ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-07-15 15:22 29 Подобається

Дніпропетровщина: єдиний податок – один з основних джерел наповнення місцевих бюджетів

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 2,9 млрд гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – червнем 2023 року на понад 665,7 млн грн, або на 29,1 відсотків.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність представникам бізнесу за сумлінне виконання своїх фінансових обов’язків та нагадала, що 19.07.2024 – останній день сплати авансового внеску з єдиного податку за липень 2024 року платниками єдиного податку першої та другої груп, а 30.07.2024 – останній день сплати єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за ІІ квартал 2024 року.

Керівниця обласної податкової служби звернула увагу, що згідно з внесеними Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» змінами до Податкового кодексу України, п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 доповнено новим сьомим абзацом.

Відповідно до зазначеного абзацу суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП), державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про ФОП, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Які дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення (ПЗ) на вебпорталі ДПС України.

Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:

1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl=/.

2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:

– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);

– заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 для фізичних осіб – підприємців, J1316605 для юридичних осіб);

– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО)).

3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5-ПРРО.

Звертаємо увагу, що ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, має такі можливості:

– створення та реєстрація фіскальних чеків;

– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;

– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;

– відкриття/закриття зміни;

– службове внесення/службова видача;

– ведення довідників номенклатури;

– експорт/імпорт довідників номенклатури;

– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;

– використання сканера штрих-кодів;

– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));

– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;

– оформлення повернення товарів та чеків повернення;

– формування та перегляд X-звіту;

– формування та перегляд Z-звіту;

– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.

Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

Акцизний податок з вироблених товарів: від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 156,1 млн гривень

Упродовж І півріччя 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з вироблених товарів надійшло понад 156,1 млн грн акцизного податку. Це на понад 32,8 млн грн більше минулорічного показника відповідного періода, темп росту – 126,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що відповідно до внесених Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» змін до п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України, сукупні втрати та відходи ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця не можуть перевищувати 5 відсотків загального обсягу такої тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів протягом такого календарного (звітного) місяця. Платник має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках.

До уваги виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які не є платниками ПДВ!

- постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

- постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153, із змінами «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Відповідно до п. 2 Порядку № 153 виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пп. 11, 12 Порядку № 153).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України (далі – ДПС), в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Додаток 8). У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

При цьому, у заголовній частині Додатка 8 зазначається назва проекту МТД, дата, номер державної реєстрації такого проекту (державна реєстрація проекту підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153), найменування партнера з розвитку, найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника ПДВ виконавця та кошторисна вартість проекту МТД (вказується у валюті, що вказана в проекті МТД). При цьому, якщо виконавець проєкту МТД не зареєстрований платником ПДВ, то індивідуальний податковий номер платника ПДВ не зазначається.

Отже, неплатник ПДВ, який є виконавцем проєкту МТД, подає Додаток 8, в заголовній частині якого зазначає передбачену додатком інформацію, крім індивідуального податкового номеру платника ПДВ.

Про подання субпідрядником Інформаційного підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою)

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги», із змінами (далі – Порядок № 153).

Відповідно до п. 2 Порядку № 153 субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проєкту (програми).

Отже, субпідрядником Додаток 8 до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги подається у випадку, коли він самостійно проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках виконання проєкту (програми).

При цьому, у заголовній частині Додатку 8 зазначається назва проекту МТД, дата, номер державної реєстрації такого проекту (державна реєстрація проекту підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153), найменування партнера з розвитку, найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника ПДВ виконавця, та кошторисна вартість проекту МТД (вказується у валюті, що вказана в проекті МТД).

Враховуючи вищенаведене, у випадку, коли субпідрядник самостійно проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках виконання проєкту (програми), то він повинен надати Додаток 8 до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в якому у заголовній частині у полях, відведених для заповнення інформації про виконавця (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника ПДВ) зазначаються облікові дані такого субпідрядника.

Оподаткування ПДВ операцій з надання резидентом – неплатником ПДВ транспортно-експедиторських послуг з перевезення по території України

Відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність», із змінами (далі – Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) – це суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт – це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник – це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1955 за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Порядок оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності визначено Узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610.

Базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та, зокрема, вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

Враховуючи зазначене, у випадку надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення по території України із залученням перевізника-резидента ‒ неплатника ПДВ, вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора, а податкова накладна складається на вартість транспортно-експедиторських послуг (винагороду експедитора) (якщо експедитор не отримує інших послуг від третіх осіб в межах виконання договору транспортного експедирування).

Отримано послугу від нерезидента, місце постачання – митна територія України: що з податковим кредитом, якщо реєстрація ПН в ЄРПН була зупинена, а рішення про її реєстрацію прийнято в наступному періоді?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (п. 25 Порядку № 1246).

Пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна / розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, якою податкову накладну / розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано для реєстрації в ЄРПН, що зафіксована у квитанції.

Платник податку з метою визначення податкового періоду, у якому платник податку має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може встановити факт та дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи викладене, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної, своєчасно поданої на реєстрацію в ЄРПН, у наступних звітних (податкових) періодах.

Тому, за операцією з отримання послуги від нерезидента, місце постачання якої визначається на митній території України, якщо реєстрація податкової накладної, своєчасно надісланої для реєстрації в ЄРПН, була зупинена, а рішення про її реєстрацію прийнято в наступному періоді, платник податку буде мати право на податковий кредит за такою податковою накладною датою її реєстрації в ЄРПН.

За такою податковою накладною платник податку може включити суми ПДВ до складу податкового кредиту у наступних податкових періодах, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, або подати уточнюючий розрахунок за податковий період, у якому податкову накладну було складено (за умови своєчасної її реєстрації в ЄРПН).

Чи визнаються контрольованими операції з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) резиденту/нерезиденту від нерезидента/резидента?

Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема:

- господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);

- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів (п.п. «б» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);

- господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав (п.п. «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);

- господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України (абзац перший п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);

- господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Таким чином, однією з умов визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Абзацами першим – третім п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо, а також операції з придбання (продажу) послуг.

Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, операції з безоплатної передачі товарів, надання робіт (послуг) прирівнюються до продажу таких товарів (робіт, послуг).

Згідно з абзацом першим п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – НП(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню (абзац перший п. 21 НП(С)БО 15).

Згідно з п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БО 16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БО 16).

Пунктом 7 НП(С)БО 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

З урахуванням зазначеного, оскільки операції з безоплатного отримання від нерезидента товарів (робіт, послуг) враховуються у складі доходу резидента, а операції з безоплатного надання товарів (робіт, послуг) нерезиденту – у складі витрат резидента згідно з правилами бухгалтерського обліку та впливають на фінансовий результат до оподаткування, і як наслідок на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то такі операції визнаються контрольованими за умови, якщо вони здійснюються з нерезидентами, визначеними у п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також за умови досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області