Зарубенко Василь Федорович
Народився 8 березня 1951 року в селі Борщагівка, Погребищенського району, Вінніцкої області.
Село Борщагівка розташоване у живописній місцевості Поділля, де в річку Рось впадає іі приток Оріховатка. Своїм корінням історія Борщагівки 14 липня 1708 року були страчені гетьманом України Іваном Мазепою генеральний суддя війська малоросійського Василь Кочубей і полтавський полковник Іван Іскра. На кошти, зібрані жителями села, збудований пам‘ятник Іскрі та Кочубею з вмонтованими срібними панно, які відображають саму процедуру страти.
Слід відмітити, що в Борщагівці на той час нараховувалось понад 14 тисяч жителів. Там стояли козачі полки і прізвище Зарубенко походить із козацького роду і належить до числа прадавніх слов‘янських прізвищ, поява яких датується XVII століттям.
Восени 1969 року призваний до лав Радянської Армії. Розпочинав службу у роті глибинної розвідки 29-го окремого розвідувального батальйону Прикарпатського військового округу.
У 1971 році вступив на розвідувальний факультет Київського вищого загальновійськового командного училища. Отримавши диплом за спеціальністю оперативно-тактична розвідка, референт перекладач китайської мови, 1975 році був направлений для подальшого проходження служби в спеціальну розвідувальну бригаду В Монголію.
В 1977-1978 роках навчався в школі контррозвідки в м. Новосибірську, після закінчення якої направлений на роботу в КДБ СРСР, де працював на оперативних та керівних посадах в органах військової контррозвідки м. Чита, м. Краснокамінськ.
У 1979-1981 роках навчався на факультеті керівного складу у Вищий школі КДБ СРСР імені Ф.Е. Дзержинського в м. Москва.
У 1982-1988 роках працював на керівних посадах в МДБ Російської Федерації (КДБ СРСР).
У 1988 році із посади заступника начальника контррозвідки Таманської дивізії був направлений в Групу радянських військ у Германії (ГРВГ) до Управління особливих відділів КДБ СРСР на посаду начальника військової контррозвідки Потсдамського гарнізону.
У 1990-1992 роках працював начальником військової контррозвідки по спецчастинах ЗГВ в м. Берліні ( армійський апарат).
Після об‘єднання Германії повернувся в Україну, де з 1992 року працював заступником начальника управління внутрішньої безпеки МВС України, а вже с наступного року по 2003 рік обіймав посади спочатку першого заступника начальника, а потім начальника Головного Управління МВС України Київської області. Член колегії МВС України та Київської обласної держаної адміністрації.
2004 рік – радник Міністра внутрішніх спав України.
У 2004-2005 роках працював начальником УМВС України на Південно-Західній залізниці.
10 Жовтня 2005 року звільнився із органів внутрішніх спав за власним бажанням.
Нагороджений медаллю «за бойові заслуги», почесними відзнаками МВС України та КДБ СРСР.
Удостоєний від президента України іменної нарізної зброї – пістолет «кольт», та від міністра –пістолета «Форд» та від Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Володимира семи нагород Української Православної Церкви.
В даний час працює заступником генерального директора фінансово-промислова група «Континіум».
