Сьогодні, 14 жовтня, українці святкують Покрову, що є Днем українського козацтва. Саме цього дня 240 років тому у селі Троковичі Черняхівського району розпочалось будівництво Свято-Троїцької церкви. Сьогодні вона має статус козацької.
Нещодавно древній храм . Під час зустрічей з жителями поліських сіл він обов’язково заходить до храму. Молодий чоловік виховувався у віруючій родині, змалку відвідував церкву, тому кожну справу він супроводжує молитвою.
Церкви, подібної троковицькій, немає в Україні. Її аналог знаходиться у Києво-Печерській Лаврі. Однак лаврська святиня – кам'яна, а поліський храм – дерев'яний, створений без жодного цвяха.
«Все розпочалося з того, що 1774 р. зібралися громади сіл Троковичі, Некраші, Велика Горбаша, Мала Горбаша та Піщанка, щоб побудувати церкву в Троковичах – найбільшому селі, яке знаходиться в центрі території», – розповідає вчитель історії, колишній директор місцевої школи Віктор Рудик.
Свято-Троїцьку церкву збудували 1791 року. Храм у Троковичах унікальний, оскільки «за складністю та оригінальністю… не має аналогів в усій дерев’яній архітектурі України». Про це пише відомий науковець Віктор Завада. Однак серед мурованих храмів все ж таки є один аналог.
Судячи з усього, прообразом троковицького дива послужила церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври. В обох випадках до класично-тридільного храму додано чотири об’єми – два до бабинця (двоповерхового, з хорами) і два до вівтаря. Семибанні церкви – велика рідкість.
Але якщо лаврська святиня такою і лишилася, то троковицька внаслідок добудови у кінці ХІХ ст. двох бічних приділів, стала дев’ятибанною, наздогнавши Троїцький собор у Новомосковську. І в дечому, на сьогодні, навіть обігнавши.
Те, що храм вистояв у період Великої Вітчизняної, – справжнє диво від Господа. У Троковичах храм використовувався як вартова вежа, неподалік розміщувався німецький обоз. Дерев’яна будівля могла легко злетіти в повітря. Але у храм не потрапила жодна куля. Кажуть, вони відскакували від стін.
