ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Плата за землю: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 226 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, упродовж перших двох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 226,0 млн грн плати за землю. Це на понад 11,6 млн грн, або на 5,4 відс., більше ніж у січні – червні 2023 року.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за відповідальне ставлення до своїх обов’язків зі сплати податків і зборів та нагадала, що фізичні особи можуть сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності, у тому числі якщо проживають у сільській (селищній) місцевості, через банки (у тому числі із застосуванням єдиного рахунку в порядку, визначеному ст. 351 Податкового кодексу України) або небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості – через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.
Податковий календар на 31 липня 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що
31 липня 2024 року, середа, останній день сплати:
- військового збору, зазначеного в річній декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;
- ПДФО, зазначеного в річній декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за липень 2024 року.
За видобування газового конденсату платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 13,4 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – червні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 13,4 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем – червнем 2023 року надходження виросли на понад 2,2 млн грн, або на 19,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
- обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.
До уваги платників акцизного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що 27.07.2024 набрав чинності (крім змін, які запрацюють за окремими строками) Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Закон № 3817 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.07.2024 № 88.
Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома платників, що 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 16 липня 2024 року № 3853-IX «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування»( далі – Закон № 3853).
Законом № 3853 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема доповнено пунктами 871і 881 , відповідно до яких:
- п. 871: тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 936 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Положення цього пункту не застосовуються до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;
- п. 881: тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, перелік яких із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД визначається Кабінетом Міністрів України, що здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Підтвердження, що операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених цим пунктом, здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Закон № 3853 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.07.2024 № 89.
Чи може платник ПДВ виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» зі змінами.
Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги (далі – Заява) подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструється в ДПС у день її надходження (п. 5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Порядок розгляду скарги).
Після отримання ДПС Скарги та надсилання платнику першої квитанції, здійснюється перевірка даних Скарги на відповідність даним ДПС.
У випадку виявлення розбіжностей платнику направляється друга квитанція з повідомленням про помилки.
Після їх усунення та в межах передбаченого строку платник податку має право повторно направити до ДПС Скаргу з додатками. Якщо розбіжності відсутні – Скарга реєструється в ДПС.
Крім того, якщо після реєстрації Скарги в ДПС платник виявив помилку в даних, по яких не проводиться автоматизована перевірка, то він може надіслати Заяву.
Відповідно до п. 13 Порядку, у разі коли до прийняття рішення комісією центрального рівня надійшла Заява (додаток 4), така Скарга залишається без розгляду, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням залишення Скарги без розгляду.
В подальшому платник має право повторно подати Скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків.
Отже, платник податку не може виправити помилку, допущену при заповненні Скарги.
Однак, платник може відкликати Скаргу із помилками, шляхом подання Заяви та з врахуванням виправлень подати її повторно. При цьому кількість таких Заяв не обмежена.
Звертаємо увагу, Скарга подається платником податку протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня (п. 3 Порядку розгляду скарги).
Якщо платником податку подано Скаргу з порушенням строків подання, визначених у п. 3 Порядку розгляду скарги, така Скарга не приймається, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням неприйняття скарги для розгляду (п. 8 Порядку розгляду скарги).
Щодо зберігання первинних документів ФОПами – платниками єдиного податку першої, другої груп та третьої групи – неплатниками ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності (абзац третій п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків, зокрема, документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів, що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Отже, ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
За незберігання первинних документів на підставі яких здійснювався облік доходів, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Штрафи, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПКУ, не застосовуються до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг.
Водночас відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Особливості декларування податкового кредиту при зменшенні суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг їх постачальником
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Податковий кодекс України (далі – Кодекс) визначає спеціальні правила щодо декларування податкового кредиту в окремих випадках відповідно до підпункту «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу при складанні та реєстрації розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (далі – розрахунок коригування на зменшення), що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) отримувачем (покупцем).
Отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу виникли підстави для складання продавцем такого розрахунку коригування.
Серед платників поширене помилкове зменшення податкового кредиту безпосередньо в періоді отримання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування на зменшення, тоді як обов’язок зменшити податковий кредит виникає в періоді зміни операції, а саме: повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Таке зменшення призводить до порушення отримувачем – платником податку порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань із ПДВ.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області