Сумую.. У згадці рідне місто,....
Моє дитинство.
Ти з перлів чарівне намисто.
Рідністю навіки полонило.
Де б я не була, до тебе повертаю,
Та до порогу рідного вклонюсь,
Все, що посіяла, те збираю,
Що десь надбала, з тобою поділюсь.
Життя й надію місто дало,
В своїй колисці колисало,
З добром, в світи далекі проводжало,
Як поверталась, в обійми пригортало.
Проходить час, і я далеко,
В думках згадую його.
Та вірю, повернусь лелекою
До міста на весні свого.......