СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-10-12 08:58 28 Нравится

Право платника податку скористатись податковою знижкою за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

При цьому п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Отже, з метою використання права на податкову знижку за витратами понесеними у звітному році на користь закладу освіти платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п. 166.4 ст.166 ПКУ лише суми коштів, сплата яких здійснена безпосередньо платником податку, який звертається за податковою знижкою та фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копією договору в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника), вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.

При цьому за результатами звітного року будуть враховуватися фактично понесені витрати протягом звітного (податкового) року платника податку, який сплачує за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того отримував, чи ні такий член сім’ї доходи у вигляді заробітної плати.

Порядок проведення остаточного розрахунку єдиного внеску, особами які проводять незалежну професійну діяльність

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено перелік платників єдиного внеску, порядок нарахування та сплати єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, самі за себе формують та подають до контролюючих органів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для таких осіб є календарний рік.

Таким чином, остаточний розрахунок щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність здійснюється до 01 травня року, наступного за звітним.

Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) зі змінами та доповненнями.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника).

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

Платники податків, які подають фінансову звітність до органів ДПС

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Порядок відображення постачальником в обліку з ПДВ операції з постачання товарів/послуг, за якою не складена податкова накладна та не відображено податкові зобов’язання

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань встановлено ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення сум ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 3 розд. IV Порядку № 21 передбачено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) чи податкової декларації з ПДВ, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи викладене, якщо за операцією з постачання товарів/послуг у відповідному звітному податковому періоді в податковій декларації з ПДВ не відображено податкове зобов’язання та не складено податкову накладну, то платник зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому виникли податкові зобов’язання, та уточнюючий додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до такої податкової декларації, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, у полі «Дата складання» якої зазначити дату виникнення податкових зобов’язань (здійснення відповідної операції).

До відома суб’єктів господарювання, щодо законодавчих вимог для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв

(для малих виробництв виноробної продукції)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/435863.html повідомила про порядок отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції.

Термін розгляду документів

Поширені

помилки у документах

Для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції), суб’єктом господарювання до ДПС (м. Київ, Львівська пл. 8) подається заява на отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції) із документами (завіреними нотаріально, або органом, який їх видав), визначеними Законом № 481, а саме:

1. копії засновницьких документів;

2. копія зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції вимогам законодавства;

3. документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію у розмірі 780 грн;

4. договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

5. документи, що підтверджують право користування відокремленими нежитловими приміщеннями (цехами, підвалами, ангарами), призначеними для здійснення господарської діяльності, що належать суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України та обладнанням для виробництва та розливу в споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових;

6. інформація щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.

Не пізніше 30 календар-них днів з дня надход-ження заяви із докумен-тами

1. Відсутня інформація щодо кодів УКТ ЗЕД на виноматеріали та вина.

2. Декларація заповнена не повністю.

3. Інформація, зазначена у декларації суперечить даним, зазначеним у інших документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

4. Відсутні відомості про реєстрацію Декларації.

5. Згідно з даними податкового обліку та реєстрів суб’єкти господарював-ня зареєстровані в якості платника єдиного податку першої ‑ третьої груп

Довідково.

1. Зазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.

Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого відповідно до п. 8 розд. 10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Копії документів, які складені двома та більше сторонами (суб’єктами господарювання) посвідчуються всіма сторонами.

2. Малі виробництва виноробної продукції – суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (абзац сорок дев’ятий статті 1 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481);

3. Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (частина двадцята статті 2 Закону № 481);

4. Використання спирту при виробництві суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) малих виробництв виноробної продукції заборонено (частина перша статті 12 Закону № 481).

Фахівці ДПС відповіли на актуальні питання представників Європейської Бізнес Асоціації

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

ДПС України проінформувала, що у рамках Комунікаційної податкової платформи відбулася чергова зустріч з представниками бізнесу. Цього разу свої питання фахівцям податкової служби ставили представники Європейської Бізнес Асоціації.

Учасники зустрічі обговорювали можливості Електронного кабінету та нові сервіси, які податкова пропонує своїм клієнтам. Так, на сьогодні кількість користувачів приватної частини Електронного кабінету становить понад 2,3 млн осіб, з яких понад 500 тис. юридичних осіб, більше 1,2 млн фізичних осіб – підприємців та понад 600 тис. громадян. Для них функціонує низка сервісів, які дозволяють оперативно отримувати необхідну інформацію.

Також мова йшла про плани ДПС щодо впровадження електронної акцизної марки, проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо.

Представники бізнесу мали змогу не лише отримати вичерпні відповіді на свої питання, але й поділитися своїми пропозиціями щодо сфери оподаткування.

Відкритість, доступність та прозорість – принципи роботи податкової служби, які реалізовуються у рамках функціонування Комунікаційної податкової платформи. ДПС продовжує дієвий діалог з бізнесом.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435876.html .

ТОП – 10 найбільших переглядів відкритих даних

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України проаналізувала станом на 01.10.2020 перегляд наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних.

На сьогодні ДПС оновлює 50 наборів даних у формі відкритих даних з різною періодичністю: щоденно, щомісячно, щоквартально, протягом трьох робочих днів після внесення змін.

Із вказаної кількості наборів даних до ТОП – 10 найбільших переглядів увійшли такі набори даних:

- Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним – 4 021 перегляд;

- Реєстр платників єдиного податку – 2 317 переглядів;

- Реєстр платників податку на додану вартість – 1 953 перегляди;

- Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, – 1 185 переглядів;

- Реєстр неприбуткових організацій – 799 переглядів;

- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 677 переглядів;

- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 665 переглядів;

- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами – 613 переглядів;

- Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 601перегляд;

- Єдиний державний реєстр місць зберігання – 204 перегляди.

Таким чином, отримувати інформацію з наборів даних є зручним та швидким способом та не потребує витрачання додаткового часу на написання запитів та чекання відповіді.

Просимо усіх зацікавлених осіб використовувати набори даних у формі відкритих даних, які оновлюються на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС.

Довідково:

Аналіз наборів даних проводився на підставі даних Порталу відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних з розділу «Статистика переглядів», який розміщений для кожного набору даних.

Детально з інформацією можна ознайомитись на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435806.html

На онлайн семінарі про актуальне для платників акцизного податку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Територіальне відділення АППУ) для представників бізнесу Дніпропетровщини 02.10.2020 проведено семінар.

З урахуванням сьогодення, семінар проходив у режимі онлайн за темою «Адміністрування акцизного податку під час проведення операцій з підакцизними товарами (пальне)».

У заході прийняли участь начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Дегтярьов Денис, заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Вишньовка Ольга, заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак, заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і обігом пального, ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій та члени Територіального відділення АППУ, керівники і бухгалтери платників податків, що входять до складу Територіального відділення АППУ.

Семінар відкрила та привітала усіх учасників Осипова Манушак. Вона побажала корисного та конструктивного діалогу.

Під час семінару присутні отримали відповіді на питання, які турбують платників під час здійснення ними операцій з підакцизними товарами, зокрема з пальним.

По завершенню онлайн семінару учасники подякували за його проведення та висловили сподівання на подальшу співпрацю та необхідність проведення таких заходів у подальшому.

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема,

- зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ);

- обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

- встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати

з урахуванням граничних строків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування (далі – РК), складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПКУ).

Реєстрація ПН та/або РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

► для ПН та/або РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

► для ПН та/або РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

► для зведених ПН та/або РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Чи оподатковується акцизним податком послуга з куріння

кальяна та як при цьому визначається база оподаткування?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником акцизного податку (далі – платник) є, зокрема особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 1 примітки до підпозицій групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» розділу IV Закону України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про митний тариф України» в підпозиції 2403 11 термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається з суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату. Проте продукти, що не містять тютюн, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.

Отже, тютюн для кальяна, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 2403 11, відповідно до чинного законодавства є підакцизним товаром, акцизний податок з якого справляється та обчислюється за ставками, визначеними у п.п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Разом з цим, п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у т.ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування (абзац одинадцятий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами, для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.

Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» зі змінами (далі – Положення).

Для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), Положенням передбачено друк у фіскальному чеку – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення (п. 2 розділу ІІ Положення).

Базою оподаткування акцизним податком є, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Отже, тютюн для кальяна та/або алкогольні напої які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у т.ч. у вигляді куріння кальяна), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина, коньяку тощо) є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.

При цьому платник податку – суб’єкт роздрібної торгівлі, відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ, повинен самостійно визначити суму податку, що підлягає сплаті, виходячи з об’єкту оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Ставка податку для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Відповідне запитання та відповідь на нього розміщене у категорії 114.03 розділу «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ» ЗАГАЛЬНОДОСТУПНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО РЕСУРСУ на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua .

Податкова служба запускає свій Telegram-канал

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє

Державна податкова служба України запускає свій Telegram-канал.

Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі.

Що ж цікавого запропонуємо ми? Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців.

Підписуйся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.

Фахівці ДПС відповіли на актуальні питання представників Європейської Бізнес Асоціації

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435876.html повідомила, що у рамках Комунікаційної податкової платформи відбулася чергова зустріч з представниками бізнесу. Цього разу свої питання фахівцям податкової служби ставили представники Європейської Бізнес Асоціації.

Учасники зустрічі обговорювали можливості Електронного кабінету та нові сервіси, які податкова пропонує своїм клієнтам. Так, на сьогодні кількість користувачів приватної частини Електронного кабінету становить понад 2,3 млн осіб, з яких понад 500 тис. юридичних осіб, більше 1,2 млн фізичних осіб – підприємців та понад 600 тис. громадян. Для них функціонує низка сервісів, які дозволяють оперативно отримувати необхідну інформацію.

Також мова йшла про плани ДПС щодо впровадження електронної акцизної марки, проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо.

Представники бізнесу мали змогу не лише отримати вичерпні відповіді на свої питання, але й поділитися своїми пропозиціями щодо сфери оподаткування.

Відкритість, доступність та прозорість – принципи роботи податкової служби, які реалізовуються у рамках функціонування Комунікаційної податкової платформи. ДПС продовжує дієвий діалог з бізнесом.

До уваги фінансових агентів!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за 2019 податковий рік перенесено строки подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA.

З метою забезпечення реалізації міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (далі – Угода FATCA) Державна податкова служба України повідомляє про отримання від Міністерства фінансів України такої інформації.

На офіційному сайті Служби внутрішніх доходів США опубліковане повідомлення про перенесення у зв’язку з COVID-19 строків подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік для компетентних органів країн, що звітують за моделлю IGA 1, до яких відноситься і Україна, на період до 31 грудня 2020 року. Повідомлення опубліковане за посиланням:

https://www.irs.gov/newsroom/irs-grants-extension-of-time-to-file-fatca-information-returns.

Крім цього, листом від 07.08.2020 Міністерство фінансів США повідомило, що відповідно до постанов Мінфіну США (TD 9610, 78 Fed. Reg. 5873) термін подання звітів для всіх звітуючих країн, у тому числі для України, подовжено до 31 грудня 2020 року.

Зазначені рішення, прийняті Міністерством фінансів США, змінюють терміни виконання міжнародних зобов’язань України, встановлені пунктом 5 статті 3 Угоди FATCA, стосовно надання Службі внутрішніх доходів США інформації щодо підзвітних рахунків до 30 вересня 2020 року, що в свою чергу веде до зміни строків звітування для фінансових агентів.

Відповідно до пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.

Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Підпунктом b) пункту 6 статті 4 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) встановлено, що незважаючи на пункти 3 і 5 статті 3 цієї Угоди, Україна не зобов’язується починати обмін інформацією раніше дати, до якої вимагається подавати подібну інформацію іноземними фінансовими установами, що беруть участь, до Служби внутрішніх доходів відповідно до постанов Міністерства фінансів США.

Враховуючи зазначене, для ДПС України, яка є компетентним органом для цілей автоматичного обміну інформацією в рамках Угоди FATCA, строки подання до Служби внутрішніх доходів США звітів за 2019 податковий рік подовжено до 31 грудня 2020 року. Зважаючи на те, що у Кодексі встановлений термін звітності для фінансових агентів, який забезпечує компетентному органу місячний термін для обробки та перевірки наданої інформації, кінцевий строк подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки подовжуються до 1 грудня 2020 року. До цієї дати фінансові агенти повинні подати через портал IDES (International data exchange service – Міжнародна служба обміну даними) до ДПС України (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) звіти про підзвітні рахунки за 2019 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2018 роки, відповідно до положень Угоди FATCA.

Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 серпня 2020 року № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2020 року за № 810/35093 (далі – Наказ № 496).

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/povidomlennya/431286.html

Нагадуємо, що Наказ № 496 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто з 25.08.2020 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.08.2020 № 66).

ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 гривень.

Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації ПРРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

Умови, за яких звільняються від оподаткування ПДВ

операції з першого постачання доступного житла

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів звільняються від оподаткування ПДВ.

Норми встановлені п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 800), доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.

Пунктом 7 ст.4 Закону № 800 визначено, що державна підтримка будівництва (придбання) доступного житла здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Кошти, передбачені у державному бюджеті на надання державної підтримки, використовуються з урахуванням оптимізації кількості бюджетних програм шляхом концентрації видатків за єдиним головним розпорядником бюджетних коштів, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

З метою застосування п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ повинні бути дотримані наступні умови:

► операція з постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів повинна здійснюватися вперше. При цьому, операцією з першого постачання зазначеного житла, буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановних документів) на готове новозбудоване житло (об’єкт житлового фонду) до першого власника такого житла;

► операції з постачання доступного житла та житла, що будується повинні здійснюватися за державної підтримки будівництва (придбання) житла, а саме, із залученням та/або за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Лише за умови дотримання всіх перелічених умов, операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів будуть звільнятися від оподаткування ПДВ, в частині пропорційній обсягу залучених коштів.

ТОП – 5 відкритих даних, які оновлюються щоденно

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Державна податкова служба України повідомляє, що до ТОП – 5 щоденних відкритих даних, які оновлюються у формі відкритих даних, увійшли:

- Реєстр платників податку на додану вартість (https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837;

- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406125451;

- Реєстр неприбуткових організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190613183429;

- Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614132019;

- Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190610093942.

Зазначені набори даних оприлюднюються у форматі «csv» та з кодуванням UTF – 8 на:

- Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax;

- офіційному вебпорталі ДПС у банері «Відкриті дані» http://tax.gov.ua/datasets.php.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/436201.html

До реєстру великих платників на 2021 рік включено 1 375 компаній

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України затвердила реєстр великих платників податків на 2021 рік. До нього увійшли 1 375 суб’єктів господарювання.

Порівняно з реєстром на 2020 рік кількість підприємств скоротилася на 254 платника. Це пов’язано зі зміною критеріїв віднесення платників податків до категорії великих, що передбачено Законом № 466.

Так, відповідно до Податкового кодексу України, великий платник податків – це, зокрема, юридична особа, в якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України (крім митних платежів) за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро.

Раніше загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Держбюджету, складала 1 млн євро податкових та митних платежів.

Включення підприємств до Реєстру великих платників податків на 2021 рік вже відбувалось за оновленими критеріями.

До нового реєстру не потрапили 535 платників, які на сьогодні обслуговуються в Офісі великих платників податків ДПС та перебувають в Реєстрі – 2020. Натомість Реєстр – 2021 поповнився 281 новим великим платником, з яких, зокрема, 94 – підприємства торгівлі, 27 – фінансові та страхові установи.

Переглянути Реєстр великих платників податків на 2021 рік.

Реєстр великих платників податків на 2021 рік також оприлюднено у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних та на вебпорталі ДПС у банері «Відкриті дані».

Про це ДПС України повідомила на офіційному веб-порталі за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/436158.html

Податковою службою утворено територіальні органи як її відокремлені підрозділи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною податковою службою України утворено територіальні органи, як її відокремлені підрозділи.

Відповідний наказ підписано Головою ДПС Олексієм Любченком та погоджено Міністром фінансів України Сергієм Марченком.

«Забезпечення функціонування ДПС у форматі єдиної юридичної особи є однією з пріоритетних задач, визначених для ДПС низкою рішень Уряду та структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ. Тому утворення територіальних органів за новим принципом є важливим кроком у виконанні цього завдання», – зазначив Голова ДПС Олексій Любченко.

Надалі Державна податкова служба буде функціонувати як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Такі зміни сприятимуть:

• посиленню інституційної спроможності ДПС,

• уникненню дублювання функцій і процедур в ДПС,

• забезпеченню відкритості та прозорості діяльності Служби,

• мінімізації корупції,

• покращенню надання послуг платникам податків.

До кінця року будуть реалізовані заключні кроки щодо забезпечення функціонування ДПС як єдиної юридичної особи.

Нагадаємо, що на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30 вересня прийнято постанову, відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435888.html

Платники Дніпропетровщини за дев’ять місяців 2020 року

спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 45,8 мільярдів гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів за січень – вересень 2020 року (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 33 млрд 720,6 млн гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 15 млрд 841 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 17 млрд 879,6 млн гривень.

За підсумками дев’яти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 12 млрд 89,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 401,4 млн гривень.

Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, які не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Норми встановлені п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Викрадено авто: чи необхідно сплачувати транспортний податок?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє повідомляє, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Норми визначені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ (п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

У разі незазначення видів діяльності у раніше поданій

Таблиці даних платника ПДВ, такий платник може надати нову Таблицю

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник податку має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно з ДКПП.

У результаті масштабної спецоперації ДПС та СБУ припинено роботу конвертцентру з обігом 15 млрд гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Фахівці Державної податкової служби України взяли участь у операції, яку проводила Служба безпеки України, щодо припинення діяльності у Києві масштабного конвертаційного центру. Цей конвертцентр за час своєї роботи організував обіг коштів на понад 15 млрд гривень.

Як відзначив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час брифінгу в СБУ, це вперше за останні роки така масштабна спільна спецоперація СБУ та ДПС. Завдяки такій співпраці вдалося не лише викрити протиправну діяльність а й упередити в подальшому використання злочинної схеми, яка коштувала б бюджету значних сум.

«Посилення уваги Державної податкової служби до припинення схем зловживань з ПДВ вже дозволило забезпечити додаткові кошти до бюджету. Так, на сьогодні ми вже маємо 22 млрд гривень додаткових податкових надходжень. Це ті кошти, які спрямовані на своєчасне фінансування соціальних зобов’язань держави перед громадянами, фінансування соціальних проектів тощо. 22 мільярди гривень – це ті кошти, які ми не будемо додатково позичати, за які ми не будемо сплачувати відсотки та за які не доведеться виконувати політичні умови при запозиченні. Розкриття таких схем і є результатом цифровізації, про яку говорить вище політичне керівництво держави», – наголосив Євген Олейніков.

Водночас, за його словами, боротьба зі схемами – це захист не лише українського бюджету від недонадходжень коштів, які знаходяться в тіні, а й захист чесного бізнесу від недобросовісної конкуренції.

«При зменшенні ВВП сьогодні спостерігається зростання обсягу реалізації. Тобто рівень тіньової економіки зменшився, а покупці перейшли в легальний сектор. ПДВ своєчасно відшкодовується підприємствам, а, отже, в них з’являються обігові кошти, що впливає на зростання реалізації продукції підприємствами реального сектору економіки. А це, зокрема, свідчить про те, що підприємства не скорочуватимуть, а навпаки, створюватимуть легальні робочі місця», – зазначив Євген Олейніков.

Викритий під час спільної операції конвертцентр функціонував протягом 2019 – 2020 років. Його організатори зареєстрували понад 400 фіктивних фірм. З допомогою конвертцентру тисячі підприємств, зокрема державних та комунальних, ухилялися від сплати податків в особливо великих розмірах.

«Весною цього року ми розпочали тісну співпрацю з Державною податковою Службою для блокування схем з мінімізації податків через електронні системи ДПС. Спільна робота вже дозволила повернути до бюджету мільярди гривень та унеможливити такі оборудки у майбутньому», – наголосив начальник управління Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк.

До організації злочинної схеми причетні посадовці комерційних банківських установ і колишнє керівництво Державної податкової служби. Вони, зокрема, давали можливість замовникам оминати систему автоматизованого моніторингу оцінки ступенів ризику. Таким чином зловмисники отримали можливість використовувати вразливості інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС і як наслідок – ухилятися від сплати податків.

Цей конвертаційний центр був частиною більш глобального протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ, який раніше блокувала СБУ у ДПС.

Слідчі дії тривають.

Нагадаємо, за участі Державної податкової служби Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора та Державною службою фінансового моніторингу провела спецоперацію з викриття і блокування у ДПС протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ для суб’єктів господарювання.

За версією слідства, у період свого існування у 2019 – 2020 роках ця схема щомісяця завдавала державі збитків на понад 2 мільярди гривень.

ДПС та СБУ й надалі застосовуватимуть комплексний підхід у напрямі руйнування протиправних схем з ПДВ.

Переглянути відео виступу заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова під час брифінгу можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/6759.html.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/436349.html

Просто та зручно: Форма для подання запиту на отримання

публічної інформації

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України нагадала: для спрощення процедури оформлення письмового запиту на отримання публічної інформації можна використовувати Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби.

Зазначена Форма та зразок її заповнення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Публічна інформація» – Форма для подання запиту https://tax.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/429621.html.

Електронна адреса ДПС для подання запиту на отримання публічної інформації: publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що на електронну адресу publicinfo_dps@tax.gov.ua не надсилаються пропозиції, заяви, скарги громадян, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб, а також питання щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, питання з роз’яснення прав та обов’язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пропозиції, заяви, скарги розглядаються ДПС відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» і такі звернення від громадян надсилаються на електронну скриньку zvernennya_dps@tax.gov.ua – у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації). Підпис громадянина в електронному зверненні може бути відсканованим, сфотографованим. Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Звернення від юридичних осіб та самозайнятих осіб приймаються на електронну адресу post@tax.gov.ua

Довідково: Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів та отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», затвердженим у Міністерстві юстиції України від 29.07.2020 №717/35000 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0717-20#Text

https://tax.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/normativn/74695.html

Інформація оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/436245.html

На зустрічі очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з представниками об’єднаних територіальних громад обговорювались нагальні питання

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 07 жовтня 2020 року відбулася зустріч начальника ГУ ДПС Чуб Ганни з представниками об’єднаних територіальних громад та органів місцевого самоврядування на тему «Вплив нормативної грошової оцінки земельних ділянок на дохідну частину місцевих бюджетів, прийняття рішень щодо затвердження технічної документації та строків її введення».

Захід пройшов за участі керівників структурних підрозділів ГУ ДПС, представника редакції Всеукраїнської професійної бухгалтерської газети «Все про бухгалтерський облік» (м. Дніпро Дніпропетровської області).

Очільниця ГУ ДПС ознайомила учасників зустрічі з підсумками роботи податкових органів регіону за 9 місяців 2020 року та зазначила: «Співпраця податківців області з об’єднаними територіальними громадами – один з важливих та дієвих напрямків наповнення місцевих бюджетів нашого регіону, особливо зараз – в умовах децентралізації, коли значно зростає роль та відповідальність органів місцевого самоврядування за надходження коштів до місцевих скарбниць».

Вона акцентувала увагу, що одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів є плата за землю та звернула увагу присутніх на важливість питань, пов’язаних з проведенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Чуб Ганна подякувала кожного із присутніх за те, що знайшли час для зустрічі та долучились до обговорення нагальних питань сьогодення.

Начальник управління податкового адміністрування ГУ ДПС Каліногорська Вікторія зауважила: «Питання місцевого оподаткування є важливим інструментом функціонування та розвитку місцевого самоврядування. Адже успішне виконання функцій та завдань, покладених на органи місцевого самоврядування, неможливе без належного фінансового забезпечення».

Вона відзначила, що одним із шляхів збільшення надходжень плати за землю є своєчасне проведення та перегляд раніше затвердженої нормативної грошової оцінки землі, яка згідно з Податковим кодексом України є базою оподаткування земельним податком.

Начальник відділу адміністрування місцевих податків і зборів, податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС Садика Наталія зупинилась на порядку проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, питаннях стосовно прийняття рішень щодо затвердження технічної документації та строків її введення, офіційного оприлюднення рішень рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, порядку та особливостях визначення бази оподаткування з плати за землю.

Вона зазначила, що правове регулювання питань, пов’язаних з проведенням грошової оцінки земель, земельних ділянок, та землеоціночною діяльністю, визначено Законом України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (зі змінами) (далі – Закон № 1378). За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок на підставі положень статті 20 Закону № 1378 складається технічна документація із землеустрою, відповідно до вимог Закону України від 22.05.2003 № 858 «Про землеустрій» із змінами.

Технічна документація земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами, а земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, – відповідними районними радами.

Садика Наталія звернула увагу присутніх на те, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України).

Зустріч пройшла у форматі конструктивного спілкування, учасники заходу отримали фахові відповіді на питання, які виникають у роботі органів місцевого самоврядування.

Трудові відносини: про укладання трудового договору

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути:

► безстроковим, що укладається на невизначений строк;

► на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

► таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Письмовий трудовий договір обов’язково оформлюється у письмовому вигляді у випадках, передбачених законодавством, а саме:

► при організованому наборі працівників;

► при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

► при укладенні контракту;

► у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

► при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

► при укладенні трудового договору з фізичною особою;

► при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;

► в інших випадках, передбачених законодавством України (ст. 24 КЗпП).

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Письмовий трудовий договір має містити у собі всі істотні умови, а саме: трудові обов’язки, режим роботи, тривалість робочого часу та часу відпочинку, умови оплати праці, пільги, компенсації, додаткові гарантії тощо.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної податкової служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами.

Про заповнення Книга обліку доходів і витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі використання праці найманих працівників

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок № 481).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку № 481).

Відповідно до п. 6 Порядку № 481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

При цьому нормами ПКУ та Порядком № 481 відсутня вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою.

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Екологічний податок за утворення та

тимчасове зберігання радіоактивних відходів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (далі – податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

► до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;

► здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.

Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).

Інформація щодо зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, обігу спирту етилового

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

30 вересня 2020 року завершився тестовий режим автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, обігу спирту етилового.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, 12.08.2020 № 715 «Про затвердження Порядку здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового», податкові органи використовуватимуть результати зіставлення під час перевірок, які проводяться відповідно до закону.

Зіставлення спрямоване на забезпечення перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового.

Мова йде про виявлення за звітний календарний місяць наявних розбіжностей між показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального / Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового понад встановлені допустимі значення.

Зіставлення здійснюється за показниками станом на 1 число місяця, що настає за звітним, та проводиться, починаючи з 16 числа кожного місяця, що настає за звітним. Так, наприклад, за вересень 2020 року – починаючи з 16 жовтня 2020 року.

При наявності розбіжностей платники можуть скласти та зареєструвати такі документи, необхідні для усунення розбіжностей, у:

- СЕА РПСЕ – акцизні накладні та/або розрахунки коригування, заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, передбачені статтями 231 і 232 Кодексу;

- ЄДР витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі / ЄДР витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового – електронні документи для наповнення реєстрів, які формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів за кожним місцем розташування акцизного складу (коригуючі електронні документи).

Результати автоматичного зіставлення платник акцизного податку може отримати, надіславши через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» на отримання в електронному вигляді повідомлення про результати зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів та залишків обігу спирту етилового за формою J/F 1305801.

Інформація розміщена на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/436445.html

Інтернет-конференція начальника Головного управління

ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ

на тему «Новації, запроваджені законами України № 466 та № 786»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що днями на платформі ІА «Мост-Днепр» відбулася інтернет-конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ на тему «Новації, запроваджені законами України № 466 та № 786».

У рамках цієї інтернет-конференції очільниця ГУ ДПС розповіла про підсумки роботи ГУ ДПС за 9 місяців поточного року.

Вона зазначила, що у січні – вересні 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) понад 33,7 мільярдів гривень, що на 90,7 мільйонів гривен більше ніж за 9 місяців минулого року.

При цьому, до Державного бюджету країни надійшло понад 15,8 мільярдів гривень, до місцевих бюджетів регіону – майже 17,9 мільярдів гривень.

За підсумками дев’яти місяців поточного року надійшло майже 12,1 мільярд гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 401,4 мільйони гривень перевищує минулорічні показники.

Наводимо питання, які цікавили платників під час конференції, пов’язані з новаціями, запровадженими законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон України № 466), основні положення якого набрали чинності 23 травня 2020 року, та від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (Закон України № 786), що набрав чинності 08 серпня 2020 року.

Питання 1. Вітаю! Мене цікавить питання, якщо отримувач доходу –нерезидент, який не є бенефіціарним отримувачем доходу, чи дозволяється застосування міжнародного договору України?

Відповідь: Добрий день!

Положення статті 103 Податкового кодексу України (Кодекс) Законом України № 466 доповнено новими нормами, відповідно до яких податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.

У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:

а) від отримувача доходу – заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у п.п. «б» п. 103.2 ст. 103 Кодексу;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу – заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Питання 2. Добрий день! Хочу отримати відповідь на наступне питання. За рішенням суду скасовано анулювання реєстрації мене, як платника ПДВ: що у такому разі із сумою ПДВ, на яку я маю право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідь: Вітаю!

Законом України № 466 статтю 2001 Кодексу доповнено новими нормами (п. 2001.3) .

Так, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником ПДВ такої особи є анульованою з підстав, передбачених п. 184.1 ст. 184 Кодексу.

Питання 3. Доброго дня!

Скажіть, будь ласка, як я можу при отриманні податкової знижки за 2019 рік підтвердити понесені витрати?

Відповідь. Добрий день!

Законом України № 466 внесено зміни до п. 166.2 ст. 166 Кодексу у частині документального підтвердження витрат, які включаються до податкової знижки.

Так, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація), має подати до контролюючого органу копії документів, які підтверджують витрати, що включаються до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Звертаємо увагу, що відповідно до внесених Законом України № 466 змін до ст. 166 Кодексу з 23.05.2020 платник ПДФО може підтвердити витрати електронним розрахунковим документом. При цьому, у податковій Декларації такий платник зазначає лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Нагадаємо, що для отримання права на податкову знижку за 2019 рік платник ПДФО подає Декларацію по 31 грудня 2020 року (включно). Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання Декларації.

Питання 4. Добрий день. Хотілось уточнити, як можна отримати консультацію за допомогою Електронного кабінету?

Відповідь. Вітаю!

Законом України № 466 внесено зміни до Кодексу, зокрема в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (ІПК).

Так, з 01 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі. Для цього платнику необхідно подати запит на ІПК через меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету.

Запит на ІПК в електронній формі необхідно оформлювати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Крім того, податковий орган має право надавати індивідуальні податкові консультації також в електронній формі.

Також відповідно до змін, внесених Законом України № 466, збільшено з 10 до 15 календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, складає не більше 40 днів.

Питання 5. Доброго дня! Я приватний підприємець – «єдинник» другої групи і хочу запитати: з якого періоду я зможу відмовитись від обов’язку ведення книги обліку доходів?

Відповідь. Вітаю!

Відповідно до Закону України № 786 з 01 січня 2021 року скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОПи – «єдинники» будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:

► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;

► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Кодексу.

Водночас, по 31 грудня 2020 року згідно з вимогами Кодексу ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ ведуть Книгу обліку доходів та витрат.

Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОПи – «єдинники» необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Питання 6. Добрий день. У мене таке питання: як підтвердити достовірність номера облікової картки платника податків?

Відповідь. Добрий день.

Відповідно до норм Кодексу за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Згідно з доповненнями, внесеними Законом України № 786 до п. 70.9 ст. 70 Кодексу, підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, тобто картка платника податків, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.

Особа за власним вибором за потребою пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі – платників податків, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

На Дніпропетровщині підведені підсумки Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків - 2019»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями, на зустрічі в онлайн режимі відбулося відзначення та нагородження переможців Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків-2019» на регіональному рівні.

У нагородженні переможців прийняли участь Голова ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова, начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб, представники бізнесу області.

Вікторія Захарова привітала учасників зустрічі та подякувала за сумлінну працю і важливість сплати податків для суспільства.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб, звертаючись до учасників зустрічі, зазначила: «Рейтинг насамперед сприяє вихованню високої податкової культури та популяризації прозорого ведення бізнесу. Саме сумлінні платники забезпечують стабільність та статок в Україні».

У рейтингу здобули перемогу підприємства Дніпропетровщини у номінаціях: промисловість, торгівля, будівництво, фінанси, інформація та телекомунікації.

Для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів необхідно подати пакет документів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються:

► копії засновницьких документів;

► атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;

► договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.

Зазначені у Законі № 481 документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Заява про видачу ліцензії та вищезазначені документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи (частина четверта ст. 3 Закону № 481).

Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) (частина п’ятнадцята ст. 3 Закону № 481).

Повний технологічний цикл виробництва – це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481), акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 481).

При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 291/1316, із змінами та доповненнями.

Податкова соціальна пільга застосована без заяви:

чи є відповідальним за сплату ПДФО працедавець?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 (далі – ПКУ).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників ПДФО заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Проте податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги (п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги» (далі – Порядок № 1227).

Згідно із п. 169.3 ст. 169 ПКУ у випадку, якщо платник ПДФО має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно вказати, яким видом пільги платник хоче скористатись та додати відповідні підтвердні документи.

Якщо ж державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву, в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО.

Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату ПДФО є працедавець, який застосував податкову соціальну пільгу без отримання від працівника заяви про її застосування.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми визначені п. 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі –ЗКУ).

Статтями 125, 126 ЗКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (ст. 211 ЗКУ).

При цьому повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 п. «б» частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами).

Отже, площі земельних ділянок щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Как считаете, коронавирус, вызывающий COVID-19, был создан искуственно?

Реклама
Реклама