СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2021-02-08 09:55 40 Нравится

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Про зміни в законодавстві на телевізійному каналі «Відкритий»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями в ефірі телевізійного каналу «Відкритий» начальник Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Дмитренко розповіла глядачам про основні новації в законодавстві, які набули чинності з 1 січня 2021 року.

«Зміни в законодавстві відбуваються постійно, але найбільше їх накопичується на початок року і 2021 рік – не виняток», - зазначила Ольга Дмитренко на початку передачі.

Далі, вона зупинилася на основних змінах запроваджених нормами Законів України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ та від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ.

Крім того, Ольга Дмитренко акцентувала увагу платників на те, що з 1 січня 2021 року змінено реквізити для сплати податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ).

«Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про створення і ліквідацію районів» органи Казначейства відкрили нові рахунки для сплати податків і зборів до місцевих і державних бюджетів. Зокрема, запроваджуються рахунки для сплати по Дніпровській міській територіальній громаді для платників, що мають об’єкти оподаткування на території м. Дніпро. Раніше рахунки були відкриті по кожному району міста», - повідомила податківець.

Також нагадала, що набрав чинності Закон України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX, яким передбачено внесення змін до Податкового кодексу з метою запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів та ЄСВ та зауважила, що платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Перелік документів, які має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених на будівництво (придбання) доступного житла

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями доступне житло – це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.

Пунктом 3 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 819) передбачено, що забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою:

30 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;

50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія пп. 19 і 20 частини першої ст. 6, пп. 10 - 14 частини другої ст. 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого п. 1 ст. 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 4 Порядку № 819 державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку № 819. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла.

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.

При цьому відповідно до п. 2 Порядку № 819 договір придбання житла – договір, що укладається між одержувачем державної підтримки і відчужувачем (продавцем, управителем, замовником, забудовником тощо) відповідно до вимог законодавства з метою забезпечення фінансування будівництва (придбання) житла.

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка дляфізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням п. 164.6 ст. 164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного року суми витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі та процентів за ним.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного звязку «гаряча лінія»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Який порядок та термін реєстрації програмногоРРО?

Відповідь. Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?

Відповідь. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання. Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО?

Відповідь. Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Питання. Чи необхідно під час тестування програмного РРО передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків?

Відповідь. Під час тестування програмних реєстраторів розрахункових операцій електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків необхідно передавати до фіскального сервера Державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку – таким чином тестується робота програмного рішення в частині виконання ним фіскальної функції.

Питання. Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?

Відповідь. Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Порядок обчислення бази нарахування для сплати єдиного внеску за звітний квартал фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності з 01.01.2021, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.

Так, відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичної особи-підприємця (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОПі на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Про заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату податків та зборів до бюджету

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666).

Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:

► поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

► поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;

► поле № 7 – друкується розділовий знак «;».

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666).

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).

У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку № 666).

Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку (п. 10 Порядку № 666).

Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

У 2020 році фізичними особами сплачено майже 1,6 млрд грн податку на нерухомість

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/450580.html повідомила наступне.

У 2020 році власники нерухомості сплатили майже 1,6 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб до місцевих бюджетів.

У 2021 році податок на нерухомість платники сплачують за 2020 рік за ставками, які були законодавчо визначені на той період.

Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри площі майна, на які не нараховується податок, складають:

► для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

► для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

► для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Водночас, пунктом 525 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)») визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ в період з 01 березня по 31 березня 2020 року.

Отже, у 2021 році обчислення сум податку за звітний 2020 рік з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за виключенням періоду з 01 березня по 31 березня 2020 року.

Деклараційна кампанія 2021: податкова знижка за навчання

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2021.

Нормами п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Нормами ПКУ визначено, що право на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, виникає у платника податків, у якого сплата фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).

Особливості складаннязвітності з єдиного внеску з урахуванням законів України № 533 та № 1072

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями та від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (закони № 533 та № 1072) внесені зміни до розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у частині звільнення платників від сплати єдиного внеску.

Враховуючи внесені зміни, платниками, звільненими від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску відповідно до вимог законів України № 533 та № 1072, у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна)) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі – Звіт), за звітний 2020 рік графи 3 та 4 таблиці 1 заповнюються таким чином:

у графі 3 «Сума чистого доходу в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» зазначається:

– фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;

– фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць;

– членами фермерського господарства – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;

у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини»:

– проставляються прочерки в розрізі місяців звітного року, а саме:

• у березні, квітні, травні – фізичними особами – підприємцями, в тому числі, тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства;

• у грудні – фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, та фізичними особами – підприємцями, на загальній системі оподаткування, на яких поширюється дія Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;

– показники інших календарних місяців, протягом яких такі платники перебували на обліку як платники єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону № 2464.

Чи можливо виправити помилку в надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланому Повідомленні.

При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.

Про строки сплати податкового зобовязання з плати за землю, визначеного у податковій декларації

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

Закон № 466: з 01.01.2021 підвищено вартісний критерій річного доходу для застосування річного звітного періоду для платників податку на прибуток

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами та доповненнями внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23.05.2020) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набули чинності з 01.01.2021).

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн мають можливість:

► прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;

► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

Державна податкова служба України оголошує

акредитацію представників ЗМІ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/450662.html повідомила наступне.

Пресслужба Державної податкової служби України оголошує акредитацію представників засобів масової інформації для включення до бази ЗМІ, яким у 2021 році оперативно надсилатимуться анонси подій та інформація, що стосується діяльності ДПС.

Акредитація триватиме до 26 лютого 2021 року.

Заяву на акредитацію надсилати за адресою press@tax.gov.ua за формою, що додається. У разі виникнення запитань телефонувати за номерами 590-27-43, 247-81-55.

Звертаємо увагу, що у разі необхідності пресслужба ДПС може запросити додаткову інформацію відповідно до ст. 26 Закону України від 02.10.1992 № 2657 «Про інформацію».

Форма заяви на акредитацію

Назва ЗМІ, поштова адреса

ПІБ головного редактора/керівника ЗМІ

Контакти ЗМІ

ПІБ/контакти журналіста, який відповідає за взаємодію з ДПС

Електронна адреса, на яку будуть надсилатися матеріали від пресслужби ДПС

Правомірність висновків перевірок трансфертного ціноутворення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Починаючи з 2013 року в Україні впроваджуються норми щодо контролю за трансфертним ціноутворенням та напрацьовується відповідна практика.

Відповідно до світового досвіду в контексті уникнення подвійного оподаткування платників податків, а також протидії розмиванню податкової бази механізм ТЦ є найперспективнішим для наповнення державного бюджету.

З метою формування обґрунтованої позиції контролюючих органів в питаннях контролю трансфертного ціноутворення ДПС постійно співпрацює з ОЕСР та іншими провідними міжнародними експертами.

За результатами перевірок, що перебувають в судовому оскарженні, вже формується судова практика з питань трансфертного ціноутворення.

Зокрема, 21 січня 2021 року КАС ВСУ виніс рішення у справі № 826/17841/17, яким підтвердив позицію Державної податкової служби, визначену за результатами перевірки контрольованих операцій великого платника податків-виробника мінеральних добрив, який входить до однієї з найбільших фінансово-промислових груп в Україні, та правомірність донарахування податку на прибуток підприємств у сумі понад 43 млн грн та зменшення від’ємного значення на 195 млн гривень.

У справі розглядалось питання об’єктивності висновків податкової перевірки щодо ціноутворення в контрольованих операціях підприємства з експорту мінеральних добрив пов’язаній особі-резиденту Швейцарії за заниженими цінами та імпорту природного газу російського походження від пов’язаної особи-резидента Кіпру за значно завищеними цінами.

У даному випадку контролюючим органом доведено, що зовнішньо-економічні операції підприємства були спрямовані не на отримання прибутку, об’єктивне формування об’єкту оподаткування та сплату податків в Україні, а на створення умов, які сприяли необґрунтованому отриманню прибутків нерезидентами.

Зазначене судове рішення є черговою ланкою в справах про оскарження результатів перевірок підприємств-виробників мінеральних добрив, за якими КАС ВСУ по справах № 857/3010/18 та № 818/1786/17 вже підтвердив правомірність позиції податкової служби у визначенні звичайних цін по контрольованих операціях з експорту та імпорту.

Результатом вищезазначеної роботи є позитивна динаміка щодо виведення підприємств цієї групи зі збитковості, а також сплата до державного бюджету податку на прибуток.

Таким чином, забезпечення впровадження в Україні передових практик виявлення ризиків, дотримання методології, визначеної Податковим кодексом та Настановами ОЕСР і, як наслідок, формування позитивної судової практики з питань ТЦ, є одним з пріоритетних завдань ДПС.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/450748.html

До уваги фізичних осіб – підприємців щодо сплати ЄСВ!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/450695.html повідомила наступне.

1. Оскільки ФОП-сумісник має право не сплачувати ЄСВ за себе в ті місяці, у яких за нього сплачений ЄСВ не менше мінімального роботодавцем по основному місцю роботи, чи потрібно якимись документами доводити факт сплати роботодавцем за відповідні місяці ЄСВ?

Відповідно до статті 20 Закону № 2464 податковим органам метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески. Таким чином, ФОП або особи, які провадять незалежну професійну діяльність не повинні повідомляти про факт сплати за них ЄСВ роботодавцем.

2. Як відображати у звітності ФОПа місяці, за які ЄСВ не сплачений ФОПом за себе, бо сплачений роботодавцем за основним місцем роботи, щоб ці місяці не були зараховані ФОПу в недоїмку по ЄСВ?

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Враховуючи зазначене та норми частини шостої статті 4 Закону № 2464, такі платники у паперовому варіанті звітності проставляють прочерки за місяці, за які роботодавцем сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в електронному варіанті звітності поля залишаються не заповненими).

3. Чи передбачаються механізми звірки інформації по сплаті ЄСВ ФОПом і роботодавцем у разі виникнення непорозумінь щодо сплати ЄСВ за певні місяці?

З 01.01.2021 такий механізм визначено статтею 20 Закону № 2464. Об’єм інформації, терміни та порядок її отримання затверджується окремими протоколами на підставі порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За 2020 рік до податкової служби Дніпропетровської області

надійшло 317 запитів на отримання публічної інформації

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом січня – грудня 2020 року надійшло 317 письмових запитів на отримання публічної інформації.

За наслідками розгляду запитів, зокрема: задоволено – 276, з наданням інформації або відкритої інформації; надіслано за належністю -7.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області діє електронна поштова скринька dp.publiс@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Порядок формування та подання страхувальниками звіту

щодо сум нарахованого єдиного внеску оновлено

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.12.2020 за № 1289/35572) (далі – Наказ № 670), яким затверджено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 із змінами) (далі – Порядок).

Зміни до Порядку внесено, зокрема з метою реалізації статей 4, 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Так, Наказом № 670 зокрема, уточнено порядок подання страхувальниками звіту з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт).

Крім того Наказом № 670 встановлено, що у разі припинення або зняття з обліку в податкових органах страхувальник зобов'язаний подати Звіт за останній звітний період до дня державної реєстрації припинення, в якому:

● здійснено державну реєстрацію припинення страхувальника або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

● припинено незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників;

● платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Наказ № 670 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2020 № 101.

Про продовження дії ліцензій закладів громадського харчування

на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на час карантину

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1071 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»із змінами (далі – Закон № 481).

Зокрема встановлено, що:

► ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення;

► під час карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, не призупиняється дія ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для закладів громадського харчування.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві зазначаються реєстратори розрахункових операцій, які знаходяться у місцях торгівлі алкоголем. При видачі ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем у додатку до неї зазначається адреса місця торгівлі і вказуються реєстратор розрахункових операцій (РРО), які знаходяться в цих місцях торгівлі. Річна плата за ліцензію справляється з кожного вказаного РРО.

Статтею 1 Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до Закону України від 23 грудня 1997 року № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», із змінами, заклад громадського харчування – це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск.

При державній реєстрації суб’єкт господарювання зазначає вид економічної діяльності, встановлений Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності». Цим класифікатором передбачена група діяльності – «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування». Тобто, відповідно до чинного законодавства заклади громадського харчування здійснюють діяльність, яка в Національному класифікаторі визначена як «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».

З огляду на наведене, положення Закону № 481 щодо продовження на час карантину дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями мають розповсюджуватися на:

► ліцензії, видані суб’єктам господарювання у яких основним видом діяльності є «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування»:

► ліцензії в частині зазначених в додатку до них РРО, які встановлені в місцях, де суб’єкт господарювання здійснює неосновний вид діяльності «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Єдиний внесок, сплачений приватним нотаріусом за найманих працівників

за попередній рік, можна врахувати у складі витрат

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподатковуваним податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Норми встановлені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.

Якщо згідно остаточного розрахунку приватними нотаріусами за попередній звітний рік фактично сплачено єдиний внесок у поточному році, у тому числі на користь найманих працівників, то така сплата може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

За письмовою заявою платника надається акт звірки розрахунків

за податками, зборами та єдиним внеском

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)у довільній формі.

Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

До уваги платників податку на прибуток!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема, підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) доповнено новим п. 54.

Так, згідно з п. 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді, зокрема, отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071) та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Одноразова компенсація суб’єктам господарювання – одноразова виплата держави суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (абзац третій п. 2 ст. 1 Закону № 1071).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Платник податків може відобразити зменшення фінансового результату на суму отриманої одноразової компенсації витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у будь-якому рядку розділу «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування і який не застосовується платником податків для відображення інших різниць за результатами звітного (податкового) року. Також слід буде проставити позначку (х) у спеціальному полі Декларації (графа «Наявність доповнення») та зазначити код використаного рядка додатка РІ до Декларації та посилання на відповідну норму ПКУ – «п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ» у графі «Зміст доповнення» (без подання інших доповнень до Декларації з цієї підстави).

Розширено переліки товарів, операції з якими звільняються від ПДВ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 30.01.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 54 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225», якою внесенозміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, і переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».

Нагадаємо, що операції з товарами, які наведені у вищезазначених постановах (у тому числі їх імпорт та реалізація на території України), звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Постанову № 54 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 20 від 30.01.2021 і вона розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України за посиланням«Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-perelikiv-zatv-a54

До уваги платників ПДВ!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо у платника ПДВ загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (SПеревищ), а сума, визначена п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (SНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму ПДВ, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником ПДВ, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником ПДВ) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ.

Норми встановлені п. 2001. 9 ст. 2001 ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 2001. 9 ст. 200.1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ).

Для проведення звірки даних по транспортному податку фізособа має можливість звернутись до органу ДПС

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – платники транспортного податку (далі – податок) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Деякі особливості справляння рентної плати за спеціальне водокористування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, а також використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (далі – водокористувачі).

Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Пункт 255.4 ст. 255 ПКУ містить перелік умов використання водокористувачами обсягів води для надання послуг з водопостачання, де об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг використаної води (п. 255.11 ст. 255 ПКУ), але рентна плата за які платниками рентної плати не справляється.

У вторинних водокористувачів для випадків зазначених у п. 255.4 ст. 255 ПКУ не виникають підстави для відшкодування первинним водокористувачам витрат на сплату рентної плати у складі вартості послуг з водопостачання.

Закон України № 1072: списання боргу є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 24, відповідно до якого контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Хто має право на пільги по сплаті збору за місця для паркування транспортних засобів?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).

Норми встановлені п.п. 2681.2.1 п. 2681.2 ст. 2681 Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 30 Закону № 875-ХІІ органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Платники Дніпропетровщини за січень 2021 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 5,2 мільярди гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Протягом січня 2021 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 3 млрд 834,5 млн гривень. Це на 369,3 млн грн (або на 10,7 відс.) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.

Так, до Державного бюджету України надійшло 1 млрд 735,6 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 2 млрд 98,9 млн гривень.

За підсумками січня 2021 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 1 млрд 366,73 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 59,6 млн гривень.

ДПС у січні опрацьовано 4 млн розрахункових документів про сплачені суми податків на нові рахунки

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 1 січня 2021 року в Україні у зв’язку з врегулюванням територіального устрою відповідно до вимог постанови «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ, прийняттям Закону України «Про Державний Бюджет України на 2021 рік» та внесенням змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

введені в дію 183 тисячі нових бюджетних рахунків у розрізі територіальних громад для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів;

змінені бюджетні рахунки за окремими кодами класифікації доходів бюджету;

відкриті нові небюджетні рахунки для зарахування єдиного внеску.

Інформація щодо реквізитів бюджетних та небюджетних рахунків була розміщена в електронному кабінеті платників, на вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/) та в Центрах обслуговування платників.

Зазначені процеси призвели до значного збільшення бюджетних рахунків та відповідної інформації про надходження платежів від Казначейства.

Органами ДПС у січні поточного року опрацьовано 4 млн розрахункових документів про сплачені суми податків на нові бюджетні рахунки та 2 млн розрахункових документів про сплату єдиного внеску.

Враховуючи великий обсяг масиву даних відображення сплачених сум в Електронному кабінеті відбувається поступово датою фактичного перерахування платниками сум до відповідного бюджету та / або фондів.

При цьому пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату не застосовуються.

У разі виникнення питань щодо невідображення в Електронному кабінеті сплачених сум у січні 2021 року просимо звертатися за номерами телефонів контакт-центру ДПС 0800 - 501-007 або на «Пульс» ДПС (044) 284-00-07 для термінового їх вирішення.

Незаконне виведення (привласнення) грошових коштів від операцій по формуванню ризикового податкового кредиту

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Податківцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області викрито схему по виведенню грошових коштів до тіньового сектору економіки за рахунок використання підконтрольних, пов’язаних СГД, котрі мають ознаки ризиковості.

Так, встановлено, що посадові особи суб’єкта господарювання, з метою ухилення від сплати податків, шляхом формування податкового кредиту за рахунок здійснення фінансових операцій по придбанню ТМЦ у підконтрольних, пов’язаних підприємств – постачальників та за відсутністю фактичних місць зберігання таких об’ємів ТМЦ і необхідністю використання при виробництві продукції, тобто без економічної доцільності.

Разом з тим, зазначеними СГД проводиться діяльність без наявних виробничих потужностей, складських приміщень, техніки/обладнання, тощо.

Сума можливого ухилення від сплати податків становить 7,3 млн гривень.

Матеріали аналітичного дослідження, складені фахівцями управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Дніпропетровській області передані до правоохоронних органів для прийняття рішення в рамках діючого законодавства.

ДПС: перевірки виявляють неофіційну роботу більшості продавців підакцизних товарів через Інтернет-мережу

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451091.html повідомила наступне.

Для упередження можливих порушень законодавства при продажу підакцизних товарів, територіальними підрозділами податкового аудиту організовано низку заходів щодо очищення роздрібного ринку від нелегальної торгівлі підакцизними товарами через мережу Інтернет.

Так, у четвертому кварталі 2020 року здійснено 77 закупівель алкогольних напоїв через доступні інтернет – сайти. Замовлення проводились на такі товари: горілка, коньяк, спирт тощо.

За результатами замовлень встановлено, що переважна більшість випадків торгівлі підакцизними товарами здійснюється фізичними особами без належної державної реєстрації. Так, встановлено 51 фізичну особу – відправника, що реалізувала алкогольні напої на території України.

В окремих випадках відправники алкогольних напоїв для уникнення відповідальності у супровідних документах зазначають назви товарів, непов’язані з підакцизними товарами: безалкогольні напої, автохімія тощо.

Для вжиття відповідних заходів згідно із вимогами чинного законодавства, зокрема, притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, встановлення реальних обставин торгівлі алкоголем через Інтернет та можливість ініціювання блокування інтернет - сторінок, у межах наявних проваджень, матеріали перевірок направлено територіальним підрозділам ДФС за місцем проживання.

За встановленими фактами ДФС порушено низку кримінальних проваджень щодо незаконного продажу алкогольних напоїв.

Так, наприклад, підрозділами фактичних перевірок ГУ ДПС у Луганській області на одному з інтернет-сайтів здійснено придбання алкогольних напоїв, які були отримані через мережу «Нова пошта». В інформації про посилку замість алкоголю зазначались автокосметика та одяг, продаж здійснювали громадяни, які проживали у Вінницькій області.

З метою запобігання нелегальній торгівлі підакцизними товарами інформацію про незаконний продаж алкогольних напоїв направлено до ГУ ДФС у Вінницькій області для вжиття відповідних заходів.

У рамках розслідування кримінального провадження ГУ ДФС у Вінницькій області проведено обшуки за адресами домоволодіння та гаражного приміщення, за результатами яких виявлено та вилучено обладнання для розливу фальсифікованих алкогольних напоїв та 5,5 тис. літрів готової продукції на 812 тис. гривень.

До Єдиного вікна подання електронної звітності

додано нову форму звіту з єдиного внеску для ФОП

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України до версії 1.29.3.0 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 01.02.2021. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 01.02.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.3.0) (станом на 01.02.2021):

Нові версії документів:

З метою забезпечення приймання та обробки звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формами з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» додано нові версії документів:

3000513 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Форма № Д5 (річна) (Додаток 5) ;

F3050113 – Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

F3050413 – Таблиця 2 Додатка 5. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 21.10.2020 № 629 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» додано нові версії документів:

F/J 1310109 – Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Деклараційна кампанія 2021: відомий диригент Дмитро́ Логви́н закликав громадян задекларувати минулорічні доходи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

В Україні триває Деклараційна кампанія 2021, яка розпочалася з початку року. Громадянам необхідно до 01.05.2021 задекларувати свої доходи, отримані протягом 2020 року.

Декларування доходів – це важливий процес, який поєднує і інтереси держави і інтереси суспільства. Це почесний обов’язок громадян країни, в якій вони живуть і працюють.

Деклараційну кампанію підтримав заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, художній керівник і диригент камерного оркестру «Пори року» Дмитро Логвин, який закликав мешканців Дніпропетровщини задекларувати свої доходи.

Дмитро Логвин зауважив, що декларування доходів – це перш за все –індивідуальний внесок у добробут держави.

Він зазначив: «Кожного року необхідно сплачувати податок державі. Це наш стовідсотковий обов’язок! Саме з цих коштів держава виплачує пенсії, підтримує талановитих студентів. Декларуючи доходи і сплачуючи податки, громадяни приносять користь не тільки рідному місту, а й державі взагалі. З невеликого вкладу починається відродження і розвиток вітчизняної культури, мистецтва, медицини, соціальної сфери».

Заслужений діяч мистецтв побажав усім бути здоровими, щасливими і головне – спокійними.

Кращого життя гідне те суспільство, у якому кожен громадянин шанує закон незалежно від свого статусу.

«Заплати податки – і будь спокійним!», – закликав громадян до виконання конституційного обов’язку Дмитро Логвин.

Податкову декларацію ФОП – платник єдиного податку

має можливість подати через Електронний кабінет

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку – фізичних осіб – підприємців (ФОП), що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

01 січня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 752), згідно з яким внесено зміни, зокрема, до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Податкова декларація платника єдиного податку – ФОП за оновленою формою, у редакції Наказу № 752, подається за податкові звітні періоди 2021 року (п. 2 Наказу № 752).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, наступні форми Декларації:

► за кодом форми F0103306;

► за кодом форми F0103404 (річна – для платників єдиного податку першої та другої груп).

При формуванні Декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Податкова знижка за надання медичної допомоги

з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Право платника ПДФО на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначені ст. 166 ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Водночас, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями внесено зміни, зокрема, до п. 11 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об'єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, та/або закладам охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст.166 ПКУ.

Таким чином, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), за результатами 2020 року включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність, зокрема, відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я, тощо.

При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Використання РРО та/або програмних РРО при здійсненні розрахунків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі –Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми визначені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

РРО та/або програмні РРО застосовується при розрахунках:

▼ готівкою;

▼ через термінал банківської установи, із застосуванням електронної платіжної системи (ЕПЗ);

▼ через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) не банківської установи (готівка та ЕПЗ)

▼ у дистанційній торгівлі з ЕПЗ виключно електронні розрахунки через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

РРО та/ або програмні РРО не застосовується при розрахунках:

▼ перерахування коштів з рахунку суб’єкта господарювання (СГ) на рахунок СГ;

▼ перерахування коштів через касу банку;

▼ через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ);

▼ дистанційні послуги з ЕПЗ виключно електронні розрахунки через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

Застосування пільги з податку на нерухомість

у разі надання фізичною особою житла в оренду

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку на нерухомість.

Водночас, пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац третій п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Згідно з нормою ст. 810 глави 59 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями договором найму (оренди) житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Платники податку на нерухомість мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на нерухомість, на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.

Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку на нерухомість, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Уповноважена особа юрособи має право підписати заяву за ф. №1-ОПП

у разі тимчасової відсутності керівника

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.

Норми встановлені 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ст. 246 ЦКУ).

Отже, уповноважена особа юридичної особи у разі тимчасової відсутності керівника має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи за умови, що така довіреність видана органом юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплена печаткою такої юридичної особи.

У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника на час його відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала заяву за ф. № 1-ОПП, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з заявою за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу.

Підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю

алкогольними напоями або тютюновими виробами

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Нормами ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено, що ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

► заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

► рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

► несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

► рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єкта господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

► рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

► рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

► порушення вимог ст. 153 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

► отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

► встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

У 2020 році 258,2 тис. ФОП, які здійснювали діяльність без застосування спрощеної системи оподаткування, задекларували доходи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з початку року триває декларування доходів за 2020 рік платниками податків – фізичними особами. Так, фізичні особи-підприємці, які не застосовують спрощену систему оподаткування, мають подати декларації про доходи, отримані в межах господарської діяльності, в термін до 09.02.2021.

Разом з тим у 2020 році подано податкові декларацій про майновий стан і доходи, отримані в 2019 році від здійснення підприємницької діяльності, майже 258,2 тис. фізичними особами-підприємцями, які здійснювали діяльність без застосування спрощеної системи оподаткування.

З них 252,4 тис. ФОП задекларували доходи в межах 1 млн гривень, що складає майже 98 відс. від загальної кількості поданих декларацій. Також 5,1 тис. ФОП задекларували доходи більше 1 млн грн але в межах 20 млн. грн., що складає майже 2 відсотка. Крім того, 612 ФОП задекларували доходи більше 20 млн грн, що становить менше пів відсотка від загальної кількості поданих декларацій.

Так, 257,5 тис. ФОП, (більш як 99,5 відс.), які одержали дохід в межах 20 млн грн, з урахуванням понесених витрат декларують заробіток в середньому не більше 12 тис. грн на рік. Таким чином один підприємець заробляє близько 1 тис. грн на місяць, що навіть значно нижче рівня мінімальної заробітної плати.

Аналіз відомостей поданих податкових декларацій свідчить про високу вірогідність наявності ризиків мінімізації задекларованих доходів та сплачених податків, зокрема, за рахунок завищення рівня витрат.

Так, наприклад, ФОП «М» здійснює діяльність з надання інформаційних послуг (роздрібна мережа по торгівлі періодичними друкованими виданнями та іншими товарами широкого вжитку) та декларує обсяг доходу за 2019 у сумі 3,1 млн гривень. З урахуванням понесених витрат даний підприємець одержує близько 3,6 тис. грн на місяць. Також ФОП має 5 офіційно працевлаштованих найманих працівників із заробітною платою в 3,7 тис. гривень, маючи при цьому 15 торгових точок.

Інший приклад, ФОП «К» здійснює роздрібну торгівлю в магазинах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та декларує обсяг доходу за 2019 рік у сумі 13,1 млн гривень. Має 40 офіційно працевлаштованих найманих працівників в 44 магазинах, із середньою заробітною платою в розмірі 5,7 тис. гривень.

ФОП «С» здійснює діяльність з надання послуг вантажним автомобільним транспортом та декларує обсяг доходу за 2019 у сумі 19 млн гривень. За відсутності офіційно працевлаштованих найманих працівників використовує у господарській діяльності 8 вантажних автомобілів та 7 напівпричепів бортових. Зазначене свідчить про використання праці неоформлених найманих працівників у якості водіїв зазначених транспортних засобів.

Такі факти є підставою для поглибленої уваги податкових органів та подальшого включення до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків після завершення терміну дії мораторію на проведення перевірок.

Разом з тим, протягом 2020 року до ДПС надійшло понад 1 тис. звернень небайдужих громадян щодо можливих порушень платниками податків вимог податкового та іншого законодавства. Така інформація використовується податковими органами під час проведення контрольно-перевірочних заходів.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451403.html

Щодо особливостей звітування з єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/451328.html повідомила наступне.

З 01 січня 2021 року набули чинності Закони України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116) та № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 115), якими змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Для реалізації зазначеного заходу Міністерством фінансів України видано такі накази:

► від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», яким внесено зміни наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку»;

► від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1303/35586, яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку»;

► від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1295/35578, яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» та від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Зазначеними наказами затверджено нові форми звітності, що містять у своєму складі відомості щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Водночас, чинні форми звітності з єдиного внеску, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі – Наказ № 435), є окремою звітністю з єдиного внеску та не можуть відповідати вимогам законодавчих змін. Таким чином, з метою уникнення правової колізії щодо існування декількох форм звітності з відображення сум нарахованого єдиного внеску зазначені вище форми звітності мають бути скасовані.

Враховуючи зазначене, Міністерством фінансів України направлено до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435» (далі – Наказ № 814), що передбачає скасування наказу № 435 (зі змінами), який на сьогодні проходить процедуру державної реєстрації.

Наказом № 814 встановлено, що звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за формами, встановленими Наказом № 435, подається до податкових органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах:

► до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок), затвердженого Наказом № 435, для платників єдиного внеску, визначених пунктами 1 та 16 частини першої статті 4 № 2464, за звітні періоди до 2020 року включно та у разі проведення державної реєстрації припинення до 28 лютого 2021 року;

► до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 7 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених пунктами 1, 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);

► до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до першої – третьої груп платників єдиного податку;

► до 01 січня 2022 року – згідно з додатком 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до четвертої групи платників єдиного податку;

► до 01 січня 2022 року – згідно з додатком 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які використовують загальну систему оподаткування;

► до 01 січня 2022 року – згідно з додатком 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених пунктами 5, 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464;

► до 01 січня 2022 року – згідно з додатком 6 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених абзацами другим, третім частини першої ст. 10 Закону № 2464.

Про зміни у застосування РРО (ПРРО)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби SARS-CoV-2», внесені до Закону від 06 липня 1995 року № 265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) , а саме змінами передбачено:

▼ заборона використання програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі;

▼ виключення вимоги щодо реалізації товарів (надання послуг) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО;

▼ не застосування РРО та/або ПРРО при наданні дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів;

▼ відтермінування до 01 січня 2022 року застосування фінансових санкції у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265;

▼ скасування штрафних санкцій за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО та/або ПРРО та за відсутність попереднього програмування найменування товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни такого товару (послуги) та обліку їх кількості.

Про умови, за яких у платника акцизного податку припиняється обовязок з подачі декларації

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норми встановлені п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

До уваги страховиків – платників єдиного внеску!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 533) та від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) внесені зміни до розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, п. 910 розділу VIII Закону № 2464 встановлено, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Відповідно до п.п. 910.1 п. 910 розділу VIII Закону № 2464 тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені в абзаці першому п.п. 910.1 п. 9 10 розділу VIII Закону № 2464 періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Згідно з п. 9 16 розділу VIII Закону № 2464 тимчасово, за період з 01 по 31 грудня 2020 року, для платників, на яких поширюється дія Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 в частині сплати єдиного внеску за себе не застосовуються.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за період, зазначений в абзаці першому п. 916 розділу VIII Закону № 2464, в розмірах, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Враховуючи зазначене, платниками, звільненими від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску відповідно до вимог законів України № 533 та № 1072, у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна)) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі – Звіт), за звітний 2020 рік графи 3 та 4 таблиці 1 заповнюються таким чином:

● у графі 3 «Сума чистого доходу в податковій декларації/ Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» зазначається:

– фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску,

– фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць,

– членами фермерського господарства – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;

● у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини»:

– проставляються прочерки в розрізі місяців звітного року, а саме:

• у березні, квітні, травні – фізичними особами – підприємцями, в тому числі, тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства,

• у грудні – фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, та фізичними особами – підприємцями, на загальній системі оподаткування, на яких поширюється дія Закону № 1071;

– показники інших календарних місяців, протягом яких такі платники перебували на обліку як платники єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону № 2464.

Деякі особливості заповнення розрахунку коригування у разі виправлення помилок

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Виправлення помилок у графах податкової накладної, які не вплинули на кількісні/вартісні показники, зокрема у графі 3.2 (ознака імпортованого товару), у графі 4 (одиниця виміру, умовне позначення (українське), у графі 5 (одиниця виміру код), у графі 9 (код пільги), у графі 12 (код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника) розділу Б податкової накладної, здійснюється методом «сторно», тобто зазначаються зі знаком «–» показники рядка податкової накладної, що містять помилкове значення, та новим рядком зі знаком «+» зазначаються показники, які містять правильні значення.

При цьому в обох рядках розрахунку коригування зазначається причина коригування 104 та однакова група коригування.

Деклараційна кампанія 2021: яку інформацію зазначають у податковій декларації фізичні особи – «незалежники»?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) затверджені форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція № 859).

У розділі ІІІ Інструкції № 859 визначено порядок заповнення податкової декларації.

Так, у розділі IV «Загальна сума річного доходу» податкової декларації вказується загальна сума річного доходу, до якого включаються доходи, отримані з джерел їх походження в Україні та іноземні доходи.

У розділі VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» податкової декларації зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Відповідно до п. 8 розділі. IІІ Інструкції № 859 у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду, емфітевзис):

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність при заповненні податкової декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності має зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – наказ № 783), який набрав чинності з 01 січня 2021 року, внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Пунктом 4 Наказу № 783 встановлено, що податкова Декларація у редакції Наказу № 783 подається з 01 січня 2022 року.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы уже переболели COVID-19?

Реклама
Реклама