Ні Відміну Від Пам-парам

Приспів:

Пам! Пам-парам-парарам,

Пам! Пам-парам!

Мені подзвонила ти,

Обіцяла прийти десь біля десяти,

Обіцяла спробувати

Почати спочатку,

Ранком – кава і яйця всмятку,

Обіцяла випити мене без остатку,

Я помився, побрився,

І навіть одягнув краватку,

Що з цього вийде – навіть не мав гадки,

У тебе багаті мама й татко,

Шубка, сапожки і перчатки,

А в мене на моїх широких штанях латки,

Я не відгадував твої загадки,

Не розумів, що коїться,

Та якось пройде, заросте-загоїться,

У мене у кишені гривня, а в тебе тищі,

Історія по типу принцеса і ніщій,

Спіймала мене на свою вудочку,

І я півроку плясав під твою дудочку,

Давно вже забув твою милу мордочку,

І викинув твою фоточку

Через форточку.

Ти не думай, я не скучаю,

Я, тим часом, стою і співаю...

Приспів

Усе попсово, просто, і банально, як в романі.

Ноу мані-мані,

Та річ зовсім не в цьому, ні!

Для мене нема завтра, є лише сьогодні,

Вона вже вище неба, ну а я іще на дні.

Модні друзі,

Дорогі ресторани,

Я – лузер,

Завжди молодий і, як завжди п’яний,

Бідний,

У мене – студія, мікрофон, концерт,

У неї – чьоткий тєлєфон, робота, унівєрсітєт,

У її хахалів є хата і крута тачка,

В мене нахабності багато і Монте-Карло пачка,

Убиті почки, печінка і легені,

Реглан, а не сорочка,

Я модний, я на сцені.

Я – геній, та ну?

А вона принцеса,

На принца не тягну,

У мене інші інтереси,

Чесно скажу, бо правди ніде діти,

Я тиждень пішки хожу, щоб назбирати їй на квіти.

У мене реп і вірші, списані чорновики,

Кохання їй дають крутіші чоловіки,

Я знаю, бабла для неї недостатньо маю,

На все плюю, мені однаково і я співаю...