СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-09-24 14:27 17 Нравится

Питання застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гарача лінія» за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної.

Під час заходу розглядались питання застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО).

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи можна заяву про реєстрацію ПРРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?

Відповідь. Заява про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Питання. Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

Відповідь. ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.

Питання. Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Відповідь. Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером Державної податкової служби та не проводити розрахункові операції у цей період.

Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний реєстратор розрахункових операцій та реєструвати ПРРО?

Відповідь. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання. Де можна ознайомитись з актуальною інформацією щодо впровадження ПРРО?

Відповідь. Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», який набрав чинності з 01.08.2020, створив правові підстави для впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).

З метою інформування платників податків з питань впровадження ПРРО ДПС створено банер «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, в якому розміщується актуальна інформація, пов’язана із таким впровадженням.

Питання. Чи необхідно реєструвати книги обліку розрахункових операцій на ПРРО?

Відповідь. Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Питання. Яку кількість печаток необхідно реєструвати, якщо суб’єкт господарювання має декілька ПРРО?

Відповідь. Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).

При цьому за допомогою одного сертифікату електронного підпису та/або печатки можна працювати одночасно тільки на одному ПРРО і тільки одним касиром. Тому у разі одночасного використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Легалізація заробітної плати – актуальна тема сьогодення

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Питання виплати офіційної, прозорої зарплати сьогодні є дуже актуальним. Адже працівники іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати неофіційну зарплатню.

Отримуючи неофіційну заробітну плату, працівник повністю беззахисний перед роботодавцем.

Крім того, не оформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та їх перерахунків у подальшому. Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним. Працівник має зрозуміти, що легалізації заробітної плати альтернативи немає.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижче від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Шановні громадяни! Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства.

Питання адміністрування єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі головного державного ревізора-інспектора Соборного відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової.

Під час заходу розглядались питання адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пропонуємо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Яким чином визначається база для нарахування ЄВ найманому працівнику, якому нарахована заробітна плата та відпускні за поточний та майбутні періоди?

Відповідь. Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Згідно з п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 якщо нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.

Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.

За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).

Таким чином, нарахування ЄВ працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата ЄВ здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

Водночас, ЄВ на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування ЄВ майбутнього періоду.

Питання. Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП – платниками єдиного податку (19 чи 20 число місяця, що настає за звітним кварталом)?

Відповідь. Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП – платники ЄП зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 12 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП – платниками ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Питання. Яким чином обчислюється єдиний внесок новоствореними ФОП – платниками єдиного податку третьої групи?

Відповідь. Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) нараховується:

для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464) на місяць;

для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Таким чином для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація, та база нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Питання.Чи звільняються від сплати єдиного внеску члени фермерського господарства, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом?

Відповідь.Відповідно до п.п. 6 п. 1 розд. І Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Згідно з п. 7 розд. ІV Інструкції № 449 протягом особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» платники, визначені, зокрема, п.п. 6 п. 1 розд. II Інструкції № 449 звільняються від виконання своїх обов’язків, зокрема, у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).

Підставою для звільнення у випадках, зазначених у п. 7 розд. IV Інструкції № 449, є заява, зокрема, члена фермерського господарства та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації).

Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.

Враховуючи наведене вище, члени фермерського господарства, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати єдиного внеску.

Водночас члени фермерського господарства, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати єдиного внеску.

Питання. Чи може уповноважена особа подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Відповідь. Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають до контролюючого органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).

Статтею 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами).

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦКУ).

Згідно з ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.

Таким чином, уповноважена особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Заповнення поля «Призначення платежу»платіжного доручення у разі сплати податкового боргу або заборгованості з єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

При сплаті податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).

Аби уникнути помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватися вимог Порядку № 666. Звертаємо увагу, що за правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе платник податків, а не банківська установа, тому слід бути уважними.

Особливу увагу при заповненні поля “Призначення платежу” необхідно приділяти правильності визначення коду видів сплати.

У разі сплати податкового боргу або заборгованості з єдиного внеску (ЄВ), під час заповнення банківських розрахункових документів у реквізитах у полі “Призначення платежу”, платники податків мають зазначати код виду сплати “140” – надходження до бюджету у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску.

Зокрема, згідно з нормами п. 1 Порядку № 666 реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

– поле №1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

– поле №2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («140» – надходження до бюджету у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску);

– поле №3 – друкується розділовий знак «;» та код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) чи серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

– поле №4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі;

– у полі №5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

– у полі №6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

– у полі №7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Про застосування права на податкову знижку під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гарача лінія» за участі головного державного ревізора-інспектора Соборного відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової.

Під час заходу розглядались питання застосування громадянами права на податкову знижку.

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Який термін повернення ПДФО платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?

Відповідь. Відповідно до п. 179.8 ст.179 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Питання. Чи має право ФОП на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності згідно з нормами Податкового кодексу України?

Відповідь. Згідно з п.166.3 ст.166 розділу IV Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено у п. 166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

Питання. Чи має право фізична особа за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?

Відповідь. Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агенто

Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Питання. Чи повинна фізична особа при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?

Відповідь. Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Питання. Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

Відповідь. Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

розмір та сума податкової соціальної пільги;

сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Антикорупційний сервіс «Пульс» ДПС України - інструмент двостороннього зв’язку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 8.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 8.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Щодо програмування кодів УКТ ЗЕД

при продажу алкогольних коктейлів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З 01.08.2020 набрали чинності зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо обов’язку суб’єктів господарювання попереднього програмування кодів згідно з УКТ ЗЕД для всіх підакцизних товарів.

З огляду на це звертаємо увагу платників податків, що алкогольні коктейлі відносяться до коду 22089069 товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Суб’єкти господарювання при продажу алкогольних коктейлів зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, із зазначенням у такому розрахунковому документі попередньо запрограмованого коду УКТ ЗЕД для алкогольних коктейлів.

Так, правовідносини у цій сфері регулюються Законом № 265 та Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).

Відповідно до ст. 1 Закону № 674, який набрав чинності 03.07.2020, митний тариф України є невід’ємною частиною Закону № 674 та містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020 року.

Окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 674, відрізняються від тих кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», чинному до 02.07.2020 (включно).

Наказом Державної митної служби України від 01.07.2020 № 234 було затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року, які є довідковим матеріалом для зручнішого використання УКТ ЗЕД (версії 2017 року).

Зазначеним наказом, зокрема, визначено, що код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2012 року) повторно застосовано для коду УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2017 року) без змін обсягів товарів, що класифікуються в них. Тобто фактично код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» Законом № 674 не змінено.

Згідно з Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 (із змінами, внесеними наказом ДФС від 11.01.2019 № 20), товарна категорія 22089069 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками (коктейлі).

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 3 Закону № 265 cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).

Так, пунктами 1 та 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком. Одним з таких обов’язкових реквізитів є, зокрема, код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (у тому числі алкогольних коктейлів).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/433883.html

Для інформування фінансових агентів

на вебпорталі ДПС створено банер «FATCA»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що для інформування фінансових агентів з питань надання звітності про підзвітні рахунки, на виконання Закону України від 29 жовтня 2019 року № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)», на офіційному вебпорталі ДПС України створено банер «FATCA» (https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/).

У банері можна ознайомитись з нормативно-правовими актами, інструкцією користувача МСОД та відповідями на питання.

Для отримання відповідей фінансові агенти можуть направляти питання на адресу електронної пошти info_FATCA@tax.gov.ua

У ДПС відбудеться міжнародна конференція

«Реалізація плану BEPS в Україні»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/433890.html повідомила, що 24 – 25 вересня 2020 року за ініціативи Державної податкової служби України відбудеться міжнародна конференція «Реалізація плану BEPS в Україні».

У заході візьмуть участь представники Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства закордонних справ, податкових органів іноземних держав, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США, Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (IOTA), Міжнародного валютного фонду, Національного університету Державної податкової служби України, провідних аудиторських компаній, народні депутати України.

Перший день конференції буде присвячено шляхам реалізації плану дій BEPS в Україні. Зокрема, розглядатимуться питання контролю за міжнародними транзакціями та останні процедурні зміни на виконання вимог плану дій BEPS. Учасники нададуть фахову оцінку реалізованих Україною кроків плану дій BEPS.

Темою другого дня стане трансфертне ціноутворення. Будуть обговорені питання контролю за трансфертним ціноутворенням в Україні, надані оцінки законодавчим змінам в Україні, які зроблені у цьому напрямі. Учасники також поділяться міжнародним досвідом та основними аспектами контролю за трансфертним ціноутворенням.

Конференція відбудеться в онлайн-режимі.

Довідково. План дій BEPS (Base Еrosion and Profit Shifting) – проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)/ «Групи двадцяти» з вирішення проблем розмивання (заниження) податкової бази та переміщення прибутків, який був представлений ОЕСР та затверджений у вересні 2013 року на саміті голів держав G20. Зазначений План містить 15 кроків, результатом опрацювання яких буде надання країнам внутрішніх та міжнародних інструментів, за допомогою яких права щодо оподаткування будуть приведені у відповідність до економічної діяльності міжнародних корпорацій.

Податківцями Дніпропетровщини

з початку року проведено 202 фактичні перевірки

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Протягом січня – серпня 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 202 фактичні перевірки суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 218 порушень законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 19 млн 952 тис гривень.

«Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (38 випадків)», - прокоментувала в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Крім того, виявлено: 34 факти роздрібної та 3 факти оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 34 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 37 - торгівлі алкогольними напоями на розлив, 13 - торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 26 фактів не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами-лічильниками, 22 – не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального, 4 - торгівлі тютюновими виробами поштучно, 4 факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1 факт роздрібної торгівлі пальним через реєстратор розрахункових операцій, який не зазначено у ліцензії, 1 факт зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

проведено ознайомчу лекцію для студентів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями, за організацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для студентів ІІІ курсу Дніпровського державного аграрно – економічного університету проведено ознайомчу лекцію.

Захід присвячено актуальним питанням, які викликають інтерес у такої аудиторії, а саме: праву на податкову знижку, перевагам сервісного обслуговування платників, взаємодії органів ДПС із засобами масової інформації та громадськістю, порядку працевлаштування та проходження служби в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

У лекції прийняли участь студенти ІІІ курсу Дніпровського державного аграрно – економічного університету та заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник відділу розвитку персоналу управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу ГУ ДПС Яковлєва Вікторія, головний державний ревізор – інспектор відділу адміністрування єдиного внеску, аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування ГУ ДПС Коваленко Мирослава, головний державний інспектор відділу електронних сервісів та електронного документообігу управління електронних сервісів ГУ ДПС Бібер Наталія.

Відкрила зустріч Яковлєва Вікторія, яка привітала присутніх і ознайомила їх із структурою та завданнями ГУ ДПС.

Про отримання права на податкову знижку, зокрема на навчання, доповіла Коваленко Мирослава. Вона повідомила, що відповідно норм Податкового кодексу України (далі –ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення тощо.

Про забезпечення сервісного обслуговування платників податків – надання адміністративних послуг платникам детально проінформувала Бібер Наталія.

Вона звернула увагу на те, що створення зручних і доступних умов для отримання адміністративних послуг є однією з головних задач податкової служби. В центрах обслуговування платники податків можуть отримати широкий спектр інформаційних, консультативних та адміністративних послуг. Забезпечується надання 31 адміністративної послуги, 18 з яких надаються безкоштовно. Зупинилась на роботі найбільш популярного електронного сервісу ДПС – Електронному кабінеті, за допомогою якого фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи можуть отримувати всі послуги у режимі онлайн безкоштовно цілодобово як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.

Осипова Манушак ознайомила студентів з одним із важливих напрямків роботи ГУ ДПС – взаємодією із засобами масової інформації.

Вона зазначила, що налагодження співпраці і конструктивного діалогу органів ДПС з редакціями друкованих ЗМІ, теле- і радіокомпаній сприяє формуванню позитивного іміджу податкової служби.

Осиповою Манушак також підкреслено роль мережі Інтернет, яка є найбільш оперативним джерелом інформації, що забезпечує максимальне інформування громадян і підприємців про діяльність податкової служби та впливає на рівень податковій культурі населення.

«Сьогодні єдиним офіційним веб-майданчиком Державної податкової служби України в мережі Інтернет є офіційний вебпортал ДПС України (його адреса http://tax.gov.ua). До складу офіційного вебпорталу входить субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області», який містить офіційну інформацію по Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, новини податкового законодавства та законодавства по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інформацію, щодо проведених заходів, електронних сервісів тощо. У соціальній мережі Facebook є офіційна сторінка - «ДПС у Дніпропетровській області» (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk). На цій сторінці розміщено останні новини та актуальні зміни у законодавстві, коментарі щодо оподаткування та діяльності органів ДПС» – повідомила Манушак Осипова.

Яковлєва Вікторія звернула увагу студентів на переваги роботи у податковій службі Дніпропетровської області; проінформувала присутніх про умови проведення конкурсу на зайняття посад в податковій службі і оплату праці фахівців податкової служби.

Студенти з інтересом слухали фахівців податкової служби, спілкувались з податківцями.

Кожному учаснику семінару вручено листівку «Податкова знижка за навчання», підготовлену відділом інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС.

Наприкінці заходу слухачі подякували за отриману інформацію, якою вони обов’язково скористаються.

На пресконфернції про застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій» за участі начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Аратюнової.

Вона проінформувала, що на даний час суб’єкти господарювання в своїй господарській діяльності при проведенні розрахунків повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО або програмні РРО (далі – ПРРО).

ПРРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до Інтернет.

Автоматична реєстрація ПРРО через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності.

Зауважено, що відповідно ст. 9 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є перелік випадків можливості суб’єктів господарювання не застосовувати в своїй господарській діяльності РРО, а саме:

- при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;

- при виконанні банківських операцій, крім (операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків);

- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій;

- при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.

- при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО або ПРРО до Податкового кодексу України, а саме:реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи та другої - четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.

Відповідальність за порушення Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

«Головне управління у Дніпропетровській області постійно аналізує наявну в ДПС інформацію про виторги, проведені через РРО. Звертаю вашу увагу, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги), платники повинні застосовувати РРО та відображати реальні показники обсягу реалізованої продукції. Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, в подальшому вплине на збільшення доходів до оподаткування, а відповідно і на надходження до бюджету», – підкреслила Світлана Аратюнова.

Про порядок формування податкового кредиту туроператором (турагентом)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу туроператорів – платників ПДВ на наступне.

Нормами п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

► придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

► придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

► ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання в неоподаткованих операціях.

Таким чином, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги, та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі придбання товарів/послуг для використання в операціях, які не підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).

Такий порядок формування податкового кредиту запроваджено з метою правильного обрахунку суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (далі – реєстраційна сума), оскільки система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення із реєстраційної суми окремих сум ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, при здійсненні платником ПДВ туроператорської та турагентської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному ст. 198 ПКУ, який передбачає включення усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, які використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Взяття на облік платників, відомості щодо яких містяться в ЄДР,

у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Норми встановлені ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755).

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (п. 1 ст. 13 Закону № 755).

Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (п. 2 ст. 13 Закону № 755).

Згідно з п. 3 ст. 13 Закону № 755 та п. 3.2 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження відомостей з ЄДР про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи.

Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом № 755 (п. 3.8 розділу ІІІ Порядку № 1588).

ДПС вживає заходи для мінімізації зупинок реєстрації податкових накладних представників реального бізнесу

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/434196.html повідомила, що збільшується зупинення реєстрації саме тих накладних, по яких існує реальний ризик невиконання податкових зобов’язань.

У той же час ДПС вживала і буде вживати заходи для мінімізації зупинок податкових накладних представників реального бізнесу та максимально швидкого розгляду звернень за такими випадками. Для цього податковою службою задіяні всі наявні інструменти.

До прикладу, з Європейською Бізнес Асоціацією з червня 2020 року Державною податковою службою України організовано та проведено п’ять зустрічей. А загалом до ДПС з початку року надійшло 28 звернень від ЄБА, жодне з яких не залишилось без розгляду. Серед них – і звернення, що стосувались проблем окремих компаній (14 звернень), і звернення щодо системного вирішення проблем зі сфери адміністрування податків чи надання роз’яснень (11 звернень).

Зазначені дії ДПС були позитивно відзначені керівництвом Європейської Бізнес Асоціації як такі, що дали можливість вирішувати реальні проблемні питання конкретних платників податків.

Трудові відносини: контролюючі органи мають право перевіряти дотримання працедавцем законодавства про працю

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Норми встановлені п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).

Отже, для уникнення відповідальності за порушення законодавства про працю, роботодавцям необхідно працювати відповідно до норм трудового законодавства і своєчасно та у повному обсязі виплачувати працівникам заробітну плату не менше мінімальної, встановленої законом.

Карантин: чи застосовуються штрафні санкції

за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК ЄРПН?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

● порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Суму відсотків за іпотекою сплачено меморіальним ордером

банківської установи: право на податкову знижку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону № 2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.

Отже, при реалізації платником ПДФО права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника ПДФО, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ розділу XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Електронний кабінет: перегляд інформації щодо автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у приватній частині Електронного кабінету – меню «Моніторинг ПН/РК» –забезпечено можливість користувачу доступу до інформації щодо відповідності такого платника податків критеріям ризиковості, передбачених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Приватна частина Електронного кабінету дозволяє переглянути розраховані показники:

- D (навантаження за останні 12 календарних місяців);

- Р (сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування кількісних і вартісних показників, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді з урахуванням поданої на реєстрацію) у розрізі періодів;

- позитивну податкову історію платника податку;

- інформацію щодо відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості.

Крім того, платник ПДВ у режимі реального часу має доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування – меню «ЄРПН».

До уваги фінансових агентів!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Для інформування фінансових агентів з питань надання звітності про підзвітні рахунки, на виконання Закону України від 29.10.2019 № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)», на офіційному вебпорталі ДПС створено банер «FATCA» (https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/).

У банері можна ознайомитись з нормативно-правовими актами, інструкцією користувача МСОД та відповідями на питання.

Для отримання відповідей фінансові агенти можуть направляти питання на адресу електронної пошти info_FATCA@tax.gov.ua.

Про це повідомила ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/povidomlennya/

З початку року податкова служба надала 3,2 млн адміністративних послуг

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/434451.html повідомила наступне.

У січні – серпні 2020 року Державна податкова служба надала 3,2 млн адміністративних послуг платникам податків.

Найбільш запитуваними серед 96 адміністративних послуг, які надає податкова, стали, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Протягом січня – серпня було надано понад 801,7 тис. таких послуг.

Понад 1 млн платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Державна податкова служба України взаємодіє з Міністерством цифрової трансформації України щодо наповнення Реєстру адміністративних послуг (registry.diia.gov.ua), який також інтегровано на Портал Дія («Гід з державних послуг») за посиланням: https://guide.diia.gov.ua/, інформацією про всі послуги, які надає ДПС та її територіальні органи.

Для забезпечення можливості подання заяв в електронній формі, у тому числі через сервіс «Листування», на Порталі Дія в електронній формі у Реєстрі адміністративних послуг розміщено гіперпосилання на ІТС «Електронний кабінет» (http://cabinet.tax.gov.ua).

До уваги платників! Щодо перегляду розміру штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного правління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) підрозділ 2 «Особливості сплавляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено новим пунктом 73, який набрав чинності з 23 травня 2020 року.

Відповідно до цього пункту підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених за:

- операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ;

- операціями, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;

- операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу;

- відповідно до ст. 199 Кодексу;

- відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Кодексу.

В свою чергу, з 08 серпня 2020 року Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» внесено суттєві зміни у цю процедуру. Встановлено, що період, за який у платника є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року (датою набрання чинності Законом № 466).

Зменшено вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме:

- у разі відсутності реєстрації – 2,5 відсотки (було 5 відсотків) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);

- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 відсоток (було 2 відсотки) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).

Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження).

За результатами виконання вимог Кодексу, податкові органи серед податкових повідомлень-рішень, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, виявляють відповідні податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції яких є предметом перегляду відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в Порядку № 1204, шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН.

Робота в цьому напрямі триває.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/434544.html

Увага! Шахраї!

Відділом з питань запобігання корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області в останній час фіксуються на території області неодноразові спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Зафіксовано випадки шахрайських дій на території Синельниківського району Дніпропетровської області.

Так, використовуючи номери (095)6309045 та (095)5648382 і прикриваючись нібито належністю до податкової служби, кримінальні особи погрожують платникам податків проведенням можливих перевірок, ускладненням підприємницької діяльності та інше, чим відверто дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.

Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Рухаємось далі!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відеоматеріали за темою розміщено за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6613.html

а також:

► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:

https://www.facebook.com/103313391061454/videos/1440108519519147

► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=j0yUkrJXYgM

Незалежна професійна адвокатська діяльність:

які витрати при визначенні сукупного чистого доходу враховуються?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185) (діюча), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами, які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:

► орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю;

► технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

► обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

► витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

► сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

► відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

► оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

► проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

► витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

► витрати на користування електронною базою законодавства;

► витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

► виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

► придбання канцелярського приладдя;

► сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

► програмне забезпечення;

► поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

► витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 із змінами (далі – Постанова № 465).

При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 885 (діюча).

Отже, при визначенні сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

► витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);

► витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.

До уваги платників транспортного податку,

які набули права власності на авто протягом звітного року!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.

Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:

► поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);

► поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.

Отже, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).

Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Вы планируете голосовать на местных выборах 25 октября?

Реклама
Реклама