Не так давно, неділю, місяць чи пару назад, шось там с супругой виясняли. Таке, не сущєствєнне. Ну і на очередний мій аргумент, вмєсто слов, заняла якусь боєву стойку. Руки в боки, голову опущена, оценівающе так зиркає з-під лоба..
Трохи напрягся і питаю:
- Ти шо, самка богомола?
Відповідь вбила наповал.
- Нє, я - самка українця!
Занавєс.