СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2021-04-12 08:27 41 Нравится

Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання, який застосовує ПРРО у разі невидачі розрахункового документа у паперовій формі на вимогу споживача?

Відповідь. Якщо суб’єкт господарювання, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу в зручний для нього спосіб) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції в таких розмірах:

за порушення, вчинене вперше, – 10 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), товарів (робіт, послуг);

за кожне наступне вчинене порушення – 50 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг).

Питання. Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?

Відповідь. Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

Питання. Чи необхідно фізичній особі – підприємцю, яка має електронний підпис, генерувати електронну печатку для ПРРО?

Відповідь. Генерувати електронну печатку фізичній особі – підприємцю, яка має електронний підпис, потрібно лише для програмно-технічних комплексів самообслуговування, в яких відсутній касир.

Питання. Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості?

Відповідь. Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

Питання. Чи можна заяву про реєстрацію ПРРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?

Відповідь. Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Питання. Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

Відповідь. Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Право платника податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.

Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Легалізація заробітної плати – актуальне питання сьогодення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Надзвичайно актуальним питанням сьогодення було і залишається легалізація зайнятості та заробітної плати населення, оскільки саме від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини.

Прозора заробітна плата є одним із резервів наповнення бюджету Пенсійного Фонду України, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги.

Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоодержує кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів, і перш за все це втрата страхового стажу для призначення пенсії. Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Коли вони самі надають згоду працювати на таких умовах, вони самі позбавляють себе соціальних гарантій.

Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України , то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.

Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати „в конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із страхового стажу найманого працівника.

Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про «тіньові» заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому або ж взагалі права на пенсійне забезпечення. Низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.

Порядок подання та розгляду заяв для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок № 565).

Відповідно до п. 5 Порядку № 565 для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – додаткова фінансова підтримка) голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідні заяви за формою згідно з додатками 1 і 2 до Порядку № 565 від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім членів/голів сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання додаткової фінансової підтримки).

До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

Право на отримання додаткової фінансової підтримки виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

Розміри, у яких надається додаткова фінансова підтримка та умови їх визначення передбачені пп. 3 та 4 Порядку № 565.

Пунктом 6 Порядку № 565 визначено, що контролюючий орган розглядає заяви протягом трьох робочих днів і у разі відмови у їх задоволенні повідомляє про це голові сімейного фермерського господарства.

Контролюючий орган має право відмовити у задоволенні заяви, якщо:

сімейне фермерське господарство не зареєстроване платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями;

члени/голова сімейного фермерського господарства мають заборгованість із сплати єдиного внеску;

члени/голова сімейного фермерського господарства не перебувають на обліку як платники єдиного внеску в реєстрі страхувальників.

За результатами розгляду заяв контролюючий орган робить у реєстрі страхувальників відмітки про право члена/голови сімейного фермерського господарства на отримання додаткової фінансової підтримки (п. 7 Порядку № 565).

ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня внесення до реєстру страхувальників відмітки про право члена/голови сімейного фермерського господарства на отримання додаткової фінансової підтримки надсилає Казначейству перелік членів/голів сімейних фермерських господарств – платників єдиного внеску, які мають право на отримання додаткової фінансової підтримки (п. 8 Порядку № 565).

Казначейство на підставі отриманого від ДПС переліку платників автоматично відкриває кожному платнику транзитні рахунки для перерахування додаткової фінансової підтримки та повідомляє ДПС про відкриття рахунків (п. 9 Порядку№ 565).

Щодо права на списання штрафних (фінансових санкцій) та пені

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23.

Відповідно до зазначеного пункту у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Слід зазначити, що положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується до:

- великих платників податків, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Антикорупційний сервіс «Пульс»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Антикорупційний сервіс «Пульс» - інструмент двостороннього зв’язку із громаданами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників Державної податкової служби України.

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів Державної податкової служби України та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08 год. 00 хв. – до 18 год. 00 хв. (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18 год. 00 хв. – до 08 год. 00 хв. (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Оновлено довідники податкових пільг

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 31.03.2021 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html станом на 01.04.2021 розміщено оновлені:

► Довідник податкових пільг № 102/1, що є втратами доходів бюджету,

► Довідник інших податкових пільг № 102/2.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, акцизного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Звертаємо увагу, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, з 01.01.2021 здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибцток підприємств»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/75286.html у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – проєкт наказу).

Проєкт наказу підготовлено з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) законами України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», від 04 листопада 2020 року № 962 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій», від 04 грудня 2020 року № 1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і від 17 грудня 2020 року № 1117 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».

Основною метою підготовки проєкту наказу є затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.04.2017 № 467) з метою приведення її до положень ПКУ.

Зауваження та пропозиції до проєкту наказу від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом одного місяця на адреси розробника: поштову – 04655, МПС, Київ – 53, Львівська площа, буд. 8, Департамент методології, електронну – tatiana.chernysh@tax.gov.ua, а також на поштову адресу Державної регуляторної служби України – 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11.

До уваги платників!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01.04.2021 діють наступні форми електронних документів:

F/J0200123 – Податкова декларація з податку на додану вартість;

F/J0209508 – Декларація акцизного податку;

J0100919 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (для інститутів спільного інвестування);

J0100119 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (з додатками);

F0100719– Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (з додатками);

F0103307 – Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи (для третьої групи) – підприємця

F0103405 – Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (для 1-ї, 2-ї групи)

J/F0215523 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

J/F0215623 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)

J/F0217023 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок

J/F0500106 – Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на основі довідника прийнятих/звільнених співробітників

J/F0215401 – Повідомлення про зміни реквізитів рахунку платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4), на який платник податків виявив бажання отримати бюджетне відшкодування, що відбулись в особи, яка виключена з реєстру платників податку на додану вартість

J/F0215923– ЗАЯВА про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Затверджено порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 05.04.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 «Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943).

Наказ № 5 розроблено з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, керуючись вимогами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Наказом № 5 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881.

Наказ № 5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 26.03.2021 № 23.

Дайджест від податково: оновлені форми звітності, які застосовуються з квітня 2021 року

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що за березень 2021 року платниками подається декларація з ПДВ за оновленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України (МФУ) від 01.03.2021 № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.03.2021 за № 310/35932).

Також платники акцизного податку звітують за березень 2021 року за зміненою формою декларації, затвердженою наказом МФУ від 08.12.2020 № 747 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.02.2021 за № 145/35767).

Крім того, у квітні 2021 року вперше звітуємо за оновленою формою декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом МФУ від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2020 р. за № 1143/35426). Декларація за оновленою формою подається за підсумками І кварталу 2021 року.

Платникам єдиного податку першої – третьої груп особливості звітування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку першої – третьої груп, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Норми встановлені п. 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464.

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, який набрав чинності 01.01.2021 (далі – Наказ № 752) форму Податкової декларації платника єдиного податку, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).

Згідно з приміткою 8 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється ФОП – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464.

Пунктом 2 Наказу № 752 визначено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.

Відповідно до абзацу п’ятого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску, зокрема, ФОП подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.

Враховуючи вищевикладене, платники єдиного податку першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 у складі Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 01 березня 2022 року.

Платники єдиного податку третьої групи (фізособи) подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.

Порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій Декларації.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Звертаємо увагу, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

Закон № 1072: списання податкового боргу

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Платнику надається право виконати вимоги пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

ДПС запропонована примірна форма заяви, у якій платник податків одночасно повідомляє, зокрема, про намір прийняти участь у процедурі по пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, просить списати штрафи та/або пеню, що обліковувалися станом на 01.11.2020 і залишилися несплаченими станом на дату повної сплати основної суми податкового боргу; а також штрафні санкції і пеню, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не застосовувати та не нараховувати, а нараховані відкоригувати до нульових показників.

До заяви платник має додати докази виконання ним вимог пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ з 01.11.2020 по дату подання заяви (включно).

Примірна форма заяви є рекомендованою, тому заяви, надані без застосування цієї форми, також підлягають розгляду у разі, якщо вони містять усю необхідну інформацію, передбачену пунктом 23 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ.

Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:

► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

► осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

► банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

РРО та /або ПРРО: застосування при реалізації продукції власного виробництва

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Відбулосячергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У рамках діяльності Комунікаційної податкової платформи відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена.

Сторони розглянули проблемні питання суб’єктів підприємницької діяльності, які надійшли на адресу Ради бізнес-омбудсмена.

Експерти обмінялись думками щодо особливостей формулювання платниками позовних заяв, які ускладнюють виконання судових рішень, а також обговорили механізми удосконалення процесів адміністрування податків.

Фахівці ДПС поінформували про покрокові дії, направлені на усунення конфліктів та розвиток партнерства між ДПС та платниками податків.

Нагадаємо, що робота експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена передбачена Меморандумом про партнерство і співробітництво, підписаним у листопаді 2019 року ДПС та РБО.

З 5 квітня діє новий порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/461017.html повідомила, що з 5 квітня 2021 року набирає чинності Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок).

Порядок розроблено на заміну Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, що втратив чинність.

Прийняття Порядку забезпечує врегулювання всього спектру бізнес-процесів, пов’язаних із веденням оперативного обліку платежів, з урахуванням встановлених термінів виконання передбачених етапів контролю за своєчасністю і повнотою перенесення інформації з первинних документів платників до їх інтегрованих карток. Автоматизація процесів здійснюватиметься у рамках «Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)».

Щодо проведення розрахункових операцій при реалізації підакцизних товарів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

У січні – березні 2021 року при проведенні фактичних перевірок почастішали випадки використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Нагадуємо, що пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13) визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто у розрахункових документах, які створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).

Згідно з п.п. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Вимог № 1057 технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.

У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.

Відповідальність за використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена статтею 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.

Враховуючи викладене Державна податкова служба України наголошує на дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону № 265, зокрема в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/461002.html

ВАЖЛИВО ЗНАТИ: режим роботи органів ДПС щодо приймання податкової звітності та надання адміністративних послуг в період карантину

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про режим роботи Центрів обслуговування платників (ЦОП).

Так, прийом відвідувачів в Центрах обслуговування платників здійснюється з понеділка по четвер з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., в п’ятницю з 08 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.

Звертаємо увагу! У регіонах, в яких встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки ЦОП працюють за графіком для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності за попереднім записом (за телефоном, через електронну скриньку) з дотриманням усіх санітарних норм та заходів для профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування коронавірусом платників та працівників територіальних органів ДПС.

Номера телефонів та адреси електронних скриньок розміщені на субсайтах територіальних органів ДПС та на вхідних групах в ЦОП.

Прийом всієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється через скриньки, встановлені в ЦОП, через режим листування в Електронному кабінеті або поштою.

У разі виникнення позаштатних ситуацій керівництвом територіальних органів ДПС може бути прийнято рішення про зміну режиму роботи ЦОП, про яке буде повідомлено платників шляхом публікації оголошення на відповідному субсайті територіального органу ДПС та безпосередньо у ЦОП.

На період карантину у регіонах, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, прийом платників в ЦОП здійснюється за попереднім записом на конкретну годину прийому (за телефоном, через електронну скриньку) для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності.

Приймання усієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється виключно через скриньки, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf або поштою.

Працівники Контакт-центу ДПС, які надають інформацію платникам податків з питань стану обробки електронної звітності та інших електронних сервісів за номером телефону 0800-501-007 (напрямок 1*1 та 2*1), будуть працювати у штатному режимі.

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 1*1 та 2*1) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

ВАЖЛИВО: якщо ви маєте симптоми ГРВІ (підвищена температура тіла, кашель, утруднене дихання тощо) або нещодавно контактували з хворими на COVID-19 просимо вас залишитися вдома та утриматися від відвідування ЦОП!

Просимо з розумінням поставитись до ситуації, приносимо вибачення за можливі незручності.

Довідково.

Обмежувальні заходи встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/461142.html

Мінімальна заробітна плата – державна соціальна гарантія

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у нинішніх реаліях актуальною темою сьогодення є офіційна виплата заробітної, а також реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виплати зарплати у «конвертах», виникнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Підприємства, установи, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати зобов’язані дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Працівник, який отримує зарплату у «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Адже усна домовленість жодним чином не фіксується юридично.

Головна небезпека «тіньової» зайнятості, як і «тіньової» заробітної плати, полягає не тільки в тому, що бюджет недоотримає кошти у вигляді несплачених податків та відрахувань до Пенсійного фонду України, а й у тому, що громадяни ризикують в першому випадку втратити право на пенсію, а у другому – її частину, оскільки при її обчисленні враховується розмір зарплати.

З 01 січня 2004 року наша країна перейшла до системи пенсійного страхування. Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» введено новий термін «страховий стаж» .

Страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (з 01.01.2021 – 6 000 х 22 %=1 320,00 грн; максимальний страховий внесок – 72 000 грн ( 6000 *12) = 16 500 гривень).

У разі, якщо працівнику нарахована заробітна плата на рівні, або більше законодавчо встановленого розміру, з якої сплачені страхові внески, то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії. Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно заробітній платі.

У разі несплати роботодавцем страхових внесків за найманих працівників – такі періоди не зараховуються до страхового стажу, та не включаються в заробіток для розрахунку пенсії.

Отже, тіньові заробітні плати є не вигідні в першу чергу самим працівникам, адже негативно впливають на рівень їх соціального забезпечення.

До уваги управителів майна – платників ПДВ!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для цілей оподаткування ПДВ платником ПДВ є, зокрема особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Норми встановлені п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Норми п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності.

Цей номер згідно п. 1.6 розділу I Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами, є також індивідуальним податковим номером платника ПДВ для особи – управителя майна.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна складається особою - управителем майна, яка веде окремий облік з податку на додану вартість таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

При цьому в такій податковій накладній у графі «Постачальник (продавець)» – зазначається найменування управителя майна, а у графах «Індивідуальний податковий номер та «Податковий номер» – зазначається присвоєний 9 – значний номер.

Решта реквізитів податкової накладної заповнюються у відповідності з Порядком № 1307.

Хто є платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

► юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Визначення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Норми встановлені п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Тимчасове розміщення відходів, у тому числі небезпечних: що з екологічним податком?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Нормами п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ встановлено, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Нагадування для розпорядників акцизних складів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, –

▼ тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу та/або незареєстрований витратомір-лічильник.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим п. 1281.1 ст. 1281 ПКУ,

▼ тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.

Норми встановлені 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, згідно з п. 18 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, норми п. 1281.1 ст. 1281 ПКУ застосовуються:

► з 01 липня 2019 року – до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

► з 01 жовтня 2019 року – до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

► з 01 квітня 2020 року – до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

► з 01 липня 2020 року – до розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

Доходи у сумі понад 1 млн грн. задекларували 2,5 тис. платників податків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У ході кампанії декларування доходів громадян (станом на 01.04.2021) подано понад 172 тис. декларацій про майновий стан і доходи. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість поданих декларацій збільшилась на 12 відсотків.

На сьогодні найбільшу кількість декларацій подано платниками податків Запорізької (понад 16 тис.), Кіровоградської (15 тис.), Дніпропетровської (14 тис.), Херсонської (майже 13 тис.) областей.

Загальний задекларований платниками податків дохід складає 29,2 млрд гривень. Найбільший середньорічний дохід на одного платника задекларовано мешканцями м. Києва (1092 тис. грн), Київської (331 тис. грн), Дніпропетровської (241 тис. грн) та Львівської (241 тис. грн) областей.

Самостійно визначені платниками до сплати в бюджет суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб складають 658,7 млн грн. Це на 138,9 млн грн, або на 27 відсотків більше за показник аналогічного періоду минулого року. Суми податкових зобов’язань з військового збору, самостійно визначені платниками, становлять 97,2 млн грн. Це на 14,7 млн грн, або на 18 відсотків більше минулого року.

Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 2,5 тис. платників податків, з яких найбільша кількість є мешканцями м. Києва (1024 особи), Дніпропетровської (196 осіб), Харківської (182 особи) та Київської (155 осіб) областей.

Понад 100 млн грн доходу задекларовано 19 особами на загальну суму 4,8 млрд грн, найбільша кількість таких осіб є мешканцями м. Києва (10 осіб).

На сьогодні найбільшу суму податкових зобов’язань до сплати в бюджет (з ПДФО та військового збору) визначено мешканцем Львівської області у розмірі понад 35 млн гривень.

Кількість громадян, які станом на 01.04.2021 задекларували право на податкову знижку порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла майже на 6 відсотків і становить 42 тис. осіб. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків – 137,0 млн грн, що на 24 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року.

Нагадуємо, що у 2021 році останній день подання декларацій для фізичних осіб, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію, – 30.04.2021.

Звертаємо увагу, що главою 11 Податкового кодексу України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються види юридичної відповідальності: адміністративна, фінансова та кримінальна. За несвоєчасне подання декларації передбачається адміністративна та фінансова відповідальність. При цьому фінансова відповідальність за порушення вчинене протягом року уперше при несвоєчасному поданні декларації передбачає собою накладання на платника податків – фізичну особу штрафу у розмірі 340,0 гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/461369.html

До уваги платників податків!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою ефективного проведення кампанії декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ДПС України листом від 02.04.2021 № 7984/7/99-00-21-03-03-07 на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75317.html повідомила наступне.

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є, зокрема, особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація, зокрема декларація акцизного податку (далі – Декларація), подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку,складають та подають Декларацію.

Згідно з п. 10 розділу V Порядку додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ «Д» (код операції Д 1.1) та додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.

До завершення періоду окремого виконання бюджетів ТГ, що об’єдналися, функції місцевих фінансових органів ТГ, що об’єдналися, здійснюють:

- відповідні місцеві фінансові органи, створені до об’єднання ТГ;

- сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною ТГ, якщо у відповідних ТГ місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом.

Перелік рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів розміщено на офіційному вебпорталі ДПС в розділі «Бюджетні рахунки».

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу за основним місцем обліку платника, подає Декларацію та заповнює один додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ за основним місцем обліку, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому в додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу не за основним місцем обліку платника, подає одну Декларацію та один додаток 6 (із зазначенням самостійно обраного коду КОАТУУ, за яким наявні пункти продажу підакцизних товарів, який був до об’єднання в ТГ). При цьому в додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських ТГ належить, зокрема, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому абзацом першим частини дев’ятої ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад», зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 157), встановлено, що бюджети ТГ виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених частиною дев’ятою ст. 8 Закону № 157.

Щодо декларування податкових зобов’язань по акцизному податку з реалізації пального та спирту етилового звертаємо увагу, що відповідно до змін, внесених до Порядку наказом Міністерства фінансів України від 08.12.2020 № 747, для платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ), змінено порядок відображення у додатку 11 (суми акцизного податку з реалізації пального) та у додатку 12 (суми акцизного податку з реалізації спирту етилового) до Декларації обсягів реалізованого/отриманого пального за показниками акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних.

Так, зокрема:

- у графах 4 та 5 зазначаються обсяги отриманого/реалізованого пального/спирту етилового суб’єктом господарювання у звітному періоді, зазначені у других/перших примірниках, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних:

- акцизних накладних, складених у звітному періоді;

- розрахунків коригування до акцизних накладних, якими коригуються показники акцизної накладної, складеної у звітному періоді.

Згідно з п. 46.4 ст. 46 ПКУ у додатку 10 до Декларації платник податку може надати розшифровку до додатка 11 та/або додатка 12 щодо обсягів отриманої/реалізованої підакцизної продукції, на яку складені акцизні накладні у попередніх звітних періодах, за акцизними складами/акцизними складами пересувними із зазначенням їхнього унікального номера в розрізі товарів (продукції) за кодами згідно з УКТ ЗЕД.

Нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За яким ідентифікатором форми документа подається розрахунок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС України.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Розрахунок, за формою, затвердженою Наказом № 773) за ідентифікаторами форм J0500106 (для юридичних осіб) та F0500106 (для фізичних осіб) разом з додатками:

- додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» – за ідентифікатором форми F/J510106 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

- додаток 2 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства» – за ідентифікатором форми J0510206 (для юридичних осіб);

- додаток 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» – за ідентифікатором форми J0510306 (для юридичних осіб);

- додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» – за ідентифікатором форми F/J0510406 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

- додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» – за ідентифікатором форми F/J0510506 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

- додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» – за ідентифікатором форми F/J0510606 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, п. 193.1 ст. 193 ПКУ доповнено п.п. «г», відповідно до якого, застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ.

Закон № 1115 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 24.02.2021 № 35), та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, а саме з 01.03.2021.

Про сплату ПДФО з доходів, одержаних фізособою від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є ФОП

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, зокрема фізичною особою – підприємцем (ФОП), особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 1191 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 1191.1.1 п. 1191.1 ст. 1191 ПКУ порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн за кожне таке порушення.

Дії, передбачені п.п. 1191.1.1 п. 1191.ст. 1191 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 360 грн за кожне таке порушення (п.п. 1191.1.3 п. 1191.ст. 1191 ПКУ).

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розділу V Порядку № 317).

Абзацом третім п.п. 3 розділу V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

До уваги виробників спирту!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що дія ліцензії на виробництво спирту призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Норми встановлені ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.

На офіційному вебпорталі ДПС розміщується інформація щодо застосування відповідної ставки для руд заліза

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформація щодо застосування відповідної ставки для руд заліза розміщується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом.

Норми встановлені приміткою 4 до п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, інформація щодо застосування відповідної ставки для руд заліза розміщується на офіційному вебпорталі ДПС в меню Головна/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Рентна плата/Рентна плата за користування надрами/Інформація щодо застосування відповідної ставки для руд заліза, або за посиланням https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plat/rentna-plata1/informatsiya-schodo-zastosuvannya-vidpovidnoi-stavki-dlya-rud-zaliza/

Підсумки деклараційної кампанії 2021 на Дніпропетровщині

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у ході деклараційної кампанії 2021 станом на 01.04.2021 громадянами регіону та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2020 рік подано 14 307 податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларації), що на 4 769 Декларацій більше аналогічного періоду минулого року. Платниками податків задекларовано доходів на загальну суму понад 2,8 млрд гривень.

Самостійно визначені платниками до сплати в бюджет суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) складають 38,8 млн грн, що на 11,6 млн грн більше за показник аналогічного періоду минулого року.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 6,1 млн гривень.

«Дохід понад 1,0 млн грн задекларувало 107 громадян, що на 19 платників більше ніж у минулому році. Такими платниками задекларовано понад 2,0 млрд гривень оподатковуваного доходу. Сума ПДФО, задекларована до сплати, складає 10,1 млн грн, військового збору – 1,3 млн гривень», – зазначила начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенія.

Найбільшу кількість декларацій подали громадяни, які отримали у 2020 році дохід у вигляді спадщини/дарування – це 1 321 фізична особа, загальна сума задекларованого ними доходу – 244,7 млн гривень.

Крім того, 641 громадянин задекларував дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна на загальну суму 143,3 млн гривень, 47 громадян – іноземні доходи на суму 18,5 млн гривень.

Право на податкову знижку задекларував 2 631 громадянин, загальна сума ПДФО, яка підлягає поверненню з бюджету, визначена платниками податків, складає 7,8 млн гривень, що на 2,6 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Нагадуємо, що граничний термін подання Декларації за 2020 рік для фізичних осіб, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зобов’язані її подати, – 30.04.2021.

За несвоєчасне подання Декларації ПКУ передбачається адміністративна та фінансова відповідальність. При цьому, фінансова відповідальність за порушення, вчинене протягом року уперше, за несвоєчасне подання Декларації передбачає накладання на платника податків – фізичну особу штрафу у розмірі 340,0 гривень.

Як платник податків може дізнатися про залишок коштів на єдиному рахунку та отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 421.2 ст. 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків);

- перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок № 321).

Пунктом 8 Порядку № 321 визначено, що ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС відкриває єдину картку платника виключно на підставі даних реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка.

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.

Відповідно до абзацу першого п. 17 Порядку № 321 реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Після підтвердження Казначейством факту прийняття до виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка в порядку, визначеному пунктами 24 – 28 Порядку № 321, дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет у порядку, передбаченому ст. 421 ПКУ, та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску (абзац другий п. 17 Порядку № 321).

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.

Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75318.html

Внесено зміни до Порядку функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 31 березня 2021 року № 290 (далі – Постанова № 290) внесено зміни до Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок).

Зокрема п. 5 Порядку доповнено новим абзацом, відповідно до якого інформація про реквізити єдиного рахунка розміщується на офіційному вебпорталі ДПС України, Державної Казначейської служби, Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Портал Дія», а також є доступною платнику в електронному кабінеті.

Постанову № 290 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.04.2021 № 64.

Перевірити легальність алкогольного напою можливо за допомогою мобільного пристрою

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України розроблено електронний сервіс, який надає можливість споживачам швидко перевірити легальність акцизної марки, а отже – і алкогольного напою.

Так, акцизна марка для алкогольних напоїв містить два штрих коди: це – двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код.

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код – інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб – код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб – підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також посилання на вебресурс для перевірки марки.

Саме за допомогою QR-коду споживачі, скориставшись гаджетами, можуть швидко виявити легальність алкогольного напою.

Для цього на мобільний пристрій необхідно встановити програму, яка зчитує QR-коди. Такі додатки можна завантажити безкоштовно за допомогою GooglePlay або AppStore.

Під час сканування QR-коду, який нанесено на марку акцизного податку мобільним пристроєм, здійснюється перехід на вебресурс https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark для миттєвої перевірки марки. У разі неможливості зчитування QR-коду за суб’єктивними причинами (розірвано код, зам’ято тощо), або за відсутності необхідного функціоналу на гаджеті, інформацію можна перевірити і в такий спосіб: необхідно ввійти до відкритої частини Електронного кабінету за посиланням www.cabinet.tax.gov.ua, або скориставшись вебпорталом ДПС (www.tax.gov.ua). У меню «Реєстри» обрати сервіс «Пошук акцизної марки» та заповнити зазначені поля.

Якщо інформація про суб’єкта господарювання у сервісі відсутня, це може свідчити про фальсифікований товар. У такому випадку громадянин може повідомити про це податкову службу письмово на адресу infozvit@tax.gov.ua або за телефоном 0800 501 007.

Для зручності платників ПКУ передбачено декілька способів подання податкових декларацій

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками ПДВ з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Договір фінансового лізінгу з нерезидентом: порядок оподаткування ПДВ операцій з ввезення основних засобів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з ввезення товарів на митну територію України.

Норми встановлені п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.п. «г» п. 198.1 ст. 198 ПКУ).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування ПДВ нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу (п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Отже, операції із ввезення основних засобів на митну територію України за договором фінансового лізингу з нерезидентом є об’єктом оподаткування ПДВ. Платник ПДВ відносить суми ПДВ, що сплачені ним до бюджету під час розмитнення таких основних засобів, до податкового кредиту.

Нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу з нерезидентом не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При переході об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств необхідно враховувати первинні документи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Зокрема п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з абзацом одинадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Новостворена ФОП подає квартальну декларацію про майновий стан і доходи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи – підприємці (ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році.

Норми визначені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників ПДФО ФОП, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

У дозволі відсутнія інформація щодо ширини смуги радіочастот: що з радіочастотним ресурсом України?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Норми встановлені п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Відповідно до абзацу п’ятого ст. 1 Закону України від 01 червня 2000 року № 1770-III «Про радіочастотний ресурс України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1770) дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі – дозвіл на експлуатацію) – документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

Органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації» (ст. 12 Закону № 1770).

Згідно із ст. 16 Закону № 1770 державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (далі – УДЦР) утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Повноваження УДЦР поширюються на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування.

УДЦР здійснює такі види діяльності, зокрема, присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів радіоелектронним засобам, видача дозволів на експлуатацію.

Отже, у разі відсутності у дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою інформації щодо ширини смуги радіочастот, виду радіозв’язку, користувачам радіочастотним ресурсом України необхідно звернутися до уповноваженого органу, що видає дозволи – державне підприємство «Український державний центр радіочастот».

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері реалізації пального

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ДПС просить суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері реалізації пального, тимчасово утриматись від відвідин центрів обслуговування платників податків щодо питання отримання ліцензій без нагальної потреби.

При цьому зазначаємо, що ДПС продовжує працювати в звичайному режимі. Отримати інформаційно-довідкові послуги з питань ліцензування суб’єкти господарювання можуть за місцезнаходженням суб’єкта господарювання та / або за місцем провадження господарської діяльності в відділі ліцензування Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві у телефонному режимі з 08:00 до 17:00 (крім суботи, неділі та святкових днів).

Також повідомляємо, що на вебпорталі ДПС за адресою: tax.gov.ua, та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі: «Реєстри» розміщений та підтримується в актуальному стані «Єдиним державним реєстром суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним».

Просимо з розумінням поставитися до ситуації, що склалася.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/461856.

Щодо здійснення покупок у мережі Інтернет

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/461872.html повідомила наступне.

Останнім часом до ДПС почастішали звернення громадян, які замовляли чи придбавали товари на сайтах продавців товарів з використанням мережі Інтернет.

Суть звернень полягає у тому, що продавці товарів на своїх сайтах надають неправдиву інформацію про кількість, ціну, способи розрахунків та умови доставки товарів, чим порушують вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Окрім того, такі продавці товарів у більшості випадків не виконують вимоги статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не видають покупцям розрахункові документи(чеки) або видають документи, які не відповідають вимогам до розрахункових документів.

Звертаємо увагу громадян – покупців на те, що продавці зобов’язані видавати розрахункові документи (чеки), а покупці мають право їх отримувати.

Неотримання розрахункових документів (чеків) покупцями позбавляє їх можливості відстоювати свої права як споживача, оскільки у покупців відсутні будь-які документи, що підтверджують факт укладення угоди між ним і продавцями.

Враховуючи викладене, рекомендуємо громадянам – покупцям при здійсненні покупок у мережі Інтернет вимагати у продавців забезпечити видачу розрахункових документів (чека) у паперовому вигляді чи надсилання електронних розрахункових документів.

Реєстр форм електронних документів – на вебпорталі ДПС України

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html розміщено реєстр форм електронних документів.

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ

Реєстр форм електронних документів (Завантажити)

Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків (Завантажити)

Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (Завантажити)

Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (Завантажити)

Закон України про підтримку малого бізнесу і людей у «червоних» зонах набрав чинності

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 09.04.2021 набрав чинності Закон України від 30 березня 2021 року № 1358-ІХ «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1358).

Нагадуємо, що Президент України Володимир Зеленський 06.04.2021 підписав Закон № 1358, який Верховна Рада ухвалила 30 березня.

Цей документ був ініційований Главою держави задля підтримки малого бізнесу та людей, які залучені до нього, в умовах посилення карантину.

Відповідно до закону, фізичні особи – підприємці та наймані працівники, які були змушені припинити свою діяльність через карантинні обмеження у «червоних» зонах, отримають з Державного бюджету України одноразову матеріальну виплату у розмірі 8 тисяч гривень.

Окрім гарантованої державою допомоги, ФОПи та наймані працівники зможуть додатково одержати виплати з місцевих бюджетів, якщо орган місцевого самоврядування ухвалить відповідне рішення.

Матеріальну виплату можна буде отримати, зареєструвавшись через додаток або Єдиний портал державних послуг «Дія».

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Інформацію розміщено на сайті офіційного Інтернет-представництва Президента України за посиланням https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-pro-pidtrimku-malogo-biznesu-i-lyud-67829

Закон № 1358 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 08.04.2021 № 65.

Скористайтесь процедурою по списанню пені та штрафів!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23.

Нагадуємо, що положення вищезазначеного пункту не застосовується щодо:

● великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

● осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

● осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

● банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

● осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

● осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Тому у разі надходження до територіального органу ДПС заяв про участь у процедурі, визначеній пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ від платників податків, які на дату реєстрації заяви та присвоєння їй вхідного номеру у цьому органі ДПС підпадали під зазначені вище виключення, таким платникам у п’ятиденний строк від дати реєстрації заяви направляється аргументована відмова у списанні, скасуванні та зменшенні штрафних санкцій (у т.ч. довідково розрахованих) та пені із зазначенням причини відмови з посиланням на відповідне положення пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. При цьому підставою для відмови є перебування платника податків в будь-якій з процедур, визначених пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

ДПС запропонована примірна форма заяви, у якій платник податків одночасно повідомляє, зокрема, про намір прийняти участь у процедурі по пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, просить списати штрафи та/або пеню, що обліковувалися станом на 01.11.2020 і залишилися несплаченими станом на дату повної сплати основної суми податкового боргу; а також штрафні санкції і пеню, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не застосовувати та не нараховувати, а нараховані відкоригувати до нульових показників.

До заяви платник має додати докази виконання ним вимог пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ з 01.11.2020 по дату подання заяви (включно).

Примірна форма заяви є рекомендованою, тому заяви, надані без застосування цієї форми, також підлягають розгляду у разі, якщо вони містять усю необхідну інформацію, передбачену пунктом 23 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ.

Заяву платника має бути оформлено датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).

З метою недопущення випадків списання сум штрафів та/або пені без виконання платником умови щодо сплати основної суми податкового боргу та поточних податкових зобов’язань, а також з метою надання платникам податків можливості скористатися процедурою, передбаченою пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ , лише по одному чи декількох обраних ним платежах та у межах достатньої суми коштів, яку має платник податків, заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів (з урахуванням відкритих ІКП) окремо.

Заяви подаються платником до головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу (з урахуванням відкритих ІКП). У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ, по декількох платежах, які адмініструються у різних головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.

Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають. Про відмову у застосуванні пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платників необхідно повідомляти протягом п’яти днів з дати реєстрації заяви та присвоєння їй вхідного номеру у головному управлінні ДПС. Відмова має бути аргументованою та містити усі зауваження для їх можливого оперативного врегулювання платником податків.

Новації законодавства: вносяться зміни до наказу МФУ від 13 січня 2015 року № 4

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України (МФУ) запроваджено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4.

Зміни вносяться, зокрема відповідно до Закону України від 04 листопада 2020 року № 962 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій».

Зміни вносяться до:

- додатка 4 ДФ до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року № 773);

- Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року № 773).

Встановлено, що податковий розрахунок за формою, затвердженою цим наказом, перший раз подається за ІІ квартал 2021 року.

Наказ розміщено на офіційному субсайті МФУ за посиланням https://mof.gov.ua/uk/regulatory_acts_draft_for_discussion_2021-483

Порядок списання сум недоїмки з єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 915 розділу VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 915розділу VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 915 розділу VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.

З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.

ФОП на загальній системі оподаткування надав благодійну допомогу неприбутковій організації:що з витратами?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, яким не передбачено віднесення до витрат сум благодійної (спонсорської) допомоги, яку надає ФОП на загальній системі оподаткування.

Отже, сума благодійної (спонсорської) допомоги, яка надана неприбутковій організації ФОП на загальній системі оподаткування, не відноситься до витрат такого підприємця.

До уваги орендарів земельних ділянок державної і комунальної власності

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Норми встановлені п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст. 23 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон № 1378).

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону № 1378).

Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст. 18 Закону № 1378.

Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.

Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п. 13 Типового договору).

Відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання.

Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки.

Чи є платниками екоподатку суб’єкти господарювання за розміщення відходів, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками екологічного податку (далі – екоподаток) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Норми встановлені п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Не є платниками екоподатку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання не є платниками екоподатку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт.

Разом з цим, платниками екоподатку є суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

Щодо застосування штафних санкцій, передбаченних ст. 123 ПКУ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційній сторінці «Державна податкова служба України» мережі Фейсбук (https://www.facebook.com/TaxUkraine) повідомила про наступне.

Якщо за результатами камеральної перевірки за звітні (податкові) періоди, протягом яких здійснюються заходи спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), контролюючим органом встановлено заниження податкового зобов’язання, то штрафні санкції, передбачені ст. 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не застосовуються (крім порушень за нарахування, декларування та сплату податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати).

У разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання за результатами камеральної перевірки податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати за звітні (податкові) періоди, протягом яких здійснюються заходи спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) застосовуються штрафні санкції, передбачені пп. 123.1 – 123.3 ст. 123 ПКУ.

Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини у І кварталі 2021 року надано 73,3 тис. адміністративних послуг

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 40 видів адміністративних послуг, 30 з яких надаються безкоштовно.

«Загалом протягом січня – березня 2021 року опрацьовано 74,7 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 19,3 тис. звернень, що на 8,1 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Впродовж І кварталу 2021 року платники отримали 73,3 тис. адміністративних послуг, з яких 18,4 тис. – в електронному вигляді, що на 8,1 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.

З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».

У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 17 лютого 2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою внесені зміни у тому числі до постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусном SARS-Co-V-2», прийом платників частіше здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.

Також повідомляємо, що платники можуть переглянути відеоуроки з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС, які оприлюднені на порталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/.

До уваги платників!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ДПС просить суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері реалізації пального тимчасово утриматись від відвідин центрів обслуговування платників податків щодо питання отримання ліцензій без нагальної потреби.

При цьому зазначаємо, що ДПС продовжує працювати в звичайному режимі. Отримати інформаційно-довідкові послуги з питань ліцензування суб’єкти господарювання можуть за телефонами відділів ліцензування за місцезнаходженням суб’єкта господарювання та / або за місцем провадження господарської діяльності у Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві з 08:00 до 17:00 (крім суботи, неділі та святкових днів).

Також повідомляємо, що на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: tax.gov.ua, та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі: «Реєстри» розміщений та підтримується в актуальному стані «Єдиним державним реєстром суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним».

Просимо з розумінням поставитися до ситуації, що склалася.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Какой вакционой вы бы вакцинировались от COVID - 19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама