Історія с. Наталіївка Харківської області

Церква Спаса

У 1884 р. значний цукрозаводчик Павло Харитоненко обрав місцем для будівництва своєї літньої резиденції залишки багатовікового дубового гаю на території сучасного с. Володимирівка. Садибу на честь онуки голови роду назвали „Наталіївкою".

Унікальність садиби в тому, що вci сооруди були виконані в різних арітектурних стилях: головний будинок стилізовано під казковий терем, центральний флігель - під невеличкий ренесансний замочок, церква збудована в стилі давніх псковсько-новгородських xpaмів, кінний манеж i стайні виконані в формах еклектики з елементами готичного стилю.

Оригінальний вигляд надавався не лише культовим i житловим спорудам, але й будівлям суто утилітарного призначення. Так, водонапірна башта виконана як фрагмент середньовічного европейського замку, у схожому стилі збудована в'їзна брама до парку. Іграшковим виглядає навіть павільйон для сушки білизни.

При проекгуванні парку ве­лика увага приділялася архітектурним об'єктам малих форм - фонта­нам,

скульптурам, мармуровим левам.

Вони виконувалися з різноманітних матеріалів, прикрашались ор­наментом, мали різноманітні форми.

Перлиною Наталіївки є церква Спаса, закладена 1911 р., над офор­мленням якої працювали найвидатніші митці свого часу: архітектор О. Щусєв, живописець О.Савінов, скульптори О.Матвеєв і С. Конєнков. Над головним входом знаходиться мозаїчна ікона „Лантократор", виконана, як припускають, за ескізом М. Рєріха, Церква була задумана П.І.Харитоненко як храм-музей для старовинних ікон та церковної утварі. В колекції, свого часу розміщеній у храмі, налічувалося 11 ікон новгородського письма XV XVI в.

Всі споруди садиби гармоніювали за формою з мальовничим плануванням пейзажного парку площею 50 га, розмаїттям форм рослинності, доповнюючи їх і створюючи неперевершений за красою садибно-парковий ансамбль.

В розкішному маєтку на зап­рошення гостинних господарів бували видатні митці свого часу: Петров-Водкін, Щусєв, Конєнков, Чєхов.

Після революції в колишній садибі Харитоненко був створений радгосп „Наталіївка", а в церкві філіал Харківського художнього музею.

Після війни 1941-1945 рр. в садибі розташувався туберкульозний санаторій, в церкві клуб. На сьогодні церква відреставрована. А от головний палац не зберігся (згорів у війну), так само як і більшість паркових скульптур.

В наш час з архітектурних споруд тут збереглися водонапірна башта, головна брама, гостьовий флігель, церква Спаса, муровані стайні та руїни кінного манежу.

Поблизу церкви Спаса знахо­дяться будівлі службових приміщень, флігелів і їдальні, де зазвичай збира­лися численні гості Харитоненків.

Водонапірна башта

Гостьовий флігель

Стайні та руїни кінного манежу

Один із службових флігелів