СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2021-04-05 09:31 42 Нравится

Актуальні питання декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Які граничні строки подання декларації про майновий стан і доходи за звітний 2020 рік та гранічний строк сплати податкових зобов’язань?

Відповідь. Для громадян, які зобов’язані подавати декларацію про майновий стан і доходи – термін подання декларації до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30.04.2021.

Граничний строк сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік2 серпня 2021 року.

Для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – термін подання по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.

Питання. У яких випадках у громадянина виникає обов’язок подання декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь. Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.;

доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

іноземного доходу;

та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;

у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України.

Питання. Чи має право платник податку включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у разі відсутності договору про навчання?

Відповідь. З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.

При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Питання. Який алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року?

Відповідь. Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Питання. Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2020 року?

Відповідь. Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2020 року платникам не надається.

Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Підстави за яких здійснюється перевірка платників єдиного внеску (в тому числі при ліквідації)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розд. ІІ ПКУ.

Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).

Згідно з п. 1 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) у зв’язку з припиненням платника ЄВ контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розд. ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати ЄВ (п. 2 розд. ІV Порядку № 1162).

Списання штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму податкового боргу платників податків, що виник станом на 01.11.2020

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2³ .

Відповідно до цього пункту у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 2³ підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;

осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Порядок отримання в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з платежів через Електронний кабінет

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) зі змінами та доповненнями.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника).

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155.

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 101,3 тис. клієнтів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Протягом січня-лютого поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались майже 101,3 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 235,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 48,4 тис. фізичних осіб протягом січня – лютого 2021 року отримали 98,1 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Також протягом вказаного періоду 52,9 тис. юридичних осіб отримали 137,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 51,4 тис. клієнтів, з яких 31,5 тис. – юридичних та 19,9 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 106,6 тис. сертифікатів.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 9,5 млн. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/459215.html

Про період, за який вперше подається звіт про контрольовані іноземні компанії

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що п. 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.

При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

РРО/програмний РРО: коли проводиться операції «Службова видача» або «Службове внесення»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Денний звіт – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Норми встановлені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Згідно з нормами п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО з використанням операцій «Службове внесення» та «Службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «Службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

При цьому розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Отже, операції «Службове внесення» та «Службова видача» не є розрахунковими операціями у розумінні Закону № 265.

Враховуючи вищевикладене, видача чи внесення готівки на місці проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО або програмний РРО з використанням операцій «Службова видача» та «Службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, з метою уникнення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, проведено через РРО або програмний РРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «Службове внесення», то операція «Службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.

До уваги неприбуткових організацій!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу неприбуткових організацій на наступне.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Реєстр) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року із змінами № 440 (далі – Порядок № 440).

Контролюючий орган за результатами моніторингу відомостей, що містяться в Реєстрі, а також відомостей щодо найменування неприбуткової організації, інших відомостей, зазначених у реєстраційній заяві, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо неприбуткових організацій, вносить відповідні зміни до ідентифікаційних та реєстраційних відомостей про неприбуткову організацію, що містяться в Реєстрі. У разі встановлення підстав для зміни ознаки неприбутковості контролюючий орган вносить відповідні записи (зміни) до Реєстру (п. 13 Порядку № 440).

У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів мають бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а в разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин (п. 14 Порядку № 440).

Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН з позначкою «зміни» у разі внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону), зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації.

Закон України № 1072: списання штрафних санкцій і пені

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, пунктом 23.

Відповідно до вищезазначеного пункту у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Платники, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву у довільній формі та назвала, що потрібно зазначити у заяві.

Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:

► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

► осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

► банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Особливості надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК) з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Норми встановлені п. 52.1 ст. 52 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Звернення платників податків на отримання ІПК у паперовій або електронній формі повинно містити:

► найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

► код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

► зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

► підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

► дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, ІПК не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

На ІПК або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

За вибором платника податків ІПК надається в усній, у паперовій або електронній формі. ІПК, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву – індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ визначено, що ІПК надаються:

► в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;

► у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.

ІПК, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та офіційного вебсайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ визначено, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, ІПК протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання ІПК, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, отримавши ІПК від територіального органу (відокремленого підрозділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 40 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

► про внесення відомостей про ІПК до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

► про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені ІПК та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення територіальний орган (відокремлений підрозділ) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та платника податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ;

► про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій у разі, якщо в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій уже міститься аналогічна ІПК, надана такому платнику податків з цих самих питань, які зазначені у запиті такого платника податків, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків.

Звертаємо увагу, що у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби згідно з п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами ІПК в письмовій формі.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

У разі прийняття на роботу, страхувальник зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роботодавець – страхувальник до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором подає до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем їх обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) за формою згідно з додатком до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413) одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Норми визначені Порядком № 413.

За два місяці поточного року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 46 запитів на публічну інформацію

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Протягом січня - лютого 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 46 запитів на отримання публічної інформації, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року кількість запитів зменшилась на 4.

За наслідками розгляду запитів: 24- задоволено, 16 - надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939 -VI «Про доступ до публічної інформації», 6 - на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

На пресконференції про декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, та податкову знижку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція фахівця відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Коваленко Мирослави на тему «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, податкова знижка».

Коваленко Мирослава проінформувала про результати деклараційної кампанії 2021. Вона зазначила, що станом на 25.03.2021 громадянами Дніпропетровської області за 2020 рік подано 11 тис. 692 податкові декларації про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого громадянами доходу – понад 2,5 мільярдів гривень.

До сплати задекларовано 33,6 млн гривень податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та 5,2 млн гривень військового збору (далі – ВЗ).

Доходи у розмірі понад 1 млн грн задекларували 88 жителів нашої області.

Правом на отримання податкової знижки у поточному році скористалося вже 2 229 фізичних осіб. Сума податку, що підлягає поверненню громадянам з бюджету, 6,8 млн гривень.

Фахівець звернула увагу на порядок та умови реалізації громадянами свого права на податкову знижку, а також способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Коваленко Мирослава акцентувала увагу на доходах, які підлягають обов’язковому декларуванню громадянами.

Зокрема, це доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари. Доходи, отримані одноосібниками, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари, від продажу сільськогосподарської продукції відповідно до вимог Податкового кодексу України підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ – за ставкою 1,5 %.

Свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови успішного суспільства!

Завершено роботу над запровадженням трирівневої структури звітності з трансфертного ціноутворення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

В межах імплементації положень кроку 13 Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS) Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) запроваджено трирівневу структуру звітності з трансфертного ціноутворення, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (Local file), глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (Master file) та звіт у розрізі країн (Country-by-Country Report).

Документація з трансфертного ціноутворення (Local File) – це сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, який повинен містити інформацію відповідно до вимог п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (Master File) – це сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, який повинен містити інформацію відповідно до вимог п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (Country-by-Country Report) – це звіт, що подається платниками податків у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї із обставин, зазначених у п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній містить інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність відповідно до вимог п.п. 39.4.11 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Крім того, з урахуванням змін, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX, Мінфіном затверджено форму та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затверджено форму та порядок подання повідомлення про укладання форвардного, ф’ючерсного контракту або контракту на здійснення операцій з сировинними товарами, а також оновлено форму та порядок складання звіту про контрольовані операції.

Запровадження зазначеної структури звітності дозволить отримувати комплексну інформацію щодо діяльності міжнародних груп компаній в розрізі конкретних юрисдикцій, а також здійснювати ефективний аналіз обсягів діяльності, структури операцій та специфіки діяльності міжнародних груп компаній для цілей контролю трансфертного ціноутворення.

Мінфін нагадує про норми статті 39 ПКУ щодо:

► подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports);

► запиту контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

► подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Інформацію розміщено на офіційному сайті Мінфіну за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_zavershiv_robotu_nad_zaprovadzhenniam_tririvnevoi_strukturi_zvitnosti_z_transfertnogo_tsinoutvorennia-2791

Для повернення помилково та /або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім ЄВ) платник подає заяву

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 ПКУ.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п’ятий п. 2 розділу ІІ Порядку).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 421.2 ст. 421 ПКУ).

Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

До уваги платників ПДВ!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 5 Порядку.

Комісія регіонального рівня розглядає Таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 15 та п. 16 Порядку).

Відповідно до п. 17 Порядку у рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в Таблиці, яка врахована, у тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Платник ПДВ має право подати повторно Таблицю з поясненнями для розгляду комісією регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Деклараційна кампанія 2021: надали квартиру в оренду – задекларуйте дохід!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01 травня 2021 року триває деклараційна кампанія 2021.

Фізичні особи, які надають нерухомість в оренду і отримують дохід, зобов’язані сплачувати податки.

Так, кожен громадянин, який не є самозайнятою особою і надає в довгострокову (або подобову) оренду нерухоме майно, зокрема квартиру, будинок чи кімнату, має подати податкову річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18 % та 1,5 % військового збору.

Нормами п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що під час нарахування доходу фізичній особі від надання нею в оренду об’єктів нерухомості, необхідно враховувати розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, який має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.

Якщо договір оренди об'єктів нерухомості посвідчувався нотаріально, нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця.

Форма Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма інформації затверджена наказом Міністерства Фінансів України від 13.05.2017 № 497. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації ріелтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Оприлюднення на офіційному вебпорталі ДПС інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Норми визначені п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами десятим і дванадцятим п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Інформація про нормативну грошову оцінку земель розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: Головна/Довідники/Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html).

Слід зазначити, що на офіційному вебпорталі ДПС розміщено зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати.

Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.

Платник екологічного податку, який не мав у звітних періодах року об’єктів оподаткування, Податкову декларацію подає

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкова декларація екологічного податку складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та чинному на час її подання.

Норми встановлені п. 48.1 ст. 48 ПКУ.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Податкової декларації не додається.

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Отже, платник екологічного податку, який подав до контролюючого органу заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та у звітних періодах поточного року не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів не подає за ці звітні періоди Податкову декларацію. В іншому випадку подається Податкова декларація із відповідними додатками (за тими видами об’єктів оподаткування, по яких у минулому році здійснювалося обчислення податкових зобов’язань).

Платник, який у звітному році здійснював обчислення податкових зобов’язань по екологічному податку, зобов’язаний за звітний період (квартал) цього року в якому відсутній об’єкт обчислення екологічного податку подати Податкову декларацію з відповідними додатки (за тими видами об’єктів оподаткування, по яких раніше у звітному році здійснювалося обчислення податкових зобов’язань).

Колонка Голови Державної податкової служби України Олексія Любченко у виданні «Дзеркало тижня»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі повідомила про наступне.

Про справедливість, прозорість, зручність: як удосконалити податкове регулювання в Україні.

2020-й став роком відчутного прогресу в ефективності роботи нової Державної податкової служби України. В умовах низхідної динаміки економічної активності, яка проявилася ще у другому півріччі 2019-го, і зростання номінального ВВП у 2020 році на 5,4 % (падіння реального випуску становило 4 %) надходження до державного та місцевих бюджетів, а також з єдиного соціального внеску торік зросли на 13,5 %, а сальдо надходжень з податку на додану вартість збільшилося на 36,8 %. Індикативні показники податкових надходжень 2020 року перевиконано на 49,2 млрд грн (+10,7 %). У січні – лютому 2021-го при зростанні обсягів постачання товарів і послуг (база оподаткування ПДВ) на 10,3% порівняно із відповідним періодом минулого року сальдо надходжень з ПДВ збільшилося у 1,5 раза (з 17,8 млрд до 25,8 млрд грн). Це стало можливим завдяки ефективному розширенню бази оподаткування за рахунок тіньової економіки.

Водночас боротьба держави з податковими зловживаннями все ще далека від завершення. За оцінкою ДПСУ, втрати України від застосування схем з ухилення (мінімізації) сплати податків становлять близько 7,7 млрд дол. США на рік, у тому числі: зарплата в «конвертах» – 4,3 млрд дол., діяльність «скруток» і конвертаційних центрів – 1,5 млрд, офшори – 0,8 млрд, підакцизні товари – 1,0 млрд, збитки державних підприємств – 0,1 млрд дол. Приміром, загальні доходи населення 2020 року без урахування податків становили 3,4 трлн грн, з яких 1,9 трлн грн – це заробітна плата та інші трудові доходи. При цьому обсяги виторгу підприємств торгівлі, що фіксуються через касові апарати, 2020 року становили менш як 1,3 трлн грн. Це означає, що лише 38 % витрат домогосподарств фіксується через фіскальний чек зі сплатою відповідних податків і зборів.

Важливо розуміти, що успішність заходів з реформування податкової системи та ефективного подолання податкових схем залежить не стільки від екстенсивних зусиль з підвищення податкового контролю, скільки від побудови надійної моделі взаємодії між платниками податків і державою, яка користуватиметься довірою обох сторін податкових взаємовідносин. Для цього потрібно забезпечити дотримання державою ключових принципів у сфері оподаткування, якими, на нашу думку, мають бути: справедливість (рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації), прозорість (обмін інформацією між податковими агентами та податковими органами; увага до суті операцій, а не до їх форми) і зручність у взаємодії з податковими органами (сплачувати податки чесно має бути вигідно, податкова служба забезпечує якісний сервіс платникам податків). Втілення в життя цих принципів, як на мене, створить органічні умови для вирішення проблематики податкового регулювання в Україні та забезпечить додержання економічними суб’єктами вимог законодавства при сплаті податків.

На практиці реалізація вищезгаданих принципів має передбачати ті кроки, які впроваджуватимуть найкращий міжнародний досвід з реформування та удосконалення податкової системи.

Більш детальніше – на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/459921.html, а також

https://zn.ua/ukr/macrolevel/podatkovi-problemi-zri-v-korin.html

Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податковий борг) платників податків»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України відповідно до статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомила про оприлюднення проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків» (далі – проєкт наказу).

Розробка проєкту наказу обумовлена необхідністю приведення нормативно-правових актів у відповідність до законів України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Проєктом наказу визначаються:

● підстави для надання розстрочення (відстрочення);

● механізм ініціювання платником податків надання розстрочення (відстрочення) шляхом подання платником податків відповідної заяви;

● оформлення податковими органами результатів розгляду такої заяви;

● уповноважені податкові органи на прийняття таких рішень;

● порядок прийняття рішення та його реєстрації;

● укладення відповідного договору;

● сплата розстрочених (відстрочених) сум і нарахованих процентів та її відображення в інформаційно-телекомунікаційних системах податкових органів;

● особливості дії розстрочення (відстрочення) при переведенні платника податків до іншого податкового органу та при його реорганізації;

а також до порядку додаються відповідні форми документів:

● заява про надання розстрочення (відстрочення);

● рішення про розстрочення (відстрочення);

● договір про розстрочення (відстрочення);

● журнал наданих розстрочень (відстрочень);

● рішення про скасування розстрочення (відстрочення);

● рішення про перенесення раніше визначених строків.

Із проєктом наказу можна ознайомитися на офіційному порталі Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) за посиланням:

Головна>Діяльність>Регуляторна політика>Проєкти регуляторних актів>2021 рік.

Зауваження та пропозиції до проєкту наказу просимо надавати протягом 20 робочих днів з дня його оприлюднення на офіційному порталі ДПС України в мережі Інтернет у письмовій та/або електронній формі за адресою:

Державна податкова служба України, Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, e‑mail: n.yurkovska@tax.gov.ua,

Державна регуляторна служба України, вул. Арсенальна, буд. 9/11, м. Київ, 01011, е-mail: inform@dkrp.gov.ua.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://www.tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/75269.html

Подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за допомогою Електронного кабінету

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/459671.html повідомила, що у разі необхідності виправлення виявлених помилок, які містяться у раніше поданій податковій декларації про майновий стан і доходи у майбутніх податкових періодах, платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) може надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію (з урахуванням строків давності, визначених Податковим кодексом України) за формою чинною на час подання уточнюючої декларації.

Для подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи платник податків може скористатися Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua).

Після проходження електронної ідентифікації в Електронному кабінеті платник ПДФО має можливість сформувати, підписати та надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи використовуючи режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Оновлено План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html розміщено План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

Додаткові матеріали: Довідник структури плану - графіка (розділ, підрозділ, група).

До уваги платників!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 19.03.2021 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від:

31.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (далі – Наказ № 839).

Відповідно до Наказу № 839 Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення) подається платниками податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, визначені п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Повідомлення подається до 01 жовтня року, що настає за звітним. Якщо останній день строку подання Повідомлення припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем;

31.12.2020 № 841 «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», згідно з яким форму Звіту про контрольовані операції та порядок його складання, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, приведено у відповідність до положень ПКУ, зокрема, щодо:

– визначення терміну «пов’язані особи» (для цілей трансфертного ціноутворення), яким, зокрема, збільшено поріг пов’язаності з 20 до 25 відсотків та запроваджено нову категорію пов’язаних осіб – «утворення без статусу юридичної особи»;

– особливостей застосування методів трансфертного ціноутворення для контрольованих операцій з сировинними товарами та використання переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін для таких товарів;

– зазначення платниками податків використаних джерел інформації для виконання вимог щодо обґрунтування в документації з трансфертного ціноутворення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;

08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 62), згідно з яким внесені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (далі – Порядок № 1588), зокрема, передбачено з метою постановки на податковий облік нерезидентів (іноземних юридичних компаній, організацій) подання до контролюючих 2 органів Заяви нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (додаток 6 до Порядку № 1588).

При цьому Заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-РПП втратила чинність.

Водночас, пунктом 2 Наказу № 62 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та на дату набрання чинності Наказом № 62 не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом двох місяців з дати набрання чинності зазначеним наказом подати до контролюючих органів для постановки їх на облік документи, визначені пунктами 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку № 1588.

Коли зберігання пального можливе без ліцензії?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

● підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

● підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

● суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

Декларування 2021: Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можливо отримати в режимі онлайн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що продовжується деклараційна кампанія 2021.

У рамках кампанії декларування доходів громадян та е-декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, фізична особа – платник податків може отримати Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, скориставшись Електронним кабінетом (http://cabinet.tax.gov.ua).

Меню «Запит про суми виплачених доходів» режиму «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету надає можливість користувачу після проходження електронної ідентифікації сформувати, підписати та надіслати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – Запит).

Запит заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника податків.

Відповідь на запит (Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді) можна переглянути в меню «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» або в меню «Запит про суми виплачених доходів» режиму «ЕК для громадян».

Як здійснюється взяття на облік ФОП за основним місцем обліку?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6.1 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі:

ідомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (далі –ФОП);

відомостей про скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП.

Контролюючі органи здійснюють контроль відомостей, які надійшли стосовно ФОП з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), у порядку, визначеному п. 3.3 розділу III Порядку № 1588 (п. 6.2 розділу VI Порядку № 1588).

Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (унесення змін) платників податків (для самозайнятих осіб) за формою № 7-ОПП (п. 6.4 розділу VI Порядку № 1588).

Згідно з п. 6.5 розділу VI Порядку № 1588 дані про взяття на облік фізичної особи – підприємця передаються до ЄДР у день взяття на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому ФОП взято на облік.

Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – портал електронних сервісів), відповідно до Закону № 755.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді:

1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР;

2) оприлюднення публічної інформації з ЄДР у формі відкритих даних відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями;

3) безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих, зокрема ФОП;

4) документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі;

5) виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі;

6) витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату;

7) суб’єктам приватного права може надаватися прямий доступ до ЄДР в електронному вигляді у режимі реального часу на платній основі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором.

Про розмір єдиного внеску, який застосовує юр особа при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правооим договором

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотків до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Відповідно до частини 13 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Отже, юридична особа при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотки.

Про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа необхідно подати заяву

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) в розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».

Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;

ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

Щодо подання до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників.

ДПС України щодо використанням режиму подання до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або в пам'яті модемів, які до них приєднані повідомила наступне.

Згідно з п. 2, абзацами другим і шостим п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Порядок передачі інформації від РРО та програмних РРО до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв’язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних РРО.

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до абзацу першого ст. 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Згідно з абзацом восьмим п. 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Отже у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів. розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).

Згідно з п.п. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Вимог щодо створення контрольної стрічки в. електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2020 за № 1743/22055, технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС (далі – технологія) – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.

У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі ХМL-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

Враховуючи викладене та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС України повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом .

Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно – перевірочних заходів.

Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17= 5100,0 грн.).

Згідно з п. 10 ст. 17 Закону № 265 у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв'язку, в разі обов'язковості її подання, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про актуальні питання адміністрування екологічного податку на пресконференцій

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція начальника управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Копильченко Тетяни на тему «Про адміністрування екологічного податку».

Вона зазначила, що екологічний податок – це складова екологічної політики нашої держави, завданням якої є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, а також забезпечення екологічної безпеки.

«У цьому році Дніпропетровська область забезпечила надходження екологічного податку 226,5 млн грн до державного та місцевого бюджетів, це майже 18 % від суми надходжень в цілому по Україні. За 3 місяці 2021 року надходження по екологічному податку збільшились на 22,3 млн грн у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – акцентувала Копильченко Тетяна.

Фахівець нагадала, що екологічний податок зобов’язані сплачувати усі суб’єкти господарювання, якщо їх діяльність призводить до:

- викидів шкідливих речовин у повітря;

- скидів шкідливих речовин до річок, ставків, озер, каналів, водосховищ, моря чи підземних вод;

- розміщення відходів;

- утворення радіоактивних відходів, їх тимчасове зберігання понад строк, встановлений особливими умовами ліцензії.

Копильченко Тетяна звернула увагу, що здійснення діяльності, у результаті якої забруднюється навколишнє середовище, можливе лише після отримання відповідного дозволу, а саме:

- за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря та за розміщення відходів дозволи оформлюються та надаються Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

- за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти дозвіл видається територіальними органами Державного агентства водних ресурсів.

Вона також наголосила, що спільними цілями екологічного оподаткування є:

- для платників екологічного податку – це упереджувальний спосіб захисту довкілля: стимулювання інвестування у природоохоронні заходи, а саме: застосування платниками податку природозберігаючих технологій, зменшення викидів, забруднення та відходів, що становлять загрозу навколишньому природному середовищу;

- для податківців – фіскальний спосіб: використання коштів для сплати екологічного податку для поповнення доходів державного бюджету.

До уваги платників податків!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Починаючи з 01 квітня 2021 року платники податків щокварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, подають об’єднану звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок). Форма та Порядок заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року № 773).

Також зазначаємо, що до складу Розрахунку входять 6 додатків, які є невід’ємною його частиною, і подаються до контролюючого органу у складі такого Розрахунку.

Заповнення показників у Розрахунку та додатках здійснюється з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Всі реквізити Розрахунку та додатків є обов’язковими для заповнення.

Останній день подання Розрахунку за 1 квартал 2021 року для платників податків – 11 травня 2021 року.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/460076.html

Набрав чинності закон про особливості оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 28.03.2021 набрав чинності Закон України від 02 березня 2021 року № 1293-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» (далі – Закон № 1293).

Законом № 1293, зокрема підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 76.

Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово, до 01 січня 2035 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначених у п.п. 15 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, що ввозяться платником ПДВ – інвестором із значними інвестиціями виключно для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору.

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене абзацом першим п. 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовується в межах строку реалізації інвестиційного проекту та невикористаного на момент митного оформлення товарів загального обсягу надання державної підтримки, визначеного у спеціальному інвестиційному договорі, з урахуванням даних реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями щодо обсягу такої підтримки, а також дати та часу внесення відповідних відомостей до такого реєстру.

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене абзацом першим п. 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, до моменту отримання контролюючим органом відомостей про досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями, не вважається порушенням податкового законодавства і не тягне за собою виникнення обов’язку із сплати ПДВ та/або пені.

Суми ПДВ, не сплачені до бюджету у зв’язку із застосуванням звільнення від оподаткування ПДВ, передбаченого абзацом першим п. 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, до дати отримання контролюючим органом відомостей про таке досягнення/перевищення або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями, підлягають відшкодуванню платником ПДВ – інвестором із значними інвестиціями в порядку, передбаченому законодавством та відповідним спеціальним інвестиційним договором, та на них не поширюються норми ПКУ щодо погашення податкового боргу.

У разі відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному п. 76 підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання або дострокового припинення спеціального інвестиційного договору (крім випадків, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов’язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи дострокове припинення спеціального інвестиційного договору, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезені на митну територію України таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до цього Кодексу, розраховану з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 ПКУ строки давності не застосовуються.

Терміни «інвестор із значними інвестиціями», «інвестиційний проект із значними інвестиціями», «спеціальний інвестиційний договір» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

Положення п. 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою – агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 1293 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 27.03.2021 № 57.

Які види операцій є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Норми встановлені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Термін сплати збору за місця для паркування транспортних засобів встановлено ПКУ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Норми визначені п.п. 2681.5.1 п. 2681.5 ст. 2681 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Дохід виплачується нерезиденту не в грошовій формі: як розрахувати податок з доходів нерезидента?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в новій редакції.

Так, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема, передбачено, що у разі, якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:

Пс = СД * 100 / (100 – СП) – СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Звертаємо увагу, що роз’яснення за аналогічною тематикою надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html).

Випадки, в яких у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки, заповнюється поле «починаючи з»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями.

Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення полів: «звітна», «звітна нова», «уточнююча» та «починаючи з».

Поле «починаючи з» рядка 1 заголовної частини Декларації заповнюється (арабськими цифрами) у випадках:

► подання Декларації за новостворені (нововведені) об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (проставляється місяць, з якого виникають податкові зобов’язання);

► при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року власності (придбано/продано об’єкт нерухомості) (проставляється місяць, з якого виникають/припиняються податкові зобов’язання);

► у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).

Платникам акцизного податку про припинення обов’язку з подачі декларацій

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норми встановлені 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

ДПС: за усіма фактами корупції приймаються рішення щодо доцільності перебування на посадах як самих фігурантів, так іїх керівників

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/460228.html повідомила наступне.

Одним із головних принципів роботи Державної податкової служби є нульова толерантність до корупції.

Вживається низка заходів, спрямованих на упередження проявів корупції та викриття недобросовісних працівників. На жаль, не зважаючи на посилену роботу в органах ДПС, фіксуються випадки протиправних дій з боку працівників податкової служби.

Так, протягом останнього місяця правоохоронцями були затримані під час отримання неправомірної вигоди кілька співробітників Головних управлінь ДПС у Волинській, Київській, Рівненській та Тернопільській областей.

Керівництво ДПС оперативно відреагувало на ці факти.

На сьогодні для з’ясування причин та умов, що призвели до вчинення корупційних правопорушень, за вказаними фактами в центральному апараті ДПС та її територіальних органах проводяться перевірки.

За їх результатами будуть прийняті рішення щодо доцільності перебування працівників – фігурантів справ та їх безпосередніх керівників на посадах в органах ДПС, буде надано принципову оцінку діяльності керівників Головних управлінь територіальних органів ДПС.

Загалом лише за січень – лютий 2021 року уповноваженими підрозділами ДПС розглянуто 264 звернення громадян, юридичних та фізичних осіб щодо причетності працівників органів податкової служби до вчинення порушень вимог чинного законодавства, у тому числі антикорупційного. Проведено 161 перевірочний захід (перевірки, дисциплінарні провадження, службові розслідування). За їх результатами притягнуто до дисциплінарної відповідальності 23 співробітники. Також 33 матеріали направлено до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції або відповідних правоохоронних органів для прийняття рішення щодо складання адміністративних матеріалів чи відкриття кримінальних проваджень.

Уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції та правоохоронними органами за результатами розгляду спеціально направлених матеріалів розпочато 3 кримінальних провадження.

Керівництво Державної податкової служби України і надалі безкомпромісно реагуватиме на подібні випадки для очищення лав служби, запобігання, виявлення та припинення проявів корупції, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб та усунення наслідків корупційних діянь.

Затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 12.01.2021 № 4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.03.2021 за № 264/35886) (далі – Наказ № 4) затвердило форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.

Документ розроблено, зокрема відповідно до п. 46.2 ст. 46 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України.

При цьому, Наказом № 4 визначено, що втратили чинність накази Державної податкової адміністрації України:

▼ від 22 серпня 2005 року № 354 «Про затвердження форми розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, та порядку його складання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 вересня 2005 року за № 1003/11283;

▼ від 19 липня 2006 року № 421 «Про затвердження форми Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2006 році та Порядку його складання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 929/12803;

▼ від 03 квітня 2007 року № 207 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2007 році, та Порядку його складання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2007 року за № 406/13673;

▼ від 12 травня 2008 року № 294 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008 році», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 травня 2008 року за № 458/15149;

▼ від 21 травня 2009 року № 259 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2010 році», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 червня 2009 року за № 489/16505;

▼ від 07 жовтня 2010 року № 774 «Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 21.05.2009 № 259», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1192/18487;

▼ від 16 травня 2011 року № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 травня 2011 року за № 643/19381.

Наказ № 4 набув чинності 16.03.2021 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.03.2021 3 20).

Наказ № 4 також розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/decrees_2021-487

Випадки, за яких електронний документообіг між платниками податків та контролюючим органом припиняється

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розділу І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6.

Згідно вищезазначеним пунктом електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

► отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

До уваги платників ПДВ!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік) визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, зі змінами та доповненнями.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Отже, платнику ПДВ не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

За яких умов студент має право на підвищену ПСП?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Відповідно до п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Разом з тим, п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга (ПСП) не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Враховуючи викладене, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то ПСП до заробітної плати такого платника ПДФО не застосовується.

Разом з тим, якщо студент не отримує дохід у вигляді стипендії або отримує стипендію, яка виплачується не з бюджету, то він має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Про джерела інформації, які використовуються для встановлення умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що джерела інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (п.п. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Згідно з п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Вимоги п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до п.п 39.5.2.13 п.п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Фактичні перевірки: строки проведення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 82.3 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Нагадуємо, що підставами для подовження строку перевірки є:

► заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п.п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ);

► змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п.п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).

До уваги дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, розташованих на території України!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу шостого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, в абзаці шостому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755), здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами (далі – Порядок № 1162).

Взяття на облік дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, розташованих на території України, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162 (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1162 платникам єдиного внеску – дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, розташованим на території України, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Какой вакционой вы бы вакцинировались от COVID - 19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама