СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2019-11-04 12:43 231 Нравится

Де дізнатися нові реквізити рахунків

для сплати податків, які діють з 01.10.2019

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України нагадала про наступне.

З 01 жовтня у зв’язку з переходом ДПС України на міжнародні стандарти IBAN, Державною казначейською службою України відкрито нові бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів.

Дізнатися про нові реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платник податків може з таких джерел:

► на офіційному вебпорталі ДПС в рубриках:

Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);

Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.10.2019) (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/).

► у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

► у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395340.html

З початку року анульовано 65 ліцензій

за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.10.2019 діє 14 345 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 822 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 463 ліцензії, на тютюнові вироби – 6 316, на право роздрібної торгівлі пальним – 507 ліцензій та 59 ліцензій на зберігання пального.

З початку року платники податків Дніпропетровщини отримали 11 406 ліцензій, зокрема: 5 878 – на право торгівлі алкогольними напоями і пивом та 4 961 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом січня – вересня 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 777 ліцензій; анульовано – 1 733 ліцензії, в тому числі 65 – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Затверджено зміни до типової кореспонденції

субрахунків бухгалтерського обліку

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 18.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.09.2019 № 386 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.10.2019 за № 1082/34053) (далі – Наказ № 386), яким затверджено зміни до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами (далі – Типова кореспонденція субрахунків).

Наказом № 386 до Типової кореспонденції субрахунків додано нові рядки, які визначають зміст господарські операції, зокрема:

► 1.34 – переведення об’єктів основних засобів з операційної нерухомості до інвестиційної нерухомості.

Відображення нарахованої суми зносу на об’єкти основних засобів, які переведені з операційної нерухомості до інвестиційної нерухомості;

► 1.35 – переведення об’єктів основних засобів з інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості.

Відображення нарахованої суми зносу на об’єкти основних засобів, які переведені з інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості;

► 1.36 – переведення інвестиційної нерухомості до складу запасів з метою реалізації:

- віднесення до запасів балансової вартості;

- списання суми зносу;

- віднесення до накопичених фінансових результатів балансової вартості інвестиційної нерухомості при переведенні її до складу запасів.

Наказ № 386 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 18.10.2019 № 80.

Відвантаження та отримання пального не в один день:

визначення дати складання акцизної накладної

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник акцизного податку при реалізації, зокрема, пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого, зокрема, пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Норми встановлені абзацом першим п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності, зокрема, на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Акцизна накладна складається платником акцизного податку, зокрема в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (абзац перший п. 231.3 ст. 231 ПКУ).

При цьому, у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ платникам акцизного податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій, та не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого (втраченого) пального протягом такого місяця.

Отже, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата фізичної передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах, незалежно від того, коли відбулась сплата або перехід права власності, отримання його покупцем.

Про новації податкового законодавства, які діють з 20 жовтня 2019 року

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 20.10.2019 набрали чинності окремі норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).

Так, абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 внесені зміни до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Крім того, абзацами другим – одинадцятим п. 18 Закону № 129 внесені зміни до пунктів 25, 26 та 28 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких, зокрема, норми ст. 120² ПКУ щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизних накладних/розрахунків коригування не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року та визначено порядок реєстрації другого примірника акцизної накладної, складеної відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.

Реєстрація підрозділу нерезидента, що обліковується як неплатник податку на прибуток і прийняв рішення про здійснення господарської діяльності

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, що не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але відповідно до ПКУ зобов’язаний сплачувати податки і збори, для взяття на облік подає до контролюючого органу документи, визначені п.п. 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

При цьому, взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Відповідно до п.п. 1 п. 3.4 розділу III Порядку № 1588 відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділу V Порядку № 1588.

Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, що обліковується в контролюючому органі як неплатник податку на прибуток, та прийняв рішення про провадження господарської діяльності через постійне представництво, подає до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РПП у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588.

Відкриті дані – відкритість ДПС

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Державна податкова служба України оприлюднила 40 основних наборів даних у формі відкритих даних, які відносяться до компетенції ДПС та, зокрема, які були закріплені за ДФС. Відкриті дані оприлюднено на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua/organization/derzhavna) та у банері «Відкриті дані» головної сторінки офіційного вебпорталу ДПС (tax.gov.ua/datasets.php?q=).

Таким чином податкова служба як правонаступниця прав та обов’язків реорганізованої ДФС виконала вимоги ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).

Зазначеною постановою також визначено ще 15 наборів даних для всіх розпорядників інформації, з яких до компетенції ДПС належать 12 наборів даних та які поступово оприлюднюються і оновлюються.

Кожний із наборів даних має свою періодичність оновлення на інформаційних ресурсах, а саме – щоденно; щотижня; щомісяця; щокварталу; щороку; протягом трьох робочих днів з моменту внесення таких змін.

Отже набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються та оновлюються ДПС, можуть використовуватися не тільки громадськістю, але і органами державної влади, правоохоронними органами для здійснення своїх повноважень.

Таким чином ДПС оприлюднює та здійснює подальше оновлення наборів даних у формі відкритих даних.

Детальніше з переліком наборів даних у формі відкритих даних, оприлюднення яких здійснює ДПС, можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395546.html

Відбулася зустріч керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з бізнесом та громадськістю

Нова податкова служба не залишається осторонь від питань, які турбують бізнес. У форматі двохстороннього спілкування за темою «Нагальні питання платників податків, що виникають під час проведення господарської діяльності, та шляхи їх вирішення» 24 жовтня 2019 року під головуванням в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб відбулася зустріч з представниками бізнес-спільноти та громадськістю.

У зустрічі прийняли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович, керівники та фахівці структурних підрозділів, у тому числі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), представники бізнес-спільноти та Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

Захід відкрила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб. Вона зазначила: «Побудова партнерських відносин між податковою, як справжньою сервісною службою з якісним адмініструванням податків, та платником – як клієнтом служби – першочергова задача.

Головна мета органів податкової служби усіх рівнів – податки та збори мають сплачуватись добровільно, без будь-якого тиску на бізнес. А розуміння кожного платника, що сплачені ним податки і збори направляються на економічний розвиток та зміцнення держави, зростання соціального захисту громадян країни – це та мотивація, яка стимулює добровільну сплату усіх нарахованих обов’язкових платежів».

На зустрічі обговорювались проблемні питання, які виникають у бізнесу під час здійснення господарської діяльності, а саме: питання, пов’язані з оподаткуванням ПДВ, бюджетним відшкодуванням ПДВ, ліцензуванням операцій із зберігання пального, наданням та прийманням звітності, перевірками платників податків, штрафними санкціями, земельними відносинами, роботою податкового блоку тощо.

Під час проведення зустрічі, яка пройшла у форматі конструктивного діалогу, присутні отримали відповіді на актуальні для них питання.

Підсумовуючи результати заходу в.о. заступника начальника ГУ ДПС Микола Обертович подякував усім за активну і плідну роботу та зауважив: «Такі зустрічі корисні, як для органів податкової служби, так і для бізнесу, особливо у форматі сьогоднішнього заходу. Наші відносини з бізнесом та громадськістю будуються на принципах прозорості та партнерства».

Внутрішньо переміщена особа подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем взяття на облік

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Норми визначені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених підпунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платник податків зазначає в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється його взяття на облік.

З урахуванням вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями, функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.

Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.

Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків – внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то і податкову декларацію така особа подає до цього контролюючого органу.

Однак, якщо такі дії не здійснено, то податкова декларація подається платником податку на доходи фізичних осіб за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Економте свій час – користуйтесь електронними сервісами ДПС!

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/ розміщені, зокрема, наступні електронні сервіси:

► Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua), через відкриту частину якого платники мають можливість скористатись інформацією з реєстрів, що є загальнодоступними.

У приватній частині, після ідентифікації особи, доступні такі сервіси:

- Податковий календар;

- Стан розрахунків з бюджетом;

- Листування з органами ДПС;

- Облікові дані;

- Пошук інформації в реєстрах ДПС;

- Подання заяв/запитів;

- Подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді;

- Сплата податків (фізичним особам);

- Перегляд даних СЕА ПДВ;

- Інші електронні сервіси.

● Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers), зокрема:

- Дані про взяття на облік платників;

- Реєстр страхувальників;

- Дані реєстру платників ПДВ;

- Реєстр платників єдиного податку;

- Інформація про РРО;

- Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;

- Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами.

► Дізнайся більше про свого бізнес-партнера (http://tax.gov.ua/businesspartner), за допомогою якого можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.

► Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.tax.gov.ua/), де можливо передивитись «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві»; «Письмові консультації» тощо.

► Сервіс «Пульс» (http://tax.gov.ua/others/puls-), за допомогою якого можливо повідомити про неправомірні дії працівників ДПС.

► Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (http://acskidd.gov.ua/).

► Електронна звітність (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/), де розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

► Декларування громадян (http://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan).

Головна стратегія розвитку податкової служби – зробити процес роботи з платниками максимально автоматизованим, а розвиток сервісів та переведення сервісів у режим онлайн – кардинальне спрощення взаємодії між платником та податковою службою.

Про форми фінансової звітності,

які подають платники податку на прибуток підприємств

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками податку на прибуток підприємств (далі – податок) разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами (далі – Декларація), за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати.

До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми № 1– № 5).

Платниками податку – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» у Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності». Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Передача в оренду нерухомості разом із стаціонарним джерелом забруднення у середині звітного періоду: дії платника екоподатку

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною декларації є шість типів додатків до неї. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280, із змінами (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п. 8.4 Порядку № 1588 Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за формою № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екоподатку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екоподатку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник екоподатку складає та подає повідомлення за формою № 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні за формою № 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Інформація для платників податків, які здійснюють реалізацію пального

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/395663.html повідомила наступне.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно (крім операцій з реалізації такого пального його виробниками) не є платниками акцизного податку з реалізації пального та можуть здійснювати зазначені операції без отримання ліцензій.

Нагадуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків i зборів» (далі – Закон № 2628-VІII) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481).

ДПС роз’яснює зміни, внесені Законом № 2628-VІII,

що стосуються суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно

Щодо поняття «реалізація пального»

З 01 липня 2019 року не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 ПКУ).

Щодо акцизного податку з реалізації пального

Наслідком зміни визначення терміну «реалізація пального» є зміна кола платників акцизного податку з реалізації пального.

Платником акцизного податку з реалізації пального є:

- особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

- особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Звертаємо увагу, що у випадку, ввезення суб’єктом господарювання пального на митну територію України, такий суб’єкт відповідно до п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку та згідно з п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ сплачує акцизний податок до або в день подання митної декларації.

Отже, при ввезенні з 01 липня 2019 року на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі, суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади.

Щодо отримання ліцензій

З 01 липня 2019 року запроваджено ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним (Закон № 481).

Відповідно до статті 1 Закону № 481:

оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки;

зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Термін «пальне» вживається в Законі № 481 у значенні, наведеному в ПКУ.

Враховуючи те, що Закон № 481 не дає визначення «реалізація пального» та керуючись п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 ПКУ, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону № 481.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області Наталії Садики

на тему «Особливості адміністрування земельного податку»

Питання 1. Чи має підстави на звільнення від сплати земельного податку за земельну ділянку, що використовується у господарській діяльності Товариство, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування, та надає нерухомість в оренду (основний вид його діяльності КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»).

Відповідь. Звільнення від сплати земельного податку за п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) можливе лише в разі використання платниками єдиного податку першої – третьої груп земельних ділянок для провадження господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦКУ відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Зокрема, згідно зі ст. 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, також, ст. 6 установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підтвердженням такого використання є укладені відповідно до вимог чинного законодавства договори оренди нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок), які спрямовані на отримання доходу.

Питання 2. Чи повинно сплачувати земельний податок Товариство, яке є власником приміщення, що розташоване у багатоквартирному житловому будинку?

Відповідь. Земельний податок є обов’язковим платежем, що справляється власниками земельних ділянок, а також постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ), до яких Товариство не належить.

Сплата земельного податку здійснюється власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме суб’єктами, які мають відповідні рішення органів місцевого самоврядування щодо прав власності або постійного користування на сформовані земельні ділянки у значенні ст.791 Земельного кодексу України.

Земельним кодексом України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, надаються:

► у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками;

► у власність або в постійне користування співвласникам таких будинків (ст. 42 Земельного кодексу України).

Таким чином, земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, перебуває у власності або в постійному користуванні об’єднання власників будинку чи управляючої організації і така організація співвласників сплачує земельний податок, а співвласники, у тому числі й юридичні особи, які володіють нежитловими приміщеннями у такому будинку, у свою чергу, компенсують їй (організації) витрати зі сплати земельного податку на підставі укладених цивільно-правових угод.

Питання 3. Рішенням міської ради ставки земельного податку встановлені в залежності від цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель. До якої установи повинен звернутись платник земельного податку для визначення класифікації земельних ділянок?

Відповідь. Для визначення класифікації земельних ділянок суб’єкту господарювання необхідно звернутись до територіального органу Держгеокадастру України за місцем розташування земельної ділянки.

З 01.11.2019 запрацює новий механізм повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.11.2019 набирають чинності положення наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Так, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань платник оформлює заяву, у якій зазначається:

- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- найменування або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи);

- назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

- сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

- дата сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);

- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

• на поточний рахунок платника податку в установі банку;

• на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

• у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Заява може бути подана платником до органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем (через Електронний кабінет).

Сума єдиного внеску за попередній звітний рік, яка сплачена

у поточному році, включається приватним нотаріусом до витрат

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним податком на доходи фізичних осіб доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Норми визначені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та доповненнями та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.

Отже, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачений згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Про відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до 0,5 %. – для внутрішнього туризму та до 5 % – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Норми встановлені п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.

При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.

Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.

Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Зазвичай, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.

Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 годині дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Запрошуємо взяти участь в опитуванні!

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395751.html повідомила наступне.

За участі Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України з 28 жовтня по 30 листопада 2019 року проводить загальнонаціональне опитування щодо визначення задоволеності платників податків рівнем сервісного обслуговування для ідентифікації проблемних питань, що потребують особливої уваги з метою покращення якості надання послуг.

Отримані результати будуть використані для підготовки плану дій з удосконалення сервісів ДПС у рамках реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику.

Опитування є анонімним та добровільним. Відповіді залишаться конфіденційними і будуть використані виключно в цілях опитування.

Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС та сторінці ДПС у Facebook одразу після їх опрацювання.

Заповнити анкету можна за посиланням https://forms.gle/mu4MCSzTFXk9dH5f8

З початку року Центрами обслуговування платників

Дніпропетровської області надано 231 тис. адміністративних послуг

В органах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області працюють 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг, 18 з яких надаються безкоштовно.

Загалом працівниками ЦОП протягом січня – вересня 2019 року опрацьовано 233,7 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких надано майже 231 тис. адміністративних послуг.

З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС Дніпропетровщини, та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.

Сплата податків за новими реквізитами

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/395765.html нагадала, що дізнатися про нові реквізити рахунків для сплати податків в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна:

► на офіційному вебпорталі ДПС в рубриках:

- Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);

- Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.10.2019) (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/).

► у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

► у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

До уваги платників ПДВ!

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ).

Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення з поточного рахунку платника ПДВ рахунка в системі електронного адміністрування (∑ПопРах).

Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернуті на електронний рахунок, не змінюють значення ∑ПопРах, а отже не змінюють суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Якщо в подальшому платник приймає рішення про повернення коштів з електронного рахунка на поточний рахунок, то значення ∑ПопРах зменшується на суму ПДВ, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника.

Строк, в який платник має право подати скаргу на податкове повідомлення-рішення за порушення законодавства у сфері ЗЕД

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити, зокрема, суму грошових зобов’язань, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД), є контролюючий орган.

Норми визначені п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (абзац перший п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Оскільки згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД, є грошовим зобов’язанням, то у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму такого грошового зобов’язання, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків такого рішення.

Чи вважаються операції з нарахування (виплати) дивідендів контрольованими?

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що виплата дивідендів є розподілом частини чистого прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Норми визначені п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Підпунктом 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, включено до доходів нерезидентів із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, виплата платником податку на прибуток дивідендів у грошовій формі на користь нерезидента не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток такого платника.

Водночас, віднесення операцій до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.

Враховуючи зазначене, операції з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими.

Якщо дивіденди на користь нерезидентів виплачуються у формі відмінній від грошової, то відповідно до вимог п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ст. 57 ПКУ до таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення у порядку, встановленому ст. 39 ПКУ.

Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС

будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Після опублікування Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», лунають запитання щодо доступності та вартості програмного рішення для РРО, яке має розробити ДПС.

Пояснюємо: відповідно до закону «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання».

Йдеться про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування чи «прихованих платежів». У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395927.html

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрія Первого на тему «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів»

Питання 1. З 01.07.2019 запроваджено ліцензії на зберігання пального. Які необхідно подати документи щоб отримати ліцензію на право торгівлі пальним?

Відповідь. Так, відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) у редакції Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» – з 01.07.2019 запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;

► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

► дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Звертаю увагу, що копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.

Питання 2. Підкажіть, що відноситься до пального?

Відповідь. Відповідно до п.п.14.1.141 1 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.

Питання 3. Може суб’єкт господарювання здійснювати реалізацію алкогольних напоїв у магазині на розлив, для споживання на місці?

Відповідь. Відповідно до ст. 15³ Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Питання 4. Чи дійсно заборонено реалізовувати в м. Дніпро алкогольні напої після 22.00 години?

Відповідь. Закон України від 22.03.2018 № 2376-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових».

Так, рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.18 № 41/32 встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22.00 до 07.00 год. щодня, у тому числі у вихідні дні та на свята.

Питання 5. Яка вартість ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?

Відповідь. Встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі пальним у розмірі:

- пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – 5 000 гривень за кожне таке місце;

- пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – 10 000 гривень.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Забудовник оформив правовстановлюючі документи

на готове новозбудоване житло на себе: наслідки з ПДВ

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Отже, якщо після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство – забудовника, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з подальшої передачі забудовником такого житла у власність іншим особам (фізичним чи юридичним особам – покупцям).

Оподаткування ПДФО матеріальної допомоги,

яка надається роботодавцем систематично

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Норми встановлені п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Об’єктом оподаткування ПДФО резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відсотків, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ. Згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення умов або напрямів її витрачання.

Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, (у 2019 році – 2 690,00 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Про розмір та порядок сплати річної плати за ліцензію

на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, для суб’єктів господарювання первинного виноробства у розмірі 780 гривень.

Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).

Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята ст. 4 Закону № 481).

Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

Нові форми документів у сфері застосування єдиного податку

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до пунктів 298.1, 298.7 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 Міністерство фінансів України наказом від 16.07.2019 р № 308 зареєстрований в Мінюсті від 24.09.2019 за № 1054/34025 затвердило нові форми документів у сфері застосування спрощеної системи оподаткування, а саме:

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування;

розрахунку доходу за попередній календарний рік;

запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

витяги з реєстру платників єдиного податку.

Наказ набрав чинності 22 жовтня 2019 року, з дня його офіційного опублікування в Офіційному віснику України (№ 81).

Коригування фінансового результату до оподаткування при формуванні та використанні резерву сумнівних боргів, та при списанні дебіторської заборгованості

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 (далі – П(С)БО № 10).

Відповідно до п. 8 П(С)БО № 10 величина сумнівних боргів, що визначена на дату балансу на основі класифікації дебіторської заборгованості, становить залишок резерву сумнівних боргів. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (п. 10 П(С)БО № 10).

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів (п. 11 П(С)БО № 10).

Різниці, що виникають при формуванні резервів сумнівних боргів та при списанні дебіторської заборгованості визначені у п. 139.2 ст. 139 ПКУ.

Отже, в періоді формування резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ), а в періоді використання резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ).

При списанні дебіторської заборгованості фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ).

Cтроки сплати для фізичних осіб (громадян) плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності)

Фахівці Соборного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 розд. XII ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).

Щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється:

акцизних накладних, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним – не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання;

першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;

першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного;

першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;

першого примірника акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;

другого примірника акцизної накладної – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального або спирту етилового;

розрахунку коригування – не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).

Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.

Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебсайті ДПС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (1)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Борется ли новая власть в коррупцией?

Реклама