ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-06-14 09:13 66 Нравится

Актуальні питання застосування програмних РРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування програмних РРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО)?

Відповідь. Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

Питання. Яким чином через ПРРО провести внесення чи вилучення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій?

Відповідь. Внесення чи вилучення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій, повинні реєструватись через програмний реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача».

Питання. Яка послідовність дій має бути здійснена СГ для реєстрації ПРРО?

Відповідь. Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Питання. Чи має право СГ, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Відповідь. Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером Державної податкової служби та не проводити розрахункові операції у цей період.

Питання. Яким чином вносяться зміни у дані про ПРРО (крім перереєстрації)?

Відповідь. У разі змін даних про програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), що наявні в Реєстрі ПРРО, які не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) до контролюючого органу подається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою у рядку 1 розд. 1 «Дія» «Зміни (крім перереєстрації)».

При цьому Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО.

Внесення змін до Реєстру ПРРО у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

За результатами кампанії декларування 2021 громадянами Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра задекларовано

понад 3 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

За результатами деклараційної кампанії 2021, станом на 1 червня 2021 року, громадянами Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра подано 1816 декларацій про майновий стан та доходи. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 3 млрд 017,1 млн гривень. До сплати нараховано 33,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 4,5 млн грн військового збору.

Доходи в розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 154 громадянина з загальною сумою задекларованих доходів 2 млрд 777,6 млн гривень. Суми задекларованих ними зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають відповідно 26,2 млн грн та 3,3 млн гривень.

Нагадуємо платникам податків, що суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2021 року, а також, що до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2020 року.

Розмір єдиного внеску при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ.

Відповідно до п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, ЄВ встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Враховуючи зазначене вище, ЮО при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку ЄВ у розмірі 22 відсотки.

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Актуальні питання оподаткування нерухомості, відмінної від земельної ділянки під час сеансу телефонного звязку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федіра Терханова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання оподаткування нерухомості, відмінної від земельної ділянки».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ?

Відповідь. Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст.266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Питання. Який порядок обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року?

Відповідь. Відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Питання. Чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком?

Відповідь. Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

Питання. Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь. Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

ДПС: перевірки бізнесу в умовах карантину

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

COVID-2019 вніс істотні корективи у контрольно-перевірочну роботу. Через мораторій на перевірки за 2020 рік документальних перевірок проведено на 35 % менше ніж за 2019. Карантин зупинив всі планові перевірки у 2020 році.

У період мораторію податкові аудитори зосередилися на дозволених заходах контролю, а також на визначенні ризикових операцій, зборі доказової бази порушень, підготовці змін до нормативно-правових актів, удосконаленні електронних сервісів для платників податків.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» зняла заборону на проведення контролюючими органами під час карантину певних видів документальних перевірок.

Так, абзацом четвертим цієї постанови дозволено проведення планових перевірок. Варто нагадати, що у плані перевірок на 2021 рік – 4,3 тис. платників податків з розрахунковими ризиками на 25,4 млрд гривень.

Вже завершено 730 планових перевірок, якими зафіксовано порушень на 43,5 млрд гривень.

Зазначена постанова Уряду зняла заборону також і з позапланових перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували сумнівний податковий кредит з ПДВ.

При визначенні таких суб’єктів ДПС керується переліками ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, що розслідує можливі корупційні дії посадових осіб органів державної влади, які призвели до втрат доходів державного бюджету. Ідентифіковано 2,9 тис. таких суб’єктів на 30,7 млрд грн ризикового ПДВ.

На сьогодні позаплановими перевірками вже охоплено близько 300 платників, за результатами яких донараховано грошових зобов’язань, зменшено від’ємне значення та бюджетне відшкодування з ПДВ на 750 млн грн. Ще 250 млн грн – це результат планових перевірок цієї категорії платників.

Органи ДПС налаштовані і надалі посилювати контроль за найбільш ризиковими платниками та зосереджувати ресурси на зростання не кількості перевірок, а їх якості. Відповідні заходи будуть спрямовані як на упередження порушень, так і на їх подальше виявлення.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Про сумлінну сплату податків – на черговій онлайн нараді

з територіальними громадами Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено нараду у режимі онлайн з представниками територіальних громад (далі – ТГ) Кам’янського та Криворізького районів Дніпропетровської області.

У заході від ГУ ДПС прийняли участь в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, фахівці ГУ ДПС, керівники та представники ТГ.

Тематика заходу присвячена співпраці податкової служби області з ТГ Кам’янського та Криворізького районів.

Взаємодія податкової служби Дніпропетровщини з ТГ є вже звичайним робочим процесом. Після обговорення першочергових питань, спільні рішення скеровуються на роботу у напрямку наповнення бюджетів.

Відкрив нараду в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій.

Він побажав всім продуктивної роботи.

«Бізнес, який працює у прозорому полі, запроваджує нові робочі місця, сумлінно сплачує податки і залучає інвестиції є партнером податкової служби. Ми вдячні платникам, які сумлінно сплачують податки. Адже сумлінна сплата податків – це прояв патріотизму», – зазначив Леонов Валерій.

На нараді розглядались важливі питання по надходженню коштів від використання природних ресурсів (плати за землю, екологічного податку); земельних відносин у частині залучення платників, які не оформили права власності або право користування земельними ділянками; електронних сервісів ДПС та переваг «Електронного кабінету»; роботи мобільного ЦОПу ГУ ДПС.

Також учасники визначили шляхи співпраці у напрямку залучення до декларування доходів від продажу сільськогосподарської продукції «одноосібників» та фізичних осіб, які отримують доходи за здавання іншим фізичним особам власних паїв в оренду.

Особливу увагу приділено погашенню податкового боргу, що обліковується на територіях Кам’янського та Криворізького районів Дніпропетровської області. Присутнім повідомлено, що платники до 10 червня 2021 року ще мають можливість погасити основну суму боргу без нарахування штрафних санкцій і пені.

Активне обговорення нагальних питань і як результат – прийняття важливих рішень – це співпраця державних органів, направлена на забезпечення належного виконання платниками своїх обов’язків зі сплати податків.

«Податкова дисципліна платників – необхідність, яка забезпечує гідне життя регіону. Тому громади зобов’язані бути зацікавлені у наповненні бюджетів. Для спрощення процедури сплати податків податкова служба надає якісні сервіси і завжди підтримує діалог с громадськістю і бізнесом», – завершив в. о. заступника начальника ГУ ДПС.

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що роботодавці зобов’язані дотримуватись законодавства про працю і уникати помилок при нарахуванні і виплаті заробітної плати, а саме таких, як:

► виплата заробітної плати проводиться з порушенням строків установлених ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ч. 1 ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР № 108 «Про оплатку праці»;

► заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП);

► трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається працівником за відсутності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП);

► при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться не в день звільнення. У зв’язку із не виплатою звільненим належних сум при звільненні у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП з вини власника або уповноваженого ним органу, останнім не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (статті 116 та 117 КЗпП);

► несвоєчасне подання повідомлення до органу ДПС про прийняття на роботу працівника (Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413);

► працівників не ознайомлюють з правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві (ст. 29 КЗпП);

► не проводиться індексація заробітної плати (ст. 95 КЗпП);

► працівники не повідомлені за 2 місяці про зміну істотних умов праці (ст. 32 КЗпП);

► святкові, понаднормові та нічні дні не оплачуються відповідно до чинного законодавства (статті 106, 107, 108 КЗпП);

► на підприємствах не складаються графіки відпусток (ст. 79 КЗпП);

► робота у вихідні дні здійснюється без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 71 КЗпП);

► роботодавцем не забезпечується достовірний облік виконуваної працівником роботи (ст. 30 КЗпП);

► трудова книжка не видається працівнику в день звільнення (ст. 47 КЗпП);

► відпустка без збереження заробітної плати, становить більше 15 календарних днів на рік (ст. 84 КЗпП);

► працівники відпрацьовують понаднормових більше 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП)

► допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах передбачених законом, виплачується не у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV).

Зміни до Податкового кодексу, розроблені Мінфіном,

надано на розгляд Парламенту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує про наступне.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Запропоновані законопроектом норми направлені на:

► зменшення податкового навантаження на отримувачів державної допомоги в рамках програм «Доступні кредити 5-7-9 %» та «Доступна іпотека 7 %»;

► створення більш ефективних механізмів сплати податків;

► недопущення податкових зловживань;

► захист навколишнього середовища шляхом поступового збільшення екологічного податку;

► збільшення розміру ставки оподаткування за користування державними надрами і прив’язка до ринкової вартості корисних копалин;

► створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків.

Зокрема, законопроектом встановлюється обмеження для бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, якщо придбані чи імпортовані товари у подальшому постачатимуться на митній території України.

Інші норми запроваджують обмеження включення до складу податкового боргу податкових накладних, складених більше ніж 6 місяців з моменту здійснення операції. Такі нововведення першочергово направлені на покращення адміністрування та протидію «скруткам».

У частині забезпечення збалансованості бюджетних надходжень пропонується запровадити ресурсні норми. Ці нововведення переглядають ставки акцизного податку, екологічного податку та рентної плати. Наприклад, з 2019 року ставки податків не переглядалися, а ставки акцизного податку на алкогольні напої не переглядалися з 2017 року.

Прийняття та реалізація положень законопроекту сприятиме додатковим надходженням до бюджетів в розмірі близько 50 млрд грн з розрахунку на рік.

Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/zmini-do-podatkovogo-kodeksu-rozrobleni-minfinom-nadano-na-rozglyad-parlamentu

Набрав чинності Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що Міністерством фінансів України наказом від 23.03.2021 № 166 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 20.05.2021 за № 667/36289) (далі – Наказ № 166) затверджено Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок (далі – Порядок)

Порядок визначає процедуру ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів.

Облік руху коштів на єдиному рахунку здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС.

Порядок, серед іншого, визначає норми щодо:

► порядку ведення єдиної картки платника;

► обліку руху коштів на єдиному рахунку за інформацією Казначейства;

► генерування інформації про рух коштів на єдиному рахунку;

► формування контрольних ренкінгів платників за показниками, які підлягають сплаті на бюджетні/небюджетні рахунки;

► генерування реєстру платежів з єдиного рахунка.

Нагадаємо, що з 01.01.2021 запроваджено функціонування єдиного рахунку. Його платник податків може використовувати за бажанням для сплати податків і зборів, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС України, та єдиного внеску. Відповідно виникла необхідність у нормативному врегулюванні питань, пов’язаних з порядком обліку руху коштів на єдиному рахунку.

Наказ № 166 набрав чинності з дня його офіційного опублікування: його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.06.2021 № 42. Отже, з 04.06.2021 почав діяти і Порядок.

Дії платника ПДВ, якщо йому протягом п’яти робочих днів не надходить рішення про врахування/неврахування Таблиці даних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 42.4 ст.42 ПКУ).

Водночас, у разі коли платнику ПДВ не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.

Про порядок заповнення

Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.

У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:

► у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;

► у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розділу ІІ додатка ГД до Звіту;

► у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розділу ІІІ додатка ГД до Звіту.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розділу IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».

Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.

ФОП – платник єдиного податку надає послуги за договорами комісії:

чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 292.1 ст. 292 ПКУ.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (ФОП), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп ФОП, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

ФОП – платники єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

До уваги платників плати за землю!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що базою оподаткування земельним податком є:

► нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

► площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Норми встановлені ст. 271 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.

Нові відкриті дані – відкритість ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

ДПС вкотре підтверджує свою відкритість, зокрема, шляхом оприлюднення нових наборів даних, якими користується значна кількість громадськості для службових та/або власних цілей.

ДПС, не зупиняючись виключно на наборах даних, які закріплені нижчезазначеною постановою, за власною ініціативою оприлюднила 2 нових набора даних у формі відкритих даних:

- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі рідин, що використовуються в електронних сигаретах

https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210603164147

https://data.gov.ua/dataset/2c33b2b3-e767-4827-b9c7-ea2db5a3f952

- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на право оптової торгівлі рідин, що використовуються в електронних сигаретах

https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210603164821

https://data.gov.ua/dataset/63b8e493-3ef9-418c-88d6-7e89a7abc997

У наборах даних міститься інформація про видані ліцензії суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право здійснення оптової, роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах із зазначенням органу ліцензування, адреси органу ліцензування, назва суб’єкта господарювання, номер ліцензії, термін дії ліцензії.

При цьому необхідно зазначити, що наприкінці травня ДПС оприлюднено 5 нових наборів даних, які закріплені за ДПС в оновленій постанові Кабінету Міністрів України 03 березня 2021 р. № 407 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867».

Довідково: Нові набори даних, які оприлюднені у травні місяці:

- Фінансова звітність (звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подані як додаток до звітної (звітної нової) податкової звітності за річний податковий (звітний) період відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- Реєстр отримувачів бюджетної дотації;

- Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;

- Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий;

- Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

До уваги платників рентної плати за користування надрами

для видобування природного газу!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/473299.html повідомила, що середня митна вартість імпортного природного газу, що склалась у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України з 01.05.2021 по 31.05.2021 включно, складає 8030,6505 грн/тис. куб. м, або 291,7195 дол. США/тис. куб. метрів.

До уваги суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу на наступне.

Державна податкова служба України нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» документи.

У разі відсутності звернення суб’єкта господарювання до органу ліцензування щодо внесення чергового платежу за ліцензію на дату спливу терміну попередньої сплати, таку ліцензію буде призупинено відповідно до вимог Закону.

Крім цього, нагадуємо, що у зв’язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609», територіальні органи ДПС з 1 січня 2021 року визначено органами ліцензування, зокрема з оптової торгівлі пальним.

Отже, заяви щодо ліцензій на право виробництва пального необхідно направляти до Державної податкової служби України, а заяви щодо ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального до територіальних органів ДПС за місцем здійснення діяльності.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/473302.html

Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання конфіскованого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що ДПС України з метою забезпечення єдиної позиції при застосуванні окремих норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання конфіскованого майна листом від 03.06.2021 № 12825/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 12825) надала роз’яснення щодо особливостей, які виникають при здійсненні таких операцій.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

При цьому будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I ПКУ).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Конфіскація – це позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом (частина перша статті 354 ЦКУ).

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно (частина перша статті 354 ЦКУ).

Реалізація конфіскованого майна здійснюється у порядку, встановленому Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) (пункт 2 статті 62 Закону № 1404).

Порядок реалізації конфіскованого майна визначається постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 «Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби» (далі – Порядок № 985).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування податком на додану вартість та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 196.1.20 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством, є платником ПДВ (пункт 180.1 статті 180 розділу V ПКУ).

Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку, є платником акцизного податку (підпункт 212.1.4 пункту 212.1 статті 212 розділу VІ ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що належать до складу податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з огляду на базу оподаткування, визначену відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі в операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ) або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

► конфіскації майна (передачі майна від особи, в якої його конфісковано, у власність держави);

► безоплатної передачі конфіскованого майна від особи, що здійснює його безоплатну передачу, до державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з постачання (продажу) конфіскованого майна іншим фізичним та юридичним особам є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Додатково слід зазначити, що для операцій з постачання (продажу) конфіскованого майна виключень з числа об’єктів оподаткування та податкових пільг з ПДВ не передбачено.

Оскільки конфісковане майно належить державі, то держава здійснює делегування функцій щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ, які виникають у зв’язку з реалізацією належного їй майна, особі, якій делеговано право здійснювати постачання (продаж) такого майна.

Отже, особа, яка здійснює операції з постачання (продажу) конфіскованого майна, повинна виконувати усі обов’язки, передбачені ПКУ для платника ПДВ, здійснюючи такі операції.

Крім того, Листом № 12825 надано роз’яснення з наступних питань:

► щодо податкових наслідків з ПДВ в особи (платника ПДВ), майно в якої було конфісковано;

► щодо податкових наслідків з ПДВ в особи, яка здійснює операції з постачання (продажу) конфіскованого майна (у тому числі органів державної виконавчої служби, які самостійно реалізують конфісковане майно);

► щодо податкових наслідків з ПДВ в особи, яка придбала конфісковане майно (за умови, що така особа є зареєстрована як платник ПДВ).

Лист № 12825 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75613.html

Підсумки Деклараційної кампанії 2021 на Дніпропетровщині:

бюджет отримає 151,4 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

«За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність Дніпропетровщини подано 41 683 декларації про майновий стан та доходи.

Загальна сума задекларованого ними доходу становить 6 млрд 457,6 млн гривень.

До сплати нараховано 133,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 17,8 млн грн військового збору», – повідомила начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Самсоненко Євгенія.

Серед декларантів є й мільйонери. Доходи у розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 373 громадянина з загальною сумою задекларованих доходів 4 млрд 643,1 млн гривень. Суми задекларованих ними зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають 57,5 млн грн та 6,6 млн грн відповідно.

Нагадуємо платникам податків, що суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2021 року.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2020 року. На сьогодні вже 4 798 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована ними сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, складає 13,6 млн гривень.

Ганна Чуб : Єдиний рахунок – це просто і зручно:

для платників зменшуються фінансові витрати

та час на формування розрахункових документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

З 01 січня 2021 року набрали чинності ст. 351 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).

За бажанням платник податків може використовувати такий рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет.

При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.

Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Державній казначейській службі України (Казначействі). Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкривається, як небюджетний та віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.

У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.

Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Водночас, єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

Звертаємо увагу, що з початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.

Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС України керується нормами пунктів. 351.5, 351.7 ст. 351 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Слід зазначити, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.

Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

З процедурою переходу на єдиний рахунок можливо ознайомитись за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/7081.html

Про обчислення сум податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Норми встановлені п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Нормами п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Чи включається до доходу ФОП – платника єдиного податку позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням такої особи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що доходом для фізичної особи – підприємця (ФОП) – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 292.1 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою ФОП пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Тобто, усі вартісні показники, що включаються до доходу ФОП відображаються у національній валюті України, при цьому показники, виражені в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу також є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням ФОП не є доходом такої ФОП– платника єдиного податку.

До уваги суб’єктів господарювання,

які здійснюють оптову торгівлю пальним!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється органом, що видає ліцензії щорічно і зараховується до місцевих бюджетів.

Плата за ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним здійснюється до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі зміни місцезнаходження юридичної особи (місця проживання фізичної особи – підприємця), пов’язаного зі зміною адміністративного району, орган, який видав ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) видає ліцензію, оформлену на новому бланку, з урахуванням змін. Чергова сплата за такі ліцензії справляється до місцевого бюджету за новим місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи – підприємця).

Особа, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем,

не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Частиною 1 ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається.

Відповідно до частини 1 ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини 1 ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, в тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.

З початку року надходження акцизного податку

до загального фонду держбюджету склали 29,4 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

У січні – травні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму 29,4 млрд гривень. Індикативний показник виконано на 102,3 %, додатково до бюджету надійшло 650,7 млн гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 11,7 %, або на майже 3,1 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – травні 2021 року зібрано 5 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це складає 131,8 % від індикативного показника, додатково до бюджету надійшло 1,2 млрд гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 18,4 %, або на 779,6 млн гривень.

У травні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму 7 млрд гривень. Виконання індикативного показника склало 104,4 %, додаткові надходження – 296,5 млн гривень.

Порівняно з травнем минулого року надходження зросли на 14,6 %, або 901,6 млн гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у травні 2021 року зібрано 1,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це складає 138 % від доведеного індикативного показника. До бюджету додатково надійшло 309,9 млн гривен.

Порівняно з травнем минулого року надходження зросли на 14,1 %, або на 139 млн гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/473546.html

Яким чином здійснюється анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75610.html?fbclid=IwAR02ew_9HdBAoCtBtrmjaRP_zQ6xSsCBkKYr3s_QHbJXxUjwPAn1k2PL2ow

повідомила про наступне.

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані, зокрема, зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр).

Відповідно до п. 15 Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі – Порядок № 891) реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в п.п. 1 – 4, 6 п. 5 Порядку № 891.

Форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями.

Заповнення таблиць Довідки 1 відбувається в залежності від того, яка подія відбувається щодо рівнеміра або витратоміра.

Для здійснення анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, у якій обов’язково заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та/або Таблиця 2 «Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу» (далі – Таблиця 2).

При цьому, зокрема, у колонці 08.11 «Тип події» Таблиці 1 зазначається «вилучення з резервуара рівноміра», у колонці 09.6 «Тип події» Таблиці 2 зазначається «виведення з експлуатації витратоміра».

Чи підлягають амортизації у податковому обліку земельні ділянки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що порядок нарахування амортизації (для платників податку на прибуток, які здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування) визначений ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.

Відповідно до п. 7 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, визначені п. 8 НП(С)БО 7. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 НП(С)БО 7).

Отже, з урахуванням положень п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ вартість земельних ділянок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.

Оподаткування бюджетного гранту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що бюджетний грант – цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Норми встановлені п.п. 14.1.2771 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків (п.п. 170.71.1 п. 170.71 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.71.2 п. 170.71 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти – надавачі бюджетних грантів у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у податковому розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника ПДФО, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником ПДФО бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником ПДФО бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).

У разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до податкового розрахунку інформації про порушення платником ПДФО умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170.71 ст. 170 ПКУ (170.71.3 п. 170.71 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником ПДФО допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити ПДФО з таких доходів (п.п. 170.71.4 п. 170.71 ст. 170 ПКУ).

Згідно п.п 170.71.5 п. 170.71 ст. 170 ПКУ у разі якщо платником ПДФО повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник ПДФО має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник ПДФО звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній Декларації та сплатити ПДФО з відповідних доходів.

У разі якщо платником ПДФО повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу Декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента).

Довідково: відповідні зміни внесено до ПКУ Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій».

За результатами перевірок зменшено від’ємне значення та донараховано грошових зобов’язань з ПДВ на 2,3 млрд грн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до норм податкового законодавства перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань певного звітного періоду формує від’ємне значення з ПДВ, яке може переноситися до декларації наступного звітного періоду (рядок 21) та впливати на зменшення у ньому суми податкових зобов’язань.

Проте несумлінні платники податків зловживають цим правом та вказують недостовірні дані відповідного показника, перш за все, внаслідок оформлення нереальних операцій з придбання товарів/послуг та не відображення в податковому обліку фактично здійснених операцій з реалізації товарів, які нібито продовжують знаходитися у залишках.

За 5 місяців поточного року підрозділами податкового аудиту контролюючих органів перевірено 775 платників з цього питання. За результатами таких перевірок зменшено від’ємне значення та донараховано грошових зобов’язань з ПДВ загалом на 2,3 млрд грн, що унеможливило подальше поширення сумнівного податкового кредиту.

Крім того, понад 270 платників, які задекларували близько 3 млрд грн від’ємного значення з ПДВ при оформленні ризикових операцій, були відсутні за податковими адресами, що унеможливило проведення їх документальних перевірок. Реагуючи на ці факти, за наявності відповідних підстав інформацію по значній частині ризикових суб’єктів було направлено до комісій територіальних органів ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН з пропозицією розглянути можливість їх внесення до переліку ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

На сьогодні по 165 охоплених податковим контролем ризикових декларантах від’ємного значення комісіями прийнято рішення щодо їх відповідності цим критеріям та заблоковано близько 2,4 млрд грн реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/473631.html?fbclid=IwAR1OqUXTKPHjaFNuOkD8GCB413V9Rc_eYFWUwFyQxF-eXOEgU32PaFAqk5E

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75572.html?fbclid=IwAR1o0eTpcIr3H_JPZZm1oxyCh-FymCaCItRFxBAWESkNNuVxaqZ-_MPyBtQ

повідомила про те, яким чином та в якому електронному форматі (стандарті) через Електронний кабінет платник податків має можливість надіслати до контролюючого органу річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, що підлягає оприлюдненню.

Відповідно до абзацу четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419) зі змінами та доповненнями.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий п. 2 Порядку № 419).

Згідно з абзацом третім п. 49.4 ст. 49 ПКУ фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Таким чином, платниками податків для формування та передачі фінансової звітності в електронному вигляді використовуються файли у форматі XML.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати електронні документи, зокрема фінансову звітність.

При формуванні фінансової звітності платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом аудиторський звіт у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання аудиторського звіту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Враховуючи вищезазначене, платник податку, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом через приватну частину Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:

► річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;

► аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».

Отримання податкового номера на дітей

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що ДПС продовжує інформувати користувачів про існуючі зручні та сучасні електронні сервіси Електронного кабінету.

Бажаючи зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), засобами Електронного кабінету один із батьків може подати в електронному вигляді заяву для реєстрації в Державному реєстрі (присвоєння податкового номера) на дітей.

У приватній частині Електронного кабінету (режим «ЕК для громадян») можна подати заяву за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного підпису.

До заяви необхідно додати: скановану копію свідоцтва про народження дитини та скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

При поданні заяви за формою № 1ДР засобами Електронного кабінету обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.

Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби з пред’явленням: свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/473766.html

Сервіс від ДПС: інформування платників

про терміни сплати за ліцензії, призупинення їх дії або анулювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Для зручності платників податків в ДПС працює сервіс оперативного і автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії або анулювання ліцензії на певний вид діяльності.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється суб’єкту господарювання засобами електронного зв’язку за 30, за 20, за 10, за 5 днів до настання терміну сплати за ліцензію.

Це дозволяє підвищити якість надання адміністративних послуг та поліпшує сервіс у сфері ліцензування відповідних видів діяльності, на провадження яких суб’єкти господарювання отримали ліцензії.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Протягом січня – травня 2021 року на користь держави

вирішено 612 судових справ на загальну суму 1,8 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Станом на 01 червня 2021 року на розгляді у судах за участі податкових органів Дніпропетровської області перебувало 3 113 справ різних категорій на загальну суму 8,1 млрд гривень.

Із розглянутих судами протягом січня – травня 2021 року справ, на користь податкових органів області вирішено 612 справ на загальну суму 1,8 млрд гривень.

«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 1 332 таких справ на суму 2,7 млрд гривень. Із розглянутих справ, на користь податкових органів вирішено 217 справ на суму 289,0 млн грн», – зазначив начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

Основні аспекти проведення органами ДПС перевірок. Застосування РРО/ПРРО – у форматі онлайн проведено зустріч

з бізнесом Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно, у рамках ініціативи COVID-19 БІЗНЕС-КЛІНІКИ проєкту «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», що спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини, і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за організацією Дніпропетровською торгово-промислової палатою (далі – ТПП), проведено онлайн зустріч з бізнесом Дніпропетровщини.

У заході прийняли участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Мазур Ольга, провідні фахівці ГУ ДПС, представники ТПП та бізнесу.

Зустріч присвячена основним аспектам проведення органами ДПС перевірок та застосуванню реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Мазур Ольга привітала учасників і побажала всім ефективної співпраці.

На зустрічі розглядались питання, пов’язані з процесом проведення фахівцями ДПС перевірок (запити, повідомлення, допуск до перевірки), а також із зняттям мораторію на перевірки; перевірками у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), застосуванням РРО/ПРРО.

Учасники заходу енергійно обговорювали актуальні питання, які потребували роз’яснень.

Наприкінці заходу представники бізнесу висловили подяку організаторам зустрічі та фахівцям податкової і вирішили продовжити співпрацю у такому

Електронний кабінет надає можливість ФОП надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що платникам, які бажають перейти на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2021 року, необхідно подати заяву не пізніше 15.06.2021.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Абзацом першим п. 421.2 ст. 421 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розділу ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розділу ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Випадки, в яких ФОП – платники єдиного податку

не застосовують РРО та/або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Нормами п. 296.10 ст. 296 ПКУ встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Звертаємо увагу: п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Ганна ЧУБ: Перебіг строків щодо подання скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН

зупиняється на період дії карантину

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги скарга подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (п. 5 Порядку розгляду скарги).

Пунктом 56.23 ст. 56 ПКУ передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до вимог п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

До витрат фізособи – «незалежника» включаються

витрати із придбання товарів у ФОП – платників єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п.178.3 ст.178 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Зауважуємо, що з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України у листі від 02.02.2006 № 31-35/20 наведено єдиний перелік витрат, які приватним нотаріусам необхідно враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу.

Джерела інформації, які використовуються для встановлення умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що джерела інформації, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (п.п. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Згідно з п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Вимоги п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до п.п 39.5.2.13 п.п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Які суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

► до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;

► здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.

Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Ганна Чуб про сплату податків в інтерв’ю для ЗМІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує..

За п’ять місяців поточного року податкові надходження у доходній частині бюджету країни склали 84,5 %. Для порівняння – на кінець 2020 року питома вага податків у Держбюджеті була помітно меншою – 79,1 %.

Тенденція зберігається – податків стали збирати більше. На початку червня податківці прозвітували не лише про ріст надходжень у порівнянні з минулорічними показниками перших п’яти місяців, а й про перевищення нинішніх індикативів.

Серед регіонів, які своїми результатами суттєво перевершують загальнодержавні показники, – Дніпропетровщина. За січень-травень ріст надходжень у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом склав 128,3 %. У абсолютних цифрах Дніпропетровський регіон скерував до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) 23,538 млрд гривень. У тому числі: до Держбюджету – 11,239 млрд грн, до місцевих бюджетів регіону – 12,299 млрд гривень.

Про мотивацію платників щодо сумлінної сплати податків розповіла начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб в інтерв’ю для ЗМІ

Ганно Володимирівно, ваш регіон не перший рік – серед лідерів по адмініструванню податків. Чим мотивуєте платників – батогом чи пряником?

«Зазначу, що платник – це сьогодні безумовний пріоритет для кожного податківця.

Зі служби, що колись виконувала фіскальні функції, ДПС перетворилась у сервісну службу. А це означає, що той, кому вона надає свої послуги,– стоїть на чолі кута. Саме платник є нашим партнером, замовником наших послуг. Свою діяльність плануємо, виходячи саме з такої позиції. Це – спрощення контакту з податківцями, розвиток нових видів сервісу, запровадження сучасних стандартів обслуговування і ще багато чого. Ми маємо зробити так, щоб процедура сплати податків була легкою, простою, зручною, доступною для будь-кого: хай то великий платник з великого бізнесу чи фізична особа – підприємець. Щоб людина чітко розуміла не лише, що вона сплачує податки, а й куди вони підуть. Ми маємо проявляти повагу до сумлінного платника як до зразкового громадянина, справжнього патріота. І це не пафосні слова. Адже, нагадаю: левова доля дохідної частини бюджету країни – це податки, в яких прямо чи опосередковано є внесок українців. І тих, які, скажімо, офіційно працевлаштовані чи ведуть прозору звітність у себе на фірмі, і тих, хто всіляко намагається уникнути оподаткування. Адже навіть вони, купуючи товари чи замовляючи послуги, опосередковано сплачують у державну казну. Щоправда, далеко не у тому обсязі, у якому повинні.

Хочу зазначити, що у нас в регіоні обсяги сплати податків фізособами останнім часом зростають. Тобто люди стають більш відповідальними. І ми вдячні усім платникам, які сумлінно виконують свій обов’язок та наповнюють бюджети. Це з одного боку.

А з іншого боку – ми все ще мусимо констатувати недостатній рівень податкової культури українців».

Чи є елементи тиску на платників з боку податківців?

«Я особисто проти застосування заходів тиску проти порушників податкового законодавства. Але я за невідворотність відповідальності. Якщо ми говоримо, що будуємо фінансово незалежну і разом з тим – правову державу, де головним визначальним чинником є закон, якщо хочемо відповідати міжнародним стандартам та врешті поважати себе, – ми мусимо створити однакові – рівні та справедливі – правила для всіх. І для громадян, і для бізнесу».

Збільшення надходжень на Дніпропетровщині – це результат вашого спілкування з бізнесом? Він налаштований на діалог та співпрацю з податковими органами?

«Так. Зазначу, що тенденція збільшення надходжень зберігається вже давно й має декілька пояснень. До прикладу, податок на додану вартість збільшується за рахунок боротьби зі схемами ухилення від оподаткування. А ще тому, що зростає фізичний обсяг товарообороту у роздрібній торгівлі.

Податок на доходи фізосіб – у тому числі за рахунок підвищення з 1 січня цього року мінімальної зарплати з 5 до 6 тисяч гривень.

Варто зазначити, що на зростання надходжень до бюджету впливають податки, які мають найбільшу питому вагу у загальній сумі надходжень. Зокрема, до Держбюджету – це ПДВ (46 %); ПДФО (30 %); рентні та ресурсні платежі (10,9 %). До місцевих бюджетів: ПДФО (63 %); єдиний податок (12 %); рентні і ресурсні платежі (4 %).

До речі, щодо рентної плати – надходження у нас також показали ріст у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Збільшення надходжень по ренті у січні – травні поточного року складає понад 1 860 млн грн, при цьому частка надходжень місцевих бюджетів зросла на 516,8 млн гривень.

Надходження єдиного внеску за цей же період перевищили запланований показник на 9,7 %, темп росту у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року складає 118,5 %».

Ганна Чуб в інтерв’ю для ЗМІ повідомила

про особливості застосування РРО / ПРРО та сервіси ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб в інтерв’ю для ЗМІ розповіла про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) / програмних РРО (ПРРО) у 2021 році фізичними особами – підприємцями та про сервісні послуги, які надаються податковою службою.

Про касові апарати. Давайте нагадаємо читачам, які особливості у застосуванні РРО існують цьогоріч та як взагалі йде впровадження цих реєстраторів та їх програмних, цифрових аналогів (ПРРО)?

«Спочатку – про основні зміни. Отже, протягом року: з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022-го – РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізособами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності. Але ця норма не стосується тих, хто займається реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення. А також тих, хто надає платні послуги у сфері охорони здоров’я, або займається реалізацією ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння. Останні цьогоріч вже зобов’язані застосовувати касові апарати. Така норма введена вперше.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, він зобов’язаний застосовувати РРО чи ПРРО.

Тобто законом відбувається розширення сфери та умов провадження діяльності, при яких є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно, росте кількість зареєстрованих РРО та суми проведених через них розрахунків. А це ще один потужний крок виводу з «тіні» суб’єктів господарювання. Згідно з даними інформаційних систем ДПС України, станом на 01 травня цього року в ДПІ ГУ ДПС зареєстровано 17,7 тисяч РРО та понад 9,3 тисяч ПРРО.

Взагалі, щодо програмних РРО – вважаю їх революційною новацією у сфері розрахунків. Це показовий приклад того, як сучасні цифрові технології на практиці знищують елементи «тіньової» економіки. І це вражає».

Як це працює?

«Дуже просто. Реєструється програмний РРО – необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого надавача електронних довірчих послуг (ДПС видає безкоштовно). Потім – встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності – це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Після цього завантажуємо програмне забезпечення. Від ДПС програмне забезпечення безкоштовне, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС.

Це дуже зручно для малого та середнього бізнесу. Програмний РРО встановлюється на будь-який гаджет – заощаджуються кошти на придбання традиційних касових апаратів та їх обслуговування. Це – виключно онлайн реєстрація та оперативна онлайн передача чи отримання даних. За цим проєктом – майбутнє.

Але доводилось чути скарги, що зареєструвати віртуальні касові апарати це ще той квест, часто люди отримують відмови.

Повідомлення про відмову в реєстрації програмного РРО формується в декількох конкретних випадках. Зокрема: якщо автоматизована перевірка виявила, що ви не дотримуєтесь загальних вимог щодо електронного документообігу. Ще варіант – програмний РРО з таким найменуванням вже зареєстрований. Також, якщо суб’єкт господарювання не повідомив про об’єкт оподаткування контролюючий орган або такий об’єкт є закритим чи не експлуатується. Якщо суб’єкта господарювання немає у Єдиному держреєстрі чи якщо виявлено розбіжності даних, вказаних у заяві про реєстрацію ПРРО, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання».

Поговорімо про сервіси ДПС. Як вважаєте: платники вже сприйняли податкову як сервісну службу?

Маю сподівання, що так. Ми багато для цього робимо. Сьогодні податкова служба націлена на абсолютно нові підходи до виконання своїх функцій і будує взаємостосунки з бізнесом на основі партнерських відносин. Служба стрімко модернізується, а головне завданням органів ДПС сьогодні – створення, як я вже сказала, максимально сприятливих та комфортних умов для добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства. Це передусім – налагодження системного діалогу з громадянами та бізнесом. Він дозволяє службі області виявляти актуальні питання, що хвилюють платників, і оперативно на них реагувати.

Що таке високий сервіс? Це коли ви не втрачаєте час на черги, щоб подати звітність чи отримати довідку. Коли вам доступно пояснюють всі новації та зміни законодавства – і ви одразу можете їх врахувати. Так заощаджуються час та сили платника, робочий час наших колег, значні фінанси у бюджеті. А головне – напрацьовується бездоганна репутація служби. Але без сучасного інструментарію, без цифрових технологій цього всього не досягти.

Маєте на увазі так званий цифровий прорив?

Цифровізація у ДПС почалася вже декілька років тому, коли запрацював ключовий, я б сказала – базовий сервіс: Електронний кабінет. Локдаун з вимушено дистанційним спілкуванням вніс корективи та прискорив цифровізацію та автоматизацію багатьох опцій і процедур. Став своєрідним драйвером цифрового прориву. Нині ДПС вже орієнтована на дистанційні комунікації з платниками.

Електронний кабінет, про який я вже згадала, – це широкі можливості реалізувати свої обов`язки та права у сфері оподаткування в режимі on-line. Подати звітність чи заяву, сплатити платежі, отримати довідку про відсутність заборгованості, листуватись з органом ДПС, зареєструватися платником ПДВ, внести зміни до своїх облікових даних, замовити облікову картку платника, отримати довідку про доходи чи витяг з реєстру, зареєструвати РРО чи програмний РРО – все це не виходячи з дому чи кабінету.

Електронний кабінет працює цілодобово, крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Це його головна перевага. Зазначу, що на сьогодні функціонал Електронного кабінету значно розширився. Робота у приватній частині Кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), отриманого у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Лише трохи статистики: з початку поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг інформаційно-довідкового департаменту ДПС у Дніпропетровському регіоні скористались майже 6 тисяч клієнтів, яким безкоштовно видано майже 14 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Зараз відкриваються нові й нові пункти сертифікації ключів. До прикладу, у лютому цього року у Кривому Розі відкрились два додаткові пункти, які станом на 1 червня видали 2258 КЕП.

Кваліфікований електронний підпис – це ефективне рішення. Всі учасники електронного документообігу отримують рівні можливості незалежно від їх фізичного місця знаходження. Документи, підписані КЕП, можуть бути передані до місця призначення за лічені секунди.

Але не всюди та не у всіх випадках можна обмежитись Електронним кабінетом. Живий контакт з податківцями ніхто не скасовував…

Звісно, поряд з електронними сервісами, послуги надаються і у Центрах обслуговування платників (ЦОП), де клієнти отримують увесь спектр послуг: інформаційних, консультативних, адміністративних. Також у ЦОПах платники мають можливість безкоштовно отримати кваліфікований електронний підпис та інші послуги. У нашому Дніпропетровському регіоні функціонує 35 ЦОПів, де працюють 235 наших робітників. Також є і мобільний ЦОП, переваги якого вже встигли оцінити платники віддалених районів області. Він пропонує повний перелік послуг «на виїзді»: це й видача необхідних довідок, й отримання податкової звітності, й надання інформації щодо змін у податковому законодавстві, й заповненні податкової звітності тощо.

Насамкінець хочу нагадати: головне завдання податкової служби – це мобілізація коштів, необхідних для функціонування держави. А сучасний рівень спілкування і взаємодії з платниками, надання якісного сервісу якраз і сприяють удосконаленню нашої роботи, поліпшенню іміджу податкової служби, розвитку прозорого бізнесу та інвестиційній привабливості нашого регіону.

Боротьба з «тіньовою» занятістю та нелегальним обігом пального –

про пріоритети роботи податківців розповіла в інтерв’ю для ЗМІ

начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Ганна Чуб

На початку цього року тодішній очільник ДПС України (а нині перший віце-прем’єр та міністр економіки) Олексій Любченко назвав приголомшливі дані: в Україні на одного офіційного працевлаштованого приходиться двоє «з ложкою»: пенсіонери, діти, а також – неофіційно працевлаштовані… Як у вас? Чи виходять платники у прозоре поле?

«Статистика по нашому регіону, думаю, трохи більш оптимістична, ніж та, яку ви назвали, однак боротьбою з «тінню» займаємось постійно. Населення Дніпропетровщини складає понад 3 мільйони громадян, половина з яких – економічно активна. І з цієї економічно активної половини офіційно працевлаштовані 782 тисячі особи. Ще 718 тисяч – тобто, майже половина,- не легалізовані. На сьогодні не можна сказати, що у регіоні є платники, які систематично не сплачують податки. Але – як ми бачимо – у нас є ті, хто не платить податки, оскільки офіційно не працевлаштовані. Така ситуація призводить до значних втрат доходів бюджетів. Проста арифметика: середня заробітна плата по Дніпропетровській області складає 13,5 тисяч гривень. Якби ті 718 тисяч нелегалізованих працівників сплачували податки, до бюджетів щомісячно надходило б додатково понад 1,890 млрд гривень! За рік це – понад 22,6 млрд. Колосальна сума. Варто усвідомити, що сплата податків – це своєрідний суспільний договір. Тут принципово важливо, щоб його виконували усі. Податки служать кожному з нас – ось якою повинна бути головна мотивація платника.

Виплати у «конвертах» одна з ключових складових «тіньової» економіки. Припинити цю практику повинні не тільки державні контролюючі органи і не лише роботодавці. А й – передусім – самі наймані робітники, що погоджуються на «конверти». Адже разом з цим "конвертом" вони отримують квиток до режиму безправ’я по відношенню до себе з боку роботодавця, до безперспективного майбутнього. Головне – втрата страхового стажу для призначення пенсії. Люди самі – свідомо чи ні – позбавляють себе соціальних гарантій. Нагадаю, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і роботодавці зобов’язані виконувати норми законодавства.

Чи взагалі реально побороти «тінь», скажімо, в окремо взятому регіоні? Які методи ви застосовуєте та чи можете вже назвати результати?

Переконана: регіони – ключові драйвери економіки. Виведення у прозору площину «тіньового» пласту економіки – це якраз задача, котру слід вирішувати як на рівні держави, так і на рівні регіону та кожного громадянина. І це не лише боротьба зі згаданими «конвертами», звісно. Це комплексна – кропітка і не завжди помітна – робота. Дієвих методів достатньо – зараз не вистачить часу їх усі обговорити.

Результати можна оцінювати за декількома – як прямими, так і непрямими – факторами. Наприклад, за динамікою кількості платників у її абсолютних цифрах. Яка у нас динаміка? Можу зазначити, що кількість платників останнім часом зростає. Так, станом на 1 червня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону зафіксовано понад 256 тисяч платників податків. Це більше показника відповідного періоду минулого року майже на 4 тисячі. Із загальної кількості суб’єктів господарювання понад 112,5 тисяч – юрособи та майже 144 тисячі – фізосіб – підприємців. У травні цьогоріч на податковий облік взято 304 юридичні особи та 1 653 фізособи – підприємця. Хтось реєструється вперше, хтось прибуває до регіону. Але зростання кількості платників – це лише один з результатів роботи по викоріненню «тіньових» схем. Повторюся, «тінь» це системна історична проблема. Це не тільки нелегальне працевлаштування – це також нелегальна торгівля, нелегальні ринки…

До речі, щодо нелегальних ринків. Дніпропетровщина певний час була серед лідерів по контрабанді та нелегальній реалізації контрафакту – після Одеси, Львова та Закарпаття. Передусім – ринки палива, алкоголю, ліків…

Сьогодні боротьба з цими явищами для податківців – серед пріоритетів, які окреслені на рівні Уряду. Скажімо, протидія нелегальному ринку обігу пального, про що багато говориться останнім часом. Ефект від ліквідації цього сегменту як для економіки країни взагалі, так і для регіонів зокрема – буде значний, адже виведення в правове поле нелегальних АЗС – це додаткові мільйонні надходження до бюджету одного регіону.

Як ми діємо? Лише декілька штрихів. Цьогоріч наші фахівці провели 48 перевірок АЗС на території Дніпропетровській області. Результати – встановлені порушення податкового законодавства на загальну суму 7,2 млн гривень. Це тільки цього року у нашому одному регіоні! У ході проведення перевірок встановлено 15 АЗС, які, оформлюючи ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, подали до органів ДПС недостовірні дані в документах. Відповідно, на підставі матеріалів перевірок 15 ліцензій анульовано.

Варто усвідомлювати, що контрафактна продукція – це не лише недоотримані надходження до бюджету. Це – небезпека для життя та здоров’я кожного з нас. Хто вам дасть гарантію, що маршрутка, у яку ви сіли, була заправлена якісним пальним і з нею не відбудеться непередбачувана ситуація під час руху? Або що сигарети чи алкогольні напої, які були куплені з-під поли, не знищать ваше здоров’я?

Податкова служба Дніпропетровського регіону – за активний діалог з бізнесом – у тому числі й паливного сегменту. Мета одна – побудова цивілізованого паливного ринку. Компромісів тут бути не може».

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы поддерживаете вступление Украины в НАТО?

Реклама