СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-09-14 12:59 26 Нравится

Критерії та вимоги до товарів, які мають бути дотримані, щоб мати право на застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» із змінами і доповненнями (далі – Постанова № 224).

Основною підставою для звільнення від оподаткування ПДВ товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку. При цьому коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково.

Разом з тим, 16.04.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 271), внесено зміни до Постанови № 224. Зокрема, запроваджено додаткові критерії щодо товарів, як мають бути дотримані для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ як при ввезенні, так і при виробництві та постачанні їх на митній території України. Ці критерії для цілей застосування п. 71 пдрозд. 2 розд. ХХ ПКУ мають в повній мірі виконуватися з дати набрання чинності Постанови № 271, тобто з 16.04.2020 року.

Так, наприклад, для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ, повинно бути:

подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у відповідних Технічних регламентах, затверджених постановами Уряду;

або подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, як імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій та інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Щодо відповідальності, яка застосовується до ФОП на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період несплачується (п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Однак, якщо фізичною особою - підприємцем несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи викладене, до фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання, визначеного ним в річній декларації про майновий стан та доходи застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Термін зберігання у платника архіву файлів звітності по єдиному внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з ст. 13 розд. І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Разом з тим статею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі - Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розд. І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

За порушення під час реалізації підакцизних товарів застосовано

штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підрозділами фактичних перевірок ДПС у серпні цього року активізовано роботу у напрямі перевірок реалізації підакцизних товарів.

Так, підрозділами фактичних перевірок (станом на 20.08.2020) за 2020 рік проведено 10,3 тис. перевірок, з них у серпні – 2 тисячі.

За матеріалами таких перевірок суб’єктів господарювання застосовано 1,2 млрд грн штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі за серпень – на суму 75 млн гривень.

Найчастіші порушення, встановлені такими фактичними перевірками:

- майже 6 тис. випадків – це торгівля необлікованими підакцизними товарами;

- 2,5 тис. стосувалися непроведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій;

- майже 1 тис. – продаж підакцизних товарів без відповідних ліцензій;

- біля 2 тис. інших порушень Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/432405.html

В онлайн-ефірі про зупинення податкових накладних

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Територіальне відділення АППУ) для представників бізнесу Дніпропетровщини – платників податку на додану вартість проведено зустріч.

Зустріч проходила традиційно у режимі онлайн за темою «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість».

Захід відбувався за участі заступника начальника управління – начальника відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипової Манушак, заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток та камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування ГУ ДПС Сіданченко Вікторії, головного державного ревізор-інспектора відділу організації роботи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, аналітичної роботи та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС Курило Сергія та членів Територіального відділення АППУ, керівників і бухгалтерів платників податків, що входять до складу Територіального відділення АППУ.

Осипова Манушак привітала всіх і побажала корисного та конструктивного діалогу.

Про повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість розповів Курило Сергій. Увагу акцентовано на алгоритмі дій платника ПДВ у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування.

Про окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» доповіла Сіданченко Вікторія.

Започаткована з червня поточного року традиція спілкування податківців і платників у режимі онлайн – це особлива форма комунікацій, яка вже виправдала себе у 2020 році. Платникам зручно отримувати необхідну інформацію за допомогою можливостей мережі Інтернет.

У ході онлайн-зустрічі фахівці податкової служби та присутні члени Територіального відділення АППУ, керівники та бухгалтери платників податків, що входять до складу Територіального відділення АППУ, енергійно спілкувались і обговорювали питання, які турбують платників під час реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

По завершенню онлайн-зустрічі сторони схвалили необхідність проведення таких заходів у подальшому.

Юридичним особам про сплату плати за землю

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що використання землі в Україні є платним.

Норми встановлені ст. 206 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб визначені п. 282.1 ст. 282 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4 ст. 286 ПКУ).

Для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань за якими минув, так і за місяці, строк сплати за якими не настав.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст. 287 ПКУ).

Довідково: змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів за земельні ділянки та уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

Дистанційне спілкування – формат сьогодення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у зв’язку з карантинними заходами, обмеження відвідування центрів обслуговування платників є тимчасовою профілактичною мірою.

Для платників на веб-порталі ДПС України запроваджено низку електронних сервісів, які забезпечують спілкування з податковими органами дистанційно.

Нагадуємо, що Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua) – один із найпопулярніших сервісів ДПС.

Також ДПС України випустила серію відеоуроків, за допомогою яких платники у режимі онлайн мають можливість ознайомитись як правильно користуватися електронними сервісами.

Відеоуроки розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

Додатково:

Відеоурок від податкової № 1. Заповнення декларації про майновий стан і доходи громадян

Відеоурок від податкової № 2. Податкова декларація платника єдиного податку-ФОПа 3 групи за квартал

Відеоурок від податкової № 3. Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків

Відеоурок від податкової № 4. Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету

Відеоурок від податкової № 5. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску

Відеоурок від податкової № 6. Подання заяви про надання довідки про відсутність заборгованості

Відеоурок № 7. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО фізичною особою-підприємцем

Відеоурок № 8. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО юридичною особою

Закон України № 466: зміни у застосуванні пені та

реформування інституту відповідальності платника податків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) унормовано на законодавчому рівні порядок нарахування пені на заниження податкових зобов’язань, виявлене за результатами перевірки, тобто ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка набере чинності з 01.01.2021, викладено у новій редакції.

Законом № 466 також вноситься ряд змін, які стосуються реформування інституту відповідальності платника податків та порядку застосування штрафних санкцій (або застосування їх у збільшеному розмірі).

Зокрема, у випадках, визначених пунктами 123.2 – 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124 та пунктами 125.2 – 125.4 ст. 125 ПКУ, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Одночасно ПКУ доповнено переліком обставин, що звільняють осіб від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень (п. 112.8 ст. 112 ПКУ), пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень (п. 1121.1 ст. 1121 ПКУ).

Програмний РРО – просте рішення для ведення бізнесу від ДПС

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.08.2020 кожен суб’єкт господарювання може обрати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, – класичний РРО чи програмний РРО (далі – ПРРО).

На сьогодні для застосування ПРРО існує розроблене ДПС програмне рішення – доступне кожному на безкоштовній основі, що розміщене за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Здійснити реєстрацію ПРРО можна в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет» (код форми J/F 136602).

Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки.

Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для ПРРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Зауваження/пропозиції щодо функціоналу фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу: prro@tax.gov.ua.

Роботодавець зобов’язаний подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно з нормами постанови Кабміну № 413

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Олексій Любченко та Володимир Жмак обговорили

майбутню взаємодію між Укрзалізницею та ДПС

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України підтримує наміри АТ «Укрзалізниця» в побудові прозорої роботи відповідно до вимог податкового законодавства України.

Про це заявив голова ДПС Олексій Любченко після зустрічі з Головою правління «Укрзалізниці» Володимиром Жмаком.

«І у ДПС, і в Укрзалізниці схожа мета – надавати українцям сервіс. Ми готові сприяти Укрзалізниці у всіх питаннях, пов’язаних з оподаткуванням та відрахуванням платежів до бюджетів всіх рівнів», – додав Олексій Любченко.

В свою чергу Володимир Жмак зауважив, що чесні платники податків вітають зусилля ДПС, направлені на ліквідацію тіньових схем ухилення від оподаткування.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/432559.html

Мобільний ЦОП надав платникам Синельниківського району Дніпропетровської області адміністративні послуги

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Мобільний Центр обслуговування платників (далі – мобільний ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) вже вкотре надає адміністративні послуги платникам податків та цього разу 03 вересня 2020 року прибув до мешканців Новоолександрівського округу №8 Раївської сільської ради в Синельниківському районі Дніпропетровської області.

Синельниківський район займає одну з найбільших площ області. Загальна площа Синельниківського району складає 1680 кв. км, а кількість населення району налічує майже 37 тисяч осіб. Цей район охоплює 121 населений пункт, де 117 сіл та 4 селища міського типу. Тож, виїзд мобільного ЦОПу до Синельниківського району став зручним та необхідним для платників.

Представники управління податкових сервісів, начальник та фахівці Синельниківської ОДПІ ГУ ДПС повідомили платникам, що «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби. Ним можна безкоштовно скористатись цілодобово, як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.

Проінформовано про графік роботи ЦОП, у тому числі у період карантину; за якими номерами телефонів можна отримати будь-яку податкову консультацію спеціаліста; які саме адміністративні послуги можна отримати у мобільному ЦОПі; які документи потрібно мати при собі для отримання тієї чи іншої послуги.

За результатами роботи мобільного ЦОПу в Синельниківському районі від фізичних осіб прийнято:

- 10 заяв за формою № 5-ДР про внесення змін до ДРФО;

- 13 заяв про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків за формою № 1-ДР;

- 2 заяви про отримання відомостей про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

До того ж, звернулися 5 громадян, що задекларували доходи, отримані від самостійного обробітку паю в сумі 39133,33 грн та встановили податкове зобов’язання з ПДФО в сумі 7044 грн та військовий збір в сумі 587 гривень.

Подано податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки згідно з п.п.166.3.3 п.163.3 ст.163 Податкового кодексу України на суму 2035,62 гривень.

Одночасно, знов зареєстрованими ФОП подано 2 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та одна про відмову, 3 ФОПи звернулись із запитом на отримання витягу з реєстру платників єдиного податку.

В. о. старости Новоолександрівського округу № 8 Раївської сільської ради Алла Дмитрієва подякувала за можливість для своєї громади отримати послуги та відповідні консультації. Виявила бажання співпрацювати в питаннях отримання адміністративних послуг в майбутньому.

З фотоматеріалами можливо ознайомитись за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/inshi-zahodi/8683.html

Закон України № 466: дивіденди під контролем податкових органів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що змінами, які запроваджені Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) і які набрали чинності з 23.05.2020, на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:

► частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями; частини чистого прибутку (доходу) господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність;

► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;

► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків.

Норми встановлені ст. 191 Податкового кодексу України.

Закон України № 786: електронний документообіг між платниками та контролюючими органами – без укладання відповідного договору

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 07.11.2020 наберуть чинності норми Закону України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», згідно з якими електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

● отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

● отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

● отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

● наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

● наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені новим п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Про терміни реєстрації та правила визначення дати

реєстрації платником ПДВ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;

► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

► з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Норми визначені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Наявність договору про навчання дитини

надає права платнику ПДФО на отримання податкової знижки

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є закони України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями, від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту» із змінами та доповненнями та від 13 травня 1999 року № 651-XIV «Про загальну середню освіту» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 6 ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.

При цьому в договорі про навчання зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

За порушення під час реалізації підакцизних товарів

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підрозділами фактичних перевірок ДПС у серпні цього року активізовано роботу у напрямі перевірок реалізації підакцизних товарів.

Так, підрозділами фактичних перевірок (станом на 20.08.2020) за 2020 рік проведено 10,3 тис. перевірок, з них у серпні – 2 тисячі.

За матеріалами таких перевірок суб’єктів господарювання застосовано 1,2 млрд грн штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі за серпень – на суму 75 млн гривень.

Найчастіші порушення, встановлені такими фактичними перевірками:

- майже 6 тис. випадків – це торгівля необлікованими підакцизними товарами;

- 2,5 тис. стосувалися непроведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій;

- майже 1 тис. – продаж підакцизних товарів без відповідних ліцензій;

- біля 2 тис. інших порушень Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/432405.html

Питання погашення заборгованості з єдиного внеску розглянуто

під час зустрічі з керівництвом виконавчої служби

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У рамках взаємодії з органами виконавчої служби днями відбулася зустріч в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Мазур, в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Миколи Обертовича, заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) – начальника управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Олександра Більчука, журналіста газети «Днепр Вечерний» Клименко Юлії та ведучого ранкової програми Українського радіо «Дніпро» Ольги Шостак з питань стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Незважаючи на позитивну тенденцію по скороченню заборгованості з ЄСВ станом на 01.09.2020 сума боргу з ЄСВ складає понад 1 млрд гривень.

Більша частина боржників припадає на фізичні особи (67 %), решта – юридичні особи (33 %).

Протягом 8 місяців 2020 року Головним управління ДПС області передано до територіальних підрозділів державної виконавчої служби понад 30 тисяч вимог про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на загальну суму близько 0,5 млрд гривень.

Загалом на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі документи на загальну суму майже 800 млн гривень.

«За результатом проведених спільних дій в рахунок погашення заборгованості з ЄСВ з початку року надійшло понад 100 млн грн, в тому числі надходження від органів державної виконавчої служби з початку року склали 33 млн грн, що майже у 4 рази більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Однак у роботі залишаються питання, які потребують комплексного вирішення та постійної взаємодії», – зазначила Ольга Мазур.

За результатами проведення спільної наради вирішено продовжувати і надалі співпрацю, що неодмінно призведе до виконання поставлених завдань по скороченню існуючого боргу та недопущенню його зростання в майбутньому.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений

мінімальний розмір оплати праці

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт.

Згідно з п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Підпунктом 4 п. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу України встановлено, що до набрання чинності Законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата застосовується у розмірах і на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

З 01 січня 2020 року мінімальна зарплата становила 4 723 грн (погодинно 28,31 грн), Законом України від 25 серпня 2020 року № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» з 01 вересня 2020 року її підвищено до 5 000 грн (погодинно 29,2 гривень).

Помилка у податковій накладній у коді УКТ ЗЕД:

що з податковим кредитом?

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної (далі – ПН) регулюються статтями 187, 198 і 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307(зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) із змінами.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.1 і 201.10 ст.201 ПКУ).

Відповідно до п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ у ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, як зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких ПН чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

Помилки у реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Отже, ПН, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, тобто не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах ПН, розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки.

Враховуючи вищевикладене, якщо при складанні ПН допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої ПН на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

З 01.08.2020 за порушення при використанні РРО/ПРРО

застосовуються штрафні санкціях

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що законами України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Зокрема, у разі незастосування РРО або програмних РРО (ПРРО), застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.

Так, тимчасово з 01.08.2020 застосовується штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).

З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Закон України №466: запроваджено трирівневу документацію

з трансфертного ціноутворення

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ), зокрема запроваджено трирівневу документацію

Трирівнева модель звітності з ТЦ, рекомендована Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) (крок 13 Плану BEPS) дозволить створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні та здійснювати контроль над операціями у рамках міжнародних груп компаній (далі – МГК).

Відповідно до оновленої редакції п.п. 39.4.2 п.39.4 ст. 39 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі – КО), разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Підпунктом 39.4.2.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Встановлено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України.

Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується, відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР – 2017 і містить:

► документацію з ТЦ (локальний файл – за термінологією Настанов ОЕСР – 2017) (п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ);

► глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, при доході за рік понад 50 млн євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) (п. 39.4 ст. 39 ПКУ доповнено новою редакцією п.п.39.4.7);

► звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією; подається при доході групи – понад 750 млн євро за рік) (п. 39.4 ст. 39 ПКУ доповнено новими підпунктами 39.4.10 – 39.4.14).

Крім того, відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків:

◄ повідомлення про участь у МГК – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;

◄ глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

◄ звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.

Також Законом № 466 впроваджені положення щодо розширення вимог та деталізації окремих позицій локального файлу документації з ТЦ з обов’язковим:

- зазначенням фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарним власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (при вказанні даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків);

- наведенням обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;

- наданням копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник входить до МГК);

- наданням копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської звітності (фінансової звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з ТЦ (якщо його наявність є обов’язковою));

- доповненням опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у КО;

- доповненням опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, але й копіями будь-яких документальних доповнень до таких договорів (контрактів).

ДПС вживає заходи щодо забезпечення

функціонування механізму «КЕШБЕК»

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У зв’язку з майбутнім набуттям чинності положеннями Законів України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» ДПС вживаються відповідні заходи щодо забезпечення функціонування механізму «КЕШБЕК».

Механізм КЕШБЕК передбачає можливість компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар або послугу, якщо йому було надано розрахунковий документ, інформація про який відсутня в базах даних ДПС. Цей механізм запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд мають всі обов’язкові реквізити чеків РРО.

Можливість перевірки покупцем наявності чека у базі чеків ДПС передбачено статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265).

Покупець має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків.

Формування покупцем скарги у кабінеті платника (подання скарги у паперовому вигляді) визначено вимогами п.п. 14.1.278 і 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Статтею 161 Закону № 265 визначено вимоги до скарги, які саме данні громадянин - скаржник повинен вказати у скарзі.

Розгляд ДПС скарги, аналіз бази чеків та підготовка інформації для повідомлення заявника про наявність чи відсутність чека у базах ДПС здійснюється із врахуванням вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

Організація та проведення фактичної перевірки здійснюватиметься у відповідності до вимог пункт 73.3 ст. 73 та ст. 80 Податкового кодексу України – підстава для перевірки.

Пунктом 1 статті 17 Закон № 265 встановлено штрафні санкції за порушення вимог застосування РРО.

У відповідності до вимог Податкового кодексу України передбачається добровільна сплата штрафних санкцій або сплата за результатами вжитих заходів до стягнення.

Після інформування скаржника про сплату штрафних санкцій, скаржником оформляється заява на отримання компенсації у Державному казначействі відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2019 № 787.

Формування ДПС висновку про виплату коштів заявнику для Держказначейства, відбувається у термін до 5 днів після сплати штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО, відповідно до вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 25 Закону № 265.

Перерахування Держказначейством коштів на рахунок скаржника – у термін до 5 днів після отримання висновку ДПС, як це передбачено п.п 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 та п. 43.5 ст. 43, п. 113.4 ст. 113 Податкового кодексу України.

Наразі ДПС розроблено та надіслано до Міністерства фінансів України проект наказу МФУ від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження порядку інформаційної взаємодії ДПС, ДКС, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам сум грошових зобов’язань».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/432806.html

У січні – серпні контакт-центром ДПС

надано відповіді на 598,3 тис. звернень платників

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/432828.html повідомила, що протягом січня – серпня 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 598,3 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 581,2 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 9,5 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 6,2 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), прав та обов’язків платників податків.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 вересня цього року База знань налічує 11,7 тис. уніфікованих запитань-відповідей.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – серпня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1 654 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1 333 у новій редакції.

Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою за 8 місяців 2020 року скористалися понад 2 млн клієнтів.

Про режим роботи Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС

застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,2 млрд грн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що детальну інформацію стосовно режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкого департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Звертаємо увагу, що з метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: визначення дати подання

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588 – форма № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Закон України №466: порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) запроваджено зміни до п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набули чинності з 01.07.2020.

Зазначеними змінами передбачено, що нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

► у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

► до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

► до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.

До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

● витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

● документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

● документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

● документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Також в ст. 64 ПКУ зазначено, що у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому – п’ятому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ порядок проведення перевірки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.

Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п. 86.13 ст. 86 ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.

Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закон України № 466:

оподаткування відшкодування моральної шкоди ПДФО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрали чинності зміни до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, які стосуються оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди у розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2020 році – 18 892 грн), або у розмірі, визначеному законом.

Розрахунок рентної плати за спеціальне використання води:

як визначається обсяг води, який входить до складу напоїв?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

Затверджено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання,

зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 07.08.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 686 (далі – Постанова № 686), якою затверджено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування (далі – Норми втрат).

Так встановлено максимально допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування автомобільним, залізничним, морським і річковим та трубопровідним транспортом.

Норми втрат поширюються на нафтопродукти, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД.

Норми втрат встановлені для однієї кліматичної зони для всієї території України та двох періодів року, а саме: осінньо-зимовий період – з 01 жовтня по 31 березня та весняно-літній період – з 01 квітня по 30 вересня.

Норми втрат нафтопродуктів визначаються для операцій: приймання, відпуску, перевантаження, зберігання та транспортування (автомобільним, залізничними, трубопровідним транспортом, суднами морського і річкового транспорту).

Застосування норм втрат нафтопродуктів є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців), що провадять хоча б один з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання та реалізація нафтопродуктів на території України.

Норми втрат є граничними і застосовуються тільки у випадку встановлення фактичної нестачі нафтопродуктів.

Списання нафтопродуктів у межах норм втрат до встановлення факту нестачі забороняється.

Норми втрат нафтопродуктів не поширюються:

► на нафтопродукти, які приймаються та здаються поштучно (фасована продукція, яка транспортується або зберігається в герметичній тарі, запаяна із застосуванням герметиків, ущільнювачів тощо), а також які зберігаються в резервуарах підвищеного тиску;

на обсяги нафтопродуктів у резервуарах автозаправних станцій (у частині їх зберігання);

на транзитні перевезення.

При цьому, у цих нормах термін «втрати нафтопродуктів» означає зменшення кількості (за умови збереження якості в межах встановлених вимог) із причин, пов’язаних з їх фізико-хімічними властивостями, втратою внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) або з іншої причини, пов’язаної з природним результатом (до втрат нафтопродуктів не відносяться втрати нафтопродуктів, обумовлені порушенням вимог технічних регламентів, правил технічної експлуатації, зберігання).

Постанова № 686 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.08.2020 № 151.

Закон України № 466: нагадування для платників рентної плати

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема e частині справляння рентної плати.

Законом № 466 внесено зміни щодо критеріїв застосування ставок рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).

Базовим звітним (податковим) періодом для Рентної плати є календарний квартал (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, декларування податкових зобов’язань з рентної плати за II квартал 2020 року необхідно було здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:

► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466;

► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466.

Операції з постачання на митній території України послуг,

пов’язаних з рухомим майном, підлягають оподаткуванню ПДВ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ).

Згідно з п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання таких послуг, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном

Якщо платником ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, а у разі, постачання даних послуг за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

Закон України № 466: визначаємо перший звітний період

з трансфертного ціноутворення за новими правилами

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, яким встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»

Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена п.п. 39.4.2.2 пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Нагадуємо, що відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ норми п. 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Що стосується подання глобальної документації (мастер-файлу), то відповідно до п.п. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.

Зняття з обліку ФОП – платника єдиного внеску

у разі припинення підприємницької діяльності

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (частина 1 ст. 5 Закону № 2464).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, у частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП (частини 4 ст. 6 Закону № 2464).

При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску (ФОП) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Вы планируете голосовать на местных выборах 25 октября?

Реклама
Реклама