ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-07-12 16:02 174 Нравится

Щодо застосування РРО або ПРРО ФОП-платниками єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Згідно з п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» (у редакції Закону № 1017-ІХ) з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

Щодо місця подання звітності та сплати єдиного внеску ФОП – роботодавцем за найманих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) взяття на облік ФОП у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Податковою адресою платника податку – ФО визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Згідно з абзацом третім п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР).

Платник ЄВ, зокрема, зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Враховуючи викладене вище, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.

Щодо права фізичної особи на податкову знижку в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Дата сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Статтею 13 Закону України від 16 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ кодексу).

Згідно з частиною першою ст. 116 Земельного України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Слід зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст. 25 Закону № 161).

Відповідно до п.п. 15 п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями, на офіційному вебсайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельною ділянкою.

Отже, орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Положення п. 57.1 прим. 1.1 ст. 57 ПКУ поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Підпунктом 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.

З початку 2021 року контакт-центром ДПС

надано відповіді на 444,7 тис. звернень платників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що протягом січня – травня 2021 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 444,7 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 415,5 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 6,1 тис. – електронною поштою і факсом, 0,1 – з використанням автовідповідача та 23,0 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили понад 1,5 млн відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – травня 2021 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 956 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 746 у новій редакції.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/478627.html

Євген Олейніков: Все залежне від ДПС для функціонування цивілізованого ринку землі буде забезпечено

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479098.html повідомила.

Запровадження цивілізованого ринку землі – це детінізація операцій та суспільних відносин у цій сфері, – наголосив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час пресконференції, приуроченої до старту ринку землі.

За його словами, в Україні ринок землі існував і раніше, але неофіційно. Операції з продажу/купівлі землі, здачі в оренду чи заставу здійснювались в «тіні», податки не сплачувались. Суспільство не отримувало своєї справедливої частки від використання його власності, яка складала щороку мільярди гривень.

Для держави є неприпустимим існування «тіньового сектору» у будь-якій сфері економіки, тому прийняття законодавчих рішень, які сприяють детінізація операцій на ринку землі – це важливий, виважений та необхідний крок.

«У зв’язку зі стартом ринку землі ДПС через свою систему центрів обслуговування платників та за допомогою всіх наявних ресурсів готова забезпечити якісне консультування кожного громадянина, в якого виникатимуть питання щодо оподаткування операцій з землею», ­– запевнив Євген Олейніков.

Він також зазначив, що разом з функцією обслуговування платників податків ДПС має ще й контрольну – для тих, хто не бажає вносити свою справедливу частку суспільству на спільні потреби.

Тому взаємодія ДПС, Мінагрополітики, Держгеокадастра та правоохоронних органів здобуває нової якості, яка стане підґрунтям для того, щоб поза увагою не залишалась жодна операція з землею. Адже земельний податок – це податок для бюджету місцевих громад.

«Легальний ринок землі – це можливість сплачуючи податки, бути чесними не тільки з самими собою, а й перед своїми сусідами, лікарями, вчителями – своїми співвітчизниками», – наголосив Євген Олейніков.

Інформаційна довідка щодо стану надходжень

до бюджету у січні – червні 2021 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступне.

Стратегічні цілі Державної податкової служби незмінні і зрозумілі.

За оцінкою міжнародних експертів ДПС досягла значного прогресу у встановленні принципів та процедур управління реформами.

Державна податкова служба залишається надійним партнером для сумлінних платників податків. А правильна реалізація реформ вже засвідчила свою ефективність та дозволяє досягти високих практичних результатів при наповненні бюджетів всіх рівнів.

З результатами діяльності органів ДПС можливо ознайомитись в Інформаційній довідці щодо стану надходжень до бюджету у січні – червні 2021 року на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479009.html

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (ПКУ).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Декларації та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Абзацом першим частини першої ст. 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн встановлено річний податковий (звітний) період.

Згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам ДПС у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 121 Закону № 996 підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1).

Пунктом 4 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34 «Проміжна фінансова звітність» (далі – МСБО 34) визначено, що проміжна фінансова звітність – це фінансовий звіт, що складається або з повного комплекту фінансової звітності, або з комплекту стислої фінансової звітності за проміжний період.

Згідно з п. 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності включає: звіт про фінансовий стан на кінець періоду; звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; звіт про зміни у власному капіталі за період; звіт про рух грошових коштів за період; примітки, що містять виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення; порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду; звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Відповідно до п. 8 МСБО 34 проміжний фінансовий звіт має включати, як мінімум, такі компоненти: стислий звіт про фінансовий стан, стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід, стислий звіт про зміни у власному капіталі, стислий звіт про рух грошових коштів та деякі пояснювальні примітки.

При складанні фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями.

Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.

У таблиці «Наявність додатків» Декларації платниками, які складають фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами, у графі «МСФЗ» графи «ФЗ» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка «+», що відповідає назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Враховуючи вищезазначене, платники податку на прибуток, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом), подають до органів ДПС разом з Декларацією проміжну та річну фінансову звітність:

- за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали можуть подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати));

- за річний податковий (звітний) період – повний комплект.

Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають до органів ДПС річну фінансову звітність за звітний рік разом з аудиторським висновком у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, яка включає:

- звіт про фінансовий стан (баланс);

- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати); звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до річної фінансової звітності.

Складена до перевірки аудитором річна фінансова звітність, яка подається разом з Декларацією за відповідний податковий (звітний) період включає:

- звіт про фінансовий стан (баланс);

- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75754.html?fbclid=IwAR2b-ffPdBhnBbugIquWvl7-lQM17hVSvctDUpufRGzD6chdaOm74nfLtuk

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ податків, зборів – тема зустрічі податківців з нотаріусами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Південно-східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпра) (далі – Управління юстиції) у режимі онлайн проведено зустріч з нотаріусами Дніпропетровської області.

У заході від ГУ ДПС прийняли участь в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, фахівці ГУ ДПС, представники Управління юстиції та нотаріуси.

Тематика заходу присвячена порядку заповнення розрахункових документів на переказ податків, зборів платниками податку – фізичними особами, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб, при здійсненні операцій купівлі-продажу майна, відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на не бюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (із змінами і доповненнями).

Відкрив нараду в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій.

«Сьогодні наша зустріч проводиться з метою тісної співпраці податкової служби з Управлінням юстиції.

В процесі своєї діяльності ми зіткнулись з деякими питаннями, які потребують негайного вирішення – це порушення порядку заповнення платіжного доручення відповідно до норм наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» при сплаті податків, зборів фізичними особами під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості», – зазначив в.о. заступника начальника ГУ ДПС.

На зустрічі ґрунтовно розглядались важливі питання, пов’язані із правильністю заповнення поля «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ податків, зборів платниками податку – фізичними особами.

На заході визначено, що нотаріусам при прийнятті документу від фізичних осіб, необхідно звертати увагу на правильність заповнення реквізитів поля «Призначення платежу» в платіжному дорученні у частині обов’язкового заповнення фізичними особами коду виду сплати, податкового номера платника, коду класифікації доходів бюджету.

Зустріч відбулася у форматі конструктивного діалогу.

Набрав чинності Закон України щодо ПДВ на Google та Facebook

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Законом № 1525 встановлено, що іноземні компанії, які постачають резидентам України електронні послуги, зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищує 1 млн грн на рік. Нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.

Водночас, згідно з Законом № 1525, від сплати ПДВ звільняються операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від ПДВ звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини.

Законом № 1525, зокрема:

► виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами зобовʼязані сплачувати ПДВ за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;

► визначено: для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;

► визначено перелік електронних послуг;

► звільнено від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;

► включено нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;

►встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);

► встановлено форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;

►встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;

►визначено правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;

► звільнено від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;

►передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.

Також з 01.01.2022 скасовується ПДВ при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном.

Закон № 1525 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 01.07.2021 № 121.

Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» прийнято у першому читанні

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що 01.07.2021 на черговому засіданні Верховної Ради України розглянуто законопроєкт № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який підтримано в першому читанні.

Так, Законопроєктом № 5600, зокрема пропонується:

зміни у частині ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

зміни ставок рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

у частині адміністрування податків і зборів: надати право контролюючим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише по факту виявленого правопорушення, а й з інших питань, пов’язаних з оподаткуванням, можливих порушеннях у господарській діяльності платника, здійснених операціях;

у частині ПДФО: звільнення від оподаткування ПДФО доходи, отримані платником ПДФО у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником ПДФО на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

у частині податку на прибуток підприємств: встановити коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування за період, в якому отримано таку фінансову допомогу (безоплатно надані товари, робіти, послуги).

у частині ПДВ: запровадження оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком України дорогоцінних металів (крім інвестиційного золота) фізичним та юридичним особам;

у частині акцизного податку: скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел);

у частині екологічного податку: зміни ставок екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти; ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2); ставок екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості.

у частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: розширити базу оподаткування за рахунок забезпечення єдиного підходу до визначення об’єкта оподаткування шляхом класифікації видобутої мінеральної сировини згідно з галузевими вимогами з метою усунення можливості платника суб’єктивно визначати вартість корисної копалини;

у частині рентної плати за спеціальне використання води: встановити диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод;

у частині плати за землю: розширити базу оподаткування за рахунок запровадження оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються;

у частині єдиного податку: не включати до складу доходу платників єдиного податку першої – третьої групи доходи, отримані у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

у частині військового збору: звільнити від оподаткування військовим збором доходи, отримані платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва».

Презентація змін до ПКУ розміщена на офіційному вебпорталі Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%9A%D0%A3.pdf

Чи застосовується ПСП до суми допомоги,

яка виплачується за листками непрацездатності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що, платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі– ПСП).

Норми встановлені п. п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.

Враховуючи те, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Про подання пояснень до таблиці даних платника ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Безоплатне отримання товарів резидентом від нерезидента:

чи є контрольована операція?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що безоплатно надані товари, роботи, послуги це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Норми встановлені п. п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема:

► господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п. п. 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (п. п. «а» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);

► господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. 39.2.1.2 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав (п. п. «в» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);

► господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України (абзац перший п. п. «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими (абзац третій п. п. «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Підпунктом 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п. п. 39.2.1.4 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за № 860/4153 (далі – НП(С)БО 15), встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 21 НП(С)БО 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

З урахуванням зазначеного, оскільки операції з безоплатного отримання від нерезидента товарів (робіт, послуг) включаються до доходу платника податку, то такі операції визнаються контрольованими за умови якщо вони здійснюються з нерезидентами, визначеними у п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також за умови досягнення критеріїв, встановлених п. п. 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Зміна прізвища фізособи або наймування юрособи:

чи необхідно скасовувати кваліфіковані сертифікати ключів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.

Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС).

Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:

► компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);

► зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;

► виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.

При цьому платником подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Особливості заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа для зарахування коштів на єдиний рахунок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України (ПКУ) центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями.

Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Казначейством на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).

Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:

► кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;

► знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;

► останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.

Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:

► поле № 1:

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;

► поле № 2:

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

► поле № 3:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

► поле № 4:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

► поле № 5:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

► поле № 6:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;

►поле № 7:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

► поле № 8:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

► поле № 9:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

► поле № 10:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

► поле № 11:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

► поле № 12:

не заповнюється;

► поле № 13:

не заповнюється;

► поле № 14:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*.

* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Е-паспорт при отриманні послуг в ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

ДПС активно використовує шерінг документів додатку «Дія».

Е-паспорт – це зручно. Послугою скористались 1000 фізичних осіб.

Відображення Е-паспорту з мобільного додатку «Дія» може застосовуватись під час проведення процедур, пов’язаних з реєстрацією, внесенням змін, видачею документів (відомостей) з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків, та надання інших адміністративних послуг.

Е-паспорт платники податків можуть пред’явити замість та без додаткового пред’явлення ID-картки та закордонного паспорта, документів (даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479150.html

Митний режим реімпорту товарів: оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що згідно з п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ), що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Так п. 3 частини другої ст. 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Чи враховуються суми неустойок (штрафів чи пені)

при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (податок на прибуток) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми встановлені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому абзацом восьмим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020, встановлено, що для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Згідно з п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, відображаються у складі інших операційних доходів.

Пунктом 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 16), визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16).

Враховуючи зазначене, доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

До уваги суб’єктів господарювання, які приймають готівку з використанням ПТКС для подальшого переказу на рахунки отримувачів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги), зокрема, через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265.

При цьому згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 265, РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання ПТКС з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО), забороняється.

Отже, якщо ПТКС дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовуються. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС, зобов’язані застосувати РРО.

Якщо право власності на земельну ділянку оформлено на ФОП, то така особа подає за місцем знаходження земельної ділянки декларацію з плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.

Кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників

на курсах водіїв: чи є база нарахування єдиного внеску ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170), віднесено, зокрема :

► витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме: витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 розділу ІI Переліку № 1170);

► витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 розділу ІI Переліку № 1170).

Враховуюче вищевикладене, кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Про внесення змін до змісту розрахункових документів РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479637.html повідомила наступне.

Наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – наказ № 306) та від 18.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ № 329) було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Отже, до 01.08.2021 реєстратори розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- найменування суб’єкта господарювання;

- заокруглення суми до сплати;

- зазначення валюти операції;

- найменування платіжної системи.

В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

За результатами перевірок з питань трансфертного ціноутворення донараховано 231 млн грн податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Майже рік у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з COVID-19, контролюючі органи не проводили перевірки з питань трансфертного ціноутворення.

Проте, 03.02.2021 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», тому такий податковий інструмент, як трансфертне ціноутворення, знов розпочав свою роботу. Так, з 09.02.2021 було поновлено 18 перевірок та розпочато ще 27 перевірок з питань дотримання платниками принципу «витягнутої руки».

Станом на 25.06.2021 вже завершено 10 перевірок, за результатами яких донараховано 231 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на суму понад 1,3 млрд грн.

Робота в даному напрямку триває. Фахівцями ДПС проаналізовано звіти про контрольовані операції за 2015 - 2019 роки та вже відібрано низку кейсів для проведення подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Рекомендуємо платникам податків ще раз переглянути свої показники та скористатись можливістю проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов’язань до початку таких перевірок, що дозволить уникнути донарахувань штрафних (фінансових) санкцій.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479472.html

Про виправлення помилки у графах 6 або 7 ПН, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента на митній території України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Крім того, пунктом 208.2 ст. 208 ПКУ встановлено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Помилка, допущена у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) податкової накладної, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань складено податкову накладну.

З метою виправлення помилки платник податку:

1) на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;

2) складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75768.html?fbclid=IwAR24yBVNTgxcI0V0N57z5Kjy4B3zxpuDDoSnQBCm44x8c0KS128xt58qxQ4

Протягом І півріччя 2021 року платники Дніпропетровщини перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ майже 37,3 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

За січень – червень 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів у сумі 27 млрд 651,1 млн грн, що перевищує надходження січня - червня минулого року майже на 6 млрд 128,4 млн грн, або на 28,5 %. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 12 млрд 965,4 млн грн, що на 2 млрд 727,7 млн грн (або на 26,6 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 14 млрд 685,7 млн гривень. Це на 3 млрд 400,7 млн грн (або на 30,1 %) більше фактичних надходжень І півріччя 2020 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – червні 2021 року в області надійшло 9 млрд 613,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 645,7 млн грн (або на 20,7 %).

У разі допуску до роботи працівника без укладення трудового договору

законодавством передбачена відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що за використання праці неоформлених працівників роботодавці притягуються до відповідальності.

Так, відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (КЗпП) на юридичну особу (фізичну особу – підприємця(ФОП)) – роботодавця накладається фінансова санкція.

Фінансові санкції, передбачені ст. 265 КЗпП України:

за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час при його повній зайнятості на підприємстві, виплату зарплат «в конверті» підприємство/ФОП на першій – третій групах єдиного податку отримають лише попередження, а підприємство/ФОП на ІV групі єдиного податку або загальній системі оподаткування сплатить штраф у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 60 тис. гривень).

За повторне порушення протягом двох років доведеться сплатити 30 мінімальних заробітних плат (180 тис. грн відповідно);

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у 3-и кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (18 тис. гривень);

за недопущення до проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених працівників штраф – 16 мінімальних заробітних плат (96 тис. гривень).

Адміністративна відповідальність, передбачена ст. 41 Кодексу України про адміністративні порушення:

за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства на посадових осіб підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, ФОП, які використовують найману працю накладається штраф від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 тис. до 17 тис. грн).

У разі повторного вчинення порушення протягом року – штраф від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до 34 тис. гривень).

З 01.07.2021 діють нові довідники податкових пільг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html станом на 01.07.2021 опублікувала нові:

► Довідник податкових пільг № 104/1, що є втратами доходів бюджету,

► Довідник інших податкових пільг № 104/2.

У вищезазначених довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що востаннє Звіт про податкові пільги подавався за 2019 рік (до 10 лютого 2020 року).

Зараз облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Допустили помилку при заповненні поля «Призначення платежу» при зарахуванні коштів на єдиний рахунок – подайте повідомлення про помилку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.

У разі сплати коштів на єдиний рахунок та допущення помилки у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документу, потрібно не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС через Електронний кабінет «Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» визначати належність платежу відповідному одержувачу за формою J/F1307301.У разі успішного прийняття органом ДПС документу за формою J/F1307301 платник податків отримає квитанцію № 2.

Якщо платник податків протягом вказаного строку не надіслав ДПС документ за формою J/F1307301, то інформація з розрахункового документа вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному одержувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної Податковим кодексом України.

Податковим кодексом України не передбачена відповідальність за невірне заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа, за яким відбулося зарахування коштів на єдиний рахунок.

Дії юрособи – платника єдиного податку третьої групи у разі порушення

умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

► у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

► у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

► у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

► у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

► у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Норми встановлені п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. п. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій (п. п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:

► до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

► до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХIV ПКУ;

► до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Роздрібна торгівля підакцизними товарами

через магазини безмитної торгівлі: що з акцизним податком?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку.

Зокрема, платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, – це операції на митній території України.

Магазин безмитної торгівлі – це заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) (п. п. 14.1.102 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.

Відповідно до ст. 140 МКУ в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст. 141 МКУ).

Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (п. п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).

При цьому іноземні товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, зберігають статус іноземних товарів. А українські товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, отримують статус іноземних товарів (ст. 145 МКУ).

Враховуючи викладене, підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком з роздрібної торгівлі.

Визначення дати терміну використання легкового автомобіля

з метою оподаткування транспортним податком

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Норми визначені п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п. п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п. п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 01 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 7.1 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 розділу ІІ ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується (за неосновним місцем обліку), уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до п. 9.3 розділу IX Порядку № 1588 платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-ОПН з позначкою «Перереєстрація/зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни» (п. 9.2 розділу IX Порядку № 1588).

ДПС інформує платників про наявні у них ризики несплати податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

ДПС здійснює інформування суб’єктів господарювання – юридичних осіб через «Електронний кабінет» про наявність у них ризиків несплати податків. Інформація про такі ризики використовується при формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за № 751/27196, зі змінами, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, перелік ризиків та їх поділ за ступенями значущості (високий, середній, незначний).

Розрахунок ризиків несплати податків для відбору платників до плану-графіка здійснюється засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС щоквартально за даними податкової звітності платників податків та з використанням іншої інформації баз даних ДПС. Результат розрахунку враховується при формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на відповідний рік.

05.07.2021 було відображено в «Електронному кабінеті» платників податків інформацію про наявні критерії ризику високого ступеню за результатами їх діяльності за 2020 рік та щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – за 2019 рік.

Таким чином платники податків мають можливість самостійно оцінювати ймовірність проведення у них документальних планових перевірок.

При цьому зауважуємо, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік було сформовано з врахуванням показників за результатами діяльності платника податків за 2019 рік та 9 місяців 2020 року та оприлюднено на вебсайті ДПС 24.12.2020.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479752.html

ДПС та Податкова агенція Швеції:

співпраця у рамках проєкту METS триває

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/480028.html повідомила.

Реалізація стратегічних напрямів розвитку податкової служби стало темою обговорення під час зустрічі представників ДПС та Податкової агенції Швеції у рамках проєкту «УКРАЇНА – ШВЕЦІЯ: Партнерство заради сучасної та ефективної податкової служби – METS».

У заході взяли участь в. о. Голови ДПС Євген Олейніков, керівники структурних підрозділів ДПС та експерти Податкової агенції Швеції на чолі з її податковим директором з міжнародних відносин, довгостроковим експертом проєкту METS в Україні Арне Якобссоном.

«Податкова система Швеції – одна з найпрозоріших в Європі, має найвищий рівень податкового комплаєнсу та довіри суспільства. Тому кращі практики Податкової агенції Швеції, позиція та досвід фахівців, які безпосередньо працюють в агенції, дуже важливі для ДПС», - зазначив Євген Олейніков.

Він підкреслив, що Державна податкова служба України продовжує впровадження реформ у напрямах, визначених стратегічними документами Уряду України та ДПС. І цілі спільного проєкту METS, який теж було розпочато минулого року, повністю відповідають стратегічним цілям розвитку служби: перетворенню ДПС на більш сучасну, надійну, ефективну та сервісоорієнтовану службу.

«Практичні кроки з впровадження реформ, які ми здійснювали за підтримки наших міжнародних партнерів, виявились ефективними та дозволили досягти значних результатів, які Служба продемонструвала суспільству, зокрема, в адмініструванні податків. Прогрес очевидний. Тож маємо впевненість у перспективах нашої співпраці», - наголосив Євген Олейніков.

Представники Податкової агенції Швеції у свою чергу висловили готовність до продовження ефективної співпраці у рамках проєкту METS та підкреслили важливість взаємного обміну досвідом.

Під час заходу експертами проєкту METS також було представлено презентацію форматів діяльності Податкової агенції Швеції.

У I півріччі 121,8 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступне.

У січні – червні 2021 року 121,8 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Львівської, Дніпропетровської, Київської, Одеської, Запорізької, Чернігівської та Полтавської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки, Королівство Бельгія та Ірландія.

За І півріччя 8 наборів даних, по яких найбільше здійснено переглядів:

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10 прим. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних (data.gov.ua)

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479810.html

Платники Дніпропетровщини задекларували

за 2020 рік доходів на суму 6,6 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Станом на 01 липня 2021 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43 200 декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік, що на 5 613 декларацій більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 6 млрд 623,4 млн грн, що на 2 млрд 047,7 млн грн більше, ніж минулого року.

Сума податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), визначена громадянами до сплати у 2021 році, становить 135,7 млн грн, сума військового збору – 18,2 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 377 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 млрд 643,4 млн гривень. Сума ПДФО до сплати складає 58,4 млн грн, військового збору – 6,5 млн гривень.

Нагадуємо, що громадянам, які подали Декларацію, необхідно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання ПДФО та військового збору, які зазначені в поданій Декларації (п. 179.7 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України).

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що подання документів в електронній формі, в тому числі Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено/Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, засобами електронного зв’язку здійснюється платниками відповідно вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами).

До Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можна додати документи довільного формату (J/F1360102), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.

У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:

► у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;

► у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розділу ІІ додатка ГД до Звіту;

► у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розділу ІІІ додатка ГД до Звіту.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розділу IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».

Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.

Податкову декларацію екологічного податку платники мають можливість подати в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 1177) із змінами за ідентифікаторами форм F0302004 (для фізичних осіб) та J0302004 (для юридичних осіб) разом з додатками:

- Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320104 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

- Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320204 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

- Додаток 3 «Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320304 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

- Додаток 4 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)» – за ідентифікатором форми F/J0320404 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

- Додаток 5 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання» – за ідентифікатором форми F/J0320504 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

- Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк» – за ідентифікатором форми F/J0320604 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Договором оренди передбачено, що земельна ділянка перебуває у спільному користуванні кількох фізосіб (або ФОП): нарахування орендної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша ст. 626 ЦКУ).

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої ст. 179 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами та доповненнями сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частина друга ст. 15 Закону № 161).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 зі змінами та доповненнями (абзац четвертий п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).

Згідно з частиною першою ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі є:

► об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

► дата укладення та строк дії договору оренди;

► орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2 та 288.3 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З урахуванням норм абзацу першого п. 286.5 ст. 286 та п. 288.7 ст. 288 ПКУ нарахування фізичним особам сум орендної плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Відповідно до частини першої і другої ст. 510 ЦКУ сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. У зобов’язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Враховуючи зазначене, якщо договором оренди земельної ділянки державної і комунальної власності, передбачено, що земельна ділянка перебуває у спільному користуванні кількох фізичних осіб (кількох фізичних осіб – підприємців), то орендна плата нараховується контролюючим органом фізичним особам, а фізичні особи – підприємці самостійно обчислюють суму оренди та подають податкову декларацію, за площу орендованої земельної ділянки відповідно до умов договору оренди.

Юридична особа має відокремлені підрозділи:

нарахування і сплата єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відокремлені підрозділи не є юридичною особою. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 8 розділу ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями, відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей:

► у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з ЄДР про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

► у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску;

► якщо юридичною особою прийнято рішення про реорганізацію відокремленого підрозділу – страхувальника в такий підрозділ, який не має обов’язків чи повноважень щодо ведення окремого балансу та самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У цьому випадку за умови відсутності заборгованості на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

► наявність у відокремленого підрозділу окремого балансу, самостійного ведення розрахунків з оплати праці із застрахованими особами може бути встановлена контролюючим органом під час проведення перевірки платника єдиного внеску, при опрацюванні його звітності.

Отже, нараховування і сплату (перерахування) єдиного внеску за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням.

У разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, такий відокремлений підрозділ самостійно нараховує та перераховує суми єдиного внеску за своїм місцезнаходженням.

На вебпорталі ДПС створено нову рубрику

«Інформаційні повідомлення про відкриті дані»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра повідомляє.

Державна податкова служба України приділяє значну увагу сфері відкритих даних, про що свідчить виконання у повному обсязі постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Наразі ДПС оприлюднено та здійснюється постійне оновлення 46 наборів даних у формі відкритих даних, які закріплені за Службою відповідно до вказаної постанови.

З метою популяризації наборів даних у формі відкритих ДПС оприлюднює відповідні повідомлення на вебпорталі ДПС та на сторінках Служби у соціальних мережах.

Тому для зручності користувачів відкритих даних ДПС створено на вебпорталі ДПС рубрику «Інформаційні повідомлення про відкриті дані» у розділі «Для громадськості» - «Публічна інформація», https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/informatsiyni-povidomlennya/.

У зазначеній рубриці розміщуватимуться всі інформаційні повідомлення з питань відкритих даних, що дозволить користувачам вебпорталу ДПС здійснювати пошук інформаційних повідомлень з вказаної тематики з відображенням історичних даних, зокрема, повідомлень, які були оприлюднені декілька місяців потому або у минулих роках.

На сьогодні у новоствореній рубриці вже розміщено повідомлення з питань відкритих даних ДПС починаючи з серпня 2019 року.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/480436.html

Внесено зміни до переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД,

які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК

критеріям ризиковості здійснення операції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/75778.html розміщено наказ ДПС України від 05.07.2021 № 658 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 № 67» (далі – Наказ № 658).

Наказ № 658 видано з метою удосконалення автоматизованого моніторингу щодо перевірки відповідності операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування (ПН/РК), поданих для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операцій відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Наказом № 658 Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, затверджений цим наказом, викласти в новій редакції

У І півріччі 82,4 тис. фізичних осіб зняті з обліку в контролюючих органах

без проведення документальних перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що з метою спрощення та прискорення процесу припинення фізичних осіб – підприємців, які не здійснювали господарську діяльність, шляхом зняття таких платників з обліку в контролюючих органах без проведення перевірки, Державною податковою службою України наказом від 15.09.2020 № 499 затверджено Методичні рекомендації щодо організації роботи комісій з розгляду питань доцільності/недоцільності проведення перевірок фізичних осіб у зв’язку з припиненням платників та форму висновку доперевірочного аналізу щодо недоцільності проведення перевірки.

Наказом Державної податкової служби України від 04.06.2021 № 568 внесені зміни до наказу ДПС від 15.09.2020 № 499, яким розширено коло платників, відносно яких може бути прийнято рішення щодо недоцільності проведення перевірки.

Протягом січня - червня 2021 року зазначеними вище комісіями розглянуто 112,7 тис. висновків доперевірочного аналізу щодо недоцільності проведення перевірки, за результатами розгляду яких 82,4 тис. фізичних осіб зняті з обліку в контролюючих органах без проведення документальних перевірок.

Робота щодо зняття з податкового обліку платників податків – фізичних осіб, які подали заяви на припинення, триває.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/480123.html

3 11.07.2021 оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що на офіційному вебсайті Міністерство юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua/news/ministry/onovlennya-form-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan повідомило наступне.

З 11 липня 2021 року будуть оновлені форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, змін зазнають:

► форма 2 «Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади)»;

► форма 4 «Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування»;

► форма 6 «Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи».

Внесення зазначених змін сприятиме належному відображенню відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявність яких передбачена положеннями Законів України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Зазначені зміни вносяться відповідно до наказу Мін’юсту № 2320/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5», прийнятого 29 червня 2021 року. Наказ було зареєстровано в Мін’юсті 30 червня 2021 року за № 858/36480. Він набирає чинності з 11 липня 2021 року.

З вказаним наказом можна ознайомитись на вебсайті Міністерства юстиції України у рубриці «Нормативно-правова база».

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що на офіційному порталі Верховної ради України за посиланням

https://www.rada.gov.ua/news/Povidomlennya/211525.html повідомлено.

Закон установлює, що тимчасово, на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», для платників податків, які на дату втрати чинності Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Податковий кодекс України застосовується з урахуванням особливостей, визначених даним Законом.

Законом встановлено, що на тимчасово окупованій території не справляються загальнодержавні та місцеві податки і збори та військовий збір, не подається звітність і не проводяться податкові перевірки. Окрім того, зупиняються заходи, пов’язані з погашенням податкового боргу, нараховуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань та інші порушення податкового законодавства.

Також списується податковий борг (у тому числі штрафні санкції, пеня та несплачені проценти за користування розстроченням (відстроченням)) платників податків із податковою адресою на тимчасово окупованій території.

Будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, оподатковуються за правилами, встановленими цим Кодексом для їхньої виплати (репатріації) за кордон України.

Крім того, внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо тимчасового звільнення відповідних суб’єктів від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про виконавче провадження», пов’язані з реалізацією положень ПК щодо списання податкового боргу, а також до Закону України «Про валюту і валютні операції» у частині повноважень Національного банку України щодо встановлення порядку транскордонного переміщення готівкової валюти держави-окупанта та/або порядку здійснення операцій з готівковою валютою держави-окупанта на території України.

Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Проект Закону зареєстровано за № 5501-д (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72315).

З 1 липня Держпраці у взаємодії з ДПС розпочне інспектування

з питань виявлення незадекларованих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Під час формування Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік було узгоджено механізм спільної роботи ряду державних органів, у тому числі Держпраці та ДПС, щодо реалізації спільних заходів, спрямованих на стимулювання роботодавців та працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин.

Зазначені заходи включають два етапи:

1) інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;

2) інспекційну кампанію серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.

Під час інформаційної кампанії, протягом майже 6 місяців поточного року, інспектори праці проінформували понад 62 тис. роботодавців та їх працівників про переваги офіційного працевлаштування, у тому числі у сферах торгівлі – 36 тис., сільського господарства – 6 тис., транспорту – 5 тис., організації харчування – 3 тис.

Під час другого етапу роботи інспекції Під час формування Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік було узгоджено механізм спільної роботи ряду державних органів, у тому числі Держпраці та ДПС, щодо реалізації спільних заходів, спрямованих на стимулювання роботодавців та працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин.

Зазначені заходи включають два етапи:

1) інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;

2) інспекційну кампанію серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.

Під час інформаційної кампанії, протягом майже 6 місяців поточного року, інспектори праці проінформували понад 62 тис. роботодавців та їх працівників про переваги офіційного працевлаштування, у тому числі у сферах торгівлі – 36 тис., сільського господарства – 6 тис., транспорту – 5 тис., організації харчування – 3 тис.

у полі зору працівників Держпраці та ДПС будуть роботодавці, які не відреагували на тривалу інформаційну кампанію та продовжують ухилятись від декларування найманих працівників.

Об’єднання зусиль Держпраці та ДПС дає можливість оперативно виявити та забезпечити інспектування роботодавців, що мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.

Відповідно до чинного законодавства інспектор праці може прийти до будь-якого роботодавця в будь-який день та час з метою перевірити оформлення трудових відносин. Для виявлення незадекларованих працівників, інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення. При виявленні незадекларованих працівників невідкладно будуть вживатися заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері законодавства про працю та податкового законодавства.

Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за порушення законодавства про працю (незадекларований працівник, факт підміни трудового договору цивільно-правовим/договором про стажування, виплати заробітної плати в конверті, виплати винагороди працівнику без нарахування/сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, фактичного використання праці працівника повний день, при оформленні його на неповний робочий день) складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 гривень.

Вчинення такого порушення повторно протягом двох років обійдеться роботодавцеві вже у 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, що складатиме 180 000 грн.

В черговий раз звертаємо увагу роботодавців на недопущення використання незадекларованої праці. Якщо ви вважаєте, що використання незадекларованої праці спрощує ведення бізнесу та зменшує фінансові витрати, ви помиляєтеся. Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства. Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику. Будьте свідомими громадянами, дотримуйтесь законодавства про працю.

Додаткові матеріали 5fb807f7_e54b_4c92_abae_5eb1ad884a0b.jpeg (Завантажити)

Про особливості трудових відносин при сезонній (тимчасовій) роботі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що на сьогодні в Україні є чинними (у частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України) Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 № 310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» в редакції від 04.04.1991 (далі – Указ № 310) та Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 № 311-ІХ «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» в редакції від 04.04.1991 (далі – Указ № 311).

Так, відповідно до п. 1 Указу № 310 сезонними вважаються працівники, що виконують сезонні роботи – роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не увесь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.

Перелік сезонних робіт наведений у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278 зі змінами.

Нормами п. 1 Указу № 311 встановлено, що тимчасовими вважаються працівники, які прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), – до чотирьох місяців.

Важливо знати, що на сезонних та тимчасових працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).

Відповідно до ст. 23 Кодексу законів про працю в Україні (КЗпП) строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Для тимчасових і сезонних працівників КЗпП, указами № 310 та № 311, встановлені особливості, а саме:

► не встановлюється випробування при прийманні на роботу;

► працівники мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це керівництво фермерського господарства письмово за три дні;

► з ініціативи фермерського господарства договір може бути розірвано з підстав, передбачених ст. 40, 41 КЗпП України, окрім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП України, а також з додаткових підстав, встановлених указами № 310 та № 311 (при зупиненні робіт на підприємстві на строк більш як на два (для тимчасових – одного) тижні з причин виробничого характеру або скорочення робіт на підприємстві;

► при неявці працівника на роботу безперервно протягом більше одного місяця (для тимчасових – двох тижнів підряд) внаслідок тимчасової непрацездатності);

► відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу (як вказано у вимогах ст. 6 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами). Також це стосується компенсації за невикористану відпустку;

► при звільненні тимчасовим, сезонним працівникам у загальному порядку виплачується вихідна допомога при звільненні як визначено умовами ст. 44 КЗпП України. Розмір вихідної допомоги складає середній заробіток за тиждень для сезонних працівників та за три дні для тимчасових.

Звертаємо увагу роботодавців сільськогосподарської галузі, що офіційне оформлення трудових відносин забезпечує соціальні гарантії працівників і надає впевненість, що робота працівником буде виконуватись якісно.

Оформлюють тимчасових, сезонних працівників у загальному порядку: працівник пише заяву, на підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу і робиться запис до трудової книжки.

Важливо – у наказі або розпорядженні про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається на сезонну або тимчасову роботу, вказується строк, а працівника ознайомлюють під підпис.

Крім того, роботодавцю необхідно повідомити орган ДПС про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року № 413 із змінами до початку роботи працівника.

Оплата за рахунок бюджетних коштів:

коли виникають податкові зобов’язання з ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Подання фінансової звітності компанією з управління активами щодо результатів діяльності ІСІ без статусу юрособи, активами якого вона управляє

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація складається та подається платником податку на прибуток підприємств окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи (далі – ІСІ), активами яких він управляє відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080), з заповненням в основній частині Декларації поля 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування», в якому зазначається повне найменування і реєстраційний код такого ІСІ та проставленням відповідної позначки у полі 10 «Особливі відмітки».

Положенням п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому ПКУ для подання Декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн встановлено річний податковий (звітний) період.

Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами (далі – КУА) через пайовий фонд, здійснюється КУА окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).

Згідно з п. 1 розділу III Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.11.2013 № 2669, бухгалтерський облік діяльності ІСІ здійснюється відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

При складанні фінансової звітності відповідно до МСФЗ, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (НП(С)БО).

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ, Закону № 851 та Закону № 2155 (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Для підготовки та направлення податкового фінансової звітності в електронному вигляді ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами).

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету КУА має можливість сформувати та подати фінансову звітність щодо результатів діяльності такого ІСІ разом з Декларацією по ІСІ, активами якого вона управляє, зазначивши у полі «Підприємство» фінансової звітності найменування КУА та додатково найменування такого ІСІ.

У разі якщо КУА здійснює управління активами кількох ІСІ, то Декларація разом з фінансовою звітністю складається та подається КУА окремо по кожному ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні.

Результати обробки електронних документів відображаються в режимі «Перегляд звітності» в приватній частині Електронного кабінету.

Електронний кабінет працює постійно (24 години кожного календарного дня), крім часу необхідного для його технічного обслуговування.

Алгоритм розрахунку податкової знижки на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що порядок застосування платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році: 2102 грн х 1.4 = 2 940 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн х 1.4 х 50 відсотків = 1 470 гривень).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 1 6000 грн, розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16 000 грн (з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п. п. «а» п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14 700 грн (2 940 грн х 5 місяців).

При страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник ПДФО має право віднести на витрати суму, що не перевищує 7 350 грн (2 940 грн х 5 місяців х 50 відсотків).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п. п. «а» та «б» п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

До уваги нотаріусів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Норми визначені п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ.

Згідно з п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 51.1 ст. 51, п. п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПКУ стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку (своїм місцем проживання) Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.1 ст. 65 та п. 178.1, 178.4 ст. 178 ПКУ приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 01 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року.

З урахуванням положень ст. 63, ст. 65 розділу II та п. 6.8 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в контролюючих органах:

► за місцем проживання, якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспортного документа) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) знаходяться на території однієї адміністративно-територіальної одиниці;

► за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), тобто якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця. При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 ПКУ.

Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), (далі – Порядок) Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому, нотаріуси за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому розділу ІІ Порядку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку, зокрема, визначено, що у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням платника податку на доходи фізичних осіб або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4Д «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу.

Враховуючи викладене, незважаючи на те, що робоче місце (контора) нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, Розрахунок нотаріус подає до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). Однак, у такому випадку він подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:

► з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;

► з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).

«Єдинник» другої – третьої груп надає в оренду частину земельної ділянки (нерухомого майна): яка площа земельної ділянки є об’єктом оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 01 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).

Отже, починаючи з 01 липня 2020 року у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Договори оренди (найму, позики) земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, є цивільно-правовими відносинами між суб’єктами господарювання, що регулюються в першу чергу Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), статтею 796 якого визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму, а також, що у договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві, і якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Разом з тим ПКУ визначено, що якщо платники податку, які користуються пільгами із земельного податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 ПКУ), а за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (п. 286.6 ст. 286 ПКУ).

Таким чином, якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики) не визначений, податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 ПКУ).

Для можливості застосування преференції, визначеної п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 ПКУ – пропорційно тій частині площі будівлі (нерухомого майна), що передана в оренду (найм, позику). У такому випадку земельний податок нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що передана в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы будете делать третью бустерную прививку от COVID-19?

Реклама