ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-04-14 13:26 15 Подобається

Понад 1,4 млрд грн рентної плати отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Від платників Дніпропетровщини у першому кварталі поточного року до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1 429,1 млн грн рентної плати. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року зросли на понад 177,2 млн грн, або на 14,2 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Відкритість і системність комунікацій податкової служби з бізнесом сприяють позитивній динаміці надходжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність платникам за роботу, відповідальність і податкову дисципліну», – зазначив керівник податкової служби регіону.

Нагадуємо, що 30.04.2026 – останній день сплати за березень п. р. рентної плати за:

- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску просто

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Для отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати, зокрема єдиного внеску, необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).

Заява подається на вибір платника:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/login), з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Е-кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідково:

- єдиний внесок – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- Заява – додаток 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.

Рентна плата: за спецвикористання води до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 29,3 млн гривень

У січні – березні 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за спеціальне використання води спрямували понад 29,3 млн гривень. Порівняно з січнем – березнем 2025 року надходження зросли майже на 792,0 тис. гривень.

Звертаємо увагу, що дозвіл на спеціальне водокористування з встановленими у ньому лімітами використання води (далі – Дозвіл) видається:

територіальними органами Державного агентства водних ресурсів України (далі – Держводагентство);

Держводоагенством – у разі використання води водних об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У разі подання до центру надання адміністративних послуг заяви про одержання документа дозвільного характеру у паперовій формі Дозвіл видається через такий центр надання адміністративних послуг.

Видача інтегрованого довкіллєвого дозволу, в якому встановлюються ліміти використання води, здійснюється Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за участю Держводагенства.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними виробами сплатили майже 141,8 млн гривень

Упродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями платники спрямували майже 141,8 млн грн акцизного податку.

Звертаємо увагу, що базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.

При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

Діджиталізація податкових процесів: в Електронному кабінеті для платників у режимі 24/7 реалізовано понад 130 послуг

Електронний кабінет залишається найпопулярнішим онлайн-сервісом, який надає понад 130 електронних послуг для зручної взаємодії громадян і бізнесу з податковими органами.

Сервіси Електронного кабінету 24/7/365 у режимі онлайн забезпечують можливість реалізації прав та обов’язків платників податків, визначених Податковим кодексом України та іншими законами.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

Серед найбільш популярних сервісів є:

- доступ до публічних реєстрів: під час воєнного стану збережено можливість перегляду даних з реєстрів платників ПДВ, єдиного податку, страхувальників, неприбуткових організацій тощо;

- доступ до реєстраційних та облікових даних платника;

- Е-документ: подання податкової звітності, запитів та отримання витягів за надісланими запитами, направлення листів, надсилання запитів на публічну інформацію та на отримання індивідуальної податкової консультації;

- Доступ до інформації щодо стану розрахунків із бюджетом та реквізитів рахунків для сплати податків;

- сплата податків онлайн: можливість для фізичних осіб сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок з використанням QR-коду Національного банку України, а також будь-якою із запропонованих платіжних систем;

- перегляд даних з електронних систем адміністрування ПДВ, реалізації пального та спирту етилового, ЄРПН та ЄРАН;

- інформація про бізнес-партнера: надання платником податків контролюючому органу згоди на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі; перегляд платником податків інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб;

- листування з платниками: подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків.

Для зручності фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті об’єднано сервіси в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливості:

- переглядати інформацію про об’єкти оподаткування;

- переглядати сформовані податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на майно, землю чи транспорт;

- подавати декларацію про майновий стан і доходи;

- отримувати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- подавати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Долучайтесь до взаємодії з контролюючими органами у простому і зручному форматі!

Щодо питання, пов’язаного з утриманням податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.03.2026 № 132 (далі – Наказ № 132) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо питання, пов’язаного з утриманням податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України (далі – УПК).

В УПК розглянуто ситуацію: резидент України – ліцензіат здійснює виплати роялті нерезиденту, якому належать права на об’єкт інтелектуальної власності (ліцензіару) за користування таким об’єктом.

Водночас згідно з умовами ліцензійного договору, укладеного між ліцензіатом та ліцензіаром, кошти сплачуються ліцензіатом на рахунки незалежного агента (представника, уповноваженої особи) – резидента України, уповноваженого нерезидентом на збір коштів.

Питання: Хто з резидентів у описаній ситуації повинен утримувати та сплачувати податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України: ліцензіат чи агент (представник, уповноважена особа) ліцензіара в Україні (за умови, що діяльність агента (представника, уповноваженої особи) не призводить до створення постійного представництва ліцензіара)?

Наказ № 132 і УПК розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/80039.html

До уваги резидентів Дія Сіті!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо заповнення рядків 01 та 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємств резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, який весь звітний період (рік) перебував у такому режимі оподаткування, повідомляє таке.

Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Відповідно до п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Підпунктом 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Податкові зобов’язання резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначаються у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах відображається у Додатку ДІЯ до Декларації з подальшим перенесенням суми податку (значення графи 6 рядка 46) до рядка 06.3 ДІЯ Декларації.

Платником податку на прибуток підприємств в рядку 01 Декларації відображається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, отриманий протягом звітного (податкового) року (з 01 січня по 31 грудня відповідного звітного (податкового) року).

Показник цього рядка має інформаційний характер для визначення звітного (податкового) податкового періоду, у разі прийняття рішення резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах про перехід на загальну систему оподаткування.

У рядку 02 зазначаються показники фінансового результату до оподаткування, визначені відповідно до правил бухгалтерського обліку, за період перебування на загальній системі оподаткування.

Отже, резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах, який протягом звітного (податкового) періоду перебував у такому режимі оподаткування:

заповнює рядок 01 Декларації;

не заповнює рядок 02 Декларації.

Зберігання пального у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях/територіях: що з екологічним податком?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що об’єктом та базою оподаткування (далі – Екологічний податок) є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Викид ‒ надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин (ст. 1 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2707)).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (абзац одинадцятий частини першої ст. 10 Закону № 2707).

Статтею 11 Закону № 2707, зазначається зокрема, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, зокрема, обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, умови щодо яких визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не видається (частина дев’ятнадцята ст. 11 Закону № 2707).

Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення і має отримати дозвільний документ відповідно до Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (зі змінами).

В яких випадках ДПС відмовляє у проставленні апостиля?

Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).

Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.

Відповідно до абзаців першого – одинадцятого та тринадцятого п. 10 Правил у проставленні апостиля на документі відмовляється, якщо:

не підтверджено якість особи, в якій вона виступала, справжність підпису на документі якої перевіряється при проставленні апостиля;

документ не відповідає зразку або формі, встановленому на дату його видачі та/або не відповідає вимогам щодо складу та порядку розміщення обов’язкових реквізитів, який повинен містити такий документ;

текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження;

документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв’язку;

у документі є незастережені виправлення або дописки;

до повноважень компетентного органу не входить проставлення апостиля на цьому документі;

компетентному органу не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів, відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, зчитати матричний двовимірний штрих-код;

підпис, відбиток печатки та/або штампа на документах, поданих для проставлення апостиля, не відповідають наявним зразкам та/або мають нечітке зображення;

відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа не відповідають наявним у Електронному реєстрі апостилів відомостям про кваліфікований сертифікат відкритого ключа;

документ викликає підозру у його підробці;

документ не відповідає вимогам щодо його оформлення та/або видачі, встановлених нормативно-правовими актами на дату його видачі.

Слід зазначити, що відповідно до п. 3 Правил апостиль не проставляється, зокрема, на оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

До уваги фізичних осіб – підприємців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) відповідно до п.п. 14.1.114 прим 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю(ФОП), є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Як ФОПу на загальній системі оподаткування декларувати та в якому розмірі МПЗ, якщо протягом року здійснено перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну?

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, якою, зокрема, визначено, що мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

У разі, якщо фізична особа – підприємець протягом року здійснила перехід зі спрощеної системи оподаткування і станом на кінець податкового (звітного) року перебуває на загальній системі оподаткування, то розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання подається у складі податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами).

Фізична особа – підприємець, яка на кінець податкового (звітного) року перебуває на загальній системі оподаткування, розраховує МПЗ за період володіння (користування) земельною ділянкою протягом календарних місяців (звітного) року, відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ та з урахуванням п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яке не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара у період дії воєнного стану.

Платникам ПДВ, які перейшли на спрощену систему оподаткування та втратили статус платника ПДВ про нарахування зобов’язань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи зобов’язаний платник нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на останній день звітного періоду, якщо він надав послуги бюджетній установі з оплатою за рахунок бюджетних коштів та оплата не надійшла, а з наступного періоду переходить на спрощену систему оподаткування та втрачає статус платника ПДВ (наприклад якщо станом на 31.03.2026 оплата не надійшла, а з 01.04.2026 платник перейшов на спрощену систему оподаткування та втратив статус платника ПДВ), повідомляє.

Відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом. Оскільки станом на 31.03.2026 оплата за надані послуги не надійшла і бюджетні кошти не були зараховані на рахунок платника, а також не було отримано інших видів компенсації, податкові зобов’язання з ПДВ за цією операцією не виникають. Відтак підстави для їх нарахування на останній день березня 2026 року відсутні.

При цьому у зв’язку з відсутністю податкових зобов’язань платник не складає податкову накладну та не відображає таку операцію у податковій декларації з ПДВ за березень 2026 року. Після переходу з 01.04.2026 на спрощену систему оподаткування за ставкою 5 відс. та втрати статусу платника ПДВ отримання оплати за цією операцією не є підставою для нарахування ПДВ.

З якої дати платник податку на прибуток, який за підсумками податкового (звітного) року перевищив 40 млн грн, застосовує мінімально допустимі строки амортизації ОЗ?

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів визначаються відповідно до ст. 138 ПКУ.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, п.п. 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

У п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Отже, для нарахування амортизації у податковому обліку та проведення коригування фінансового результату до оподаткування, платник податку на прибуток застосовує мінімально допустимі строки амортизації основних засобів з дати введення в експлуатацію кожного окремого об’єкта основних засобів.

До уваги неприбуткових організацій!

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання, або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зі змінами) (далі – Звіт), та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових підприємств, установ та організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені, бюджетні установи.

Частиною першою ст. 58 Бюджетного кодексу України визначено, що звітність про виконання Державного бюджету України (кошторисів бюджетних установ) включає фінансову та бюджетну звітність.

Зокрема, фінансова звітність складається згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України.

Форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 940) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» (далі – НП(С)БО 101), яке визначає склад, форми, принципи підготовки та подання фінансової звітності в державному секторі, загальні вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Згідно з п. 1 розд. ІV НП(С)БО 101 фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності.

Зазначаємо, що НП(С)БО 101 затверджені такі форми фінансової звітності згідно з додатками до нього, зокрема:

Баланс (форма № 1-дс) Додаток 1 до НП(С)БО 101;

Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс) Додаток 2 до НП(С)БО 101;

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс) Додаток 3 до НП(С)БО 101;

Звіт про власний капітал (форма № 4-дс) Додаток 4 до НП(С)БО 101.

Типова форма Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2025 № 586), застосовується суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.02.2019 № 52) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 103 «Фінансова звітність за сегментами» (далі – НП(С)БО 103), норми якого застосовуються суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – суб’єкти державного сектору), які складають консолідовану фінансову звітність та/або мають територіально відокремлені підрозділи.

Згідно з положеннями НП(С)БО 103 передбачено наведення інформації про звітні сегменти суб’єктів державного сектору за формою фінансової звітності, затвердженою згідно з додатком до нього – Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6 дс) Додаток до НП(С)БО 103.

Разом з тим зазначаємо, що форма Звіту передбачає наявність додатків, зокрема форм фінансової звітності, та заповнення таблиці «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» (далі – Таблиця).

Відповідно до форм фінансової звітності, які визначені у Таблиці, суб’єкти державного сектору повинні подавати:

Баланс (форма № 1-дс);

Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс);

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс);

Звіт про власний капітал (форма № 4-дс);

Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

У Таблиці Звіту не передбачено подання форми фінансової звітності – Додатка до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6 дс), тому фінансову звітність за формою № 6-дс подавати разом зі Звітом не потрібно.

Пунктом 46.4 ст. 46 ПКУ встановлено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

У разі потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. За потреби платник може надіслати Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6-дс), затверджений згідно з Додатком до НП(С)БО 103, контролюючому органу додатково у паперовому вигляді.

До ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа – платника єдиного податку першої – третьої груп: чи подається звітність?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).

Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи – підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з абзацами першим та другим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація), у складі якої формуються додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) та додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, і інформацію про додатки, що додаються до Декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є Додаток 1, який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до п.п. 296.2 та п.п. 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Поряд з цим, за відсутності у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Декларація за такі періоди не подається.

Якщо платники єдиного податку третьої групи декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в Декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.

Таким чином, ФОПи – платники єдиного податку першої – третьої груп щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, звільняються від обов’язку подання Декларації у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню та за умови, що:

такі платники звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, так як вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

в них не виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області