Ті хто не в курсі я кухар. Знайшлась на мою головута і не тільки на
голову, нова робота, блін. Не гірше і не краще ніж інші де нормально
платять. Перший день..як завжди
Виходжу
на дев'ять годин. Робота вже кипить. Оглядаю кухарів. Нормальні, без
мату і нікуди не поспішають начебто. Ну думаю все нормально нарешті
каторги не буде. ... Угу заразз, тільки миша на шнурках повіситься. Все
як зазвичай.
Сорок того п'ятдесят цього і ще не забути сотню в
пароконвекторі, а потім ще п'ятсот різного посмажити, потушити ітп,
видати, поставити, записати. Руки смажмо разом з м'ясом. Печіночка
пішла. І пішла далі в пароконвектор. Припиняємо роботу, починаємо мити
в темпі вальсу. Пригнися! Над головою пролетіло кілька розносів в руках
іншого кухаря. Відлітай! Баняк пролітає повз з 50тьма літрами кип'ятку.
Знімай!! В двох зняли кострюльку борщу на 100літрів. Темп зростає.
Пішла друга спроба:котлетки, знову біточки, рибка, м'ясо по якихось
там(ще не пам'ятаю їхньої назви) ітд. Знову пригнися, відхилися!!!
Шкандаль на всю кухню з-за місця на столі. Ну нема місця хоч трісни.
Перед очима вже пливти починає. Ти з кимось знайомився з ранку, однак
жодного імені вже ніфіга не пам'ятаєш. Продовжуєш по повній забивати
вітрину. Зал повний люду. Жруть зарази наче свині
Куди воно все лізе. Не встигли забити вітрину. Вискакує зав виробництво
і список викладає, що треба. Поїхали. М'ясники лізуть ставлять, начебто
допомагають, а місця нема. Аби не забути. Політ в три кроки в м'ясний.
Де Свинина по Київські і решта свинини та курець під сиром. У
відповідь:
- Посередині. - 
- Де посередині??? - перепитую я.
- В холодильнику м'ясо середня поличка.
О
нарешті. Хапаю біжу в гарячий замантулюю як треба і в пічку.
Смажиться. До сковороди досмажуєм вдвох, час від часу бігаючи до
гастрономійки за пів фабрикатами, та колотячи яйця по сто штук за раз.
Посуду не вистачає ще катострофічніше ніж місця. Оком бачу, що ось ось
чистий глибокий лист буде вільний. Лечу, щоб перехопити першим. Мокро!
Одна хвилина: політ триває нормально. В ілюмінаторі спостерігається
гарячий цех. 
приземлення вийшло не дуже. Коротше гепнувся добряче, а розносик пішов
в чужі руки. Блін! Не встиг. Знайшов щось інше. Жара пішла далі.
Смажемося.
Фух. Забили вітрину. Можна перевести подих. На годиннику
пів на дванадцяту. Поїсти можна. Єдине що доброго в моїй роботі це те
що голодним не лишишся
Пожрамши звісно на перекур. Йоп!!! Заборонено хоч трісни. Очі на викоті
вже всіх послати хочеться. Кажуть а ти відійди поділі, так щоб
начальство не помітило. Добре покурив я никаючись, немов школярик. І
знову в бій. Все по кругу. І так до чотирьох. Йоооою Наче все. В двох
справилися. І це ще неповний день і нас двоє було на процесі
