Сватання у 80 років

2010-03-18 14:29 5581 Нравится

Довгого віку господь дав моїй бабусі Тодосці,- 90 років прожила.Царство їй небесне!

Все було на тім віку:

сирітство з 7-ми літ,

мачуха, заміжжя проти волі батька,

війна, фашистська в’язниця,

гіркий повоєнний хліб вдовиці,

з двома дітьми на руках …

Але ніяке життєве горе не змогло відібрати у неї гумору та оптимізму.

Про це моя розповідь.

Онуків своїх бабця любила, але за непослух могла й різкою шваркнути по срачині.

Якось мій молодший брат Вова , коли ще був в силу свого віку дурненький, вирішив похвалитися перед бабусею як він файно танцює БРЕЙК!

- « Бабусю, дивіться як зараз танцюють!» - та й став як молодий та незграбний жеребець фацукати своїми ногами та вимахувати , як дикун племені Пуцьки-Муцьки , своїм недорозвинутим тухісом.

-

Бабуся сиділа біля столу і з подивом спостерігала картину - дікое племя дікіе танци колбасіт!

- « Ну як, бабусю?»

- « Дурний ти й танці твої дурні!» - підвела підсумок бабка Тодоска.

Вова набурмосився, як тілна корова:

- « Самі Ви дурні!»

Не змінивши виразу обличчя бабуся тихенько попросила:

- « Вовка, синочку! Ану підійди до мене ближче»

- « Шо? Шо таке» - незрозумів Вовка і по інерції наблизився до бабусі.

Бабуся неспіша взяла за кінець довгого рушника, що слугував тряпкою та лежав на столі весь в крихтах хліба та в ляпках від борщу, і як заправський ковбой шваркнула Вовку тою тряпкою

по мордяці…

- « Ах ти ж гадость така! А ніззя так на бабусю говорити! – завершила педагогічний прийом бабка Тодоска - І чого я тебе малим не вдушила???»

Якщо чесно, то я аж під стіл заліз від сміху!

Після війни до бабусі приходили свататися якість дядьки, але вона мабуть , не хотіла аби з ким зв’язувати свою долю.

Десь в кінці 80-х, померла в одного діда баба. Звали того діда - Міхал,.

А без баби дідові погано – ніхто їсти не зварить, штанята треба самому прати, сумно одному в хаті…

Прикинув собі дід в умі всіх сільських бабів, та й рішив на восьмому десятку свататися.

Одиноких бабусь тоді в селі було багато. Але ж… вибрав він саме бабку Тодоску: « Дочка директор школи, зять хазяйновитий, в баби Тодоски своя хата є, живуть заможно буду як сир в маслі!»

Став реалізовувати дід Міхал свій план.

Літо… бджоли гудуть на подвір’ї… бабка Тодоска, як лялечка, сидить у дворі на стільчику та мовчки спостерігає як її зять ( мій батько) порається біля бджіл…

Але йде дід Міхал з палицею в руках. Одягнув святкові штанята, капелюха, вибритий як молоденьке поросятко… і в двір… прямой наводкой до нівєсти!

А нівєста сидить собі і гадки немає, що зараз буде сватання.

Поздоровались, поговорили про погоду, про те як бистро «жість минула»… Бабка без всякого собі -чеше язика та й годі , а дід думає : « Як же ж його почати? Шоп сулідно виглядало!»

Вибрав момент: « Оце, Тодоско, я собі отако думаю – давай переходь до мене в хату!»

Тут до бабки дійшло!!! Ну бабка ж у нас тактовна особа !!!,

- « Міхале, та в мене осьо свої дві хати є!»

- « Ну тоді давай я до тебе перейду!» - оживився дід Міхал.

- « Міхале, нашо воно? І шо ми будем робити»

- « Ну ти борщу навариш. Сядемо пообідаємо…» - не здається дід.

- « Міхале, та я вже років зо двадцять сама того борщу не варю, в мене діти все роблять!»

- « Чого ти- вже надоїдає дід- Знаєш як було б добре? Ти б супу зварила, ми б сіли рядком..»

Терпець бабусі увірвася: « То це ти кажеш , Міхале, що я супу горохляного наварю… поїмо… а ти мені в хаті напердиш... Знаєш шо, Міхале? Я й сама таке годна !»

Я як стояв так і впав під кущ жасмину…

Комментарии (1)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Кто виноват в ситуации по Новым Санжарам?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама