СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ЛНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

2020-08-03 15:33 23 Нравится

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Списання боргу з єдиного внеску: кому та за яких умов

Соборне управління ГУ ДПС в Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.

Списання заборгованості з єдиного внеску передбачене Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) та діє з 03.06.2020.

Для цього фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) впродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020) необхідно подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність, слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.

Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми боргу з єдиного внеску у довільній формі необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно з чинним законодавством та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були у повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання довірителем - резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного - резидента для замовника - нерезидента за договором доручення

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно із пп.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом «д» п.186.3 ст.186 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідно до пп.«є» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Згідно із п.189.4 ст.189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст.188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.

Таким чином, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.

При цьому, слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин в тому числі і операцій з постачання довірителем - резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного - резидента для замовника - нерезидента за договором доручення потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш конкретної відповіді платнику податку необхідно звернутися до контролюючих органів за місцем реєстрації.

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Оподаткування доходу, отриманого від ломбарду внаслідок реалізації заставленого майна платника податку за невиконання умов договору

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями ломбарди відносяться до фінансових установ.

Ломбардна операція – це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (п.п 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Статтею 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654-ХІІ) та ст. 589 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями встановлено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов’язків перед ломбардом під час закінчення терміну дії договору позики кредитор, зокрема, ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обов’язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави.

Згідно з п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Водночас, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону № 2654-ХІІ).

Враховуючи вищевикладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані платником податку внаслідок реалізації заставленого майна платника податку, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) у сумі, що не перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя.

Однак, грошова сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду), є об’єктом оподаткування у платника податку, якому вона повертається, тобто підлягає оподаткуванню ломбардом (з урахування п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та згідно з ст. 168 ПКУ) за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Розрахунок єдиного внеску на суму грошового забезпечення, що нарахована на користь військовослужбовців в розмірі менше мінімальної заробітної плати

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзаців сьомого, восьмого та одинадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та п.п. 2 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі –Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу»; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

ЄВ для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 449 для платників, визначених підпунктами 1 та 2 п. 1 розд. ІІ Інструкції № 449, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Ставка ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Водночас абзацом третім частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що нарахування та сплата ЄВ за деякі категорії застрахованих осіб, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 із змінами та доповненнями, за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, ЄВ визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Таким чином, ЄВ на суму грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі, що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано грошове забезпечення, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Визначення платника екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у разі здачі в оренду такого стаціонарного джерела забруднення

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Олексій Любченко: Податковий сервіс має бути доступним

та якісним для всіх категорій платників податків

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Голова Державної податкової служби Олексій Любченко проінспектував роботу ЦОП ДПІ Печерського району м. Києва, де зустрівся з громадським діячем Миколою Подрезаном.

Головним питанням для обговорення стало поліпшення сервісу податкової у розрізі інклюзивності та доступності обслуговування для усіх категорій платників.

«ДПС як сервісна служба має забезпечувати доступні та якісні послуги. Це – наш пріоритет. Ми оперативно реагуватимемо на будь-які факти неналежного надання послуг нашими фахівцями. Адже високий податковий сервіс та максимальна кількість електронних послуг – це показник ефективної роботи з платниками податків. І якщо є скарги на цю роботу, то це означає, що є недоліки і їх потрібно виправляти», – наголосив Олексій Любченко.

Він також подякував Миколі Подрезану за порушену проблему щодо обслуговування громадян з обмеженими фізичними можливостями. Це сигнал для податківців щодо необхідності певних змін в обслуговування платників.

За словами Олексія Любченка, наразі вже здійснюється робота щодо проведення профільного аудиту приміщень Центрів обслуговування платників з огляду на доступність надання послуг, зокрема, для громадян з обмеженими фізичними можливостями. Крім того, розпочато активну роботу з платниками податків щодо можливості електронного спілкування з податковими органами та отримання необхідних послуг онлайн. Так, роз’яснюється функціонал Електронного кабінету, робота з яким дозволяє отримувати послуги дистанційно, на вебпорталі ДПС розміщено низку відеуроків, в яких доступно висвітлено як користуватися сервісами тощо.

Також вже сьогодні для податківців столиці розпочато перші семінари практичних рекомендацій щодо особливостей обслуговування різних категорій відвідувачів. Їх організовано за підтримки Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427218.html

Пропонуємо юридичним особам завчасно подбати

про отримання електронних довірчих послуг

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427245.html повідомила наступне.

У зв’язку з проведенням робіт з технічного обслуговування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у період з 07 по 16 серпня 2020 року ЄДР працювати не буде (https://nais.gov.ua/article/v-ukraini-z-17-serpnya-2020-roku-zapratsyue-onovleniy-ediniy-derjavniy-reestr).

Зазначаємо, що відповідно до п. 5.1 Регламенту кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС для перевірки інформації, наданої заявником, у тому числі відомостей про керівника юридичної особи, його повноважень на представництво юридичної особи та право вчиняти дії від її імені без довіреності, адміністратор реєстрації використовує дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

У зв’язку з цим пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг.

Також рекомендуємо в зазначений період скористатись онлайн сервісом «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у разі наявності чинних сертифікатів, незмінних реєстраційних даних та особистого ключа, доступного лише користувачу та який не є скомпрометованим (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).

На Дніпропетровщині з платниками ПДВ

проведені зустрічі у форматі дистанційних комунікацій

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою надання роз’яснень платникам ПДВ деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», фахівцями управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області а саме: Західно-Донбаського (16.07.2020), Соборного (17.07.2020), Лівобережного (21.07.2020) та Дніпровсько-Новомосковського (22.07.2020), протягом двох тижнів липня організовані та проведені з платниками ПДВ – представниками бізнесу (аграрний бізнес, транспортна галузь та інші), зустрічі на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість» у режимі он-лайн.

У заходах також прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторія та начальник відділу супроводження судових спорів за представництвом інтересів ДПС управління правового забезпечення ГУ ДПС Кабак Сергій.

Платникам ПДВ надані роз’яснення щодо причин зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дій суб’єктів господарювання у таких ситуаціях, особливостей заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) та надання пояснень про фінансово-господарську діяльність платника ПДВ.

Зустрічі проходили у форматі конструктивного діалогу, під час якого платники ПДВ отримали відповіді від фахівців ГУ ДПС на актуальні питання з цієї тематики, зокрема, по заповненню Таблиці, інформаційного наповнення пояснень та наявності відповідних документів.

Представники бізнесу висловили подяку за організовані заходи та сподівання на проведення і у подальшому таких зустрічей для розгляду нагальних питань, що виникають у суб’єктів господарювання під час проведення діяльності.

Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ на час карантину

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 липня 2020 року № 620 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224» (далі – Постанова № 620) вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224). Постанова № 620 набула чинності 23.07.2020.

Відповідно до змін, внесених Постановою № 620 до Постанови № 224 з назви та по тексту Постанови № 224 виключено слова «які звільняються від сплати ввізного мита та».

У Переліку товарів підрозділ «Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено такими позиціями:

902780 – Станція автоматична для екстракції рибонуклеїнової кислоти;

3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgA антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;

3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgM антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;

3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;

3002, 3006,3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення сумарного IgM та IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу.

Постанова № 620 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.07.2020 № 140.

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків)

неприбуткової організації

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В якому випадку призупиняється дія ліцензії на виробництво спирту?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Електронний кабінет надає можливість сформувати та відправити повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Норми встановлені п. 7.2 розділу VII, п. 8.4 розділу VIIІ, п. 9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі

повідомлення за ф.№ 20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№ 17-ОПП (J/F1312201).

Про здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами

у разі експорту та імпорту товарів, робіт, послуг

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;

4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5) операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до п. 28 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2, із змінами і доповненнями, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пунктах 27 – 30 розділу IV Положення, здійснюються виключно через банки (п. 31 розділу IV Положення).

При цьому, згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення, до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Крім того, п. 2 ст. 1 Закону № 2473 визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами, відповідно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Враховуючи вищевикладене, розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.

Нагадування платникам екологічного податку!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що якщо платник екологічного податку (далі – податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України представила відповіді на актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Чи вже працює «Програмний РРО» в Електронному кабінеті?

З 15.07.2020 розпочато тестування безкоштовного програмного рішення: Програмний РРО (тестова версія) розміщено за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Android.zip ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Windows.zip

Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія) розміщено за посиланням: ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/pRROsto.zip.

Зареєструвати ПРРО (касу) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1316602.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1316602.arj

Тестування триватиме до 31.07.2020.

Як зареєструвати касира для програмного РРО?

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1391801.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1391801.arj

Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Чи відносяться до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?

Визначення розрахункового документу встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким: розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»?

Порядок застосування РРО у тому числі під час роботи в режимі офлайн встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ознайомитись з порядком можна тут: https://tax.gov.ua/b…/programni-rro/normativno-pravovi-akti/.

Які основні вимоги при підписанні електронного

розрахункового документа у форматі XML в API?

Підписання електронних розрахункових документів можливе за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

Більше інформації про програмні РРО https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи

податківців Дніпропетровської області

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Впродовж січня – червня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 186 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.

Колективних звернень надійшло 9, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань», – зауважила в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

До уваги платників податків!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 05 по 16 серпня 2020 року відбуватиметься впровадження в промислову експлуатацію оновленого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

З 18.00 год. 07 серпня 2020 року функціонування діючого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру буде припинено. У період впровадження оновленого ЄДР прийом документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, не здійснюватиметься.

Водночас, протягом періоду перенесення даних, Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації продовжуватиме працювати, матиме доступ до ЄДР та зможе оперативно реагувати на потенційні рейдерські атаки.

Загальний оподатковуваний дохід особи, яка провадить

незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі невзяття на облік у контролюючому органі особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Отже, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу у особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється таким платником самостійно згідно з даними, зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Сезон польових робіт: тимчасові працівники

оформлюються на загальних підставах

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Укази Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 № 310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» із змінами (далі – Указ № 310) та № 311-ІХ «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» із змінами (далі – Указ № 311) є чинними (у частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України).

Нормами п. 1 Указу № 310 встановлено, що сезонні роботи – це роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не увесь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.

Такі роботи виконують сезонні працівники.

Тимчасовими вважаються працівники, які прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), – до чотирьох місяців (п. 1 Указу № 311).

На сезонних та тимчасових працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені правилами трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).

Оформлюють тимчасових, сезонних працівників у загальному порядку: працівник пише заяву, на підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу і робиться запис до трудової книжки. При цьому роботодавцю необхідно повідомити контролюючі органи про прийняття такого працівника на роботу до її початку.

Відповідно до ст. 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Звертаємо увагу, що у наказі або розпорядженні про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається на сезонну або тимчасову роботу, вказується строк, на який приймається такий працівник на роботу, а працівника ознайомлюють з наказом під підпис.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами відпустка сезонним працівника надається пропорційно до відпрацьованого часу, це стосується і компенсації за невикористану відпустку.

У разі звільнення тимчасовим і сезонним працівникам у загальному порядку виплачується вихідна допомога при звільненні (ст. 44 КЗпП).

До уваги платників ПДВ!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник ПДВ, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування (далі – ПН/РК), відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Норми встановлені п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

При цьому, критерії ризиковості платника ПДВ визначено Додатком 1 до Порядку зупинення.

Платник ПДВ отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через Електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку зупинення).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ.

Питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня (далі – Комісія).

Зокрема, у разі отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, Комісією розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів, призначені для вирішення питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення) подається за формою J/F13149.

Зазначена форма Повідомлення містить поле «Інформація», яке підлягає заповненню платником ПДВ.

У полі «Інформація» Повідомлення стисло наводяться дані, які свідчать про те, що такий платник не відповідає критерію ризиковості платника податків, який став підставою для включення його до переліку ризикових платників.

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи

має право бути управителем майна

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (п. 1 ст. 1030 ЦКУ).

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку (п. 3 ст. 1030 ЦКУ).

Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна (п. 4 ст. 1030 ЦКУ).

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (п. 5 ст. 1033 ЦКУ).

Договір управляння майном укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦКУ).

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном, безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління (ст. 1042 ЦКУ).

Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ, повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Управителям майна при взятті на облік договорів управління майном контролюючими органами надається Реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який є податковим номером платника податків

Норми встановлені п.п. 2 п. 2.4 розділу ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розділу IV Порядку № 1588.

Пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 1588 визначено, що для взяття на облік договору управління майном управитель майна до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку документи подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ.

Крім цього, поняття «управитель майна» може розглядатися в контексті укладання договору послуг, згідно з яким надаються послуги з управління об’єктом нерухомості та певну винагороду. При цьому управитель майна за договором послуг не має права укладати договори від імені власника майна. Всі договори укладаються самим власником або його представником.

Враховуючи вищевикладене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ (в частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником ПДВ та застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу), або згідно з договором надання послуг з управління майном.

Електронні сигарети, кальяни і системи нагрівання тютюну

не належать до підакцизних товарів

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській доводить до відома, що операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Норми визначені п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 215.3.2, 215.3.21, 215.3.3 п. 215.3 ст. 215 та п. 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

- 2401 (тютюнова сировина, тютюнові відходи);

- 2402 10 00 00 (сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну);

- 2402 20 90 10 (сигарети без фільтра, цигарки);

- 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром);

- 2403 (тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»; тютюнові екстракти та есенції).

Отже, електронні сигарети та змінні картриджі, рідини для них, кальяни, трубки, гільзи, фільтри, папір, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інші засоби та аксесуари для куріння (паління) не є виробами з тютюну чи його промислових замінників, що відносяться до відповідних кодів УКТ ЗЕД, не належать до підакцизних товарів, а отже операції з їх реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі акцизним податком не оподатковуються.

При цьому, тютюнові стіки (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну є тютюновими виробами (відносяться до коду УКТ ЗЕД 2403), а отже належать до підакцизних товарів, операції з реалізації яких суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб –

через Електронний кабінет

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427530.html повідомила, що фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.

Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.

Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

► скоротити час при заповненні платіжних документів;

► мінімізувати помилки при заповненні;

► сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

Закон України № 466: зміни в адмініструванні

частини чистого прибутку (доходу)

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.

1. До п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесено зміни, відповідно до яких зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.

2. Розширено функції контролюючих органів, визначені ст. 191 ПКУ.

Так, на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:

● частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51 п. 191.1 ст. 191 ПКУ);

● дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

3. Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:

● дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

● контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

4. Розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Так, податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

5. Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому для платників частини чистого прибутку (доходу) – господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік (абзац п’ятий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

До уваги фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.

При цьому Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО, подаються до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Водночас, строки подання податкової Декларації і сплати податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у такій Декларації, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, відтерміновано.

Так, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, необхідно було подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року.

Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях, мають бути самостійно сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Хто є податковими агентами при справлянні туристичного збору?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік податкових агентів при справлянні туристичного збору визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Операції з експорту товарів у межах договорів комісії: оподаткування ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 189.4 ст. 189 ПКУ.

Однак, слід враховувати те, що норми пунктів 189.3 – 189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник ПДВ експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника ПДВ на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника ПДВ до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник ПДВ. При цьому комісійна винагорода, отримана платником ПДВ – експортером від такого іншого платника ПДВ, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

Надміру сплачені суми єдиного внеску зараховуються

в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Норми визначені п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон

№ 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Трансфертне ціноутворення: за яких умов господарські операції

визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Підпунктом 39.2.1.8 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України встановлено умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»:

► якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);

► якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування;

► у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;

► якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу

нерухомого майна: оподаткування військовим збором

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Норми встановлені п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

Згідно з п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 %.

Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна у порядку та відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ.

30.07.2020

Податкова та митна служби інтегрують інформаційно-телекомунікаційні системи для якісного надання е-послуг

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для надання якісних е-сервісів платникам Державна податкова служба та Державна митна служба здійснюють інтеграцію своїх інформаційно-телекомунікаційних систем та інших інформаційних ресурсів.

Так, для спрощення ведення Держмитслужбою реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів Держмитслужби, на сьогодні в автоматизованому режимі забезпечується взаємодія Реєстру з Єдиним банком даних про платників податків – юридичних осіб та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, які ведуться ДПС.

При взятті на облік особи, яка здійснює операції з товарами, програмним забезпеченням передбачено отримання митницями відомостей в електронному вигляді про особу з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО, у тому числі відомостей, що надійшли до цих баз даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань.

Зміни у реєстраційних даних осіб (зміна керівника, бухгалтера, адреси (місця проживання) тощо) вносяться до Реєстру на основі даних з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО, у тому числі Реєстру самозайнятих осіб, отриманих у результаті взаємодії інформаційних систем ДПС та ДМС.

Порядок взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 286, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2020 за № 593/34876.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427669.html

Відеоурок № 7. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО фізичною особою – підприємцем

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України продовжує серію відеоуроків.

Відеоурок № 7 роз’яснює як правильно сформувати сертифікат електронної печатки для реєстратора розрахункових операцій фізичною особою – підприємцем.

Такі печатки почнуть діяти з 1 серпня 2020 року після набрання чинності Закону України від 20 вересня 2020 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Детальніше як сформувати сертифікат електронної печатки дивіться у відео.

Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427606.html

Відеоурок № 8. Як сформувати сертифікат

електронної печатки для РРО юридичною особою

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427607.html повідомила наступне.

У відеоуроці від податкової № 8 ми детально розкажемо як сформувати юридичною особою сертифікат електронної печатки для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій, як заповнити форму реєстраційної картки, а також розповімо, що потрібно зробити для отримання електронних довірчих послуг відповідальною особою.

Детальніше як сформувати сертифікат електронної печатки дивіться у відео.

Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС.

Списання боргу з єдиного внеску

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відеоматеріали з питань списання боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6449.html

а також:

► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/758197048332382/

та

► на каналі популярного відеохостингу YouTube за посиланням:

https://youtu.be/LHz40G9teG4

На Дніпропетровщині запрацював мобільний ЦОП

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для комфортного сервісного обслуговування платників, які бажають отримати податкові консультації та інші адміністративні послуги, що належать до компетенції органів податкової служби, створені Центри обслуговування платників.

Для наближення послуг до фізичних та юридичних осіб, забезпечення зручних і доступних умов для отримання сервісів Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вирушило до платників податків на мобільному ЦОПі.

«Мобільний ЦОП створено з метою вирішення невідкладних питань з оподаткування, забезпечення зручних та доступних умов для декларування та отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами, поліпшення іміджу податкових органів, підвищення ефективності умов роботи», – наголосила в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

На мобільний ЦОП покладені наступні задачі:

- надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк;

- поліпшення якості надання адміністративних послуг;

- приймання звітності;

- інформування про порядок надання адміністративних послуг;

- інформування про впроваджені електронні сервіси податкової служби та привілеї «Електронного кабінету».

Мобільний ЦОП, як ланка сервісного обслуговування, також забезпечує надання платникам безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання звітності платників в електронному вигляді.

Від сьогодні мобільний ЦОП запрацював і надає послуги.

«Головне управління ДПС у Дніпропетровській області долучилось до Волонтерського руху щодо надання адміністративних послуг і консультацій особам з обмеженими можливостями та іншим особам з особливими потребами та мобільний ЦОП вирушив до Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання українського товариства сліпих «ЛУЧ»», – повідомила начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Мобільний ЦОП – це вперше, коли не Ви рушили за адміністративними податковими послугами, а адміністративні послуги рушили до Вас!

Слідкуйте за новинами на сайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та на сторінці у Фейсбук!

Додатково:

ФОТОМАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/inshi-zahodi/8617.html)

ВІДЕО ПО ТЕМІ (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6460.html)

Для аудиторів Дніпропетровського регіону

проведено семінар-навчання в он-лайн режимі

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Дніпропетровського територіального відділення Всеукраїнської Професійної Громадської організації «Спілка аудиторів України» (далі – ДТВВПГО «Спілка аудиторів України») 27 липня 2020 року проведено семінар-навчання у режимі он-лайн для членів ДТВВПГО «Спілка аудиторів України».

Тема семінару-навчання – «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку».

У заході взяли участь начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник відділу перевірок інших галузей економіки управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС Дядченко Юлія, головний державний ревізор-інспектор відділу організації роботи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, аналітичної роботи та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС Курило Сергій, член Громадської ради при ГУ ДПС та представник ДТВВПГО «Спілка аудиторів України» Барановська Олена, а також члени ДТВВПГО «Спілка аудиторів України».

Семінар-навчання присвячено актуальним для бізнесу питанням, що пов’язані із зупиненням податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та особливостями заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).

Захід відкрила Барановська Олена, яка побажала усім результативної роботи.

Дядченко Юлія нагадала присутнім, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Постанова № 1165). Вона звернула увагу на причини такого зупинення, дії платників ПДВ у подібних ситуаціях, повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та на особливостях заповнення Таблиці.

Про окремі положення Постанови № 1165 повідомив Курило Сергій.

Захід пройшов у форматі енергійного спілкування, адже тематика, пов’язана із зупиненням податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є сьогодні найбільш хвилюючою бізнес.

Члени ДТВВПГО «Спілка аудиторів України» отримали відповіді на значущі питання, пов’язані із процедурою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Аудитори подякували податківцям за спілкування, вони і надалі розраховують на діалог з представниками податкової служби.

До уваги платників податків!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з листом Державної казначейської служби України від 10.07.2020 № 18-08-06/11996 та відповідно до «Технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України», затвердженого Рішенням Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 25.02.2020 № 142 (зі змінами), з 03.08.2020 учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

Згідно з пунктом 1 Рішення правління НБУ «Дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України, – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».

У разі отримання доходів у 2019 році фізичні особи

зобов’язані подати декларацію

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році, закінчилася 01.07.2020.

Звертаємо увагу, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом України (далі – ПКУ),

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Також ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,

– тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, згідно з п. 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності штрафні санкції не застосовуються.

Крім того нагадуємо, що відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами строк сплати податкових зобов’язань, визначених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за результатами декларування доходів, отриманих у 2019 році, продовжено.

Так, громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачують ПДФО та військовий збір не пізніше 30 вересня 2020 року.

Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, а саме:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Нормами п. 179.1. ст. 179 ПКУ встановлено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ.

Отже фізичним особам, які зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік і ще не подали таку декларацію, необхідно виконати свій конституційний обов’язок – задекларувати отримані протягом 2019 року доходи та сплатити ПДФО і військовий збір.

Оновлено типи об’єктів оподаткування

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування станом на 27.07.2020.

Перелік доповнено двома новими об’єктами оподаткування:

● 715 – «ПТКС»;

● 716 – «ВАГОН».

Нагадаємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Формою вказаного повідомлення передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.

Довідник типів об’єктів оподаткування станом на 27.07.2020 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Передача резидентом – платником ПДВ майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту не оподатковується ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Згідно з п.п. «а» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Оскільки при постачанні резидентом послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту місцем поставки таких послуг є країна нерезидента, то така операціє не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Умови коригування фінансового результату при наданні безповоротної фіндопомоги платниками податку на прибуток

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

При цьому абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020, встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Четверта група єдиного податку:

обрання або перехід на спрощену систему оподаткування ФОП

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини п’ятої ст. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» із змінами (далі – Закон № 973) фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) і має статус сімейного фермерського господарства за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно ФОП та члени її сім’ї відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями.

Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями ст. 81 Закону № 973.

Державна реєстрація ФОП здійснюється згідно з вимогами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

ФОП, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи (далі – Заява), вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви (п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Враховуючи вищезазначене, ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку, встановленою для четвертої групи, така особа зобов’язана подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою Заяву та протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви Декларацію.

До уваги платників податків!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427955.html повідомила, що з метою створення сприятливих умов для платників податків з 03.08.2020 учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

Звертаємо увагу, що дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.

Олексій Любченко: Ризикові підприємства

знаходяться під посиленим моніторингом

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних блокує менше 0,3 % накладних з ПДВ. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в ефірі програми «Про Податки з Ярославом Романчуком».

«За рік відбувається 268 млн операцій в єдиному реєстрі податкових накладних. Це більше 1 млн операцій в робочий день. Система блокує менше третини одного відсотка. Дійсно із 270 тис. платників ПДВ – 10 відс. знаходяться в стані ризику. Але це не означає, що блокується їх діяльність – вони просто перебувають під посиленим моніторингом», – зазначив Олексій Любченко.

Він повідомив, що при визначенні ризиковості ДПС використовує інформацію, яку надає сам платник податків, зокрема, це податкова звітність. Також використовується інформація від правоохоронних органів, яка надається у рамках кримінальних проваджень про певні суб’єкти господарювання.

Сьогодні Державна податкова служба – це сервісна служба та не має правоохоронної функції. Тому вся інформація про можливі махінації, що виявляється системою СМКОР передається в правоохоронні органи майже в онлайн режимі для оперативного реагування та руйнування схем з ПДВ.

Голова ДПС підкреслив, що для вирішення проблеми блокування реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань реального сектора економіки ДПС запропонувала зміни до законодавства, які назавжди усунуть цю проблему для добропорядних платників.

«Надходження до бюджету забезпечує платник податків, а наше завдання створити йому комфортні умови та сервіси, щоб було зручно та зрозуміло платити податки», – наголосив Олексій Любченко.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427954.html

Олексій Любченко: Механізм Єдиної юридичної особи

надасть можливість ефективно реалізувати функції ДПС

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у Державній податковій службі України здійснюються заходи стосовно переходу до єдиної юридичної особи. Впровадження такого механізму надасть можливість ефективно реалізувати функції ДПС. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю «Про Податки з Ярославом Романчуком».

За його словами, така інституційна реформа передбачає об’єднання всіх територіальних органів ДПС в єдину юрособу, що передбачено Законом України № 466.

«В Україні відбулася адміністративна реформа, кількість адміністративних одиниць скоротилася. Тобто у кожній області, колись ми мали біля 20 районів, сьогодні в середньому залишилось 2 – 5 районів. Звісно велике обурення в мережах викликала та ситуація, коли люди не зрозуміли, як будуть надаватися послуги. Одразу скажу, що ДПС розвивається трохи іншим чином. У нас є 67 стаття Конституції, де передбачено, що кожен громадянин повинен сплачувати податки, а держава повинна зробити ці умови зручними», – наголосив Олексій Любченко.

Очільник ДПС розповів, що в структурі служби функціонуватимуть 532 структурних одиниць – Державних податкових інспекцій. Вони діятимуть виключно як центри обслуговування платників податків. Тобто надаватимуть адміністративні послуги, прийматимуть звітність, надаватимуть консультації тощо.

«У Державних податкових інспекціях не буде, окрім сервісних, жодних інших функцій, які ми звикли називати фіскальними. Фіскальне представництво ДПС буде зосереджено в обласному центрі – Головному управлінні. Там діятимуть підрозділи аудиту, примусового стягнення, правової роботи», – підкреслив Голова Державної податкової служби.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427956.html

Електронний кабінет – зручний електронний сервіс ДПС України

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Під час проведених в період з 21 по 24 липня поточного року сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронний кабінет – зручний електронний сервіс ДПС України», фахівці управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповіли на такі питання.

Питання 1. Як увійти до Електронного кабінету?

Відповідь. Офіційна сторінка Електронного кабінету https://cabinet.tax.gov.ua

За цим посиланням користувачі Електронного кабінету отримують доступ до порталу, робота з яким здійснюється через мережу Internet та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Питання 2. Яким чином платник податків набуває статусу суб’єкту електронного документообігу?

Відповідь. Для набрання статусу суб’єкту електронного документообігу та користування сервісами Електронного кабінету платнику податків необхідно:

• отримати кваліфікований електронний підпис;

• зареєструватися користувачем Електронного кабінету, розміщеного на сайті ДПС України, за допомогою отриманого кваліфікованого електронного підпису;

• надіслати засобами електронного зв’язку Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів;

• після отримання підтвердження про приєднання до системи електронного документообігу платник податків набуває статусу суб’єкту електронного документообігу та має можливість користуватися сервісами Електронного кабінету.

Питання 3. Де можливо отримати кваліфікований електронний підпис?

Відповідь. Отримати кваліфікований електронний підпис можна у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах.

Отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи у Дніпропетровській області можливо у наступних пунктах кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС:

• м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 95а, (Лівобережна ДПІ);

• м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25, (Шевченківська ДПІ);

• м. Кривий Ріг, просп. Героїв – підпільників, буд 42, (Криворізька північна ДПІ).

Питання 4. Які умови та режим роботи сервісу «Електронний кабінет»?

Відповідь. Сервіс «Електронний кабінет» працює цілодобово як з персональних комп’ютерів так і з смарт-пристроїв, безкоштовно.

Питання 5. Що є підтвердженням про прийняття або відмову у прийнятті електронного документу?

Відповідь. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача електронного документа та автора квитанції).

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.14.0 станом на 27.07.2020.

Нагадуємо, що даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 27.07.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.14.0) станом на 27.07.2020:

Нові версії документів:

З метою забезпечення вимог в частині запровадження електронного документообігу при виконанні процедури реєстрації/перереєстрації ПРРО/РРО/КОРО між суб’єктами господарювання – власниками ПРРО/РРО, центрами сервісного обслуговування та контролюючими органами додано:

F/J 1311403 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-РРО;

F/J 1411403 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-РРО;

F/J 1413403 – Реєстраційне посвідчення. Форма № 3-РРО;

F/J 1313603 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 4-РРО;

F/J 1413603 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 5-РРО;

F/J 1413703 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 6-РРО;

J1311503 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 1-РРОВ;

J1411503 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 2-РРОВ;

J1413503 – Реєстраційне посвідчення. Форма № 3-РРОВ;

J1313803 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 4-РРОВ;

J1413803 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 5-РРОВ;

J1413903 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 6-РРОВ;

F/J 1311303 – Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки. Форма № 1-КОРО;

F/J 1314804 – Заява про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Форма № 2-КОРО;

F/J 1414803 – Рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Форма № 3-КОРО;

F/J 1316103 – Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ЦСО;

F/J 1316303 – Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій. Форма № 3-ЦСО;

F/J 1316403 – Акт про встановлення несправності фіскального блока під час гарантійного (післягарантійного) ремонту. Форма № 4-ЦСО;

F/J 1316503 – введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій;

F/J 1316602 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій Форма № 1-ПРРО;

F/J 1316701 – Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій Форма № 2-ПРРО;

F/J 1316801 – Повідомлення про відкриття зміни програмним реєстратором розрахункових операцій Форма № 3-ПРРО;

F/J 1316901 – Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером Форма № 4-ПРРО.

З метою впровадження нових електронних сервісів в інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами між суб’єктами електронного документообігу відповідно до вимог Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 додано:

F/J 1391501 – ЗАПИТ на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів;

F/J 1491501 – ВИТЯГ на запит щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Що з РРО: ФОП – «єдинник», який перевищив обсяг доходу 1 млн грн,

став «загальносистемником» і повторно зареєструвався «єдинником»

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми встановлені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Важливо, що норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Тобто нормами чинного законодавства не передбачено можливості платникам єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких перевищив 1 000 000 гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Тобто, з метою визначення необхідності застосування РРО ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг), повинні самостійно встановити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 гривень.

При цьому, якщо зазначені особи, які до переходу на сплату інших податків та зборів перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.

До уваги платників за землю!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Відповідно до вищезазначеного пункту не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

Для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів необхідно надати пакет документів

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються:

► копії засновницьких документів;

► атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;

► договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.

Зазначені у Законі № 481 документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Заява про видачу ліцензії та вищезазначені документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи (частина четверта ст. 3 Закону № 481).

Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) (частина п’ятнадцята ст. 3 Закону № 481).

Повний технологічний цикл виробництва – це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481), акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 481).

При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями.

«Списки» Дубінського

Державна податкова служба України інформує.

ДПС з великою зацікавленістю ознайомилась з публікацією на офіційній сторінці народного депутата Дубінського (https://www.facebook.com/dubinskyi/posts/3388485041203030) та його твердженнями, що він володіє доказами незаконності операцій, проведених підприємствами зі списку, оприлюдненого як додаток до його публікації.

ДПС щиро дякує громадянину Дубінському за те, що він знову привернув увагу суспільства до системної проблеми економічної злочинності, яку окремі безвідповідальні політики та експерти останнім часом намагаються вивести з фокусу суспільної уваги або і взагалі довести, що її не існує. Але, на жаль, цим позитив і обмежується.

Почнемо з того, звідки взявся «список Дубінського». Це – перелік суб’єктів господарювання, який 24.07.2020 ДПС надіслала своїм офіційним листом на адресу Головного оперативного управління податкової міліції для здійснення аналізу їх діяльності на наявність можливих податкових ризиків. Процес передачі інформації задокументований, і відповідні докази у будь-який момент доступні для правоохоронних органів.

Цього достатньо, щоб зрозуміти, що громадянин Дубінський разом зі своїми прибічниками проявили надмір некомпетентності та необізнаності. Адже вони, навіть мінімально не розібравшись, якою інформацією заволоділи, зробили висновки, що направлення матеріалів до правоохоронних органів для відповідного реагування є ««крышеванием» криминальной деятельности» (за версією Дубінського).

Оприлюднений Дубінським перелік призначений для того, аби ретельно вивчити діяльність зазначених у ньому суб’єктів, оцінити наявність податкових ризиків, зібрати докази протиправної діяльності, якщо вона має місце, та організувати подальше комплексне відпрацювання тих суб’єктів, у діяльності яких такі ризики обґрунтовано вбачаються. ДПС та податкова міліція усвідомлюють усі наслідки визначення будь-якого суб’єкта господарювання, як порушника податкового законодавства, тому ставляться до цієї роботи вкрай відповідально.

Але громадянин Дубінський, не маючи жодної уяви про те, як виконується системна робота з протидії створенню і використанню фіктивного податкового кредиту, яку веде ДПС та яка вже забезпечила протягом 3-х останніх місяців більше 10 млрд грн додаткових бюджетних надходжень, кількома реченнями записав у злочинці сотні підприємств реального сектору економіки України, протиправну діяльність яких він начебто задокументував. Тих підприємств, що сплатили більше 33 млрд грн податків і зборів, створили станом на 30.07.2020 більше 8,5 тисячі робочих місць за час свого існування. Як наслідок, їх діловій репутації завдано невідворотної шкоди заявами громадянина Дубінського, що є представником вищого законодавчого органу України.

На нашу думку, все це заради його власних політичних ігор і самопіару. ДПС щиро сподівається, що дії Дубінського продиктовані лише цим, а не є виконанням замовлення тих злочинних угруповань, що ведуть свою діяльність у сфері економіки та були позбавлені протягом останніх 3-х місяців значної частини своїх тіньових доходів. Якщо громадянин Дубініський дійсно вважає, що злочинна діяльність з формування фіктивного податкового кредиту («скрутка») супроводжується сплатою податків – можна констатувати лише повне нерозуміння ним предмету, який він взявся коментувати.

Одночасно ДПС повідомляє, що в оприлюдненому Дубінським переліку є і ряд тих підприємств, які протягом червня офіційно визначені комісіями ДПС як ризикові. Реєстрація ними податкових накладних обмежена та організоване комплексне відпрацювання їхньої діяльності.

Зокрема, вчора, 29 липня, протягом дня ДПС проведено перевірки місць зберігання тютюнових виробів, оскільки саме ця товарна група найчастіше використовується в операціях з формування фіктивного податкового кредиту. Тобто, на думку народного депутата Дубінського, способом «кришевания» схем є блокування ДПС тих, хто ці схеми створює.

За дивним збігом обставин, саме після проведення ДПС перевірок торговців тютюновими виробами народний депутат Дубінський раптово вирішив помітити існування у державі економічної злочинності. Проте свої звинувачення адресував тим, хто з нею бореться.

У підсумку ДПС вважає за необхідне повідомити:

1. Оприлюднивши службову інформацію ДПС, надіслану для опрацювання до ДФС (податкової міліції), та звинувативши при цьому усіх суб’єктів підприємництва, що там зазначені, у злочинній діяльності, народний депутат Дубінський дискредитував як сумлінних платників податків, так і ті зусилля, що докладаються вищим політичним керівництвом держави для системного подолання організованої злочинності у сфері економіки. Жагою до самопіару миттєво скористалися представники опозиції.

2. Масово записавши у злочинці як тих суб’єктів господарювання, в діяльності яких вбачаються податкові ризики, так і сумлінних платників податків, народний депутат Дубинський створив умови для того, щоб несумлінні платники могли апелювати до сумнівності ризиковості їх діяльності, посилатися на те, що їх легко сплутати з представниками реального сектору економіки, а отже – уникати заходів адміністративного впливу з боку податкової служби.

3. Враховуючи, що останнім часом низкою експертів та опозиційних політиків ведеться боротьба за скасування самої системи моніторингу податкових ризиків у сфері адміністрування ПДВ, заяви народного депутата Дубінського, поза сумнівом, будуть використані ними для підтвердження власної правоти.

4. Оскільки заява народного депутата Дубінського зроблена ним на його офіційному інформаційному ресурсі, ДПС вимушена буде звернутися до усіх суб’єктів господарювання, яких Дубінський визначив як злочинців, з пропозицією надати підтвердження реальності їх господарської діяльності. ДПС заздалегідь приносить свої вибачення всім сумлінним платникам податків, що вимушені будуть проводити додаткові адміністративні процедури, але податкова служба не має права ігнорувати офіційні повідомлення народних депутатів.

Разом з тим, для мінімізації тієї шкоди, що завдана репутації сумлінних платників податків заявами народного депутата Дубінського, ДПС готова надати свої інформаційні ресурси для публікації інформації про діяльність таких платників.

ДПС повідомляє, що готова не тільки повністю сприяти правоохоронним органам у перевірці всіх заяв народного депутата Дубінського, але і має намір робити це у максимально публічний спосіб, аби продемонструвати суспільству реальну ситуацію у сфері боротьби з економічною злочинністю та стан виконання завдань вищого керівництва країни, рішуче налаштованого на знищення схем ухилення від оподаткування та ліквідацію злочинних угруповань, що їх створюють.

P.s. В ході вивчення «списку Дубінського» фахівці ДПС помітили, що він є дещо скороченим порівняно з тим, який надсилався на опрацювання до податкової міліції. Дивним чином з нього зникло декілька десятків підприємств, що сформували податковий кредит на суму більше 70 млн грн.

ДПС буде вдячна громадянину Дубінському, якщо він публічно пояснить, за яким принципом він виключав ці підприємства зі списку, що був ним оприлюднений.

Спільна турбота

Державна податкова служба України інформує.

Днями народний депутат Кива публічно поінформував, що йому стало відомо про вчинення протягом червня поточного року низкою українських підприємств операцій з формування фіктивного податкового кредиту («скрутка») на суму 2,7 млрд грн. Дивним чином оприлюднення зазначеної інформації збіглося у часі з публікаціями на аналогічну тематику народного депутата Дубінського. Проте громадянин Кива обмежився лише гучними заявами та загальними цифрами, без публікації конкретного переліку «підприємств-злочинців», що, на думку Киви, завдали своїми операціями збитків національній економіці на мільярди гривень.

Таку зворушливу турботу про захист інтересів бюджету можна було б тільки вітати, якби вона була щирою. Проте ДПС нагадує громадянину Киві, що два місяці тому він наполягав на притягненні до відповідальності тих, хто став на заваді «скруткам».

Як повідомлялося раніше, у травні поточного року ДПС та СБУ спільно було виявлено вразливість в Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яка дозволяла низці підприємств, що здійснювали формування податкового кредиту з ознаками фіктивності, безперешкодно реєструвати податкові накладні навіть після отримання статусу ризикового підприємства. Відбувалося це внаслідок невідповідності алгоритму роботи СЕА ПДВ нормативним актам, що регламентують її діяльність. Завдяки швидким та рішучим діям ДПС, СБУ та Мінцифри, зазначену вразливість вдалося усунути. Завдяки чому вже у червні поточного року реальний (а не вигаданий громадянами Дубінським та Кивою) обсяг «скруток» зменшився на порядок, що одразу позначилось на рівні податкової ефективності ПДВ, а отже – і обсягу податкових надходжень.

Як не дивно, але саме народний депутат Кива 03.06.2020 звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочинне, на його думку, втручання працівників ДПС у роботу СЕА ПДВ, що завдало шкоди інтересам платників податків. Одночасно Кива надіслав запит із зазначеного питання до ДПС, на який отримав повну та детальну відповідь, яку, нажаль, протягом двох місяців так і не наважився оприлюднити.

Враховуючи поточні заяви народного депутата Киви, ДПС вважає, що суспільство має право знати зміст нашого діалогу, а тому публікує його запит, відповідь на нього, а також схему діяльності одного з тих «платників», інтереси якого намагався захистити народний депутат Кива два місяці тому.

ДПС переконана, що кримінальні справи, порушені СБУ та ДБР за фактами діяльності зазначеного «платника», а також його спільників та покровителів матимуть свій логічний фінал у вигляді притягнення їх до кримінальної відповідальності.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Если бы в ближайший день состоялись выборы Президента Украины, кому отдали бы свой голос?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама