ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-05-19 11:39 14 Подобається

З початку року загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 6,4 млрд грн ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Впродовж чотирьох місяців поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 6 449,9 млн грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли на понад 203,4 млн гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Відкритий діалог з бізнесом дає можливість оперативно реагувати на потреби суб’єктів господарювання і спільно знаходити ефективні рішення. Дякуємо підприємницькій спільноті за роботу і важливий внесок у фінансову стійкість держави», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що для підтримки платників на Дніпропетровщині працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – консультаційний центр).

Платники можуть звернутись за допомогою до консультаційного центру, зокрема за номерами телефонів: (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.

В консультаційному центрі вам нададуть роз’яснення щодо: відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості; алгоритму роботи системи моніторингу оцінки ризиків; причин зупинення ПН/РК в ЄРПН; подання таблиці даних платника податку на додану вартість.

Реєстрація ПРРО: послідовність дій СГ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).

Від платників туристичного збору надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 5,1 млн гривень

Протягом січня – квітня 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів 5 165,6 тис. грн туристичного збору. Це на понад 670,1 тис. грн, або на 14,9 відс., більше порівняно з 2025 роком.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по туристичному збору:

18030100 – туристичний збір, сплачений юридичними особами;

18030200 – туристичний збір, сплачений фізичними особами.

Майже 30,0 млн грн рентної плати за спеціальне використання води – внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів

У січні – квітні поточного року платники рентної плати за спеціальне використання води поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на 29 922,4 тис. гривень. Це більш ніж у відповідному періоді минулого року на 541,4 тис. гривень.

Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Автоматизована система формування платіжних інструкцій: з початку року до надавачів платіжних послуг направлено 1 430,8 тис. платіжних інструкцій

На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.

Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.

Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.

Так, загалом за січень – грудень 2025 року по юридичним особам-боржникам Дніпропетровської області сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 331,4 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 126,9 млн гривень. При цьому кількість направлених електронних платіжних інструкцій в 2025 році склала 300,9 тис. шт, сума стягнутих ними коштів склала 46,3 млн. гривень.

З 01.01.2026 по 12.05.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 1 430,8 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 74,5 млн гривень. Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.

Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечує більш оперативне виконання рішень щодо примусового стягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.

Несплата (несвоєчасна сплата) внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю та неподання (несвоєчасне подання) звітності про нарахування внеску: відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.

З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875).

При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.

Відповідно до п.п. 2 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 ст. 20 прим. 1 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску, передбаченого ст. 18 прим. 2 Закону № 875, до платника внеску застосовуються фінансові санкції.

Суми внеску, несвоєчасно нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 875 (далі – недоїмка), стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Податковий орган накладає на платника внеску штрафи у таких розмірах:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відс. своєчасно не сплачених сум;

за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого внеску;

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пеня, передбачена цією статтею, нараховується з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період дії воєнного стану в Україні, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.41.2.2 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників) включаються резиденти Дія Сіті за умови відповідності такому критерію:

показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентів Дія Сіті.

Відповідно до абзаців третього – шостого п.п. 4 п. 3 розд. Ⅱ Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 року № 495, показник середнього рівня сплати до зведеного бюджету (РСЗБУ) обраховується загалом по Україні за резидентами Дія Сіті відповідно до Реєстру Дія Сіті та визначається за такою формулою:

РСЗБУ = СПр / Кр, у гривнях, де:

СПр – сплачено всього податків до зведеного бюджету резидентами Дія Сіті за останні чотири квартали, у гривнях;

Кр = кількість резидентів Дія Сіті, юридичних осіб.

Згідно з п. 8.1 ст. 8 ПКУ в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ.

Враховуючи зазначене, при розрахунку показника рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентом Дія Сіті для його включення до Переліку платників враховуються усі податки, платником яких є резидент Дія Сіті відповідно до норм ПКУ.

ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44388

Особливості визначення дати податкових зобов’язань та податкового кредиту у комітента при здійсненні операцій з імпорту товарів за договором комісії за певних умов

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: на яку дату у комітента визначаються податкові зобов’язання та податковий кредит при здійсненні операцій з імпорту товарів за договором комісії, якщо сплата ПДВ при розмитненні імпортованих товарів здійснюється безпосередньо з розрахункового рахунку комісіонера, повідомляє.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша ст. 1013 ЦКУ).

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина перша ст. 1022 ЦКУ).

Згідно з п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (S Накл), обчислену за формулою, встановленою п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.

Однією із складових зазначеної формули є показник S Митн – загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із ст. 261 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.07.2015 під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ∑ Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015 (п. 9 Порядку № 569).

Таким чином, незалежно від того, хто фактично сплачує ПДВ комісіонер чи комітент:

податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату подання митної декларації для митного оформлення товарів;

право на податковий кредит на дату сплати ПДВ при митному оформленні, яка підтверджена митною декларацією.

Щодо повідомлення податкових органів про зберігання пального платниками, які мають право на зберігання пального без отримання відповідної ліцензії

Згідно з ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до частини четвертої ст. 28 Закону № 3817 ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Оскільки, облік пального в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) здійснюється автоматично, для коректного відображення в СЕАРП та СЕ операцій з реалізації пального, суб’єкти господарювання, визначені частиною четвертою ст. 28 Закону № 3817, що зберігають пальне виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання ними ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надіслати до ДПС у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України, лист у довільній формі з повідомленням даних суб’єкта господарювання, коду згідно з ЄДРПОУ (РНОКПП – для фізичних осіб підприємців), для включення такого суб’єкта господарювання до відповідного довідника суб’єктів господарювання, які мають право на зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Юридична особа набула права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності: з якої дати необхідно сплачувати земельний податок?

Відповідно до п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Підставою для нарахування земельного податку є, зокрема дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (підпункти «а», «б» п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Абзацом третім ст. 1 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3613) визначено, що державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом № 3613 відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952 (ст. 126 ЗКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Враховуючи викладене, юридична особа, яка набула права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, сплачує земельний податок з дати державної реєстрації прав власності на таку земельну ділянку згідно відомостей, внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

Договір про спільну діяльність без створення юридичної особи: в який термін уповноважена особа подає заяву за ф. № 1-ОПП для взяття на облік?

Пунктом 64.6 ст. 64 розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.

Взяття на облік договору про спільну діяльність здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (далі – уповноважена особа).

Процедури взяття на облік уповноваженої особи встановлені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588).

Для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за формою № 1-ОПП, копію договору (контракту) про спільну діяльність, інші документи чи копії документів (залежно від складу учасників договору, типу власності нерухомого майна, яке передбачене для використання договором).

Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ уповноваженої особи під час виконання договору про спільну діяльність та отримання документів, визначених п. 4.6 розд. IV Порядку № 1588.

Згідно з чинним законодавством договір про спільну діяльність підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ з одночасним взяттям на облік у контролюючих органах у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг (пов’язаних із виконанням договору), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, перевищує суму в 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість), і за умови подання заяви для реєстрації платником ПДВ та заяви для взяття на облік.

Якщо ж обсяги оподатковуваних податком на додану вартість операцій відсутні або є меншими від суми в 1 000 000 грн, реєстрація платником ПДВ та взяття на облік договору про спільну діяльність у контролюючих органах здійснюються добровільно за умови подання зазначених заяв.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).

У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 розд. V ПКУ).

Враховуючи викладене, для взяття на облік в контролюючих органах договору про спільну діяльність, заява за формою № 1-ОПП подається уповноваженою особою одночасно з реєстраційною заявою за формою № 1-ПДВ у терміни, визначені ПКУ для подання заяви про реєстрацію особи як платника ПДВ.

Чи існує обмеження програмного забезпечення по кількості рядків у таблиці даних платника податку на додану вартість?

Подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»(із змінами) (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами).

В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ» (далі – форма J/F13123) передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості форм J/F13123, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.

Які обов’язкові реквізити повинні мати первинні документи, що підтверджують витрати ФОП на загальній системі оподаткування?

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву суб’єкта господарювання, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим частини другої ст. 9 Закону № 996 реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень абзацу восьмого частини другої ст. 9 Закону № 996 не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з п. 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до норм Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.3 Положення № 88).

При цьому, відповідно до п. 2.10 Положення № 88 вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області