ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-06-25 16:49 4 Подобається

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – власників нерухомості надійшло понад 188,0 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Упродовж січня – травня поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 188,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли порівняно з аналогічним періодом 2025 року більш ніж на 31,2 млн грн, або на 19,9 відсотка.

«Висловлюємо вдячність платникам, які сумлінною сплатою податків забезпечують важливу фінансову підтримку громад. Податкова служба сьогодні спрямовує свою діяльність на забезпечення комфортних умов для виконання платниками своїх зобов’язань перед державою. І стабільне наповнення бюджетів – це результат нашої постійної взаємодії», – підкреслив очільник обласної податкової.

Нагадуємо, що фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення (ППР) щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

На Дніпропетровщині зареєстровано майже 85 тисяч РРО/ПРРО

Станом на 01.06.2026 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходилось 84 942 одиниці касової техніки, з якої 12 413 – реєстраторів розрахункових операцій (РРО) і 72 529 – програмних РРО (ПРРО).

Звертаємо увагу, що суб’єкту господарювання, який при заповненні заяв про реєстрацію РРО/ПРРО за формою № 1-РРО (ідентифікатор форми J/F1311406) або за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605), заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (J/F1311305) в графі «Дані щодо господарської одиниці» зазначає відповідний «код КАТОТТГ» та отримує повідомлення, що такий код відсутній в довіднику, необхідно здійснити такі дії:

переконатись, що обрано значення саме населеного пункту (місто, село), а у разі поділу населеного пункту на райони, то його району;

перевірити щоб вказане значення «код КАТОТТГ» не було закрито шляхом приєднання до іншого населеного пункту або зміни підпорядкування іншій адміністративній одиниці;

переконатись, що в заяві обрано значення, яке надається користувачу саме з довідника, а не введено вручну.

Платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд сплатили до загального фонду держбюджету понад 2,1 млрд грн рентної плати

Протягом січня – травня 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 2,1 млрд гривень.

Звертаємо увагу, що у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати / нарахування, переплата / недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

За якою адресою надсилається (вручається) ППР про сплату суми транспортного податку фізичній особі – нерезиденту, яка має зареєстрований в Україні власний легковий автомобіль?

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення(ППР) про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) ППР про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

До якого контролюючого органу мають право звернутися фізичні особи (громадяни) для звірки даних щодо плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Яким чином фізична особа – громадянин України, яка проживає або перебуває за кордоном, може отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (Облікова картка за ф. № 1ДР) / заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (Заява за ф. № 5ДР):

▪ в паперовій формі:

- надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8). Контролюючий орган може надіслати картку платника податків до дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном;

- подати через представника до будь-якого контролюючого органу в Україні;

▪ в електронній формі:

засобами інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул».

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44504.

Чи мають право ФОПи – платники єдиного податку другої – третьої групи надавати посередницькі послуги з продажу автомобілів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Згідно п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Оскільки автомобілі є підакцизними товарами, то платники єдиного податку (першої – третьої груп) не мають права здійснювати продаж автомобілів та посередницькі послуги з їх продажу.

Безбар’єрність: онлайн-сервіси дають змогу отримувати необхідні послуги без відвідування податкової

ДПС продовжує впроваджувати принципи доступності, інклюзивності та комфорту під час надання послуг платникам.

Безбар’єрність – це не лише про фізичну доступність приміщень, а й про відкриту комунікацію, зрозумілі послуги та повагу до потреб кожного платника податків.

Сьогодні ключові напрями роботи податкової служби:

- удосконалення електронних сервісів для зручного отримання послуг;

- адаптація інформаційних матеріалів для людей з порушеннями зору та слуху;

- забезпечення комфортного доступу до Центрів обслуговування платників;

- підвищення рівня цифрової грамотності та консультаційної підтримки громадян.

Особлива увага приділяється розвитку дистанційних сервісів, які дають змогу отримувати необхідні послуги без відвідування установ. Це дозволяє економити час та робить взаємодію з податковою службою більш зручною і доступною.

Створюємо безбар’єрне податкове середовище, де кожен громадянин має рівні можливості і рівний доступ до послуг.

Як оподатковується військовим збором дохід, отриманий від ломбарду внаслідок реалізації заставленого майна платника за невиконання умов договору?

Водночас, підлягає оподаткуванню на загальних підставах сума кредиту, у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту в термін, встановлений договором.

При цьому доходом платника податку на доходи фізичних осіб є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до ст. 25 Закону України «Про заставу». У такому разі податковий агент – ломбард зобов’язаний із таких сум утримати та перерахувати військовий збір за ставкою 5 відсотків.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44513

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: як відобразити у Звіті про контрольовані операції код пов’язаності осіб за економічними критеріями, передбаченими абзацами дванадцятим та тринадцятим п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, інформує.

Відповідно до абзаців дванадцятого та тринадцятого п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» визначені нові критерії пов’язаності осіб для юридичних осіб, зокрема:

доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом.

Порядок складання Звіту про контрольовані операції, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Порядок № 8) встановлює коди ознак пов’язаності особи, які необхідно відображати у Звіті про контрольовані операції.

Діюча редакція додатку 2 до Порядку № 8 не виокремлює окремі коди для визнання пов’язаних осіб за економічними критеріями, зокрема передбаченими абзацами дванадцятим та тринадцятим п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Наразі Міністерством фінансів України розроблені та узгоджуються зміни до Порядку № 8, які, зокрема, передбачають доповнення кодами ознаки пов’язаності особи, з урахуванням нових критеріїв, встановлених п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

У зв’язку з цим, до затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, платникам податків при заповненні розділу Додатка «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Звіту про контрольовані операції для зазначення ознак пов’язаності, визначених абзацами дванадцятим – тринадцятим п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ необхідно зазначити код 517 – «Визнано пов’язаними особами самостійно». У такому випадку додаток «Інформація про пов’язаність осіб» до Звіту про контрольовані операції не подається.

У доповненні до Звіту про контрольовані операції платник податків може відобразити критерій пов’язаності через обсяг операцій з нерезидентом (враховуючи вимоги абзаців дванадцятого – тринадцятого п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та надати детальну інформацію щодо застосовного якісного критерію визнання операцій контрольованими.

Відповідні роз’яснення наведені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Діяльність / Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування / Трансфертне ціноутворення / Листи-роз’яснення / Відображення коду пов’язаності осіб у Звіті про контрольовані операції (https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/listi-rozyasnennya/80163.html).

Щодо подання Заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання

Відповідно до частини першої ст. 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), крім випадків, визначених Законом № 3817.

Форма заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру (далі – Заява), порядок її заповнення (далі – Порядок), форма витягу з Єдиного реєстру (далі – Витяг) та Коди і види товару (продукції) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159.

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку у п. 6 розд. II Заяви вказуються реєстраційні номери ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Реєстраційний номер ліцензії не зазначається:

виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (для виробництва яких використовується спирт етиловий, спиртовий дистилят), які вносять місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

суб’єктами господарювання, що використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, іншими суб’єктами господарювання, що отримують спирт етиловий для власного споживання (власних виробничо-технологічних потреб);

суб’єктами господарювання, що використовують алкогольні напої для виробництва харчових продуктів (крім виробництва алкогольних напоїв).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку у таблиці п. 2 розд. III Заяви вказуються відомості про товар (продукцію): у графах 1, 2 зазначаються відповідно код і вид товару (продукції), місце зберігання якого / якої вноситься до Єдиного реєстру, згідно з Кодами і видами товару (продукції), затвердженими Наказом № 159. Такі відомості відображаються лише за одним місцем зберігання та одним видом товару (продукції), що віднесені до кодів 14, 16 - 21, 23 - 27.

Згідно з частиною чотирнадцятою ст. 39 Закону № 3817 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання Заяви, зокрема, вносить відомості до Єдиного реєстру, та направляє заявнику Витяг.

Витяг містить інформацію, зокрема, щодо адреси місця зберігання, коду та виду товару (продукції), що буде зберігатись, реєстраційні номери ліцензій на відповідний вид діяльності.

Отже, для реєстрації місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за одним місцезнаходженням суб’єкт господарювання подає заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру окремо за кожним видом товару (продукції), що віднесені до кодів 14, 16 – 21, 23 – 27, затверджених Наказом № 159.

При цьому, у разі наявності у суб’єкта господарювання декількох ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі одним видом товару (продукції), такий суб’єкт господарювання подає одну Заяву, в якій зазначає, зокрема, код і вид товару (продукції), місце зберігання якого / якої вноситься до Єдиного реєстру та перелік ліцензій на право здійснення відповідного виду діяльності з таким товаром (продукцією).

Ввезення товарів у митному режимі реімпорту: оподаткування ПДВ

Згідно з п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 ч. другої ст. 78 Митного кодексу України (далі – МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Пунктом 3 ч. другої ст. 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

За яких умов адвокат повинен ставати на облік у контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ та п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5076).

Згідно з Законом № 5076, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:

прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).

Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.

Отже, обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області