Мяке повітря травня...
Мяке повітря травня, моє бентежило легені
Всього один лиш погляд і я уже кохав,
одну смішну і тендітну юну леді,
всього одна усмішка
і я уже бажав губами осушити крапельку-дощинку,
що крапаючи стікали по губам
на білу, ніжну, шкіру підборіддя.
Я ще її не знав, але вже так бажав,
і мріяв бути завжди поруч з нею,
очей чудових спалах чарував,
розум забираючи у мене....
Швидка і легка була її хода
досконалі лінії грудні
і русяві коси.
Я йшов за нею, і кожною клітинкою благав,
Не покидай
Залишся
Будь для мене....
Та холодом повіяло....
А Я стою весь промокший
Ну, що тут скажеш, Львів прощай,
Я повертаюсь додому
Києве, мене ти зустрічай....
Автор Невідомий....
