СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-02-03 10:41 64 Нравится

Платники зможуть оперативно отримувати

відповіді на електронну адресу

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405093.html повідомила, що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – інформаційний сервіс, який надає можливість платникам податків мінімізувати витрати часу на отримання інформації і самостійно ознайомитись із:

► відповідями на запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, з якими платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;

► нормативно-правовими документами та останніми змінами в законодавстві;

► діючими ставками податків та зборів, податковим календарем;

► актуальними питаннями щодо отримання електронних довірчих послуг тощо.

ЗІР постійно вдосконалюється, орієнтуючись на інформаційні потреби платників податків.

Запрошуємо платників податків відвідати ЗІР або його мобільні додатки та скористатись новою функцією – «Зворотній зв’язок».

За допомогою форми «Зворотній зв’язок» ЗІР платники податків мають можливість оперативно отримати на електронні адреси від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС.

Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.

Мобільні додатки можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.

З детальною інформацією про використання ЗІР та його мобільних додатків можна ознайомитись у розділі «Інструкція».

За 2019 рік до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 317 запитів на публічну інформацію

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Протягом 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 317 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з 2018 роком кількість запитів зросла на 53 одиниці.

За наслідками розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 145, відмовлено з причини невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 167, надіслано за належністю – 5.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку publik436@sfs.gov.ua, запити на публічну інформацію, з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Оприлюднено новий порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 лютого 2020 року діятиме новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).

Постанову № 1165 оприлюднено на офіційному сайті Уряду (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadkiv-z-pita-a1165).

Порядком, зокрема, визначені:

- Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1);

- Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (додаток 2);

- Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3);

- форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4);

- Таблиця даних платника податку на додану вартість (додаток 5);

- форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 6);

- форма Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 7).

Також Постановою № 1165 затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Це надає платникам податків можливість адміністративного оскарження всіх рішень про відмову реєстрації податкової накладної, що сприятиме прискоренню врегулювання досудових спорів.

Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405220.html

Безготівкова форма розрахунків банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО). Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.

Відповідні норми встановлені п. 2 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Отже, фізичні особи – підприємці (ФОП) – «спрощенці», які надають послуги (юристи, консультанти, «айтішники» тощо), а також інші самозайняті особи, у тому числі і ті ФОП, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати РРО, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.

Якщо ж розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей Закону № 265. У цьому разі необхідно застосовувати РРО.

До уваги платників екологічного податку!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники екологічного податку визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екоподатку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки). Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).

З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку, встановленому законодавством.

Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597, із змінами (далі – Інструкція).

Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Порядок виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин енергетичними установками, у тому числі двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359 із змінам.

Якщо суб’єкт господарювання має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, то такому суб’єкту господарювання необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів в окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

Зразки заповнення

податкової декларації про майновий стан і доходи у прикладах

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2020 року розпочалася деклараційна кампанія 2020.

Порядок подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено Податковим кодексом України.

Зразки заповнення податкової декларації розміщені на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/zrazki-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/

Податківці розяснюватимуть роботодавцям важливість

офіційного працевлаштування найманих

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405454.html повідомила наступне.

Представники Держпраці спільно з податківцями відповідно до доручення Прем’єр-міністра України проводитимуть посилену роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування. Під час таких заходів роботодавцям розповідатимуть про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Заходи проводитимуться для підвищення відповідальності роботодавців під час виконання законодавства про працю та виявлення тих, які використовують неоформлену найману працю.

Суб’єкти господарювання після таких роз’яснювальних візитів матимуть змогу добровільно оформити всіх працівників відповідно до чинного законодавства.

Водночас звертаємо увагу, що після роз’яснювальних заходів працівниками контролюючих органів будуть проводитися перевірки зазначених суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю. У разі виявлення порушень роботодавцям доведеться сплатити значні суми штрафів, передбачені законодавством за такі порушення.

Нагадуємо, що офіційне працевлаштування – це захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Крім того, незадекларована праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.

Про особливості сплати ПДФО юридичною особою

за відокремлені підрозділи

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

«Відокремлені підрозділи» для розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вживаються у значенні, визначеному ГКУ (п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відокремлені підрозділи визначаються з урахуванням норм ст. 64 ГКУ незалежно від того, включені/не включені такі підрозділи юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету також здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юридична особа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Оподаткування доходу, отриманого

від надання в оренду земельного паю

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків.

Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається не пізніше 01 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір.

Перехід «єдинника» за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування: реєстрація платником ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) у випадках, визначених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Про розмір єдиного внеску у разі нарахування роботодавцем

фізособі доходу за цивільно-правовими договорами

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разi, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Враховуючи вищевикладене, у разі отримання фізичною особою винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами від свого роботодавця, роботодавець нараховує єдиний внесок на суму винагороди (доходу) такої фізичної особи у розмірі 22 відсотки.

Приймаєте працівника на роботу – не забудьте повідомити податкову!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна гарантія майбутнього кожного працюючого.

Нормами Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.

Нагадуємо, що Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Увага! Розпочалась деклараційна кампанія 2020!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що деклараційна кампанія 2020 розпочалась і триватиме до 01 травня.

Управлінням комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виготовлено ролик, який акцентує увагу платників на особливостях декларування доходів, отриманих у 2019 році, та зокрема – на декларуванні доходів від надання в оренду житла.

Ролик розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»:

► у розділі «Новини» за посиланням

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/405597.html;

у розділі «Медіа-центр» («Відеогалерея» – «Презентаційні та інші матеріали») за посиланням

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/;

у банері «Деклараційна кампанія 2020» («Інформаційні повідомлення») за посиланням

https://dp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/informatsiyni- povidomlennya/405597.html.

Зазначений інформаційний матеріал також розміщено:

► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=JapFBMYJIUs.

У 2019 році зменшилась кількість перевірок бізнесу Дніпропетровщини

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За 2019 рік підрозділами податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено всього 2123 перевірки, що на 153 перевірки менше, ніж за 2018 рік.

При зменшенні загальної кількості перевірок, донараховано 2 447,4 млн грн, що на 300,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Також, одними з напрямків контрольно-перевірочної роботи є викриття схем та порушень податкового законодавства. Так, у грудні 2019 року податківцями завершена перевірка суб’єкта господарювання, основний вид діяльності якого є будівництво. В ході перевірки встановлені порушення податкового законодавства, ведення бухгалтерського обліку, які призвели до завищення витрат та не нарахування податку на додану вартість.

За результатами перевірки підприємством сплачено понад 1 млн гривень.

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що вимоги стосовно заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

  • у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» Сплата суми єдиного внеску);

- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (далі – код за ЄДРПОУ);

- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

- у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

● зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

● зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

● під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини 6 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДПС та його код за ЄДРПОУ.

Новації 2020 року для платників ПДВ!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У зв’язку із набранням чинності Законом України від 05 грудня 2019 року № 344-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 344) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.

Законом № 344 внесені зміни до п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ

До 01.01.2025 продовжено дію нульової ставки ПДВ для операцій з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (п. 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При цьому у порівнянні з попередньою редакцією п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у тексті зазначеного пункту ПКУ слова «інвалід», «дитина-інвалід», «громадські організації інвалідів» в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «громадські об’єднання осіб з інвалідністю» у відповідному відмінку і числі.

В абзаці третьому п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ приведено у відповідність найменування Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» до чинного – «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Таким чином, підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю до 01.01.2025 подовжили право на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких згідно зі ст. 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Про удосконалення оподаткування ПДВ операцій фінансового лізингу

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

У зв’язку із набранням чинності Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.

Законом № 425 внесені зміни до п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ

До 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням (п. 46 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом № 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюється платником податку – боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку – поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем).

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ із змінами та доповненнями.

Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» із змінами та доповненнями.

Термін «майновий поручитель» визначено у Законі України від 05 червня 2003 року № 898-ІУ «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898).

Майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника (стаття 1 Закону № 898).

Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

Законом № 425 внесені зміни до п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ

Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ у частині визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.

Так, згідно з новою редакцією п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.

Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 розділу V ПКУ.

При цьому, до внесення вказаних змін, норми п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв’язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.

Податкова служба Дніпропетровщини:

зручні послуги та сервіси для платників

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Основні завдання та напрямки роботи центрів обслуговування платників» за участі начальника відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксани Науменко.

Для формування вектору добровільної сплати податків зараз є актуальною орієнтація органів податкової служби на сервісні функції з обслуговування платників. З цією метою працюють Центри обслуговування платників.

Як зазначила Оксана Науменко, в органах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області створено та працюють 37 Центрів обслуговування платників (далі – ЦОП). Адміністративні послуги надаються у 38 державних податкових інспекціях. Діяльність ЦОПів у Дніпропетровській області забезпечує 262 працівники структурних підрозділів ДПІ, задіяних у роботі ЦОП.

Вони обслуговують понад 251 тис. платників податків Дніпропетровської області, з них 109 тис. юридичних осіб та 142 тис. фізичних осіб. Також в ЦОПах обслуговуються близько 2 млн фізичних осіб – громадян України, які зареєстровані на території Дніпропетровської області. Послуги надаються і громадянам іноземних держав.

Надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг, впровадження прогресивних методів і форм обслуговування та створення сприятливих умов для платників податків є пріоритетними завданнями у діяльності державних податкових інспекцій. У Центрах обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області платники податків мають можливість отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

«Центрами обслуговування платників надається 31 адміністративна послуга. За 2019 рік Центрами обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області опрацьовано понад 211,0 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В середньому щомісяця ЦОП Дніпропетровської області надається майже 16 437 адміністративних та інших послуг. Значну кількість було надано наступних послуг: видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – 12,3 тис., видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 24,5 тис. та інші», – зауважила Оксана Науменко.

Слід відмітити, що ключова функція податкової служби – це зробити процес роботи з платниками податків максимально автоматизованим.

Для забезпечення зручності платників податків, податковою службою розроблено з використанням сучасних Web-технологій та введено в дію електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (cabinet.tax.gov.ua).

Платники мають отримувати всі послуги в режимі онлайн, через Електронний кабінет. Перевагами його використання є загальнодоступність, значна економія часу та можливість отримувати необхідну інформацію у будь-який час. Платники податків можуть отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, скориставшись електронними сервісами ДПС.

ДПС України розширює можливості електронних сервісів та продовжує робити їх ще доступнішими для користувачів.

До уваги власників легкових автомобілів!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України повідомила, що у 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA .

Зазначений перелік містить такі дані: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Фізичні особи – платники транспортного податку (далі – податок) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

● об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

● розміру ставки податку;

● нарахованої суми податку (п.п.267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п. 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання (п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, повідомляємо:

► податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

► нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

► у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п.267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Детальніше з інформацією щодо сплати транспортного податку у 2020 році платники можуть ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/405577.html

Нова декларація з ПДВ з 24.01.2020 в електронному форматі

Соборне управління ГУ Головне управліня ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.3.0 станом на 24.01.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 24.01.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.3.0) станом на 24.01.2020:

Додано нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 додано нові версії документів:

F0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість (ФО);

F0200421 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;

F0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

F0200521 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

F0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;

F0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

F0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»;

F0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;

F0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;

F0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;

F0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

F0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

J0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість;

J0200521 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;

J0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

J0200621 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

J0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;

J0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

J0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»;

J0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;

J0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;

J0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;

J0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України:

J0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

F0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II));

F0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III));

J0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II));

J0215621 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування. (Додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III));

J0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)).

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:

S0403511 – Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції № 1П-НПП (річна) (наказ Держстату від 31.05.2019 № 182);

S0700552 – Звіт про вартість природного газу, який постачається споживачам. № 1-газ (піврічна) (наказ Держстату від 02.07.2019 № 230);

S0700612 – Звіт про вартість електроенергії, яка постачається споживачам. № 1-електроенергія (піврічна) (наказ Держстату від 02.07.2019 № 230);

S1001501 – № 2-ОЗ ІНВ (річна) «Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції» (наказ Держстату від 10.06.2019 № 205);

S1300201 – № 1-ЕД Звіт про використання інструментів електронної демократії органами держаної влади та місцевого самоврядування (наказ Держстату від 22.07.2019 № 254).

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

F1401802 «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді» – внесено зміни в тексті посилання.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

З 2020 року податкова декларація про майновий стан і доходи

подається за новою формою

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що триває деклараційна кампанія 2020.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» оновлено форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкцію про її заповнення. І з 01 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою.

В оновленій Декларації є деякі особливості, а саме:

● у Декларації рядок 8 «Категорія платника» доповнено новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

● у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» Декларації окремо виділено доходи:

«Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно – правового характеру»;

«дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Крім того, у Декларації передбачено три додатки до неї:

● Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1);

● Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою (додаток Ф2);

● Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку (додаток ФЗ).

Також з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку з цим у новій формі Декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО.

Так, для реалізації зазначеної норми у формі Декларації передбачено окремі рядки:

«10.4.1» для відображення вищенаведених доходів;

«17» для відображення ПДФО (військового збору) з таких доходів.

Податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються у Декларації. Сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Про базу нарахування єдиного внеску для осіб,

які провадять незалежну професійну діяльність

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, а саме: об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності, форму та порядок заповнення якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», на підставі якої здійснюється заповнення Декларації та звіту з єдиного внеску.

Новації застосування РРО 2020 року: режим офлайн

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» внесено зміни, зокрема до ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до внесених змін на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – програмний РРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42¹ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.

Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації реєстратора розрахункових операцій. У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Норми набирають чинності з 19.04.2020.

Обов’язок подання декларації про майновий стан і доходи у разі отримання щомісячного грошового утримання від фізичної особи

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що статтею 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п. 1 ст. 749 ЦКУ).

З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (п.п. 164.1.1 та п.п. 164.1.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Право ФОП включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) у ФОП платника єдиного податку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує фізичну особу – підприємця в придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку.

Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.

Дії ФОП - платника єдиного податку у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Нарахування транспортного податку, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб не співпадає з місяцем в якому його зареєстровано

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

При оформленні правочину про набуття права власності необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Отже за транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт – проведено реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, у разі, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок повинен з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Категорії платників, на яких не поширюється дія нових Законів України щодо застосування РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує про впровадження нових правил застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) передбачені Законами України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Звертаємо увагу, що дія нових законів не поширюється на мікробізнес.

Так, нові правила застосування РРО не відносяться до:

  • платників єдиного податку І групи (річний дохід до 300 тис. грн);
  • фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі, продукти власного підсобного господарства.

Кількість суб’єктів господарювання, на яких буде поширений обов’язок по застосуванню РРО, виходячи зі специфіки їх діяльності за підрахунками Державної податкової служби України (виходячи із задекларованих видів основної діяльності) може складати 40 – 50 відсотків від загальної кількості, тобто 450 – 560 тис. осіб.

Деклараційна кампанія 2020: що треба знати платникам

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Стартувала деклараційна кампанія 2020. Результати проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році».

У пресконференції прийняли участь: начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська та начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

З 01 січня 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року, і триватиме вона до 01 травня поточного року.

За словами Вікторії Каліногорської, за підсумками деклараційної кампанії 2019 громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 46,4 тисяч податкової декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2018 рік. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2018 рік – 4 млрд 862,2 млн грн, що на 1 млрд 540,4 млн грн більше ніж за 2017 рік.

При цьому, до сплати в бюджет нараховано 106,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 14,7 млн грн військового збору, що відповідно на 4,8 млн грн та на 0,83 млн грн більше ніж у 2018 році.

Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 310 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 2 млрд 750,5 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,2 млн грн, сума військового збору до сплати – 4,14 млн гривень.

Разом з тим, 9 583 мешканці Дніпропетровщини надали Декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, склала 19,2 млн гривень.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів. До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;

- іноземного доходу;

- в інших випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Крім обов’язкового подання Декларації громадяни, в окремих випадках, можуть подати Декларацію і реалізувати своє право на податкову знижку.

Податкова знижка дає можливість повернути з бюджету надміру сплачений податок, якщо у громадян в минулому році були витрати, зокрема такі як:

- оплата за навчання в середніх, вищих та професійно-технічних вітчизняних навчальних закладах;

- оплата процентів за іпотечним кредитом;

- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;

- страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;

- витрати внутрішньо переміщеної особи на орендну плату за договором оренди житла за умови, що така особа та члени її сім’ї першого ступеня споріднення не мають у власності нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України, та не отримують бюджетних виплат для покриття витрат на проживання;

- витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної та позашкільної освіти.

Слід звернути увагу, що всі витрати повинні бути обов’язково підтверджені документально.

Декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі (електронний сервіс в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової Декларації).

«Громадяни, які відповідно до податкового законодавства мають обов’язок щодо подання Декларації, подають її до 1 травня 2020 року.

До речі, громадяни, які бажають реалізувати своє право на отримання податкової знижки за 2019 рік, можуть подати Декларацію протягом всього 2020 року. Податковою знижкою можуть скористатися лише громадяни, які отримують офіційну заробітну плату», – прокоментувала Вікторія Каліногорська.

У ході проведення пресконференції начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова звернула увагу присутніх, що одним з важливих напрямків деклараційної кампанії завжди є інформаційно-роз’яснювальна робота. Мета такої роботи, насамперед, це створення сприятливих умов для виконання громадянами обов’язку перед державою та суспільством, інформування громадськості з питань подання податкової декларації про майновий стан і доходи; забезпечення якісного проведення деклараційної кампанії.

Офіційним інформаційним майданчиком практично з усіх питань деклараційної кампанії 2020 року залишається субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» (http://dp.tax.gov.ua/).

Для зручності декларантів на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» створено спеціальний банер «Деклараційна кампанія 2020», в якому, крім нормативних та інформаційних матеріалів, розміщено зразок Декларації та приклади її заповнення.

«Звертаю Вашу увагу, що з 01 січня 2020 року застосовується нова форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року № 177. Додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках. Громадяни мають можливість отримати бланк Декларації з відповідними додатками до неї, зокрема: у приватній частині Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua/login) у разі її надання в електронному вигляді», – наголосила Манушак Осипова.

Також вона зауважила, що надання Декларації в електронній формі – це зручно, економно у часі, безкоштовно, цілодобово та забезпечує запобігання наявності помилок при заповненні Декларації.

Для подання Декларації в електронній формі громадянам пропонується сервіс Державної податкової служби України «Електронний кабінет».

Скористатись приватною частиною Електронного кабінету зможуть особи, які мають кваліфікований електронний підпис (КЕП).

КЕП, зокрема можна отримати безкоштовно у будь-якому пункті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (КНЕДП ІДД ДПС) або у банківських установах і організаціях.

Наприкінці заходу Вікторія Каліногорська та Манушак Осипова надали відповіді на питання представників засобів масової інформації, а також звернулися до громадян Дніпропетровщини та запросили їх не зволікати і сумлінно виконати свій громадянський обов’язок – своєчасно подати Декларацію!

Тож, з метою виконання свого конституційного обов’язку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області запрошує громадян задекларувати до 1 травня поточного року отримані доходи, самостійно нарахувати податкові зобов’язання та сплатити до 1 серпня податок на доходи фізичних осіб і військовий збір!

Набрали чинності зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації

юридичних осіб, ФОП та громадських формувань

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 24.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 72/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2020 за № 28/34311 (далі – Наказ № 72/5).

Наказом № 72/5 внесено зміни до:

► наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.08.2018 № 2824/5) щодо змін до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та громадських формувань;

► наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 № 3359/5 «Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2016 за № 1528/29658;

► Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2012 № 448/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.03.2012 за № 449/20762;

► Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330;

► Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.03.2016 за № 427/28557 (зі змінами);

► Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.06.2016 № 839/28969.

Наказ № 72/5 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 24.01.2020 № 6.

Внесено зміни до положення про виготовлення,

зберігання, продаж марок акцизного податку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 31.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1144 «Про внесення зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі – Постанова № 1144).

Постановою № 1144 внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, доповнивши його пунктом 32, відповідно до якого реєстр виданих марок розміщується на офіційному вебпорталі ДПС. У реєстрі зазначаються всі реквізити марки, а також найменування покупців марок, місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв, та рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів.

Постанову № 1144 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 31.12.2019 № 251.

Особливості перерахування коштів з власного поточного рахунка

на електронний рахунок у СЕА ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (із змінами), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ):

● у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

● у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

● у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

● у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у СЕА ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами (далі – Постанова № 22).

Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

При перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу у довільній формі.

Важливі зміни для платників акцизного податку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391).

Зміни, внесені Законом № 391, передбачають:

• доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами;

• уточнення можливості складання зведеної акцизної накладної;

• наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання;

• розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну;

• визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася;

• подання одноразово, до 20.01.2020 включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01.07.2019 не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 зареєстровані платниками такого податку;

• встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями;

• подовження строку до 15 календарних днів для подання довідки за формою 2 промисловими споживачами;

• надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій).

Крім того, відтерміновується до 01 квітня 2020 року застосування штрафів:

► за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;

► за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

Також Законом № 391 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких визначено:

● що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

● передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини 41 ст. 15 Закону № 481 (на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним);

● визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують;

● відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Детінізація зайнятості населення –

одне із пріоритетних завдань органів ДПС

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі приділяється особлива увага легалізації зайнятості населення.

На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 № 2313/0/1-20 та з метою підвищення свідомості роботодавців під час виконання ними норм законодавства про працю наприкінці січня 2020 року податківцями Дніпропетровської області спільно з представниками держпраці, інспекцій з питань праці та органами місцевої влади проведена широкомасштабна роз’яснювальна робота, направлена на інформування роботодавців про переваги офіційного оформлення найманої праці.

Так, начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Вікторія Каліногорська і фахівці ГУ ДПС спільно з представниками інспекції з питань праці та зайнятості населення ДМР і Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 30.01.2020 відвідали наймасштабніший центральний ринок м. Дніпра «Озерку», де суб’єктам господарювання та громадянам роз’яснювали положення законодавства про працю у частині легального оформлення найманих осіб.

Вікторія Каліногорська нагадала, що Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП), зокрема визначено: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) про прийняття працівника на роботу.

На виконання КЗпП прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу».

Зазначеною постановою встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Отже, обов’язок кожного роботодавця до початку роботи працівника своєчасно подати таке повідомлення до органу ДПС.

Крім того, фахівці Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС спільно з представниками ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, Новомосковської міської ради та Новомосковського міськрайонного центру зайнятості 29.01.2020 провели посилену роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування, тобто у місцях найбільшого зосередження торгівельних павільйонів – торгівельних центрах м. Новомосковська.

Під час заходу роботодавцям розповідали про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин, що гарантує захист соціальних інтересів громадян, права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Незадекларована праця знижує доходи бюджетів, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.

Також фахівці Західно-Донбаського управління ГУ ДПС спільно з представниками ГУ Держпраці у Дніпропетровській області в одному із торгівельних центрів м. Павлограда провели інформаційно-роз’яснювальну акцію з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, послуг та організації харчування щодо необхідності офіційного оформлення найманих осіб. Під час заходу роботодавців проінформували про наслідки неофіційного працевлаштування та виплати заробітної плати у «конвертах». Держслужбовці роздавали листівки, відповідали на запитання, роз’яснювали переваги легального працевлаштування.

Працівники Кам’янського управління ГУ ДПС спільно з працівниками відділу праці та соціально-трудових відносин Кам’янської міської ради, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Кам’янського міського центру зайнятості провели інформаційно-роз’яснювальну кампанію про необхідність і переваги законного працевлаштування серед суб’єктів господарювання Баглійського ринку м. Кам’янського. Представники зазначених управлінь та служб шляхом відвідування місць торгівлі роз’яснювали роботодавцям та працюючим про важливість офіційного оформлення трудових відносин, своєчасної виплати заробітної плати та перерахування відповідних податків до бюджетів у повному обсязі.

Податківці Криворізького південного управління ГУ ДПС також 28.01.2020 прийняли участь у спільному рейді з представниками органів місцевого самоврядування, Пенсійного фонду та управлінням Держпраці щодо роз’яснення роботодавцям сфери торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування негативних наслідків допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Суб’єктів господарювання інформували, зокрема про наслідки порушень чинного законодавства.

Так, фахівці Криворізького південного управління ГУ ДПС акцентували увагу на відповідальності, зокрема, за порушення законодавства про працю у частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Крім того, представники Криворізького південного управління ГУ ДПС 29.01.2020 прийняли участь у засіданні Криворізького міськвиконкому, де були присутні представники органів місцевого самоврядування, яким делеговані повноваження у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення і які наділені правом на здійснення перевірок суб’єктів господарювання та накладення штрафів за порушення законодавства про працю. У ході заходу обговорювались шляхи щодо ефективної реалізації рішень Уряду, спрямованих на запобігання «тіньової» зайнятості у сфері торгівлі товарами, послугами, тимчасового розміщування та організації харчування.

Фахівцями Криворізького північного управління ГУ ДПС разом з органами місцевого самоврядування проведено інформаційні заходи з працівниками та роботодавцями, які здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі.

Роботодавців ознайомили із вимогами чинного законодавства у частині належного оформлення трудових відносин, недопущення до роботи працівників без укладання трудових договорів та обов’язкове повідомлення податкової служби про прийняття працівника.

У Нікопольському управлінні ГУ ДПС пройшли особисті зустрічі та засідання «круглого столу» під головуванням заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Володимиром Малиновським з питань легалізації найманої праці.

Основна мета зустрічей – інформування працівників та роботодавців щодо питань, пов’язаних з необхідністю легалізації найманої праці та заробітної плати.

Крім того, у приміщенні Нікопольського міськрайонного центру зайнятості відбувся семінар для роботодавців на тему «Неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин». У заході прийняли участь представники Нікопольського міськрайонного центру зайнятості, пенсійного фонду, відділу держпраці та Нікопольського управління ГУ ДПС.

У ході заходу проводилась бесіда держслужбовців з представниками юридичних осіб та фізичними особами – підприємцями про переваги офіційного оформлення трудових відносин.

Особливу увагу на семінарі приділено питанню дотримання роботодавцями законодавства при працевлаштуванні найманих працівників, нарахуванню та сплаті єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Отже, спілкування з роботодавцями та найманими працівниками ще раз підтвердило необхідність проведення роз’яснювальної роботи стосовно детінізації зайнятості населення, зокрема у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування.

Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що згода отримувати «тіньову» зарплату позбавляє їх соціального захисту. Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

А роботодавцям варто пам’ятати, що ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову та адміністративну відповідальність.

Слід звернути увагу, що після роз’яснювальних заходів працівниками контролюючих органів будуть проводитися перевірки суб’єктів господарювання стосовно дотримання законодавства про працю. У разі виявлення порушень роботодавцям доведеться сплатити значні суми штрафів, передбачені законодавством за такі порушення.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Вы планируете голосовать на местных выборах 25 октября?

Реклама
Реклама