СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-02-18 12:05 34 Нравится

Проведено семінар для платників податків

Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра

Днями Соборним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено семінар для платників податків в якому взяли участь начальник відділу забезпечення роботи Ольга Величко, начальник відділу податкового моніторингу Раїса Сотник та начальник відділу по роботі з податковим боргом Наталія Федаш.

Під час заходу розглянуті останні зміни у податковому законодавстві.

Також, особливу увагу приділено питанням декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році та новаціям у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, які запроваджуються з веденням в дію Законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX та № 129-IX.

Крім того, висвітлені питання легалізації трудових відносин, cплати єдиного внеску, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», а також щодо джерел сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків, діючих нових бюджетних рахунків, антикорупційного сервісу ДПС «Пульс» та роботи електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет».

Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань податкового законодавства.

Семінар пройшов у конструктивному форматі, де платники податків отримали відповіді на питання, які їх цікавили.

Питання декларування доходів громадян під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Начальником відділу забезпечення роботи Соборного управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ольгою Величко проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році».

Під час заходу надані відповіді на наступні питання.

Питання 1: У який спосіб подається декларація про майновий стан і доходи?

Відповідь: Податкова декларація подається за місцем податкової адреси платника в один із таких способів (за вибором):

  • особисто або уповноваженою на це особою;
  • поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

У разі надсилання податкової декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні податкової декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Питання 2: До якого контролюючого органу подається декларація внутрішньо переміщеною особою?

Відповідь: Відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, такі особи зобов'язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за формою № 5ДР. При пред'явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування - відповідно інформації, зазначеної в довідці. Таким чином, платник податків - внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред'явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і декларацію подає до цього контролюючого органу.

Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Питання 3: Яка передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату податку?

Відповідь: Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у разі якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом (суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену в поданій декларації за 2019 рік, — до 01.08.2020), такий платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

- у разі затримки сплати до 30-ти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- у разі затримки сплати понад 30 календарних днів — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після спливу встановлених Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У разі самостійного нарахування суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Кодексом.

Питання 4: Що таке податкова знижка?

Відповідь: Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

Перелік витрат, за якими платник має право на застосування податкової знижки визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Питання оподаткування фізичних осіб під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Заступником начальника управління - начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Соборного управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області Валерієм Леоновим проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання оподаткування фізичних осіб. Новації в застосуванні РРО».

Під час заходу надані відповіді на наступні питання.

Питання 1: У зв’язку зі змінами в законодавстві в який термін фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку необхідно застосовувати РРО?

Відповідь: До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізацію технічного складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку ІІ – IV груп.

Питання 2: Який порядок подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді?

Відповідь: При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:

1. Отримати електронний цифровий підпис, який видається Акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими АЦСК, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині «Електронного кабінету»;

2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;

3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

4. Після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

Питання 3: Яка відповідальність за несвоєчасне подання декларації?

Відповідь: Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно норм Кодексу.

Статтею 111 Кодексу визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень (п. 120.1 ст. 120 Кодексу).

Крім того, відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами) за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання 4: У яких випадках застосування РРО не є обовязковим з урахуванням змін в законодавстві?

Відповідь: Нові правила застосування РРО не відносяться до платників єдиного податку І групи (річний дохід до 300 тис. грн) та фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі, продукти власного підсобного господарства.

Крім того, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО.

Питання 5: Чи виникає обов’язок подання декларації про майновий стан і доходи у разі отримання щомісячного грошового утримання від фізичної особи?

Відповідь: При укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (п.п. 164.1.1 та п.п. 164.1.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Питання декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році

у телевізійній програмі «Діалоги великого міста»

Начальник відділу забезпечення роботи Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ольга Величко взяла участь у програмі «Діалоги великого міста» на телевізійному каналі «Дніпро TV».

В ході програми розглядалися питання декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році.

«З 01 січня 2020 року стартувала кампанія декларування доходів громадян. Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи визначено статтею 67 Конституції України та нормами Податкового кодексу України», - зазначила Ольга Величко.

Звернула увагу, що декларацію про майновий стан і доходи (далі - Декларація) до податкових органів за місцем своєї податкової адреси зобов’язані надати фізичні особи, які отримали доходи від неподаткових агентів, або доходи від податкових агентів, що не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування, у термін до 01 травня року, що настає за звітним. Тобто, останній день подання декларації за 2019 рік – 30 квітня 2020 року.

Також, довела глядачам, що надається можливість подати Декларацію в електронній формі і здійснити це можливо засобами Електронного кабінету одного із електронних сервісів ДПС України.

Зауважила, що відповідно до п.179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації. Тобто, останній день сплати – 31 липня 2020 року.

Зупинилася на відповідальності платників податків за несвоєчасне подання Декларації та несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

Крім того, Ольга Величко окреслила коло платників податків, які відповідно до п. 179.4 ст. 179 ПКУ, незалежно від виду й суми отриманих доходів, звільняються від обов’язку подання Декларації.

Розглянуто питання права громадян на податкову знижку.

Так, право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 ПКУ.

Громадяни, які мають право на податкову знижку можуть подати Декларацію до 31.12.2020 включно.

За неналежне ведення або неведення

Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Норми встановлені п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ.

Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591.

Відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164¹ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплата податковим агентом ПДФО:

заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419, із змінами (далі – Порядок № 666).

Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа у полі 3:

● друкується розділовий знак «;»;

● друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр).

Отже, у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

Векселедержателем ведеться відокремлений податковий облік при продажі/придбанні векселя, у тому числі з дисконтом

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Норми визначені ст. 14 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» із змінами та доповненнями.

Статтею 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» із змінами та доповненнями передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 ПКУ.

Підпунктом 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ визначено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Водночас п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються, зокрема на:

► операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;

► операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними.

Згідно з п. 1.2 глави 1 постанови Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року № 508 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» із змінами врахування векселя – це придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом.

Отже, векселедержатель за операціями з продажу або іншого відчуження векселів, у тому числі з дисконтом, визначає окремо загальний фінансовий результат та здійснює коригування фінансового результату до оподаткування у відповідності до положень п. 141.2 ст. 141 ПКУ.

При цьому, операції з видачі та погашення векселів платник податку відображає у складі фінансового результату до оподаткування, визначеного на підставі даних бухгалтерського обліку, без визначення різниць за такими операціями, встановленими п. 141.2 ст. 141 ПКУ.

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію

щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, шляхом, зокрема перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Норми встановлені п. 42¹.2 ст. 42¹ Податкового кодексу України ПКУ.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Кам’янським управлінням проведено

кущовий семінар для платників податків

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою інформування платників податків про зміни податкового законодавства та практичне застосування норм Податкового кодексу України днями за організацією управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Кам’янським управлінням ГУ ДПС проведено кущовий семінар для платників податків – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

На семінарі, зокрема розглядалися зміни у податковому законодавстві, які набрали чинності з 01 січня 2020 року.

Перш за все акцентовано увагу суб’єктів господарювання, що триває процес підготовки до застосування з 19.04.2020 програмних РРО, а саме: проводиться тестування першого релізу безкоштовного додатку «пРРОсто». Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS вже доступне для зареєстрованих тестувальників. Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів.

Податківці докладно зупинилися на питаннях адміністрування та змінах, що відбулися в адмініструванні податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного та екологічного податків, місцевих податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Також учасників семінару проінформовано про обов’язкове подання платниками фінансової звітності, як додатку та невід’ємної частини до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та внесені зміни до форм податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, про скасування Звіту про суми податкових пільг тощо.

Працівниками ГУ ДПС також акцентовано увагу платників на необхідності дотримуватися порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжних документах відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, щоб не порушувати платіжну дисципліну і платежі своєчасно спрямовувались до відповідних бюджетів.

Особливу увагу на семінарі приділено питанням легалізації найманої праці. Держслужбовці зазначили, що для роботодавців з лютого 2020 року зменшено штрафи за порушення законодавства про працю, але сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень, пов’язаних з легалізацією трудових відносин.

Крім того, фахівці податкової служби нагадали, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року і декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок. Деклараційна кампанія 2020 триває до 01 травня, а для громадян, які мають право на отримання податкової знижки за 2019 рік – по 31 грудня 2020 року включно.

Семінар пройшов в атмосфері спілкування платників і представників податкової служби – учасники отримали відповіді на питання, які виникають під час проведення господарської діяльності.

Слід зазначити, що такі заходи удосконалюють рівень знань податкового законодавства суб’єктів господарювання, а також сприяють покращенню партнерських відносин між платниками та контролюючими органами.

Затверджено порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.01.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565), якою затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Міністерством аграрної політики та продовольства України у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств», які спрямовуються на додаткову фінансову підтримку фермерських господарств із статусом сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – доплата).

Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до статті 8¹ Закону України «Про фермерське господарство» та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.

Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку) за формою згідно з додатками 1 і 2.

До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

Право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

Постанова № 565 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.07.2019 № 135.

Справляння екологічного податку у 2020 році

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/407232.html повідомила, що порядок справляння екологічного податку у 2020 році не змінився та як і раніше регламентується статтями 240 – 250 Розділу VІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з тим, нагадуємо, що в 2019 році відбулись зміни стосовно визначення платників, які справляють екологічний податок в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) та розміру ставок цього податку, а також, передбачено обов’язковість складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю за кодом 19011000.

Довідково: Зміни передбачені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Тож під час справляння екологічного податку в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю, платнику слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:

- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування екологічного податку» (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/364954.html);

- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю» (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/376987.html) .

Отже, основні аспекти, які повинні знати платники екологічного податку:

Інформаційна пам’ятка для платника

екологічного податку

Платники

Суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

Згідно з

п. 240.1

ст. 240 ПКУ

Об’єкт та база оподаткування

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ)

Згідно з

п. 242.1

ст. 242 ПКУ

Ставка податку

Ставки екологічного податку встановлені статтями 243, 245-248 ПКУ (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/):

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

- за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

- за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

- за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ)

Згідно з

ст. 243,

245 – 248 ПКУ

Подання звітності

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html)

Згідно з

п. 250.2

ст. 250 ПКУ

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання

Згідно з

п. 120.1

ст. 120 ПКУ

Порядок сплати податку

Сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Згідно з

п. 250.2 ст. 250 ПКУ

Відповідальність за несвоєчасну сплату

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Водночас передбачено, що починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ)

Згідно з

п. 126.1

ст. 126 ПКУ

Де дізнатися більше про транспортний податок

1. Офіційний вебпортал ДПС – Головна/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Екологічний податок – https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/;

2. Податковий кодекс України – Розділ VIІI. Екологічний податок – http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/;

3. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) –http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques (обрати категорію 117 «Екологічний податок»);

4. Контакт-центр – тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44-454-16-13.

Граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку в 2020 році:

Податковий (звітний) квартал

Останній день подання податкових декларацій

Останній день сплати податкових зобов’язань

ІV квартал 2019 року

10 лютого 2020 року

19 лютого 2020 року

I квартал 2020 року

12 травня 2020 року

20 травня 2020 року

ІІ квартал 2020 року

10 серпня 2020 року

19 серпня 2020 року

ІІІ квартал 2020 року

09 листопада 2020 року

19 листопада 2020 року

ІV квартал 2020 року

09 лютого 2021 року

19 лютого 2021 року

Інформаційний лист № 2 від ДПС:

податкові рішення на користь платників

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Державна податкова служба України зацікавлена у наданні всебічної допомоги платникам податків, у тому числі й забезпечує реалізацію на високому рівні права платників податків оскаржувати в адміністративному порядку рішення територіальних офісів, які вони вважають помилковими.

Право на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів є важливим та необхідним механізмом досудового врегулювання спору між платником податків і контролюючим органом, який дає можливість захистити інтереси платника податків, виявити недоліки в роботі контролюючих органів та своєчасно їх усунути, зекономити час та зусилля, оминаючи звернення до суду.

На продовження рубрики інформаційних листів ДПС України висвітлює останні яскраві приклади рішень, прийнятих на користь платників податків у процедурі адміністративного оскарження, зокрема із залученням інспекторів Ради бізнес-омбудсмена.

Інформаційний лист можна завантажити тут https://tax.gov.ua/data/files/250537.pdf.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/407286.html

Про види розрахунків, на які не поширюється обмеження

щодо граничних сум готівкових розрахунків

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  1. між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в підпунктах 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями.

Сума, сплачена роботодавцем за договором добровільного медичного страхування на користь працівника, включається до його доходу

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника ПДФО чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника ПДФО, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику ПДФО протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Норми встановлені п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

До уваги платників!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html розміщено реєстри форм електронних документів, а саме:

► Реєстр форм електронних документів;

► Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів);

► Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

Основні випадки обов’язкового подання

податкової декларації про майновий стан і доходи

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що продовжується деклараційна кампанія 2020.

Обов’язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році виникає у фізичних осіб у випадках отримання доходів протягом 2019 року, а саме:

► від підприємницької діяльності (на загальній системі оподаткування) (п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);

► від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);

► від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

► від операцій з майном відповідно до статей 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► від операцій з інвестиційними активами (п.п. 17.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);

► з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

► від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);

► від відчуження рухомого майна за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);

► від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);

► у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у 2019 – 1 043,25 грн*(п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у 2019 – 960,50 грн** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 грн* (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2690 грн** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 грн* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

► від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

► суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);

► інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Довідково:

* мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня 2019 року – 4 173 гривня;

** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року – 1 921 гривня.

До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правовідносини, які пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до п. 3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.

Податок на прибуток підприємств:

врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Норми визначені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ. Отже, такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.

При самостійному виправленні помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачена відповідальність

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що страхувальники – це роботодавці, та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Норми встановлені пунктом 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464.

Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктами 3 та 5 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено відповідальність зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність:

► за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;

► неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;

► подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), інших відомостей, передбачених Законом № 2464.

У відповідності до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, – на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника ПДВ рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Норми встановленні п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, згідно з п. 200¹.4 ст. 200¹ ПКУ, на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ;

б) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ.

Збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Оновлена декларація з ПДВ з 07.02.2020

в Єдиному вікні подання електронної звітності

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.5.0 станом на 07.02.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 07.02.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.5.0) станом на 07.02.2020:

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

Оптимізовано роботу наступних форм:

F/J 0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість;

F0200421, J0215221 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;

F/J 0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

F0200521, J0200621 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

F0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;

F/J 0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

F/J 0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»;

F/J 0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;

F/J 0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;

F/J 0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;

F/J 0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

F/J 0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

F/J 0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II));

F/J 0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III));

J0215621 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування. (Додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)).

За використання незадекларованої праці

законодавством передбачена відповідальність

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що роботодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо:

► не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби;

► якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату – у «конверті»;

► якщо укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі;

► якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа – підприємець і при цьому наймає на роботу працівників.

У всіх вищезазначених випадках роботодавцем порушується чинне законодавство про працю (далі – КЗпП), а саме:

◄ здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту);

◄ заробітна плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів;

◄ оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

◄ підміна трудових відносин цивільними – використовується праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту).

Статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій.

З 19 квітня 2020 року у платників виникає право на використання альтернативних РРО – програмних РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 19 квітня поточного року ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій.

ДПС запустила MVP (minimumviableproduct) для тестування безкоштовного програмного РРО «пРРОсто».

Забезпечення розробки програмного рішення та можливості його тестування здійснюється ДПС України на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837/2019 та Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX.

Це лише MVP версія для тестування. Наступні релізи будуть відбуватись після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог API.

Бізнесу податкова запропонує API, завдяки якому бізнес (девелопери, розробники) зможуть розробляти власні програмні рішення відповідно до бізнес-процесів кожного з секторів.

Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.

Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі.

Розрахунок за ф. № 1ДФ:

виправлення помилки у рядку «Військовий збір»

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у розділі ІІ податкового розрахунку за формою № 1ДФ у рядку «Військовий збір» зазначається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору, які відображаються у грошовій формі у гривнях з копійками. Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Коригування податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

У разі необхідності проведення коригувань до закінчення строку подання податкового розрахунку за ф. № 1ДФ подається звітний новий податковий розрахунок.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.

Так, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ рядок «Військовий збір – виключення****» призначено для коригування раніше поданої звітності.

У разі подання Податкового розрахунку з відміткою «Звітний новий» чи «Уточнюючий» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а у рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

ДПС підтримує ініціативи СБУ щодо посилення боротьби

з контрабандою та нелегальним ринком тютюну

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Державна податкова служба готова стати активним учасником спільних заходів Служби безпеки України та інших правоохоронних органів з ефективної протидії контрабанді та нелегальному ринку підакцизної продукції. Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов за підсумками координаційної наради з проблемних питань тютюнового ринку, яка відбулася 11 лютого за ініціативи СБУ.

За словами Голови СБУ Івана Баканова, на сьогодні обсяг нелегального ринку тютюну становить близько 7 % від загального обсягу. Як наслідок, у 2019 році держбюджет недоотримав приблизно 5 млрд грн через несплачені податки.

«За цією цифрою стоять нереалізовані можливості для громадян – нові дороги, лікарні, дитячі садки… Зрештою, це місячна середня пенсія для більш ніж 1 млн 600 тис. українських пенсіонерів», – заявив очільник СБУ.

Голова СБУ також висловив переконання щодо необхідності впровадження ефективного контролю за переміщенням підакцизної продукції на внутрішньому ринку.

Зі свого боку Голова ДПС Сергій Верланов підтримав ініціативу очільника СБУ та наголосив, що податкова вже зараз посилює аналітичну складову контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

«Існування тіньового ринку підакцизної продукції породжує низку небезпек. З одного боку, держава недоотримує значні кошти від несплати акцизного податку та ПДВ, а з іншого – нелегальний бізнес створює перешкоди для розвитку чесного підприємництва та спотворює конкуренцію на цьому ринку. Більше того, контрабандна та фальсифікована продукція загрожує здоров’ю споживачів через неналежний контроль за її якістю та дотриманням всіх технологічних вимог до її виготовлення», – заявив очільник податкової Сергій Верланов.

На нараді також були присутні Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр фінансів Оксана Маркарова, Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник Міністра економіки Світлана Панаіотіді, заступник Голови Держмитниці Роберт Зелді, генеральний директор асоціації «Укртютюн», а також представники бізнесу.

Учасники зустрічі, зокрема, наголосили на необхідності вдосконалення чинного законодавства у частині посилення контролю у сфері роздрібної та оптової торгівлі тютюновими виробами. Це дозволить унеможливити подальше ухилення від сплати податків та упередити нелегальний обіг підакцизних товарів.

Інформацією розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408009.html

На офіційному вебпорталі ДПС розміщені електронні форми

Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 20.12.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Видання Наказу № 481 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019.

Отже платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.

Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації (у тому числі уточнюючої):

● Декларація за оновленою формою з ідентифікатором J0100118;

● Декларація (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842, прийняття якої також буде забезпечено до 01.04.2020 з ідентифікатором форми J0100117.

Деклараційна кампанія 2020: оподаткування ПДФО іноземних доходів

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 продовжується.

Нормами п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Водночас, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.

У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платник може отримати через Електронний кабінет

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Норми встановлені п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до вимог п.п. 14.1.56² п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Крім того, згідно з абзацом третім п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ.

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет за допомогою меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Обчислення та сплата фізичною особою транспортного податку

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника транспортного податку.

Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику цього податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, зокрема фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Стоит ли наказывать продавцов медицинских масок по спекулятивной цене?

Реклама
Реклама