Сумую.. У згадці рідне місто,....
Моє дитинство.
Ти з перлів чарівне намисто.
Рідністю навіки полонило.
Де б я не була, до тебе повертаю,
Та до порогу рідного вклонюсь,
Все, що посіяла, те збираю,
Що десь надбала, з тобою поділюсь.
Життя й надію місто дало,
В своїй колисці колисало,
З добром, в світи далекі проводжало,
Як поверталась, в обійми пригортало.
Проходить час, і я далеко,
В думках згадую його.
Та вірю, повернусь лелекою
До міста на весні свого.......
Ткаченку "спасибо"- показал дорогу.Прям с утра- первый вопрос..А ты видела стихи Галины? Мне сразу стало стыдно, что я такая отсталая и не видела ишо
Я знала, что ти, зайдешь в гости...и поетому постаралась..
Но хорошо, зато остальные все стихи читать-просто удовольствие
знаю...но, говорю же, что так вишло...а менять не захотелось..
Умею, но меня не язык смущает, а форма..Тут она не выдержана, как стихотворная...
Сонь, а ти, по украин.умеешь читать?
Та ладно..Хотела совет добрый дать...Как потребитель
А чего не в стихотворной форме?
Договорились...
Ладно, ладно...извини, сорри, эскузо, пардон...