СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2019-10-15 11:30 34 Нравится

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються

та які є найбільш актуальними для платників податків

I. Реєстрація та облік

1. Чи можна за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків?

За допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет» отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можливо.

Слід звернути увагу користувачів, що довідка отримується тільки за наявності електронного ключа, згенерованого, як для фізичної особи. Окрім того, відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді можна отримати за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Запровадження новітніх РРО буде максимально комфортним для бізнесу

У Державній податковій службі України днями відбулася зустріч Голови ДПС Сергія Верланова з представниками ділових кіл та експертами на тему «Зменшуємо ймовірні ризики запровадження новітніх РРО».

«Впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створює додаткового тиску на бізнес. Спрощена система оподаткування жодним чином не змінилася. Відповідно до ухвалених законопроектів 1053-1 та 1073 фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, після набуття чинності законодавчих змін, проходитиме на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО», – заявив С. Верланов.

Під дію законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина представників малого бізнесу.

Тих, хто має використовувати реєстратори розрахункових операцій, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати: суб’єкти господарювання можуть безкоштовно користуватися новітніми програмними РРО.

«За наступні 6 місяців ми плануємо прийняти нормативну базу і провести всі необхідні тестування для того, щоб зробити перехідний період для бізнесу комфортним. Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес», – розповів очільник ДПС.

Нові закони мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки. А це створить передумови для пришвидшення економічного зростання.

В ході зустрічі представники бізнесу, бізнес-асоціацій та експерти активно дискутували, опрацьовували питання імплементації норм нових законів щодо запровадження РРО. Представники бізнес-середовища висловили готовність надати конкретні рекомендації та пропозиції в рамках постійного діалогу з ДПС.

В свою чергу Голова Державної податкової служби зазначив, що дискусія щодо запровадження РРО триватиме, Державна податкова служба відкрита до співпраці з бізнесом.

Робота по погашенню заборгованості з єдиного внеску на Дніпропетровщині

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у Дніпропетровській області проводиться системна робота у напрямку зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Це і спільні наради з органами Державної виконавчої служби України, зустрічі з підприємствами – боржниками з питань своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску, роз’яснювальна робота тощо.

За наявності заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не здійснив сплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив орган ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.

Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:

► звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);

► звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.

Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання. Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.

Також поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. В цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств, розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.

При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано в строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір в розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.

Сьогодні на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі документи на загальну суму майже 400 млн гривень.

В результаті вжитих заходів в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску з початку року надійшло понад 100 млн грн, у тому числі надходження від органів державної виконавчої служби з початку року склали 18 млн гривень.

З 01 жовтня 2019 року – нові довідники податкових пільг

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України станом на 01.10.2019 оприлюднила:

► Довідник податкових пільг № 94/1, що є втратами доходів бюджету;

► Довідник інших податкових пільг № 94/2.

У зазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Крім того, позначено початок і кінець дії пільг.

Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Трудові відносини: затверджено Порядок здійснення державного контролю

за додержанням законодавства про працю

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційне оформлення трудових відносин – це соціальні гарантії кожного працюючого і відсутність штрафних санкцій для кожного сумлінного роботодавця.

Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823) затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю визначає основні завдання та процедуру здійснення Державної служби України з питань праці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Постановою № 823 також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із змінами.

Зокрема, відповідно до внесених змін, штрафи за порушення законодавства про працю накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Постанова № 823 набула чинності 30.08.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 30.08.2019 № 165).

Оподаткування успадкованих нерезидентом від резидента грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), в тому числі отримання спадщини.

Норми визначені п. 163.2 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою ПДФО оподатковуються грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Водночас, порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для нерезидентів).

Так, оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО – нерезидентом в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, відповідно до якого для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом застосовується ставка, визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Отже, до вартості будь-яких об’єктів спадщини (у т.ч. грошових заощаджень, поміщених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР), які успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відсотків, передбачена п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Електронний кабінет надає можливість подати повідомлення

про об’єкти оподаткування в електронному вигляді

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.

Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються

та які є найбільш актуальними для платників податків

II. Адміністрування податків, зборів, платежів

1. На початку липня 2018 року платник податку зареєстрував податкову накладну (ПН) з помилковим індивідуальним податковим номером покупця. У липні 2019 року покупець виявив помилку і вимагає її виправлення.

Чи можливо виправити цю помилку без застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації ПН?

Якщо таку помилку виявлено та виправлено після настання граничного терміну реєстрації, встановленого п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то до продавця згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 % до 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.

ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування (крім тих, що встановлені безпосередньо п. 120.1 ст. 120 та пунктами 35, 42 та 44 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

2. Ким може бути підписане звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)?

Звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) може бути підписане: нерезидентом – у разі її надсилання безпосередньо; особою, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або її представником, повноваження якого підтверджені довіреністю; уповноваженою особою (представником) нерезидента, яка підтверджує свої повноваження довіреністю від такого нерезидента.

Засвідчена іноземним нотаріусом довіреність визнається дійсною в Україні в разі її легалізації (консульської легалізації або засвідчення штампом апостиль), якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

3. Який розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) застосовується при нарахуванні заробітної плати (доходу) за минулі періоди?

Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

4. Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю фізичною особою (громадянином)?

Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу

5. Яка відповідальність передбачена для податкового агента?

Нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.

З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення у ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень. При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.

6. Як оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і єдиним внеском на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) винагороду за цивільно-правовим договором?

Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди (ставка податку на доходи фізичних осіб – 18%).

Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 %.

Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22 %.

Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактично нараховану винагороду.

Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди. Якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

7. Підприємець змінив адміністративний район.

Що необхідно знати про порядок надання звітності?

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу України).

До закінчення року платник податків обліковується у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податковий розрахунок за формою № 1-ДФ) здійснюється до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.

Якщо страхувальник, зокрема, фізична особа – підприємець, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

Зазначена норма передбачена п. 7.3 розділу VII та п. 10.13 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу МФУ від 22.04.2014 № 462) із змінами; п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу МФУ від 15.05.2018 № 511).

8. Чи сплачується акцизний податок з реалізації суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Отже, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації суб’єкта господарювання алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У планах ДПС – скоротити кількість перевірок

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Голова ДПС Сергій Верланов провів робочу зустріч з литовсько-латвійською делегацією на чолі з Головою Державної податкової інспекції при Міністерстві фінансів Литовської Республіки Едітою Янусієне та Головою Служби державних доходів Латвійської республіки Євою Яунземе.

Під час зустрічі очільник ДПС розповів іноземним колегам про становлення оновленої податкової служби, її основні завдання та пріоритети.

«Нова податкова вже працює. Нарешті служба демілітаризована. Це дозволяє нам будувати відносини з платниками податків на засадах партнерства. Наше головне завдання – забезпечити добровільну сплату податків. А для цього маємо розвивати сервіси, щоб спілкування з податковими органами було максимально комфортним, щоб, власне, платник забув дорогу до податкової», – наголосив Сергій Верланов.

За його словами, буде перезавантажено і систему аудиту: кількість перевірок суттєво скоротиться, перевірятимуться лише ризикові платники. При визначенні ризиків застосовуватиметься інтелектуальний підхід. Планується, що нові зміни дозволять збільшити відсоток сплати за результатами перевірки до 40 %.

«Ми повинні змінити підходи і до судового оскарження – йти в суд маємо із залізними аргументами. Тоді зможемо виконати наше завдання – щонайменше 70 % рішень по справам за участю податкової мають бути на нашу користь. Висока якість роботи податкових юристів при зменшенні кількості податкових перевірок – це те, до чого ми зараз йдемо», – підкреслив Сергій Верланов.

Представники литовсько-латвійської делегації також відзначили важливість скорочення кількості податкових перевірок. Це дозволяє акцентувати увагу виключно на тих платниках, які мають ризики несплати коштів до бюджету. Саме за таким принципом і працюють в податкових органах Литви та Латвії. Такий вибір пріоритету є важливим сигналом готовності податківців до підвищення якості своєї роботи.

Так, зокрема, зазначалося, що сумлінний платник податків має отримати всі умови для своєї діяльності та не зазнавати жодних перешкод з боку контролюючих органів. Натомість нечесні суб’єкти господарювання, діяльність яких завдає шкоди і бюджету, мають потрапити в зону особливої уваги.

Сергій Верланов також поінформував гостей про ухвалені законопроекти, які спрощують ведення бізнесу. Зокрема, з 1 січня 2020 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків, впроваджується єдина звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з 16 звітів буде лише 4 щоквартальних).

Очікують на підписання Президентом і законопроекти щодо впровадження новітніх РРО, який надасть можливість впровадження альтернативи класичним реєстраторам розрахункових операцій.

«У нас сьогодні важливий та водночас непростий період. Ми завершуємо формування податкової служби, незабаром будуть оголошені конкурси на посади керівників територіальних органів. При цьому ми отримуємо нові законодавчі ініціативи, закони, які готові імплементувати, працюємо над діджиталізацією, спілкуємося з бізнесом та громадськістю для того, щоб ставати кращими, та виконуємо свої завдання з наповнення бюджету. І це лише півтора місяці повноцінної роботи податкової служби. Ми маємо потенціал і готові до подальших викликів та завдань», – наголосив Сергій Верланов.

Про нарахування та сплату єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є одночасно найманими працівниками

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

У розумінні Закону № 2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками.

Деякі особливості оподаткування ПДВ операцій з передачі замовником давальницької сировини виконавцю на її переробку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Водночас, виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою (20 %). При цьому, замовник за такою операцією має право включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, за умови, що у подальшому такі товари будуть використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях у межах його господарської діяльності.

Новоутворені сільгосптоваровиробники – юридичні особи

можуть бути платниками єдиного податку 4 групи з наступного року

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Обсяги відходів, за які у попередньому кварталі сплачено екоподаток і які

не передано на утилізацію спецпідприємству, у декларації не відображаються

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Норми встановлені п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (п. 249.1 ст. 249 ПКУ).

Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами .

До декларації додається, зокрема Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).

Отже, якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді. Тобто, у колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року не потрібно зазначати обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються

та які є найбільш актуальними для платників податків

III. Подання звітності

1. Якщо до декларації з ПДВ за минулий звітний період не включено розрахунок коригування податкового зобовязання, то чи можна його включити у декларацію поточного звітного періоду або потрібно робити уточнення до минулої декларації?

Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України визначено: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Якщо у цьому випадку йдеться про розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податкові декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

Якщо ж розрахунок коригування складено у зв’язку із збільшенням суми компенсації вартості товарів/послуг, то постачальник зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.

2. За яких умов у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій?

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, тобто особи (у тому числі юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), які реалізують пальне або спирт етиловий, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹ ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

3. Як уточнити показники декларації акцизного податку суб’єктом роздрібної торгівлі?

Форму декларації акцизного податку та Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14). Відповідно до абзацу другого п. 2 розділу І Порядку № 14 платник акцизного податку, який згідно з п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі і який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до декларації акцизного податку (далі – Декларація).

Декларація складається платником акцизного податку у порядку, встановленому ст. 48 ПКУ. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розділу ІІ Порядку № 14).

Пунктом 16 розділу ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник акцизного податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (Додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % такої суми до подання уточнюючої Декларації.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів

на суму майже 4,5 млрд гривень

За підсумками кампанії декларування громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 44 035 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 606 декларацій менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Загальна сума задекларованого доходу становить 4 млрд 472,3 млн грн, що на 1 млрд 429,7 млн грн більше, ніж у минулому році.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 103,2 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,25 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,97 млн грн, що на 0,8 млн грн більше, ніж у 2018 році.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 630,6 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн., військового збору – 4,0 млн гривень.

Звертаємо увагу, що до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 667 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 15,7 млн гривень. На цей час повернуто 14,08 млн гривень.

Юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачує податок у разі надання в оренду земельних ділянок

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території.

Норми визначені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).

Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Водночас, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про надання пільг зі сплати земельного податку бюджетним установам, то у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) не сплачується.

Звільнення фізичної особи за переводом: визначення податкового агента при виплаті компенсації, що перераховується на підприємство, на яке особа переводиться

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника ПДФО і є базою оподаткування ПДФО (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У разі переведення на роботу на інше підприємство сума грошової компенсації за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Обов’язок зі сплати ПДФО покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації і відповідно нарахування та утримання до бюджету і соціальних фондів.

Моментом виплати такого доходу є дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що є новим місцем роботи працівника. Тобто, роботодавець має виконати всі функції податкового агента.

Так як суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення).

Оскільки суму грошової компенсації було обкладено ПДФО роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у ф. № 1ДФ .

За неповідомлення банками контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків передбачена відповідальність

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

У разі відкриття або закриття рахунка платника податків – банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному п. 69.2 ст. 69 ПКУ, лише у разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.

У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов’язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені п. 69.2 ст. 69 ПКУ.

Норми встановлені п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 118.1 ст. 118 ПКУ визначено, що неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Платникам акцизного податку про застосування акцизної марки

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, що марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Норми встановлені п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів – це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (п.п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 226.7 ст. 226 ПКУ передбачено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані:

► алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

► алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

► вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

► алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Cпівпадання дати розливу алкогольної продукції для вироблених в Україні алкогольних напоїв та для алкогольних напоїв іноземного виробництва з датою випуску акцизної марки діючими нормами ПКУ чи іншими нормативно-правовими актами не передбачено. Для алкогольних напоїв іноземного виробництва сума акцизного податку, що зазначена на акцизній марці, повинна відповідати розміру ставки акцизного податку, що діяла на момент виробництва марки.

Питання розвитку банківської системи України – тема засідання круглого столу, проведеного в Університеті митної справи та фінансів

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 10.10.2019 у приміщенні Університету митної справи та фінансів м. Дніпра проведено засідання «круглого столу», присвяченого актуальним питанням розвитку банківської системи України.

У засіданні «круглого столу» прийняла участь фахівець управління комунікацій ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

На заході розглядались питання щодо впливу достатності капіталу на фінансову стійкість банків, фінансової грамотності населення тощо.

Слід зазначити, що сукупність усіх банківських установ, які функціонують у нашій країні, перебувають у тісному взаємозв’язку між собою, утворюють банківську систему – специфічну економічну й організаційно-правову структуру, яка забезпечує функціонування грошового ринку та економіки загалом.

Стабільна банківська система, що динамічно розвивається, – неодмінна передумова стійкого економічного зростання країни.

При цьому, головною метою стратегічного розвитку банківської системи України є створення надійної, ефективної і прибуткової банківської системи, яка б максимально задовольняла вимоги та потреби клієнтів, інвесторів і була б стійкою до криз.

Отже, обговорення актуальних питань з зазначеної тематики із залученням фахівців банківської сфери, представників податкових органів є корисним і несе позитивну динаміку для розвитку комунікацій та налагодження партнерських відносин між різними соціальними верствами.

Сплачувати податки стане легше

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що за повідомленням ДПС України з 01 січня 2021 року в Україні впроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску. Це створить максимально комфортні та зрозумілі для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, скоротить їх фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску. Також сплачуватимуться грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень, за винятком грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу), які сплачують державні та комунальні унітарні підприємства та їх об’єднання.

Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.

ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилати їх до Казначейства.

Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок. Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Довідка: Верховною Радою України схвалено законопроекти № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової

декларації про майновий стан і доходи

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394003.html повідомила, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

► доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

► розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

► в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО.

У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Понад 11 млрд грн єдиного внеску сплачено

з початку року платниками Дніпропетровщини

Впродовж січня – вересня поточного року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 11 млрд 688,5 млн гривень. У порівняні з аналогічним періодом 2018 року, цей показник більше на 1 млрд 876,1 млн гривень.

При цьому, лише у вересні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 311,9 млн грн, що на 242,1 млн грн більше минулорічних вересневих надходжень.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги платників!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків Дніпропетровській області дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, а саме Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700 «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями .

Якщо у процесі роботи посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагають грошові кошти або іншу неправомірну вигоду для вирішення проблемних питань або зловживають службовим становищем, невідкладно повідомляйте відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 374-86-40 та чергову частину ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (068) 895-89-88, або особисто за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

IBAN – міжнародний номер банківського рахунку,

який гармонізує український платіжний простір з європейським

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на виконання постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» (далі – Постанова № 162) Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами здійснено Казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінено реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Також, з метою упередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на неналежні рахунки, сплата єдиного внеску по Дніпропетровської області має відбуватись на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків, за символами рахунків 201 – 204, де:

Cимвол "SSS"*

Розмір єдиного внеску

201

Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

202

Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців

203

Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування

204

Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

* – символ звітності, що відповідає коду класифікації доходів бюджету. Цей параметр кодується згідно із Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, який затверджується наказом Казначейства України (пункт 1 Додатку 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 № 217).

Детальна інформація щодо рахунків для сплати єдиного внеску, відкритих на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України, що вступили у дію з 01.10.2019, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html

Довідково: запровадження IBAN дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським, а також сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів Національного банку України. Загалом використання стандарту IBAN завдяки скороченню реквізитів має зробити зручнішим оформлення розрахункових документів.

Завдяки цьому клієнти банків зможуть:

► зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк України, що їх обслуговує;

► уникнути помилок у реквізитах рахунків завдяки скороченню реквізитів в розрахункових документах;

► швидше здійснювати перекази та отримувати кошти.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Вы поддерживаете закон о продаже земли

Реклама
Реклама