ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-06-22 08:37 70 Нравится

Про право громадян на податкову знижку під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Право громадян на податкову знижку».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом?

Відповідь. Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Питання. Чи має право платник податку скористатись податковою знижкою за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення на підставі договору, укладеного з навчальним закладом, який фактично здійснив оплату за навчання?

Відповідь. З метою використання права на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному році на користь закладу освіти, платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України лише суми коштів, сплата яких здійснена безпосередньо платником податку, який звертається за податковою знижкою та фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копією договору в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника), вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.

При цьому за результатами звітного року будуть враховуватися фактично понесені витрат протягом звітного (податкового) року платника податку, який сплачує за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того отримував, чи ні такий член сім’ї доходи у вигляді заробітної плати.

Крім того обмеження щодо періоду, протягом якого платник податків та/або член його сім’ї першого ступеня споріднення у звітному (податковому) році навчався, з 01.01.2017 скасовані.

Питання. Які документи необхідно подати фізичній особі для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків згідно з нормами ПКУ?

Відповідь. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Копії вказаних документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Питання. Які витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла включаються до складу податкової знижки?

Відповідь. Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Питання. Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2020 року?

Відповідь. Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2020 року платникам не надається.

Питання. Чи має право платник податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі?

Відповідь. Платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Контрольна стрічка ПРРО та вимоги щодо ії створення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Разом з тим, п. 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:

створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;

під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

База нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до частини 2 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Актуальна тема сьогодення - легалізація найманої праці та заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що мінімальна зарплата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:

– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;

– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.

Звертаємо увагу, що осби, які отримують зарплату в “конверті” офіційно вважаються непрацюючими. Їм не зараховується страховий стаж, а відповідно:

– вони не будуть одержувати пенсію по віку;

– їх можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.

– у них немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.

Наголошуємо на тому, що роботодавців, які використовують найману працю повинні легалізувати трудові відносини відповідно до чинного законодавства та вживати всіх заходів щодо виплати заробітної плати своїм працівникам не нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та у строки, встановлені чинним законодавством.

Виплата заробітної плати у «конвертах» – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні, так і кожному з нас.

Питання оподаткування земельним податком під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Дмитренко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Оподаткування земельним податком».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи є платником земельного податку юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво (в тому числі виробничих об’єктів)?

Відповідь. Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

Питання. До якої дати юридична особа повинна сплачувати земельний податок у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності?

Відповідь. У разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Питання. Чи повинна юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачувати податок у разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель, споруд (їх частин)?

Відповідь. Юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Питання. Чи є платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними будинками власники квартир (жилих приміщень) у таких будинках?

Відповідь. Платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб на телевізійному каналі «Відкритий»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

В ефірі телевізійного каналу «Відкритий» головний державний ревізор-інспектор Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Чабаненко розглянула питання оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб.

Вона повідомила, що платниками податку є всі громадяни України, в тому числі нерезиденти, які мають у власності об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, а саме:

- квартири загальна площа яких перевищує 60 кв.м.,

- житлові будинки, садові будинки загальна площа яких перевищує 120 кв.м.,

- у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток загальна площа яких перевищує 180 кв. м.

За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

«Обчислення суми податку з об’єкта(об’єктів) житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації (прописки) власника такої нерухомості. Після чого, до 1 липня року, що настає за звітним періодом (роком) контролюючий орган надсилає платнику податку податкове/податкові повідомлення рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцем знаходження кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості»,- зазначила фахівець.

Також зупинилася на ставках податку, а саме, ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Наостанок Вікторія Чабаненко наголосила, що податок сплачується за місцем розташування об’єкту/об’єктів оподаткування і зараховуються до відповідного бюджету. Податкові зобов’язання за звітний період (рік) фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У травні 14,2 тиc. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У травні 2021 року 14,2 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php

У травні більше 100 переглядів наборів даних мають 9 таких наборів у формі відкритих даних:

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Київської, Дніпропетровської, Одеської, Львівської та Чернігівської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, – Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10 прим. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/474502.html

Платники Дніпропетровщини придбали 14 244 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У Дніпропетровській області станом на 01.06.2021 діє 17 753 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального по 7453 суб’єктам господарювання, серед яких:

- 14244 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та

тютюновими виробами по 4793 суб’єктах господарської діяльності (7705 – алкогольні напої, 6539 – тютюнові вироби);

- 2567 ліцензій на зберігання пального по 2271 суб’єкту господарської діяльності;

- 613 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним по 103 суб’єктах господарської діяльності;

- 227 ліцензій на право оптової торгівлі пальним по 219 суб’єктах господарської діяльності;

- 70 ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах по 38 суб’єктах господарської діяльності (58 – алкогольні напої, 10 – тютюнові вироби, 2 – рідини, що використовуються в електронних сигаретах); по 26 суб’єктах господарської діяльності (25 алкогольні напої, 2 – тютюнові вироби, 1 – рідини, що використовуються в електронних сигаретах);

4 ліцензії на виробництво пального по 3 суб’єктах господарської діяльності.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» документи.

У разі відсутності звернення суб’єкта господарювання до органу ліцензування щодо внесення чергового платежу за ліцензію на дату спливу терміну попередньої сплати, таку ліцензію буде призупинено.

Чи зобов’язані музеї при продажу квитків застосовувати РРО та/або ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, зо суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК.

Статтею 1 Закону України від 29 червня 1995 року № 249/95-ВР «Про музеї та музейну справу» із змінами та доповненнями визначено, що музеї – це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

У разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, на таких суб’єктів господарювання поширюється норма п. 4 ст. 9 Закону № 265 щодо незастосування РРО та/або ПРРО та РК.

При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.

Неприбуткові організації, які утримують податок на доходи нерезидентів, мають надати декларацію з податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Норми встановлені абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.

До уваги платників екологічного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Згідно із п. 161 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями (далі – БКУ) надходження екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення зараховуються до загального фонду державного бюджету у повному обсязі.

Базовим податковим (звітним) періодом п. 250.1 ст. 250 ПКУ визначено календарний квартал.

У разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – коди КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

Водночас, у листі ДФС від 15.02.2016 № 5161/7/99-99-15-04-02-17 зазначено, що якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), то такому платнику податку рекомендується подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію, до якої додавати необхідну кількість окремих додатків щодо кожного об’єкта оподаткування екологічним податком.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – додаток 1), а розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у додатку 3 до Декларації (далі – додаток 3).

З метою забезпечення ефективного контролю за розподілом коштів екологічного податку за викиди забруднюючих речовин (двоокису вуглецю), з урахуванням припису п. 161 ст. 29 БКУ, обов’язково складається окремий додаток 1 в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю (лист ДФС від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17).

Отже, суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення (у тому числі у разі здійснення викидів двоокису вуглецю) або місць розміщення відходів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються одним контролюючим органом подає до такого контролюючого органу одну Декларацію та додатки до неї:

► один додаток 1, який включає інформацію про викиди двоокису вуглецю всіма належними йому джерелами забруднення, на яких здійснюються викиди двоокису вуглецю, із зазначенням у полі 6 Декларації «Доповнення до Податкової декларації за довільною формою» окремими рядками інформації про фактичні викиди двоокису вуглецю відповідними джерелами забруднення (за кожним кодом КОАТУУ) з початку року (в тому числі за звітний квартал);

► по кожному коду КОАТУУ окремий додаток 1 – в частині викидів інших забруднюючих речовин (за винятком двоокису вуглецю);

► по кожному коду КОАТУУ окремий додаток 3 – в частині розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.

Термін використання легкового автомобіля, протягом звітного року

досягне 5 років: сплата транспортного податку юрособою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми визначені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Інша особа не має права сплатити грошове зобов’язання

по єдиному внеску за інших осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), в частині адміністрування – Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми визначені частиною 4 ст. 8 Закону № 2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

► ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

► засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

► правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина 9 ст. 25 Закону № 2464).

Отже, юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

З використанням єдиного рахунку сплачено 361 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

З початку року єдиний рахунок для сплати податків використовують 2 тис. осіб. Вони сплатили 361 млн гривень.

Такий спосіб сплати податків є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Нагадуємо, що через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.

Ініціатива щодо запровадження єдиного рахунку реалізовується в рамках «Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/474913.html

Контакти для подання в електронному вигляді звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації та строки їх розгляду

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/474807.html повідомила.

Електронна скринька для надсилання звернень громадян: zvernennya_dps@tax.gov.ua.

Електронна скринька для надсилання запитів на отримання публічної інформації: publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Строк розгляду звернень громадян – 30 днів або продовження, але не більше 45 днів.

Строк розгляду запитів на отримання публічної інформації – 5 робочих днів або продовження до 20 робочих днів.

Контакти для отримання інформації щодо надходження та реєстрації запиту на отримання публічної інформації: 044-247-35-36.

Контакти для отримання інформації щодо надходження та реєстрації звернення громадян: 044-279-79-78.

Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини

протягом 2021 року надано 115,5 тис. адміністративних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 75 видів адміністративних послуг, 49 з яких надаються безкоштовно.

«Загалом протягом січня – травня 2021 року опрацьовано майже 117,6 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 32,8 тис. звернень, що на 13,4 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Впродовж п’яти місяців 2021 року платники отримали 115,5 тис. адміністративних послуг, з яких майже 31,2 тис. – в електронному вигляді, що на 13,0 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.

З переліком адміністративних послуг та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги».

За п’ять місяців поточного року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло на 2 млрд 868,5 млн грн більше ніж торік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – травень 2021 року склали майже 12 млрд 298,6 млн грн, що на 2 млрд 868,5 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 7 млрд 235,1 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 168,6 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 1 млрд 795,5 млн грн, що на 810,6 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Спрощенці області за січень – травень поточного року сплатили 1 млрд 516,5 млн грн, що майже на 200,0 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.

Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло 815,6 млн грн., що перевищує на 516,8 млн грн минулорічні показники.

Затверджено Зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що 21.05.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2021 № 159 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2021 за № 573/36195) (далі – Наказ № 159), яким затверджено зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету (далі – Порядок).

Наказ № 159 розроблено відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Згідно із Наказом № 159, зокрема:

► пункт 1 Порядку викладено в такій редакції:

Електронний кабінет – це сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, що забезпечує електронну форму взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов'язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ)та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи;

► пункт 2 Порядку викладено у такій редакції:

Взаємодія реалізується через:

* портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється онлайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

* портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих;

* програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу Електронного кабінету;

*інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи ДПС.";

► пункт 21 порядку викладено у такій редакції:

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Порядку.

Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет.

Порядок доповнено додатками 3 «Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет», та 4 «Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет».

Наказ № 159 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.05.2021 № 38.

Трансфертне ціноутворення: про зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що Державна податкова служба України повідомила про наступне.

З 19.03.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 р. № 841 (далі – наказ № 841) «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт та Порядок).

Наказ № 841 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі –Закон № 466).

Зміни у Звіті та у додатках до Звіту

У формі Звіту таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено новою графою 4 «Цифровий код країни», де зазначається цифровий код країни реєстрації нерезидента – сторони контрольованої операції.

У новій редакції таблицю додатку до звіту «Відомості про контрольовані операції» доповнено стовпцем «Джерело(а) інформації використане(ні) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»», який складається з графи 26 «Код(и) типу джерела» та графи 27 «Назва(и) джерела (джерел) інформації».

Інформація про пов’язаність осіб доповнена кодом пов’язаності «523», де зазначається ознака пов'язаності відповідно до п.п. «в» п.п 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ на момент здійснення контрольованої операції.

Зміни у Порядку та у додатках до Порядку

У розділі III «Порядок заповнення основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» змінено пункт 4 та викладено у новій редакції:

«У графі 4 зазначається цифровий код країни реєстрації нерезидента – сторони контрольованої операції відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32.

У підсумковому рядку «Разом» графи 4 зазначається загальна кількість країн реєстрації нерезидентів – сторін контрольованих операцій. Цифровий код однієї країни включається до підсумкового рядку лише один раз».

Пункт 5 щодо зазначення загальної суми контрольованих операцій платника податків з кожним контрагентом у графі 5 Звіту доповнено новим абзацом:

«У підсумковому рядку «Разом» графи 5 зазначається загальна сума контрольованих операцій платника податків з нерезидентами – сторонами контрольованих операцій».

У розділі IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» основні зміни стосуються доповненням положень щодо контрольованих операцій з сировинними товарами.

Пункт 3 доповнено положенням щодо заповнення у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) «із особою, до якої перейшло право власності на товари (роботи, послуги), та яка відповідає ознакам, наведеним у абзацах другому та третьому цього підпункту».

До пункту 4 внесено зміни, згідно з якими:

«Назва країни, в якій зареєстрована особа» заповнюється відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32. У разі здійснення контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом, який має податкову адресу на території вільної економічної зони «Крим», у рядку зазначається «ВЕЗ «Крим». У разі здійснення контрольованої операції з контрагентом, який є утворенням без статусу юридичної особи, зазначається назва країни фактичного місцезнаходження такого утворення;

«Цифровий код країни» заповнюється відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32;

у разі заповнення рядка «Код(и) ознак(и) пов’язаності особи» разом з додатком надається інформація, яка заповнюється за встановленою формою (крім кодів 512-515 та 517-518, 524).

Пункт 8 щодо заповнення графи 3 доповнено новим абзацом:

«Код «209» у графі 3 зазначається після прийняття та набрання чинності переліком сировинних товарів, затвердженим Кабінетом Міністрів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу. До дати набрання чинності вказаним переліком для сировинних товарів використовується код «201»».

Пункт 10 щодо заповнення графи 5 доповнено новим абзацом:

«При заповненні графи, у разі необхідності, застосовуються Перехідні таблиці від УКТЗЕД версії 2012 року до УКТЗЕД версії 2017 року, затверджені наказом Державної митної служби України від 01 липня 2020 року № 234».

Пункт 14 щодо заповнення графи 10 уточнено в частині посилання на Перелік кодів країн світу для статистичних цілей, затверджений наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32 відповідно до якого зазначається цифровий код країни походження предмета операції.

Пункт 24 щодо заповнення графи 20 доповнено новим абзацом:

«У підсумковому рядку «Разом» графи 20 зазначається загальна сума контрольованих операцій платника податків з контрагентом, яка повинна дорівнювати показнику загальної суми контрольованих операцій платника податків з контрагентом у таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» основної частини Звіту у рядку відповідного контрагента.»

Пункт 25 щодо заповнення графи 21 доповнено новими абзацами:

«У графі 21 код «307» використовується тільки за умов встановлення платником податків відповідності умов контрольованих операцій з сировинними товарами (з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України) принципу «витягнутої руки», що здійснюється платниками податків з урахуванням вимог відповідних порядків, затверджених наказом Міністерства фінансів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу.

У разі застосування комбінації декількох методів через кому та пробіл (", ") може бути вказано коди декількох методів».

Пункт 26 щодо заповнення графи 22 доповнено новим абзацом:

«У разі застосування у попередній графі 21 комбінації декількох методів (з передбачених підпунктами 39.3.1.2 – 39.3.1.4 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу 1 Кодексу), через кому та пробіл (", ") може бути вказано декілька показників рентабельності».

Крім того, розділ доповнено пунктами 30 та 31 щодо заповнення джерел інформації в графах 26 та 27:

«30. У графі 26 зазначається код(и) типу джерела (джерел) інформації, використаного(их) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» відповідно до додатка 8 до цього Порядку. У разі якщо типів джерел декілька, зазначаються коди всіх типів через кому та пробіл (", ").

31. У графі 27 зазначається назва(и) джерела (джерел) інформації, використаного(их) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». У разі якщо назв джерел інформації декілька, зазначаються всі найменування через кому та пробіл (",").

У разі застосування у попередній графі 26 коду «610», у графі 27 зазначається назва(и) джерела (джерел) інформації про котирувальні ціни на сировинні товари з оприлюдненого ДПС рекомендованого (невиключного) переліку таких джерел, яке(і) використане(і) платником податків згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу. У разі якщо назв джерел інформації про котирувальні ціни на сировинні товари декілька, зазначаються всі найменування через кому та пробіл (", ")».

У розділі VI «Порядок заповнення інформації про пов’язаність осіб» доповнено пунктом 7 такого змісту:

«7. При розкритті інформації за кодом пов’язаності «523» зазначається ознака пов'язаності відповідно до підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України на момент здійснення контрольованої операції».

Слід звернути окрему увагу на зміни у додатках до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Так, додаток 2 «Код ознаки пов’язаності осіб» до Порядку викладено у новій редакції та доповнено новими ознаками:

  1. для фізичних осіб:

фізична особа, яка є пов’язаною особою згідно з підпунктом «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України на момент здійснення контрольованої операції – у додатку 2 присвоєно код ознаки 523;

  1. для утворень без статусу юридичної особи:

визнано пов’язаною особою відповідно до абзацу дев’ятого підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України на момент здійснення контрольованої операції - код ознаки 524.

Новими позиціями доповнені додатки 4 та 6 до Порядку, зокрема:

код типу предмета операції (додаток 4) – новим рядком за кодом 209 «Сировинні товари згідно із Переліком сировинних товарів, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1221»;

код методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (додаток 6) – новими рядком за кодом 307 «Метод порівняльної неконтрольованої ціни відповідно до підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Податкового кодексу України». Код «307» у графі 21 зазначається за умови використання платником податків відповідних порядків, затверджених Міністерством фінансів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Податкового кодексу України. Якщо платником податків використовується метод порівняльної неконтрольованої ціни для операцій з сировинними товарами без урахування вказаних порядків, то в такому випадку використовується код «301».

Також Порядок складання Звіту про контрольовані операції доповнено додатком 8 «Коди джерел інформації», яким визначаються коди та типи джерел інформації.

Враховуючи викладене, Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 841.

Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності наказом № 841 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Платник має можливість надіслати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню,

через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419) зі змінами та доповненнями.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий п. 2 Порядку № 419).

Згідно з абзацом третім п. 49.4 ст. 49 ПКУ фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Отже, платниками податків для формування та передачі фінансової звітності в електронному вигляді використовуються файли у форматі XML.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати електронні документи, зокрема фінансову звітність.

При формуванні фінансової звітності платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом аудиторський звіт у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання аудиторського звіту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Враховуючи вищезазначене, платник податку, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом через приватну частину Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:

► річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;

► аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».

Реєстрація платника ПДВ анулюється

не в останній день календарного місяця: подання декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Звітним (податковим) періодом для платників ПДВ є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Чи включаються до складу витрат ФОП – «загальносистемна», витрати на страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат на страхування, що пов’язані з веденням господарської діяльності.

Тобто, вартість оплачених послуг страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Норми визначені п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

Враховуючи вище, укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Увійти до Електронного кабінету можна з допомогою QR-коду

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Скористатися податковими електронними сервісами стало ще простіше. Мінцифри та Державна податкова служба України спростили вхід до Електронного кабінету. Для швидкого входу користувач може скористатися QR-кодом:

обрати спосіб входу Дія та «Отримати код»;

відсканувати QR-код;

підтвердити особу через мобільний додаток «ДІЯ» та підписати Запит.

Тримайте дистанцію та користуйтеся електронними сервісами податкової служби.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/475394.html

Підсумки декларування доходів нерезидентів

із джерелом їх походження з України за І квартал 2021 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/475144.htm повідомила наступне.

За підсумками декларування І кварталу 2021 року обсяги доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України склали 50,0 млрд грн, з яких нараховано до сплати 1,6 млрд грн податку.

Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Республіці Кіпр, Королівстві Нідерланди, Великій Британії та Німеччині.

При здійсненні аналізу діяльності суб’єктів господарювання 20 відс. виплат є ризиковими. Основними ризиками є здійснення виплат на користь нерезидентів, які не є бенефіціарними (фактичними) власниками отриманих доходів та на користь незареєстрованих постійних представництв нерезидентів на території України. Також вбачається зловживання положеннями конвенцій для отримання переваг в оподаткуванні.

Одним із інструментів для збору доказів вчинення порушень при здійснені виплат на користь нерезидентів є обмін податковою інформацію з компетентними органами іноземних країн. На сьогодні налагоджена ефективна комунікація з іноземними країнами, тому терміни отримання відповідей значно скоротилися, що дозволяє в подальшому оперативно здійснювати відпрацювання ризиків ухилення від оподаткування.

Представники ДПС та судової гілки влади

обговорили питання вирішення податкових спорів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників.

Судді та податківці обговорили актуальні питання правозастосування при розгляді податкових спорів. Зустріч представників Державної податкової служби України та Восьмого апеляційного адміністративного суду за участі Верховного суду України відбулась у Львові в рамках «круглого столу».

У зустрічі взяли участь керівники ДПС та головних управлінь ДПС західного регіону, голова та судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, судді Восьмого апеляційного адміністративного суду та Львівського окружного адміністративного суду, а також науковці юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

«Захід, в якому беруть участь представники виконавчої та судової гілок влади – податкової служби та адміністративних судів, проводиться чи не вперше. У деяких питаннях ми дійшли згоди, в інших – залишилися на своїх позиціях. І це зрозуміло, адже питання не з простих», – підкреслив заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук.

Зокрема, під час заходу відбулася цікава дискусія з практики розгляду судових справ щодо реєстрації податкових накладних та скасування рішень про віднесення платника податків до категорії ризикових, строків звернення до суду після застосування процедури адміністративного оскарження та питання поновлення строків на апеляційне, а також касаційне оскарження рішень після повернення апеляційних/касаційних скарг з причин несплати судового збору при відсутності бюджетних асигнувань.

«Така дискусія необхідна і для нас, і для платників податків. Вважаю, що такі заходи в найближчому майбутньому ми проведемо і в інших регіонах країни», - зауважив Михайло Тітарчук.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/475284.html

Проведено черговий виїзд робочої групи за участі фахівців

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до Нікопольського регіону Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Економічну основу Нікопольського регіону Дніпропетровщини становлять підприємства, які здійснюють обробку металів, металургійні (зокрема, ЗАТ «Нікопольський завод феросплавів», ЗАТ «Нікопольський Південнотрубний завод», «Нікопольський завод нержавіючих труб», «Нікотьюб», «Труболіт», ВАТ «Нікра») та сільськогосподарські підприємства.

Вони є основними наповнювачами місцевих бюджетів і відіграють важливу роль в економічному розвитку Дніпропетровської області.

До Нікопольського району Дніпропетровської області 15 червня 2021 року здійснено виїзд робочої групи у складі провідних фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Робочу групу очолив в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

З метою проведення зустрічей з представниками бізнесу та надання практичної допомоги працівникам структурних підрозділів ГУ ДПС Нікопольського району Дніпропетровщини у складі робочої групи задіяні керівники підрозділів ГУ ДПС: начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб Копильченко Тетяна; начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції Орлов Ігор; начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак; начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Самсоненко Євгенія; начальник управління електронних сервісів Свірська Алла; начальник управління по роботі з податковим боргом Цегельська Світлана; в. о. начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Бохан Вікторія; заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування фізичних осіб Іщенко Світлана; заступник начальника управління – начальник відділу моніторингу операцій та ризиків, роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Сіданченко Вікторія.

Члени робочої групи спілкувалися з керівниками Нікопольської, Марганецької, Покровської міських рад та територіальних громад Нікопольського регіону Дніпропетровської області; представниками бізнесу; фахівцями структурних підрозділів ГУ ДПС Нікопольського району.

Нікопольський міський голова Саюк Олександр подякував за важливу інформацію від представників податкової служби області та висловив сподівання на продовження діалогу та співпрацю.

На зустрічах обговорювались питання стосовно залучення до оподаткування екологічним податком підприємств, які здійснюють забруднення довкілля; підвищення рівня нарахувань з рентної плати за спеціальне використання води.

Увагу приділено проблемним питанням стосовно адміністрування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема з юридичних осіб.

Крім того, розглядались питання забезпечення надходжень до бюджету податків і зборів з фізичних осіб; виявлення та упередження ризиків суб’єктів господарювання.

Моделювання платоспроможності громад та спільна робота податківців з громадами є запорукою наповнення бюджету, та передбачає наявність реальної комплексної інформації з різних аспектів про стан та можливості кожної території – учасників зустрічі ознайомлено з інтегрованою платформою «Паспорт ТГ», яка реалізована на інформаційному ресурсі «Геопортал Державної податкової служби» (http://dps_system.local.softpro.ua).

Також увагу сконцентровано на актуальних питаннях погашення підприємствами заборгованості. Податківці ознайомили з особливостями процедури врегулювання податкового боргу, яка запроваджена Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2».

Члени робочої групи відвідали центри обслуговування платників (далі – ЦОП) Нікопольської, у м. Покрові, Марганецької та Томаківської державних податкових інспекцій ГУ ДПС.

Фахівці ГУ ДПС ознайомили платників з електронними сервісами ДПС та перевагами Електронного кабінету, з роботою мобільного ЦОПу ГУ ДПС.

Відвідувачам ЦОПів повідомили про можливості вебпорталу ДПС України, субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінками «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Фейсбук, які є офіційними джерелами інформації податкових органів.

Комунікації представників податкової служби з бізнес-спільнотою проходили результативно – суб’єкти господарювання отримали відповіді на питання, які виникають під час ведення їх діяльності і пов’язані з оподаткуванням.

Також керівництвом підрозділів ГУ ДПС проведено робочі зустрічі з фахівцями структурних підрозділів Нікопольського району з метою надання їм практичної допомоги за напрямками роботи, пов’язаними з виконанням функціональних обов’язків.

Зокрема увага приділялась:

► заходам щодо подолання корупції;

► питанням виконання індикативних показників надходжень платежів до бюджетів, ризикам щодо їх виконання та шляхам надолуження надходжень;

► застосуванню штрафних санкцій та рівню узгодженості донарахованих сум;

► підвищенню рівня нарахувань з рентної плати, екологічного податку та місцевих податків;

► організації ефективної системи управління адмініструванням платежів по платниках Нікопольського регіону;

► відпрацюванню фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, у яких згідно з наданою звітністю за 2020 рік витрати на оплату праці найманим особам перевищують суму задекларованого доходу від здійснення підприємницької діяльності;

► відпрацюванню фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, у яких податкова ефективність зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору нижче середнього показника по області;

► організаційним заходам з питань забезпечення проведення на території Нікопольського регіону операції «Урожай» (залучення до оподаткування осіб, які мають у власності (оренді) земельні ділянки площею понад 50 га);

► питанням позитивної динаміки фонду оплати праці.

Важливо, що під час виїзних робочих зустрічей представники податкової служби отримують зворотній зв’язок: обговорення і вирішення нагальних питань, які виникають у податківців під час виконання ними функцій, а також визначення завдань і напрямків діяльності підрозділів ГУ ДПС – це робота у команді, яка направлена на своєчасне забезпечення надходжень до бюджетів.

Дивіденди: оподаткування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) дивідендів визначений п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Дивіденди остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податків за такими ставками:

► 5 % - для дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п. 167.5.2 ст. 167 ПКУ);

► 9 % (половинний розмір ставки встановленої п. 167.1 ст. 167 ПКУ) - для дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п. 167.5.4 ст. 167 ПКУ);

► 18 % - для дивідендів, нарахованих платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати (пп. 57.11.4 п. 57.1 ст. 57, п. п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Отже, ПДФО з дивідендів сплачується до бюджету податковим агентом під час їх нарахування.

Виправлення помилки у разі невірно вказаних реквізитів

акцизного складу в акцизній накладній

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).

Заповнення розрахунків коригування акцизних накладних форм «П» та «С» здійснюється відповідно до розділу ІV та V та Порядку № 729 відповідно, якими передбачено, якщо після реалізації пального/спирту етилового виникає потреба у виправленні помилок, допущених під час складання акцизної накладної форми «П»/«С», показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної форми «П»/«С» (далі – розрахунок коригування), та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Такий розрахунок коригування має бути зареєстрованим в ЄРАН після реєстрації акцизної накладної, показники якої коригуються, та у межах 1095 днів з дати здійснення операції з реалізації пального/спирту етилового, яка відбулась починаючи з 01 липня 2019 року.

Коригуються лише показники складених акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України.

У разі допущення помилки в акцизній накладній, зокрема, у реквізитах акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне/спирт етиловий, та реєстрації в ЄРАН такої акцизної накладної (першого примірника такої акцизної накладної), платником податку складається розрахунок коригування до такої акцизної накладної:

▼ в одному примірнику – для коригування складеної в одному примірнику акцизної накладної;

▼ в одному примірнику – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН;

▼ в двох примірниках – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої зареєстрований отримувачем в ЄРАН.

У вступній частині розрахунку коригування акцизної накладної робиться відповідна відмітка «Х» в одному з передбачених формою такого розрахунку полів залежно від того, який показник акцизної накладної коригується, зокрема, для виправлення невірно вказаних реквізитів акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримане пальне/спирт етиловий зазначається код виду коригування «2» (відміна показників акцизної накладної у зв’язку з помилковим зазначенням уніфікованого номера акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримане пальне/спирт етиловий).

Для здійснення відміни показників акцизної накладної, що коригується в табличній частині такого розрахунку платник:

▼ у графі 1 зазначає порядковий номер рядка – цифру «1»;

▼ з акцизної накладної переносить до граф 2, 3 таблиці дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, його опису;

▼ до граф 4, 5 вносить показник коригування (зменшення) обсягу реалізованого спирту етилового з відповідним знаком (–), при цьому зменшення обсягів має збігатися з обсягом реалізованого спирту етилового, зазначеного в акцизній накладній (з урахуванням показників акцизної накладної та розрахунків коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН).

Такий розрахунок коригування в повному обсязі сторнує обсяг пального/спирту етилового, зазначений в акцизній накладній та розрахунках коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН.

Після реєстрації в ЄРАН розрахунків коригування, складених для відміни показників акцизної накладної, платником складаються акцизні накладні на операції з реалізації пального/спирту етилового, які фактично відбулись, з правильними реквізитами та показниками, в яких зазначається:

▼ порядковий номер документа, який має відповідати поточній нумерації;

▼ дата складення нової акцизної накладної, яка має відповідати даті складення помилкової накладної, що була зареєстрована в ЄРАН;

▼ реєстраційний номер зареєстрованого в ЄРАН першого примірника акцизної накладної, показники якої було скориговано таким розрахунком коригування.

Розрахунок кредитними коштами: чи застосовувати РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Норми визначені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктами 1, 2 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, враховуючи вимоги Закону № 265, який визначає загальні положення застосування РРО та/або ПРРО при проведенні оплат за товари (послуги), суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері торгівлі та зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій за товари, не звільняється від обов’язку застосування РРО в залежності від походження коштів, якими споживач оплатив такі товари (інвестованими, власними чи запозиченим (кредитними)). Також, обов’язок такого застосування РРО не залежить від часового проміжку між отриманням кредиту споживачем та оплатою за його рахунок товарів продавцю.

Обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО у такого платника податків залежить виключно від способу отримання коштів продавцем, як оплати за товар, та не передбачає звільнення від обов’язку застосування реєстраторів в залежності від походження коштів, якими проведена розрахункова операція (інвестованими, власними чи запозиченим (кредитними)).

Переобладнали транспортний засіб, скористайтесь податковою знижкою!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Норми встановлені п. п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ

Відповідно до п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається:

► сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

► акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи з цього податку.

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Довідково: скористатись правом на податкову знижку за 2020 рік можливо по 31.12.2021 включно.

Нові можливості Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) і повідомляє.

Для зручності користувачів в Електронному кабінеті реалізовано нові можливості.

Так, платники мають змогу:

► подати повідомлення про використання Є-рахунку та отримати квитанції про включення платника до Реєстру платників, які використовують Є-рахунок;

► отримати доступ до реєстру платників, які використовують Є-рахунок;

► використовувати платіжні системи ГЕРЦ та Свіфт Гарант (крім існуючих);

► отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС;

► реєстрації акцизних накладних/розрахунків та податкових накладних/розрахунків коригування до акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних за новими формами;

► доповнити облікові даних інформацією про види діяльності (КВЕД).

Також розміщено актуальні інструкції про використання можливостей Е-кабінету

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/475641.html

За січень – травень 2021 року податківці

отримали 261 звернення від громадян

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протягом січня – травня 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 261 звернення, з них 261 заява, у тому числі 7 колективних звернень від 30 громадян.

Основні питання, які порушувалися громадянами, стосувалися контрольно-перевірочної роботи – 89 звернень (34,1 %), консультацій з питань податкового законодавства – 85 звернень (32,57 %), обліку в Державному реєстрі – 34 звернень (13,03 %).

Нагадаємо, оформлення письмових звернень громадян здійснюється відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами і доповненнями.

Звернення мають складатися державною (офіційною) мовою та адресуються контролюючому органу, його посадовим особам, якщо порушені у зверненні питання належать до їх компетенції. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.zvern436@tax.gov.ua.

Надходження акцизного податку за січень – травень 2021 року

склали 243,4 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У Дніпропетровській області станом на 01.06.2021 обліковується 5 934 платників акцизного податку, у тому числі:

346 суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з пального;

74 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;

33 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

5 481 суб’єкти господарювання, які сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.

«За січень – травень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло 23,4 млн грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 11,6 млн грн, акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 11,8 млн гривень.

Протягом п’яти місяців 2021 року до місцевих бюджетів надійшло 220,0 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів», – зазначив начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Денис Дегтярьов.

Заробітна плата та відпускні нараховані за поточний та майбутні періоди: визначення бази нарахування єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до частини 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Нарахування (обчислення) єдиного внеску здійснюється у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Наказ № 4), на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом № 4, стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, якщо протягом одного звітного (податкового) періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а, також, за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – сум середньої заробітної плати за вимушений прогул) періоди.

Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.

За наявності декількох рядків стосовно однієї застрахованої особи кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме у тому, у якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).

Таким чином, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

Водночас, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.

Уточнення звітності по земельному податку юридичною особою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Норми встановлені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.

Отже, юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати), визначеного у податковій декларації, що уточнюється.

Довідка про відсутність заборгованості готується контролюючим органом

за основним місцем обліку платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу платників, що згідно з абзацом першим п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).

Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Платників, які звільняються від оподаткування

податком на прибуток підприємств, визначено ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено ст. 142 розділу ІІІ та підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами п. 142.1 ст. 142 ПКУ визначено, що звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Підприємства та організації, на які поширюється дія п. 142.1 ст. 142 ПКУ, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.

Пунктом 142.2 ст. 142 ПКУ встановлено, що на період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Згідно з п. 142.3 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Крім того, тимчасово, до 01 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (абзац перший п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Особливості визначення ставок Рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників Рентної плати за спеціальне водокористування (Рентна плата) особливості визначення ставок Рентної плати, встановлені у п. п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (ПКУ).

Суб’єктам господарювання, які видобувають (використовують) обсяги підземної води з джерел, що розташовані на території населених пунктів, які згідно з Постановою Верховної ради України від 17.07.2020 № 807-1X «Про утворення та ліквідацію районів» зазнали змін в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів України та не визначені у п. п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ, при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати слід застосовувати ставки Рентної плати, що визначені для відповідного регіону за категорією «інші адміністративно-територіальні одиниці області».

Про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)

контролюючим органом видається довідка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2155/22467 (далі – Порядок № 1264).

Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку № 1264).

Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку № 1264).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання Довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу (п. 4 Порядку № 1264).

У ДПС проведено засідання робочої групи

з питань розробки моделі компетенцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

У ДПС здійснюються заходи щодо провадження ефективної HR-політики. Представниками служби спільно з експертами Програми підтримки державного управління фінансами для України – EU4PFM проведено засідання робочої групи ДПС з питань розробки моделі компетенцій.

На засіданні обговорювалася мета розробки моделі компетенцій для кожної посади, її формат та вимоги, строки надання пропозицій.

Зокрема, зазначалося, що результатом розробки мають бути сформовані профілі компетенцій для кожної посади, а саме: опис та умови роботи, освіта, спеціальні знання, навички та досвід роботи, якими повинен володіти працівник, що займатиме певну посаду.

Використання таких моделей дозволить проводити якісний добір кадрів на посади з урахуванням відповідності визначеним компетенціям. Це, у свою чергу, сприятиме максимальному залученню потенціалу кожного працівника служби для виконання його посадових обовʼязків.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/475866.html

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/475930.html наступне.

Відповідно до підпункту 230.1.5 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України. Такі заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.

З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня

2015 року № 835 (зі змінами) «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», ДПС здійснює щоденне оновлення оприлюдненого Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua) та на офіційному вебпорталі ДПС.

Боротьба з нелегальним обігом пального – питання порядку денного засідання міжвідомчої регіональної робочої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, в приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулося засідання міжвідомчої регіональної робочої групи щодо боротьби з нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним на території Дніпропетровської області.

У засіданні прийняли участь керівники державних органів Дніпропетровської області, від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) – присутні в.о. заступника начальника ГУ ДПС Мазур Ольга, заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій.

На засіданні розглядались актуальні питання, пов’язані із дотриманням суб’єктами господарювання законодавства України під час реалізації пального.

Мазур Ольга зазначила, що спільна робота представників податкової служби та інших державних органів, направлена на ліквідацію «тіньової» торгівлі нафтопродуктами, є результативною. Так, всього з початку роботи міжвідомчої регіональної групи по боротьбі з незаконним обігом пального проведено 34 перевірки, за результатами яких до суб’єктів господарювання застосовано фінансових санкцій у розмірі майже 2 млн грн, 1 об’єкт демонтовано, анульовано 19 ліцензій.

Учасники заходу підвели підсумки і визначились, що законні підстави для ефективної боротьби з нелегальним ринком пального в країні є значним важелем в напрямку виведення реалізації пального в легальне поле.

На Дніпропетровщині надходження податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки, зросли на 95,1 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Цьогоріч власники нерухомості Дніпропетровщини сплатили на 95,1 млн грн більше податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), ніж за аналогічний період минулого року. Надходження податку в поточному році склали 254,6 млн гривень. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Дніпропетровській області.

Нагадаємо, податок сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості. Юридичні особи самостійно визначають суму податку до сплати у декларації та сплачують податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Фізичним особам податок нараховують до 1 липня органи податкової служби, вручаючи їм податкові повідомлення-рішення. Громадяни в поточному році сплачють податок за об`єкти, що були у володінні в 2020 році, строк сплати – впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Сплачувати податок зобов’язані не всі фізичні особи, а лише ті, які володіють квартирою, квартирами, житлова площа яких перевищує 60 кв.м і будинку площею більше 120 кв.м. У випадку наявності об’єктів нерухомого майна різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв.м., тобто податок нараховується лише на «зайві» квадратні метри.

Крім того, розрахована сума податку на нерухоме майно, збільшується на 25 тис. грн за кожен об’єкт нежитлової нерухомості, загальна площа яких перевищує 300 кв. м для квартири або 500 кв. м для будинку.

Затверджено Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що 29.05.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Постанова № 524), якою затверджено Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства (далі –Порядок).

Порядок затверджено відповідно до норм частини першої статті 15 Закону України «Про валюту і валютні операції» (Закон).

Порядок визначає механізм застосування ДПС та її територіальними органами (податковими органами) заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів) та встановлює розмір штрафних санкцій.

Дія Порядку поширюється на юридичних осіб (крім уповноважених установ), які порушили вимоги валютного законодавства.

Податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, встановлених Законом та/або визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, які прийняті відповідно до Закону.

Постанова № 524 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 29.05.2021 № 102.

Міністерством фінансів України затверджено

Узагальнюючі податкової консультації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що на офіційному субсайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://www.mof.gov.ua/storage/files/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%A3%D0%9F%D0%9A_%E2%84%96_277.pdf

20.05.2021 розміщено Наказ Міністерства фінансів України від 19 травня 2021 р. № 277 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах і виконання нерезидентами обов’язків платників податку на прибуток підприємств в Україні»;

25.05.2021 розміщено Наказ Міністерства фінансів України від 14 травня № 266 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу».

Бізнесу презентовано «пілот» електронної акцизної марки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Міністерство цифрової трансформації України разом із Державною податковою службою України за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували представникам European Business Association пілотний проєкт «Електронна акцизна марка».

З боку Комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями Асоціації було зазначено, що бізнес у перспективі підтримує ідею скасування марок акцизного податку для алкогольних напоїв у тому вигляді, в якому вони є зараз, а також спрощення чи переведення звітності щодо марок акцизного податку у електронний вигляд, що безумовно спростить адміністрування цих процесів.

При цьому було наголошено, що бізнес виступає категорично проти запровадження будь-яких інструментів, спрямованих на облік кожної окремої пляшки алкогольного напою на всіх етапах руху товару. Адже відслідковування в ланцюжку поставок кожної пляшки з урахуванням обсягів поставок компаній потребуватиме значного додаткового ресурсу – людського, технічного і фінансового. Більше того, це одночасно спричинить значні ризики можливих помилок, пов’язаних з людським фактором.

Особливу увагу бізнес звернув на необхідність перехідного періоду для впровадження будь-яких змін, пов’язаних з маркою акцизного податку, як це передбачено діючим законодавством (не раніше, ніж через 24 місяці з моменту набрання чинності відповідними змінами). Також слід врахувати необхідність залишення в обігу товарів з тривалим та необмеженим строком придатності з марками старого зразка до придбання таких товарів кінцевим споживачем в межах строку придатності.

Водночас, у бізнесу є багато питань та коментарів щодо деталей реалізації цього проєкту та супутніх додаткових фінансових затрат, які від цього залежать (зокрема, формату нової марки, cпособу та місця нанесення на пляшку, необхідності нового обладнання для поклейки марки чи зчитування кодів, вартості генерації кодів та інформації, яка буде в них зашита, дій з пошкодженою пляшкою чи маркою, яка не може бути просканованою, тощо), та які потребують додаткового обговорення. Адже від відповідей на ці запитання залежатиме ставлення бізнесу до проєкту вцілому.

Підтримуючи прагнення навести лад на ринку, учасники зустрічі домовились продовжити співпрацю з розробки механізму, який би сприяв вирішенню існуючих проблем на ринку, не створював додаткових обтяжень та труднощів для легальних виробників та імпортерів алкогольних напоїв.

Довідково: Проєкт має на меті систематизувати контроль за обігом підакцизних товарів, спростити процес отримання акцизних марок для виробників та імпортерів, а також збільшити доходи державного бюджету шляхом детінізації ринку підакцизних продуктів.

Інформацію розміщено на сайті Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) за посиланням

https://eba.com.ua/sogodni-biznesu-bulo-prezentovano-pilot-elektronnoyi-aktsyznoyi-marky/

Дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником ПДВ до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що процедура щодо звірки інформації по сплаті податків і зборів надає можливість платникам переконатися у відсутності заборгованості перед бюджетом, а у разі її наявності – запобігти подальшому накопиченню, вчасно сплативши борг.

Перевірити стан розрахунків з бюджетом можливо у Центрах обслуговування платників за місцем реєстрації (податкової адреси), або скориставшись електронними сервісами податкової служби за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Крім того, якщо фізична особа – платник податків змінила особисті реєстраційні дані, а саме: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання (податкову адресу), тощо, то такий платник зобов’язаний повідомити контролюючі органи про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання до контролюючих органів Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма № 5 ДР) або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5 ДРП).

На сьогодні існує два шляхи внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків шляхом подання Заяви за формою № 5 ДР:

► особисто або через законного представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу;

► засобами електронного сервісу «Електронний кабінет платника» на офіційному веб-порталі ДПС України, з використанням кваліфікованого електронного підпису (https://cabinet.tax.gov.ua)

Заява за формою № 5 ДРП подається особисто або через законного представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання.

Про ставки ПДВ для операцій

з окремими видами сільськогосподарської продукції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що з 25.02.2021 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, щодо зниження ставки ПДВ з 20 % до 14 % на операції з імпорту та постачання на території України сільськогосподарської продукції по окремим УКТ ЗЕД.

Зазначені зміни внесені Законом України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115-ІХ).

Положення норм Закону № 1115-ІХ застосовується до податкових періодів, починаючи з березня 2021 року. Отже, починаючи з 01 березня 2021 року операції з сільськогосподарської продукції оподатковуються ПДВ за ставкою 14 %.

Вищезазначені зміни стосуються наступних товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД:

▼ продукція тваринного походження:

0102 велика рогата худоба, жива,

0103 свині, живі,

0104 10 вівці,

0401 (в частині молока незбираного),

▼ продукція рослинного походження:

1001 пшениця і суміш пшениці та жита (меслин),

1002 жито,

1003 ячмінь,

1004 овес,

1005 кукурудза,

1201 соєві боби,

1204 00 насіння льону,

1205 насіння свиріпи та ріпака,

1206 00 насіння соняшника,

1207 насіння та плоди інших олійних культур,

1212 91 цукрові буряки.

Операції, які розпочалися до 01 березня 2021 року, завершуються за ставкою ПДВ 20 %.

Крім того, Законом № 1115-ІХ визначено, що операції із ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин та племінних (генетичних) ресурсів за вищевказаними кодами залишаються звільненими від оподаткування ПДВ (п. 197.18 ст. 197 Податкового кодексу України).

Інформацію про суми податкових пільг

платник відображає у податковій звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг.

Всі суб’єкти господарювання, які не сплачують податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається до контролюючого органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» (далі – Постанова № 1233), зокрема з 01.01.2020 скасовано «Звіт про суми податкових пільг» і встановлено, що субʼєкт господарювання, що не сплачує податки та збори у звʼязку з отриманням податкових пільг, веде облік таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

Згідно з п. 2 Постанови № 1233 ДПС України затверджуються Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник інших податкових пільг (далі – Довідники).

У зазначених Довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

ФОП сплачує єдиний внесок за місцем своєї реєстрації,

незалежно від розташування робочих місць найманих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку єдиний внесок у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) взяття на облік ФОП у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою.

Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по єдиному внеску за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.

ФОП – «спрощенці» першої групи з червня 2021 року

сплачують єдиний податок і єдиний внесок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», передбачені пільги для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку першої групи.

Так, платників єдиного податку першої групи тимчасово було звільнено:

▼ від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України);

▼ від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року; з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

Крім того, для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року; з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Тобто, єдиний внесок та єдиний податок «спрощенці» першої групи мали можливість не сплачувати за грудень 2020 року та за січень – травень (включно) 2021 року.

Отже, вперше такі ФОП сплачують єдиний податок у червні 2021 року, а єдиний внесок – у липні 2021 року.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама