Обсуждение блога Рада Данко

Этого у них хоть отбавляй...))

Они такие трогательные)

Читаю - один кот рядом лежит, другой на ручках))

И смешно,и трогательно до слез..

...

Мы все его ищем. Даже те, кто в него не верит

...... не знаю. Все помінялося. І мені це зовсім не подобається. Все життя я вірила в Бога. А тепер я його шукаю.

Мы по-разному воспринимаем Бога, Терочка. Думаю, это нормальное явление. Мне не кажется он милосердным. И я не считаю, что он таким должен быть.

Это личное. Рожденное собственным опытом. Когда-нибудь мы узнаем, кто был "правее", так сказать

Ти говориш, що, можливо, не засвоїла урок. А хіба ти не думаєш, що Бог милосердний і.... і просто ти сильніша. Бо якщо нам треба проходити якісь уроки та ще й такі тяжкі, то мова про милосердя вже не йде.

Ты удивительно ПРАВА

Не знаю

человек сам вычеркнул меня из своей жизни

Может быть, Юрась был прав

Терочка, сейчас у меня обязанности. Не просто ежедневные, а ежеминутные.

Мне еще будет хуже. И, скорей всего, будет "никак".

Думаю, я не прошла тот урок, который должна была пройти. И меня оставили на второй год

Сейчас я чувствую себя не так, как тогда. Может быть, потому что сейчас ценю больше то, что пока есть

Видалено.

.....і щось-таки сталося?

Ще важливо, як люди сиротіють. Тяжко впоратися з тим, що ти лишився без батьків. Але ті, у кого стосунки з батьками не складалися, збираються до кучі скоріше. Бо бути без них вони вже навчилися. Гірше тим, для кого батьки були не лише батьками, а й зуміли стати вірними друзями. Втративши батька,друга, однодумця і опору одномоментно - з цим можна і не впоратися. І тоді вже не розумієш що краще, коли між дітьми і батьками прірва, чи коли між дітьми і батьками унікально близькі стосунки.