СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2021-03-09 09:09 159 Нравится

Алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Визначення бази для нарахування єдиного внеску найманому працівнику, якому нарахована заробітна плата та відпускні за поточний та майбутні періоди

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Згідно з п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 якщо нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.

Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.

За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).

Таким чином, нарахування ЄВ працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата ЄВ здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

Водночас, ЄВ на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування ЄВ майбутнього періоду.

Порядок внесення змін у дані про ПРРО (крім перереєстрації)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у заяві про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО) (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку), що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Для внесення змін у дані про ПРРО (крім перереєстрації) подається Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою у рядку 1 розд. 1 «Дія» «Зміни (крім перереєстрації)».

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку.

Порядок оподаткування ПДВ медичних послуг

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з пп.197.1.5 п.197.1 ст.197 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, перелічених в абзацах ”а” - ”о” даного пункту, а саме:

а) надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями;

б) масаж для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції осанки тощо;

в) проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян;

г) проведення гігієнічної експертизи проектних матеріалів та попередніх проектних пропозицій, у тому числі щодо розміщення об’єкта, а також нормативної документації на нові технології виробництва продукції та нові види продукції за заявкою замовника, гігієнічна оцінка зразків нових видів продукції;

ґ) надання консультаційної допомоги з питань проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;

д) обстеження за заявкою замовника об’єктів, що будуються, реконструюються або функціонують, з метою їх відповідності санітарному законодавству;

е) проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров’я людини;

є) видача суб’єктам господарювання дозволів на виробництво, використання, транспортування, зберігання, реалізацію, захоронення, знищення, утилізацію продукції і речовин вітчизняного та імпортного виробництва, що потенційно небезпечні для здоров’я людини;

ж) надання юридичним і фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров’я, в тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

з) проведення медичного огляду осіб для видачі:

дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;

відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);

посвідчення водія транспортного засобу;

и) медичне обслуговування з’їздів, конференцій, симпозіумів, фестивалів, нарад, змагань тощо;

і) медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням;

ї) організація медичного контролю осіб, які займаються фізичною культурою і спортом в оздоровчих закладах;

й) проведення профілактичних щеплень громадянам, які від’їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, що від’їжджають на лікування та в службові відрядження);

к) складення за заявками замовників санітарних паспортів радіотехнічних об’єктів та проведення досліджень для їх підтвердження;

л) проведення за заявками замовників державної санітарно-гігієнічної експертизи з акредитації та атестації підприємств, установ, організацій на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень;

м) визначення за заявками замовника шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, технологічного та трудового процесів, проведення досліджень для розробки засобів і заходів щодо усунення або зменшення їх небезпечної дії;

н) навчання за заявками замовників на робочих місцях фахівців підприємств, установ, організацій в установах санітарно-епідеміологічної служби, державних науково-дослідних інститутах гігієнічного та епідеміологічного профілю, а також фахівців підприємств, установ, організацій, проведення санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень;

о) надання за заявками замовників послуг з організації роботи відомчих санітарних лабораторій, оснащення їх медичною технікою (обладнанням, апаратурою, приладами); навчання на місці фахівців таких лабораторій методики проведення санітарно-гігієнічних досліджень;

Отже, дану пільгу мають право використовувати виключно заклади охорони здоров’я та реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я.

Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 №385.

Таким чином, послуги з охорони здоров’я, які надаються закладами охорони здоров’я та реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю за наявності спеціального дозволу (ліцензії) на проведення відповідних видів послуг з охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ за умови, що такі операції не перелічені в абзацах ”а” - ”о” пп.197.1.5 п.197.1 ст.197 р.V ПКУ.

Порядок оподаткування податком на доході фізичних осіб іноземних доходів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

До уваги платників акцизного податку!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/454779.html повідомляє наступне.

Щодо приймання нових форм акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада2020 року № 729.

Державна податкова служба України інформує, що з 01 березня 2021 року розпочинається приймання та реєстрація документів, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 729), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524, а саме

акцизна накладна форми «П» – J (F) 1203202;

розрахунок коригування акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203302;

заявка на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210903;

акцизна накладна форми «С» – J (F) 1203402;

розрахунок коригування акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203502;

заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209902.

Крім того, платники акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового матимуть змогу реєструвати другий примірник акцизної накладної за формою F/J1203201, J/F1203401 та розрахунку коригування до акцизної накладної – J/F1203301, J/F1203501, по яким в ЄРАН до 28.02.2021 (включно) зареєстровано перший примірник акцизної накладної або розрахунку коригування. Реєстрація в ЄРАН другого примірника документів за формами F/J1203201, J/F1203401, J/F1203301, J/F1203501 здійснюється тільки до 31.03.2021 (включно).

Платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів, які є місцем роздрібної торгівлі, повинні скласти та подати акцизну накладну на облікову різницю (тобто на відхилення між обсягами залишків пального в СЕА РПСЕ та фактичними залишками пального, які виникли внаслідок врахування в СЕА РПСЕ літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15° C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску).

Акцизна накладна на облікову різницю складається за кожний рік окремо (починаючи з 2016 року) на підставі бухгалтерської довідки. За 2016 – 2020 роки акцизна накладна може бути подана до 15.03.2021 (включно).

В акцизній накладній на облікову різницю у відповідних полях зазначається:

код операції для складання в одному примірнику – «9»;

умова оподаткування» –«0»;

напрям використання –«4»;

дата складання – з 15.01.2021 до 31.01.2021.

У табличній частині акцизної накладної:

у графі 2 (Опис товару згідно з УКТЗЕД) перед описом зазначається рік «РРРР», за який подається така акцизна накладна;

графа 3 (обсяг реалізованого пального у кілограмах) має нульове значення;

в графі 4 зазначається перевищення обсягу залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, що обліковуються у платника в СЕА РПСЕ, понад обсяги залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, в бухгалтерському обліку такого платника.

Зазначений у графі 4 обсяг пального за кожним кодом УКТ ЗЕД пального (або умовним кодом), що за даними СЕА РПСЕ обліковується на акцизному складі, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, не може перевищувати облікову різницю, визначену згідно з пунктом 47 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24 квітня 2019 року № 408.

Податківцями встановлені факти нереєстрації акцизних складів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведеного співставлення даних Єдиного реєстру акцизних накладних, Ліцензійного реєстру та Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового виявлені суб’єкти господарювання, якими порушено порядок реєстрації акцизних складів.

На підставі встановлених порушень проведені фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які, при наявності ліцензій на зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, отримували протягом календарного року пальне в обсягах понад 1 млн літрів і при цьому не зареєстрували в СЕА РПСЕ акцизні склади.

Штрафні санкції, передбачені пунктом 1281.2 статті 1281 Податкового кодексу України, за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у СЕА РПСЕ за результатами фактичних перевірок складають 4 млн гривень.

Про розвиток та удосконалення електронних сервісів ДПС на пресконференції

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на днях, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція начальника управління податкових сервісів ГУ ДПС Свірської Алли на тему «Електронні сервіси ДПС, сервіс «Електронний кабінет».

Вона зазначила, що 2020 рік став роком всебічної цифрової трансформації бізнесу, суспільства та держави.

Серед основних цілей податкової служби є удосконалення цифрової інфраструктури, створення комфортних умов для ведення бізнесу, надання простих та зручних сервісів.

У 2020 році ДПС України реалізовано понад 10 успішних проектів: ПРРО, Єдиний рахунок, «InfoTAX», Е-малятко, Послуга ІД – 14, Цифровий РНОКПП, Е-доходи, Е-повернення, Електронна взаємодія з ЦОВВ, Інтеграція з застосунком ДІЯ (надання адмінпослуг ДПС), Автоматичне набуття статусу СЕД.

До переліку пріоритетних напрямків та завдань цифрової трансформації на 2021 – 2023 роки увійшли наступні глобальні проекти:

Е-акциз – цифрова трансформація контролю за виробництвом та обігом товарів;

Е-РРО – цифрова трансформація контролю за дотриманням порядку проведення розрахункових операцій;

Е-податки - цифрова трансформація адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску.

Однією з перспектив ДПС є створення єдиної моделі сервісного обслуговування платників шляхом об’єднання контакт-центру податкової служби, Електронного кабінету та центрів обслуговування платників.

«На сьогодні найбільш популярним сервісом ДПС залишається Електронний кабінет, який надає можливість доступу до понад 80 електронних сервісів. Призначення Електронного кабінету – надати платникам можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн.

В Електронному кабінеті зареєстровано користувачів з понад 70 країн світу. На теперішній час зазначеним сервісом користуються більше 43 тисяч юридичних осіб та понад 86 тисяч фізичних осіб - підприємців Дніпропетровської області», – зазначила Свірська Алла.

З метою надання користувачам можливості користування електронними сервісами у м. Кривий Ріг відкрито два додаткові пункти сертифікації ключів ІДД ДПС України.

Отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи у Дніпропетровській області можливо у наступних пунктах кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС:

  • м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 95 а, (Лівобережна ДПІ);
  • м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25, (Шевченківська ДПІ);
  • м. Кривий Ріг, просп. Героїв – підпільників, буд. 42, (Криворізька північна ДПІ);
  • м. Кривий Ріг, вул. Кобилянська, буд. 148 а (Криворізька ДПІ);
  • м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, буд.4а (Криворізька південна ДПІ).

Про особливості застосування РРО та програмних РРО

на пресконференції

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області АРАТЮНОВОЇ Світлани на тему «Особливості застосування РРО та програмних РРО».

Вона проінформувала, що на даний час суб’єкти господарювання в своїй господарській діяльності при проведенні розрахунків повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО або програмні РРО (далі - ПРРО). ПРРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до Інтернет.

Також зупинилась на основних змінах, внесених Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».

ДПС України розробила та надає безкоштовне програмне забезпечення для встановлення на гаджети суб’єктів господарювання. Представникам бізнесу надано можливість обирати тій пристій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або ПРРО. Впровадження програмного РРО допоможе бізнесу зменшити витрати на придбання касової техніки, та захистить споживачів в придбанні якісної продукції або послуг у суб’єктів господарювання.

«Так, на сьогодні у Дніпропетровській області вже понад 700 СГ на 7558 господарських одиницях працюють з використанням Програмних РРО. На постійній основі аналізується наявна в ДПС інформація про виторги, проведені через РРО. Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, звісно вплине на збільшення доходів до оподаткування, а відповідно і на надходження до бюджету», - підкреслила Світлана Аратюнова.

На Дніпропетровщині у січні сплачено майнових податків

на суму понад 401 млн гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Сплата у січні 2021 року майнових податків принесла місцевим скарбницям 401,3 млн гривень.

Найбільша сума надходжень - платежі за землекористування. Так, за перший місяць землевласники та орендарі перерахували до бюджету 321,8 млн грн, що на 71,6 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Більшу частину забезпечили юридичні особи – 307,2 млн гривень. Решту сплатили фізичні особи – 14,6 млн гривень.

На другому місці за обсягом надходжень – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У цьому році власники нерухомості перерахували 77,8 млн грн, що більше на 14,3 млн грн, ніж у січні минулого року. Традиційно більшу суму сплатили юридичні особи – 74,5 млн гривень. В свою чергу, фізичні особи сплатили 3,3 млн гривень.

Власники елітних автомобілів перерахували до бюджету 1,7 млн грн транспортного податку, з яких 1,4 млн грн сплатили юридичні особи, решту – 0,3 млн грн – фізичні особи.

«Майнові податки – суттєве джерело наповнення місцевого бюджету. Так як податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, є бюджетоутворюючим у доходах місцевого бюджету, то забезпечення повноти та своєчасності сплати усіх майнових податків - надзвичайно важливо», - зазначила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Знижено ставку податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), яким вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, знижено ставку ПДВ з 20 відс. до 14 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ. Крім того, Законом № 1115 визначено, що ставка податку, яка діяла до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс., застосовується у разі:

1) постачання на митній території України продукції (товарів), щодо яких передбачено ставку у розмірі 14 відс., яке відбувається після перерахування платником податку попередньої оплати (авансу), що була отримана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків;

2) коригування податкових зобов’язань при поверненні попередньої оплати (авансу) або повернення продукції (товарів), що були отримані до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків;

3) коригування податкових зобов’язань при зміні договірної (контрактної) вартості визначеної продукції (товарів), поставка якої відбулася до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків.

У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України продукції (товарів), до яких з 01 березня 2021 року буде застосовуватися ставка 14 відс., яка була придбана до першого числа звітного (податкового) періоду (до 01 березня 2021 року), з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс., за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні та/або постачанні такої сільськогосподарської продукції (товарів).

Закон № 1115 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

Довідково: Закон № 1115 опублікувано 24.02.2021 в газеті «Голос України» № 35.

Чи застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкової звітності за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Поряд з цим, п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, до платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ не застосовуються.

Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.

У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

В яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід ФО від продажу інвестиційного активу?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Скасування реєстрації ПРРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317)

Про подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує суб’єктам декларування – державним службовцям, що з 01.01.2021 почався новий етап подання електронних декларацій про майновий стан за 2020 рік, який триватиме до 23:59:59 години 31.03.2021.

При поданні електронних декларацій потрібно враховувати зміни до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VІІ (далі – Закон), які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.10.2019 № 140-ІХ.

Зокрема, про визначенні кола осіб, які є членам сім’ї декларанта та відносно яких вносяться відомості до декларації, а саме згідно ст. 1 Закону «члени сім’ї:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».

До декларації вноситься інформація про членів сім’ї, які:

- проживають спільно з декларантом на кінець звітного періоду;

- знаходяться в шлюбі на кінець звітного періоду, не залежно від спільного проживання із суб’єктом;

- є неповнолітніми дітьми на кінець звітного періоду, не залежно від спільного проживання із суб’єктом;

- спільно проживали із суб’єктом декларування сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

Також, при декларуванні майна (рухомого/нерухомого), яке не є власністю суб’єкта декларування або членів його сім’ї, слід враховувати строк користування або володіння таким майном протягом звітного періоду. Потрібно декларувати майно, яке знаходилось у користування або володінні сукупно не менше половини строку звітного періоду.

Суб’єкти декларування зобов’язані декларувати інформацію про наявність у себе або членів сім’ї відкритих рахунків та банківських сейфів/комірок в фінансових установах (розділ 12-1 декларації).

Окрім того, повідомляємо, що 30.12.2020 набув чинності Закон України № 1079-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції», а також Закон України № 1074-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Для суб‘єктів декларування – державних службовців категорії «Б» з 30.12.2020 діє положення про необхідність подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані щодо видатків та доходів на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів (105 100 грн. в 2020 році, 113 500 грн. в 2021 році).

Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані потрібно подавати протягом 10 днів з дати здійснення видатку або отримання доходу.

Олексій Любченко та представники проєкту METS визначили напрями співпраці у 2021 році

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/454928.html повідомляє наступне.

Голова ДПС Олексій Любченко провів друге засідання Керівного комітету проєкту METS «Україна – Швеція: Партнерство заради сучасної та ефективної податкової служби».

Участь у зустрічі також взяли заступники Голови ДПС Михайло Тітарчук та Наталія Калєніченко, заступник Голови Податкової агенції Швеції Фредрік Розенгрен, менеджер проекту METS Енн Андреассон, довгостроковий експерт проєкту METS Арне Якобссон та координатор національних програм Посольства Швеції в Україні Ганна Царенко.

«Швеція – країна, яка має одну з найпрозоріших та найефективніших податкових систем в Європі, найвищий рівень податкового комплаєнсу та довіри суспільства до податкового органу. Ось чому кращі практики Податкової агенції Швеції мають велике значення для ДПС», – наголосив Олексій Любченко.

Він також висловив впевненість, що реалізація проекту METS може надати поштовх дуже важливим змінам всередині ДПС. Основна мета проекту – покращити спроможність податкової адміністрації та сприяти перетворенню ДПС на більш сучасну, надійну, ефективну та сервісоорієнтовану службу. Це повністю відповідає стратегічним цілям, які визначено податковою службою.

Учасники зустрічі обговорили основні напрями співпраці за проєктом та затвердили план роботи на 2021 рік.

Під час зустрічі швецькі колеги відзначили великий прогрес у діяльності Державної податкової служби України.

Зокрема,заступник Голови Податкової агенції Швеції Фредрік Розенгрен зазначив, що був вражений досягненнями українських податківців, які в складні часи, викликані пандемією коронавірусу, ефективно виконують свої обов’язки та запроваджують нові сервіси для платників податків. За його словами, швецькі податківці не лише матимуть змогу поділитися своїми здобутками, але й перейняти досвід українських колег у багатьох сферах.

Представлено Публічний звіт ДПС за 2020 рік

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/454955.html повідомляє наступне.

Голова ДПС Олексій Любченко представив Публічний звіт ДПС за 2020 рік.

Результати роботи податкової служби у минулому році, позитиви та напрацювання також презентували Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан, заступники Голови ДПС Євген Олейніков, Михайло Тітарчук та Наталія Калєніченко.

За словами Олексія Любченка, протягом 2020 року надходження платежів (сальдо) до зведеного бюджету України склали 848 млрд гривень. Це на 15,7 % перевищило показники 2019 року.

До державного бюджету надійшло (сальдо) 567,4 млрд грн, що на 21,5 % (100,5 млрд грн) більше, ніж за 2019 рік.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 507,5 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України було перевиконано на 10,7 %. До спеціального фонду надійшло 59,9 млрд гривень.

При цьому протягом року фіксувалася динаміка виконання планових показників. Так, якщо за січень-квітень 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 137,5 млрд грн (або на 11,7 млрд грн менше від очікуваних показників), то протягом травня-грудня 2020 року забезпечено 370 млрд грн (на 60,8 млрд грн більше запланованих показників).

«Всі ці досягнення виконувалися в умовах мораторію на перевірки, спаду економічної активності. При цьому була складна епідеміологічна ситуація, яка безумовно, впливала на всі процеси нашого життя, у тому числі, на податкову сферу. Несформований колектив, неукомплектація керівних посад, пізній старт конкурсного добору кадрів (перший відбувся лише у лютому 2020 року), слабка матеріально-технічна база служби. Саме в таких умовах зовнішніх та внутрішніх викликів доводилося проводити перші системні зміни», – підкреслив Голова ДПС.

Очільник ДПС переконаний, що податковій вдалося досягти максимальної ефективності використання наявного ресурсу ДПС і успішне виконання основних завдань, поставлених перед службою, у 2020 році дають підстави для позитивного прогнозу на 2021 рік.

«За 2 місяці цього року можемо констатувати перевиконання індикативних показників, які визначено Міністерством фінансів України, більш ніж на 3 млрд гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року (коли не було обмежень на перевірки та не діяли карантинні обмеження) ці показники зросли на понад 10 млрд гривень», – наголосив Олексій Любченко.

Як відзначив очільник податкової служби, в податковій очікують позитивного результату з надходжень до бюджету як у першому кварталі цього року, так за 2021 рік у цілому.

Наталія Калєніченко: ДПС оцифровано майже 99 % сервісів та послуг

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/455002.html повідомляє наступне.

Як ДПС реалізує цифрову трансформацію та цифровізацію у сфері оподаткування розповіла під час презентації Публічного звіту ДПС заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.

«За 2020 рік було дуже багато зроблено. Послуги і сервіси, що були лише в проєктах, на сьогодні є реальністю. Як приклад – це програмні РРО в смартфоні. За 5 місяців 2020 року запрацювали 61 тис. програмних РРО та отримано 112 млн чеків», – розповіла Наталія Калєніченко.

Вона також поінформувала, що єдиним рахунком для сплати податків користуються 1646 платників, через послугу онлайн надмірно сплачених коштів 331 тис. платників повернуто 7,4 млрд грн.

З листопада 2020 року ДПС запроваджено електронний сервіс «InfoTAX», яким на 1 січня забезпечено 20 сервісів. Станом на 1 січня 2021 року до «InfoTAX» під’єднано понад 12 тис. користувачів. За 2 місяці 2021 року цим сервісом користувалися до 26 тис. користувачів.

ДПС також є надавачем електронних довірчих послуг. У 2020 році супроводжувалось біля 2 млн сертифікатів та надано 926 млн позначок часу на електронні документи.

Електронними сервісами активно користуються 2,6 млн платників податків. За рік їх кількість збільшилась на 36%.

«Майже 99% оцифрованих сервісів та послуг, при цьому кількість послуг та сервісів постійно зростає. Так, лише кількість адміністративних послуг за 2020 рік збільшилась з 96 до 126 (+30 адміністративних послуг за рік). Ми досягли рекордної цифри», – зазначила Наталія Калєніченко.

Протягом минулого року ДПС отримано і опрацьовано більше 7 млрд електронних документів, 6 млрд фіскальних документів з класичних РРО, 112 млн чеків програмних РРО, 481 млн електронних документів платників, 500 млн документів сформовано в /Вихідних/ ДПС.

При цьому органами ДПС надано 4,7 млн послуг в ЦОПах, з яких 1,2 млн в електронному вигляді. Контакт-центром ДПС надано 900 тис. послуг. «Інформаційні системи ДПС працюють 24/7, а більшість сервісів працюють 24/7/365. Враховуючи обсяги очевидною є необхідність оптимізації процесів при подальшому розвитку он-лайн сервісів», – розповіла Наталія Калєніченко.

Також, за її словами, є необхідність запровадження єдиної моделі сервісного обслуговування платників шляхом об’єднання послуг, які надаються Контакт-центром, Електронним кабінетом і ЦОПАми та разом з цим запровадити систему управління знаннями щодо користування сервісами, інструментами та даними ДПС.

Мінцифри та Мінфіном вже підтримано ініціативу податкової служби і 3 проєкти та 17 підпроєктів включено до каталогу проектів цифрової трансформації країни. Це – «е – акциз», «е – РРО», та наймасштабніший проєкт «е – податки», який містить 12 підпроєктів та 50 нових сервісів в он-лайн.

«Наші плани дійсно амбітні. 2021 рік – це ДПС із 100% послугами он-лайн, сервіси, за допомогою яких адмініструвати та сплачувати податки буде максимально зручно і просто. Цифрова економіка – пріоритет для Президента України, команди Цифрової трансформації та команди ДПС», – зазначила Наталія Калєніченко.

Наталія Рубан: 98 % документальних планових перевірок є результативними

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/455031.html повідомляє наступне.

Протягом минулого року податковою службою було проведено 42,4 тис. перевірок. При цьому, враховуючи запроваджений з 18 березня 2020 року мораторій на проведення документальних перевірок, аудитори податкової служби перевіряли лише операції з підакцизної групи товарів та правомірність відшкодування ПДВ. Про це повідомила Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан під час презентації Публічного звіту ДПС за 2020 рік.

Можливість проведення перевірок була відновлена лише наприкінці минулого року.

«Всього було охоплено документальними перевірками 0,7% від зареєстрованих юридичних і 0,7% фізичних осіб. Розрахована сума ризиків, яку ми перевірили, – це 20 млрд грн. Мушу сказати, що 98% всіх перевірок документальних планових є результативними. Безрезультатні перевірки – це, як правило, перевірки за заявою платника на ліквідацію тощо, їх не так багато», – зазначила Наталія Рубан.

Вона також розповіла, що інформація про визначені ризики є відкритою і бізнес може їх бачити. Загалом визначено 139 критеріїв ризиковості, з яких 94 – автоматизовано.

«Ми розробили програмний продукт, який надає можливість платнику у своєму електронному кабінеті може бачити ці ризики і скоригувати свою діяльність так, щоб не підпадати під ризики, під посилений аналіз і увагу податкової», – наголосила Перший заступник Голови ДПС.

За результатами перевірок у 2020 році платникам донараховано 17,7 млрд грн. Загалом більшість донарахованих платежів, по яких фіксувалися ухилення, стосувалися ПДВ та податку на прибуток.

За результатами перевірок до бюджету надійшло 2,3 млрд грн донарахованих і сплачених платниками сум, зменшено збитків на 13 млрд грн, відшкодування ПДВ – на 2,5 млрд грн, які були зафіксовані актами.

«В останні роки ми відзначаємо ріст податкової культури платників і дотримання ними вимог законодавства. Зокрема, зростання виторгів, які фіксуються, РРО на 5,5% (+ 6,7 млрд грн) може свідчити про те, що платник знає про увагу і бачить ризики. І він має добровільно коригувати свої податкові зобов’язання», – наголосила Наталія Рубан.

Перший заступник Голови ДПС також поінформувала про стан надходжень акцизного податку. Так, у 2020 році надходження цього податку перевищили очікувані на 7,9 % та показники 2019 року – на 16,3 %.

Питому вагу у загальній сумі сплаченого податку займають надходження з тютюнових виробів (+21,8 % порівняно з 2019 роком) та лікеро-горілчаної продукції (+6,4%).

Крім контролю за сплатою акцизного податку, ДПС здійснює контроль за обсягом та обігом самого акцизного продукту. Для цього використовуються електронні сервіси, за допомогою яких платники можуть зареєструвати і показати обсяг реалізованих акцизних продуктів.

«На кожному етапі проходження товару фактично створена електронна база, в якій ми фіксуємо обсяги виробленого, переданого, проданого через акцизні накладні, через довідки і звичайно ми проводимо аналітичну роботу», – зазначила Наталія Рубан.

Перший заступник Голови ДПС також повідомила, що у 2021 році заплановано проведення до 5 тис. перевірок. При цьому 95 % з них – це перевірки представників великого бізнесу, які роками залишаються збитковими, але при цьому претендують на значні суми відшкодування або працюють у високорентабельних сферах діяльності. Серед переліку суб’єктів господарювання, визначених до перевірок, немає фізичних осіб-підприємців, представників малого та середнього бізнесу.

До уваги платників ПДВ! З 1 березня 2021 року застосовується ставка

ПДВ у розмірі 14 відсотків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/455017.html повідомляє наступне.

Державна податкова служба України повідомляє, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), згідно з яким за ставкою ПДВ у розмірі 14 відсотків оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 (далі – операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції), крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Положення норм Закону № 1115 застосовується до податкових періодів, починаючи з березня 2021 року. Таким чином, починаючи з 01 березня 2021 року операції з сільськогосподарською продукцією оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 14 відсотків.

З метою реалізації норм Кодексу (враховуючи внесені Законом № 1115 зміни) і забезпечення можливості платникам податку виконання їх податкового обов’язку, визначеного підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу, зокрема у частині подання останніми документів (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ДПС розроблено проєкт нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.

Відповідний проєкт наказу Міністерства фінансів України погоджується із заінтересованими органами виконавчої влади. Після затвердження у загальновстановленому порядку вказаної форми податкової накладної платники податку матимуть змогу складати податкові накладні за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.

До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Після набрання чинності норм відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено вказані форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платникам буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема, в період з 01.03.2021 по дату впровадження нової форми вказаних документів.

Принагідно інформуємо, що згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

На спільній онлайн нараді з представниками ОТГ обговорювались актуальні питання оподаткування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжує спілкування з представниками об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) з метою організації ефективної співпраці.

У рамках такої співпраці на днях під головуванням в. о. начальника ГУ ДПС Ольги Мазур проведена онлайн нарада з представниками Криничанської селищної та П’ятихатської міської рад, Саксаганської ОТГ; керівниками Божедарівської та Вишнівської селищних рад; Затишнянської сільської ради; Лихівської ОТГ та Жовтоводської міської ради.

У нараді прийняли участь керівники та фахівці підрозділів ГУ ДПС.

Ольга Мазур, відкриваючи захід, привітала присутніх та подякувала усім за участь у ньому.

Вона зупинилась на позитивній динаміці надходжень до державного та місцевих бюджетів за січень 2021 року, подякувала громадянам та бізнесу, які навіть у цей непростий для країни період сумлінно сплачують податки, а також звернула увагу на значимість спільних заходів органів податкової служби та ОТГ у наповненні бюджетів.

«Податкова служба націлена на партнерські відносини з бізнесом, який працює у прозорому полі, залучає інвестиції, запроваджує нові робочі місця і сумлінно сплачує податки.

На нашу думку у період децентралізації голови територіальних громад зацікавлені у належній податковій дисципліні платників, які мешкають та працюють на їх територіях», – акцентувала в. о. начальника ГУ ДПС.

Керівники та представники територіальних громад Кам’янського району Дніпропетровської області звернули увагу, що податкові надходження – основа фінансової спроможності ОТГ. Вони зазначили, що для стабільного наповнення бюджетів територіальних громад важливе значення має інформаційний обмін з податковими органами, зокрема, про суми податкового боргу платників перед місцевим бюджетом територіальної громади та про боржників у розрізі податків; про суми пільг у розрізі місцевих податків та платників.

На нараді обговорювались питання щодо основних джерел надходжень до місцевих бюджетів; раціонального використання земельних ресурсів, як одного із потужних джерел такого наповнення; проведення нормативно-грошової оцінки землі з метою збільшення надходжень до місцевих бюджетів; новацій у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО.

Також розглядались питання податкового боргу, що обліковується на території населених пунктів Криничанської, Божедарівської, Затишнянської, П’ятихатської, Лихівської, Саксаганської, Вишнівської об’єднаних територіальних громад та Жовтоводської міської ТГ, а також механізми врегулювання податкового боргу, зокрема підприємств комунальної форми власності, відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX.

Особлива увага приділялась спільній організації роботи податкової та ОТГ стосовно залучення до декларування доходів від продажу сільськогосподарської продукції власників земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею понад 2 га та фізичних осіб, які отримують доходи за здавання іншим фізичним особам власних паїв в оренду, проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, а також залучення до оподаткування доходів громадян, які офіційно не працевлаштовані та отримують доходи без сплати податків.

Серед основних цілей податкової служби є створення комфортних умов для ведення бізнесу, надання зручних та доступних сервісів для платників.

Найбільш популярним сервісом ДПС залишається Електронний кабінет, який надає можливість доступу до понад 80 електронних сервісів. Призначення Електронного кабінету – надати платникам можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн.

З метою вирішення невідкладних питань з оподаткування, забезпечення зручних та доступних умов для декларування і отримання послуг та сервісів фізичними і юридичними особами створено мобільний центр обслуговування платників (далі – мобільний ЦОП). Графік виїздів мобільного ЦОПу до громадян Дніпропетровщини формується з урахуванням пропозицій територіальних громад та сільських рад про необхідність отримання їх мешканцями адміністративних послуг та консультацій.

У співпраці органів податкової служби з ОТГ важливе значення має інформаційна взаємодія. Адже у сучасному суспільстві для прийняття будь-якого рішення значну роль відіграє саме інформація. На сьогодні найбільш ефективним засобом її поширення є мережа Інтернет.

Актуальну та корисну інформацію з питань застосування податкового законодавства, законодавства з єдиного внеску та діяльності податкової служби області кожен бажаючий може отримати на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу «Державна податкова служба України», на офіційних сторінках «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook.

Важливим джерелом інформування суспільства для фахівців податкової служби є сайти органів влади. Вони допомагають обмінюватись інформацією та сприяють взаємодії, зокрема з територіальними громадами. У зв’язку з наявністю в ОТГ інформаційних ресурсів, зокрема сайтів та сторінок у мережі Facebook, на нараді запропоновано розміщувати податкову інформацію на таких ресурсах, можливо у тематичному розділу.

Зустріч пройшла у форматі конструктивного діалогу для кожної із сторін.

Підсумовуючи її результати в. о. начальника ГУ ДПС Ольга Мазур зазначила, що такі зустрічі проводяться з метою обговорення та вирішення актуальних питань.

Представники ОТГ подякували організаторам зустрічі та висловили впевненість на ефективну співпрацю і у подальшому.

Декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, зокрема, від ведення сільськогосподарської діяльності

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року, і триватиме вона до 30 квітня 2021 року (включно).

Нагадуємо, що обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна;

- доходи у вигляді спадщини або подарунку від фізичної особи, що не є членом сім’ї І-го або ІІ-го ступеня споріднення.

- іноземні доходи;

- інвестиційні доходи, тобто доходи від продажу цінних паперів (акцій) та корпоративних прав;

- дохід у вигляді анульованої банком частини боргу за кредитом;

- дохід від оброблення земельних ділянок площею понад 2га;

- доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна іншій фізичній особі.

Враховуючи аграрну спрямованість області, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб, які самостійно одноосібно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції та громадян, які є власниками сільськогосподарської техніки та надавали у 2020 році платні послуги з обробітку землі іншим фізичним особам (оранка, комбайнування тощо), але при цьому не зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП), та нагадує про обов’язок подання ними декларації про доходи.

У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Як правило, власники техніки, котрі проживають в сільській місцевості, навесні та восени активно обробляють землю на замовлення, отримуючи доходи без сплати податків. Варто зазначити, що закон вимагає декларувати такі доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі та доходи, отримані від обробітку земель, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Тому, допоки не розпочався сезон весняно-польових робіт, закликаємо одноосібників, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 га та в 2020 році отримали доходи від продажу сільськогосподарської продукції, та власників сільськогосподарської техніки, які в минулому році отримали доходи за обробіток землі, подбати про подання податкової декларації про доходи за 2020 рік.

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді страхувальники подають звіт щодо сум нарахованого ЄВ?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в контролюючих органах, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Для забезпечення можливості реалізації прав та обов’язків платників подавати до контролюючих органів електронні документи засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями, ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність> Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів.

Звіт подається страхувальниками до контролюючих органів за формою затвердженою відповідно до Порядку № 435, а саме:

a)Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Додаток 4 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F/J3000413 (F – для роботодавців фізичних осіб – підприємців, у тому числі, тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність / J – для роботодавців – юридичних осіб);

b)Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток 5 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F3000513 – для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, тих, які обрали загальну та/або спрощену систему оподаткування; за ідентифікатором форми F3005113 – для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та/або членів фермерського господарства;

c) Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (Додаток 6 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F3000613;

d)Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Додаток 7 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F/J3000713.

Разом з тим, повідомляємо, що Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до контролюючого органу за формою, що діяла з 01 травня 2015 року та відповідно у форматах, визначених для таких форм (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/198072.html). Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період (п. 3 розд. V Порядку № 435).

Внесені на розрахунковий рахунок власні кошти ФОП до складу доходу

не включаються

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультує.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

Нотаріуси при визначені сукупного чистого доходу враховують витрати

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультує.

При визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.

До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю; страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:

а) охоронна та пожежна сигналізація;

б) металеві двері або металеві ролети;

в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;

г) металеві шафи;

д) вогнестійкий сейф;

е) інформаційна вивіска;

є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;

з) телекомунікаційні послуги;

и) меблі;

програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;

комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;

сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.

Дохід юридичної особи – платника ЄП третьої групи при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Зокрема, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З огляду на зазначене, до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.

Чи збільшується розмір екологічного податку, якщо у СГ є факт перевищення затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області і повідомляє.

Відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

Михайло Тітарчук: У 2020 році ДПС змогла подолати негативну тенденцію щодо зростання податкового боргу

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/455218.html повідомляє наступне.

Протягом 2020 року команда ДПС вперше змогла подолати негативну тенденцію, яка мала місце протягом останніх років, щодо зростання податкового боргу та забезпечити його скорочення на 19,6 млрд грн. Про це розповів заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук під час презентації Публічного звіту ДПС за 2020 рік.

«На початку 2020 року сума податкового боргу складала 123 млрд 600 млн грн, що більше ніж, наприклад, бюджет Міноборони, МВС, Міністерства охорони здоров’я. На початок 2021 року борг вже складав 104 млрд грн. Це дало змогу додатково залучити до бюджету такі необхідні під час пандемії кошти», – наголосив Михайло Тітарчук.

Він також поінформував, що за ініціативи Президента України Верховною Радою України було прийнято 4 грудня 2020 року закон № 1072, застосування норм якого дозволило платникам, у яких загальний обсяг боргу не перевищував 3060 грн, подати заяву на його списання. Так, якщо станом на 1 січня 2020 року податковий борг мали 4 млн 154 тис. громадян, то на 1 січня 2021 року їх кількість скоротилася до 834,9 тисячі.

«Реалізація цієї норми насамперед забезпечила підтримку майже 3,7 млн громадян під час пандемії шляхом спрощення їх податкового боргу на суму 1,2 млрд. Це була командна робота і ми дякуємо за співпрацю Міністерству фінансів, Кабінету міністрів України, профільному комітету ВР та Офісу Президента України», – зазначив заступник Голови ДПС.

Михайло Тітарчук відзначив і позитивну динаміку ДПС щодо формування судової практики і у судових спорах.

Так, за підсумками 2020 року внаслідок виграшу судових справ до бюджету надійшло 6 млрд грн, що порівняно з 2019 роком у 4,2 раза більше. На користь ДПС судами різних інстанцій ухвалено 1 163 остаточних рішень по оскарженню платниками податкових нарахувань, що фактично в 1,5 раза більше ніж у 2019 році, а сума по них складає 6,3 млрд, що в 4,4 раза більше 2019 року.

Протягом 2020 року ДПС розглянула 21399 податкових повідомлень рішень на загальну суму 58 млрд 175 млн. З них залишено без змін 74%. Це 15 тис. 907 податкових повідомлень-рішень на загальну суму 48 754 млн гривень.

Водночас, за словами Михайла Тітарчука, у 2020 році надійшло менше скарг ніж у 2019 році, а рівень скасування оскарження рішень контролюючих органів зріс на 6 %.

Популярні питання щодо застосування реєстраторів

розрахункових операцій

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/455180.html розміщено популярні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме:

1. У сільській місцевості існує проблема передачі даних до ДПС при нестабільному зв’язку, зокрема, Інтернет.

Згідно з п. 1.2 п. 1 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 1744/22056 (далі – Порядок № 1057), інформаційний еквайр – юридична особа, яка уповноважена Платіжною організацією надавати суб’єктам господарювання послуги з технічної підтримки та інформаційного обслуговування передачі даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) до системи обліку даних РРО ДПС (далі – СОД РРО) за технологією Національного банку України.

Слід зазначити, що інформація від РРО суб’єктів господарювання до ДПС передається у вигляді пакетів даних.

Відповідно до п. 3.1 Порядку № 1057 інформаційні еквайєри як компоненти СЗЗД РРО, зокрема, забезпечують:

організацію первинної взаємодії з РРО - вирішення питань у випадках виявлення проблем підключення РРО до СЗЗД РРО, здійснення заходів для вирішення технічних питань передачі даних РРО, які виникають у суб’єктів господарювання;

організацію сеансу зв’язку з РРО та функції серверу обробки інформації: первинну перевірку автентичності і реєстрації РРО в СЗЗД РРО, перевірку цілісності захищених пакетів даних, що надходять від РРО;

тимчасове зберігання захищених пакетів даних, що надходять від РРО в будь-який час (у тому числі в моменти «пікових» навантажень та під час відсутності зв’язку з СОД РРО або збоїв у її роботі), у базі даних інформаційного еквайра.

Відповідно до п. 9.2 Порядку № 1057 у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) - інформаційний еквайр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з конфігурацією РРО.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 174/22055 (далі – Вимоги № 1057), РРО з модемом повинен, зокрема, забезпечувати:

автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації;

повторну передачу контрольно-звітної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу;

накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку;

індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації.

Враховуючи викладене, у разі виникнення проблем з передачею даних РРО до ДПС, та неможливістю відновлення зв’язку в автоматичному режимі, для вирішення вказаної технічної проблеми пропонуємо звернутись до центру сервісного обслуговування РРО, з яким укладено відповідний договір для вирішення питань із залученням інформаційного еквайра та/або операторів мобільного зв’язку чи регіональних провайдерів інтернет-послуг.

Що стосується проблем передачі даних програмними РРО то у разі відсутності зв’язку програмний РРО використовує номери, зарезервовані для розрахункових документів, які передаються до ДПС після відновлення зв’язку.

Так, відповідно до пунктів 1-3 «Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317), на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до статті 5 Закону (далі - Діапазон).

Програмний РРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером.

Програмне рішення програмного РРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо, зокрема, відновлення зв’язку програмного РРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн, дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця);

Також відповідно до п.п. 3.4 п. 3 Вимог № 1057 програмний РРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку програмного РРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу програмного РРО з режиму офлайн.

Отже, у разі інформування програмним РРО про відсутність зв’язку із фіскальним сервером доцільно звернутися до оператора мобільного зв’язку та/або регіональних провайдерів інтернет-послуг.

2. Надання яких саме медичних послуг (які коди УКТ ЗЕД послуг) потребує обов’язкового застосування РРО?

Статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я», із змінами та доповненнями, визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності.

3. Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей, отже вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.

4. Чи буде вважатися для суб’єкта господарювання безготівковою формою розрахунку отримання коштів від покупця на банківський рахунок на підставі договору та/або рахунку, і чи потрібно застосовувати РРО?

За яких умов отримання коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання вимагає реєстрації розрахункової операції з використанням РРО?

Чи вважається безготівковими розрахунками та не потребує застосування РРО/ПРРО зарахування оплати на карту-ключ до розрахункового поточного банківського рахунку фізичної особи - підприємця?

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844) безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

При цьому слід розрізняти яким чином проведено перерахування коштів на рахунок суб’єкта господарювання.

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону № 675 суб’єкт електронної комерції – суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Разом з тим, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.

Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ, листом від 24.04.2020 № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.

При цьому, суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.

Однак, при оплаті придбаних товарів шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, РРО не застосовується.

5. Питання необхідності застосування РРО та/або ПРРО при відсутності фізичного контакту продавця товару (надавача послуг) та споживача, тобто відсутності місця здійснення розрахункових операцій.

Чи поширюється умова щодо незастосування РРО при наданні послуг у мережі Інтернет також на продаж товарів, замовлення яких здійснюється через мережу Інтернет, а розрахунки здійснюються виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем?

Питання необхідності застосування РРО та/або ПРРО при дистанційному наданні послуг за допомогою та проведення розрахунків за такі послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

З 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства щодо застосування РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачено, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Водночас при продажу товарів через мережу Інтернет суб’єкту господарювання необхідно застосовувати РРО окрім випадків, коли оплата придбаних товарів проводиться шляхом внесення готівки у відділення банку або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) банківської установи.

Відповідно до п. 14 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Таким чином, при здійсненні розрахунків за послуги у разі їх проведення виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або програмні РРО можна не застосовувати.

6. Ненадання фізичним особам - підприємцям первинних документів на товар постачальниками – фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку першої групи, що здійснюють торгівлю на ринках.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно з п. 296.10 ст. 295 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

7. Чи вважатиметься порушенням використання режиму попереднього програмування якщо перевіркою буде виявлено, що аналогічні товари закодовано у групи товарів і при цьому в РРО не запрограмована кількість таких товарів?

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до пп. 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02 2016 за № 220/28350, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Фіскальний чек має, зокрема, містити такі обов’язкові реквізити:

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника);

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ.

Отже, якщо РРО суб’єкта господарювання закодовано таким чином, що у фіскальному касовому чеку РРО товари зазначаються, зокрема, без зазначення їх назви, кількості і вартості одиниці виміру, то це буде порушенням використання режиму програмування.

8. Відтермінування до кінця поточного року застосування штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО ризиковим категоріям фізичних осіб - підприємців платникам єдиного податку, які мають застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2021.

Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначається відповідними статтями Закону № 265.

Також, згідно з п. 11 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Платники Дніпропетровщини за січень – лютий 2021 року

спрямували до бюджетів усіх рівнів

та єдиного внеску 12,2 мільярди гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Протягом січня лютого 2021 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 9 млрд 313,8 млн гривень. Це на 1 млрд 642,5 млн грн (або на 21,4 відс.) більше надходжень відповідного періоду 2020 року, про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до Державного бюджету України надійшло 4 млрд 369,2 млн грн, що на 898,9 млн грн більше, ніж за січень – лютий 2020 року.

До місцевих бюджетів регіону надійшло 4 млрд 944,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники аналогічного періоду на 743,6 млн гривень.

За підсумками січня лютого 2021 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 2 млрд 891,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 238,8 млн гривень.

Отримати інформацію про доходи – просто та швидко

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Для спрощення та зручності спілкування громадян з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, банками, іншими установами та організаціями ДПС запроваджено новий е-сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».

Для отримання відомостей про доходи не потрібно звертатись до органів ДПС. Достатньо за допомогою засобів Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) подати запит та отримати відповідь «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», засвідчену кваліфікованою електронною печаткою ДПС.

Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом документа, виданого контролюючим органом у паперовій формі.

Перевірити правовий статус підпису можна на офіційному вебсайті центрального засвідчувального органу в розділі «Довірчі послуги» → «Перевірити підпис» за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Одержувач електронного документа отримує можливість ідентифікувати підписувача такого документа та перевірити його цілісність.

Довідково повідомляємо, що в рамках нового е-сервісу також надано можливість отримати особою інформацію про свої доходи за період, починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (з розбивкою поквартально).

Як платнику податку на прибуток, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), розрахувати суму пільги з податку на прибуток, передбачену п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Податкова пільга – передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ (п. 30.1 ст. 30 ПКУ).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233).

Згідно з нормою п. 2 Порядку № 1233, яка набрала чинності з 01.01.2020, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – додаток ПП).

У додатку ПП до Декларації (далі – додаток ПП) відображаються відомості щодо: коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим ДПС; суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); строку користування податковою пільгою у звітному періоді; суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Підпунктом 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Сума податку на прибуток, яку платник податку не сплатив до бюджету у зв’язку з таким зменшенням фінансового результату до оподаткування є пільгою (код пільги згідно з Довідником інших податкових пільг – 11020301), та відображається у додатку ПП.

Додаток ПП вперше подається починаючи зі звітних періодів 2020 року.

Сума пільги, передбаченої п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином: сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку : 100.

При цьому платник податку, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), суму такої пільги відображає у додатку ПП, якщо показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Декларації за відповідний звітний період має позитивне значення без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року.

Сумою прибутку податкового (звітного) періоду в межах якого визначається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років для розрахунку суми пільги з податку на прибуток, передбаченої п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, є показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Декларації зі знаком «+ чи -» без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, відображеної у рядку 3.2.4 додатка РІ за такий період.

У разі якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.

Оподаткування доходу фізичної особи від продажу автомобіля

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 1 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п. 2 ст. 325 ЦКУ).

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

За письмовою заявою платника надається акт звірки розрахунків

за податками, зборами та єдиним внеском

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)у довільній формі.

Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Закон України № 1072: списання боргу є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 24, відповідно до якого контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Оподаткування та декларування іноземних доходів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Олексій Любченко та експерти МВФ обговорили рекомендації щодо підтримки реформ ДПС

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/455331.html повідомляє наступне.

Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко провів робочу зустріч з представниками Міжнародного валютного фонду Енріко Аавом, головним економістом Департаменту з бюджетних питань МВФ, та зовнішніми експертами МВФ Тійною Тамм та Дейвом Хартнеттом. Під час зустрічі представники МВФ презентували звіт «Підтримка реформ податкової адміністрації», підготовлений за результатами місії у грудні 2020 – лютому 2021 року.

«Ми вдячні нашим колегам з МВФ за професійні рекомендації, конкретику та системні пропозиції щодо покращення роботи податкової служби. В багатьох питаннях рекомендації відповідають нашим цілям, у деяких ми маємо різне бачення рішення однієї проблеми. Однак через реалізацію вашого потенціалу ми покращуємо наш функціонал, тому отриманий звіт є важливим для розуміння того, де ми можемо покращити нашу роботу», – наголосив Олексій Любченко.

Він, зокрема, відзначив, що ці рекомендації базуються на найкращих світових практиках і в податковій службі дуже відповідально ставляться до напрацювань іноземних колег, які дозволяють удосконалювати процеси та розробляти нові механізми.

У свою чергу, представники МВФ відзначили позитив у провадженні ДПС протягом останнього року податкового комплаєнсу та підвищення рівня довіри платників податків до податкової служби.

Одним з питань для обговорення стала реформа в обслуговуванні великого бізнесу, який зараз в залежності від галузевої компетенції закріплений в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з ВПП. За словами експертів МВФ, така система роботи з великим бізнесом є унікальною та цікавою.

«Сьогодні в ДПС єдина політика, єдині вимоги до всіх територіальних органів. Відслідковується чіткий механізм комплаєнсу від реєстрації бізнесу до системи відслідковування ризиків та кінцевого результату – сплати коштів до бюджету. При цьому вся стратегія комплаєнсу як для головних управлінь, так для міжрегіональних управлінь по роботі з ВПП визначається на центральному рівні», – підкреслив Олексій Любченко.

Він також зазначив, що цікавою є пропозиція МВФ щодо сегментації бази платників податківза їхнім типом та розміром, що дозволить ДПС відповідно розробляти послуги так, щоб максимізувати доходи та боротися проти недотримання податкового законодавства.

Серед іншого експерти МВФ, зокрема, пропонували можливість публікації Хартії аудиту, щоб представники бізнесу знали чого очікувати під час перевірки, запровадження практики щорічного проведення вибіркових аудитів до своєї програми аудитів тощо.

Усі викладені у звіті МВФ рекомендації будуть ретельно опрацьовані фахівцями податкової служби для врахування у подальшій роботі.

Євген Олейніков: У 2020 році питанням номер один став податок на додану вартість

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/455410.html повідомляє наступне.

У минулому році податок на додану вартість було визначено як першочергову точку докладання зусиль. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час презентації Публічного звіту ДПС за 2020 рік.

За його словами, ПДВ, за оцінками податківців, найбільше впливає саме на тіньову економіку. Його ефективне адміністрування дозволяє хоча б опосередковано залучити до оподаткування частину тих доходів, які не охоплюються іншими, в першу чергу – прямими, податками, зокрема, податком з доходів фізичних осіб.

«Маніпуляції з податковим кредитом дуже широко використовуються не тільки для зменшення податкових зобов’язань, але й є складовою частиною створення можливостей для переведення безготівкових коштів у готівкові для подальшої виплати необлікованих неофіційних заробітних плат», – зазначив Євген Олейніков.

Євген Олейніков також підкреслив, що протягом року вдалося врегулювати питання з відшкодування ПДВ платникам. Так, станом на 1 січня 2021 року було забезпечено не тільки повне задоволення заявки, але й фактично 2,5 млрд грн повернуто наперед, тобто одразу після надходження декларацій.

Для порівняння, станом на 1 січня 2020 року податкова служба повернула платникам на 4,3 млрд грн менше від заявленого бізнесом до відшкодування.

«Комплексний аналіз ризиків, який ми здійснювали, дозволяв нам робити відповідні висновки і своєчасно вживати заходів для того, щоб забезпечити бізнесу повернення його законного відшкодування. Була організована достатньо ефективна робота і перші інформаційні атаки ми почали відчувати саме тоді, коли приділили дуже ретельну увагу обґрунтованості відшкодування ПДВ», – підкреслив заступник Голови.

Євген Олейніков також поінформував про роботу системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних, яка запобігає ризикам у фінансовій сфері.

«За минулий рік у системі було зареєстровано 289 млн документів на загальну суму ПДВ 1 трлн 755 млрд грн. При цьому зупинені з них тільки 0,42 % за кількістю, тобто менше одного відсотка, і 0,96 % за сумою – це приблизно 16 млрд грн. З них по 5 млрд грн зупинка ніколи не оскаржувалася ні до суду, ні до податкового органу. Ще по 11 млрд грн були подані скарги і з яких було задоволено скарг на 8 млрд грн», – розповів заступник Голови ДПС.

Належне застосування системи, на думку Євгена Олейнікова, розширило поле для діяльності сумлінних легальних платників податків, які і забезпечили відповідні надходження до державного бюджету.

Увага! Внесені зміни до форм податкової декларації з ПДВ та податкової накладної

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

01 березня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким вносяться зміни до: форми податкової накладної і Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763) (далі – Наказ № 1307), форм податкової декларації з ПДВ (далі – декларація); уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок); розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Наказ № 21).

Так, зокрема: форму податкової накладної та додатки до неї доповнено реквізитом «код», де зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи та який заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»; збільшено до 99999 позицій кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній, форму декларації та уточнюючого розрахунка до неї доповнено новими рядками: ● 4.1.1 та 4.2.1 – для відображення коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у разі проведення річного перерахунку відповідно до ст. 199 ПКУзаповнюється рядок 4.1.2; ● 5.1.1 – для відображення коригування обсягів постачань, по операціям звільненим від оподаткування ПДВ відповідно до ст. 197 та підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод). Даний рядок є довідковим оскільки у ньому розшифровуються суми коригувань, які вже враховані у показниках рядків 5 та 5.1 декларації; об’єднано у один додаток додатки 1 та 5 до декларації, у якому відображається інформація щодо сум ПДВ, нарахованих платником за звітний період, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні та відомості про коригування податкових 2 зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному періоді та не зареєстрованих в ЄРПН, а також інформація щодо розшифровки податкового кредиту платника в розрізі контрагентів за звітний період.

З оновленими редакціями Наказу № 1307 та Наказу № 21 Ви можете ознайомитися скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua).

Довідково: Наказ № 734 опубліковано 02.02.2021 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 8.

Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посилвнням: http://zir.tax.gov.ua/main/lastupdate/

Застосування ФОП – платниками єдиного податка РРО та/або ПРРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), не допускається.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017-ІХ) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Чи зупиняється на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ, щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, доповнено п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до вимог п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених ст. 56 ПКУ не призводить до задоволення скарги.

Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Податкова декларація з ПДВ за новою формою вперше подається за звітний період березень 2021 року

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок набрав чинності 01.03.2021.

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені наказом Наказом № 734, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 734, подається починаючи з 01.04.2021.

Взяття на облік в контролюючому органі іноземних компаній, організацій, дипломатичних місій, які отримують майнові права на нерухомість або землю в різних адміністративно-територіальних одиницях України

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням нерухомого майна.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

Процедури взяття на облік платників податків в контролюючих органах встановлені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, для взяття на облік іноземної компанії, організації, дипломатичної місії подаються до контролюючого органу такі документи:

заява за формою № 1-ОПП (у розділі 9 «Керівник» заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника, а у розділі «Інформація про засновників (для юридичних осіб)» – дані про іноземну компанію, організацію у країні її реєстрації);

копія витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій). Якщо у витягу не зазначені відомості про ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його реєстрації, який однозначно ідентифікує компанію, організацію в країні її походження, додатково подається копія документа, що підтверджує присвоєння такого номера (коду);

нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;

копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.

При цьому, якщо у такого нерезидента є декілька об’єктів нерухомості в різних адміністративно-територіальних одиницях, то взяття на облік в контролюючому органі за основним місцем обліку здійснюється при настанні першої події, а взяття на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням інших об’єктів нерухомості здійснюється у порядку встановленому розділами VII та VIII Порядку № 1588, якими регулюється порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку та повідомлення про об’єкти оподаткування.

Взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах за основним місцем обліку іноземних компаній, організацій, дипломатичних місій, підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП.

Включення до витрат при отримані податкової знижки суми коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни , зокрема, до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного

благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Звертаємо увагу, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, можуть подати декларацію по 31 грудня (включно) 2021 року.

Терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.

Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).

Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ в частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, а саме за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Форма Податкової декларації з рентної плати та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

По какой причине вы планируете привиться или уже привились от COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама