Якби я міг подарувати тобі небо,
Якби я міг значити для тебе, хоч шо-небудь,
Якби би забув тоді про все і всіх,
Якби я міг... о, якби я міг... (весь куплет – 2)
Я би постійно був з тобою, був би близько,
без тебе би пішов на дно я. Про тексти й диски
я би не згадував, нє, я би про все забув –
без тебе падаю я. Коли твій голос почув,
то збожеволів... Я в замкнутому колі,
я у полоні очей твоїх, я не на волі...
Ти би була у головній ролі в моєму фільмі,
Ніщо би не спинило ці почуття сильні...
І я готовий повторити це разів сто,
я б дарував тобі із зірок намисто,
я б присвятив тобі ще не один списаний листок.
Я би кричав на все місто, як я тону
в волоссі шовковистому твому...
Мабуть, саме тому не ставлю крапку, а ставлю кому.
Я так бажаю дізнатись твій пароль...
Я би кохав тебе... лише торкнутися дозволь...
Якби я міг подарувати тобі небо,
Якби я міг значити для тебе, хоч шо-небудь,
Якби би забув тоді про все і всіх,
Якби я міг... о, якби я міг... (весь куплет – 2)
Я би співав тобі пісні і дарував би квіти я,
і був би поряд з тобою кожної миті я,
усе на світі я був би готовий кинути тобі до ніг,
повір мені, люба, я би навіть зміг...
жити тобою, дихати лише тобою,
бути для тебе героєм, Ніби існуєм у світі ми двоє,
ніби немає нікого більше,
для тебе читаю, музику пишу, складаю вірші...
Повір, що я підіймав би тебе вище за небо і хмари,
повір, про тебе би марив, і марнував би папір
словами, римами і текстами. Зая,
жоден з них не міг би передати, шо я відчуваю,
коли ти поряд зі мною, коли твій погляд дарує тепло
і коли я зазираю в очі твої, оє...
В принципі, від тебе я би шаленів,
я міг би бути твоїм принцем, але ні...
Я би, звичайно, міг, але я манав...
І відійди від мене, сука ти йобана.
Я би, звичайно, міг лише тобою дихати,
та у мене у Черкасах сорок штук таких, як ти... (весь куплет – 4)
