ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-05-14 10:48 12 Подобається

Дніпропетровщина: майже 2,9 млрд грн – внесок платників єдиного податку до місцевих бюджетів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні – квітні 2026 року платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2 884,8 млн гривень. Як зауважив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року надходження збільшились на понад 253,9 млн гривень.

«Сумлінна сплата податків є основою для виконання бюджетних зобов’язань та забезпечення важливих оборонних потреб. Крім того, стале наповнення бюджетів визначає перспективи розвитку країни у майбутньому. Дякуємо бізнесу за роботу і фінансову дисципліну», – підкреслив керівник податкової служби регіону.

Звертаємо увагу, що сума коштів, отримана у вигляді бюджетного гранту, не включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи за таких умов:

- наявності надавача бюджетного гранту в Переліку надавачів бюджетних грантів, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- цільового використання бюджетного гранту.

Поряд з цим, у разі якщо юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи було здійснено нецільове використання отриманого нею бюджетного гранту, то така юридична особа включає до складу доходу отриману суму бюджетного гранту в податковому періоді, в якому відбулося таке порушення, та оподатковує її за ставкою у подвійному розмірі.

Довідково: п.п. 12 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України.

Витяг з реєстру страхувальників платники єдиного внеску і застраховані особи можуть отримати у зручний спосіб

Для отримання витягу з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників), платником єдиного внеску та/або застрахованою особою подається Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою № 1-ЗРС (додаток 1 до Порядку № 651) (далі – Запит).

Усі розділи Запиту підлягають заповненню. Запит обов’язково має бути підписаний заявником із зазначенням дати.

За Запитом платника єдиного внеску та/або застрахованої особи контролюючий орган надає безоплатно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру страхувальників (далі – Витяг) або довідку про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників (п. 2 розд. ІІ Порядку 651).

Залежно від категорії платників формується один з таких витягів:

- Витяг з реєстру страхувальників (щодо юридичної особи або відокремленого підрозділу) за формою № 1-ВРС (додаток 2 до Порядку № 651);

- Витяг з реєстру страхувальників (щодо ФОПа або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) за формою № 2-ВРС (додаток 3 до Порядку № 651);

- Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування) за формою № 3-ВРС (додаток 4 до Порядку № 651).

Витяг діє до внесення змін до реєстру страхувальників в частині відомостей, що стосуються страхувальника, щодо якого надано Запит.

Якщо за критеріями пошуку, зазначеними у Запиті, в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників за формою № 1-ДРС (додаток 5 до Порядку № 651).

Витяг/довідка видається (направляється) платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі у такому порядку:

- у паперовому вигляді у контролюючому органі Витяг/довідка підписується посадовою особою контролюючого органу та скріплюється відповідною печаткою. Особа, яка отримує Витяг/довідку, має пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. У разі неотримання Витягу/довідки з будь-яких причин Витяг/довідка зберігається у контролюючому органі;

- якщо особа подала запит в електронному вигляді, то контролюючий орган надсилає Витяг/довідку на адресу електронної пошти, з якої надійшов запит, з накладенням електронної печатки відповідного контролюючого органу.

Довідково: Порядок № 651 – Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 року № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21 липня 2017 року № 16-1.

На Дніпропетровщині на обліку в податковій понад 84,6 тис. РРО/ПРРО

Станом на 01.05.2026 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 84 666 реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО). З них: РРО – 15 583, ПРРО – 72 083.

Звертаємо увагу, що у разі перереєстрації резервного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання подає заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.

Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.

На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.

Екологічний податок: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 71,7 млн гривень

Упродовж чотирьох місяців поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 71,7 млн грн екологічного податку.

Повідомляємо, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено віднесення до платників екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Податок) суб’єктів господарювання, які здійснюють «розміщення відходів» в розумінні п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, як постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах, на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ підставою для визначення суб’єкта господарювання платником Податку є здійснення таким суб’єктом розміщення відходів власного виробництва або відходів, отриманих в рамках виконання договорів про розміщення відходів.

Оскільки суб’єкт господарювання здійснює тимчасове розміщення побутових відходів (у тому числі контейнерах), що не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, то у нього виникають податкові зобов’язання з екологічного податку за розміщення відходів.

Особливості заповнення звітів за формами №1-ВП/№1-ОП з використанням різних кодів продукції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП), порядок їх заповнення (далі – Порядок) та Коди, одиниці виміру та види продукції/товару/сировини затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.

Як заповнюються звіти за формами №1-ВП/№1-ОП з використанням кодів продукції: 37 вина виноградні (у тому числі за кодами 38, 39); 42 виноматеріали виноградні (у тому числі за кодами 43 - 46); 60 лікеро-горілчані вироби (у тому числі за кодами 61 – 64) та чи вважається порушенням відображення продукції лише за одним кодом?

Відповідно до п. 6 розд. І Порядку у разі відображення показників у розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП за товарами/продукцією/сировиною за кодами згідно Кодів та видів продукції:

38 та/або 39 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 37 «Вина виноградні»;

з 43 по 46 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 42 «Виноматеріали виноградні»;

з 61 по 64 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 60 «Лікеро-горілчані вироби».

Отже, у разі відображення у відповідних розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП показників за товарами/продукцією/сировиною за кодами/кодом згідно Кодів та видів продукції 38, 39, 43 – 46, 61 – 64, у цих розділах також необхідно зазначати окремим рядком узагальнені показники за відповідними кодами 37, 42, 60, а саме, до складу яких такий окремий код та вид віднесено.

У разі подання Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП з порушенням , зокрема п. 6 розд. І Порядку (відображення у відповідних розділах обсягів продукції/товару/сировини по окремих кодах 38, 39, 43-46, 61-64 та одночасним не відображенням загальних показників по відповідних кодах 37, 42, 60, до складу яких такий окремий код та вид віднесено,) то, відповідно пунктів 30-33 частини другої статті 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817), таке подання буде вважатися наданням звіту з недостовірними відомостями про обсяги відповідного виду продукції, та до суб’єктів господарювання за вчинене таке правопорушення будуть застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у встановленому Законом № 3817 розмірі.

Громадяни можуть один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків

Зокрема, передбачено, якщо фізична особа протягом року продає або обмінює один легковий автомобіль, мотоцикл чи мопед, такий дохід не оподатковується. У разі відсутності інших доходів, що підлягають обов’язковому оподаткуванню, подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи те потрібно.

Однак у разі продажу другого легкового автотранспорту протягом того ж року, дохід від такої операції вже підлягає оподаткуванню за ставкою – 5%.

Якщо ж особа продає третій і кожний наступний транспортний засіб, застосовується ставка податку – 18%.

Також такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5%.

Дохід від продажу або обміну легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (або міни), але не нижче середньоринкової вартості такого транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості (за вибором платника податку).

Отже, фізична особа може один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків, але кожна наступна угода вже підпадає під оподаткування.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Якою датою складається розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до такої зведеної податкової накладної, у наступних періодах отримано розрахунок коригування (у тому числі якщо таких розрахунків коригування було декілька)?

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ).

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі – розрахунок коригування) до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до зведеної податкової накладної, складеною відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у наступних періодах отримано розрахунок коригування (у тому числі якщо таких розрахунків коригування було декілька), розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому виникли підстави для коригування податкового кредиту відповідно до отриманого(их) розрахунку(ів) коригування до податкової(их) накладної(их), за якими визначені податкові зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Які форми фінансової звітності подають платники податку на прибуток, що складають фінансову звітність за національними стандартами?

Платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати за календарний квартал, півріччя, три квартали разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№ 1-5).

Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з Декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.

Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, філіями та представництвами юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44380

Рієлторам необхідно надсилати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтор несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.

Пунктом 119 прим. 1.2 ст. 119 прим. 1 ПКУ визначено, що порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтором), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення.

Дії, передбачені п. 119 прим. 1.2 ст. 119 прим. 1 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення (п. 119 прим. 1.3 ст. 119 прим. 1 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму «Інформація суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)» (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.

Згідно з п. 51.1 ст. 51 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску в терміни:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтори), та уклали у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, зобов’язані надсилати Інформацію за місцем своєї реєстрації, в терміни:

фізичні особи – підприємці – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

юридичні особи – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У разі якщо такі договори не укладалися, Інформація не подається.

Чи застосовується ПСП до заробітної плати фізичної особи, яка зареєстрована ФОПом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована.

Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Яка застосовується відповідальність за видачу фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

За порушення вимог до змісту розрахункових документів, а саме видачу фіскального чека, в якому відсутній, зокрема реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, до суб’єкта господарювання за рішенням контролюючого органу застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;

за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.

Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.

Довідково: ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (із змінами та доповненнями);

наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями).

Про перерахунок суми транспортного податку у разі виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у ППР та даними, підтвердженими платником

Відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Юридична особа – нерезидент є власником земельної ділянки: сплата земельного податку

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (абзац перший п. 63.2 ст. 63 ПКУ).

Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. III, п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.

Так встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:

взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:

у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець.

Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення (частина перша ст. 120 Земельного кодексу).

Відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у юридичної особи – нерезидента як власника об’єкта нерухомого майна з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)) виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.

При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

В яких випадках сума доходу, отриманого фізичною особою від продажу земельної ділянки, не підлягає оподаткуванню ПДФО?

Не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб сума доходу, отриманого фізичною особою у випадках продажу (обміну):

1) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного Кодексу України залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації;

2) не частіше одного разу протягом звітного податкового року, та за умови перебування у власності платника податку більше трьох років:

земельної ділянки, яка продається разом із житловим будинком (квартирою, або їх частиною, кімнатою, садовим (дачним) будинком, об’єктом незавершеного будівництва), розташованим на ній;

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

ФОПом на загальній системі оподаткування отримано дохід від видів діяльності, не зазначених в реєстраційних даних платника податку: оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ), якщо фізична особа – підприємець (ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Відчуження об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням, протягом 10 робочих днів після їх придбання: чи подавати Заяву за ф. № 20-ОПП?

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1588), шляхом подання Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП).

Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням (п. 8.4 Порядку № 1588).

Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає Заяву за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Заяви за ф. № 20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3-17 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Заяви за ф. № 20-ОПП. У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).

Так після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Заяви за ф. № 20-ОПП вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування», у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області