СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2021-04-01 08:06 127 Нравится

Про новації у сфері застосування РРО на пресконференції

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями в ефірі телевізійного каналу «Відкритий» заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Роман Дудник взяв участь у пресконференції на тему «Реєстратори розрахункових операцій: новації у застосуванні».

Він нагадав глядачам , що правові відносини у сфері застосування РРО та/або ПРРО регулюються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).

Повідомив, що в Україні почали діяти новації в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі –РРО), а саме, що суб’єкт господарювання залежно від його потреб в своїй роботі може самостійно обирати працювати з використанням класичного РРО чи програмного РРО (далі - ПРРО). Електронні чеки мають таку ж юридичну силу, як і паперові чеки. Крім того, фіскальні функції звичайного РРО і ПРРО однакові, але програмний реєстратор зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через особистий кабінет платника податків.

Звернув увагу, що Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ внесено зміни до Закону № 265, а також в Податковий кодекс України в частині застосування РРО (ПРРО) та зупинився на основних, а саме, що до 1 січня 2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі - МЗП) або 1320000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органагенного утворення та напівдорогого каміння;

-.реалізацію підакцизної групи товарів.

Зауважив, що у разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОПом) в календарному році обсягу доходу 220 МЗП або 1320000 гривень у 2021 році, застосування РРО або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

«Завдяки законодавчим змінам щодо розширення сфер та умов провадження діяльності, при яких застосування РРО є обов’язковим, а також постійному дієвому контролю Податкової служби за дотриманням чинних норм порядку проведення розрахунків, кількість зареєстрованих РРО, що використовується суб’єктами господарювання (далі – СГ) та сума проведених розрахунків через РРО постійно зростає. Що свідчить про позитивну динаміку виводу з тіньового ринку СГ, здійснення рівних конкурентних умов для бізнесу та збільшення податкових платежів до бюджету України», - зазначив податківець.

Також Роман Дудник відповів на численні запитання щодо практичного застосування РРО та ПРРО.

Про право на податкову знижку фізичній особі, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Щодо необхідності застосовувати РРО та/або ПРРО фізичній особі - підприємцю – платнику єдиного податку при продажу вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, згідно з п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами і доповненнями.

За поданням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.

Таким чином, у разі здійснення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої – четвертої груп торгівлі технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО та/або ПРРО.

При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Щодо розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄВ.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п.п.4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу,зареєстровану як платник податку.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у п.п. «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;

державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст.184 ПКУ). Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).

Відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 124.1 cт. 124 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у редакції, що діє з 01.01.2021, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.

Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.

Так, на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за порушення платником податків правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені) контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 124 ПКУ.

Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:

суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного контролюючим органом за результатами перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (включаючи день погашення);

суми грошового зобов’язання, (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП.

Також п. 124.5 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Популярні питання щодо програмних реєстраторів розрахункових операцій

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/457996.html розміщено популярні питання щодо програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), а саме:

1. Які мають бути дії суб’єкта господарювання при відключенні світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

2. Що робити при зупинці роботи ПРРО, коли гаджет продовжує функціонувати? Чи потрібно в такому випадку до чи після перезавантаження ПРРО надавати повідомлення про виявлення несправностей ПРРО?

Статтею 5 Закону встановлено, що на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Користувач ПРРО самостійно оцінює працездатність ПРРО. Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважається несправним. Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до Порядку № 317 у такому випадку до ДПС не надсилається.

Строки, умови та порядок подання форми № 2-ПРРО встановлені розділом ІІ Порядку № 317.

3. ПРРО дозволяє лише перегляд Z-звітів перед їх відправкою. Після відправки Z-звіти не зберігаються в ПРРО та не відображаються в закритій частині Електронного кабінету. Це призводить до незручності у підрахунку обсягів операцій для складання звітності відповідно до обраної системи оподаткування. Чи будуть відображатися в електронному кабінеті платника податків у розділі «Дані РРО. Z – звіти» дані з Z – звітів ПРРО?

Відображення фіскального звітного чеку (Z-звіту) у приватній частині Електронного кабінету буде реалізовано в ході доопрацювання програмного забезпечення ІТС «Електронний кабінет».

4. «ПРРО Каса» не дозволяє створити групи товарів для більш швидкого пошуку товарів та створення каталогу номенклатури товарів по зручним для користувача групам.

Номенклатуру товарів формує та вводить користувач ПРРО самостійно. Виконання пошуку по назві товару або її частині реалізовані в безкоштовному рішенні ДПС. Користувач ПРРО може самостійно виконати налаштування груп товарів для пошуку.

Наразі база номенклатури товарів містить такий перелік даних:

Внутрішній код товару (послуги)*;

Штриховий код товару (послуги)*;

Код товару за УКТЗЕД;

Код послуги за ДКПП;

Найменування товару*;

Код одиниці виміру;

Найменування одиниці виміру;

Ціна (грн);

ПДВ – літера;

ПДВ – ставка (%);

Збір – літера;

Збір – ставка (%).

*поля, за якими здійснюється пошук.

5. В «ПРРО Каса» відсутні налаштування для друку чека, у зв’язку з цим чеки друкуються лише у форматі А-4. Купівля термопринтерів для друку компактних чеків потребує додаткових витрат (від 1500 грн).

Безкоштовний ПРРО дозволяє друк фіскальних чеків на різних пристроях.

Процедуру налаштування друку описано в керівництві користувача, що знаходиться в складі архівного файлу разом з програмним забезпеченням для завантаження.

6. ПРРО неможливо використовувати на операційній системі IOS (для iPhone).

Розробку безкоштовної версії ПРРО, застосовну для операційної системи IOS, завершено. Її буде надано для експлуатації після завершення дозвільних процедур.

7. Необхідність генерації і електронного підпису фізичної особи - підприємця і електронної печатки.

Суб’єкт господарювання самостійно приймає рішення щодо засобу, який він буде застосовувати в ПРРО – удосконалений/кваліфікований електронний підпис або удосконалена/кваліфікована електронна печатка.

В залежності від обраного засобу суб’єкт господарювання надсилає до ДПС Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа сертифікату, який використовується для підпису, у тому числі щодо особи, якій надані повноваження проводити розрахункові операції.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру ПРРО.

8. Порядок використання кваліфікованих електронних підписів фізичних осіб-підприємців та їх найманих працівників при застосуванні ПРРО.

КЕП в ПРРО має використовуватись з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є дійсними на момент проведення розрахункової операції.

Подання даних про сертифікати електронних підписів, що використовуються в ПРРО, здійснюється з дотриманням пункту 7 розділу ІІ Порядку № 317.

9. Відсутність відеоматеріалів щодо безпосередньої роботи з ПРРО (внесення номенклатури товарів, формування квитанції тощо.)

Актуальні матеріали щодо реєстрації та використання безкоштовного ПРРО, включаючи роз’яснення, інструкції користувачів та відеоуроки, розміщено на банері «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/. Матеріали банеру постійно оновлюються.

10. Питання доступності завантаження з офіційного вебпорталу ДПС програмного рішення для застосування у ПРРО та питання порядку реєстрації ПРРО.

ДПС з 01.08.2020 надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Ці рішення доступні для завантаження.

Після встановлення безкоштовного програмного рішення на відповідний пристрій такий ПРРО підлягає реєстрації.

Реєстрація ПРРО здійснюється з дотриманням розділу ІІ Порядку № 317.

Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння фіскальним сервером ДПС фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Деякі особливості розрахунків платників податків, які використовують єдиний рахунок

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Норми встановлені п. 351.1 ст. 351 ПКУ.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Згідно з п. 351.3 ст. 351 ПКУ з початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим п. 351.1 ст. 351 ПКУ.

У разі порушення положень, визначених абзацом першим п. 35 1.3 ст. 351 ПКУ, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Пунктом 9 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок № 321) визначено, що під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до п. 351.3 ст. 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Державною казначейською службою України для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим п. 9 Порядку № 321, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені» ПКУ.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 ПКУ).

Фізособа – «незалежник» для уникнення подвійного оподаткування подає суб’єктам господарювання копію довідки про взяття на облік

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отже, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Про розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі становить 2 000 грн, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст 250 грн – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується екологічний податок?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

- 19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

- 19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

- 19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

- 19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

- 19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

До уваги фізичних осіб – платників плати за землю!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Норми встановлені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

З початку року на сервіс ДПС України «Пульс» звернулись 160 платників Дніпропетровщини

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

«Протягом січня - лютого поточного року на антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» звернулося 160 заявників Дніпропетровського регіону.

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) - 87 звернень (54 %); щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 46 (29 %)», – зазначив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

Також, у січні - лютому ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 119 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 4 звернення, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

Олексій Любченко: ДПС готова забезпечити ефективну співпрацю з новоствореним Бюро економічної безпеки України

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями Президентом України підписано Закон «Про Бюро економічної безпеки України», що є важливим кроком для посилення захисту економічних інтересів держави та чесного бізнесу.

«Ми постійно чуємо від бізнесу про незахищеність від свавілля різних державних силових структур. У той же час в державі діють усталені тіньові економічні об’єднання, що вже фактично перетворились на справжні злочинні угрупування в економічній сфері», - зауважив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.

На переконання очільника ДПС Олексія Любченка, створення Бюро економічної безпеки в тому вигляді і з тими завданнями та повноваженнями, як це передбачає закон, убезпечить бізнес від необгрунтованого силового втручання у його діяльність, натомість державна правоохоронна система зосередиться на ефективній протидії організованій злочинній діяльності в економічній сфері, а також викритті та притягненні до відповідальності осіб, що таку діяльність очолюють.

«Зі свого боку Державна податкова служба України має намір забезпечити ефективну співпрацю з новоствореним правоохоронним аналітичним органом для зменшення тіньового сектору економіки та усунення нечесної конкуренції, яка заважає працювати сумлінним платникам податків», - підкреслив Голова ДПС Олексій Любченко.

Євген Олейніков: Транспарентність є одним з ключових пріоритетів реформи податкової служби

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Сьогодні для Державної податкової служби України одним з ключових пріоритетів реформи є відкритість. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Малий і середній бізнес та держава».

«Податки сплачує бізнес. Завдання податкової служби – створити ті умови, за яких бізнес сплатить ці податки. І саме так ми сформулювали нову мету, місію податкової служби, яка постійно, кожного дня втілюється у життя. Ми є транспарентною, сучасною, технологічною податковою службою, яка надає якісні та зручні послуги платникам податків, ефективно адмініструє податки, збори, платежі і виявляє нетерпимість до корупції», – зазначив Євген Олейніков.

За його словами, одним з елементів реформи, на який звертали серйозну увагу міжнародні партнери України, є функціонування податкової служби в форматі єдиної юридичної особи. Це велика інституційна реформа, яка була вчасно та успішно реалізована. Сьогодні в службі єдина політика, єдині вимоги для всіх територіальних органів. Це єдина система, яка очолюється єдиною особою, що має усі необхідні повноваження і несе відповідальність за її роботу.

«Також ключова позиція для нас – це транспарентність. Податкова служба має бути зрозумілою для всіх – як для суспільства, так і для бізнесу. Вони мають розуміти, що і як вона робить, для чого податкова служба існує, як вона діє в інтересах суспільства. Ми підтримуємо відвертий діалог, в якому кожна сторона може висловити свою позицію. Для нас важлива співпраця з бізнес-асоціаціями, з кожним підприємством, з кожним платником податків», – зазначив Євген Олейніков.

«Ми дякуємо бізнесу за те, що він повірив нам. Результатом нашої постійної співпраці стало створення умов, за яких було зменшено обсяг тіньових операцій економіки. Відповідно легальний бізнес отримав можливість розширювати свої операції і сплачувати з них податки», – підкреслив Євген Олейніков.

Так, за результатами минулого року при зростання номінального ВВП на 0,3 % загальне зростання податкових надходжень становило 13,5 %, а зростання з податку на додану вартість – на 36,8 %.

«І найголовніше, що зростання надходжень відбулося разом зі зростанням обсягів реалізації. Тобто в карантинний рік, коли увесь світ занурився в економічну кризу, платники податків в Україні змогли збільшити легальні обсяги реалізації», – наголосив Євген Олейніков.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/458301.html

З 19.03.2021 діє нова форма Звіту про контрольовані операції

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 31.12.2020 № 841 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 09.03.2021 за № 302/359244) (далі – Наказ № 841) внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольні операції (далі – Порядок).

Наказом № 841 приведено у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) форму і Порядок.

Наказ № 841 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 19.03.2021(опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» № 21 від 19.03.2021).

Про правильність заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» при сплаті єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами (далі – Порядок).

Так, відповідно до п. п. 1 п. 5 Порядку при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

▼ у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

▼ у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

▼ у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

▼ у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

▼ у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

▼ у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

▼ у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

● зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

● зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

● під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини 6 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Отже, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

З 01.01.2021 ФОП можуть бути «єдинниками» першої – третьої груп за певних умов

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 01.01.2021 внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо визначення річного обсягу доходу.

Крім того, з 01.01.2021 Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» внесено зміни, зокрема, до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо збільшення загальної площі житлових приміщень та/або їх частин, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, яку фізична особа – підприємець (далі – ФОП) платник єдиного податку може надавати в оренду.

Так, згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

► не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

► обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим, підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:

► суб’єкти господарювання (зокрема ФОП), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділу III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

► ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

► ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів;

► страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

► фізичні особи – нерезиденти;

► платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Обмеження щодо кількості Таблиць даних платника ПДВ, які можна подати до ДПС в одному періоді, відсутні

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

В електронній формі J/F13123 Таблиця передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.

Фізособа, яка отримала іноземний дохід, необхідно легалізувати довідку про сплачений за межами України податок

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок оподаткування іноземних доходів передбачений п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ визначено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, встановленому п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).

Відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Згідно з п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (далі – Довідка). Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Абзацом другим частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.

Відповідно до ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.

Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Згідно з п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то фізична особа, яка одержала іноземний дохід, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, надає контролюючому органу легалізовану в установленому порядку Довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Інформація щодо РРО (ПРРО) розміщується на офіційному вебпорталі ДПС

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до п. 19 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для інформування суб’єктів господарювання ДПС України щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:

► дані про реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

► дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Разом з тим, згідно з п. 5 розділу І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі:

► дані щодо фіскальних номерів програмних РРО (далі – ПРРО) із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;

► дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.

На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:

► «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО, шляхом пошуку за їх даними;

► «Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договорм оренди?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 759 та ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ). об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) доходу платника податку на доходи фізичних осіб, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

За два місяця поточного року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 46 запитів на публічну інформацію

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Протягом січня - лютого 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 46 запитів на отримання публічної інформації, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року кількість запитів зменшилась на 4.

За наслідками розгляду запитів: 24- задоволено, 16 - надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939 -VI «Про доступ до публічної інформації», 6 - на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Увага! Шахраї!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Управлінням з питань запобігання корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, використовуючи чисельні телефонні номери і прикриваючись нібито належністю до податкової служби м. Дніпра, невідомі особи вимагають від суб’єктів господарювання допомоги матеріального характеру, чим відверте дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

ГУ ДПС звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виявлено заниження ПДВ майже на 150 мільйонів гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Фахівцями управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в ході планової перевірки виробника олії соняшникової виявлено виробництво олії соняшникової, шроту соняшникового, лушпиння соняшникового та іншої продукції по договорах переробки давальницької сировини (насіння соняшника), по якій не доведено реального джерела її походження.

В ході перевірки доведено, що контрагенти – постачальники давальницької сировини не мали можливості вирощувати сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника) у зв’язку з відсутністю жодних необхідних умов для цього, а саме: відсутністю у власності та/або в оренді земельних ділянок, сільгосптехніки, відсутністю придбання насіннєвого матеріалу, добрив, паливно-мастильних матеріалів, відсутністю декларування придбання послуг зберігання насіння соняшника та транспортування у будь-яких інших суб’єктів, відсутністю обов’язкових для складання документів при транспортуванні сировини та готової продукції автомобільним транспортом.

В порушення положень Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 149,5 млн грн. по операціях з надання послуг переробки давальницької сировини, за відсутності реального їх здійснення; від операцій з безоплатної передачі виробленої продукції та на вартість придбаної безпосередньо виробником готової продукції, яка фактично не передавалась та виготовлена з сировини (насіння соняшника), по якій відсутнє походження.

За результатами роз’яснювальної роботи фізичними особами – підприємцями додатково зареєстровано 13 тис. РРО/ПРРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/458534.html повідомила, що ДПС та Головні управління ДПС в областях провели роз’яснювальну роботу зі всіма платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), які зобов’язані з 1 січня поточного року застосовувати РРО/ПРРО, щодо обов’язку та зручності їх застосування.

За результатами роз’яснень зареєстровано додатково 13 тисяч РРО/ПРРО, що утричі більше від кількості РРО, яка була у платників податків вказаних груп.

Нагадаємо, що з 01 січня 2021 року застосовувати РРО/ПРРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Звертаємо увагу інших суб’єктів господарювання зазначених сфер діяльності на необхідність дотримання вимоги законодавства щодо застосування РРО/ПРРО.

Додатково повідомляємо, що відповідальність за незастосування РРО/ПРРО передбачена статтею 17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Платники можуть скористатися дистанційними сервісами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) нагадуємо, що усім користувачам кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) доступний електронний сервіс Повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.

Основною перевагою електронного сервісу є можливість дистанційного цілодобового формування сертифікатів, без обов’язкового відвідування представництв Надавача.

Варто зазначити, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Зазначений сервіс розміщено у розділі «Повторне дистанційне формування сертифікатів за електронним запитом» за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Разом з цим повідомляємо, що у Надавача також функціонує онлайн сервіс «Дистанційне формування сертифікатів для програмних РРО (юр. особи)», який полягає у формуванні нового кваліфікованого сертифіката для заявника, який є власником чинного кваліфікованого сертифіката сформованого Надавачем.

Скористатися даною послугою зможуть лише ті користувачі (представники юридичної особи), які мають:

► чинні сертифікати;

► особистий ключ доступний лише користувачу та не скомпрометований.

Формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО передбачає формування нового сертифіката на строк до 2 років. Таке формування виконується виключно на підставі відповідної електронної заявки, яка містить запит на формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО і підписана кваліфікованим електронним підписом, що відповідає чинному кваліфікованому сертифікату користувача (представника юридичної особи).

Також рекомендуємо для перегляду Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/458535.html

Про термін сплати туристичного збору

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Норми встановлені п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України.

Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

► фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);

► фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);

► члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину 4 та доповнено частинами 5 та 6.

Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (частина 5 ст. 4 Закону № 2464).

Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина 6 ст. 4 Закону № 2464).

До уваги спадкоємців ФОП!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Норми встановлені п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ст. 97 ПКУ).

Враховуючи викладене, після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Водночас повідомляємо, що ПКУ не передбачає обов’язку подання спадкоємцями податкової звітності у разі смерті фізичної особи – підприємця.

Неприбуткові організації у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, зобов’язані подавати Звіт та форми фінансової звітності

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені положеннями п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Звіту та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Звіт подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами.

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

У відповідних клітинках відомостей про одночасне подання до Звіту форм фінансової звітності передбачено проставляння позначки «+».

Отже, неприбуткові організації у разі наявності будь-яких показників, які підлягають декларуванню (в тому числі показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом зі Звітом), зобов’язані подавати Звіт та форми фінансової звітності у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 ПКУ, оскільки вона подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями як додаток до Звіту та є його невід’ємною частиною.

Про строки сплати єдиного податку юридичною особою – «спрощенцем» четвертої групи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників єдиного податку четвертої групи, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

▼ у I кварталі – 10 відсотків;

▼ у II кварталі – 10 відсотків;

▼ у III кварталі – 50 відсотків;

▼ у IV кварталі – 30 відсотків.

Норми визначені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Працівники ДПС взяли участь в онлайн семінарі з акцизного оподаткування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/458771.html повідомила наступне.

Представники ДПС взяли участь у практичному онлайн семінарі на тему: «Система відстежуваності тютюнових виробів в Європейському Союзі. Положення щодо введення в обіг тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет і їх імплементація в національне право». Це вже третій семінар, який проводиться у рамках проєкту «Ефективне управління державними фінансами III», що реалізується Deutsche Gesellschaftfür Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини у зв’язку із запитом Державної податкової служби України.

Під час заходу німецькі експерти в сфері державних фінансів поділились своїм досвідом з українськими державними службовцями, які відповідають за питання оподаткування та контролю запідакцизними товарами та імплементацію відповідних норм ЄС в національне законодавство України.

Учасниками семінару також були представники Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Університету ДФС України в м. Ірпінь, Державної митної служби України

Семінар провели досвідчені німецькі експерти-практики у сфері акцизного оподаткування та митного контролю Фрідріх Зеевальд та Денніс Нерінг, які презентували досвід Міністерства фінансів ФРН та Генеральної митної дирекції Німеччини (у м. Бонн) українським фахівцям.

Основний фокус у рамках вказаного заходу було зосереджено на питаннях оподаткування тютюнових виробів в Європейському Союзі, а також функціонуванні системи виявлення та відстеження таких виробів в ЄС (Track&TraceSystem).

Протягом трьох днів практичного он-лайн семінару експерти розглянули, зокрема, такі ключові блоки:

- відстежуваність тютюнових виробів в Європейському Союзі (Track&TraceSystem);

- правові основи акцизного оподаткування тютюнових виробів: Директива ЄС про виробництво тютюнових виробів 2014/40/ЄС;

- імплементація правових основ ЄС в національне законодавство України.

Загалом практичний семінар дозволив завершити розгляд першого комплексного пакету інформації стосовно основ функціонування системи відстежуваності тютюнових виробів в Європейському Союзі. Таким чином, представники органів державної влади України змогли поглибити свої знання у відповідній сфері, які вони застосовують у рамках адаптації національного податкового законодавства до правових положень і директив ЄС.

Внесено зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.12.2020 № 766 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (далі – Наказ № 766) зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.02.2021 за № 215/35837.

Цим наказом затверджено Зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за № 1306/31174 в частині:

реєстрації дитини у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків під час державної реєстрації її народження;

реєстрації фізичних осіб від 14 до 18 років у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків під час оформлення паспорта громадянина України вперше;

реєстрації іноземців або осіб без громадянства у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків з метою набуття статусу електронного резидентства України та доступу до електронних послуг, що надаються в Україні;

внесення до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків інформації про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру.

Також передбачено, що під час проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру, можна застосовувати відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки (е-паспорт), інформації, що міститься у свідоцтві про народження (е-свідоцтво про народження), інформації про зареєстроване місце проживання, що міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, та інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Контролюючі органи проводять такі процедури за умови наявності технічних засобів, призначених для встановлення достовірності відображень в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, інформації, що міститься у свідоцтві про народження, та інформації про зареєстроване місце проживання/взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Крім того Наказом № 766 визначено, що підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.

Особа за власним вибором пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в електронній формі, зокрема засобами Порталу Дія.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/458778.html

Внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 19.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 62), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 340/35962.

Метою Наказу № 62, у першу чергу є приведення Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за № 503/25280 (далі – Порядок) у відповідність до змін, внесених до Податкового кодексу України (Кодекс) законами України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».

Коментарі щодо змін, які стосуються виконання нерезидентами та їх відокремленими підрозділами обов’язків щодо обліку та реєстрації платниками податків детально викладені в Інформаційному листі № 19 «Щодо оподаткування нерезидентів та їх постійних представництв за результатами 2020 року та реєстрації платниками податків з 1 січня 2021 року», розміщеного за посиланням:

https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/452561.html

Наказом № 62 внесено зміни до процедур взяття на облік у контролюючих органах нерезидентів (іноземних юридичних компаній, організацій), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Зокрема встановлено, що основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до норм пункту 64.5 статті 64 розділу II Кодексу.

Викладено у новій редакції додаток 6 до Порядку. Цим додатком замість форми заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма № 1-РПП) впроваджено форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН).

Уточнено перелік документів, що подаються до контролюючого органу для взяття на облік нерезидентів, відокремлених підрозділів нерезидентів, у тому числі постійних представництв нерезидентів разом із заявою № 1-ОПН.

Викладено у новій редакції розділ V Порядку:

► щодо порядку взяття на облік та реєстрації нерезидента платником податку на прибуток у контролюючих органах;

► щодо процедури зняття з обліку нерезидента як платника податку на прибуток у зв’язку з припиненням нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво (постійні представництва) за наявності відповідних підстав (умов) для такого припинення.

Крім того, доповнено перелік підстав для зняття з обліку в контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Зокрема, зазначається, що такі особи знімаються з обліку також після зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку.

З текстом Наказу № 62 можна ознайомитись за посиланнями:

https://www.reestrnpa.gov.ua/REESTR/RNAweb.nsf/wpage/doc_card?OpenDocument&ID=365F3C82A1F11400C225869C005AD11D

https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/458800.html

Оновлено інформацію про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html станом на 01.03.2021 розміщено інформацію про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Про особливості складання ПН/РК, що складаються за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131) листом від 22.03.2021 № 6946/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 6946) проінформувала про особливості складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК), що складаються за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції відповідно до кодів УКТ ЗЕД, перерахованих у підпункті «г» п. 193.1 ст. 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які з 01.03.2021 підлягають оподаткуванню за ставкою 14 % (далі – окремі сільськогосподарські товари).

Наказ № 131 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2021 за № 310/35932 та опубліковано в Офіційному віснику України № 19 від 12.03.2021. Згідно з пунктом 4 Наказу № 131 його норми застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 числа місяця, в якому опубліковано цей наказ.

Наказом № 131, зокрема, викладено в нових редакціях форми податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, в яких враховано особливості їх складання, які виникають у зв’язку із запровадженням з 01 березня 2021 року згідно із Законом України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції" ставки податку на додану вартість у розмірі 14 % до операцій з постачання окремих сільськогосподарських товарів.

Загальні норми щодо застосування ставки податку в розмірі 14 % до операцій з постачання окремих сільськогосподарських товарів викладені в листі ДПС від 01.03.2021 № 5257/7/99-00-21-03-02-07.

Особливості складання податкових накладних

З урахуванням змін, внесених Наказом № 131 до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267), податкові накладні за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів складаються з урахуванням таких особливостей:

операції з постачання окремих сільськогосподарських товарів за вибором платника можуть бути вказані в податковій накладній або одночасно з іншими операціями з постачання, оподаткування яких здійснюється за різними ставками (20 %, 7 % та/або 0 %), або ж в окремій податковій накладній;

► у графі 8 розділу «Б» (таблична частина) податкової накладної, що складається за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів, вказується код ставки «14»;

► у графі 3.1 розділу «Б» (таблична частина) податкової накладної, що складається за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів, вказується не менше шести знаків коду УКТ ЗЕД, якщо здійснюється постачання товарів, що належать до груп кодів УКТ ЗЕД 0104 10, 1204 00, 1206 00, 1212 91;

► у розділі «А» податкової накладної обсяг операцій з постачання окремих сільськогосподарських товарів вказується в рядку VІІІ розділу «А», сума податку вказується в рядку V розділу «А». Загальна сума податку, нарахована за ставками ПДВ 20, 14 та 7 %, вказується в рядку ІІ розділу «А», в рядку І розділу «А» зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті за операцією.

Оскільки оподаткуванню за ставкою 14 % підлягають операції з постачання окремих сільськогосподарських товарів, які здійснені з 01.03.2021 (відбулася перша подія), податкова накладна із застосуванням ставки податку 14 % не може бути складена раніше вказаної дати.

У разі часткової оплати за товар і подальшого постачання всієї партії товару (оплаченої та неоплаченої частин) слід узяти до уваги наступне.

Якщо до 01.03.2021 платником було отримано попередню оплату за частину окремих сільськогосподарських товарів, що підлягають поставці, і складено відповідну податкову накладну за ставкою 20 %, а поставка всього обсягу товару відбувається після 01.03.2021, то на дату поставки повної партії товару платник податку повинен скласти другу податкову накладну з огляду на різницю між повною вартістю поставленого товару та сумою попередньої оплати, що була сплачена за його частину (оскільки це є першою подією за операцією з постачання товару, який не був оплачений авансом). Така податкова накладна складається із застосуванням ставки податку 14 %.

Застосування перерахованих вище особливостей складання податкової накладної за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів забезпечено ДПС для складання податкової накладної в електронному вигляді, у тому числі і в електронному кабінеті платника податків.

Крім того Листом № 6946 надано роз’яснення щодо особливостей складання розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції відповідно до кодів УКТ ЗЕД, що з 01.03.2021 підлягають оподаткуванню за ставкою 14 %.

Лист № 6946 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75247.html

Деклараційна кампанія 2021: нагадування фізичним особам про терміни подання декларації і сплату зобов’язань

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що, податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 IV ПКУ).

Згідно з п.179.7 ст.179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан та доходи.

До уваги платників ПДВ!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Норми встановлені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури товарів/послуг, постачальник (продавець) на дату постачання товарів/послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати.

Відображення одноразової компенсації витрат, понесених на сплату єдиного внеску, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 54.

Так, нормами п. 54 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді, зокрема, отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Одноразова компенсація суб’єктам господарювання – одноразова виплата держави суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (абзац третій п. 2 ст. 1 Закону № 1071).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Платник податків може відобразити зменшення фінансового результату на суму отриманої одноразової компенсації витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у будь-якому рядку розділу «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування і який не застосовується платником податків для відображення інших різниць за результатами звітного (податкового) року. Також слід буде проставити позначку (х) у спеціальному полі Декларації (графа «Наявність доповнення») та зазначити код використаного рядка додатка РІ до Декларації та посилання на відповідну норму ПКУ – «п. 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ» у графі «Зміст доповнення» (без подання інших доповнень до Декларації з цієї підстави).

Які документи необхідно подати для отримання ліцензії на виробництво пального?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:

► копії засновницьких документів;

► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право виробництва пального додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

► документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

► дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

► технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

► технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію, зокрема, на право виробництва пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

За видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної) необхідно сплатити рентну плату

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Норми встановлені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

▼ первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

▼ суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

Чи зобов’язані ФОП повідомляти контролюючий орган про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкового державного страхування (далі – єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.

Норми встановлені ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Отже, фізичні особи – підприємці (ФОП) або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.

Затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує що наказом Міністерства фінансів України від 08 лютого 2021 року № 67 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення (далі – УПК № 67), якою надано роз’яснення з наступних питань:

► критеріїв визнання осіб пов’язаними, якими повинен користуватись платник податків під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб;

► переліку інформації, яку зобов’язана містити документація з трансфертного ціноутворення, визначеного п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (зокрема, стосовно необхідності обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (КО) і наявності ділової мети), у зв’язку із внесенням змін до вказаного підпункту Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466);

► порядку застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 01.10.2020 під час дії карантину, встановленого Урядом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);

► критеріїв визнання пов’язаних осіб, які має застосовувати платник податків при визначенні КО у 2020 звітному році, у зв’язку із змінами, запровадженими Законом № 466 (до та після 23.05.2020; із наведенням чотирьох прикладів).

УПК № 67 розміщена на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/storage/files/67.pdf,

та на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/75260.html

Окремі питання оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з надання в оренду нерухомого державного майна на період карантину у новій УПК

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 129 затверджено нову Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг з надання в оренду нерухомого державного майна на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – УПК № 129).

Нормами п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

► товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

► газу, який постачається для потреб населення;

►електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі – Постанова № 611), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786, здійснюється у розмірі:

► 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

► 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Питання. Який порядок визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг з надання в оренду нерухомого державного майна на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2?

Відповідь:

База оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання самостійно виготовлених послуг не може бути нижче рівня звичайних цін, за винятком послуг, ціни на які підлягають державному регулюванню (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Згідно з статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі – Закон) державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів).

Гранична ціна — максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання (п.п. 2 п. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до п.п. «п» п. 18 частини другої ст. 5 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері управління об'єктами державної власності віднесено порядок передачі майна в оренду.

З огляду на положення Постанови № 611 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 Постанови № 611, є державним регулюванням такої плати Таким чином, для операцій з надання в оренду нерухомого державного майна у період дії карантину, вартість яких визначається згідно з положенням Постанови № 611, база оподаткування ПДВ визначається за договірною вартістю такої оренди, встановленої із застосуванням механізмів державного регулювання, а саме граничної ціни.

Під час визначення розмірів нарахованої орендної плати для орендарів згідно з додатками 2 та 3 до Постанови № 611 слід враховувати, що договірна вартість орендної плати за користування нерухомим державним майном розраховується відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

УПК № 129 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланнями https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations

та https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7_01-03-202_%E2%84%96129.pdf

До уваги платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України листом від 22.03.2021 № 6927/7/99-00-04-01-01-07 (далі – Лист № 6927) проінформувала платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин щодо листа Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (ДКЗ) від 02.03.2021 № 210/02 (вх. ДПС № 7147/6 від 11.03.2021) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств, який застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п. 252.16 ст.252 Податкового кодексу України) у 2021 році.

Лист № 6927 та лист ДКЗ України від 02.03.2021 № 210/02 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75261.html

Про електронні формати єдиної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що в Реєстрі електронних документів на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm представлені електронні формати документів для подання єдиної звітності з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В вищезазначеному реєстрі містяться форми електронних документів, а також формати для розрахунку зі статусом «Довідковий», а саме:

● J0500106 з додатками J0510106, J0510206, J0510306, J0510406, J0510506, J0510606 – для юридичних осіб;

● F0500106 з додатками F0510106, F0510406, F0510506, F0510606 – для фізичних осіб – підприємців.

Важливо! Датою початку використання цих форматів є 01 квітня 2021 року.

Нагадуємо, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773) вперше подавати єдину звітність роботодавці мають за І квартал 2021 року. Єдину звітність податкові агенти зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

До уваги платників!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою виконання норм постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та етапів послаблення протиепідеміологічних заходів» відвідувачам Центрів обслуговування платників податкової служби Дніпропетровської області необхідно дотримуватись заходів, спрямованих на попередження розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Закликаємо платників для уникнення черг та скупчень людей користуватися електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет», який дозволяє в режимі реального часу подавати звітність, отримувати послуги в електронній формі, актуальні відомості з реєстрів і інших корисних ресурсів.

З повним переліком електронних сервісів ДПС України можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/.

Також у всіх центрах обслуговування платників запроваджено попередній запис на прийом.

Нагадуємо алгоритм дій для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).

Так, для отримання ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України необхідно:

1. Здійснити попередній запис до відповідного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) (режим роботи ВПР та засоби зв’язку опубліковані на офіційному інформаційному ресурсі Надавача у розділі «Контакти» (https://acskidd.gov.ua/contacts )).

Звертаємо увагу, що попередній запис здійснюється протягом дня на наступний робочий день (рекомендований час попереднього запису з 8 год. 15 хв. до 9 год. 00 хв.);

2. Підготувати необхідний перелік реєстраційних документів для отримання ЕДП, з яким можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua/etrusted-services), обравши відповідну категорію;

3. Прийти у відповідний ВПР на зазначений час (повідомлений працівником ВПР під час запису) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів (ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів). При цьому надання ЕДП здійснюватиметься лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань.

Використання РРО при оптовій (роздрібній) торгівлі пальним

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних РРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Реєстрація в ЄРПН ПН/РК, складених до 01.03.2021

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734) внесено зміни, зокрема, до форми податкової накладної (ПН), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 1307). Наказ № 734 набув чинності 01.03.2021.

Відповідно до п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом № 1307, усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Отже, ПН та/або розрахунки коригування до податкових накладних (РК) підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, затвердженою Наказом № 1307 з урахуванням змін, внесених Наказом № 734, незалежно від дати їх складання: до 01.03.2021 чи після 01.03.2021 (за умови дотримання інших вимог щодо реєстрації в ЄРПН).

Довідково: нові форми ПН розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:

http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.

Звернення громадян на особливому контролі у ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.

«Впродовж січня - лютого 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області (далі – ГУ ДПС) надійшло 44 звернення громадян, що на 53 менше, ніж за відповідний період 2020 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи - 21 звернення, консультації з питань податкового законодавства - 6 звернень», - зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.zvern436@tax.gov.ua.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Кто лучший Президент Украины?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама