ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-07-07 08:53 32 Нравится

Щодо застосування РРО або ПРРО ФОП – платникам єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Витрати, понесені роботодавцем - підприємством у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам – база нарахування єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Таким чином, ЄВ нараховується роботодавцем - підприємством на витрати, понесені ним у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.

Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).

Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ в частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, а саме за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Форма Податкової декларації з рентної плати та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Щодо оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);

Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

Євген Олейніков: Громадська рада є партнером податкової служби,

з яким ми завжди готові до діалогу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.

Державна податкова служба зацікавлена в активній співпраці з громадськими організаціями. Це дозволяє акцентувати увагу на спірних моментах та спільно досягати конструктивних рішень. Про це заявив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час засідання комітетів Громадської ради при ДПС та Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів України.

«Для податкової служби дуже важлива думка Громадської ради та інститутів громадянського суспільства. Адже всіх її представників сприймаємо як наших стратегічних партнерів, з якими ми завжди готові до діалогу, до обговорення всіх проблемних питань та узгодження позицій», – наголосив Євген Олейніков.

За його словами, професійна аргументована дискусія дозволяє приймати компромісні рішення, а напрацювання членів Громадської ради, їх пропозиції та зауваження до проектів законодавчих актів дають можливість всебічного розгляду потенційних ризиків та пошуку шляхів їх нівелювання.

Під час засідання учасники, зокрема, розглянули норми проєкту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих катів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень від 02.06.2021 № 5600. Представниками Громадської ради були висловлені застороги щодо певних його норм та положень.

Також обговорювалися узагальнюючі податкові консультації – роз’яснення щодо контрольованих іноземних компаній, трансфертного ціноутворення, представництв нерезидентів.

Зокрема, представники Громадської ради відзначали активну участь фахівців податкової служби у формуванні спільної позиції з окремих питань. Корисною формою роз’яснень податкового законодавства, на думку учасників засідання, є інформаційні листи ДПС, які систематично готуються податковою службою, в яких у доступній формі роз’яснюються актуальні новації податкового законодавства.

Серед питань порядку денного також були формування Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків, питання реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, практика судових оскаржень тощо.

Так, зокрема, представниками ДПС зазначалося, що до планових перевірок відбираються лише підприємства, які відповідають критеріям ризиків. Такі критерії переглядаються щоквартально з метою їх удосконалення, відміни чи запровадження нових, більш дієвих. Це дозволяє концентрувати увагу податківців виключно на ризикових підприємствах та проводити ефективну аналітичну роботу.

За результатами заходу представниками Громадської ради при ДПС будуть сформовані пропозиції, які будуть передані до відповідних органів для врахування у роботі.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/477724.html

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що ДПС України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку та забезпечення податкового контролю листом від 18.06.2021№ 14124/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 14124) надано роз’яснення з питань заповнення Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 (далі – Розрахунок) .

Враховуючи зокрема те, що згідно з п. п. 49.18.7 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, а також з метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку у 2021 році рекомендуємо подати Розрахунок у терміни, встановлені ПКУ:

► державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за підсумками І кварталу 2021 року – за формою, затвердженою наказом № 285, за підсумками півріччя 2021 року, три квартали 2021 року, 2021 рік – за формою, затвердженою наказом № 4 з урахуванням показників, задекларованих за І квартал 2021 року;

► господарськими організаціями з державною часткою у статутному капіталі, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків за підсумками 2020 року – за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 травня 2011 року за № 643/19318 (ідентифікатор форми J0108401 з урахуванням роз’яснення, наданого листом ДПС від 09.06.2020 № 9109/7/99-00-05-05-01-07), за підсумками 2021 року – за формою, затвердженою наказом № 4. При цьому такі господарські організації з 01.07.2021 можуть подавати уточнюючий Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 4.

Лист № 14124 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75713.html

ДПС видано 490,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу.

Протягом січня-травня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 206,3 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано понад 490,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Понад 102 тис. фізичних осіб протягом січня – травня 2021 року отримали 206,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Також протягом вказаного періоду 104,3 тис. юридичних осіб отримали 283,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 94,3 тис. клієнтів, з яких 56,2 тис. – юридичних та 38,1 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 203,9 тис. сертифікатів.

Всього з початку діяльності надавача видано понад майже 9,8 млн. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/477927.html

Постановою КМУ запроваджується експериментальний проєкт

щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/477731.html повідомила, що Кабінетом Міністрів України 23 червня 2021 року прийнято постанову № 641 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою» (далі – Постанова).

Постанова забезпечить:

► безперервне та безкоштовне надання електронних довірчих послуг у період ліквідації відокремленого підрозділу центрального органу виконавчої влади як юридичної особи, яка є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг;

► подальше обслуговування майже 2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, що були сформовані для понад 575 тис. користувачів електронних довірчих послуг;

► передачу прав і обов’язків з надання електронних довірчих послуг від Інформаційно-довідкового департаменту ДПС до Державної податкової служби України.

На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 1 млрд 206,6 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 7 млрд 713,9 млн грн, що на 1 млрд 206,6 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

У травні поточного року надходження єдиного внеску склали 1 млрд 529,6 млн грн, що на 318,7 млн грн перевищує показники 2020 року.

Станом на 01.06.2021 року кількість платників єдиного внеску по ГУ ДПС становить 369,7 тисяч.

Фахівці ГУ ДПС приділяють значну увагу контролю за дотриманням суб’єктами господарювання своєчасної сплати єдиного соціального внеску. Адже своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист, а це –соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.

З 01.07.2021 збільшується прожитковий мінімум

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що з 01.07.2021 збільшується прожитковий мінімум для всіх груп населення.

Це передбачено ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Для працездатних осіб прожитковий мінімум складає 2 379 грн на місяць.

Нагадуємо, що заробітна плата працівників індексується у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб Отже, з 01.07.2021 зарплата працівників підлягатиме індексації у межах 2 379 гривень. (п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України із змінами).

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзац 2 ч. 5 ст. 23 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами).

Допомога по вагітності та пологах надається у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Однак вона не може бути меншою, ніж 25 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи (ст. 9 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» із змінами).

Довідково: розмір мінімальної зарплати залишився без змін: у місячному розмірі він становить 6 000 грн, у погодинному – 36,11 гривень.

Протягом п’яти робочих днів після отримання таблиці даних платника ПДВ йому не надходить рішення про її врахування/неврахування: дії платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Норми визначені до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).

Водночас, у разі коли платнику ПДВ не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.

До складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування

включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норми встановлені п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку(п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

Отже, до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

Чи зобов’язані платники при наданні ритуальних послуг застосовувати РРО/ПРРО, за умови проведення розрахунків вдома у замовника?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).

Згідно з п. 21 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.

Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 21 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Коефіцієнт індексації застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIІ ПКУ (п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

► не може бути меншою за розмір земельного податку:

▪ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

▪ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотків та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

► не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

► може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п. п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

► для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п. п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

► для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п. п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Переобладнання вантажного авто у легкове: розрахунок офіційного курсу гривні до іноземної валюти при сплаті платником суми акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Норми встановлені п. п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п. п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).

При цьому, п. 217.3 ст. 217 ПКУ визначено, зокрема, що акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Виходячи із зазначеного, при обчисленні та сплаті платником до бюджету суми акцизного податку, у разі переобладнання вантажного транспортного засобу який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

ДПС та проєкт «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM)»: визначено подальші напрями взаємодії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.

Досягнення та основні напрями подальшої взаємодії ДПС з експертами проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM)» обговорили під час зустрічі в.о. Голови ДПС Євген Олейніков та ключовий міжнародний експерт з податкових питань проєкту Паулюс Маяускас.

Зокрема, під час заходу було розглянуто можливість допомоги експертів проєкту EU4PFM у напрямах удосконалення системи управління ризиками, аналізу робочих процесів, методології обчислення ПДВ та інших стандартів ЄС / ОЕСР, трансфертного ціноутворення тощо.

«Ми високо цінуємо допомогу та зацікавленість наших міжнародних партнерів у провадженні реформ в податковій сфері та впевнені, що наша ефективна співпраця допоможе нам досягти найкращих результатів за всіма окресленими напрямами», - зазначив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков.

У рамках цього проєкту ДПС спільно з командою національних та міжнародних експертів працює, зокрема, над вдосконаленням всіх основних робочих процесів, побудовою систем бізнес-аналізу, уніфікації підходів до застосування положень податкового законодавства та ефективних зовнішніх комунікацій.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/478470.html

ДПС та Держпраці об’єднують зусилля

у напрямі протидії використанню незадекларованої праці

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/478462.html повідомила наступне.

Державною податковою службою України в рамках підписаного Меморандуму про співробітництво та партнерство між ДПС та Держпраці узгоджено механізм спільної роботи щодо реалізації заходів, спрямованих на стимулювання платників податків та працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин.

Зазначені заходи включають:

- інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;

- фактичні перевірки органів ДПС платників податків та інспекційну кампанію Держпраці серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.

Необхідно зазначити, що ДПС проводить постійний моніторинг ймовірних ризиків використання праці неоформлених у встановленому порядку працівників. Результати такого моніторингу будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів органів ДПС та додатково передані Держпраці для відповідного реагування.

Мета об’єднання зусиль ДПС та Держпраці – протидія використанню незадекларованої праці.

Довідково: Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за використання праці одного неоформленого працівника складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн. Розмір санкції збільшується в залежності від кількості виявлених неоформлених працівників.

У разі вчинення такого порушення повторно протягом двох років розмір санкції збільшується до 30 мінімальних зарплат за кожного такого працівника, і становить 180 000 гривень.

Тож, звертаємо увагу платників податків на недопущення використання незадекларованої праці. Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику.

Будьте свідомими – дотримуйтесь законодавства про працю.

Рекомендації ДПС, які використовуються територіальними

органами під час проведення камеральних перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, в частині кваліфікації податкового правопорушення, розміру відповідальності за вчинення податкового правопорушення та обставин, що пом’якшують відповідальність особи.

Державною податковою службою України з метою реалізації вказаних змін розроблені для використання в роботі рекомендації щодо реалізації концепції притягнення до фінансової відповідальності платника податків за умови доведення його вини за результатами проведених камеральних перевірок (далі – рекомендації).

Також в рекомендаціях наведено орієнтовний порядок дій контролюючого органу по притягненню особи до фінансової відповідальності при прийнятті рішення під час застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Такі рекомендації використовуються контролюючими органами під час проведення камеральних перевірок платників податків з питань дотримання податкового законодавства, зокрема, щодо:

- перевірки даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) відповідно до вимог абз. 1 п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;

- своєчасності подання або неподання податкових декларацій (розрахунків);

- своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- своєчасності реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- виправлення помилок у податкових накладних;

- своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.

Крім того, ці рекомендації містять також особливості порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій, при проведенні камеральних перевірок платників податків – фізичних осіб, які не є самозайнятими особами.

Детальніше з рекомендаціями, наданими листом ДПС від 26.03.2021 № 7485/7/99-00-18-02-02-07 можна ознайомитись у розділі «Законодавство» / «Податкове законодавство» / «Листи».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/478067.html

З 1 липня Держпраці у взаємодії з ДПС розпочне інспектування з питань виявлення незадекларованих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступне.

Під час формування Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік було узгоджено механізм спільної роботи ряду державнихорганів, у тому числі Держпраці та ДПС, щодо реалізації спільних заходів, спрямованих на стимулювання роботодавців та працівників до переходу віднеформальних до задекларованих трудових відносин.

Зазначені заходи включають два етапи:

1) інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;

2) інспекційну кампанію середроботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.

Під час інформаційної кампанії, протягом майже 6 місяців поточного року, інспектори праці проінформували понад 62 тис. роботодавців та їх працівників про переваги офіційного працевлаштування, у тому числі у сферах торгівлі – 36 тис., сільськогогосподарства – 6 тис., транспорту – 5 тис., організації харчування – 3 тис.

Під час другого етапу роботи інспекції у полі зору працівників Держпраці та ДПС будуть роботодавці, які не відреагували на тривалу інформаційну кампанію та продовжують ухилятись віддекларування найманих працівників.

Об’єднання зусиль Держпраці та ДПС дає можливість оперативно виявити та забезпечити інспектування роботодавців, що мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.

Відповідно до чинного законодавства інспектор праці може прийти до будь-якого роботодавця в будь-який день та час з метою перевірити оформлення трудових відносин. Для виявлення незадекларованих працівників, інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення. При виявленні незадекларованих працівників невідкладно будуть вживатися заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері законодавства про працю та податкового законодавства.

Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за порушення законодавства про працю (незадекларований працівник, факт підміни трудового договору цивільно-правовим/договором про стажування, виплати заробітної плати в конверті, виплативинагороди працівнику без нарахування/сплати єдиноговнеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, фактичного використання праціпрацівника повний день, при оформленнійого на неповний робочий день) складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн.

Вчинення такого порушення повторно протягом двох років обійдеться роботодавцеві вже у 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, що складатиме 180 000 гривень.

В черговий раз звертаємо увагу роботодавців на недопущення використання незадекларованої праці. Якщо ви вважаєте, що використання незадекларованої праці спрощує ведення бізнесу та зменшує фінансові витрати, ви помиляєтеся. Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику. Будьте свідомими громадянами, дотримуйтесь законодавства про працю.

Додаткові матеріали 5fb807f7_e54b_4c92_abae_5eb1ad884a0b.jpeg (Завантажити)

Пресконференція начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Податкова знижка»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно начальником управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проведено пресконференцію на тему «Податкова знижка».

Податковим кодексом України (ПКУ) громадянам надано право скористатись податковою знижкою у поточному році за попередній рік. Порядок отримання податкової знижки визначено статтею 166 ПКУ.

Нормами п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії вищезазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

► частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ;

► суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

► суму коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

► суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

► суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім'ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї;

► суму витрат платника податку на:

- оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

► суму коштів, сплачених платником ПДФО у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

► суми витрат платника ПДФО на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

► суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

При цьому платник ПДФО має право скористатися податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

- розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Обмеження щодо отримання права на податкову знижку:

► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

► якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Звертаємо увагу, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, провадить безоплатні роз'яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації, забезпечує безоплатне надання бланків податкових декларацій за першим запитом платника ПДФО.

Про взаємодію органів ДПС із ЗМІ, податкові сервіси, порядок працевлаштування та проходження служби в ГУ ДПС – на лекції для студентів Дніпровського державного аграрно – економічного університету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Дніпровського державного аграрно – економічного університету (далі – Університет) у форматі онлайн проведено лекцію для студентів ІІ курсу Університету.

Від ГУ ДПС у лекції прийняли участь в.о. заступника начальника Леонов Валерій та провідні фахівці ГУ ДПС. Також на лекції присутні викладачі Університету.

Відкрив захід Леонов Валерій, який акцентував увагу на тому, що податкова служба завжди приділяє особливу увагу комунікаціям з молоддю.

«Особлива увага до молодого покоління зрозуміла, адже саме молодь – це майбутнє нашої країни, а також кадровий потенціал податкової. Тому ми завжди раді бачити у наших рядах енергійних молодих спеціалістів, з амбіціями, з креативними думками, які проявляють ініціативу і своєю працею на користь держави будуть і подалі підвищувати імідж податкової служби.

Сьогодні ми готові поділитись інформацією про основні напрямки роботи нашої служби», - зазначив в.о. заступника начальника ГУ ДПС.

На лекції студентів ознайомлено з роботою органів ДПС із засобами масової інформації (ЗМІ) та громадськістю, перевагами сервісного обслуговування платників.

Крім того, слухачі отримали повну інформацію про порядок працевлаштування та проходження служби в ГУ ДПС.

Захід пройшов у форматі обговорення питань, які цікавили молодь.

Студенти отримали професійні відповіді на свої запитання і проявили інтерес щодо пропозицій від працівників податкової служби долучитись у майбутньому до їх лав.

Молода аудиторія подякувала за інформацію, отриману від податківців, яка обов’язково стане у нагоді під час вибору професії.

Набрали чинності зміни до Положення про форму і зміст

розрахункових документів/електронних розрахункових документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 08.06.2021 № 329 (далі – Наказ № 329) затверджено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Зміни) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.06.2021 за № 832/36454).

Зміни приводять у відповідність до вимог Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Положення).

Наказ № 329 набрав чинності 01.07.2021

При цьому, як встановлено Наказом № 329:

► до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстратором розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО до дня набрання чинності Наказом № 329;

► до 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Змінами у новій редакції викладено розділ 2 Положення «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» та розділ 3 «Фіскальний касовий чек видачі коштів».

Також Положення доповнено новим розділом 8 «Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі».

У додатках до Положення:

► викладено у новій редакції додаток 1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» (форма № ФКЧ-1) та додаток 2 «Фіскальний касовий чек видачі коштів» (форма № ФКЧ-2);

► у додатках 3 – 6 у відмітках після слів «розрахункових документів» доповнено словами «/електронних розрахункових документів»;

► додано новий додаток 7 «Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі» (форма № ФКЧ-5).

Наказ № 329 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.06.2021 № 48/2021.

Оновлено план – графік проведення

документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://www.tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html оприлюднила оновлений (станом на 29.06.2021) План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

Оновлена Декларація з податку на прибуток підприємств

в «Єдиному вікні подання електронної звітності»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ оприлюднено оновлення до «Єдиного вікна подання електронної звітності» версії 1.29.14.0 станом на 26.06.2021. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 по 26.06.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.14.0) (станом на 26.06.2021 р.):

Нові документи:

У зв’язку з впровадженням наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» нового документу додано:

J1315401 – Заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу). Форма № 1-ОПН.

Нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544» додано:

J0100519 – Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (виробників сільськогосподарської продукції);

J0150319 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РI до рядка 03 РI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0150619 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РI до рядка 03 Рi Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151319 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151419 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151519 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151619 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151719 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151819 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152019 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152819 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154419 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154519 – Додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154619 – Додаток КІК-ТЦ до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154719 – Додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

На виконання вимог наказу Мінфіну від 27.01.2021 р. № 43 «Про затвердження Структури та форми електронного документу для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів – лічильників обсягу виробленого спирту етилового» додано:

F/J 0210602 – Довідка про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та /або обсягу виробленої продукції;

F/J 0210702 – Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції.

З метою забезпечення підготовки та направлення до ДПС України документів за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 15.02.2021 р. № 102 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, переліків марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» додано:

F/J 1314303 – Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

F/J 1314403 – Додаткова попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

F/J 1318202 – Звіт про використання марок акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Приклади формування електронних документів (Excel-файли):

ПДВ_Дод1-Від про суми ПДВ(23)_6.xlsm – Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) – призначений для роботи в середовищі Microsoft Office 2010 і вище.

Схеми даних (XSD):

common_types.xsd – «Загальні типи даних» – додано тип даних 8 знаків після коми.

Довідники вводу:

spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 25.06.2021 року.

Продаж торгової марки резиденту/нерезиденту: що з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що питання, пов’язані із поняттям права інтелектуальної власності, регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 420 ЦКУ торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об’єктів права інтелектуальної власності.

При цьому відповідно до положень ЦКУ спосіб набуття права інтелектуальної власності на об’єкт такого права залежить від об’єкта цього права, а також одним із майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності з правом на використання цього об’єкта є виключне право дозволяти використання об’єкта (видавати ліцензії).

Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

► як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

► за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

► за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

► за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

► за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Згідно з п. п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Тобто, якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо об’єкти права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування для особи, яка передає об’єкт такого права, оскільки відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.

Визначення балансової вартості необоротного активу

у разі переведення його з невиробничого до виробничого

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

► вартість гудвілу;

► витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

► витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».

Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.

За викрадене авто, яке є об’єктом оподаткування транспортним податком, податок не сплачується

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ (п. п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Власне приміщення платником поділено на два і більше об’єктів різного призначення: чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділу VIIІ Порядку № 1588.

Пунктом 8.4 розділу VІІІ Порядку № 1588 визначено, що повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно з п. 8.5 розділу VІІІ Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Таким чином, якщо платник податків здійснив поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення, то подається повідомлення за ф. № 20-ОПП, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, а саме: у першому рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у наступних – оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).

При цьому кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п. 4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розділу VІІІ Порядку № 1588).

За п’ять місяців 2021 року надійшло

на розгляд 127 запитів на публічну інформацію

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

За січень – травень 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 127 запитів на отримання публічної інформації, що на 17 запитів менше, ніж у аналогічному періоді минулого року (144).

За наслідками розгляду запитів: 72 – задоволено, 47 – надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», 7 – на виконанні, 1 – надіслано за належністю.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Легалізація заробітної плати – актуальне питання сьогодення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує.

Надзвичайно актуальним питанням сьогодення залишається легалізація зайнятості та заробітної плати населення, оскільки саме від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески, залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини. Прозора заробітна плата є одним із резервів наповнення бюджету Пенсійного Фонду України, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги.

Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоодержує кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів, і перш за все це втрата страхового стажу для призначення пенсії. Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Коли вони самі надають згоду працювати на таких умовах, вони самі позбавляють себе соціальних гарантій. Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України, то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.

Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати «в конвертах» без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, «випадають» із страхового стажу найманого працівника.

Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про «тіньові» заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому або ж взагалі права на пенсійне забезпечення.

Низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.

На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ЧУБ Ганна.

До якого органу ДПС необхідно звертатись фізособі, яка має два об’єкта нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, для звірки даних?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

► права на користування пільгою із сплати податку;

► розміру ставки податку;

► нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Про порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (18 відсотків).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Слід зазначити, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

Норми визначені п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Доходи нерезидента із джерелом їх походження з України

звільняються від оподаткування: подання звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець (ФОП), фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п .п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п. п. 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Норми встановлені абзацом першим п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – додаток ПН).

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті доходів нерезиденту у колонці 5 таблиці 1 додатка ПН вказується ставка податку згідно з міжнародним договором, а під таблицею вказується назва такого договору та норма, за якою застосовується передбачена договором ставка податку.

Отже, платники податку на прибуток підприємств – резиденти, у тому числі, ФОП, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема і доходу, звільненого від оподаткування згідно норми міжнародного договору, зобовʼязані заповнювати по кожному нерезиденту, якому виплачуються такі доходи, додаток ПН, та подавати його (їх) до контролюючих органів разом із Декларацією.

Про термін, в який податковий орган надає юрособі письмову відмову

у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV ПКУ – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Норми визначені п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Сільськогосподарські – це юридичні особи, які обирають спрощену систему оподаткування та реєструються платниками єдиного податку четвертої групи, для включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи повинні відповідати таким вимогам:

► мати сільськогосподарські угіддя, та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, які складають об’єкт оподаткування єдиного податку четвертої групи (п. 292 прим. 1. 1 ст. 292 прим. 1 ПКУ);

► частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ);

► відсутність податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року (п. п. 291.51. 3 п. 291.51 ст. 291 ПКУ);

► подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкові декларації з єдиного податку четвертої групи з додатками: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Саме подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи з додатками є підставою для розгляду питання щодо можливості переходу сільськогосподарського товаровиробника на спрощену систему оподаткування та реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Рішення про включення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи приймається після виконання перевірки дотримання зазначених вище вимог обрання спрощеної системи, а також камеральної перевірки поданих податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи, термін проведення якої встановлений п. 76.3 ст. 76 ПКУ та складає тридцять календарних днів.

Отже, контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.

Роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюється суб’єктами господарювання без наявності ліцензій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми ст. 15 2 та ст. 153 Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

Обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).

Згідно із п. 249.3 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).

Статтею 243 ПКУ встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Податківець – це звучить гордо: у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області пройшло святкування Дня податківця України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Провідна роль податкової служби має велике значення для нашої держави. Завдяки значному внеску ДПС у наповненні бюджетів усіх рівнів зберігається економічна стабільність в країні.

Свідченням вагомості та значимості податкових органів у становленні та зміцненні нашої держави стало затвердження на загальнодержавному рівні професійного свята – Дня податківця України, яке відзначається 02 липня.

Напередодні цього свята у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пройшли урочисті збори з нагоди святкування 30-ої річниці податкової служби України.

У святкових заходах прийняли участь начальник головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб, в.о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, керівники структурних підрозділів ГУ ДПС, ветерани податкової служби та почесні гості: заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ольга Горб, заступник Дніпровського міського голови Володимир Міллер, секретар Криворізької міської ради Олександр Котляр, перший заступник Нікопольського міського голови Тетяна Обиденна, радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, депутат Дніпропетровської обласної ради Станіслав Молоков, радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ігор Ломако, директор Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова, голова Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби Валерій Філатов.

До професійного свята фахівцями ГУ ДПС приурочено відкриття нової експозиційної локації – музею податкової служби Дніпропетровської області. В музеї представлені експонати, пов’язані з історією податкової служби.

Податківці і гості ознайомились з експонатами та сучасними досягненнями ГУ ДПС, і занурились у спогади, відновивши у пам’яті сторінки минулих славних днів діяльності служби.

Музей оснащений сучасною технікою, яка дозволяє демонструвати фото- і відеоматеріали. До уваги запрошених продемонстровано фільм, присвячений становленню та розвитку податкової служби області.

Після невеликої історичної подорожі, розпочалось урочисте засідання, присвячене Дню податківця України.

У вітальному слові начальник ГУ ДПС Ганна Чуб поздоровила усіх з професійним святом.

Вона зазначила, що у минулому році Указом Президента України відновлено і офіційно визначено 02 липня Днем податківця України.

«І це дійсно визнання важливості нашої Служби і відзначення ролі кожного працівника у реалізації державної податкової політики.

Створення Державної податкової служби України забезпечило роботу ефективної системи адміністрування податків і зборів, розвиток якісних та зручних послуг платникам.

Ми рухаємося вперед шляхом створення в Україні чіткої, зрозумілої для платників податкової системи, формування нового іміджу нашої служби», - зазначила начальник ГУ ДПС.

Ганна Чуб зауважила, що сьогодні спостерігається стабільний розвиток економіки країни. Високі показники забезпечуються завдяки наполегливій роботі податкової служби. Податкова служба ефективно працює у напрямі наповнення державної казни, розвиває сервісні функції для платників податків, які сприяють розвитку бізнесу, та створює всі умови для підвищення добровільності сплати податків.

Начальником ГУ ДПС відзначено важливу роль ветеранів, які стояли біля витоків створення служби та віддали їй частину життя і зараз діляться своїми напрацюваннями з молодим поколінням.

Також Ганна Чуб відмітила особливе значення Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, яка діє виключно в інтересах колективу та надає матеріальну допомогу, здійснює виплати на лікування, оздоровлення та відпочинок, організовує медичні обстеження працівників.

До урочистих вітань долучились і гості святкового заходу.

За співпрацю та виконання своїх обов’язків на високому рівні працівники ГУ ДПС отримали нагороди, подяки та грамоти від Державної податкової служби України, заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ольги Горб, першого заступника Нікопольського міського голови Обиденної Тетяни, Голови Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби Валерія Філатова, Секретаря Криворізької міської ради Олександра Котляра.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

При каком Президенте дороги ремонтировали больше всего?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама