СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-02-10 14:24 84 Нравится

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Соборним управлінням за січень 2020 року забезпечено

понад 654 млн гривень надходжень до Зведеного бюджету

За січень 2020 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 654 млн 247 тис. грн, що на 74 млн 414,0 тис. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж січня 2020 року спрямовано 355 млн 759,5 тис. грн, що на 37 млн 839 тис. грн більше надходжень січня минулого року.

До місцевих бюджетів за перший місяць поточного року надійшло 298 млн 488,1 тис. гривень, що на 36 млн 574,5 тис. грн більше фактичних надходжень січня 2019 року.

Центрами обслуговування платників Соборного управління протягом січня 2020 року надано понад 3 тис. адміністративних послуг

У Центрах обслуговування платників Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області cтворено комфортні умови для платників податків та організовано роботу по прийому звітності з урахуванням різних способів її надходження.

Крім того, громадяни та представники бізнесу можуть отримати консультаційні та адміністративні послуги: подати звітність, оформити документи, отримати необхідні довідки та виконати всі процедури з мінімальною витратою часу.

За січень 2020 року Центрами обслуговування платників (далі - ЦОП) надано 3222 адміністративні послуги, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 1861; ЦОП Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області –1361.

Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами: видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків – 888 (27,5%); реєстрація платника єдиного податку – 395 (12,3%); видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 377 (11,7%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 356 (11,0%); реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 271 (8,0%).

Для зручності доступу до мережі Інтернет зали ЦОП обладнані покриттям Wi-Fi, а також плазмовими екранами для трансляції актуальної інформації. При необхідності консультант-модератор допоможе у пошуку необхідної інформації, що розміщена на стендах при заповненні документів.

Про декларування доходів громадян на радіохвилях

UA: Українське радіо Дніпро

Начальник відділу забезпечення роботи Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ольга Величко в ефірі радіостанції «UA: Українське радіо Дніпро» розповіла про декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році.

Вона нагадала, що обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація) визначено ст. 67 Конституції України та нормами Податкового кодексу України.

Зупинилася на доходах при отриманні яких, протягом року, у громадян виникає обов’язок подання декларації та звернула увагу, що декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника. Висвітлені питання порядку подання декларації, відповідальності за несвоєчасне подання декларації та несвоєчасну сплату податку (збору), а також випадки за яких платник податків звільнений від подання декларації про майновий стан і доходи.

Крім того, Ольга Величко довела до слухачів, що останній день подання декларації за 2019 рік – 30 квітня 2020 року, а граничний термін сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації припадає на 31 липня 2020 року.

Окремо розглянуто питання права на податкову знижку для фізичних осіб.

Щодо включення до доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку суми поверненого завдатку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (п.3 ст. 571 ЦКУ).

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.

Зміни у податковому законодавстві та питання декларування доходів громадян розглядалися під час зустрічі з платниками податків

Заступником начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Лесею Удовіною проведено зустріч з платниками податків Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра на тему: «Зміни у податковому законодавстві. Адміністрування юридичних осіб. Декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році».

Під час заходу розглянуті останні зміни у податковому законодавстві, актуальні питання при адмініструванні юридичних осіб.

Окремо Леся Удовіна зупинилася на питаннях декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році та застосуванні новітніх реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

Вона довела до відома платників, що з 01 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нагадала, що обов’язок щодо подання Декларації у громадян – платників податків виникає при отриманні доходів не від податкових агентів та в інших випадках передбачених Податковим кодексом України.

Звернула увагу, що з 19 квітня 2020 року платники зможуть використовувати програмні РРО.

Крім того, під час заходу розглянуті питання легалізації заробітної плати, застосування електронних сервісів ДПС України, антикорупційного сервісу «Пульс», правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу».

Наприкінці зустрічі платникам розповсюджена друкована продукція на податкову тематику.

Офіційне працевлаштування – запорука забезпеченого майбутнього

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

В інформаційному центрі газети Дніпра «Наше місто» відбулася пресконференція з питань легалізації робочих місць та заробітної плати.

У пресконференції прийняли участь: т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Владислав Катченко, начальник Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич та начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

У рамках виконання доручення Прем’єр-міністра України щодо вжиття заходів, спрямованих на детінізацію зайнятості населення у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування, підприємцям Дніпра нагадали про необхідність офіційного працевлаштування робітників.

Так, інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради спільно з Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області продовжують роз’яснювальну роботу щодо важливості офіційного працевлаштування та пояснюють роботодавцям про наслідки порушень законодавства про працю.

Як зазначила Тетяна Янушкевич, зараз головне завдання – проінформувати максимальну кількість підприємців Дніпропетровщини. Вона нагадала, що серед переваг офіційного працевлаштування, зокрема є наявність страхового стажу, можливість звертатися до центру зайнятості у разі втрати роботи та отримувати лікарняний.

Владислав Катченко зауважив, що за результатами інформаційно – роз’яснювальної роботи податкової та пенсійної служб області формується список, так званих, ризикових підприємств та закликав роботодавців не потрапити до нього.

Зі свого боку, Вікторія Каліногорська наголосила, що на сьогоднішній день питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості із її виплати є і залишається одним із першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Тільки завдяки легалізації зайнятості населення та детінізації заробітної плати можливе додаткове збільшення податкових надходжень, зокрема податку на доходи фізичних осіб, що є основним джерелом надходжень місцевого бюджету.

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків.

Тож, на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби регіону є сприяння легалізації трудових правовідносин у бізнес-середовищі та оптимізація процедури реєстрації трудових правовідносин з найманими працівниками.

Постійно звертається увага керівників підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців на обов`язкове оформлення трудових відносин із найманими працівниками, на недопущення виплати заробітної плати у розмірі, меншому за встановлений законодавством рівень.

Основа соціальної захищеності працівника – офіційне укладання трудових відносин та виплата належної працівнику суми заробітної плати відповідно до чинного законодавства!

Уряд змінив порядок подання інформації органам ДПС

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України повідомила, що Уряд затвердив постанову, якою внесено зміни до пунктів 9 та 13 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом.

Під час періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, отримувачі та користувачі електронних довірчих послуг зможуть використовувати кваліфікований електронний підпис з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Нові положення забезпечують належне виконання вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406199.html

Затверджено Стратегію у сфері протидії

незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406257.html проінформувала про наступне.

Кабінет Міністрів України затвердив план реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року. Цей документ сприятиме ліквідації всіх форм незаконного виробництва та обігу виробів із тютюну.

Основна мета реалізації Стратегії – скорочення умов для існування тіньової економіки та корупції, і, як результат, – покращення інвестиційного іміджу України.

План заходів передбачає проведення на державному рівні системних досліджень у цій сфері, зокрема в частині нелегального виробництва та обігу тютюнових виробів.

Серед основних кроків у цьому напряму:

► ухвалення відповідних нормативно-правових актів;

► здійснення виконавчими органами влади відповідних дій та прийняття управлінських рішень;

► активізація міжнародного співробітництва.

Документ визначає індикатори та терміни виконання цих заходів.

Оподаткування ПДВ факторингових операцій

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Нормами п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

◄ надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов’язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

◄ відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;

◄ переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.

Отже, якщо об’єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.

В іншому випадку, якщо об’єктом факторингових операцій є об’єкти відмінні від зазначених вище, то факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Про перевірку терміну дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:

1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього у полі:

«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих

послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Особливості визначення розмірів ставок

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Норми встановлені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) з 01 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону № 1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

У 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4; п.п. 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1160) (п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1791).

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» встановлено, що у 2018 та 2019 роках до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування у 2018 року та у 2019 роках, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 п.12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону № 1160.

ДПС за підтримки Міністерства фінансів України

запустила пілотний проєкт «Пошук акцизної марки»

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.

Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав.

Нині електронний сервіс «Пошук акцизної марки» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу excise@tax.gov.ua.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406386.html

Які особи мають обов’язок подати

декларацію про майновий стан і доходи від імені платника

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2019 року, триває.

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).

Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;

► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.

Оподаткування ПДВ дебіторської заборгованості

у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

За тимчасове розміщення відходів на власній території у разі виробництва продукції тваринництва екологічний податок не справляється

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платників екологічного податку визначено п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).

Згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 187) відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Термін «розміщення відходів» визначено п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Термін «відведені місця чи об’єкти» визначено абзацом шістнадцятим ст. 1 Закону № 187 як місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відходи є об’єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом (ст. 8 Закону № 187).

Отже, суб’єкти господарювання за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, зокрема у разі виробництва продукції тваринництва, і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, не є платниками екологічного податку.

Проведення рекламної акції із безоплатним розповсюджуванням алкогольних напоїв: чи потрібно придбавати ліцензію?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Норми визначені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).

Згідно із п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Звертаємо увагу, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а саме: 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень (ст. 17 Закону № 481).

Для роботодавців запроваджено нові штрафи

за порушення законодавства про працю

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 12 грудня 2019 року № 378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України» (далі – Закон № 378), який набрав чинності 02.02.2020, внесено зміни, зокрема до ст. 265 Кодекса законів про працю України (далі – КЗпП).

Так, відповідно до внесених змін ст. 265 КЗпП викладено у новій редакції, а саме: юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;

► вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;

► вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.

У разі сплати юридичною особою або ФОП, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.

Слід зауважити, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Закон № 378 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.02.2020 № 20.

До уваги платників ПДВ!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).

Зокрема, Постановою № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також Постановою № 1165 затверджені критерії ризиковості платника ПДВ, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій.

З набранням чинності Постанови № 1165 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Постанову № 1165 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.01.2020 № 13.

В Єдиному вікні доступні нові форми Таблиці даних платника ПДВ та Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 30.01.2020 додано нові форми документів.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.4.0) станом на 30.01.2020

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Нові версії документів:

У зв’язку з набранням чинності 01.02.2020 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:

F/J 1313203 – Додаток 1. Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1313303 – Додаток 2. Заява про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1413203 – Додаток 3. Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1412601 – Додаток 4. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

F/J 1312303 – Додаток 5. Таблиця даних платника податку на додану вартість;

F/J 1412306 – Додаток 6. Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

F/J 1413304 – Додаток 7. Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

F/J 1314901 – Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

ПДВ – декларація: зміни 2020

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що ДПС України у зв’язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167» (далі – Наказ № 488) листом від 31.01.2020 № 1617/7/99-00-07-03-02-07 (далі – Лист № 1617) надала опис основних змін, внесених Наказом № 488 до податкової звітності з ПДВ.

Так, Наказом № 488 внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація), форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Внесені зміни деталізують порядок відображення у розділі І «Податкові зобов’язання» Декларації обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Разом з цим, з рядка 5 Декларації, виділено окремий рядок 5.1 для зазначення обсягів операцій, які звільнені від оподаткування.

У новій редакції викладено також додаток 6 Декларації (далі – Д6). Так скасовано «Звіт про суми податкових пільг» та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, що звільнені від оподаткування, впроваджено таблицю 2 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».

Таблиця 2 (Д6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Інформація зазначається у розрізі податкових пільг, які використовуються платником ПДВ.

Нову редакцію отримала Таблиця «Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів».

У новій редакції викладено форму Розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ для осіб, не зареєстрованих платниками податку на додану вартість. Вона, зокрема, передбачає нарахування самостійно платником суми штрафу у зв’язку з виправленням помилок у разі, якщо внаслідок уточнення збільшується сума нарахованих податкових зобов’язань.

Так, особам, не зареєстрованим як платники ПДВ, надана можливість відкоригувати задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, що нараховані отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Нагадуємо, що вищезазначені нововведення набрали чинності з 01.01.2020.

Детальніше про зміни у формі та заповненні Декларації у Листі № 1617, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74330.html

Система електронного адміністрування реалізації пального

в Електронному кабінеті

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що в Електронному кабінеті представлено меню «Система електронного адміністрування реалізації пального», яке надає користувачам Електронного кабінету доступ до інформації з Системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП), а саме до:

● Реєстру операцій обсягів пального;

● Реєстр сум акцизного податку;

● Реєстр транзакцій.

Реєстр операцій обсягів пального

У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в СЕА РП – акцизних накладних, розрахунків коригування тощо за обсягами реалізації відповідного виду пального. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники Реєстру.

Реєстр сум акцизного податку

У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в СЕА РП – акцизних накладних, розрахунків коригування тощо за сумами акцизного податку. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники Реєстру.

Реєстр транзакцій

У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком, в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на рахунку. Реєстр транзакцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних транзакцій від новіших до старіших.

Особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.

Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Про ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати

за користування радіочастотним ресурсом України

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:

► радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;

► стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;

► радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2 – 7 ГГц та 10 – 42,5 ГГц (примітка 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ).

Примітками 2 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 і підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.

Слід зазначити, що передбачені примітками 1 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.

Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати (абзац дев’ятий п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).

пРРОсто про РРО: актуальні питання та відповіді на них

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області надає до вашої уваги відповіді на актуальні питання стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

1. Як вирішити проблему з відображенням у чеку округлення через неможливість видати здачу дрібними монетами, виведеними з обігу, якщо сервісний центр не спроможний програмувати РРО так, щоб у чеку відображалася сума до округлення і після округлення.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

- у рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

При цьому, до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю. При цьому, заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Якщо програмне забезпечення РРО не передбачає внесення додаткових рядків у фіскальний чек, радимо звернутися із цього питання до центру сервісного обслуговування або виробника такого РРО.

2. По РРО:

► Що таке програмний РРО?

- Програмний РРО – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

► Дії користувача, який застосовує програмний РРО, у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється у режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

► Як покупець може отримати електронний розрахунковий документ?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Довідково. Електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений РРО, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним РРО у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Про запровадження єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з 01 січня 2021 року наберуть чинності закони України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Обидва закони опубліковані в офіційному виданні «Голос України» від 25.09.2019 № 183.

Нову єдину звітність з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вперше потрібно буде подавати за І квартал 2021 року.

Інформація для ФОП – платників єдиного податку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків:

► податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку, зокрема, першої – третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ;

► податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

► податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності.

Згідно з 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Включення неприбуткової установи до Реєстру неприбуткових установ та організацій: чи надсилається рішення до такої організації?

Соборне управління ГУ Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).

Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку № 440.

Абзацом восьмим п. 8 Порядку № 440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку № 440).

Враховуючи зазначене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

З переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).

Орендар, який продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, продовжує сплачувати орендну плату

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ), а платником орендної плати – орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до ст. 31 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) договір оренди землі припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 33 Закону № 161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуюче вищевикладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі. При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Если бы в ближайший день состоялись выборы Президента Украины, кому отдали бы свой голос?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама