В житті так буває...
2009-01-11 23:47
56921
Прохолодно... Тільки мокра, освічена місяцем дорога вела до них. Їхнє кохання немов зігрівало їх душі, навколишній світ. Вони стояли обіймаючись, Вона ніжно припала до його грудей, пригорнулася, немов благала захистити від життя, від всього, де небуло Його глибокочуттєвого погляду. З Ним Вона забувала про все, потрапляла в інший - кращий- вимір. В своєму коханні Вона сама ж тонула. Його солодке для неї мовчання заспокоювало їй душу.
"...я більше так не можу...я кохаю іншу і ... нам краще розійтися... я... не хочу... я не хочу тебе мучити", - сказав Він досить спокійно. На його обличчі не було жодних емоцій, воно було таке холодне, байдуже, таке чуже для неї! В очах віддзеркалювався місяць - такий же егоїстичний як і Він...
Сейчас комментируют
Все