сповіщення про граничні строки оплати, наявність податкових зобов’язань або заборгованості. Це допоможе уникнути штрафів та зекономить кошти підприємців.

Крім того, ми інтегруємо Дію з банками. Завдяки цьому за згодою користувача Дія робитиме запит до банку або банків (якщо ФОП має відкриті рахунки в кількох), і відображатиме загальну суму надходжень за обраний звітний період з ФОП-рахунку або рахунків.

Важливо, що суму доходів бачитиме тільки користувач. Дія від вашого імені лише робить запит до банку й заповнює відповідне поле в декларації. Нагадаємо, що Дія не зберігає жодних персональних даних.

Послуга розроблена Міністерством цифрової трансформації України спільно з Державною податковою службою за підтримки програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом Східна Європа та Innovabridge.

Крім того, Михайло Федоров анонсував великий антикорупційний проект з Державною податковою службою, який запустять вже восени, – електронний акциз та електронна марка. Це суттєво спростить процес замовлення, обліку та сплати марок для виробників та експортерів. Що важливо, кожен українець зможе перевірити справжність акцизної марки онлайн та миттєво повідомити про порушення. У рамках першого пілоту – алкогольна продукція.

Цей проект сприятиме подоланню корупції завдяки мінімізації впливу людського фактору. Крім того, дозволить посилити контроль за обігом підакцизних товарів на державному рівні та створити дієвий механізм боротьби з фальсифікованими чи незаконно ввезеними на територію України підакцизними товарами. Також вдасться поліпшити координацію та взаємодію роботи державних і громадських організацій з контролю за обігом маркованих підакцизних товарів на основі обміну інформацією та спростити документообіг.

Проект е-Акциз Мінцифри реалізує разом з Податковою за підтримки USAID Ukraine/UK aid проекту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.

Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/podatki-v-dekilka-klikiv-ta-e-akciz-mincifri-j-dps-anonsuvali-novi-poslugi-dlya-biznesu-v-diyi

Опубліковано Таксономію МСФЗ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу на наступне.

Відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2164-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» із змінами суб’єкти, що становлять суспільний інтерес складають та подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі (далі – таксономії звітності UA МСФЗ XBRL).

На виконання Комплексної програми 2020 та згідно з Меморандумом № 102/15 про взаєморозуміння щодо розробки та запровадження системи фінансової звітності від 11.12.2017, підписаного очільниками Національного банку України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Нацкомфінпослуг, Нацкомфінпослуг запроваджується єдина Система фінансової звітності.

Порядком подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами визначено, що: складена на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Звертаємо увагу, що Таксономія UA XBRL МСФЗ 2020 року має використовуватися суб’єктами звітування при складанні фінансової звітності в електронному форматі за 2020 рік та проміжної фінансової звітності за 2021 рік.

Якщо пакет звітності за 2020 рік вже було створено раніше в програмі, Вам необхідно скопіювати створений пакет та надалі працювати в новому скопійованому пакеті. При копіюванні всі змінені згідно з таксономією – 2020 бланки автоматично оновляться.

З інформацією та Роз’ясненнями щодо подання банками фінансової звітності на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі в 2021 році можливо ознайомитись на офіційному субсайті Національного банку України за посиланням

https://bank.gov.ua/ua/about/taxonomy

Оновлено перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що 15.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2021 року № 336 (далі – Постанова № 336), якою внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 (далі – Перелік).

Звертаємо увагу, що у підрозділі «Засоби індивідуального захисту» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку назву підрозділу викладено в такій редакції: «Засоби індивідуального захисту*».

* Підрозділ зазначається для звільнення від оподаткування податком на додану вартість лише для операцій з постачання на митній території України.

Постанову № 336 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур'єр»м від 15.04.2021 № 72.

Громадянам, які одноосібно обробляли у минулому році земельні ділянки понад 2 га, необхідно задекларувати доходи до 01.05.2021

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що з кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами протягом 2020 року добігає до кінця.

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) необхідно і одноосібникам, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Крім того, при отриманні у 2020 році доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.

Декларація за 2020 рік подається до 01 травня 2021 року.

Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

Звертаємо увагу, що для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий «Е-кабінет для громадян», який надає можливість:

► доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

► доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

► подання Декларації про майновий стан і доходи;

► отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Вхід до Електронного кабінету – за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Зокрема, платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

Обмежень щодо кількості Таблиць, які платник ПДВ може подати до ДПС в одному періоді, законодавством не передбачено

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами, від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ» обмежень щодо кількості Таблиць, які платник ПДВ може подати до ДПС в одному періоді не зазначено.

Чи може фізична особа, яка отримала КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як ФОП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра інформує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Відповідно до ст. 1 розділу 1 Закону № 851 автор електронного документа – це фізична або юридична особа, яка створила електронний документ. Суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД) – автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом прав і обов’язків у процесі електронного документообігу.

Платник податків стає СЕД після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між СЕД (п. 1 розділу І Порядку № 557).

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи печатки, керуючись Порядком № 557 (п. 2 розділу ІІ Порядку № 557)

Згідно з п. 2 розділу. ІІ Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності). Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Пунктом 23 частини першої ст. 1 Закону № 2155 КЕП – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію вебсайту (п. 38 частини першої ст. 1 Закону № 2155).

Фізична особа, яка отримала КЕП у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді, як самозайнята особа (фізична особа – підприємець (ФОП), фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).

До уваги юридичних осіб - платників транспортного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму транспортного податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Коли сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

За перший квартал поточного року платниками Дніпропетровського регіону сплачено 137,4 млн грн акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2021 обліковується 6 125 платників акцизного податку, у тому числі:

- 5 685 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів;

- 336 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку з пального;

- 74 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;

- 30 суб’єктів господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Протягом першого кварталу поточного року платниками Дніпропетровщини сплачено до бюджетів 137 млн 402,5 тис. грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 3 млн 252,2 тис. грн; акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 4 млн 852,4 тис. грн; акцизного податку з роздрібної реалізації 129 млн 297,9 тис. гривень.

З інформацією про видані, призупинені та анульовані ліцензії можна ознайомитися на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС за посиланням https://dp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy/.

ДПС та місія МВФ розглянули результати та напрями подальшого реформування податкової служби

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Досягнення та пріоритетні напрями подальшого впровадження реформ ДПС обговорили під час онлайн зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко та експерти Міжнародного валютного фонду Енріко Аав і Дейв Хартнетт.

У ході заходу експертами МВФ було презентовано фінальний звіт «Підтримка реформ податкової адміністрації», підготовлений за результатами місії МВФ у грудні 2020 року – лютому 2021 року.

У звіті, зокрема, відзначено досягнення значного прогресу ДПС у впровадженні реформ, системне покращення процесів адміністрування податків і забезпечення надходжень до бюджетів, готовність до діалогу з платниками податків тощо.

Експерти також запевнили у готовності Департаменту МВФ з бюджетних та податкових питань надавати допомогу в підтримці реформ ДПС.

«Ми чітко визначили вектор реформ і наш наступний крок – впровадити їх швидко і ефективно. І в цьому питанні ми розраховуємо на підтримку наших міжнародних партнерів, їх досвід та професійні знання. Особливо в нагоді стане інформація про практику реформ, які стали успішними в інших країнах, або виявились невдалими», - зазначив Голова ДПС Олексій Любченко.

Учасники зустрічі розглянули попередній робочий план наступного етапу надання допомоги МВФ Державній податковій служби України. Зокрема, йдеться про допомогу в проведенні масштабного функціонального аудиту ефективності процедур та процесів, який наразі здійснюється в ДПС, удосконаленні механізмів оподаткування доходів фізичних осіб, підготовці комплаєнс-стратегії, впровадженні передових практик податкового аудиту.

Експерти МВФ також привітали Олексія Любченка з перемогою у конкурсі та призначенням на посаду Голови ДПС та висловили переконання, що це стане запорукою більш стабільної та системної фази розвитку податкової служби.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/463755.html

Змінено форми податкової звітності, що подається податковими агентами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/463718.html повідомила наступне.

Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому, у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2. ст. 17 Кодексу).

З 01.04.2021 податкові агенти вперше подають Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за новими формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Розрахунок).

Серед інших змін запроваджено новий реквізит «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (далі – Кодифікатор).

Звертаємо увагу на те, що при заповненні зазначеного реквізиту слід керуватись наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) (далі – Наказ № 290), яким затверджено «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад».

Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), зазначений реквізит заповнюється в рядку 032 Розрахунку, де зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Водночас заповнення коду Кодифікатора також передбачено в додатку 4ДФ до Розрахунку «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ), а саме в рядку 032.

Отже у разі, якщо юридична особа виступає у якості податкового агента за відокремлений підрозділ не уповноважений сплачувати податок, така юридична особа стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку та заповнює окремий Розрахунок за такий підрозділ із зазначенням коду Кодифікатора, який відповідає місцезнаходженню такого підрозділу.

Одночасно для зручності платників, при розміщенні зазначеної інформації просимо зробити посилання на Наказ № 290 та Кодифікатор.

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servis/ розміщені електронні реєстри документів, які надаються через «Єдине вікно подання електронної звітності», а саме:

► Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm)

► Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm

Дистанційно про сучасні форми комунікацій податкової служби з платниками на науково-практичній Інтернет конференції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, за організацією Університету митної справи та фінансів у форматі онлайн проведено Міжнародну науково-практичну Інтернет конференцію, в якій прийняли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Тематика заходу присвячена інноваційним рішенням в економіці, бізнесі, суспільних комунікаціях та міжнародних відносинах.

В Інтернет конференції взяли участь, зокрема, ректор Університету митної справи та фінансів к.ю.н., доцент Бочаров Дмитро; голова Вченої ради Університету митної справи та фінансів, перший проректор д.н. з держ. упр., д. іст. н., професор Ченцов Віктор; декан факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів, к.е.н., доцент Даценко Вікторія; декан факультету інноваційних технологій Університету митної справи та фінансів, д.е.н., професор Корнєєв Максим; начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак, провідні викладачі Університету митної справи та фінансів, інших вітчизняних та іноземних вищих учбових закладів, представники бізнесу.

Світові економічні тренди демонструють об’єктивну необхідність забезпечення інноваційного розвитку підприємництва у нашій країні. Зважаючи на це, саме інноваційний потенціал має стати рушієм економічного зростання та, у свою чергу, сприяти розвитку усіх сфер економіки, зокрема, і промисловості, і аграрного сектору. Україна має низку конкурентних переваг, які дозволяють їй успішно виробляти інтелектуальні продукти, найвигідніші з яких – це інновації, передусім – науково-технічного характеру.

Основою української інноваційної конкурентоспроможності є людський капітал, а також знання й результати наукових досліджень. Їх ефективна реалізація в Україні з можливістю виходу на світові ринки сприяє розвитку країни.

Глобалізація та сучасні технології зв’язку створюють можливості для існування та розвитку успішних інноваційних підприємств.

Все це позитивно відображається на розвитку переважної більшості сфер економіки та надає додаткові можливості для бізнесу.

Отже, наявні ресурси і потенціал доцільно зосередити на створенні суспільних благ, зокрема у сфері інновацій – на підтримці наукових досліджень, які є однією з основ інноваційного потенціалу.

Учасники конференції акцентували увагу на тому, що для сталого розвитку країни необхідно забезпечити сприятливі умови для створення та функціонування інноваційно активних підприємств, розвитку екосистеми інновацій та залучення вітчизняних та іноземних інвесторів.

На заході розглядались питання, пов’язані із методологічними аспектами інноваційних рішень в економіці, бізнесі, суспільними комунікаціями та міжнародними відносинами.

Увагу приділено еволюції бізнес-систем та зайнятості молоді.

Крім того, присутніх ознайомлено з інноваційними рішеннями в області міжнародної вищої освіти.

Також на порядку денному досліджено питання реалізації соціальних проектів, сучасних тенденцій цифровізації виробничих процесів.

У нинішньому світі важливу роль відіграють комунікації.

Податкова служба області завжди відкрита до нових форм і методів спілкування з платниками податків.

Осипова Манушак ознайомила аудиторію з сучасними формами комунікацій податкової служби із платниками. Вона розповіла про співпрацю із засобами масової інформації (ЗМІ), роль, яку відіграють ЗМІ у формуванні й поширенні громадської думки.

«З метою забезпечення максимального інформування громадян і підприємців про діяльність податкової служби, високої податкової культури населення найбільш оперативним джерелом інформації є мережа Інтернет», – зауважила начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

Осипова Манушак звернула увагу присутніх на оперативне доведення до платників інформації за допомогою офіційного вебпорталу ДПС України, субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області». На цих інформаційних платформах платники мають можливість отримати інформацію щодо діяльності податкової служби, ознайомитись з новинами податкового законодавства та законодавства з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, роботи електронних сервісів тощо.

«Податковою службою взаємодія з громадськістю організовується на основі принципів соціального партнерства, забезпечення рівних можливостей, взаємної відповідальності, ефективності, відкритості та прозорості, участі громадськості у формуванні та реалізації податкової політики. Для податкової служби важливо відповідати всім зазначеним принципам, адже взаємодія з платником дає ефективний зворотній зв’язок. Ми чітко усвідомлюємо, що майбутнє України певною мірою залежить від молоді, яка має великий потенціал. Тому спілкування з молодим поколінням для нас є вагомим, воно направлене на виховання сумлінного платника податків», – підсумувала податківець.

Під час конструктивного діалогу учасники Інтернет конференції обмінялись досвідом та окреслили напрямки для співпраці.

Яким чином платник ПДВ має можливість збільшити суму ПДВ, що дозволяє зареєструвати ПН/РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку (SПопРах).

Норми встановлені п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, згідно п. 2001.4 ст. 2001 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) платника ПДВ зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ;

б) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.41 ст. 43 ПКУ;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Коли юрособа – платник єдиного податку має можливість здійснювати операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені види діяльності, при здійсненні яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, це зокрема діяльність у сфері фінансового посередництва та діяльність з управління підприємствами.

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2664) фінансові активи – кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів. Фінансовими послугами є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до абзацу третього ст. 333 Господарського кодексу України фінансове посередництво – діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто здійсненням прямих фінансових інвестицій (п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Умовою, за якою суб’єкт господарювання не може бути на спрощеній системі оподаткування, є обрані цим суб’єктом види діяльності, зазначені у п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, які заявлені ним при державній реєстрації.

Якщо здійснення операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав не є обраними видами діяльності, то такі разові господарські операції не є підставою для переходу на загальну систему оподаткування.

До уваги фізичних осіб – платників земельного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Норми встановлені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

Сума нарахованої заробітної плати, що виплачується іноземцю згідно трудового договору, є базою нарахування єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право» із змінами, згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 253 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Згідно з п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиного внеску.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Отже, сума нарахованої заробітної плати (доходу), що виплачується юридичною особою застрахованій фізичній особі – іноземцю згідно трудового договору, є базою нарахування єдиного внеску.

Застосування ФОП – платниками єдиного податку РРО та/або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) цей акт визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), не допускається.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

▼ реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

▼ реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

▼ реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Тобто, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО обов’язково повинні застосовувати усі платники єдиного податку (фізичні особи – підприємці), які здійснюють реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння згідно з вимогами Закону № 265.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами.

ДПС України розроблено та впроваджено безкоштовне програмне забезпечення ПРРО, яке завантажується на пристрій: смартфон, планшет, комп’ютер тощо, що дає значну перевагу над звичайним класичним РРО при витратах суб’єктів господарювання на придбання касової техніки.

Про одноразову допомогу ФОПам та найманим працівникам

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що на Єдиному порталі державних послуг Дія можна подати заяву на отримання допомоги в розмірі 8000 грн із Державного бюджету України. Крім цього, додатково можливо отримати виплату за рахунок коштів місцевого бюджету. Рішення про призначення цієї допомоги та її розмір приймають органи місцевого самоврядування.

Послугою можна скористатися протягом 30 днів з дня запровадження «червоної» зони в області, де провадиться діяльність. Якщо діяльність провадиться в області, яку було віднесено до «червоної» зони протягом лютого-березня 2021 року, то можете подати заяву до 18 травня 2021 року включно.

Детальніше про одноразову допомогу можливо дізнатися на Єдиному порталі державних послуг Дія за посиланням

https://diia.gov.ua/services/odnorazova-materialna-dopomoga-fopam-ta-najmanim-pracivnikam

Рентна плата за спеціальне використання води: про визначення обсягу води, який входить до складу напоїв

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

Норми встановлені п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.

Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Таким чином, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

Контролюючі органи мають право перевіряти дотримання працедавцем законодавства щодо трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Норми визначені п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).

Увага! Шахраї!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Управлінням з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, використовуючи номери (095) 172 4538, (099) 117 3763 і прикриваючись нібито належністю до податкової служби м. Кривого Рогу, невідомі особи вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито не проведення перевірочних заходів щодо їх підприємницької діяльності та інше, чим відверте дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.

Обрали єдиний рахунок – правильно заповнюємо розрахунковий документ для зарахування коштів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 351 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321.

Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Казначейством на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847) (далі – Порядок).

Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:

● кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;

● знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;

● останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.

Згідно з Порядком реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:

► поле № 1:

● заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;

► поле № 2:

● заповнюється розділовий знак «;»;

● заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

► поле № 3:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

► поле № 4:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

► поле № 5:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

► поле № 6:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;

► поле № 7:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється дата податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги/та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків/єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог/та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

► поле № 8:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги/та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків/єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

► поле № 9:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється код ознаки платежу*;

● заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

► поле № 10:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється код ознаки платежу*;

● заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

► поле № 11:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

► поле № 12:

● не заповнюється;

► поле № 13:

● не заповнюється;

► поле № 14:

● заповнюється розділовий знак «;»*;

● заповнюється символьний знак «#»*.

* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено оновлене до версії 1.29.11.0 спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 15.04.2021. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 15.04.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.11.0) (станом на 15.04.2021):

Нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:

S1000215 - № 2-інвестиції (квартальна) Звіт про капітальні інвестиції (наказ Держстату 26.08.2020 № 256);

S1803109 - № 31-вод (квартальна) Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом (наказ Держстату від 14.06.2019 № 212);

S2601004 - № 1-послуги (квартальна) Звіт про обсяги реалізованих послуг (наказ Держстату від 13.06.2019 № 208).

Програмні модулі:

Виправлено незначні недоліки.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що у випадку помилкового складання податкової накладної (далі – ПН) на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох ПН на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник ПДВ, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скласти розрахунок коригування (далі – РК) до помилкової (другої) ПН. Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами (далі – Порядок).

До податкової декларації з податку на додану вартість (далі – Декларація) вносяться дані податкового обліку платника ПДВ окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розділу ІІІ Порядку).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розділу ІІІ Порядку).

Отже, в Декларації платником ПДВ зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів ПН. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) ПН і РК до неї, не підлягають відображенню в декларації.

З початку року на сервіс ДПС України «Пульс» звернувся 221 платник Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

«Протягом першого кварталу поточного року на антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» звернувся 221 заявник Дніпропетровського регіону.

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) - 125 звернень (56,6 %); щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 55 (24,9 %)», – зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

Також, у січні - березні ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 174 звернення, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 5 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

Фізичним особам про сплату транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника транспортного податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику транспортного податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, транспортний податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток необхідні первинні документи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Зокрема п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з абзацом одинадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Фізособа – орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення фізособі: що з ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Нормами п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ встановлено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Підпунктом 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (далі – Бюджетний кодекс).

Абзацом п’ятим п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, орендодавець зобов’язаний нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків: за 2020 рік до 01 травня 2021 року.

Здійснюєте викиди двоокису вуглецю, що перевищують 500 тонн за рік – сплатіть екологічний податок!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Про деклараційну кампанію 2021 на пресконференції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Терханова Федора на тему «Деклараційна кампанія 2021».

Він акцентував увагу, що кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року, добігає кінця.

Останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік – 30 квітня.

Терханов Федір ознайомив з результатами поточної кампанії декларування.

Він зазначив, що станом на 19.04.2021 громадянами Дніпропетровської області за 2020 рік надано 21 тис. 113 податкових Декларацій, у тому числі 915 – платниками Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра.

До сплати задекларовано 59,4 млн гривень податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), з яких 9,8 млн грн – платниками Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра, військового збору – 9,3 млн гривень, у тому числі 1,8 млн грн забезпечують платники Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра.

Доходи у розмірі понад 1 млн грн задекларували 324 жителі нашої області, з них 122 – платники Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра.

Своїм правом на отримання податкової знижки у поточному році вже скористалося понад 3 тис, фізичних осіб. Сума ПДФО, що підлягає поверненню громадянам з бюджету, становить майже 9 млн гривень.

«Порядок подання декларації про майновий стан і доходи та оподаткування доходів фізичних осіб передбачено Конституцією України і Податковим кодексом України.

Фізична особа – платник податку подає Декларацію за звітний період у встановлені Податковим кодексом України строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації).

У разі якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації згідно з паспортними даними», – нагадав податківець.

Він також проінформував, що граничний термін сплати громадянами задекларованих податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору – 02 серпня 2021 року.

Терханов Федір зупинився на способах подання Декларації, звернув увагу на доходах, які підлягають обов’язковому декларуванню.

Враховуючи аграрну спрямованість нашого регіону, він приділив особливу увагу декларуванню доходів особами, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції, тобто одноосібників, та які є власниками сільськогосподарської техніки і в 2020 році надавали платні послуги з обробітку землі іншим фізичним особам (оранка, комбайнування тощо), але при цьому не зареєстровані як фізичні особи – підприємці.

Враховуючи, що деклараційна кампанія 2021 добігає кінця, закликаємо, всіх громадян відповідально поставитися до вимог законодавства та своєчасно виконати свій конституційний обов’язок щодо декларування отриманих доходів!

Адже, свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови успішного суспільства!

Результативність відпрацювання аудиторами ризиків з ПДВ склала 1,3 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до норм податкового законодавства перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань певного звітного періоду формує від’ємне значення з ПДВ, яке може переноситися (рядок 21) до декларації наступного звітного періоду та впливати на зменшення у ньому суму податкових зобов’язань.

При цьому несумлінні платники податків зловживають таким правом та вказують недостовірні дані цього показника, перш за все, внаслідок оформлення нереальних операцій з придбання товарів/послуг та не відображення в податковому обліку фактично здійснених операцій з реалізації товарів, які нібито продовжують знаходитися у залишках.

Тільки у 2021 році підрозділами податкового аудиту ДПС перевірено 640 платників з цього питання. За результатами перевірок було зменшено від’ємне значення та донараховано ПДВ загалом на понад 1,3 млрд грн, що унеможливило подальше поширення сумнівного податкового кредиту.

Крім того, 188 платників, які задекларували понад 1,2 млрд грн від’ємного значення з ПДВ при оформленні ризикових операцій, були відсутні за податковими адресами, що унеможливило проведення їх документальних перевірок.

Реагуючи на ці факти, за наявності відповідних підстав інформацію по значній частині цих суб’єктів було направлено до комісій територіальних органів ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН з пропозицією розглянути можливість їх внесення до переліку ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

У результаті по переважній більшості суб’єктів комісіями прийнято рішення щодо їх відповідності цим критеріям та заблоковано понад 0,7 млрд грн реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/463860.html

З початку року до місцевих бюджетів надійшло понад 182 млн грн податку на нерухоме майно

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/464265.html повідомила, що за оперативними даними у поточному році фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості сформовано близько 360 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 14 тис. більше аналогічного періоду минулого року.

До сплати визначено податку на загальну суму понад 657 млн грн, що більше аналогічного періоду минулого року на 112 млн гривень.

Найбільші суми нарахувань податку обліковуються по ГУ ДПС у Харківській – 81 млн грн, Київській – 80 млн грн, Дніпропетровській – 78 млн грн, областях та м. Києві – 106 млн гривень.

Власники нерухомості вже сплатили до місцевих бюджетів понад 182 млн грн податку на нерухоме майно.

Слід зазначити, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2020 рік за ставками, які були законодавчо визначені на той період.

Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри площі майна, на які не нараховується податок, складають:

► для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

► для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

► для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Чи включається до доходу ФОП – платника ЄП сума коштів, отримана у вигляді бюджетного гранту?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу на наступне.

Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій», який набрав чинності 23.12.2020, запроваджено визначення бюджетного гранту для податкових цілей та преференції при оподаткуванні доходів, отриманих платниками податків у вигляді бюджетного гранту.

Так, відповідно до п.п. 14.1.2771 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Таким чином, сума коштів, отримана фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у вигляді бюджетного гранту не включається до її доходу, але такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування бюджетного гранту визначено п. 170.71 ст. 170 ПКУ.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75354.html?п

Роботодавці зобов’язані дотримуватися вимог законодавства про трудові відносини в частині виплати заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2021 року до 6 000 гривень, а з 01 грудня 2021 року — 6 500 гривень.

Отже, з 01.01.2021 роботодавці зобов’язані щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше 6 000 грн, а з 1 грудня 2021 року не менше 6 500 гривень.

Якщо ж заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, то роботодавцю необхідно провести доплату до рівня мінімальної, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише офіційна мінімальна заробітна плата, але й норми та гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», а саме:

▼ виконання норм при оплаті праці за роботу, зокрема

● в надурочний час;

● у святкові, неробочі та вихідні дні;

● у нічний час;

● за час простою, який мав місце не з вини працівника;

● при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника;

● працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи.

▼ гарантії в оплаті:

● щорічних відпусток;

● за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад;

● для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу;

● переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю;

● для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу;

● при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів.

▼ гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

Закликаємо роботодавців неухильно дотримуватися вимог законодавства про оплату праці в частині виплати заробітної плати не нижче мінімального встановленого розміру!

Які суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Норми встановлені п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Деякі особливості заповнення граф 8 і 9 Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу платників ПДВ, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Відповідно до форми Повідомлення, в графах з 2 по 9 зазначається інформація щодо реквізитів ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, зокрема, у графі 8 зазначається обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ грн., у графі 9 – сума ПДВ (сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту) (грн).

Водночас, якщо за наслідками складання РК, складеного з метою коригування показників, зазначених у ПН, не змінюються обсяги постачання, зазначені в розділі Б ПН (в РК зазначена причина коригування «104»), то відповідно коригування обсягів постачання та сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту дорівнює нулю.

У разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК, за наслідками складання якого обсяги постачання не змінюються (код причини «104»), у графах 8 та 9 Повідомлення зазначається «0».

Сплата ПДФО податковим агентом: який номер проставляється у полі № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Заповнення поля № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа під час сплати податків та зборів до бюджетів здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).

Згідно з п. 1 розділом I «Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки» Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі № 3:

► друкується розділовий знак «;»;

► друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це контролюючий орган і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

ФОП – платник єдиного податку має право здавати в оренду частину земельної ділянки, площа якої не перевищує 0,2 гектара

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Норми визначені п. 1 ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (передбачено, зокрема, що фізичні особи – підприємці (ФОП), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара не можуть бути платниками єдиного податку.

Таким чином, ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.

Обчислення земельного податку погодинно, у разі надання в орендну приміщення на неповний робочий день, ПКУ не передбачено

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Норми встановлені п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Ставки земельного податку з урахуванням п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених ст. 274 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

Отже, нормами ПКУ не передбачено ставок земельного податку за площі, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день).

Таким чином, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.

Особливості складання ПН/РК, що складаються за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу на особливості складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), які складаються за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції відповідно до кодів УКТ ЗЕД, перерахованих в п.п. «г» п. 193.1 ст. 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які з 01.03.2021 підлягають оподаткуванню за ставкою 14 % (далі – окремі сільськогосподарські товари).

Так, 12.03.2021 набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2021 за № 310/35932).

Норми Наказу № 131 застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 числа місяця, в якому опубліковано цей наказ. (п. 4 Наказу № 131).

Наказом № 131, зокрема, викладено в нових редакціях форми ПН та РК, в яких враховано особливості їх складання, які виникають у зв’язку із запровадженням з 01 березня 2021 року згідно із Законом України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» ставки ПДВ у розмірі 14 % до операцій з постачання окремих сільськогосподарських товарів.

Загальні норми щодо застосування ставки податку в розмірі 14 % до операцій з постачання окремих сільськогосподарських товарів викладені в листі ДПС від 01.03.2021 № 5257/7/99-00-21-03-02-07.

З урахуванням змін, внесених Наказом № 131 до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267), ПН за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів складаються з урахуванням таких особливостей:

► операції з постачання окремих сільськогосподарських товарів за вибором платника можуть бути вказані в податковій накладній або одночасно з іншими операціями з постачання, оподаткування яких здійснюється за різними ставками (20 %, 7 % та/або 0 %), або ж в окремій ПН;

► у графі 8 розділу «Б» (таблична частина) ПН, що складається за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів вказується код ставки «14»;

► у графі 3.1 розділу «Б» (таблична частина) ПН, що складається за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів, вказується не менше шести знаків коду УКТ ЗЕД, якщо здійснюється постачання товарів, що належать до груп кодів УКТ ЗЕД 0104 10, 1204 00, 1206 00, 1212 91;

► у розділі «А» ПН обсяг операцій з постачання окремих сільськогосподарських товарів вказується в рядку VIII розділу «А», сума ПДВ вказується в рядку V розділу «А». Загальна сума ПДВ, нарахована за ставками ПДВ 20, 14 та 7 %, вказується в рядку II розділу «А», в рядку І розділу «А» зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті за операцією.

Оскільки оподаткуванню за ставкою 14 % підлягають операції з постачання окремих сільськогосподарських товарів, які здійснені з 01.03.2021 (відбулася перша подія), ПН із застосуванням ставки ПДВ 14 % не може бути складена раніше вказаної дати.

У разі часткової оплати за товар і подальшого постачання всієї партії товару (оплаченої та неоплаченої частин) слід узяти до уваги наступне.

Якщо до 01.03.2021 платником було отримано попередню оплату за частину окремих сільськогосподарських товарів, що підлягають поставці, і складено відповідну податкову накладну за ставкою 20 %, а поставка всього обсягу товару відбувається після 01.03.2021, то на дату поставки повної партії товару платник ПДВ повинен скласти другу ПН з огляду на різницю між повною вартістю поставленого товару та сумою попередньої оплати, що була сплачена за його частину (оскільки це є першою подією за операцією з постачання товару, який не був оплачений авансом). Така ПН складається із застосуванням ставки ПДВ 14 %.

Застосування перерахованих вище особливостей складання ПН за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів забезпечено ДПС для складання ПН в електронному вигляді, у тому числі і в електронному кабінеті платника податків.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарі в/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК, складеного в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Коригування ставки ПДВ шляхом складання РК не здійснюється.

Отже, у разі якщо перша подія при постачанні окремих сільськогосподарських товарів відбулася до вказаної дати, перерахунок ПДВ (з 20 % на 14 %) і суми ПДВ на дату настання другої події за операцією не здійснюється.

Враховуючи те, що ставка ПДВ 14 % застосовується до операцій з постачання окремих сільськогосподарських товарів, перша подія при постачанні яких відбулася з 01.03.2021, коригування операцій, за якими подія (відвантаження товару або перерахування передоплати/авансу) настала до вказаної дати, відбувається за ставкою ПДВ, яка була чинною на момент настання такої першої події (за ставкою 20 %).

При здійсненні коригування слід враховувати наступне.

1. Якщо за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів, за якими перша подія настала до 01.03.2021, починаючи з 01.03.2021 відбувається повернення авансового платежу або поставлених товарів (повністю чи частково), коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється з огляду на ставку ПДВ у розмірі 20 %.

2. Якщо, починаючи з 01.03.2021, за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, у бік зменшення або в межах суми, на яку на дату першої події була складена ПН, у РК, що була складена за операцією з постачання таких товарів, зазначається ставка ПДВ, вказана у податковій накладній, що коригується (20 %).

3. Якщо, починаючи з 01.03.2021, за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів відбувається збільшення вартості або кількості товарів, поставлених/оплачених до вказаної дати, розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена на дату постачання таких товарів/попередньої оплати за такі товари, складається з урахуванням таких особливостей:

3.1. якщо першою подією була сплата авансу та, починаючи з 01.03.2021, відбувається перегляд ціни у бік збільшення:

► на дату доплати/відвантаження товарів (надання послуг) складається розрахунок коригування, в якому зі знаком "мінус" вказується рядок з податкової накладної, який коригується, та додається новий рядок, в якому вказуються нова (перерахована) ціна одиниці товару та кількість товару, перерахована з огляду на таку нову ціну, в межах суми отриманого авансу (сума компенсації залишається незмінною, оскільки сума отриманого авансу не змінюється) із застосуванням ставки податку 20 %;

► на цю ж дату складається друга податкова накладна з огляду на суму доплати/перевищення вартості загального обсягу оплачених (поставлених) товарів/послуг над обсягом отриманої попередньої оплати. У такій ПН вказуються нова (перерахована) ціна та відповідна кількість товарів, розрахована з огляду на таку нову (перераховану) ціну товарів, яка відповідає сумі додаткової оплати. Така ПН складається із застосуванням ставки податку 14 %.

Особливості складання та приклади складання ПН/РК, що складаються за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції відповідно до кодів УКТ ЗЕД, перерахованих в п.п. «г» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ, викладено у листі ДПС України листом від 22.03.2021 № 6946/7/99-00-21-03-02-07.

На пресконференції про актуальне у застосуванні РРО та програмних РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція заступника начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дудника Романа на тему «Актуальні питання застосування РРО та програмних РРО».

Він нагадав, що з 01.01.2021 до 01.01.2022 реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) у календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Дудник Роман зазначив, що суб’єкти господарювання (СГ) у своїй роботі можуть самостійно обирати: працювати з використанням класичного чи програмного РРО залежно від потреб. Фіскальні функції звичайного касового апарату і програмного РРО однакові, але програмний РРО зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через електронний кабінет платника (особистий кабінет). Впровадження програмного РРО допоможе бізнесу зменшити витрати на придбання касової техніки та захистить споживачів у придбанні якісної продукції або послуг у СГ.

Податківець акцентував увагу, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами СГ повинні проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

До уваги платників акцизного податку, які реалізують пальне

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/464336.html звернула увагу, що при здійсненні платниками акцизного податку декларування операцій з реалізації пального (скрапленого газу (пропан або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану), які відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15° C, такі платники декларують податкові зобов’язання при здійсненні операцій з реалізації скрапленого газу за умовним кодом товару 2711 00 00 00.

За якою ставкою ПДВ оподатковуються послуги, які надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, як-от: забезпечення харчуванням і напоями, послуг з прання, користування конференц-залами, місцями для проведення нарад, тощо?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Якщо платник ПДВ є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції з постачання таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування і напоїв за умови, що такі харчування і напої є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та їх вартість включається до складу вартості таких послуг) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

При цьому, якщо харчування і напої не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання такого харчування і напоїв розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

З метою підтвердження правомірності включення вартості харчування і напоїв, що надаються платником податку, до вартості послуг із тимчасового розміщування (проживання) пропонуємо звертатись до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та/або Державного агентства розвитку туризму України.

Операції з постачання додаткових послуг, зокрема, послуг з прання, користування конференц-залами, місцями для проведення нарад, тощо, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75372.html?fbclid=IwAR3qz53-iAXvyaQPalfQNvor4JNdesZHu04n2bRcXzjGNQTVGg3RUYwGmGQ

Деклараційна кампанія 2021 завершується!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року, добігає кінця. Останній день подання щорічної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік припадає на 30 квітня 2021 року. Граничний термін сплати громадянами задекларованих податкових зобов’язань припадає на 02 серпня 2021 року.

Види доходів які підлягають обов'язковому декларуванню громадянами:

► доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна (звертаємо увагу, що з минулого року діють нові правила з сплати податків від продажу авто, згідно з якими доходи від продажу третього та наступних легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб заставкою 18 відсотків);

► доходи у вигляді спадщини або подарунку від фізичної особи, що не є членом сім’ї 1-го та 2-го ступеня споріднення;

► іноземні доходи, до яких прирівнюються і доходи заробітчан за кордоном;

► інвестиційні доходи, тобто доходи від продажу цінних паперів (акцій) та корпоративних прав;

► дохід у вигляді анульованої банком частини боргу за кредитом;

► доходи від надання в оренду власного рухомого та нерухомого майна іншій фізичній особі;

► доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2га;

► та інші доходи громадян, які не перебувають на обліку як самозайняті особи, від надання послуг, наприклад, репетиторських, рієлтерських, послуг у сфері краси, таксі, у сфері фото- та відеозйомок, інформаційних технологій, ремонтно-будівельних робіт та інших побутових послуг. Разом з тим, зобов’язані декларувати отримані доходи фізичні особи, які займаються концертно- видовищними заходами, здійснюють театральну та мистецьку діяльність, а також діяльність у сфері спорту.

Способи подання декларації

Податкова Декларація подається громадянами до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в один із таких способів:

► особисто або уповноваженою на це особою;

► надсилається поштою з повідомленням про вручення;

► засобами електронного зв’язку в електронній формі. Для цього можна скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті».

Коди бюджетної класифікації, за якими сплачується ПДФО і військовий збір

Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Слід зазначити, що за 2020 рік вже подали декларації про майновий стан і доходи 20 114 жителів Дніпропетровської області. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 4 млрд 429 млн гривень. Задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб 58 млн гривень, військового збору – майже 10 млн гривень. Доходи в розмірі понад 1 млн грн задекларували 259 жителів Дніпропетровської області.

Закликаємо приєднатись та задекларувати отримані доходи. Адже, свідоме декларування доходів та своєчасна сплата податків – вірний шлях до побудови успішного суспільства!

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до абзацу восьмого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств (податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку не перевищували 40 млн грн, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, має право один раз в будь-якому році безперервної сукупності років в кожному з яких розмір доходу не перевищує 40 млн грн прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, та зазначити про прийняття такого рішення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік.

Припинення діяльності особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність: звітність та сплата ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).

Норми визначені абзацом першим п.п. 2 п. 11.18 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розділу ХI Порядку № 1588).

Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, які подали Заяву за ф. № 8-ОПП про припинення незалежної професійної діяльності.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі – Положення № 13) визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів ДПС України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056.

З урахуванням того, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.

Відповідальність за використання суб’єктами господарювання РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена ст. 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.

Суб’єктам господарювання необхідно здійснювати проведення розрахункових операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Для перевірки наявності особистого ключа кваліфікованого електронного підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, щоб перевірити наявність особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки на носії потрібно включити функцію перегляду прихованих файлів.

Зокрема, якщо встановлено операційну систему Windows 7 потрібно виконати наступні дії:

► відкрити «Мій комп’ютер» та на вкладці «Впорядкувати» натиснути пункт «Параметри папок та пошуку»;

► у вікні «Параметри папок» на вкладці «Вигляд» потрібно поставити мітку «Відображати приховані файли і папки» та натиснути кнопку «Застосувати».

Якщо у вас встановлено операційну систему Windows XP потрібно виконати наступні дії:

► відкрити «Мій комп’ютер» та на вкладці «Сервіс» натиснути пункт «Властивості папки»;

► у вікні «Параметри папок» на вкладці «Вигляд» потрібно поставити мітку «Відображати приховані файли і папки» та натиснути кнопку «Застосувати».

Отже, для перевірки наявності особистого ключа кваліфікованого електронного підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat».

Про маркування марками акцизного податку вироблених в Україні і імпортованих алкогольних напоїв

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що у разі виробництва на митній території України, зокрема, алкогольних напоїв чи ввезення таких товарів на митну територію України платники акцизного податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Норми встановлені п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка, зокрема, на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором (п. 226.4 ст. 226 ПКУ).

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відс. об. од. не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПКУ).

Алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами ( п.п. «в» п. 227.1 ст. 227 ПКУ).

Згідно з п. 226.10 ст. 226 ПКУ не підлягають маркуванню алкогольні напої:

▼ які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

▼ алкогольні напої, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі.

Необхідність маркування, зокрема, алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв на території України.

Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.

Вироблені в Україні або імпортовані алкогольні напої з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. од. маркуванню марками акцизного податку не підлягають.

Протягом першого кварталу 2021 року на користь держави вирішено 387 судових справ на загальну суму 1,2 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Станом на 01 квітня 2021 року на розгляді у судах за участі податкових органів Дніпропетровської області перебувало 3 249 справ різних категорій на загальну суму 8,0 млрд гривень.

Із розглянутих судами протягом січня – березня 2021 року справ, на користь податкових органів області вирішено 387 справ на загальну суму 1,2 млрд гривень.

«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 1 418 таких справ на суму 2,7 млрд гривень. Із розглянутих справ, на користь податкових органів вирішено 94 справи на суму 123,4 млн грн», – повідомила заступник начальника управління – начальник відділу супроводження судових справ за позаплановими перевірками управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Бабій.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама