ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2019-08-05 10:39 137 Нравится

Для платників правого берегу м. Дніпра проведено кущовий семінар

Спільно з Соборним, Шевченківським та Правобережним управліннями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для платників податків правого берегу м. Дніпра.

Під час заходу розглядались останні податкові зміни, особливості електронного адміністрування ПДВ, адміністрування податку на прибуток підприємств тощо.

Зокрема, приділено увагу порядку обчислення сум та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Акцентовано увагу на питанні погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, на семінарі розглядалось питання легалізації трудових відносин у рамках операції «Урожай», якою передбачено залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу.

Наприкінці семінару присутні отримали відповіді на питання стосовно податкового законодавства та друковану продукцію, підготовлену фахівцями фіскальної служби.

Член фермерського господарства, який уклав трудовий договір з роботодавцем, знімається з обліку як платник єдиного внеску

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Норми визначені п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).

Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Водночас, не є платниками єдиного внеску відповідно до п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділом V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку № 1162.

Отже, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1162.

Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Статтею 64 БКУ визначено, що ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.

Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Нормами п. 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку № 1588 визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податків зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

До уваги розпорядників акцизних складів!

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.07.2019 відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Іноземні громадяни не мають права

на пільги щодо сплати земельного податку

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Норми обумовлені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Отже, іноземні громадяни не мають права на користування пільгами щодо сплати земельного податку.

Коментар до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України на офіційному вебпорталі розміщено Коментар до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Коментар).

Так, 19 червня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 545) яка була розроблена на виконання норм Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Постанова № 545 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 28.06.2019 № 121 та набрала чинності з 01 липня 2019 року.

Постанова № 545 є узагальнюючим нормативно-правовим актом, який передбачає затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Порядок № 545), а також внесення змін до семи актів Уряду.

Зокрема, Порядком № 545 визначається процедура створення та ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним

(далі — Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального).

Відповідно до Порядку № 545 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального є електронною базою даних, яка містить інформацію про:

► суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним,

► місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно з Порядком № 545 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

Порядком № 545 визначаються підстави для включення, виключення суб’єктів господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а також внесення змін до зазначеного реєстру.

Зазначаємо, що інформація, яка міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, є відкритою та розміщена на офіційному вебсайті ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html (Головна – ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ – РЕЄСТРИ – Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним).

Детальніше ознайомитись з Коментарем можна на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/komentari-fahivtsiv-dps/385538.html

До уваги платників акцизного податку з реалізації

пального та спирту етилового – перевірте реєстрацію!

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» введено в дію Реєстр платників акцизного податку (далі – податок) з реалізації пального або спирту етилового (новий реєстр).

Новий реєстр оприлюднений у відкритій частині Електронного кабінету (закладка Реєстри) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/excise.

Станом на 18.07.2019 у новому реєстрі зареєстровано 2 929 платників.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового (відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019) підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку в новому реєстрі до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Нові правила адміністрування реалізації пального та спирту етилового передбачають, що платники податку мають зареєструвати всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Під час реєстрації кожному акцизному складу присвоюється уніфікований номер. Реєстрація здійснюється на підставі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – нова заява).

Відповідно до підпункту 22 підрозділу 5 розділу XX ПКУ суб’єкти господарювання, які відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019, мали до цієї дати зареєструватися платниками акцизного податку та/або зареєструвати усі свої акцизні склади.

Проте виявлені випадки, коли платники податку не зареєстрували акцизні склади, розпорядниками яких вони є, та/або для реєстрації платниками податку подали заяви за попередньою формою і для включення до попереднього реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, які відповідали визначенню платників акцизного податку до 01.07.2019.

У зв’язку з цим ДФС рекомендує платникам податку перевірити наявність реєстрації в новому реєстрі.

Якщо інформація в новому реєстрі відсутня, особам, які з 01.07.2019 підпадають під визначення платника акцизного податку відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1.ст. 212 ПКУ, необхідно зареєструватись платником акцизного податку та/або зареєструвати акцизні склади, розпорядниками яких вони є, із відповідним включенням до нового реєстру. Для цього слід подати нові заяви – за формою J1304101/F1304101, що розміщена на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/385919.html

До уваги платників акцизного податку!

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/386024.html повідомила, що відповідно до пункту 23 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року:

а) платники податку та суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов'язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ;

б) після виконання платником податку вимог п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку згідно з п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.

Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового з 1 до 15 липня 2019 року (включно) обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:

1) 16 липня 2019 року зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

2) з 16 до 22 липня 2019 року (включно) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних.

При цьому наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі – Наказ № 262) затверджено форми: акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, який станом на 20 липня 2019 року (граничний термін реєстрації першого примірника акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не опубліковано.

З метою забезпечення прав платників та дотримання норм чинного законодавства реєстрацію перших примірників акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних буде продовжено на п’ять днів з дня опублікування Наказу № 262 та відповідно других примірників акцизних накладних буде продовжено на сім днів з дня опублікування Наказу № 262.

Додатково: з метою забезпечення виконання обов’язків суб’єктів господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу пального та спирту етилового Міністерством фінансів України листом від 16.07.2019 № 11320-10-5/18292 погоджено застосування форм документів та порядку їх заповнення, затверджених Наказом № 262.

Дніпропетровська митниця ДФС інформує

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 535 «Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації», суттєво змінено та доповнено перелік товарів походженням з Російської Федерації, заборонених до ввезення на митну територію України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».

Зі змінами, що вносяться до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, можливо ознайомитись на офіційній сторінці ГУ ДФС у Дніпропетровській області «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням

http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/385950.html

Платники ПДВ зобов’язані зберігати

податкові накладні, складені в електронній формі

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. При цьому оригіналом електронного документа відповідно до ст. 7 Закону № 851 вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронні довірчі послуги».

Отже, податкові накладні, а також розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками ПДВ на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Крім того, відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

Реєстрація юрособи – нерезидента в контролюючих органах

при отриманні прав на нерухомість

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік:

◄ заяву за формою N 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника);

◄ копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);

◄ нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України;

◄ копії документів (з пред'явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.

Норми визначені п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Сеанс телефонного зв’язку Владислава Воінова

на тему: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

Питання 1. Добрий день. Я мешканка м. Дніпро, пенсіонер за віком та маю квартиру. Чи передбачено для мене пільги?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до п. 1.2 рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 12/27 пільги для фізичних осіб надаються відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно п.п. 266.4.1 п. 266.4 статті 266 ПКУ, пільги із сплати податку у вигляді неоподаткованої площі надаються фізичним особам лише:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 180 кв. метрів.

Питання 2. Вітаю. В мене таке питання. Я отримав податкове повідомлення - рішення 15.07.2019. Чи можу я сплатити податок на нерухомість після 1 вересня цього року?

Відповідь. Добрий день. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Тож, якщо ви отримали повідомлення-рішення 15 липня 2019 року, податок необхідно сплатити не пізніше 12 вересня 2019 року.

Питання 3. Добрий день. Будьте ласкаві, скажіть, за які об’єкти нерухомого майна потрібно сплачувати 25 тис. гривень?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Тобто, фактично, такі об’єкти оподатковуватимуться відсотковою (до 3 %) та фіксованою (25 тис. грн) ставками.

Питання 4. Добрий день. Я займаюсь вирощуванням пшениці та ячменю, маю у власності ангари для зберігання власної продукції. Чи повинен я сплачувати податок на нерухомість за ангар, якщо частково здаю його в оренду?

Відповідь. Добрий день. З 1 січня 2019 року не є об'єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб) при дотриманні наступних умов:

- такі будівлі та споруди віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000,

- такі будівлі та споруди не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Проте, оскільки зміни до ПКУ в частині нарахування податку на нерухоме майно за надання майна в оренду набирають чинності з 01.01.2019, податкові зобов’язання у вас виникнуть за податковий (звітний) 2019 рік з 1 січня 2020 року.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.2.2 ст. 266 ПКУ.

Питання 5. Вітаю. В мене таке питання. Дві сестри володіють в рівних частках будинком, загальною площею 310 квадратних метрів. Хто з них та за яку саме площу повинен сплатити податок на нерухоме майно?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до п.п. 266.1.2 п. 266.1 статті 266 ПКУ якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Для кожного, якщо власники володіють лише одним будинком, та не використовують його з метою одержання доходів, розрахунок буде однаковий:

310/2 = 155 кв. м. у власності кожного.

155 кв. м. – 120 кв. м. (пільга) = 35 кв. метрів.

Таким чином, кожен має сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за площу 35 кв. метрів.

Питання 6. Яким чином буде нараховуватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкти житлової нерухомості, а саме квартири, якщо я на початку року був власником, а потім продав її?

Відповідь. Відповідно до п. 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У даному випадку податок для вас як для попереднього власника нараховується за період з 1 січня податкового(звітного) року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на об’єкт оподаткування.

Також звертаю увагу, що впорядкувати інформацію про платника та об’єкт оподаткування податком на нерухомість, усунути розбіжності між даними ДФС і платника, визначити правильність і повноту нарахування податку, врахувати пільги (за їх наявності) можна за допомогою звірки даних з ДФС.

Так, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (п.п. 266.7.3 ПКУ) щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації ) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Питання 7. В мене є ще питання. Я – підприємець та маю у власності приміщення. Чи маю я сплачувати податок на нерухоме майно у разі використання його в господарській діяльності?

Відповідь. Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. За визначенням промислове підприємство – це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією. Тому, зазначена норма стосується промислових підприємств юридичних осіб. Фізичні особи, що мають у власності нежитлові приміщення, які використовуються ними для виготовлення продукції, сплачують податок на загальних підставах.

Питання 8. Добрий день. А яка ставка податку на нерухоме майно для житлової нерухомості у м. Дніпро?

Відповідь. Вітаю. Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 12/27 ставка податку на нерухоме майно для житлової нерухомості становить 1,5 % від мінімальної заробітної плати на початок минулого року.

Тобто сплачувати податок за 1 квадратний метр житлової нерухомості у м. Дніпро за 2018 рік необхідно (0,015 х 3 723) = 55,85 гривень.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Если бы в ближайший день состоялись выборы Президента Украины, кому отдали бы свой голос?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама