ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-07-29 11:22 32 Подобається

Понад 19,1 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Протягом перших двох кварталів поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 19,1 млрд грн податків, зборів і платежів. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 4,4 млрд грн, або на 30,6 відсотків.

«Дякую всім платникам, які самовіддано працюють, своєчасно наповнюють бюджети і тим самим підтримують нашу економіку у цей непростий для країни час. Наші комунікації з бізнесом на постійній основі, оперативне вирішення нагальних питань, які виникають у процесі діяльності суб’єктів господарювання, все це сприяє економічній стійкості у боротьбі за нашу незалежність. Не зупиняємось, продовжуємо роботу, у тому числі і на перспективу», – зазначила очільниця обласної податкової.

Податковий календар на 30 липня 2024 року

- акцизного податку за червень 2024 року;

- військового збору:

● з нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;

● з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2024 року;

- єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за ІІ квартал 2024 року;

- ПДФО:

● із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за червень 2024 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

● податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2024 року;

- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2024 року ;

- ПДВ за червень 2024 року;

- рентної плати за червень 2024 року:

● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

● за користування радіочастотним ресурсом України;

● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за червень 2024 року.

Майже 3,7 млн грн транспортного податку отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від юридичних осіб майже 3,7 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – червнем 2023 року надходження виросли на 234,2 тис. грн, або на 6,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що платник транспортного податку – юридична подав звітну податкову декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням переліку автомобілів, зазначених в останній поданій декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів. Ідентифікатор форми Декларації: J0303604.

Чи можуть ФОПи, які постачають електронні комунікаційні послуги, застосовувати спрощену систему оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує,що відповідно до абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності надають, зокрема послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас згідно з п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до п.п 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Тобто, заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг в сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, в тому числі надають доступ до таких мереж.

При цьому з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» із змінами, який визначає, що оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації», діяв до 01.01.2022, який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття провайдер телекомунікацій (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).

Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 із змінами. Вказаний наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».

Разом з тим, для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД-2010, які вбачають здійснювати суб’єкти господарювання, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Отже, фізичні особи ‒ підприємці, які постачають електронні комунікаційні послуги не мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері ЗЕД у період запровадження воєнного стану в Україні?

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) (далі – Закон № 2473).

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2473 Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку з введенням Указом Президента України вiд 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову вiд 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами i доповненнями вiд 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Згідно з п. 1 прим. 2 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

1) 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;

2) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Відповідно до частини шостої ст. 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою (далі – ТПП) України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі – Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14 прим. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому, ТТП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згодом, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року – на 30 діб, з 25 травня 2022 року – на 90 діб, з 23 серпня 2022 року – на 90 діб, з 21 листопада 2022 року – на 90 діб, з 19 лютого 2023 року – на 90 діб, з 20 травня 2023 року – на 90 діб, з 18 серпня 2023 року – на 90 діб, з 16 листопада 2023 року на 90 діб, з 14 лютого 2024 року на 90 діб, з 14 травня 2024 року – на 90 діб.

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист невизначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи викладене вище, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Фізичною особою, до її реєстрації самозайнятою особою, у банківській установі відкрито рахунки/електронні гаманці для власних потреб: чи повідомляти контролюючі органи?

Порядок відкриття та закриття рахунків фізичним особам – користувачам (клієнтам банку) банками та небанківськими надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів регулюється Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162 (далі – Інструкція № 162).

Підпунктом 1 п. 28 розд. І Інструкції № 162 визначено, що надавач платіжних послуг зобов’язаний, зокрема, надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Надання банками, іншими фінансовими установами інформації про відкриття/закриття та наявність рахунків/електронних гаманців, відкритих клієнтам – платникам податків, здійснюється відповідно до ст.ст. 20, 69 та 118 ПКУ та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721; ст. 62 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про банки і банківську діяльність» із змінами (далі – Закон № 2121).

Так, п. 4 частини першої ст. 62 Закону № 2121, зокрема, встановлено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику на його запит щодо наявності банківських рахунків/електронних гаманців.

Відповідно до п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом № 2121, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.

Обов’язок фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці, передбачений п. 69.7 ст. 69 ПКУ.

У разі встановлення статусу клієнта як самозайнятої особи фінансова установа надсилає до контролюючого органу, в якому обліковується такий платник податків, повідомлення про відкриття або закриття усіх рахунків/ електронних гаманців платника податків – самозайнятої особи, які були відкриті/закриті банком, іншою фінансовою установою з моменту набуття такою фізичною особою статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідно до вимог ст. 69 ПКУ.

Контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки та/або копії документів про наявність усіх банківських рахунків/електронних гаманців платників податків.

Новації для платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що з 01.08.2024 набере чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», крім окремих його положень.

Законом № 3813, зокрема передбачено, що для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Закон № 3813 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 25.07.2024 № 87.

Яка тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо протягом визначеного у п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Сучасний мобільний застосунок від ДПС «Моя податкова»

«Моя податкова» - це зручний інструмент для отримання громадянами електронних сервісів податкової служби. Він може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями.

Застосунок завантажується на телефони на платформах Android та iOS.

Розділ «Мої дані» містить інформацію про:

• наявність / відсутність податкового боргу;

• адресу реєстрації;

• обʼєкти оподаткування;

• обовʼязок сплати сум грошових зобовʼязань (ППР);

• для ФОП – дата реєстрації ФОП, види діяльності, обрання спрощеної системи оподаткування.

Розділ «Реєстри» надає можливість здійснити:

• пошук фіскального чека;

• пошук марки акцизного податку;

• перегляд даних реєстру платників ПДВ;

• перегляд даних реєстру страхувальників;

• перегляд даних реєстру платників єдиного податку;

• перегляд даних реєстру неприбуткових установ та організацій.

Розділ «Повідомлення» містить доступ до перегляду:

• квитанцій;

• відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;

• інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;

• листів контролюючого органу;

• інших повідомлень контролюючого органу.

Розділ «Послуги» дозволяє:

• направити Запит на отримання відомостей про суми виплачених доходів;

• подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки;

• подати податкову декларацію платника єдиного податку для ФОП 1-2 груп;

• подати податкову декларацію платника єдиного податку для ФОП 3 групи;

• подати Облікову картку фізичної особи – платника податків (Форма № 1ДР);

• подати Заяву про внесення змін до ДРФО

(Форма № 5ДР);

• подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів;

• переглянути інформацію про стан розрахунків з бюджетом та сплатити грошові зобов’язання з використанням однієї з платіжних систем.