Пітбуль Макс

" Не жери більше чим влізе, не лазь в чужий огород, не паскудь в хаті та шануй свою зграю! " - це життєве кредо мого собаки Макса.

Макс є рівноправним членом родини, а в деяких питаннях він навіть є привілейованим її членом.

Нашу сім'ю він по своєму, по собачому, розуміє як таку собі зграю. З притаманними зграї особливостями – наявність вожака, наявність будки та прилеглої до будки території, а також правилами поведінки в будці та на території. Як на прибудочній так і на забудочній .

В нашій сімї в рівній мірі розмовляють як українською, так і російською мовою. Тому Макс досконало розуміє і ту, і іншу. І добре знає, що , нібито різні за звучанням команди, - « Макс, іді жрать!» і «Макс , гайда жерти!» означають одне й те сааме – ЗАДОВОЛЕННЯ ЖИТТЯМ!

Макс любить всіх членів сім'ї та друзів сім'ї, незалежно від того хто і скільки разів давав йому сосиску. Макс всіх привітно зустрічає радісним вищанням та помахуванням хвоста. Найбільш любимих до нестями лиже.

Однак з кожним поводить себе по різному:

1. до тата підходить охоче, однак хвоста піджимає завжди;

2. маму він обожнює і може годинами сидіти ( зазначу, що це тільки до обіду буває !) на кухні та спостерігати за її рухами. Тоді в Макса в очах поволока…

3. Всіх інших він сприймає як рівних собі собачат

Макс добре знає, що по-большому не можна ходити ні в хаті , ні в дворі. Бо тоді тато візьмуть за мордяку і натовчуть мордякою в то саме місце, куди не можна це робити.

По малєнькому дозволяється в дворі, але тільки не на татову машину, бо тоді буде те ж сааме, що й по-большому.

Макс добре знає, що по своєму двору він може ходити вільно, а от за сітку-рабицю – тільки в наморднику, на повідку і в супроводі тата. Бо якщо без тата, без намордника і повідка, то Максові завжди хочеться покусати чужого кобеля, згвалтувати чужу сучку та насікати на чужу машину.

Якщо таке трапиться, то буде майже так як по-большому, тільки в три рази більше, довше й сильніше. Крім того тато такий мастак на видумки, що ну його…

Вибачте, не тата «ну його» , а …. Ну його з тою самоволкою на забудочну територію.

Літом сім'я мешкає на дачі, тому зі всіх сторін світу наш двір оточують сусідські ділянки.

Наприклад , північний наш сусіда – Максім Пєтровіч. В Максіма Пєтровіча теж є собака – здоровенний волохатий собацюра невідомої Максу породи, дуже злий і гавкучий і втричі більший за Макса. І ім' я в нього ісконно максімпєтровськоє – Шаааарік…

Тьфу – яка гидота! Він часто через сітку-рабицю гавкає на Макса, на тата і власне на всіх на кого захоче..

Однак Макс на нього не звертає уваги, ходить собі по двору, сікає на свої дерева, або займається своєю улюблено справою ( після їжі ж звичайно) – спить без задніх ніг на татовому дивані.

Йому те брехання того паскудного Шаріка до дупи, бо якщо треба то любий підтбуль з любого Шаріка зробить дюрочку від бублика…. Та й ту надкусає.

Шаріку б не допомогла і сітка-рабиця. Макс би через неї лобом, як ніж через масло… Але ж тато…

Ой буде бити за це!!! Як паслєдню сабаку!

Шарік це тоже добре знає, бо він льогко міг би перескочити ту метрову сітку-рабицю. Але ж, сука, не перестрибує….

От би було б добре щоб перестрибнув!!! О то було б діло!!!!!

В своєму дворі можна і з Шаріка, і з Тузіка, із кого хочеш робити тирло!

Тато нічого не скажуть проти! Бо так прямо Максові і сказав. .. Шо? Не вірите ???

Да! так і сказав : « Макс, всех нарушителей государственной границы - к едрёнефене !!!» Ось так.

А ще татові дуже подобаєть коли Макс разом з ним співає « Дивлюсь я на небо, та й думку гадаююююююююю!!!!», або ж « Ще не вмерла Україна».

Правда це буває лише тоді, коли тато врєжуть з друзями зо дві півлітри і тоді тато хочуть похвалитися Максовими талантами.

Оооо !!!! тоді можна й завити … тоді всі добрі… регочуть, як жеребці, і кожен тиче Максу в морду свій шашлик… Ляпота !

Правда, перед обєктивом камери Макс встидається співати з татом «Ще не вмерла Україна».

Бо перед Сашком Пономарьовим соромно… не той діапазон.

Але тата Макс ніколи не зрадить, бо шанує.

[