Блог Кац Пупыркин

Не так давно, неділю, місяць чи пару назад, шось там с супругой виясняли. Таке, не сущєствєнне. Ну і на очередний мій аргумент, вмєсто слов, заняла якусь боєву стойку. Руки в боки, голову опущена, оценівающе так зиркає з-під лоба..

Трохи напрягся і питаю:

- Ти шо, самка богомола?...

Завелось в нас дома животне. Ну як завелось - супруга принесла.

Каже:

- Вот. Прошу любіть і жаловать. Це кот, еслі не понятно. Ще не знаю як назвать, но то не важно.

Ну, епть! Ладно. Дай, думаю, ближче підійду гляну. Бо здалеку вроде прикольний. Я до нього, а воно.. Як давай шипіть! Лапами стучать по краваті як Роджер Тейлор! І це в місяць! Питаєтця, і в кого навчилось? Но було смішно. Мені. Йому не дуже, судя по вираженію морди. В общем не понятно...

Замітив на днях.

Робиш якусь монотонну і однообразну роботу, напрімер, плитку во дворі кладеш. Оце тюкаєш її часами рачки, тюкаєш.. І замічаєш шо руки самі там шось роблять, а мислі унєсло кудись на край географії. І все якесь сіре і скучьне. Пропадає всякє желаніє работать...

На виходних ложили з сосєдом плитку. Я тіпа мастер, а він - патрони подає. Подмастєр'є. Гарцовку замішає, камня натаскать, заспівать. Всьо сосєд. Класний мужик. Ну значить, лазимо накарачьках, сосрєдоточєно работаєм.

Тут чую:

- Глянь яка морковка виросла! - каже супруга і показує таку дибелу, півлоктя, морковку...

Попалась на глаза розмова двох продвінутих кулінаров. Я канешна всьо понімаю, неВри вони не желєзні, але.. Моралістам лучше не чітать.

Шось там розговорилися з сотрудніцою про курєво.

Каже:

- Муж перешов на "Приму".

- Чому?

- Та йому там мундштук нравитця!

Ну, думаю, ніхуху собі! Шо це там за мунштук такій, шо з "Парламента" на "Приму" перешов? Нада і собі попробувать. Подумав і забув, бо роботи багато...

Треба було мені шось кувалдочькой покоцать на вулиці. Хожу, придивляюсь як то краще і швидше зробить, і тут..

- Це шо, в тебе, молот Тора? - каже подкравшись супруга.

Вот на хрєна вона це сказала?

Якось непроізвольно почав крутить той кувалдочькой, виіскиваю куда б мєтнуть. То на горшок з цвітами, то на сусідське вікно. Видно, мій взгляд був вєсьма краснорєчів, бо...

На днях заїхали родствєннікі. Дальні. Молода пара. Вєсьма цікаві і приємні люди. Через місяць чекають пополнєніє в своїй ячєйке. Хтось їм там зібрав два кулька дєцкіх шмоток і оставив у нас для них. Я тож хотів повигрібать зі шкафов своє, яке там годами збиралося, ну тіпа на вирост, але логічєскі пораскінув, отказався от цієї ідєї...

Після заяви хасподіна Бістрикіна шо Арсеній Яценюк воював в Чєчнє і откритія в слєдствєнном комітєтє дела на нього, багато свідєтєлєй преступлєній "кролеГа", які раньше мовчали із страха розправи над ними почали масово давать показанія! Правда, в соцсєтях. І шопотом. Но следствєнний комітєт скрупульозно собирає данні і заполняє очередной, триста сорок шостий, том...

Є в нас одна знакома. Мєдік. Забавна і вєсьма ізобрєтатєльна особа. Особенно уміляє способность пускать в ход "тяжолу артілєрію". Чуть шо, сразу "Вдую! Отстрапоню!" Хотя би с чюства самосохранєнія закриєш рота, мало лі..

Вона і навєяла.

Представив, шо паралєльно з новою поліцією, їздять екіпажі.. ееее... ну, к прімеру, страпонщікі-каратєлі ілі ВДУЙспецназ. На бусах. Вмєсто мігалок розвіваються оті самі, Зловили прєступніка, і в завісімості от тяжості злочину, "штрафують". Прямо в бусі, со всіми атрібутами. Так сказать, воспітатєльна робота на месте с зачітуванням прав і составлєнієм "протокола". А потім той "протокол", со всємі подробностямі, на сайт служби...

А знаєте, є всьо такі разніца между прєзєрватівом і гандоном.

Раньше сомнівався, а на ці вихідні поняв окончатєльно.

Прєзєрватів - вєсьма полєзний дєвайс. Іногда даже незамєнімий! Особенно клубнічний, чи в пупирошку. А єслі ще з вусіками та шоколадний, так ващє, як в пєснє "Я і Сара - кльова пара"! Ну ви поняли, да? Хотя, лічно я, прєдпочітаю ультратонкі. Але то все дєло вкуса і естєтіки...

Таке тоже буває.

Звонить доця:

- Пап, достань з морозілки мняско розморажуватця. Я прийду приготовлю.

- А яке іменно достать?

- Ну, курка і індюк світлі, а свиня трохи темніша. Достань і положи в умивальнік.

- Добре.

Настоящій мужик всігда розберетця в мясі. Откриваю морозільнік. Оттуда, як всігда, посипалось всяке на пол. Трохи пограв ціми мороженими брікетами в тетріс, вибрав шо потемніше а остальне запихнув назад. С чювством виполнєнного долга пішов дальше заніматця своїми ділами...

Зловив себе на мислі, шо давно не оскорблявся. Нє, ну не без того, шоб "особо-одарьонну ніцшу чи фрейду" послать шукать в Одєссє рубероїд, чи возмутітца обосцяним ліфтом. Але то таке, житєйське-битове.

А сьогодні оскорбився, каюсь, до самой глубіни душі. Ладно еслі би обозвали хунтовцем, каратєлєм, правосєком, свідомітом ну і так далі, на шо багата чорнорота ватна фантазія, я до ціх, зовсім не обідних, компліметов привик. А тут... Пише одне чудіще козломордоє "Украінци, бєларуси і рассеянє - братья навєк!"...

Не знаю, шо вчора за день такий був, може Юпітєр накрив собою Вєнєру, а Марс підглядував, а може міграція лічінок короєдаа так повліяла на некоториє нєокрєпшиє уми..

Попались на глаза сразу дві новості про віагру.

Перша. В Китаї правохранітєлі разоблачілі групу підприємців які домішувалу у водку віагру. Демографічєскі, сцуко, терорісти! Не знаю як на кітайців вліяє водка, але, по всєй відімості, шось вини таки знають, недаром китайська діаспора така нєхілая в свойом колічєствє. Довго думав " і на кой їм це " і кажись зрозумів! Ніяки вони не терорісти, наоборот, радєтєлі женського счастя! Нє сєкрєт, шо любітєлєй побороться с зеленим змієм не менше чим кітайців, а вот тих серед етіх, хто знає свою міфіческу норму випитого, одиниці. І як правило, большинство такіх спортсмєнов - градусніков додому або приводять, або приносять друззя-собутильнікі. Йому хорошо, хулє, він в астралі размишляє о високом. А шо робить бєдной женщінє, яка із-за увлєчєнія своєго мена вєчно ходить неудовлєтворьонная і зла? Оттого, кстаті, стоко скандалов і члєноврєдітєльства в сєм'ях. І вот тут нам, точнєє женщінам, на помощь приходить ізобрєтєніє кітайців! Вродє і принесли, вродє і потикала безрезультатно ногой в тєло, але... стоїть, красавєц, як долото в умєлих руках столяря! Дальше все завісіт от женской фантазії. В общем, я рішив шо полєзна штука...

Як, оказуєтьця, просто стать уважающім та уважаємим чєловєком..

Ну, как бе всьо.