Цукровий маєток

2009-09-10 21:23 2 8416 Нравится 5

В архітектурі палацово-садибних

ансамблів Харківщини першої половини XIX початку XX ст. Шарівка займає особливе місце. Протягом XIX-XX ст. власниками садиби - спочатку Ольховськими, Гебенштрейтами,

потім „цукровими королями" Кєнігами - унікальне природне середовище було

перетворено в мальовничий архітектурний ансамбль. Подібного немає в Україні, оскільки шарівська садиба - зразок великого палацово-паркового та господарчого

комплексу, який зберіг первісний вигляд та структуру.

Перший камінь шарівської

садиби ще на початку XIX століття заклав поміщик Ольховський, що володів тут

землями, лісами й винокурнею. У 1836 р. П.Ольховський вибудував великий

маєтковий дім-палац і головні господарські споруди. 1869 р. маєток був куплений

в Ольховського Хрістіаном Гебенштрейтом, який у період до 1874 р. добудував

палац-замок, кам'яні тераси, дім варти, капітальний садибний мур, ворота,

оранжереї та садибні ставки. Християн, що мав репутацію ботаніка-любителя, вніс

у створений комплекс ще й елемент екзотики. Тобто допоміг прижитися в маєтку

представникам заморської флори. Частину дерев позичив у родини Каразіних (ті

мали власний дендропарк), щось купив у Росії, решту за кордоном. У 70-90 роках

XIX ст. були також закладені плодові сади, ягідники та розсадник.

З подібною ґрунтовністю

продовжив розбудовувати шарівську садибу і її третій власник Леопольд Кєніг. Родина відомих

цукрозаводчиків придбала маєток разом з ольховською винокурнею ще у 1881 році.

Проте справжній будівельний бум тут влаштував Леопольд Кєніг за шість років до

кінця століття. Взявши за основу вже створені будівлі та парки, він розширив їх

та примножив до рівня могутнього капіталістич­ного помістя руками відомих у Європі

фа­хівців. Для благоустрою парку він запросив із Риги модного «садівника» Георга Куфальда, який створив індивідуальний проект розвитку паркової зони

маєтку.

Заможна й освічена

родина Кєнігів прагнула створити у

слобідській глушині господарство сучасного європейського рівня, використовуючи останні досягнення інженерії й

техніки. У це важко повірити,

але ще на

початку минулого століття вони збудували тут водонапірну вежу

з водогоном, оранжерею з

внутрішнім поливом і власну

електростанцію! Навіть для зведення господарського двору Кєніги

«виписали» фахівців з

Німеччини архітектора Якобі та

цивільного інженера Штольца. Під їхнім керівництвом тут з'явилися казарма для

обслуги, будинок садівника з оранжереями, манеж із конюшнями, автомобільні

гаражі, вже згадана електростанція, каретні сараї, будинокуправителя.

Після смерті Л. Кєніга в

1903 р. майно та землеволодіння переходять до його синів. У 1910-1913 роках

пітерська фірма «Моріц та Герасимов» подбала про появу на світ ще й великого

фазанника з двоповерховим особняком фазанера. В цей же час будується найбільш

пізня споруда комплексу дім управителя маєтком. Таким чином, у період до 1917

року було повністю сформовано історичну архітектурно-будівельну композицію

паркового комплексу «Шарівський». Жили

тут лоди з розмахом, зі смаком, за усталеними традиціями тодішньої

еліти.

За радянських часів до

палацу було добудовано скляну двоповерхову веранду.

Під час німецької

окупації парк і палацевий комплекс не зазнали змін, тут розміщувався німецький

госпіталь та санаторій для льотчиків. Після війни на території комплексу

розмістився санаторій для хворих на туберкульоз.

І донині окрасою

ансамблю виступає величний палац, збудований в стилі псевдоготики з елементами

ренесансу. До складу комплексу входять також лан­дшафтний парк з системою

водоймищ, будинок лісника, будинок стражі, господарча частина: дім управителя,

будинки для челяді, оранжереї, фазанарій, конюшні, манеж, каретний сарай,

гаражі. Нині в палаці розташовано туберкульозний санаторій.

У Шарівського маєтку

існує ще одна назва цукровий маєток. Збереглася легенда, за якою дружина Кєніга

захотіла влітку покататися на санях.

Люблячий чоловік, вико­нуючи

примху дружини, наказав засипати цукром увесь схил яру на протилежному від

палацу боці. Вийшла цукрова дорога, по якій жінка накаталася дос­хочу. Народна

пам'ять цей випадок зберегла і охрестила шарівський маєток цукровим.

дуби-велети, яким кількасот років

мисливський будинок

липова алея

фазанник

Комментарии (6)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Справляется ли со своей работой Кабинет Министров?

Реклама
Реклама